CC BY
11
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Остудимов А.О., Гузь М.М. Особенности семенного размножения гинкго двулопастного
Проанализированы технологические особенности выращивания 1-3-летних сеянцев гинкго двулопастного в теплицах тоннельного типа с полиэтиленовым покрытием. Установлен оптимальный тип субстратов для стратификации семян и выращивания сеянцев. Описана схема агротехнических уходов за сеянцами.
Ключевые слова: гинкго двулопастное, семенное размножение, стратификация семян, сев, поливка, борьба с сорняками.
OstudimovA.O., Guz M.M. Peculiarities of ginkgo biloba seed reproduction
The technological features of growing of 1-3 year seedlings of Ginkgo biloba in a tunnel-type greenhouse with plastic roof were analyzed. The optimum type of substrates for the stratification of seeds and growing seedlings was determined. The scheme of agro-technical supervision of seedlings was described.
Keywords: Ginkgo biloba, seed reproduction, seed stratification, sowing, watering, fighting with weeds.
УДК 630*892.5 Проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук;
здобувач Т.В. Колодш - НЛТУ Украти, м. Rbeie
МОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ТА УРОЖАЙШСТЬ ПЛОДОВИХ Т1Л ОКРЕМИХ ВИД1В РОДУ RUSSULA S.F. GREY В УМОВАХ ВОЛОГО1 ГРАБОВО1 Д1БРОВИ
Проаналiзовано основш морфометричш показники та урожайнють плодових тш окремих видiв роду Russula S.F. Grey. Встановлено залежшсть морфометричних показниюв та урожайносп плодових тш вщ складу та вшу насадження.
Ключов1 слова: гриб, плодове тшо, мшориза, базидюмщети, морфометричш показники, урожайнють.
Руссулальш гриби (порядок Russulales, клас Basidiomycetes) е важли-вою складовою частиною люових бюценоз1в. Практично вс види гриб1в ще! групи утворюють мжоризу з р1зними деревними та чагарниковими породами, зокрема з основними л1сотв1рними породами (сосною, буком, дубом, ялиною, ялицею тощо). До ц1е! групи належить багато цшних 1ст1вних вид1в, плодов1 тша яких багат бшковими речовинами, вггамшами, мжроелементами [1, 3, 4, 7, 9, 10]. Вивчення руссулальних базидюмщет1в утруднене через велику кшь-юсть вид1в та, часто, незначними вщмшностями м1ж окремо взятими видами [3, 4, 8, 9], а тому становить значний науковий та практичний штерес.
Територда Укра!ни загалом детально дослщжено в мжолопчному плаш, але е ще окрем1 регюни, не повшстю або недостатньо вивчеш. Таким регюном е i Прикарпаття - район наших дослщжень. Тут недостатньо вивче-но питання поширення грибiв у типах лiсорослинних умов, лише частково з'ясовано вплив лiсогосподарських заходiв на видовий склад i плодоношення грибiв [1, 5, 6, 10]. Тому, з огляду на сучасш завдання охорони бiорiзноманiт-тя рiзних лiсових комплексiв такi дослiдження е актуальними та необхiдними для ведення люового господарства.
Дослiдження виконували протягом 2005-2008 рр. Пщ час дослщжень використовували маршрутний та стацiонарний методи [2, 7, 9]. Збiр плодових
16
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.11
тiл здшснювали протягом всього перюду плодоношення (червень - листопад) з перюдичшстю у 3 дш, при цьому збирання шдлягали лише добре сформован плoдoвi тiла як дoслiджyванoгo виду Russula, так i сyпyтнiх, як зростали на пpoбнiй плoщi. Параметри плодових тш вимipювали за допомогою елек-тронних штангeнциpкyлiв з точшстю до 0,01 см, масу плодових тш та 1х час-тин - на електроннш вазi з точшстю до 0,001 г. Урожайшсть плодових тш на пpoбнiй плошд визначали як суму мас плодових тш за пepioд плодоношення, при цьому видшяли ypoжайнiсть дoслiджyванoгo виду, урожайшсть супутшх видiв та загальну ypoжайнiсть видiв Russula на пробнш плoшi. Кожну з них переводили в урожайшсть на 1 га (кг/га). Отримаш результати опрацьоваш за допомогою мeтoдiв статистичного аналiзy на ЕОМ.
Пробш плoшi закладали з урахуванням типу люорослинних умов (во-лога грабова дiбpoва (D3 - гД) - один iз найпоширешших на територи При-карпаття тишв лiсy, де гриби роду Russula чисельш за видовим складом), складу насадження та типу деревостану. Обраш для спостережень види (Russula cyanoxantha (Seer.) Fr. та Russula aeruginea Lindbl.) характеризуються по-ширенням у piзних типах листяних i мiшаних лiсiв та легко визначаються, мають висoкi хаpчoвi властивoстi плодових тш [1, 3, 4, 7-10].
Для кожного кондицшного плодового тша обох видiв визначали такi морфометричш показники: довжина нiжки 1н, см; дiамeтp нiжки dn, см; дь аметр шапки dm, см; маса шжки у свiжoзiбpанoмy станi тн св, г; маса шапки у свiжoзiбpанoмy станi тш св, г; маса плодового тша гриба у свiжoзiбpанoмy ста-нi тг св, г; маса нiжки у пов^ряно-сухому станi тн пс, г; маса шапки у повпря-но-сухому сташ тш пс, г; маса плодового тша у повггряно-сухому станi тг пс, г.
Аналiз отриманих даних показав таке. Залежно вiд вжу та складу насадження морфометричш показники Russula cyanoxantha (Seer.) Fr. змшюються
1 гто±0,1^ сл±0,09 1 -I /-/«±0,02 1 ^->±0,02 i п -.-,±0,14
у таких межах: 1н = 5,38 - 5,50 см; dn = 1,64 - 1,72 см; dш = 7,13
±0,15 ±0,029 ±0,026 ±0,091 ±0,090
- 7,34 см; тнпс = 0,790 ' - 0,807 ' г; тшпс = 1,91^ ' - 2,038 ' г; тг пс = 2,701±0114 - 2,846±0111 г. Аналoгiчнo для Russula aeruginea Lindbl. Ц морфометричш показники змiнюються в таких межах: 1н = 6,71±0,08 - 6,79±0,08 см; dH = 1,77±0,02 - 1,84±°'02 см; dш = 7,59±0'12 - 7,62±0'09 см; тн Пс = 1,194±0'037 -1,254±°'038 г; тшпс = 3,059±0'079 - 3,210±0'076 г; тг пс= 4,254±°'12 - 4,464±0'108 г.
Цифpoвi дат дослщжень свiдчать про те, що для Russula cyanoxantha (Seer.) Fr. максимальш значення довжини шжки (5,50±009 см), дiамeтpа нiжки (1,72±002 см), дiамeтpа шапки (7,34±015 см) i маси плодового тiла гриба в по-вiтpянo-сyхoмy станi (2,846±0111 г) виявились на ПП-4 (10Г + Бп, Дзв, Бк; вж 71 рж). Мiнiмальнe значення довжини шжки (5,38±0,11 см) виявилось на ПП-2 (10 Дз, вж 76 poкiв), дiамeтpа нiжки (1,64±0 02 см) - на ПП-3 (лiсoвi культури 4Дз3Дч2Ос1Б, вiк 39 роюв), дiамeтpа шапки (7,13±0'14 см) _ - на ПП-3, маси плодового тiла гриба в пoвiтpянo-сyхoмy сташ (2,701±0114 г) - на ПП-2.
Для Russula aeruginea Lindbl. максимальш значення довжини шжки (6,79±008 см) i дiамeтpа нiжки (1,84±002 см) виявились на ПП-8 (4Дз6Б, вж 101 piк), дiамeтpа шапки (7,62±009 см) - на ПП-6 (7Б3Дз + Лпд, вiк 50 роюв), маси плодового тша гриба в повггряно-сухому сташ (4,464±0108 г) на ПП-5 (10Г, вж 51 рж). Мiнiмальнi значення довжини шжки (6,71±008 см), дiамeтpа
1. Лicове та садово-паркове господарство
17
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
нiжки (1,77±0'02 см), дiаметра шапки (7,59±0'10 см) виявились на ПП-5, маси плодового тша гриба в пов^яно-сухому сташ (4,254±0120 г) - на ПП-7 (8Дз1Г1Яс + Б, вiк 55 роюв).
Порiвнявши середнi значення основних параметрiв плодових тiл обох видiв за t-критерiем Стьюдента, ми встановили залежшсть середшх значень вiд люотаксацшних факторiв тiльки у випадку з дiаметром нiжки. За t5 % для Russula cyanoxantha (Secr.) Fr. встановлено залежшсть дiаметра нiжки вщ породного складу та вжу насадження на ПП-3 i ПП-4 (t5 %=2,457 за табличного значення t5 %=1,960), а за t20 % - i для ПП2 (t20 %=1,325). Винятком е ПП-1 (10 Дз + Г, Ос, Оч, вш 76 рокiв), для яко! ця залежнiсть проявляеться лише за t60 %. Для Russula aeruginea Lindbl. при t5 % залежшсть дiаметра нiжки вiд складу та вжу насадження встановлена на ПП-5 i ПП-8 (t5 %=3,124), а при t20 % - i на ПП-6 (t20 %=1,208). Для ПП-7 дана залежшсть вiрна при t90 %.
Урожайнiсть плодових тш Russula cyanoxantha (Secr.) Fr., як i супутшх видiв, за перюд спостережень виявилась найбiльшою на ПП-4 (21,83 кг/га та 14,09 кг/га вщповщно), найменшою - на ПП-2 (11,61 кг/га та 7,93 кг/га вщпо-вiдно). Сумарна урожайнiсть видiв Russula на цих пробних площах виявилась найбiльшою на ПП-4 (35,92 кг/га), найменшою - на ПП-2 (19,54 кг/га). Урожайнють плодових тш Russula aeruginea Lindbl. за перюд спостережень виявилась найбшьшою на ПП-6 (24,63 кг/га), супутшх видiв - на ПП-5 (15,86 кг/га); найменшою - на ПП-5 (19,23 кг/га), для супутшх видiв - на ПП-8 (9,55 кг/га). Сумарна урожайнють видiв Russula на цих пробних площах виявилась найбшьшою на ПП-6 (38,72 кг/га), найменшою - на ПП-8 (29,40 кг/га).
За даними наших дослщжень, максимальних розмiрiв та маси плодовi тша Russula cyanoxantha (Secr.) Fr. досягають у насадженнях з переважанням у складi граба звичайного, в яких вони характеризуются також i найвищою урожайнютю. У плодових тш Russula aeruginea Lindbl. рiзнi параметри досягають максимальних значень у рiзних за складом та вжом насадженнях, що не дае змоги вивести чггко! залежностi. Урожайнiсть плодових тш е найвищою у мшаних середньовiкових насадженнях за участю берези повисло! та дуба звичайного.
Лггература
1. Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат : справочник / С.П. Вассер. -Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1990. - 205 с.
2. Ганжа Р.В. Boletales в люах Украши та пщрахунок !х вщносно! врожайност / Р.В. Ганжа // Украшський боташчний журнал. - 1974. - № 32. - С. 176-179.
3. Горленко М.В. Грибы СССР / Горленко М.В., Бондарева М.А., Гарибова Л.В. и др. -М. : Изд-во "Мысль", 1980. - 303 с.
4. Горленко М.В. Все о грибах / Горленко М.В., Гарибова Л.В., Сидорова И.В. и др. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 280 с.
5. Горова Т.Л. Макромщети букових лю1в Украшських Карпат / Т.Л. Горова // Украшський боташчний журнал. - 1976. - Т. 33, № 6. - С. 431-436.
6. Горова Т.Л. Макромщети похщних ялинниюв Украшських Карпат / Т.Л. Горова // Украшський боташчний журнал. - 1980. - Т. 37, № 1. - С. 44-50.
7. Дудка И.А. Грибы : справочник миколога и грибника / И. А. Дудка, С.П. Вассер. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 535 с.
18
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.11
8. Зерова М.Я. Морфолопчш та бюх1м1чш особливосп русулальних гриб1в / Зерова М.Я., Роженко Г.Л., Череп Т.Л. // Украшський боташчний журнал. - 1976. - Т. 33, № 2. - С. 167-177.
9. Козак В.Т. Гриби Украши. - Терпопшь : Вид-во "Пщручники i поабники" / В.Т. Козак, 2005. - 224 с.
10. Фотинюк Ф.1. Гриби / Ф.1. Фотинюк. - Льв1в : Книжково-журнальне вид-во, 1961. -
184 с.
Рябчук В.П., Колодий Т.В. Морфометрические показатели и урожайность плодовых тел отдельных видов рода Russula S.F. Grey в условиях влажной грабовой дубравы
Проанализированы основные морфометрические показатели и урожайность плодовых тел отдельных видов рода Russula S.F. Grey. Установлена зависимость морфометрических показателей и урожайности плодовых тел от состава и возраста насаждений.
Ключевые слова: гриб, плодовое тело, микориза, базидиомицеты, морфометрические показатели, урожайность.
Ryabchuk V.P., Kolodiy T. V. Morphometric parameters and fruit bodies crop of the genus Russula S.F. Grey certain species in damp hornbeam-oak forest in Prykarpattya
The rnain morphometric pararneters and fruit bodies crop of the genus Russula S.F. Grey certain species have been analyzed. The dependence of rnorphornetric pararneters and fruit body crop on the cornposition and age stand have been determinated.
Keywords: rnushroorn, fruit body, rnikoryza, basidiornycetes, rnorphornetric pararneters, crop. _
УДК 582.475:630*1(477.4) Магктр С.А. Макаринська - Фермерське
господарство "Сдтсть "; магктр В.В. Шлапак - Кримтеське лкництео; проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Нащональний дендрологiчний
парк "Софиека"
СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ СОСНИ ЧОРНО1 (PINUS NIGRA ARN.) ТА Ф1ЛОГЕНЕТИЧН1 ЗВ'ЯЗКИ ВСЕРЕДИН1 РОДУ
Встановлено OKpeMi фшогенетичш зв'язки сосни чорно'1' з шшими представни-ками роду Pinus L. Досшджено особливосп класифшацп всередиш виду. Виявлено значну кшьюсть синонiмiв кожного кшматотипу.
Ключое1 слова: фшогенетичш зв'язки, Pinus nigra, систематичш класифшацп, морфолопчш вщмшносл.
Вступ. Будь-якому живому оргашзмов1 властива морфолопчна, ф1з1-олопчна та генетична мшливють, яка дае змогу йому пристосовуватися до р1зних умов зростання. Окрем1 особини одного виду набувають нових, харак-терних тшьки для них рис, передаючи ix наступним поколшням. Завдання систематики полягае у виявленш шдив1дуальних ознак та обсягу таких кате-горш, як вид, шдвид чи кшматотип. На сьогодш залишаеться багато вид1в рослин для яких не визначено единоi системи класифшаци. Сосна чорна (Pinus nigra Arn.) е одним 1з них.
Об'ект дослiдження. Сосна чорна, ii шдвиди та кшматотипи.
Методи дослiдження. Робота основана на збор1 та анал1з1 матер1ал1в р1зних л1тературних джерел.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
19
