CC BY
59
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
копической холецистэктомии / Матер1али 20 з'Узду xipy-priB УкраУни. - Терноглль, 2002. - Т.2. - С.35-37. Гринцов О.Г., Хацко В.В., Межаков C.B. и др. Анал1з причин ятрогенних ушкоджень позапечшкових жовчних протоюв при холецистектомп // Зб1рник наукових праць cniBpo6iTHHKiB КМАПО ¡м. П.Л. Шупика. - КиУв, 2001. -Випуск 10, Книга 4. - С.465-467.
Грубник В.В. Ткачев А.И. ,Герасимов Д.В. и др. Миниин-вазивные методы лечения холедохолитиаза // Кл1шчна xipyprifl .- 2001. - №10. - С. 53-55.
Нечитайло М.Е. Дяченко В.В. Литвиненко В.А. и др. Уроки лапароскопической холецистэктомии // Кл1шчна xipyprifl. - 2001. - №10. - С.6-9.
Литература
1. Березницкий Я.С., Ширяев С.Э. Методы лечения желчно-каменной болезни // Клиническая хирургия. - 1998. № 6. -С.35-37.
2. Велигоцкий H.H., Велигоцкий А.Н., Рбуоби Р.Б. и др. Выбор хирургической тактики у больных с оттурацион-ной и высоким риском возникновения полиорганной недостаточности // KniHi4Ha xipyprifl. - 2001. - №7. -С.10-13.
3. Горелик П.В. Дубровщик С.И., Довнар И.С. и др. Мало-инвазивные технологии в лечении желчно-каменной болезни / Матер1али 20 з'Тзду xipypriB УкраТни. - Терно-пшь, 2002. - Т.2 - С.22-24.
4. Гринцов А.Г., ШамаловА.Д., Хацко В.В. и др. Предупреждение интраоперационных осложений при лапарос-
Реферат
РЕЗУЛЬТАТИ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ГОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТУ В ЛЮДЕЙ Л1ТНЬОГО I СТАРЕЧОГО В1КУ В УМОВАХ РАЙ0НН01Л1КАРН1
Л1гоненко О.В., Чумак П.Я., Зубаха А.Б., Чорна I.O., 1ванов П.С.
Ключов1 слова: жовчнокам'яна хвороба, гострий холецистит, ¡мунокорекц1я.
Представлено досвщ лкування 34 хворих з гострим холециститом л1тнього i старечого BiKy, яким було проведено всеб1чне клшко-лабораторне дослщження. Оперовано 41% хворих. Пюляоперацмна летальнють склала 9%. Вивчено можливють засто-сування в даноТ категорп хворих малоЫвазивних операцш. У комплексному лкуваны хворих з гострим холециститом необхщно використовувати ¡мунокоригуючу терапш.
УДК 617.55-06-089
СУЧАСН1СП0С0БИ Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ ГРИЖ ЖИВОТА: ПИТАННЯ Р03ВИТКУ НА П0ЛТАВЩИН1
Лисенко Б.П., Лисенко Р.Б., Дубинський М.В., Шейко В.Д.
Украшська медична стоматолопчна академ1я, м. Полтава
Гертопластика - найчаст0е оперативне втручання (15-20%) в загалътй х1рургп; на Полтав-щинг у 2004 рощ було виконано 2711 гертотомш; рецидив1в гриж - в1д 15 до 65%; на сучасному етат розвитку гертологп впровадження алопластичних операщй е прюритетним напрямком; для покращення резулътат1в лгкування пропонуетъся створення регюналъного гернюлог1чного центру.
Ключов1слова: гертопластика, алопластичш операцм, гернюлопя
Гриж1 живота е найпоширеышим х1рурпчним
захворюванням, вони зустрнаються у 6-9% до-рослого населения, що робить гернюпластику найбтьш частим оперативним втручанням (1520%) в загалы-нй х1рурги. За даними МОЗ УкраТни у 2003 роц загалом в УкраТы було виконано 208711 операцм з приводу гриж живота, в тому числ1 з приводу защемлення гриж1 - 12727. На Полтавщиы у 2004 роц було виконано 2711 гер-нютомм, в тому числ1 у м. Полтава - 347. Сп1в-вщношення планових операцм до ургентних 16/1. На Полтавщиы госп1тал1зацт з приводу защемленоТ гриж1 складала 5,22 на 10 тис. населения, причому 34,9% з них були гостталЬо-ваы тзыше 24 годин з часу защемлення. Ре-зультати лкування гриж в УкраТы (Полтавщиы) залишаються незадовтьними, леталы-мсть теля планових операцм - 0,2% (0,03 %), при ургентних - 1,4-25% (18 %), а частота рецидив^ гриж коливасться вщ 15 до 65%, особливо при тсля-операцмних грижах. Причиною високоТ летальное^ е тзнс звернення за допомогою у зв'язку з не ¡нформованютю населения щодо ускпаднень
гриж, недов1ра медикам, особливо при рецидивах.
Основним принципом х1рурпчного лкування хворих ¡з грижами е виконання гернюпластика "без натягу" як при тсляоперацмних, так \ при пахових грижах. Цього досягають застосуванням для пластики сучасних синтетичних матерев. Пластика мюцевими тканинами доцтьна у ви-падках явноТ вщсутност1 дефщиту тканин при пластид гриж малих розмрв при вщсутносп ознак системно! слабкост1 сполучноТ тканини. У ¡нших випадках застосування гернюпластики мь сцевими тканинами допустимо при вщсутност1 можливост1 застосувати алопластики.
На сучасному етат розвитку гертологп впровадження алопластичних операцм е прюритет-ним напрямком, що дозволяе покращити безпо-середт та вщдалет результати лкування, роз-ширити показания до операцм, зменшити строки реабт1таци хворих ¡з грижами передньоТ черев-Н01 стнки.
Використання нових пластичних матерев для гернюпластики вщкрило нов1 можливост1 покращення результата лкування гриж живота.
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
При застосуваны hoboi методики за Lichtenstein (1984), що передбачае закриття дефекту дна пахового каналу полтроптеновою аткою без натягу тканин, частота пюляоперацмних рецидив^ зменшилася з 25-30% до 1-2%. Впровадження нових пластичних способа реконструкци черев-Hoi ст1нки при и редукцИ ( метод роздтення ана-томнних компонент1вчеревно1 стшки, наприкпад cnoci6 Ramirez) вщкривас можливють виконання радикальних операцй хворим ¡з грижами, яким раыше вщмовляли в хфурпчнм допомоз1, або виконували пал1ативы втручання.
Бурхливий розвиток гернюлоги в 90-х роках у розвинутих Свропейських кранах став поштов-хом до розвитку гернюлоги на УкраТнк У 1995 роц1 було оргаызовано перший в УкраТы Кшвський мюький центр xipyprii гриж живота. У цьому центр! щороку виконуеться бтя 1000 опе-ративних втручань з використанням HOBiTHix технолопй. Пщ егщою Кшвського центру xipyprii гриж живота в KBiTHi 2003 року проведена 1 Всеукрашська науково-практична конференц1я з ммнародною участю "HoBi xipypri4HOMy лкуваны гриж пщтримки вще-президента асоцаци гернюлопв професора одноголосно! пщтримки делегат^ конференцп було прийнято ршення про створення УкраТнськоТ асоц1аци х1рурпв-гернюлопв, яка вже отримала юридичний статус.
Метою асоцаци хфурпв-гернюлопв УкраТни е
технологи в живота". За СвропейськоТ А.Кнгнорса та
св1тових технолопи в х1рурпчному Л1куванн1 гриж живота, сприяння науково-практичному розв'язанню сучасних проблем гернюлоги в уах регюнах УкраТни, пщвищення квал1фкацп хфур-г1в з гернюлоги.
Досвщ кл1н1к ( Фелештинський Я.П., Жебров-ський В.В., Ороховський В.1., Павловський М.П., Лисенко Б.П.), як1 спецально займаються проблемою лкування гриж свщчить про те, що за-провадження сучасних технолопй, власних методик дае змогу значно покращити безпосереды \ вщдалеы результати лкування. Зважаючи на велим позитивы зрушення \ тенденци, як1 вщбу-ваються в гернюлоги, результати лкування гриж живота загалом в УкраТы залишаються незадо-втьними: рецидиви гриж сягають вщ 15 до 65%, велика ктькють ургентних гернютомм \ вщповь дно висока пюляоперацмна летальнють.
Таю незадовты-м результати свщчать про те, що переважна бтьшють операцм з приводу гриж в УкраТы виконуеться за старими методами аутопластичних операцм \ бтьшють х1рург1в мало об^нана \ не володю сучасними методами алопластичних операцм.
На наш погляд широка популяризаця сучасних технолопй в лкуваны гриж живота у м. Полтава можлива шляхом створення регюнального гернюлопчного центру, що буде сприяти покра-щенню результата лкування гриж та розвитку гернюлоги в Полтавськм обласп та в УкраТы загалом.
широке впровадження та популяризац1я НОВ1ТН1Х
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ СПОСОБЫ ХИРУРГИЧЕСКОГОЛЕЧЕНИЯ ГРЫЖ ЖИВОТА: ВОПРОСЫ РАЗВИТИЯ НА ПОЛТАВЩИНЕ
Лисенко Б.П., Лисенко Р.Б., Дубинський М.В., Шейко В.Д.
Ключевые слова: герниопластика, аллопластические операции, герниология
Герниопластика - наиболее частое оперативное вмешательство (15-20%) в общей хирургии; на Полтавщине в 2004 году было выполнено 2711 герниотомий; рецидив грыж - от 15 до 65%; на современном этапе развития герниологии внедрение ал -лопластических операций является приоритетным направлением; для улучшения результатов лечения предлагается создание регионального герниологического центра.
УДК 616.37-002.1-089-035
ТАКТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ЛЕЧЕНИЮ БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ПАНКРЕАТИТОМ
Лупальцов В.И, Вержанский А.П., Дехтярук И.А., Мирошниченко С.С.
Харьковский государственный медицинский университет Кафедра хирургических болезней
Проанализированы результаты лечения 257 больных острым панкреатитом и его осложненными формами. С учетом тяжести состояния больных разработаны тактические подходы к комплексной медикаментозной коррекции, показания к лапароскопическим и "открытым" оперативным вмешательствам, определен их объём.
Ключевыеслова: острый панкреатит, медикаментозная коррекция, лапароскопические оперативные вмешательства, "открытые" оперативные вмешательства.
Введение та (ССВО), который возникает вследствие про-
По современным представлениям в основе ДУК^ИИ провоспалительных цитокинов. Клю-прогрессирования острого панкреатита (ОП) ле- чевыми читокинами, медиаторами межклеточ-
жит синдром системного воспалительного отве-
ного взаимодеиствия иммунокомпетентных клеток, которые играют важную роль в возникнове-
Том 6, Выпуск 1-2 81
