CC BY
7
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
УДК 616.32-007.272
ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ РАНЬОВИХ УСКЛАДНЕНЬ П1СЛЯ НЕВ1ДКЛАДНИХ ВТРУЧАНЬ 3 ПРИВОДУ ГОСТРИХУРАЖЕНЬ Т0НК01 КИШКИ
Слонецький Б.1., Гавриленко Н.В., Максименко М.В, Руадзе О.О.
КиТвська медична академ1я пюлядипломноТ осв1ти ¡м. П.Л.Шупика
В роботг наведет резулътати х1рург1чного лгкування 86 пац{ент{в, котр{ були оперованш з приводу гострих гшем1чних ураженъ тонког кишки, що вгдповгдно до стратеггчних аспектгв були подыеш на двг групи. Застосування селективного тдходу з використанням мазъово-розчинних композицгй та фракцтного внутр0нъотканинного електрофорезу сприяло змен-шенню ранъових тсляоперацшних ускладненъ у декглъка раз1в, чим покращило резулътати гх х1рург1чного лгкування.
Ключов1 слова: рана, електрофорез, кишкова непрохщнють, мезентер1альний тромбоз. Вступ
Актуалы-мсть проблеми хфурпчного лкування гострих ¡шемнних уражень тонко!' кишки (гостра тонкокишкова непрохщнють внаслщок защемления гриж1 черевно!' стнки, гостра сегментарна судинна недостатысть тонко! кишки) обумовле-на цтою низкою вагомих передумов серед яких суттсвими е, особливо, у межах нашоТ держави наступы: значне руйнування системи диспансеризаций особливост1 та розм1ри економнних затрат лкувального процесу для пац1ент1в; штучне блокування широкого впровадження нов1тых технолопй; вщеутнють адекватного контролю за об"емнютю та ефективнютю надання стацюнар-но1 медичноТ допомоги \ наслщками вщ ТТ проведения [1,2,4]. Збтьшення в структур! хворих з гострими ¡шемнними ураженнями тонко!" кишки числа пац1ент1в похилого та старечого в1ку з1 значною низкою супутньоТ патологи, особливо при п1зн1й гоеттал^аци нерщко не лише обме-жуе об"см адекватного хфурпчного втручання, але \ стае роковим фактором незворотых проце-с1в [3,6]. Не дивлячись на бтьш ыж вковий до-евщ х1рурпчного лкування гострих уражень тонко!' кишки пюляоперацмна леталы-мсть не мае значноТ тенденци до зниження \ складас вщ 5.2% до 18.4%, а в окремих категорм хворих \ при уекпаднених формах нерщко збтьшуеться у де-ктька раз, разом з тим, \ при вдало виконаному оперативному втручаны наявысть раньових п1с-ляоперацмних ускладнень у цеТ категори хворих також потребус подальшого адекватного вирь шення [5,7,8].
Мета роботи, яка е фрагментом комплексно!' науково-дослщно! тематики кафедри медицини невщкладних стаыв КиТвськоТ медично!' академи пюлядипломно! осв™ ¡м. П.Л.Шупика МОЗУкра!'ни (№ 0104У000257), полягае у дослщжены доцть-ност1 та ефективност1 локального застосування фракцмного внутр1шньотканинного електрофорезу у пац1ент1в з гострими ураженями тонко!' кишки на фоы мазьово-розчинних композицм, що були оперованы в ургентних умовах.
Матер1али та методи досл1дження
В основу дослщження покпадеы результати х1рурпчного лкування 86 пац1ент1в, котр1 були
оперованн! з приводу гостро! тонкокишково! не-прохщносп та гостроТ сегментарно!' судинноТ не-достатност1 тонко! кишки, як1 знаходились у х1ру-рпчних кпнках КиТвськоТ мюькоТ клУчноТ л1карн1 швидкоТ медичноТ допомоги. Уах хворих в залежное^ вщ особливостей лкування роздтили на дв1 групи. Першу (контрольна) екпали 40 пац1ен-т1в, котрим проводилось традицмне лкування, а хворим другоТ групи (46 пац1ент1в) комплекс мь роприемств доповнювався застосування фракцмного внутр1шньотканинного медикаментозного електрофорезу на фоы використання мазьо-во-розчинних композицм (левомколь, дюкси-золь). Гальваызацю проводили в модифкова-ному вар1ант1 за допомогою апарату ,,Поток - 1" з1 щты-мстю струму 0.03 - 0.05 мА/ см, протягом 15 - 20 хвилин дектька раз на добу ктькють се-анав складала 6-8. На параоперацмному етат широко використовували спецалы-м ¡нструмен-талы-н методи дослщження (УЗД, Рд- досль дження, д1агностична лапароскопы).
Результати дослщження та 1х обговорення
Серед хворих, що були гостталЬоваы в ур-гентному порядку з приводу гострих ¡шемнних уражень тонкоТ кишки жшок було 49 (56.8%), тод1 як чоловшв - 37. Вк пац1ент1в коливався в1д 40 до 89 роюв. Слщ вщм1тити, що серед них 61 (71%) хворий похилого та старечого вку. Саме цм категори пац1ент1в притаманна низка супутых хроннних та системних захворювань, а також особливост1 рецепторного поля та суттева схи-льн1сть до прогресування некротичних зм1н в ураженм основним захворюванням тонк1й кишц1, прип-нченню переб1гу репаративного процесу локального та системного характеру, що ство-рюе певн1 негативн1 передумови до помилок у д1агностиц1 та л1куванн1, менш виражений бо-льовий синдром на защемлення, б1льш швидкий розвиток некрозу защемленого органу. Особливо привертае увагу факт п1зньо!' госп1тал1зац1Т, адже серед госп1тал1зованих у пром1жку 6 - 12 годин було 23 хворих, 12 - 24 години - 33, пЬнн ше 24 годин - 30 пац1ент1в.
3 метою зменшення помилок на дооперац1й-ному етап1 широко використовуемо в д1агностич-
Том 6, Выпуск 1-2
199
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
ному алгоритм! рентгенологии та сонографны дослщження. Розвиток гостроТ ¡шеми тонко!' кишки в залежност1 вщ етюлопчного чинника прояв-ляеться роздутими петлями, наявнютю р1вн1в та арок за рахунок внутр1шньопросв1тного депону-вання рщини, що спричинено порушенням рухо-вого автоматизму, прип-лчуючого впливу екзо та ендотоксиыв, порушенням неурогуморальноТ ре-гуляци та всмоктування. Це супроводжуеться транссудацию рщини в просв1т кишки та у втьну черевну порожнину, а в багатокамерних грижах, особливо, на боковий рентгенограмах, спостерн гаються арки та р1вы безпосередньо у киловому м1шку. Застосування сонографнноТ д1агностики сприяе вщстеженню не лише ч1ткоТ картини гостроТ тонкокишково! ¡шеми з верифкац1ею ТТ пер-шопричини, але \ дозволяс оцшити стан уаеТ че-ревноТ порожнини, переважно ступшь фенест-раци внутр1шньокишкового та ¡нтраабдомЫаль-ного вмюту.
Локальне застосування мазьово-розчинних композицм у хворих з гострими ¡шемнними ура-женнями тонко1 кишки призводило до бтьш сприятливого переб1гу раньового процесу лапа-ротомноТ рани, що супроводжувалось суттсвим зменшенням ексудативного компоненту. Однак слщ вщм1тити про доцтьнють використання в ¡нфкованм ран1 розчину „Дюксизоль" переважно починаючи з 3 - 4 доби переб1гу пюляопера-цмного перюду завдяки вщсутност1 значноТ деп-дратаци, що сприяе суттевому зменшенню осе-редюв некрозу грануляцмноТ тканини, за рахунок бтьш продуктивного утворення не лише ¡нтер-стицального колагена першого, але \ третього порядку. Тод1 як „Левомколь" доцтьно викорис-товувати переважно протягом 1-3 доби, що пов"язано з негативними наслщками у вигляд1 л^ису грануляцмноТ тканини спричиненого висо-кою дегщратацмною активыстю використовус-моТ маз1 у бтьш п1зн1 термни репаративного пе-реб1гу раньовоТ поверхнк Кр1м того, для потен-цюювання регюнарноТ лкувальноТ корекци комплекс мфоприсмств доповнювався застосування фракцмного внутр1шньотканинного медикаментозного електрофорезу.
Дослщження мкрофлори операцмноТ рани у пац1снт1в з гострими ¡шемнними ураженнями
мкробна контамшаця, коли у бтьшоТ половини nauicHTiB (75.6%) переважала грампозитивна Mi-крофлора : St. aureus, St. epidermidis, St.saprophyticus, Str.viridans, TOfli як серед грам-негативноТ частое зустрнались: E.coli та Ps.aeruginosa.
PaHbOBi пюляоперацмы ускладнення спосте-р1гали у 7 (17.5%) пац1ент1в першоТ групи, тод1 як у друпй rpyni при застосуваны фракцмного вну-тр1шньотканинного медикаментозного електрофорезу та мазьово-розчинних композицм ра-HbOBi ускладнення були виявлеы лише у 3 (6.52%) хворих.
Висновки
Таким чином, одним з шлях1в покращення результате лкування хворих з гострими ¡шемнни-ми ураженнями тонкоТ кишки е селективний пщ-хщ до репаративного процесу лапаротомноТ рани в комплекснють котрого доцтьно включати застосування фракцмного внутр1шньотканинно-го медикаментозного електрофорезу при пато-генетично обгрунтованому використаны мазьо-во-розчинних композицм, що сприятиме покра-щенню результат!в хфурпчного лкування та прискоренню пюляоперацмноТ реаб1л1тацй' паць
CHTiB.
Л1тература
1. Жебровский В.В., Мохамед Том Эльбашир. Хирургия грыж живота и эвентрации. «Бизнес - Ин-форм».Симферополь, 2002.- 437 с.
2. Захарчук А.П. Хирургическое лечение послеоперационных вентральных грыж // Медицина сегодня и завт-ра.-2001.-№3.-С.79-81.
3. Рыбачков В.В., Майоров М.И., Маканов О.А. Нейрогу-моральные изменения при острой кишечной непроходимости // Вестн. хирургии им. И.М.Грекова .-2005.-№1.-С.25-27.
4. Тамм Т.И., БардюкА.Я., Захарчук А.П., Богун Е.А. Особенности диагностики и лечения больных с острой непроходимостью кишечника //KniH.xipyprifl.-2005.-№ 3 .-С.18-22.
5. Чистяков А.А., Богдемов Д.Ю. Хирургическое лечение послеоперационных вентральных грыж. Москва.-2005.-135 с.
6. Incisional hernia / Eds. V.Shumpelick, A.N.Kingsnorth.-Berlin; Heidelberg; New York: Springer, 1999.-P.246-252.
7. Kingsnorth A.N. Porter C., Bennett D.H. The benefits of a hernia service in a public hospital //Hernia.-2000.-N.4.-P.1-5.
8. Rath A.M., Chervel J.P. The healing of laparotomies. Phisiologic and patologic aspects // Hernia.-1998.-N.2.-P.145-149.
тонко1 кишки виявило, що мае М1сце асоц1ативна
Реферат
ПУТИ УМЕНЬШЕНИЯ РАНЕВЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ ПОСЛЕ НЕОТЛОЖНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ ПО ПОВОДУ ОСТРЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ТОНКОЙ КИШКИ
Слонецкий Б.И., Гавриленко Н.В., Максименко М.В, Руадзе О.О.
Ключевые слова: рана, электрофорез, кишечная непроходимость, мезентериапьный тромбоз.
В работе приведены результати хирургического лечения 86 больных, которые были прооперированы по поводу острых ишемических поражений тонкой кишки, что потребовало неотложных оперативны вмешательств и соответственно до лечебных мероприятий были разделены на две группы. Использование селективного подхода с применением мазево-растворных композиций и фракционного внутритканевого электрофореза способствовало уменьшению раневых послеоперационных осложнений в несколько раз, чем улучшило результаты хирургического лечения больных.
