CC BY
10
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
3. Логачев В.К. Двухмоментные резекции тонкой кишки в неотложной хирургии // Харк.х1рург.школа.-2002.-№4.-С.108-111. 6.
4. Мамчич В.1., Маленда О.Д., Кевкало А.Б., \ ствавт. Екс-периментальне моделювання гострого ¡шем1чного ура-ження тонкоТ кишки у бгпих щур1в // Хрурпя УкраТни .-2006.-№ 2.-С.67-71.
5. Орел Ю.Г., Криштальська 1.1., Кобза 1.1., \ сглвавт. Гостра мезентер1альна ¡шем1я, ускладнена некрозом кишки: ви-
Реферат
ПУТИ ПРОФИЛАКТИКИ РЕПЕРФУЗИОННЫХ ПОРАЖЕНИЙ ТОНКОЙ КИШКИ ПРИ ОСТРОМ НАРУШЕНИИ
МЕЗЕНТЕРИАЛЬНОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ
Слонецкий Б.И., Максименко М.В., Трофименко С.П. Руадзе 0.0
Ключевые слова : мезентериапьное кровообращение, реперфузия, экспериментальна модель.
В экспериментальных исследованиях на подопытных животных (белые крысы) которых разделили на три группы, исследовано степень реперфузионных изменений стенки тонкой кишки через 3 часа после устранения компрессионного фактора (первая группа), а также исследована еффективность внутривенной энтеропротекции путем последовательного проведения инфузион-ной терапии (сорбилакт, гекодез, ксилит) - вторая группа и доказана необходимость проведения инфузионной терапии (сорби-лакт, гекодез, ксилит) с интестинальным диализом (атоксил, мексидол, лактувит), что сопровождалось продлением жизни подопытных животных до 972,6±28.9 минут.
6ip тактики лкування.// KniHi4Ha xipyprifl.-2002.-№1.-C.30-32.
Ольшанецкий A.A., Глазунов В.К., Румянцев Г.В. Повторный осмотр кишечника и выполнение многоэтапных операций в программе лечения сегментарного некроза и ишемического поражения тонкой кишки// KniHi4Ha xipyp-пя.-2004.-№3.-С.19-21.
УДК 616. УДК 616.366-002-089
ДЕЯК1 ТАКТИЧН1 ПИТАНИЯ Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1НУВАННЯ ЗАЩЕМЛЕНИХ ПАХОВИХ ГРИЖ У ПАЦ1ЕНТ1В П0ХИЛ0Г0 ТА СТАРЕЧ0Г0 В1КУ
Слонецький Б.1., Тутченко M.I., Гавриленко Н.В.
Нацюнальна медична академ1я шслядипломноТ осв1ти ¡м.П.Л.Шупика, м. КиТв Нацюнальний медичний унлверститет ¡м О.О.Богомольця, м. КиТв
У poöomi наведет резулътати xipypziunozo лтування защемлених пахових гриж у 138 naöienmie похилого та старечого вту в 62 з котрих проводиласъ аутогертопластика, а у 76 - алогертоп-ластика. Обгрунтоване впровадження полтропыеновог стки в ургентну гернioxiрyргiю супро-воджувалосъ покращенням тсляоперацшного перебиу, що проявлялосъ зменшенням раневих ускладненъ на 4.9% та сприяло зменшенню рецидиву захворювання на 5.4%.
Ключов1 слова : грижа, защемлення, алопластика, полтроптенова ciTKa.
рих, збтьшення ктькост пац1ент1в похилого та
Вступ
Гриж1 черевноТ стнки \ надал1 залишаються одысю з найскладыших проблем планово! та, особливо, ургентноТ хфурги. Так, лише в 2006 рощ, зпдно даних МОЗ УкраТни, було виконано понад 200 тисяч операцм з приводу гриж черевноТ стнки з яких у майже 13 тисяч випадюв п1д-ставою стало и защемлення. Виконання х1рурпчних втручань у рЬномаытних медичних закладах ¡з застосуванням переважно традицмних, а не нов1тых св1тових технологм, що широко використовуються у хворих з защем-леними паховими грижами, сприяе високому р1вню пюляоперащйних ускладнень та летальное^, остання за даними низки автора складае вщ 12% до 26% [1,3, 5].
Складнють проблеми х1рурпчного лкування защемлених пахових гриж обумовлюеться поеднанням вкових змЫ апоневротичного та м"язевого каркасу черевноТ стнки, зниженням ТТ тонусу, тривалим анамнезом захворювання, чи-малою ктькютю розщемлень грижового випячу-вання та супутньою патолопею, особливо, з боку серцево-судинноТ \ дихальноТ систем нерщко у стади субкомпенсаци, або нав1ть декомпенсаци [2,3, 6].
Кр1м того, негативы тенденци диспансеризаци, суттсв1 зниження економнноТ спроможност1 хво-
старечого в1ку, зменшення державноТ забезпе-ченост1 лкувального процесу ще бтьше викрес-люють негативы передумови до особливостей лкування пащент1в з защемленими килами черевноТ стнки, переважаюче число котрих приходиться на пахову дтянку.
Мета роботи, яка е фрагментом комплексно!' науково-досл1дноТ тематики кафедри медицини невщкладних стаыв НацюнальноТ медичноТ ака-демп тслядипломноТ осв1ти ¡м. П.Л.Шупика МОЗ УкраТни (№ 0104У000257), полягас у вдоскона-леы деяких тактичних питань х1рурпчного лку-вання защемлених пахових гриж у пац1ент1в похилого та старечого вку.
Матер1али та методи досл1дження
В основу роботи покладеы результати х1рург1-чного лкування 138 пащентв похилого та старечого вку, котр1 були опероваы з приводу защемлено!' паховоТ гриж1, як1 знаходились у х1рург1ч-них кликах КиТвськоТ мюькоТ клннноТ л1карн1 швидкоТ медичноТ допомоги. Уах хворих в залежност1 вщ особливостей лкування роздтили на дв1 групи. Першу (контрольна) склали 62 пащенти, котрим виконували аутогернюпластику та проводилось традицмне лкування, а хворим другоТ групи (76 пащст1в) виконувалась алогернюпластика ¡з застосування
Актуальн проблеми cy4acHo"ï медицини
полтроптеновТ атки i комплекс пюляоперацмних м1роприемств доповнювався репонарним застосування фракцмного внутр1шньотканинного медикаментозного елек-трофорезу. Гальваызац1ю проводили в модиф1 кованому BapiaHTi за допомогою апарату ,,Поток - 1" 3i щтьнютю струму 0.03 - 0.05 мА/ см, протягом 15 - 20 хвилин дектька раз на до-бу ктькють ceaHciB складала 6-8. На параоперацмному eTani широко використовува-ли спецалы-м ¡нструменталы-ii методи дослщження (УЗД, Rg- дослщження, комп'ютерна томографя).
Результати дослвдження та üx обговорення
Результати попередых особистих експеримен-тальних дослщжень засвщчили про особливост1 мкробноТ ¡нвази складових дтянки защемлено!' гриж1 черевноТ стшки [4, 5, 7], зпдно яких транс-локацмы процеси суттево пов"язаы не лише з терм1ном ураження, але i видом органу чи Тх по-еднанням, а також особливостями грижового м1шка. Дослщження гютолопчних особливостей грижового м1шка у пацюнт1в похилого та старе-чого BiKy на вщмну вщ пацюнт1в зртого BiKy в1д-р^няються суттевим потовщенням його стЫки в окремих випадках нав1ть до 60 - 75 мкм, що на нашу думку, пов"язано не лише з особливостями пдро та механодинамки процеав травления та функцюнування оргаыв черевноТ порожнини, а нерщко тривалою компреайною дюю, спричине-ною застосуванням р^номаытних бандажв та ¡нших 3aco6iB суб"сктивно усуваючих пщставу до защемлення. За результатами оцнки анамнезу гернюносмства у 52 пацюнт1в BiH скпав вщ 5 до 10 poKiB, у 29 хворих в1д 10 до 20 poKiB, а у 13 переважав нав1ть 20 poKiB. KpiM того, у кожного 2 патента похилого та старечого BiKy мало мюце понад 3 розщемлень паховоТ гриж1, а вщмову вщ оперативного втручання обфунтовували значним операцмним ризиком втручання за ра-хунок симультанноТ патологи та рецидивом за-хворювання на niflcraei раыше перенесених аутогернюпластик.
Дослщження мкробноТ ¡нвази у навколо гри-жових тканинах паховоТ дтянки у патенте похилого та старечого BiKy виявило TT вщсутнють при защемлен! лише пасьмом чепця до 36 годин, комбнованому защемлен! чепця та петл1 тонкоТ кишки до 9 години та пристнковому защемлен! тонкоТ кишки до 6 годин з моменту започаткування захворювання. Хоча у грижовм вод! та в меншм Mipi у внутршых шарах грижового м1шка спостер1гали асоц1аци мкробних збудниюв серед котрих переважали E.coli, стафтококи i стрептококи, а при защемлен! лише тонкоТ кишки присднувались B.frag та протей.
Тобто, за результатами особистих прюритетних розробок впровадження алогернюпластики у кпннну практику можливе у пацюнт1в похилого та старечого BiKy коли термн прист1нкового защемлення тонкоТ кишки не
перевищуе б годин, защемлення тонкоТ кишки у поеднаы з чепцем не перевищуе 9 годин та при защемлен! лише пасьма чепця до Зб годин. Серед показ1в для проведения алогернюпластики у пацюнт1в похилого та старечого BiKy видтясмо рецидивы та ковзю гриж1, середнм, великий та пгантський Тх po3Mip, не схильнють до алерпчних реакцм, слабкють черевноТ ctíhkh з наявнютю гриж ¡ншоТ локатзаци. Слщ вщм1тити про необхщнють i умов проведения алогернюпластики серед котрих видтяемо наступы : професмна здатнють, економнне та техн1чне забезпечення, обов"язкове адекватне активно-пасивне дренування дтянки алогернюпластики, проведения регюнарноТ фракцмноТ медикаментозноТ корекцп в умовах сонографн-ного моыторингу. KpiM того, вщдасмо перевагу при проведены ургентноТ алогернюпластики ве-ликопористм полтроптеновм cítuí ¡з фксацюю TT вкрилом, вкрил плюсом чи полщаксаноном та дотримусмось принцитв ,,free tension".
Ствставлення результат!в nepeöiry раннього пюляоперацмного перюду у пацюнт1в обох груп виявило зменшення раневих ускпаднень у хворих другоТ групи на 4.9%, що не дивлячись на застосування синтетичного матер1алу, мабуть, компенсувалось кращою адаптацию тканин та полтшенням nepeöiry репаративного процесу в умовах фракцмноТ perioHapHoï корекцп дтянки алогернюпластики. KpiM того спостер1гали i зменшення рецидиву захворювання на б.4%.
Buchobkii
Таким чином, анал1з результат^ x¡pypr¡4Horo лкування защемлених пахових гриж у пацюнт1в похилого та старечого BiKy з урахуванням зва-жених та обфунтованих показань до проведения алогернюпластики за умов доповнення TT perio-нарною фракцмноТ корекцюю, свщчать про Тх ефективнють, що фунтусться на зменшеы кть-koctí не лише paHHix раневих ускладнень на 4.9%, але i сприяе покращенню умов nepeöiry репарацп дтянки алогернюпластики та зменшуе рецидив захворювання на б.4%.
Лiтepaтypa
1. Белянский Л.С., Савицкая И.М., Фурманов Ю.А., Маной-ло Н.В. Особенности течения раневого процесса в имп-лантационной герниопластике// КлЫ. xipyprifl.-2OO2. -N11/12. - С. 8-9.
2. Жебровский В.В., Джемилеева Э.Р., Торотадзе Н.М., Резанов П.А. Ущемленные послеоперационные грыжи // Мат. Ill ВсеукраУнськоУ наук.-практ. конф. з м1жнародною участю ,,Сучасн1 способи xipyprinHoro л1кування гриж живота". КиУв, 14-1б кв1тня .-200б.-C.3б-3б.
3. Саенко В.Ф. Выбор метода лечения грыжи брюшной стенки // Клш. xipyprá.-2OO2. -N1. - С. б-9
4. Тутченко M.I., Слонецький Б.1., Лисенко В.М., Троф1менко С.П., Харпола А.Я., Прокопенко С.Г. Шляхи вдоскона-лення xipypr¡4Horo л1кування защемлених кил черевноУ порожнини // Xipyprifl УкраУни. - 2OOß. - № 4. - С. 7б-7б.
б. Тутченко M.I., Слонецький Б.1, Дейнека C.B., Ткаченко O.A., Гавриленко Н.В. АлотехнолопУ в xipypriï защемлених кил черевноУ ctíhkh // УкраУнський журнал екстрема-льноУмедицини ¡м. Г.O.Moжaeвa.-200б.-№2.-C.79-82 б. б.Kingsnorth A.N. Porter C., Bennett D.H. The benefits of a hernia service in a public hospital //Hernia.^OOO.-NA-P.^.
Том 7, Bunycê 1-2
163
BÍCHMK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
7. Tutchenko M., Slonetsky B., Lysenko V., Schur I., Feleshtin- agement for strangulated abdominal hernias//Acta chir belg.-
sky Y., Schatsny V., Harpola A. Results of surgical man- 2003.-supp.103.N5.-P.60.
Реферат
НЕКОТОРЫЕ ТАКТИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ УЩЕМЛЕННЫХ ПАХОВЫХ ГРЫЖ УПАЦИЕНТОВ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА Слонецкий Б.И., Тутченко Н.И., Гавриленко Н.В.
Ключевые слова : грижа, ущемление, аллогерниопластика, полипропиленовая сетка.
В работе приведены результаты хирургического лечения ущемленых пахових грыж у 138 пациентов пожилого и старческого возраста. У 62 пациентов проводилась аутогерниопластика и у 76 выполнялась аллогерниопластика полипропиленовой сеткой. Обоснованное внедрение полипропиленовой сетки в неотложную герниохирургию сопровождается улучшением протекания послеоперационного периода с уменьшением послеоперационных раневых осложнений на 4.9% и уменьшением рецидива заболевания на 5.4%
УДК 366-003.7-089.879
ПЕРШИЙ Д0СВ1Д ЕКСТРАК0РП0РАЛЬН0Т УДАРН0-ХВИЛЬ0В0Т Л1Т0ТРИПС1Т ВЕЛИКИХ КАМЕН1В Х0ЛЕД0ХА ПРИ Ж0ВЧН0КАМ'ЯН1Й ХВ0Р0Б1 У ХВ0РИХ П0ХИЛ0Г0 ТА СТАРЕЧ0Г0 В1КУ
Семенюк Ю.С., Швсянник О.М.
Р1вненська обласна клУчна лкарня. Р1вненсьюй обласний клУчний л1кувально-д1агностичний центр ¡м. В. Полщука, Терноглльський державний медичний университет ¡м. 1.Я. Горбачевського
Вивчет резулътати лжування 23 пащент1в з великими конкрементами холедоха (розм1рами в1д 1,5 до 3-х см) вжом в1д 62 до 90 ротв методом екстракорпоралъног ударно-хвилъовог лтотрип-сгг (ЕУХЛ) тсля проведення попереднъог ендоскотчног папыосфтктеротомп г зовшшнъого дре-нування холедоха. Показано, що в комплексному лтуванш жовчнокам'яног хвороби ЕУХЛ е ефек-тивним г малотравматичним методом, який не мав ускладненъ навтъ у пащентгв з важкою супутнъою патологгею.
Ключов1 слова: ендоскотчна паптосф1нктеротом1я (ЕПСТ), екстракорпоральна ударно-хвильовал1тотрипся (ЕУХП), бгтарна декомпреая
Вступ
Одыею з найбтьш складних проблем х1 рург^' жовчних шлях1в е лкування холедохолтазу, частота якого при жовчнокам'янм хвороб! складае по даних р1зних автора вщ 10% до 35%.[6,7] Методом вибору у лкуваны холедохолтаза е ен-доскопнна паптосфнктеротомт (ЕПСТ) [1,4] з наступною тракц1ею конкремент^ за допомогою спещальних ¡нструментв, або самостмним в1д-ходженням конкремент^ у просв1т дванадцяти-палоТ кишки. При неадекватное^ розм1ра папто-томного отвору розмфам виявленого конкремента ( або конкремент^) ¡нод1 проводиться меха-ннна лтотрипст м'яких конкремент^ звичайним кошиком Дорм1а[2,3]. Для лтотрипеп великих щтьних конкремент^ застосовують спец1алы-м механны л1тотриптери (посилений кошик Дор-м1а), однак \ цей метод мае обмежеы можливос-тк Великий конкремент не завжди вдаеться за-хопити кошиком \ не завжди захоплений щтьний конкремент руйнуеться на фрагменти, кр1м того ¡снуе небезпека ¡нструментального пошкоджен-ня холедоха. Все вище згадане примушуе шука-ти ¡нш1 шляхи виршення проблеми. Перспектив-ним може бути метод проведения екстракорпо-ральноТ ударно-хвильовоТ л1тотрипси великих камеыв холедоха п1сля проведения попередньоТ ендоскотчноТ паптосфшктеротоми [1,2,5], та бн л1арноТ декомпреси методом зовышнього назо-бт1арного дренування.
Матер1али 1 методи
В РОКЛДЦ ¡м. В. Полщука вщ ення 1998 по
грудень 2006 рр. ¡з застосуванням малонвазив-них оперативних методик пролковано 324 пащ-енти з холедохол1тазом. 297-ти з них проведена ЕПСТ з наступною екстракщею, або механнною лтотрипасю \ екстракщсю фрагмент^, досить часто спостер1галося самостмне вщходження др1бних конкремент^ та Тх фрагмент^ у просв1т 12-палоТ кишки п1сля створення адекватного отвору термшального вщдту холедоха.
У 23-ти пащент1в вком вщ 62 до 90 роюв екст-ракщя конкремент^ через Тх значы розм1ри ( 1,53 см в д1аметр1) \ велику в1ропднють ускладнень, не проводилася.
У 7 пащент1в ц1сТ групи були резидуальы каме-ы пюля перенесеноТ холецистектомп, 2-ох з них поступили невдовз1 пюля лапаротомноТ холеци-стектомп ¡з зовышым дренуванням холедоха. У 14 пащент1в спостер1галася механнна жовтяни-ця, з них у 5-х вона супроводжувалася гыйним холанптом.
1шемнна хвороба серця спостер1галася у вах пащент1в, артер1альна ппертенз1я у 17, 9 пащен-т1в мали порушення серцевого ритму: з них 6 -екстрасистол1ю, 3 - нормосистолнну мерехтливу аритм1ю, 5 пащентам було виставлено д1агноз хроннного не обструктивного бронх1ту з дихаль-ною недостатыстю 1-11 ст. \ традиц1йне х1рург1чне втручання шляхом лапаротом1Т мало високий операцмний ризик.
Цю групу пац1снт1в (23) ми лкували методом (ЕУХЛ).
ЕУХЛ проводили вщразу, або на 2-3 добу (у хворих з важким загальним станом, обумовле-
