CC BY
10
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
ся стабилизация проявлений синдрома портальной гипертензии, что проявляется уменьшением диаметра сосудов портальной системы, увеличением линейной и объемной скорости кровотока, снижением индекса портального застоя.
Литература
1. Декомпенсований цироз печЫки /Русин B.I., Сипливий В.О., Русин A.B., Береснев О.В., Румянцев K.G.- Ужгород : ВЕТА-Закарпаття, 2006.-232 с.
2. Буланов К.И., Чуклин С.Н. Декомпенсированный цирроз печени.- Львов, 1999.- 192 с.
3. Калита Н.Я., Буланов К.И., Бурый А.Н. Эндоскопические вмешательства у больных с осложнениями декомпенси-рованного цирроза печени // Анналы хирургической ге-патологии: Актуальные проблемы хирургической гепатологии: Матер. VIII междунар. конгресса хирургов-гепатологов стран СНГ.-2000.-Т.5, №2.-С.231.
Котенко О.Г. Xipypri4He л1кування ускладнень цирозу печ1нки: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.03 / 1н-т. xipypriï та трансплантологи АМН Укра'ши.- КиТв, 2001.-33 с.
Русин B.I., Переста Ю.Ю., Русин А.В. та ¡н. Л1кування портально!' ппертензп' у хворих цирозом печ1нки.-УжДУ, 1999.-128с.
Сипливый В.А., Береснев А.В. Отдаленные результаты операции дистального спленоренального шунтирования у больных циррозом печени // Харьковская хирургическая школа.-2001 .-№1.-С.40-43.
Современные методы хирургической коррекции асцитического синдрома при циррозе печени / Борисов А.Е., Андреев Г.Н., Земляной В.П., Борисова Н.А., Кащенко В.А. .- СПб.: Политехника, 2000.- 222 с. Шалимов А.А., Береснев А.В., Короткий В.Н. Хирургическое лечение и профилактика осложнений циррозов печени . - Киев: Здоровья, 1988. -136 с. Moriyasu F., Nishida O., Ban N., Nakamura T, Miura K., Sa-kai M., Miyake L. Uchino H. Measurement of portal vascular resistance in patients with portal hypertension // Gastroenterology.- 1986.- Vol. 90, №3.- P.710-717.
Реферат
Х1РУРГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ЦИРРОЗ ПЕЧ1НКИ В СТАДИ ПАРЕНХ1МАТ03Н01'ДЕК0МПЕНСАЦИ Сипливий В.О., Петюшн О.Г., Береснев О.В., Петренко Г.Д., Менкус Б.В.
Ключов1 слова: цироз печшки, асцит, екстраперитонизац1я право!' дол1 печ1нки з ¡нтраоперац1йним лазерним опромшюванням.
В статт!' представлен! результати xipypri4Horo л1кування хворих на цироз печшки з набряково-асцитичним синдромом Показана ефективнють операцп' екстраперитонизаци право!' дол1 печ1нки з ¡нтраоперац1йним лазерним опромшюванням як в ранньому п1сляоперац1йному nepiofli, так i в в1ддтен1 термши п1сля операцп.
Summary.
SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH LIVER CIRRHOSIS IN STAGE OF PARENCHYMATOUS DECOMPENSATION. Syplyviy V.O., Petiunin O.G., Beresnev O.V., Petrenko G.D., Menkus B.V.
Key words: liver cirrhosis, ascitis, extraperitonisation of right hepatic lobe with intraoperative laser irradiation.
In the article the results of surgical treatment in liver cirrhotic patients with edemato-ascitic syndrom were represented. It has been shown the effectiveness of the operation extraperitonisation of right hepatic lobe with intraoperative laser irradiation in early postoperative period and in remote time after surgery.
9
УДК 616.381-002-085:612.017
ДИНАМ1КА П0КАЗНИК1В КЛ1ТИНН0Г0 1МУН1ТЕТУ ПРИ КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ПЕРИТ0Н1ТУ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ РЕГ10НАРН01 ЕНД0Л1МФАТИЧН01 К0МБ1Н0ВАН01 ТЕРАП11.
Скрипинець Ю.П, Ôiëin С.С, Вайнагт О.М., Чундак С.С
Ужгородський нацюнальний уыверситет, медичний факультет, м.Ужгород
Експерименталъно встановлено, що застосування регюнарног ендол{мфатичног комбтованог mepanii в комплексному лтувант перитотт1в сприяе бшъш швидшш нормал{зацй показнитв клтинного iмунтету, лтв{даци явищ ттоксикацп та вторинного iмунодефщиту, зумовленого перитоттом.
Ключов1 слова: ¡мунна система, перитоыт, репонарна ендол1мфатична комбЫована тератя.
Вступ.
В лкуванш перитон1ту значну роль вщ1грають фактори ¡мунного захисту, так як при перитонт розвиваеться стан вторинного ¡мунодефщиту, порушення гуморального та кл1тинного ¡мун1тету, пригн1чення функц^'фагоцитозу. При мюцевихта загальних патолог1чних станах л1мфатичы вузли виконують важливу захисну функцш, так як транспорт м1кробних токсишв та метабол1т1в ¡з ендотоксичного вогнища через л1мфатичн1 судини зд1йснюеться в регюнарш та колекторн1 л1мфатичн1 вузли, як1 являють собою 61олог1чний фтьтр, який здатний механ1чно затримувати м1кро- та макроагрегати л1мфи, бактер^', уламки
форменних елемент1в, крупнокорпускулярн1 токсичн1 сполуки, продукують 61олог1чно активн1 речовини [1]. Токсичы сполуки р1зно1 молекулярноТ маси ¡з тканин транспортуються в кров переважно по венозним та л1мфатичним судинам. Л1мфатична система забезпечуе транспорт ¡з пар1етальних тканин та внутр1шшх орган1в грубодисперсних сполук, уламк1в кл1тин, бактер1й та IX токсин1в, що зумовлюе ефективн1сть застосування ендол1мфатично1 терапп в комплексному л1куванн1 перитон1т1в [6,8].
Мета роботи: вивчити ефективн1сть регюнарноТ ендол1мфатично1 комб1новано1 терапп' в комплекному л1куванн1 перитон1т1в.
Актуальн проблеми сучасно! медицини
Матер1али 1 методи.
Дослщження проведено на безпородних собаках самцях, як1 були подтеы на дв1 групи: 10 тварин у першш (контрольнш) та 30 - у другш (основнш). При виконанш роботи дотримувались основы вимоги ХельсшськоТ декпарацп прав людини (1975р.) та ВанкуверськоТ конвенцп (1979р., 1994р.) про бюмедичш експерименти. Оперативш втручання на тваринах проводились пщ внутр1шньовенним загальним знеболенням.
Уам тваринам моделювали гострий розлитий каловий перитошт за розробленою методикою [4], шляхом перфорацп товстоТ кишки перфоруючим пристроем ¡з наступнимим зашиванням лапаротомноТ рани передньоТ черевноТ стшки наглухо через ва шари та зав'язуванням л1гатур на "бантики". Через 6, 12, 24, 48, 72 години вщ початку експерименту, тваринам обох груп виконували запрограмоваш розкриття очеревинноТ порожнини для лквщацп причини перитоыту та ефективноТ санацп очеревинноТ порожнини. Проводили заб1р вмюту очеревинноТ порожнини для пос1ву на поживш середовища для визначення кшькюноТ та якюноТ оцшки м1крофлори, та чутливосп и до антибютика, з наступним промиванням очеревинноТ порожнини 0,02% водним розчином хлоргексидину ¿¡глюконату.
Через 6 годин вщ початку експерименту в обох трупах, при першому розкриттю очеревинноТ порожнини проводилось ушивання
перфоративного отвору товстоТ кишки трьохрядним вузловим швом, промивання черевноТ порожнини 0,02% водним розчином хлоргексидину б1глюконату з наступним дренуванням черевноТ порожнини
пол1хлорвштовими дренажними трубками, проведеними через контрапертури на переднш черевнш стшцк В другш груп1, при першш релапаротомп, через 6 годин вщ початку експерименту, паралельно ¡з ушиваниям перфоративного отвору товстоТ кишки трьохрядним швом, промиванням черевноТ порожнини 0,02% водним розчином хлоргексидину б1глюконату та дренуванням и виконувалася катетеризац1я крайового синуса л1мфовузла кореня бриж1 тонким (Д=1,5мм) пол1хлорвштовим, самофксуючимся катетером ¡з послщуючим ушиваниям капсули л1мфатичного вузла тонким вузловим швом, кшцями якого над вузлом прив'язували катетер. Катетер через контрапертуру виводили назовш на передню черевну стшку, фксували до шмри передньоТ черевноТ стшки л1гатурами, заповнювали розчином гепарину та закривали на зовшшньому кшц1 короком, пюля чого накладали асептичну пов'язку. Локал1зац1я катетера в брижовому л1мфовузл1 забезпечувала можливють застосування регюнарноТ ендол1мфатичноТ комбшованоТ терапп в комплексному лшуванш перитошту. На запропоновану нами методику отримано
декларацшний патент УкраТни на винахщ № 52202 А [3].
Пщ час наступних запланованих розкрить очеревинноТ порожнини через 12, 24, 48, 72 години проводилась рев1з1я ушитоТ рани товстоТ кишки, заб1р вмюту очеревинноТ порожнини для пос1ву на поживш середовища для визначення кшькюноТ та якюноТ оцшки м1крофлори, та чутливосл и до антибютика, з послщуючим промиванням очеревинноТ порожнини 0,02% водним розчином хлоргексидину б1глюконату.
Враховуючи важливу роль л1мфатичноТ системи у розвитку та прогресуванш патолопчних процеав при перитонт, ми застосували регюнарну ендол1мфатичну комбшовану терашю в комплексному лкуванш перитошту.
У першш груш (10 тварин) - контрольнш, проводилося комплексне лкування перитошту (КЛП) ¡з застосуванням методики довенного введения антибютиш. Антибютик вводили дв1ч1 на добу через катетер, введений в пщшмрну вену стегна.
У другш груп1 тварин (30 тварин) - основнш, в комплексне лкування перитошту проводили з використанням регюнарноТ ендол1мфатичноТ комбшованоТ терапп (РЕКТ), яка включала: ендонодулярне опромшення л1мфи
низькоенергетичним гелш-неоновим лазером червоного спектру, з довжиною хвил1 -Л=632,8нм., за допомогою моноволоконного св1тловоду д1аметром 0,4мм, проведеного через катетер в крайовому синуа л1мфовузла кореня бриж1, ¡з наступним ендол1мфатичним введениям антибютика згщно антибютикограми та ¡муномодулятора т1могену 1мл/добу через катетер в крайовому синуа л1мфовузла кореня бриж1 тонкого кишювника з допомогою ¡нфузомата для дозованого введения лкарських речовин (розчишв) ДШВ-1, в1тчизняного виробництва, з1 швидкютю 0,1мл/хв. Лазерне випромшювання забезпечувало
фотомодифкацш дп антибютика [2,5].
Оцшку ¡мунного статусу проводили по ¡муннограмах з врахуванням загальноТ кшькосп л1мфоцит1в в реакцп е-РУК, кшькост1 Т-хелпер1в, Т-супресор1в та Т'х сшввщношення Тх / Тс [7].
Результати та 1х обговорення.
Загальна кшькють л1мфоцилв у тварин контрольно'! групи через 24 години становила 10,4±0,5%, через 72 години цей показник зрю до 15,7±0,77%. Оцшюючи загальну кшькють л1мфоцит1в периферичноТ кров1 в обох експериментальних групах, вщм1чено значно бшьше та швидше зростання Тх кшькосп в процеа лкування у тварин другоТ групи, яким в комплексному лкуванш перитошту
застосовували регюнарну ендол1мфатичну комбшовану терашю в пор1внянш з контролем. Через 12 годин вщ початку експерименту загальна кшькють л1мфоцит1в периферичноТ
Том 9, Выпуск 1
165
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
кров1 у тварин другоТ групи становила 16,1 ±0,23%, що в 2,2 рази нижче р1вня групи здорових тварин та в 1,9 рази вище р1вня контролю. Через 24 години загальна кшькють л1мфоцит1в у другш груш була в 2,2 рази вище в пор1внянш з контролем. Через 48 годин вщ початку експерименту вщм1чено значне зростання загальноТ кшькост1 л1мфоцит1в у другш груш тварин, загальна кшькють Тх становить 26,3 ± 0,36%, що в 2 рази вище р1вня контролю, а через 72 години вщ початку експерименту в основнш груш Тх кшькють зросла до 28,5 ± 0,34%, що в 1,8 рази перевищую р1вень контрольноТгрупи тварин, яким проводилось комплексне лкування перитошту, тобто вщм1чено значний ефект л1мфостимуляцп низькоенергетичного лазерного випромшювання в комплекс! з ендонодулярним введениям антибютика та ¡муномодулятора т1могену.
При анал1з1 ¡мунограм у тварин обох експериментальних груп, встановлено, що загальна кшькють л1мфоцит1в в реакцп Е-РУК через 12 годин вщ початку експерименту в контрол1 становила 26,3 ±0,42% та 27,6 ±0,45% -в основнш груш, а на третю добу зросла до 29,1 ±0,37% в контрол1 та до 34,3 ±0,21% - в основнш груш, що на 1,2 вище р1вня контролю.
Кшькють субпопуляцш Т-гелпер1в у через 48 годин вщ початку експерименту в контрол1 становила 14,9±0,18%, а в основнш - 20,2 ±0,2%, що в 1,3 рази вище р1вня контролю (Р<0,01), та через 72 години в основнш груш Тх кшькють зросла до 22,2±0,25%, що в 1,4 рази вище Тх р1вня в контроль Кшькють Т-супресор1в впродовж експерименту змшювалась незначно та через 72 години вщ початку експерименту становила у контрол1 13,6±0,26% та 12,1 ±0,23% - в основнш груш (Р<0,01), що наближалось до р1вня групи здорових тварин.
Коефщ1ент сшввщношення Тг/Тс у першш груш, через 72 годин вщ початку експерименту становив 1,14±0,02, а в основнш - 1,84 ±0,05, що в 1,6 раз1в вище, шж у контрольнш груш, де проводилось комплексне лкування перитошту за рахунок бшьшоТ кшькосп Т-гелпер1в основнш груш тварин у пор1внянш з контролем (Р<0,01). Оцшюючи динамку ¡мунограм в обох експериментальних групах, вщм1чено, що бшьш швидша нормал1зац1я показниш кл1тинного ¡муштету наступае у тварин основноТ групи де
застосовувалась методика РЕКТ, у пор1внянш ¡з контролем. Отже, застосування регюнарноТ ендол1мфатичноТ комбшованоТ терапп, сприяе швидшш лквщацп явищ вторинного ¡мунодефщиту, зумовленого перитоштом, а саме: зростанню в 1,4 рази кшькост1 Т-гелпер1в, в 1,6 рази сшввщношення Тг/Тс, на 15% загальноТ кшькосп л1мфоцит1в в реакцп Е-РУК, у пор1внянш з контрольною експериментальною групою тварин, де проводилось комплексне лкування перитон1ту без застосування регюнарноТ ендол1мфатичноТ комб1нованоТ терап1Т.
Висновки
Використання рег1онарноТ ендол1мфатичноТ комб1нованоТ терапп в комплексному лкуванш перитон1т1в сприяе бшьш швидш1й нормал1зац1Т показник1в кл1тинного ¡мун1тету, л1кв1дац1Т явищ ¡нтоксикац1Т та вторинного ¡мунодефщиту, зумовленого перитон1том.
Л1тература
1. Буянов В.М. Ахметели Т.И. Ломидзе Н.Б. Комплексное лечение острого разлитого перитонита // Хирургия. -, 1997. №8. - С.4-7.
2. Пантьо В.1., Симодейко А.А., Скрипинець Ю.П., Гамкрел1дзе О.Ю. Експериментально-кл1н1чне обфунтування рац1онального застосування лазерного випром1нювання для лкування гн1йно-септичних процеав. // Фотобюлопя та фотомедицина. - 2000. - № 1-2. - С. 84-88.
3. Пат. 52202 А УкраТна, МПК А61В18/24. Спос1б ендол1мфонодулярноТ терапп при гжйно-запальних захворюваннях / А.А.Симодейко, С.С.Ф1л1п, В.I.Пантьо, Ю.П.Скрипинець, М.С.Ф1л1п (УкраТна). - Заявл. 14.03.02; 0публ.16.12.02. Бюл.№ 12.
4. Полянський 1.Ю. Особливост1 розвитку, переб1гу, проф1лактики та лкування перитон1ту при променевому ураженн1 // Автореф. дис._ д-ра.мед. наук. - К., 1996.40 с.
5. Симодейко А.А. Скрипинець Ю.П., Пантьо В.1. Ендонодулярна ендол1мфатична лазерна терапт в комплексному л1куванн1 перитон1т1в. // Мат. 14-1 м1жнародноТ науково-практичноТ конференцп "Застосування лазер1в у медицин! та бюлоги". - Харк1в, 2000. - С. 37-38.
6. Старосек В.Н., Попов С.Н. Эндолимфатическая терапия перитонита // КлЫ. х1рург1я. - 1994. - №2 - С. 25-27.
7. Чернушенко К.Ф. Актуальн1 питання д1агностики порушень ¡мунноТ системи // Лабораторна д1агностика. -1997. - № 1. - С .44-50.
8. Шеремет П.Ф. Туряница И.М., Шпряха Я.С. Комбинированная эндолимфатическая терапия больных с разлитым перитонитом // КлЫ. х1рурпя. - 1994. - № 4. -С. 28-30.
Реферат
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ КЛЕТОЧНОГО ИММУНИТЕТА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ПЕРИТОНИТА С ПРИМЕНЕНИЕМ РЕГИОНАРНОЙ ЭНДОЛИМФАТИЧЕСКОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ. Скрипинец Ю.П, Филип С.С, Вайнагий О.М., Чундак С.С
Ключевые слова: иммунная система, перитонит, регионарная эндолимфатическая комбинированная терапия.
В эксперименте на животных (40 собак) установлено,что регионарная эндолимфатическая комбинированная терапия в комплексном лечении перитонитов способствует более быстрой ликвидации эндогенной интоксикации и явлений вторичного иммунодефицита обусловленного перитонитом .
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Summary
STATUS OF IMMUNE SYSTEM IN COMPLEX TREATMENT OF PERITONITIS BY USING REGIONARY ENDOLYMPHATIC COMBINED THERAPY.
Skripinets Yu.P., Filip S.S., Vajnagij O.M., Chundak S.S.
Key words: immune system, peritonitis, regionary endolymphatic combine therapy.
The experiments on animals (40 dogs) enabled us to establish that in case of the complex treatment of peritonitis the regionary endolymphatic combined therapy diminishes endogenic intoxication contributes rapid normalisation of the immunologic findings and rapid restored protective function of organism.
УДК 617.55-06-089
ВИБ1Р МЕТОДУ Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙНИХ ГРИЖ ЧЕРЕВН01 СТ1НКИ У ХВОРИХ НА 0ЖИР1ННЯ
Стороженко О.В., ЛЫоненко О.В., Зубаха A.B., Чорна I.O., Сидоренко Ю.А.,Горб Л.1., Литвиненко С.М.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Узагалънений doceid та проанал{зоват результаты xipypziunozo лтуваиия тсляоперацшиих гриж иеревиог сттки у 113 хворих на ожиртия. Запропоиоваиий nidxid до вибору методу та обсягу оперативного втруиаиия. ОбГруитоваиа доцшътстъ поедиаиия абдомтоппластики з деpматoлinектoмieю i3 алогертопластикою суиасиими noлiмеpиими матеpiалами у хворих i3 тсляоперацшиою грижею иеревиог сттки та ожиртиям.
Ключов1 слова: Пюляоперацмна грижа черевноТстшки, ожиршня, алогернюпластика, абдомшопластика.
Вступ.
Х1рурпчне лкування пюляоперацшних гриж черевноТ стшки (ПОГЧС) у хворих на ожиршня являе досить актуальну проблему абдомшальноТ, пластично!', реконструктивноТ та естетичноТ х1рургп. Косметична корекц1я передньоТ черевноТ стшки - один з основних та найбтьш суттевих етап1в операцп у хворих з ПОГЧС. Велика розб1жнють даних про частоту рецидив1в ПОГЧС у деяких автор1в [1-3], незалежно вщ способ1в гернюпластики, свщчить про вщсутнють ушверсальних метод1в та матер1ал1в для пластики. Збтьшення останн1ми роками ктькост1 пац1ент1в ¡з ПОГЧС вимагае вщ х1рург1в пошуку нов1тн1х технолог1й \ змши традиц1йних погляд1в у розв'язанш ц1е1 проблеми[2,4,5]. Але не дивлячись на б1льш широк! впровадження сучасних пол1мерних матер1ал1в для алопластичного закриття грижових вор1т, питання х1рург1чно'| тактики лкування ПОГЧС у хворих на ожиршня залишаються невир1шеними.
Метою дослщження було п1двищення ефективност1 л1кування ПОГЧС у хворих на ожиршня, шляхом оптим1заци методу х1рурпчного л1кування.
Матер1али 1 методи досл1дження.
Ми проанал1зували досл1д л1кування 113 пац1ент1в з ПОГЧС та супутн1м ожир1нням у х1рурпчних кп1н1ках м1ста Полтави протягом 2002-2008 рок1в. Ж1нок було - 111 (98,2%),
чоловшв - 2 (1,8%), bík пац1ент1в в1д 27 до 74 poKiB. yci XBopi мали ожир1ння p¡3Horo ступеня вираженостк У 61льшост1 хворих встановлено ал1ментарно - конституц1йне ожир1ння. Maca тта становила Bifl 90 до 160 кг, у середньому (112+ 4,5кг), ¡ндекс маси т1ла - вщ 29,8 до 58,4 кг/м2? Анамнестичне досл1дження виявило, що 35% хворих перенесли рашше p¡3H¡ г1неколог1чн1 операцп, 31% - холецистектомш, 16% - натяжш методи герн1опластики з приводу гриж черевноТ ctíhkh, в тому числ1 i п1сляоперац1йних, 8,1% -операцп з приводу ускладненоТ виразковоТ хвороби, 5,4% - травми черевноТ порожнини , 4,5% - люмботом1я при сечокам'ян1й XBopo6i. Зг1дно з класиф1кац1ею I. P. Chevrel, A.M.Path (2000р.), ПОГЧС W1 fliarnocTOBaHO у 19 (17,1%) хворих , W2 - у 39 (34,1%), W3 - у 44 (39,3%), W4 - у 11 (9,5%) oc¡6; до пщгрупи М вщнесено 106 хворих (93,8%), до пщгрупи L - 7 (6,2%). Рецидивы ПОГЧС вщзначали у 12 (10,6%) пащетчв, явища защемлення у 7 (6,2%) хворих. Майже bcí XBopi були з г1погастральною, та значна з мезогастральною локал1зац1ею грижових BopiT, мали пщвищене в1дкпадання жировоТ кл1тковини у нижнш частин1 живота, що мало форму «висячого фартуха» або «в1двислого живота». Передоперацшне обстеження хворих полягало в проведены клш1чних, лабораторних та функцюнальних досл1джень. В алгоритм передоперац1йного обстеження обов'язково включали
¡нструментальн1 методи дослщження (УЗД, при
Том 9, Випуск 1
167
