CC BY
13
використанням Г1С-технологш. Реашзащя проекту стане черговим кроком Укра1ни у виконаннi завдань Карпатсько! конвенцн.
Л1тература
1. Державна програма "Люи Украши" на 2002-2015 роки: 29 квггня 2002 р. - Офщ. вид. - К. : Кабшет М1н1стр1в Укра1ни. - 2002. - № 581. - 16 с.
2. Голуша О. Инструменты регионального и хозяйственного лесного планирования для Украины (No. 134/05-07/MZE/B) / О. Голуша. - Фридек-Мистек, 2007. - 196 с.
3. Станова В. Каталог Биотопов Словакии / В. Станова, М. Валахович // DAPHNE. -Братислава : Изд-во Ин-та прикладной экологии, 2002. - 225 с.
4. Шутяк Г.1. Карпатська конвенщя як фактор регулювання природоохоронного зако-нодавства Украши / Г.1. Шутяк, В.1. Солодкий, В.К. Овак, С.В. Робулець, М.Р. Савчук. - Чер-швщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2009. - 280 с.
Калинюк Ю.В., Демус И.В., Костишин В.О., Миклуш С.И. Инвентаризация лесных насаждений Карпат с использованием типов лесных биогеоценозов
На экспериментальных участках лесов Карпат апробирована геобиоценологи-ческая классификационная система, проведена инвентаризация лесных площадей, а с использованием ГИС разработаны карты лесных земель с выделением границ природных биотопов. Использованный подход можно рекомендовать для организации и ведения лесного хозяйства.
Ключевые слова: вегетационная степень, геобиоценоз, природный биотоп, инвентаризация.
Kalynyuk Yu.V., Demus, I.V., Kostyshyn V.O., Myklush S.I. Inven-taryzatsiya plantations DP "Nadvirnyanskoe forestry" based on the types of forest ecosystems
In the field, was investigated geobiotsenologichna classification system and implemented an inventory of forest plantations on the Czech technology. Using GIS to draw the map of the forest areas on which to conduct an inventory.
Keywords: growing degree, geobiotsenoz, natural habitat.
УДК 712.4(477.82) Доц. Н.П. Ковальчук, канд. с.-г. наук -Луцький НТУ
ВИКОРИСТАННЯ ЧАГАРНИК1В В ОЗЕЛЕНЕНШ ЛУЦЬКА
Подано результати аналiзу видового складу чагарниюв. Вперше в умовах Луць-ка проведено дослщження чагарникових насаджень мюта. Це дае змогу визначити особливост видового складу чагарниюв i рекомендувати до впровадження низку еколого-компенсацшних заходiв, спрямованих на тдвищення 1х жигтевосп i декоративность
Ключовi слова: чагарники, видовий склад, типи насаджень, мюью насадження, декоративнють.
По-р1зному види чагарниюв представлен в типах зелених насаджень. У садово-парковому буд1вництв1 застосовують р1зш прийоми 1х поеднання.
На наш погляд, для збереження мальовничосл паркових масив1в, скве-р1в у р1зш пори року необхщно ширше використовувати в мюькому озеленены р1зш види чагарникових рослин.
В озелененш м. Луцька е численною магошя падуболиста (М. адш/оН-ит ИиП.) - в1чнозелений кущ до 1,5 м заввишки, з непарношрчастими блис-кучими листками. Росте переважно у групових посадках та мжсбордерах.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Стiйка до несприятливих мюьких умов i високодекоративна як у лптай, так i в зимовий перюди.
Барбарис звичайний (B. vulgaris L.) i барбарис Тунберга (B. thunbergii DC.), як поширеш всюди: в Ботанiчному саду ушверситету, в мiських наса-дженнях, на дачних масивах, а також на розсадниках мюта. B^mí таю висо-кодекоративнi форми барбарису Тунберга: "'Atropurpúrea", "Aurea", "Bagatelle", "Green Carpet". На жаль, щ форми трапляються лише у приватному сек-торi мiста i на розсадниках. Ус види барбарисових витримують пiдвищену сухiсть грунту, морозостшю, стiйкi до забруднення повiтря пилом та газами. Рекомендуемо ширше використовувати в озелененш мiста у виглядi живоп-лотiв, бордюрiв та груп.
Самшит вiчнозелений (B. sempervirens L.) характеризуеться вiчнозеле-ними, шкiрястими, блискучими листками i повшьним ростом. В озелененш використовують в стрижених живоплотах (пр. Перемоги, Меморiальний комплекс), у солггерних насадженнях (вул. Винниченка). Невибагливий до мюь-ких умов, добре витримуе шдстригання. Рекомендуемо ширше використовувати цей вид в озелененш мюта.
1рга овальна (A. ovalis) - кущ до 2,5 м заввишки. Росте бшя будинюв як плодова i декоративна культура. Характеризуеться хорошими показника-ми життевост в мiських умовах. Аронiю чорноплоду (A. melanocarpa Elliot.) вирощують бшя будинюв, як плодову i декоративну культуру. Вщзначаеться достатньою стiйкiстю в мюьких умовах. Рекомендуемо ширше використовувати в мюькому озелененнi у виглядi груп та солiтерних насаджень.
Кизильник блискучий (C. lucidus Schlecht.) - кущ до 3 м заввишки з елштичними листками. Поширений переважно у виглядi живопло^в та ча-гарникових груп. Характеризуеться достатньою стшюстю до мюьких умов зростання, невибагливий до грунтових умов, зимостшкий, посухо-, газос-тiйкий, добре витримуе обрiзування. Рекомендуемо ширше використовувати цей вид в озелененш. У приватному секторi мюта поширенi високодекора-тивш види такi, як Cotoneaster horizontalis, Cotoneaster dammeri, Cotoneaster suecicus.
Глщ Максимовича (C. maximowiczi Schneid.) - це кущ або дерево до 7 м заввишки з багаточисленними блискучими колючками до 3 см довжини. Походить з Далекого Сходу. Росте в колишньому ботсаду i дендрари СШ № 15. Глщ одноматочковий (C. monogyna) мае вигляд куща до 3-4 м висоти з 37- лопатевими листками. Росте всюди. Глщ м'якуватий (C. submollis Sarg.) -швшчноамериканський вид, росте у виглядi куща або дерева до 10 м заввишки з яйцеподiбними листками i багатокв^ковими суцвотями. Росте поблизу будинюв. Ус види глоду добре витримують мюью умови зростання. Рекомендуемо для створення живопло^в, груп, солiтерiв.Айва довгаста (C. oblonga Mill.) - кущ до 8 м заввишки з листками 10 см довжини, плоди грушопо-дiбнi жовть Росте на дачних масивах.
Пухироплщник клинолистий (P. opulifolia L.)- кущ до 3 м заввишки, листки до 7 см довжини, кв^и бш в щитовидних суцвотях. Часто трап-ляеться у виглядi живопло^в та груп. Цей вид невибагливий до киматичних
та едафiчних умов зростання. Вщзначаеться посухо- та газостшюстю, добре витримуе обрiзування.
Шипшина собача (R. canina L.) характеризуеться немахровими квгга-ми, несправжньою багатосм'янкою. G хорошою пiдщепою для багатьох культурних сор^в. Поширена всюди. Вгд шипшини багатоквiтковоï (R. multiflora Thunb.) походять багатоквiтковi або полiантовi троянди, якi мають дрiбнi численш квiти, що цвiтуть протягом юлькох мiсяцiв. Росте всюди. Шипшина зморшкувата (R. rugosa Thunb.) являе собою декоративний кущ з темно-червоними великими квггками i червоними сплющеними плодами. Росте всюди, переважно бшя будинюв. Шипшина травнева (R. majalis Herrm.) - високий кущ з серпоподiбними парними шипами. Поширена в парках. Yd види шипшини е невибагливими до умов кшматопу та едафотопу, добре витримують несприятливi умови мюького середовища
Горобинник горобинолистий (S. sorbifolia (L.) A. Br.) - кущ до 3 м заввишки з непарношрчастим листям i квггками, зiбраними у волоть. Пошире-ний у парках. Горобинник невибагливий до грунтових умов, але чутливий до вологостг грунту - не витримуе посух.
Таволга Бумальда (S. bumolda Burv.) - ггбрид S. japonica i S. albiflora. Це кущ до 1,5 м заввишки з яйцеподгбними листками i квгтками, згбраними у волоть. Таволга японська характеризуеться невисоким ростом, продовгувато-яй^подг6ними листками i кв^ками, що зiбранi у складш щитки. Y мюьких насадженнях трапляеться досить рщко, на вщмшу вгд приватного сектору мiста, де використовують численнi ïï декоративнi форми - "Anthony Waterer", "Goldflame", "Goldmound", "Little Princess", "Froebelii". Таволга верболиста (S. salicifolia L.) - це кущ до 1,5 м заввишки з рожевими або червоними квотами у волотях. Росте повсюди. Таволга Вангутта (S. vanhouttei) характеризуеться бшими квитками, зiбраними в щитки. Поширена у виглядг живопло-тгв, у солп'ерних i групових насадженнях.
Усг види таволги досить стшю в умовах мюта та невибагливi до кшма-тичних i едафiчних умов зростання. Рекомендуемо ширше використовувати в мюькому озелененш декоративш форми таволги японськоь Хеномелес япон-ський (C. speciosa Swet. Nakai.) - колючий кущ з простими шюрястими листками. Походить з Япони. Росте у внутршньоквартальних насадженнях, скверах, у Боташчному саду, на Меморiальному комплекс та в дачних садах. Трапляеться у групових насадженнях та у виглядг живоплотгв. Витривалий до несприятливих умов мюта.
В озелененнi м. Луцька вщома карагана деревоподiбна або акащя жов-та (C. arborescens Lam.). Вона мае вигляд куща до 6-7 м заввишки з зеленува-то-срою корою i жовтими кв^ами. Використовують у живоплотах, осюльки вона добре шддаеться обрiзуванню. Рекомендуемо ширше використовувати цей вид в мюькому озелененш.
МТхурник деревоподiбний (C. arborescens Lam.) - кущ заввишки 4 м з опушеними пагонами. Поширений в парках мюта. Птелея трилиста (P. tri-foliata L.) - кущ до 5 м заввишки. Росте в дендрари СШ № 15 i е рщюсним видом у мюькому озелененш. Сумах пухнастий (R. typhina) - кущ до 3,5 м. Його вирощують з декоративною метою через красиве червоне осшне
Haцioнaльний лкотехшчний yнiвeрcитeт Укрaïни
листя. Мае здатшсть до швидкого поростевого розростаппя. Росте в ко-лишпьому ботсаду, по пр. Вщродження в дендрари Будипку пpофспiлок, у двоpi Захщшкомбанку. Досить добре витримуе дiю пегативпих фaктоpiв ур-богеппого середовища. Рекомендуемо для ширшого використаппя в мюькому озелененш з метою збшьшення контрапост кольорово1' гами, особливо в осшнш пеpiод. Крушипа ламка (F. alnus Mill.) - характеризуеться п'ятич-леппим типом кв^ки i черговими цшокра1'ми листками. Росте в парку культу-ри i вiдпочипку iм. Лес Украшки.
Дереп бiлий або свидипа бша (S. alba L.)- це кущ до 3 м заввишки, па-гопи яскраво-червош, листки шиpокояйцеподiбпi. Росте всюди. Дереп чоло-вiчий (Cornus mas L.) - певелике деревце до 9 м заввишки. Листки яй^подГ6-т, свiтло-зелепi. Росте переважпо в дачпих садах, па пр. Грушевського. Дереп кров'япий (S. sanquinea L.)- кущ до 4 м заввишки. Mолодi пагопи зелеш, а згодом пабувають червопого забарвлеппя. Листки вщ широкоелштичних до яйцеподiбних. Росте всюди. В озелененш мюта використовують у стрижених живоплотах. Стшкий до песприятливих урбогеппих умов. Облшиха круши-поподiбпa (H. rhamnoides L.)- кущ або деревце до б-S м заввишки, квггки дpiбпi, буpi, кiстяпкa округла, соковита. Росте всюди. Добре переносить обpiзувaння та витримуе неспpиятливi мiськi умови. Сшжнояпдник бiлий (S. albus Bl.) - це кущ з рожевими кв^ками i рясними бшими кулястими плодами. Росте всюди. Особливо ефективний у невеликих групах. Часто утворюе заросл. Вейгела квггуча (W. florida) - кущ до 3 м заввишки з великими труб-частими квггками. Росте в ботсаду, бшя першого корпусу ВДУ, на пр. Вол^ у внутpiшньоквapтaльних насадженнях. Добре витримуе неспpиятливi умови мiського середовища. Рекомендуемо для використання у солггерних та групо-вих насадженнях.
Калина цшолиста (V. lantana L.) мае вигляд куща або деревця з цшс-ними листками, бшими кв^ками i чорними, трохи сплюснутими плодами. Росте всюди. Калина звичайна (V. opulus L.)- кущ або деревце до 2-4 м заввишки, з бшими квггами i червоними плодами. Поширена у групах i солггерних насадженнях. Бузина чорна (S. nigra L.) росте кущем або деревцем до б-S м заввишки. Поширена всюди. Бузина червона (S. racemosa L.) мае вигляд високого куща до 4-5 м заввишки з оранжево-червоними ягодами, росте в ко-лишньому ботсаду.
Форзищя европейська (F. europaea). Це кущ до 2 м заввишки. Зростае в стрижених i вшьноростучих живоплотах, у сол^ерних i групових насадженнях. Добре витримуе мюью умови. Бирючина звичайна (L. vulgare L.) мае вигляд куща до 2-4 м заввишки з шюрястими довгасто-елштичними листками. Росте всюди. Трапляеться у виглядГ живоплотГв. Характеризуеться стшюстю до несприятливих мюьких умов.
Бузок угорський (S. josikaea Yacq.) - кущ до 3-4 м заввишки з лшово-фюлетовими квитками в довгих волотях та бузок звичайний (S. vulgaris L.), що мае вигляд високого куща або деревця до 5-S м заввишки з лшовими квь тами. Росте всюди, переважно у внутрштоквартальних насадженнях, а та-кож в узлюсях парюв. Дейщя шорстка (D. scaba L.) характеризуеться густо-
махровими квггками. Росте в ботсаду i по вул. Потапова. Утворюе щшьт групи та живоплоти.
Чубушник звичайний (P. coronarius L.) - кущ до 3-4 м заввишки з великими запашними кремово-бшими квгтами, який трапляеться в мют всюди, оскшьки i чубушник густоквпучий (P. floribundus Schrad.).
Гортензiя волотювата (H. paniculata Sieb.) мае вигляд куща. Кв^и 3í6-ранi у великi волотi, спочатку бш, що згодом червонiють. Росте всюди у со-лiтерних та групових насадженнях. У приватних садах мюта трапляеться така високодекоративна форма гортензп волотювато!, як "Grandiflora". Гортензiя деревовидна (H. arborescens L.) - кущ 1 м заввишки з бшими стерильними квитками, як зiбранi у щиткоподiбнi суцвптя; плодоноснi квiти дрiбнi, зiбра-ш у плоскi щитки. У приватному секторi мiста поширена И високодекоративна форма - "Anabelle".
Гортензiя садова (H. serrata) - кущ до 1 м заввишки. Поширена И декоративна форма - "Intermedia". Для плодоносних квгток характерний бла-китний колiр, для стерильних - бшо-рожевий. Рекомендуемо для використан-ня у солiтерних та групових насадженнях.
1снуючий склад чагарниково! дендрофлори свiдчить про великi мож-ливостi И використання та потребу розширення видового рiзноманiття чагар-ниюв для подальшого озеленення мiста.
Ковальчук Н.П. Использование кустарников в озеленении Луцка
Поданы результаты анализа видового состава кустарников. Впервые в условиях Луцка проведено исследование кустарниковых насаждений города. Это дает возможность определить особенности видового состава кустарников и рекомендовать к внедрению ряд эколого-компенсационных мероприятий, направленных на повышение их жизненности и декоративности.
Ключевые слова: кустарники, видовой состав, типы насаждений, городские насаждения, декоративность.
Kovalchuk N.P. Use of types of bushes in plant of Lutsk
In the article a given the analyze of typed composition of the bushes. For the first time in the conditions of Lutsk city approach for research of the bushes plants. It allows to define features typed composition of the bushes and to row of ecologo-compensative measures of increase vitality and decorativeness.
Keywords: bushes, typed composition, types of planting, the plants of city, decorati-veness.
УДК 630*892.5 Здобувач Т.В. Колодш1 - НЛТУ Украши, м. Льв^в
Х1М1ЧНИЙ СКЛАД ПЛОДОВИХ Т1Л ОКРЕМИХ ВИД1В РОДУ RUSSULA S.F. GRAY
Проаналiзовано юторш дослщження xiMi4Horo складу видiв rp^iB роду Russula S.F. Gray. Описано особливосп вмюту основних поживних речовин у плодових плах досшджуваних видiв. Наведено вмют основних мшеральних та оргашчних речовин у плодових тшах Russula cyanoxantha (Secr.) Fr. та Russula aeruginea Lindbl.
Ключов1 слова: гриб, плодове тшо, бiохiмiчнi особливосп, мшеральш та орга-шчш речовини, бшки, вуглеводи, жири, в^амши.
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Л^в
