CC BY
12
махровими квггками. Росте в ботсаду i по вул. Потапова. Утворюе щшьт групи та живоплоти.
Чубушник звичайний (P. coronarius L.) - кущ до 3-4 м заввишки з великими запашними кремово-бглими квгтами, який трапляеться в мiстi всюди, оскгльки i чубушник густоквiтучий (P. floribundus Schrad.).
Гортензiя волотювата (H. paniculata Sieb.) мае вигляд куща. Квгти згб-ранi у великi волотi, спочатку бглг, що згодом червонiють. Росте всюди у со-лiтерних та групових насадженнях. У приватних садах мгста трапляеться така високодекоративна форма гортензп волотювато1, як "Grandiflora". Гортензiя деревовидна (H. arborescens L.) - кущ 1 м заввишки з бглими стерильними квггками, як зiбранi у щиткоподiбнi суцвгття; плодоноснi квiти дрiбнi, згбра-нг у плоскг щитки. У приватному секторг мгста поширена ïï високодекоративна форма - "Anabelle".
Гортензгя садова (H. serrata) - кущ до 1 м заввишки. Поширена ïï декоративна форма - "Intermedia". Для плодоносних квгток характерний бла-китний колгр, для стерильних - бгло-рожевий. Рекомендуемо для використан-ня у солгтерних та групових насадженнях.
1снуючий склад чагарниковоï дендрофлори свгдчить про велик мож-ливостг ïï використання та потребу розширення видового ргзномангття чагар-никгв для подальшого озеленення мгста.
Ковальчук Н.П. Использование кустарников в озеленении Луцка
Поданы результаты анализа видового состава кустарников. Впервые в условиях Луцка проведено исследование кустарниковых насаждений города. Это дает возможность определить особенности видового состава кустарников и рекомендовать к внедрению ряд эколого-компенсационных мероприятий, направленных на повышение их жизненности и декоративности.
Ключевые слова: кустарники, видовой состав, типы насаждений, городские насаждения, декоративность.
Kovalchuk N.P. Use of types of bushes in plant of Lutsk
In the article a given the analyze of typed composition of the bushes. For the first time in the conditions of Lutsk city approach for research of the bushes plants. It allows to define features typed composition of the bushes and to row of ecologo-compensative measures of increase vitality and decorativeness.
Keywords: bushes, typed composition, types of planting, the plants of city, decorati-veness.
УДК 630*892.5 Здобувач Т.В. Колодш1 - НЛТУ Украши, м. Льв^в
Х1М1ЧНИЙ СКЛАД ПЛОДОВИХ Т1Л ОКРЕМИХ ВИД1В РОДУ RUSSULA S.F. GRAY
Проаналiзовано ютор^ дослщження xiMi4Horo складу видiв rp^iB роду Russula S.F. Gray. Описано особливосп вмюту основних поживних речовин у плодових плах досшджуваних видiв. Наведено вмют основних мшеральних та оргашчних речовин у плодових тшах Russula cyanoxantha (Secr.) Fr. та Russula aeruginea Lindbl.
Ключов1 слова: гриб, плодове тшо, бiохiмiчнi особливосп, мшеральш та орга-шчш речовини, бшки, вуглеводи, жири, в^амши.
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Гриби завжди вважались цiнним харчовим продуктом, а грибш страви - улюблена 1жа багатьох народiв. Це не випадково, оскшьки вони мiстять багато оргашчних i мiнеральних сполук, близьких за хiмiчним складом до овочiв та продуктiв тваринного походження. Древш греки вважали гриби "1'жею бопв", а давньоримський поет Марцiал писав: "Срiблом i золотом, лю-бов'ю друзiв легко поступитися, але важко вщмовитись вiд страв з грибiв " [10, 14].
Вiдомо, що у свiжих грибах мiститься: 84-94 % води, 2-6 % азотистих речовин (з них 80 % припадае на бшки), 1-3 % вуглеводiв, 0,2-6,0 % жирiв, 0,6-1,0 % мшеральних речовин, а також вггамши А, В1, В2, С, D, РР [1-3, 5, 6,
9-14, 16-18, 20]. Високий вмют хггину, який утворюе комплекси з бшками, пiгментами, солями кальцiю, i цим iстотно вiдрiзняеться вiд рослинно! кшт-ковини - целюлози, перешкоджае повному засвоенню грибних страв шд час травлення. У сухiй речовиш грибiв багато проте!шв [16], вмют яких нерiдко перевищуе 40 %, тобто вищий, нiж у насшш гороху та квасолi. Засвоюванiсть грибних бшюв становить 54-85 %, тобто приблизно така ж, як i рослинних. Вмют вуглеводiв у сухш речовинi грибiв може сягати 70 % i засвоюються вони на 93-99 %. 1з вуглеводiв у грибах переважають глiкоген (тваринний крох-маль), тригалоза, глюкоза, мжоза, манiт. Цi речовини зумовлюють приемний солодкуватий присмак грибiв. Високий вмют вуглеводiв у сухiй речовинi ха-рактерний для багатьох видiв, як ще мало використовуються, але значно по-ширенi i придатнi для солшня, зокрема й сиро!жки та хряшд-молочники [14, 16, 20]. Жироподiбнi речовини грибiв (фосфатиди, холестерин, ергостерин) засвоюються на 92-97 %, а 1х вмют у плодових тшах бiльший, нiж у картоплi чи шших овочiв. Крiм рiзноманiтних мшеральних речовин, за вмютом яких гриби близью до фругав, у плодових тшах наявш також екстрактивнi речовини, каротин, пантотенова кислота, ензими, антибютичш речовини [1, 5, 6,
10-14, 16, 19, 20].
Л^ературш даш про бiохiмiчнi особливостi роду Russula S.F. Gray розпорошеш та обмежеш, а також практично не вивчеш в порiвняльному аспект [8]. Бiльшiсть авторiв [2, 3, 5, 6, 9-13, 16-18, 20] у сво!х працях про хь мiчний склад руссулальних не описують конкретш види, а подають матерь али пiд узагальненою назвою "сиро!жки", хоча мiж окремими видами роду Russula S.F. Gray е значш вщмшност у наявностi та кшькосл рiзних пожив-них та мшеральних речовин. Також щ данi часто значно вiдрiзняються у рiз-них авторiв щодо певних сполук. Наприклад, вмiст жирiв, за даними одних авторiв [1-3, 5, 6, 10-12, 14, 16-18, 20], становить 0,2-1,1 % сухо! маси, а ш-ших [8, 13, 19] - i до 6,0 %. Часто не розмежовуеться вмют поживних речовин у шапщ та тжщ гриба, пожившсть яких у бшьшост випадкiв значно вщ-рiзняються тощо. Тому вивчення бiохiмiчних особливостей руссулальних грибiв становить значний науковий та практичний штерес.
З метою вивчення хiмiчного складу ми вiдiбрали взiрцi плодових тiл Russula cyanoxantha (Seer.) Fr. та Russula aeruginea Lindbl. на пробних пло-щах, де проводили лiсiвничо-екологiчнi дослiдження вказаних видiв протя-гом 2005-2008 рр. Збiр плодових тiл здiйснювали впродовж усього перюду
плодоношення (червень-листопад) з перюдичшстю у 3 дш, при цьому зби-ранню шдлягали лише добре сформованi плодовi тша. Пiсля вимiрювання морфометричних параметрiв плодових тш, вiдбирали найбiльш кондицiйнi, без пошкоджень базидiоми та висушували ïx до повiтряно-сухого стану, роз-дшяючи окремо шапку та нiжку. Вмют основних органiчниx та мiнеральниx речовин у плодових тшах дослщжуваних видiв визначали за стандартними методиками xiмiчного аналiзу [4, 7, 8, 15, 19]. Yd xiмiчнi аналiзи проводили в лабораторiяx Львiвського обласного державного проектно-технолопчного центру охорони родючостi грунпв i якостi продукцiï мОблдержродючiстьм. Результати дослщження представленi в таблицi.
Цифровi данi дослiджень свiдчать про те, що для Russula cyanoxantha (Seer.) Fr. максимальш значення вмiсту основних поживних речовин, о^м вмiсту натрш, виявились на ПП-4 (10 Г + Бп, Дзв, Бк; вш 71 рж). На iншиx пробних площах чiткоï закономiрностi розподiлу поживних речовин зафжсо-вано не було, а ï^rn вмiст, порiвнюючи дат, змшювався у незначних межах. Ми виявили значш вiдмiнностi лише щодо вмiсту рiзниx поживних речовин у шапщ та нiжцi плодового тша. Порiвнюючи, рiзниця становила вiд 1,4 до 9,2 раза, особливо щодо вмюту гамшв. Y шжщ виявилось бiльше, нiж у шапщ, лише натрш та кальцiю, що св^ить про те, що для даного виду хар-чова щншсть шапки е вищою.
Аналогiчно для Russula aeruginea Lindbl. значення вмюту основних поживних речовин у бшьшост випадюв виявились на рiзниx пробних площах без значних вщмшностей, що не дае змоги встановити ïx чiтку залеж-нiсть вщ умов зростання. Рiзниця мiж вмютом поживних речовин у шапцi та шжщ становить вщ 1,3 (вмют сирого протеïну) до 15,2 (вмют вiтамiну В1) раза, тобто у цього виду значно пожившшою також е шапка. Варто зазначити бшьший вмют клiтковини у плодових тшах порiвняно з Russula cyanoxantha (Seer.) Fr., та меншу кшьюсть розчинних вуглеводiв i вiтамiнiв. Натрш та кальцш бiльше виявилось у шжщ, але загалом за вмютом поживних речовин Russula aeruginea Lindbl. дещо поступаеться Russula cyanoxantha (Seer.) Fr.
Енергетична щншсть обох видiв змшюеться в межах 86-98 кДж/100 г суxоï маси для шапки та 52-74 кДж/100 г суxоï маси для нiжки. Це свщчить про ïx невисоку калорiйнiсть порiвняно з iншими видами грибiв, даш про яких наведено в працях шших авторiв [12-14, 16, 18-20].
Таким чином, за даними наших дослщжень максимального вмюту поживних речовин плодовi тiла Russula cyanoxantha (Seer.) Fr. досягають у на-садженнях з переважанням у складi граба звичайного. Y плодових тшах Russula aeruginea Lindbl. вмют рiзниx поживних речовин досягае максимальних значень у рiзниx за складом та вжом насадженнях, що не дае змоги вивести чгг^' залежность Рiзниця у вмiстi поживних речовин у шжщ та шапщ е значною на користь останньоï в обох видiв. З усix визначених нами поживних речовин у шжщ нагромаджуеться бшьше лише натрш та кальцш За за-гальним вмютом поживних речовин Russula aeruginea Lindbl. дещо поступаеться Russula cyanoxantha (Seer.) Fr. Обидва види мають невисоку кало-ршшсть плодових тш, можуть вважатись легкозасвоюваним продуктом хар-чування та джерелом вгамшв i розчинних вуглеводiв.
Вид гриб1в
В.Ш8и1а суапохаШЬа (весг.) Рг, аепфпеа ипс!Ы.
Показник Пробна площа
ПП-1 ПП-2 ПП-3 ПП-4 ПП-5 ПП-6 ПП-7 ПП-8
Частина плодового тша
шапка шжка шапка шжка шапка шжка шапка шжка шапка шжка шапка шжка шапка шжка шапка шжка
Пгроскошч-на волога, % 12,8 10,7 12,4 10,9 12,1 9,9 12,9 10,9 12,3 10,1 11,8 9,6 12,7 10,2 11,6 10,0
Сирии про-теш, % 24,6 16,5 22,4 17,1 22,9 16,8 25,2 16,2 23,5 17,9 24,2 18,1 21,6 16,1 24,7 17,6
Сира юлт-ковина, % 7,5 6,6 7,3 6,7 7,3 6,2 6,9 5,7 7,75 6,8 7,6 6,6 7,7 6,9 7,7 6,4
Сира зола, % 8,04 5,25 8,10 5,32 8,07 5,27 8,01 5,14 8,03 5,59 7,96 5,39 8,06 5,48 8,01 5,42
Сирии жир, % 6,07 2,16 5,73 2,11 5,63 2,20 6,10 2,19 5,21 3,77 5,83 3,19 5,12 2,88 5,92 3,97
Калш, % 0,42 0,30 0,40 0,31 0,42 0,28 0,46 0,33 0,38 0,29 0,41 0,27 0,36 0,26 0,43 0,25
Натрш, % 0,053 0,057 0,056 0,059 0,041 0,062 0,039 0,065 0,042 0,043 0,044 0,046 0,044 0,041 0,041 0,042
Фосфор, % 0,618 0,415 0,621 0,427 0,601 0,409 0,633 0,440 0,560 0.263 0,579 0,282 0,56 0,259 0,571 0,286
Кальцш, % 0,299 0,332 0,287 0,335 0,293 0,329 0,306 0,341 0,292 0,326 0,286 0,329 0,294 0,333 0,291 0,339
Розчинш вуглеводи,% 8,18 5,83 8,23 5,80 8,37 5,91 8,47 5,99 7,99 5,58 8,04 5,60 7,62 5,64 8,12 5,41
Вгтамш Вь мг/100 г 4,99 0,87 4,56 0,69 4,75 0,80 5,11 0,82 4,17 0,36 4,27 0,40 4,11 0,27 4,33 0,30
В1тамш РР, мг/100 г 127 14 121 19 134 17 130 16 96 17 99 12 102 12 93 15
Енергетич-на цшшсть 92 72 86 74 93 70 98 74 90 65 94 68 88 52 91 64
100 г, кДж
Лггература
1. Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат: Справочник / С.П. Вассер. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1990. - 205 с.
2. Герхард Э. Справочник грибника / Э. Герхард. - М. : Изд-во ЗАО "БММ", 2008. - 128 с.
3. Двии Ф. Грибы / Ф. Двин. - М. : Изд-во АСТ "Астрель", 2009. - 304 с.
4. Державин Л.М. Руководство по анализам кормов / Л.М. Державин. - М. : Изд-во "Колос", 1982. - 84 с.
5. Дудка И.А. Грибы: справочник миколога и грибника / И. А. Дудка, С.П. Вассер. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 535 с.
6. Зерова М.Я. Гриби 1'спвш, умовно 1'ст1вш, не'спвш, отруйш / М.Я. Зерова, Ю.Я. Слш, С.М. Козьяков. - К. : Вид-во "Урожай", 1984. - 204 с.
7. Зерова М.Я. В1тамши групи В у Boletus edulis Fr. ex Bull., Leeeininm Scabrum (Bull. Ex Fr.) S.F. Gray та Ixocomus luteus (L. Ex r.) Quel. / М.Я. Зерова, В.М. Паршиков, С.П. Мельник // Украшський боташчний журнал. - 1972, Т.29, № 2. - С. 168-171.
8. Зерова М.Я. Морфолопчш та бюх1м1чш особливосп русулальних гриб1в / М.Я. Зерова, Г.Л. Роженко, Т.Л. Череп // Украшський боташчний журнал. - 1976. - Т. 33, № 2. - С. 167-177.
9. Ильина Т.А. Грибы. Иллюстрированная энциклопедия. Собираем и готовим / Т. А. Ильина. - М. : Изд-во "Эксмо", 2007. - 176 с.
10. Козак В.Т. Гриби Укра!ни / В.Т. Козак. - Тернопшь : Вид-во "Пщручники i поабни-ки", 2005. - 224 с.
11. Михайлевський О. Енциклопед1я народно! медицини / О. Михайлевський. - 1вано-Франювськ : Вид-во ТзОВ "Книгодрук". - 2009. - Т. 3. - 1198 с.
12. Пономарёв А.И. Тебе, грибник / А.И. Пономарёв. - Л. : Изд-во "Лениздат", 1992. - 126 с.
13. Русанов В.А. Донская грибница / В.А. Русанов, С.Л. Выщепан. - Ростов-на-Дону : Книжное изд-во, 1988. - 174 с.
14. Рябчук В.П. Недеревна продукцш люу / В.П. Рябчук. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1996. - 312 с.
15. Стеценко Н.М. Вмют Р, Si, Al, Pb у плодових тшах макромщет1в / Н.М. Стеценко, Л.Я. Табачний // Украшський боташчний журнал. - 1993. - Т. 50, № 6. - С. 71-74.
16. Телишевский Д.А. Комплексное использование недревесной продукции леса / Д. А. Телишевский. - М. : Изд-во "Лёгкая пром-сть", 1986. - 261 с.
17. Тойбис В.Б. За грибами / В.Б. Тойбис. - Харьков : Изд-во "Прапор", 1974. - 160 с.
18. Фирсов Д.Г. Грибы / Д.Г. Фирсов. - Тула : Книжное изд-во, 1963. - 20 с.
19. Шиврина А.Н. Биосинтетическая деятельность высших грибов / А.Н. Шиврина и др. - Л. : Изд-во "Наука", 1969. - 243 с.
20. Эльчибаев А.А. Охотнику за грибами. Съедобные и ядовитые грибы Киргизии / А. А. Эльчибаев. - Фрунзе : Изд-во "Кыргызстан", 1970. - 74 с.
Колодий Т.В. Химический состав плодовых тел отдельных видов рода Russula S.F. Gray
Проанализирована история исследования химического состава видов грибов рода Russula S.F. Gray. Описаны особенности наличия основных питательных веществ в плодовых телах исследуемых видов. Приведён состав основных минеральных и органических веществ в плодовых телах Russula cyanoxantha (Seer.) Fr. и Russula aeruginea Lindbl.
Ключевые слова: гриб, плодовое тело, биохимические особенности, минеральные и органические вещества, белки, углеводы, жиры, витамины.
Kolodiy T.V. The chemical composition of some taxons the genus Russula S.F. Gray fruit bodies
The history of the genus Russula S.F. Gray fungi species chemical composition research has been analyzed. The features of the basic nutrients in the species fruit bodies presence have been described. The composition of the basic mineral and organic substances in the fruit bodies of Russula cyanoxantha (Secr.) Fr. and Russula aeruginea Lindbl. has been given.
Keywords: mushroom, fruit body, biochemical features, mineral and organic substances, proteins, carbohydrates, fats, vitamins.
