CC BY
20
6. Харченко Н.В. Сучасы гепатопротектори в лкуванш хво-рих ¡з хрошчними ураженнями печшки /АГПки УкраТни. -2004. - № 3. - С. 14 - 18.
7. Чекман И.С. КлУчна фармаколопя гепатопротектор1в // Л1к. справа. - 2001. - № 1. - С. 15 - 19.
8. Шипулин В.П., Губская Е.Ю. Современные подходы к лечению заболеваний гепатобилиарной системы // Новости медицины и фармации в мире. - 2005. - № 13. - С. 3 - 4.
9. Gores G.J. Mechanisms of cell injury and death in cholestasis and hepatoprotection by ursodeoxycholic acid // J. Hepatol. - 2000. - Vol. 32. - P. 11 - 13.
Реферат
ЗАСТОСУВАННЯ ГЕПАТОПРОТЕКТОР1В У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НАДОБРОЯК1СН1 ВОГНИЩЕВ1 УТВОРЕННЯ ПЕЧ1НКИ
Хацко В.В., Шаталов О.Д., Кузьменко О.С., Щербак Т.Ю., Чернюк К.О. Ключов1 слова: гепатопротектори, доброякюы вогнищев1 утворення печЫки.
На пщстав1 183 спостережень проведено пор1вняльний анал1з лкування (¡з застосуванням гепатопротектор1в) хворих на добро-як1сн1 вогнищев1 утворення печ1нки: бактер1альн1 абсцеси - 77, непаразитары к1сти - 69, геманпоми - 21, ех1нококоз - 16 у в1ц1 15 - 77 рок1в. Найб1льш ¡нформативними д1агностичними методами були: сонограф1чний, комп'ютерна томограф1я, лапароско-п1я. 53,7% пац1снт1в мали pi3Hi функц1ональн1 порушення печ1нки. Комплексне л1кування цих хворих ¡з застосуванням гепатопро-тектор1в дозволило зменшити ктькють п1сляоперац1йних ускладнень з 27% до 12,9%. Пщ час вибору гепатопротектор1в доцгпь-но враховувати пареважн1 мехашзми ixflii.
ной этиологии // Сборник науч. трудов сотруд. КМАПО им. П.Л.Шупика. - 2000. - Вып. 9, кн. 4. - С. 64 - 68.
4. Дроговоз С.М. Гепатопротекторы - сегодня и завтра в Украине (В помощь врачу провизору) // Метод. указания. - 2003. - 12 с.
5. Тюменцева С.Г., Новикова Р.И., Ахпамова Ю.И. и др. Дифференцированный подход к использованию гепато-протекторов у больных с патологией печени в практике интенсивной терапии // Бгпь, знеболювання, ¡нтенсивна терап1я. - 2004. - № 2 Д. - С. 15 - 16.
УДК 616.366-002-053.9-084
ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ I Ж0ВЧН0 - КАМ'ЯНА ХВОРОБА ЯК Х1РУРГ1ЧНА ТАК I ТЕРАПЕВТИЧНА ПРОБЛЕМА У ХВОРИХ П0ХИЛ0Г0 I СТАРЕЧ0Г0 В1КУ
Чумак П.Я., Зубаха A.B., Горб Л.И., Стороженко О.В., Шумейко И.А., Ярошенко A.B.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Робота присвячена вибору Memodie лтування гострого холециститу i жовчно-кам'янш xeopo6i (ЖКХ) у 128 хворих похилого та старечого einy. У 96 хворих nid час надходження у стащонар виявлена ЖКХ i3 загостренням. У 11 хворих виявлений перитонт. У 87% хворих nid час обсте-женъ виявлено супутт захворювання. 3 приводу термту i об'ему оперативного втручання nid-xid був iнdивidyалъний. Середнт лiжкo денъ до операцп сплав 3,65; тсля операцп 14,23. Леталъ-тстъ тсля операцп - 2,34%.
Ключов1 слова: в1к, жовчно-кам'яна хвороба, гострий холецистит, жовтяниця, xipypri4He л1кування, дренування.
вативне лкування на протяз1 доби з моменту
Вступ
Одним ¡з розповсюджених захворювань, як те-рапевтичного, так \ х1рурпчного профтю е захворювання жовчного м1хура \ протоюв. Так у 80-90%, по даним р1зних автора, за св1товою статистикою холецистит супроводжуеться жовч-но-кам'яною хворобою (ЖКХ). Холел1тиаз у 2030% жшок та у 10% чоловшв. На аутопси холес-тероз у 10%. Холецистит займае серед терапев-тичних захворювань 5 мюце, а серед х1рурпчних, тсля гострого апендициту та перфоративноТ ви-разки шлунку \ дванадцятипалоТ кишки, гострий холецистит стоТть на 3 мюцк Але не дивлячись на досягнеы устхи в д1агностищ (рентгенд1агно-стика, УЗД, комп'ютерна \ манп-мтно-резонансна д1агностика) тактика неоднозначна. Це пов'язано з тим, що захворювання жовчного м1хура, жовч-них та печнкових протоюв бувають р1зы: гострий холецистит, хроннний холецистит, дюкинез1я жовчного м1хура, холестероз, ЖКХ, ракжовчного м1хура \ ¡н. Томудля вир1шення такоТ проблеми -це х1рурпчна чи терапевтична патолопя - вини-кають значы труднощк Без сумыву, якщо у хворого гострий холецистит \ не ефективне консер-
надходження в Х1рурпчне В1дд1лення, то хвории потребус оперативного лкування. Хвор1 в х1рур-пчне вщдтення частое за все надходять з бо-льовим синдромом \ тсля його кутрування п1д-лягають ретельному обстеженню, подальшому ршенню питання про тактику. Особлив1 трудно-в тактик виникають у хворих похилого та старечого вку з наявност1 супутньоТ патологи.
Так, за даними вковоТ кпасифкаци в геронтологИ (Кш'в, 1963) приводиться наступна кпасифн каця: вщ 45 до 59 роюв - середнм вк; вщ 60 до 74 роюв - похилий в1к; вщ 75 до 90 роюв - ста-речий вк; старше 90 роюв - довгожителк
Треба вщм1тити, що в зв'язку з економнними труднощами \ попршенням диспансеризацп в х\-рурпчний стацюнар надходять хвор1 переважно похилого \ старечого в1ку, з наявнютю множин-них супутых захворювань, що приводить до збн льшення летальное^ як при екстрених, так \ те-рмнових операцях.
Тому виникас питання, як хворих лкувати: те-рапевтичним чи х1рурпчним шляхом? Необхщ-нють х1рурпчного лкування ЖКХ на протяз1 бтя 100 роюв служила причиною пошуку альтерна-
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
тивних метода и лкування. В осташ-ii роки все бтьше розповсюдження отримало використання npenapaTiB, вмщуючих жовчы кислоти: хеноде-зокахолеву - хенофальк (хенохол, хеносан, хе-нодюл) та урсодезокахолеву - урсофальк (уро-сан, урсодюл, урсо100), а також комбнацю хе-но- i урсодезокахолевоТ кислоти - л1тофальк. Застосування Тх дозволяе зменшити лтогены властивост1 жовч1 за рахунок зниження BMicTy в нм холестерину i збтьшення жовчних кислот, що сприяс поступовому розчиненню конкремен-TiB в жовчному Mixypi.
Так, Н.Н.Богданова, Б.П.Фтенко (2006) у хво-рих з шнкою жовчноТ колки при надходжены у стацюнар проводять дослщження жовч1 на л1то-генн1сть. Якщо цей показник вище одиниц, то для профтактики утворення камшцв признача-ють хенопрепарати по 250-500 мг/доб перед сном з метою зменшення ¡ндексу л1тогенност1, як1 необхщно приймати мюяцями.
При ЖКХ з метою розчинення конкремент!в хенопрепаратами потр1бен строгий nifl6ip nauic-HTiB та виконання цтого ряду умов. Призначен-ня цих npenapaTiB можливе ттьки при наявност1 холестеринових рентгеннегативних конкремен-TiB розм1ром менше 15 мм. При цьому жовчний Mixyp повинен бути заповнений камшцями не 6i-льше як на половину, пузирний проток повинен бути прохщним, збережена функц1я жовчного Mi-хура.
За даними л1тератури (Ф.Х.Мансурова, 1983; Х.Х.Мансуров, 1986) консервативне лкування ЖКХ необхщно проводити на протяз1 вщ 3 мюя-ц1в до 2 poKiB без перерви, з ефективнютю в 6070% (Л.П.Гсня, 1989). KpiM того, якщо врахувати протипоказання, то и можна використати лише у 20% хворих на ЖКХ. Ми не рахуемо, що консервативною тератею треба нехтувати, але и можна використати ттьки у хворих, як1 категорично вщмовляються вщ оперативного лкування, або е абсолюты протипоказання до операци. Ми не маемо конкретного матер1алу, але наш досвщ показус, що серед хворих, як1 одержували три-валий час консервативне лкування i ni3HO звер-нулися до xipypra в анамнез! ¡з ЖКХ, або напа-дом гострого холециститу пюляоперацмна ле-талы-исть значно вище i значно частое спосте-р1гаються riprni вщдапеы результати теля операци.
Мета дослвдження
Пщ нашим спостереженням знаходилося 128 хворих старше 60 poKiB з гострим холециститом i ЖКХ, як1 були прооперован1 в xipypri4HOMy Biflqi-лены вщдтовоТ кпннноТ niKapHi станци Полтава ПвденноТ залЬниц (база кафедри загальноТ xi-pyprii УМСА) за nepiofl з 2000 по 2006 роки. 1з них хворих похилого BiKy було 111, стариюв - 17, жнок було 96 (середы BiK 72,16 poKiB) i чолов1к1в - 32 (середнм BiK 69,8 poKiB).
При надходжены в стацюнар, як правило тер-м1ново, з д1агнозом гострий холецистит або за-
гострення гострого холециститу було 25 хворих, пщ час операци камнц1 в жовчному м1хур1 або в жовчних протоках були виявлеы у 20 хворих. 1з холецистопанкреатитом було 5 хворих у 4 з них була ЖКХ. 3 гострим холециститом \ перитонн том надмшло 2 хворих. У 96 хворих виявлена ЖКХ ¡з загостренням, механична жовтяниця до операци виявлена у 15 хворих. Пщ час операци перитоыт встановлений у 11 хворих.
При вибор1 доступа п1д час оперативного втру-чання п1дх1д був ¡ндивщуальний \ залежав вщ того, чи ускладнена ЖКХ перитоытом, чи ы, а також особливостей хворого. При ускладнеы пе-ритоытом доступ був верхньо-серединний лапа-ротомний, а якщо хворий з ожирнням, то був доступ в правому пщребер'Т по Кохеру або Федорову.
Холецистектом1я в основному проводилась вщ шейки жовчного м1хура з окремою перев'язкою м1хуровоТ артери \ мкурового протоку. Ложе жовчного м1хура ретельно прошивалось П-образним швом кетгутовоТ л1гатурою ¡з наступ-ним дренуванням перчаточно-трубчатим дренажем через окремий розтин в правому пщребер'Т на протяз1 6-7 д1б. При присутност1 камнцв в за-гальному жовчному проток проводилась холе-дохотомт \ видалення камнц1в.
Для встановлення д1агнозу ЖКХ орюнтувалися УЗ обстеженням амбулаторним або термново проводимим при надходжены у стацюнар.
П1д час оперативного втручання при пщозр1 на камшц1 в загальному жовчному протоц або на пщозру звуження дистальноТ частини протоку проводили субоперацмну холангюграф1ю. Конт-растну речовину (трюмбраст 60% - 20мм) вводили через пузирний проток або пукцмним методом через загальний проток. Проводили 2 ре-нтгензымки через 2 \ 5 хвилин пюля введения контрастно!' речовини. Дренування холедоха проводили переважно через пузирний проток по Холстедту 6мм ыпельною пол1хлорвнтовою трубкою або через холедох по Керу. Якщо пузирний проток вузький, то перед дренуванням проводили бужування його або частковий розтин \ дренажну трубку надмно фксували л1гатурою за стшку пузирного протока, та проводили и через сальник з метою профтактики пщткання жовчк
При явному рубцевому звужены дистальноТ частини загального жовчного протока \ розши-рення його бтьше як на 1см накпадали холедо-ходуоденоанастомоз.
У 87% хворих п1д час обстеження у кпЫщ були встановлены супутн1 захворювання (сердцево-судины, легенев1, цукровий д1абет, ппертоннна хвороба, сечо-кам'яна хвороба та ¡н.). Цим хво-рим п1д час пщготовки до операци, а також у тс-ляоперацйному пер1од1 проводили симптомати-чне л1кування по загально прийнят1й методик п1д контролем см1жних спец1ал1ст1в. Протипока-заннями до планового оперативного втручання служили ¡нсульт, ¡нфаркт (менше 6 мюяцв з мо-
менту встановлення ¡нфаркту мюкарда), деком-пенсована печнково-ниркова недостаттсть, ва-жка форма цукрового дебету. Хворих з цукро-вим дебетом, як1 вживали цукрово-понижуюч1 лки, в стацюнар1 переводили на ¡нсулн.
Результати та 1х обговорення
3 моменту надходження хворих в стацюнар т-сля короткотривалого обстеження \ передопера-цмноТ пщготовки екстрена операцт проведена 32 хворим, яким був встановлений д1агноз: гост-рий калькульозний холецистит, механнна жов-тяниця. Холецистектомт виконана у 27 хворих, холецистостомт - у 4, в зв'язку ¡з супуттм гострим панкреатитом, у одного хворого був гострий безкамшцевий холецистит, в одному випадку проведено накладання холедоходуоденоанас-томоза. Дренування холедоха теля холедохолн тотоми закнчували дренуванням холедоха по Холстедту. При пстологнному дослщжент у 12 хворих виявлено флегмонозний та гангренозний холецистит, у 20 хворих загостреня хроннного холецистит. У 4 хворих був виявлений мюцевий перитоыт, у 2 - загальний перитоыт.
Доступ пщ час оперативного втручання у 16 хворих був виконаний верхнм серединний лапа-ротомний, у 10 хворих - за Федоровим, та у 6 -за Кохером. Ус1м хворим було виконано дренування черевноТ порожнини по загальноприйнятм методицк
Термшова операцт (на 2 - 7 добу) виконана у 96 хворих теля ретельного обстеження \ проведено! передоперацмноТ пЩготовки в залежност1 вщ виявлено!' супутньоТ патологи'. Пюля проведения корекцп печнковоТ та сердцево-легеневоТ недостатност1 вс1 хвор1 були проопероваы п1д ¡н-галяцмним ендотрахеальним наркозом. Виб1р доступу до черевноТ порожнини був ¡ндивщуаль-ним \ залежав в1д патологи' жовчних шлях1в \ за-гального стану хворих (ожирння, цукровий д1а-бет, раыше проведен! оперативы втручання ¡з серединного лапаротомного доступу). Лапаро-томний доступ був виконаний у 37 хворих, доступ за Кохером - у 24, доступ за Федоровим - у 32 \ правий параректальний доступ виконаний у 3 хворих у зв'язку з недостатньо ясним д1агно-зом: гострий холецистит або гострий апендицит. Холецистектомт виконана вам хворим вщ ший-ки жовчного м1хура. Через проток жовчного м1ху-ра проводилась субоперацмна холангюграфт \ при наявност1 конкремент^ в загальнм жовчнм проток проводилась супрадуоденальна холедо-хотомт з метою видалення камнцв.
Холедохолтотомт виконана у 11 хворих, хо-ледоходуоденоанастомоз - у 4. Дренування холедоха по Холстедту виконано у 20 хворих \ по Керу у 1 хворого. При пстологнному дослщжены жовчного мкура деструктивний холецистит виявлений у 52 пац1ент1в, у ¡нших - загострення хроннного холециститу. Холедоходуоденоанас-томоз ми виконували тим хворим, у яких диметр холедоха був бтьше 12 - 15 мм \ при субопера-
цмнм холедохографп було виявлено звуження дистальноТ частини холедоха, сумлннють в про-ходжены контрасту в дванадцятипалу кишку.
Середнм л1жкодень до операци' склав 3,65 \ т-сля операци - 14,23. 1з ЖКХ ускпадненою гострим холециститом померло 5 хворих, ¡з них не-оперовано - 2.
Хвора, 89 рою в, надмшла в х1рурпчне вщдн лення 21.01.2000р. термшово ¡з холедохолта-зом, механнною жовтяницею, ¡нтоксикац1ею важкого ступеня. 1шемнна хвороба серця, миго-тлива аритмт. Набряклегень. 22 роки тому була виконана холецистектомт. ВЩ операцт вщмо-вилася, через три доби померла вщ наростаючоТ ¡нтоксикацп та печЫковоТ недостатностк
Хвора, 78 рою в, госттал^ована 14.06.05р. з д1агнозом: гострий холецистит, механнна жов-тяниця, п-лйний холанпт. Цукровий д1абет. 1ше-мнна хвороба серця. Асцит. Через 3 доби хворм була проведена холецистектомт, холедохол1то-томт. Померла в першу добу теля операци.
Хвора, 65 роюв, з гострим калькульозним холециститом, перитоытом, цукровим дебетом, ¡шемнною хворобою серця померла теля операци через три доби вщ наростаючоТ ¡нтоксикацп, печЫковоТ \ серцево-судинноТ недостатностк
Хвора, 63 рою в, надмшла з гострим гангрено-зним холециститом, пщпечЫковим абсцесом, ¡шемнною хворобою серця, „легеневим серцем". Термново була проведена холецистектомт, дренування черевно!' порожнини. Померла через 15 д1б вщ наростаючоТ ¡нтоксикацп, серцево-легеневоТ недостатностк
Хвора, 80 роюв, надмшла термново, у дуже тяжкому стат з ЖКХ, гострим панкреатитом, ме-ханнною жовтяницею, пневмосклерозом, дифу-зним кардюскперозом, серцево-легеневою не-достатнютю. Консервативне лкування неефек-тивне. Померла через добу теля надходження в х1рурпчне вщдтення.
Слщуе вщм1тити, що померл1 хвор1 (2 без операци \ 3 теля операци) гостталЬоват термЫово у важкому стат \ некомпенсованою супутньою патолог1сю, що \ привело до летальних насл1д-к1в. За даними наших досл1джень п1сляоперац1й-на летальн1сть склала 2,34% (3 хворих), 2 хворих померли без операци.
Висновки
1. Необхщно покращити планове обстеження \ свосчасне планове оперативне л1кування хворих з жовчно-кам'яною хворобою.
2. Хворих з жовчно-кам'яною хворобою, ускла-дненою механ1чною жовтяницею, печнковою недостатн1стю, серцево-легеневими ускладнен-нями необх1дно ретельно готувати до операци \ проводить корекц1ю порушень в п1сляоперац1й-ному пер1од1 в умовах в1дд1лення реан1мац1Т та ¡нтенсивноТ терапи п1д наглядом анестез1олога, х1рурга \ терапевта.
3. Консервативне л1кування жовчно-кам'яноТ хвороби може бути застосоване ттьки у хворих
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
з неускладненим гострим холециститом I прису-тнютю супутньоТ патологи, при якм е абсолюты протипоказання до операцп.
4. За нашими даними у 10% хворих з жовчно-кам'яною хворобою розвиваеться цукровий д1а-бет \ у 69% хворих виникае панкреатит (гострий або хроннний), тому ц1 хвор1 потребують планового оперативного лкування.
Л1тература
Филенко Б.П. Использование препара-предкаменной стадии желчно-
1. Богданова Н.Н
тов желчных кислот
каменной болезни // Актуальные вопросы хирургии. -2006. - Вып. 6 - С.9-11.
Геня Л.П. Состояние органов пищеварения у больных желчно-каменной болезнью при длительном лечебном применении препаратов хено- и урсодезоксихолевой кислоты: Автореф. дис.... канд. мед. наук. - М., 1989. Мансурова Ф.Х. Новые подходы для раннего патогенетического лечения и предупреждения камнеобразова-ния: Автореф. дис. канд. мед. наук. - М., 1983. Мансуров Х.Х. Развитие профилактического направления при холелитиазе в связи с успехами в разработке её важнейших аспектов // Здравоохранение Таджикистана. - 1986. - №1. - С.6-14.
Чумак П.Я. Острый холецисто-панкреатит его осложнения: Автореф. дис. докт. мед наук. - Киев, 1983. - 32 с.
Реферат
ОСТРЫЙ ХОЛЕЦИСТИТ и ЖЕЛЧНО-КАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ КАКХИРУРГИЧЕСКАЯ ТАК И ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМАУ БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА
ЧумакП.Я., ЗубахаА.Б., ГорбЛ.И., СтороженкоА.В., ШумейкоИ.А, ЯрошенкоА.В.
Ключевые слова: возраст, желчно-каменная болезнь, острый холецистит, желтуха, оперативноелечение, дренирование.
Работа посвящена выбору способов лечение острого холецистита и желчно-каменной болезни (ЖКБ) у128 больных пожилого и старческого возраста. У 96 больных во время поступления в стационар установлена ЖКБ в стадии обострения. У 11 больных выявлен перитонит. У 87% больных во время обследования установлены сопутствующие заболевания. По поводу срока и объема оперативных вмешательств подход был индивидуальный. Средний койкодень до операции составил 3,65; после операции - 14,23. Летальность после операции составила 2,34%.
УДК 616.34-007.43-089.23
Х1РУРГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ ДВ0Б1ЧН01 ПАХ0В01 ГРИЖ1
Шейко В.Д., Лисенко Б.П., Лисенко Р.Б.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проанал1зоват безпосередш резулътати xipypziuHozo лгкування deoôiuHux пахових гриж з вико-ристанням полтротленово1 стки у 32 no.'^ieHmie втом eid 30 до 80 ротв. Показано, що викори-стання полтротленово1 стки надшно y^inarne дно пахового каналу без натягу тканин, що до-зволяе одночасно виконувати операцп з двох ботв та значно полтшити резулътати xiрyргiчнo-го лгкування двoбiчнux пахових гриж. Значт переваги тако1 гертопластики над традицшними аутопластичними та етапними алопластичними операщями, а саме зменшення тривалост1 лтування, маmерiалънux та моралъних витрат, рання реабШтащя тсля операцп та зменшення частоти рецuдuвiв, виправдовуютъ быъш широке застосування первинних двoбiчнux гертоп-ластик.
Ключов1 слова: двоб1чна пахова грижа, xipypri4He лкування, полтроптенова ciTKa.
Вступ
Майже у 3% населения св1ту виявляють па-хову грижу. Оперативы втручання з приводу пахових гриж, доля яких скпадае 75-80% вщ зага-льноТ ктькост1 гриж черевноТ стнки, е найчастн шими в загальнм х1рурги [1, 3]. Первины двобны пахов1 гриж1 спостер1гають у 20-30% цих хворих, ще у 10% - д1агностують контрлатеральну па-хову грижу пюля пластики пахового каналу з одного боку. У 31-38% пац1ент1в з клннно д1агнос-тованою однобнною паховою грижею п1д час лапароскопнного втручання виявляють двобнну пахову грижу [2].
До цього часу, у лкуваны двобнних пахових гриж, застосовують двохетапы втручання, до-сить часто ¡з аутопластикою, що подовжуе три-валють лкування хворих та зумовлюс додатков1 матер1альы, моральы, соц1альы витрати. Частота рецидив^ пюля виконання операцм з приводу двобнних гриж чи не найвища з уах ¡нших \ досягас 38%[1, 2], особливо при використаны пластики мюцевими тканинами. Розроблеы ра-ыше методики вщкритоТ гернюпластики бтате-
ральноТ гриж1 единим протезом за Stoppa, Wanths не знаходять широкого практичного застосування ¡з-за складное^ виконання та травматичное^.
Останн1 даы л1тератури евщчать про пошуки нових напрямюв у лкуваны двобнних пахових гриж, вивчення патогенетично обгрунтованих метода пластики двобнних пахових гриж, зва-жаючи на ¡нтраоперацмне визначення типу гри-ж1, створення i впровадження нових тактичних пщходв, лкувальних захода та синтетичних матерев з метою покращення результат^ лн кування та попередження рецидиву [2, 3]. Але залишаються невир1шеними деяю питання: чи двобнна пахова грижа - це дв1 npocTi naxoBi гриж1 чи це окремий специфнний тип гриж, на-явысть клнко-анатомнних умов ïx виникнення, особливост1 лкувально!' тактики та вибору способу пластики. Ми у сво1'й дтльност1 дотримуе-мося думки, що двобнна пахова грижа - це окремий специфнний тип гриж i тому потребуе спецально!' лкувально!' тактики та вибору способу пластики.
