CC BY
7
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Реферат
ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ ВИБОРА ХИРУРГИЧЕСКОЙ ТАКТИКИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ПСЕВДОКИСТ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Русин В.И., Болдижар A.A., Русин A.B., Болдижар П.А.
Ключевые слова: псевдокисты поджелудочной железы, хирургическое лечение.
В работе представлен анализ лечения 236 пациентов с псевдокистами поджелудочной железы. Сформированные кисты диагностированы у 159 (67,4%) больных, несформированные - у 77 (32,6%). При сформированных кистах у 24 пациентов выполнены резекционные способы лечения, остальным 135 выполнены дренирующие операции. При несформированных кистах выполнены пункционное, лапароскопическое дренирование, эндоскопическая папилосфинктеротомия, эндоскопическая цистогаст-ростомия. Представлен алгоритм выбора тактики лечения в зависимости от степени зрелости псевдокисты. Дифференциальная тактика с использованием малоинвазивных и традиционных методик лечения больных с псевдокистами поджелудочной железы позволяет у большинства пациентов добиться положительных результатов.
УДК 616.34-005.4
ШЛЯХИ ПР0Ф1ЛАКТИКИ РЕПЕРФУ31ЙНИХ УРАЖЕНЬ Т0НК01 КИШКИ ПРИ Г0СТР0МУ П0РУШЕН1 МЕЗЕНТЕРАЛЬНОГО КР0В00Б1ГУ
Слонецький Б.1., Максименко М.В., Троф{менко С.П. Руадзе О.О.
Нацюнальна медична академ1я гнслядипломноТ осв1ти ¡м.П.Л.Шупика, м. КиТв
В експерименталъних досл1дженнях на тддосл1дних тваринах (6Ш щущ) котрих роздшено на три групи, вивчено стутнъ реперфузшних змти сттки тонког кишки через 3 години тсля усунення компрестного фактору (перша група), а також досл1джена ефективтстъ внутр0-нъовенног ентеропротекцгг шляхом посл1довного проведення тфузшног терапп (сорбшакт, геко-дез, ксилт) - друга група та встановлена необх1дтстъ поеднання тфузшног терапп (сорб1-лакт, гекодез, ксилт) з ттестиналъним д1ал1зом (атоксил, мексидол, лактувт), що знайшло свое в1дображення у подовжет термту життя тддосл1дних тварин до 972,6±28.9 хвилин.
Ключов1 слова : мезентер1альний кровообк, реперфуз1я, експериментальна модель.
проблеми.
Вступ
Проблема гостроТ судинноТ недостатност кишечника, не дивлячись на поки що незначний вщсоток у структур! гостроТ х1рурпчноТ патологи оргаыв черевноТ порожнини, залишаеться однн ею з найгостр1ших у розр1з1 складное^ верифка-ци д1агнозу, д1агностико - тактичних пщходах та результатах хфурпчного лкування. Поступове збтьшення ктькост1 хворих похилого та старе-чого в1ку серед госттал^ованих з приводу урге-нтно1 хфурпчноТ патологи з чималою низкою си-мультанних захворювань ускладнюе ч1тку д1аг-ностику захворювання та обмежуе термЫ вико-нання оперативного втручання та його радика-льнють [1,3].
Розвиток нових технолопй та впровадження сучасних медикаментозних засоб1в спонукае до поглибленого IX дослщження в експеримент1 та клЫщ, що створюе передумови до перегляду окремих концептуальних пщходв чи супрово-джуеться змшою х1рург1чноТ тактики, котра му-сить враховувати не лише можливост1, але \ по-слщовнють етатв лкування з урахуванням уы-версальност1 та селективност1 до конкретних умов та кожного патента. [2,4, 6].
Про складнють та невиршенють проблеми д1а-гностики та х1рурпчного лкування гострого по-рушення мезентерального кровооб1гу свщчить значна ктькють р^номаытних ускладнень, котра за окремим авторами складае в деяких категорн ях пащент1в вщ 26 до 62%, а леталы-мсть пере-вищус нав1ть 76% [2,3,5]. Все це спонукае науковщв та практик^ до подальшого пошуку нових пщход1в до вир1шення досить складно!'
Мета роботи, яка е фрагментом комплексно!' науково-досл1дно1 тематики кафедри медицини невщкладних стаыв Нацюнально!' медично!' ака-демп тслядипломно!' осв1ти ¡м. П.Л.Шупика МОЗ Укра!'ни (№ 0104У000257), полягас в оцнц1 ¡нте-стинального д1ал1зу в експеримент1 для профн лактики реперфузмних уражень мезентер1аль-ного кровооб1гу
Матер1али та методи досл1дження
Робота фунтусться на результатах експери-ментальних дослщжень на 30 пщдослщних тваринах (бт1 щурО, котрих роздшено на три групи: першу групу склали тварини у яких згщно розро-блено!' модел1 дослщжували стутнь реперфу-змних уражень мезентерального кровооб1гу через 3 години пюляшемнного перюду за умов лн гування мезентер1ально1 судини протягом 40 хвилин моделювання патолопчного процесу, то-д1 як у тварин друго!' групи також дослщжували ступшь реперфузмних уражень мезентер1ально-го кровооб1гу через 3 години пюляшемнного перюду, але на фоы проведения внутршньовенно!' ентеропротекци шляхом послщовного проведения ¡нфузмно!' терапп (сорбшакт, гекодез, ксил1т), а у тварин третьо!' групи дослщжували ефективнють поеднано!' ¡нфузмно!' терапп (сорбшакт, гекодез, ксил1т) та ¡нтестинального д1ал1-зу (атоксил, мексидол, лактув1т). В експеримент1 застосовували пстоморфолопчы, 61ох1м1чн1, лабораторы та статистичы методи дослщження.
Результати дослщження та 1х обговорення
Адекватнють розробки експериментально!'
Актуальт проблеми сучасно! медицини
модел1 гострого порушення мезентерального кровооб1гу дозволяе не лише дослщити етюпатогенетичы складов! переб1гу
патолопчного процесу з урахуванням бюлопчност проведеного дослщу, але \ сприяе впровадженню нових медикаментозних засобв чи IX комбнацм, а також розробц1 та апробацп нових пщход1в, р1шень та способа оперативних втручань. Для усунення негативного впливу, п1д час моделювання гострого порушення мезентерального кровооб1гу, рефлекторних подразнень з боку оргаыв черевноТ порожнини, котр1 поглиблюють та вуалюють вираженють судинно! ¡шемп кишечника за умов трансабдомнального моделювання
патолопчного процесу, було розроблено бтьш адекватну модель, зпдно котроТ у пщдослщно!" тварини розскаеться черевна стшка до пар1етальноТ очеревини з наступним тупим ТТ видтенням до судинно!' ыжки кишечника в останнм роздтяють и складов! \ у ракурс! даного дослщження л1гувалась артер1я, створюючи гос-тру артер1альну недостатысть кишечника термном 40 хвилин з наступним усуненням компресмного фактору.
У пщдослщних тварин першоТ контрольно!' групп при морфолопчному дослщжеы стЫки ТОНКО! кишки через 3 години, теля усунення компрессного впливу на брижову артер1ю, спостер1гали конгломерати десквамованих некротизованих тканин з незначною ктькютю мкрооргаызмв (Е.соИ, протей), мав мюце некроз верх1вок ворсин кишечника з частковою Тх десквамацею. Було виявлено набряк пщслизового \ частково сли-зового шару з незначною полшукпеарною ¡нфь льтрац1ею переважно в пщслизовому шарк Виявлено поодиною сладж1 - комплекси та тромби в окремих каптярах та венулах на фот венного повнокр1в"я гемомкроциркуляторного руслк М"язевому шаров1 також був притаманним част-ковий набряк з мозаТчною л1мфопстоцитарною ¡нфтьтрац1ею та нав1ть дистрофчними змЫами окремих гладком"язевих штин, хоча значних змш мезотел1ю не було виявлено. При оцнц1 стану бриж1 тонко!" кишки в зот гостроТ ¡шемп спостер1гали дтятацю судин переважно з пара-вазальною л1мфопстоцитарною ¡нфтьтрац1ею та незначною дезоргатзацсю колагенових волокон вен та потовщенням ретикулярних волокон. Переб1г реперфузмних уражень тонкоТ кишки п1сля усунення 40 хвилинноТ гостроТ мезенте-р1альноТ ¡шемп у тварин контрольно!" групи су-проводжувався середньою тривалютю життя 328,4±23.7 хвилин з моменту ¡нщаци захворю-вання.
Результати отримаы у тварин другоТ групи, в котрих спостер1гали виражеысть реперфузмних уражень тонко!" кишки на фот внутр1шньовенно!" ентероцитопротекцп виявили, що в морфолопч-нм структур! через 3 години п1сля вщновлення кровоо&гу в тонкм кишц1 не спостер1гали суттс-вих регюнарних зрушень, але мало мюце змен-
шенню ступеню деструктивних змЫ зони тсля-¡шемнного ураження з некробютичними змнами елемент1в крипт. Спостер1гали часткову десква-мац1ю у npocßiT кишечника некротизованих дтя-нок слизово!" оболонки. Хоча було виявлено зменшення у пор1внянт з контролем набряку Bcix шар1в кишково! стшки 3i зниженням полнук-леарноТ запально!" ¡нфтьтраци пщслизового шару з поодинокою л1мфопстоцитарною ¡нфтьтра-ц1сю м"язево! оболонки. Дослщження летально-CTi у пщдослщних тварин другоТ групи виявило деяку позитивну динамку котра характеризува-лась незначним з&льшенням тривалост1 життя, що екпало вщповщно 436,1±31.4 хвилини.
Враховуючи превалювання суттсвих деструктивних зм1н переважно у внутрштх шарах стЫки тонко! кишки у тварин третьоТ групи дослщжува-ли ефективтеть поеднано!" внутр1шньовенноТ ентероцитопротекцп та ¡нтестинального д1ал1зу на nepeöir тсляшемнного реперфузмного ураження. Отримат результати заевщчили, що у тварин третьоТ групи проведения ¡нтестинального д1ал1зу призвело до значного зменшення ступе-НЯ ДеСТруКТИВНИХ ЗМНИ у СТНЦ1 тонко!" кишки, ко-Tpi проявлялись в збережет цтюност1 ворсин на BepxiBKax яких виявили лише дистрофнт змни та незначну десквамацю окремих ентероцит1в. У пор1внянт з попередтми трупами було виявлено значне зменшення набряку yeix шар1в стнки тонко!" кишки, з послаблениям запально! полну-клеарноТ ¡нфтьтраци слизового та пщслизового шару, 3i збереженням анпоарх1тектотки артерм та артерюл з ознаками пом1рного повнокр1в"я вен та венул слизового шару та бриж1 тонко! кишки.
nepeöir 3 годинного тсляшемнного перюду у тварин третьоТ групи, котрим проводилось моделювання гострого порушення мезентерального кровооб1гу, на фот поеднаноТ внутршньовен-ноТ ентероцитопротекцп та ¡нтестинального flia-л1зу супроводжувалось суттсвим зростанням се-редньоТ тривалост1 життя 972,6±28.9 хвилин з моменту ¡HiuiauiT захворювання, що евщчить про послабления негативних структурних та reMOMi-кроциркуляторних уражень тонкоТ кишки.
Висновки
Таким чином застосування ¡нтестинального fli-ал1за на фон1 внутр1шньовенноТ ентеропротекц1!" зменшус ступ1нь структурно-функц1ональних змни в ст1нц1 тонкоТ кишки чим послаблюс гене-рал1зац1ю патолог1чного процесу та сприяе про-ф1лактиц1 незворотых реперфуз1йних уражень, що знаходить свое вщображення у зб1льшен1 тривалост1 життя експериментальних тварин до 972,6±28.9 хвилин.
Л1тература
1. Баешко A.A., Климук С.А., Юркевич В.А., Острое нарушение брыжеечного кровообращения : етиология, факторы риска и распространенность поражений // Ангиол. и сосуд.хирургия.-2004.-Т.10.-№2.-С.99-113.
2. Бондаренко Н.М., Белый И.С., Люлько И.В. Инфаркт кишечника. - Киев: Здоровье, 1990.-109 с.
Том 7, Выпуск 1-2
161
BiCHHK Украгнсъког жедичног стожатологгчног акадежШ
3. Логачев В.К. Двухмоментные резекции тонкой кишки в неотложной хирургии // Харк.х1рург.школа.-2002.-№4.-С.108-111. 6.
4. Мамчич В.1., Маленда О.Д., Кевкало А.Б., \ ствавт. Екс-периментальне моделювання гострого ¡шем1чного ура-ження тонкоТ кишки у бгпих щур1в // Жрурпя УкраТни .-2006.-№ 2.-С.67-71.
5. Орел Ю.Г., Криштальська 1.1., Кобза 1.1., \ ствавт. Гостра мезентер1альна ¡шем1я, ускладнена некрозом кишки: ви-
Реферат
ПУТИ ПРОФИЛАКТИКИ РЕПЕРФУЗИОННЫХ ПОРАЖЕНИЙ ТОНКОЙ КИШКИ ПРИ ОСТРОМ НАРУШЕНИИ
МЕЗЕНТЕРИАЛЬНОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ
Слонецкий Б.И., Максименко М.В., Трофименко С.П. Руадзе 0.0
Ключевые слова : мезентериапьное кровообращение, реперфузия, экспериментальна модель.
В экспериментальных исследованиях на подопытных животных (белые крысы) которых разделили на три группы, исследовано степень реперфузионных изменений стенки тонкой кишки через 3 часа после устранения компрессионного фактора (первая группа), а также исследована еффективность внутривенной энтеропротекции путем последовательного проведения инфузион-ной терапии (сорбилакт, гекодез, ксилит) - вторая группа и доказана необходимость проведения инфузионной терапии (сорби-лакт, гекодез, ксилит) с интестинальным диализом (атоксил, мексидол, лактувит), что сопровождалось продлением жизни подопытных животных до 972,6±28.9 минут.
6ip тактики лкування.// KniHi4Ha xipyprifl.-2002.-№1.-C.30-32.
Ольшанецкий A.A., Глазунов В.К., Румянцев Г.В. Повторный осмотр кишечника и выполнение многоэтапных операций в программе лечения сегментарного некроза и ишемического поражения тонкой кишки// KniHi4Ha xipyp-пя.-2004.-№3.-С.19-21.
УДК 616. УДК 616.366-002-089
ДЕЯК1 ТАКТИЧН1 ПИТАНИЯ Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ ЗАЩЕМЛЕНИХ ПАХОВИХ ГРИЖ У ПАЦ1ЕНТ1В П0ХИЛ0Г0 ТА СТАРЕЧ0Г0 В1КУ
Слонецький Б.1., Тутченко M.I., Гавриленко Н.В.
Нацюнальна медична академ1я шслядипломноТ осв1ти ¡м.П.Л.Шупика, м. КиТв Нацюнальний медичний уыверститет ¡м О.О.Богомольця, м. КиТв
У poöomi наведет резулътати xipypziunozo лтування защемлених пахових гриж у 138 naöienmie похилого та старечого вту в 62 з котрих проводиласъ аутогертопластика, а у 76 - алогертоп-ластика. Обгрунтоване впровадження полтропыеновог стки в ургентну геpнioxipypгiю супро-воджувалосъ покращенням тсляоперацшного перебиу, що проявлялосъ зменшенням раневих ускладненъ на 4.9% та сприяло зменшенню рецидиву захворювання на 5.4%.
Ключов1 слова : грижа, защемлення, алопластика, полтроптенова ciTKa.
рих, збтьшення ктькост пащент1в похилого та
Вступ
Гриж1 черевноТ стнки \ надал1 залишаються одысю з найскпадыших проблем планово! та, особливо, ургентноТ хфурги. Так, лише в 2006 рощ, згщно даних МОЗ УкраТни, було виконано понад 200 тисяч операцм з приводу гриж черевноТ стнки з яких у майже 13 тисяч випадюв п1д-ставою стало и защемлення. Виконання х1рурпчних втручань у рЬномаытних медичних закладах ¡з застосуванням переважно традицмних, а не нов1тых св1тових технологм, що широко використовуються у хворих з защем-леними паховими грижами, сприяе високому р1вню пюляоперащйних ускладнень та летальное^, остання за даними низки автора складас вщ 12% до 26% [1,3, 5].
Скпадысть проблеми х1рурпчного лкування защемлених пахових гриж обумовлюеться поеднанням вкових змЫ апоневротичного та м"язевого каркасу черевноТ стнки, зниженням ТТ тонусу, тривалим анамнезом захворювання, чи-малою ктькютю розщемлень грижового випячу-вання та супутньою патолопсю, особливо, з боку серцево-судинноТ \ дихальноТ систем нерщко у стади субкомпенсаци, або нав1ть декомпенсаци [2,3, 6].
Кр1м того, негативы тенденци диспансеризаци, суттсв1 зниження економнноТ спроможност1 хво-
старечого в1ку, зменшення державноТ забезпе-ченост1 лкувального процесу ще бтьше викрес-люють негативы передумови до особливостей лкування пащент1в з защемленими килами черевноТ стнки, переважаюче число котрих приходиться на пахову дтянку.
Мета роботи, яка е фрагментом комплексно!' науково-дослщноТ тематики кафедри медицини невщкладних стаыв НацюнальноТ медичноТ ака-демп тслядипломноТ осв1ти ¡м. П.Л.Шупика МОЗ УкраТни (№ 0104У000257), полягас у вдоскона-леы деяких тактичних питань х1рурпчного лку-вання защемлених пахових гриж у пац1ент1в похилого та старечого вку.
Матер1али та методи дослвдження
В основу роботи покпадеы результати х1рург1-чного лкування 138 пащентв похилого та старечого вку, котр1 були опероваы з приводу защем-леноТ паховоТ гриж1, як1 знаходились у х1рург1ч-них кликах КиТвськоТ мюькоТ клннноТ лкары швидкоТ медичноТ допомоги. Уах хворих в залежност1 вщ особливостей лкування роздтили на дв1 групи. Першу (контрольна) екпали 62 пащенти, котрим виконували аутогернюпластику та проводилось традицмне лкування, а хворим другоТ групи (76 пащет1в) виконувалась алогернюпластика ¡з застосування
