CC BY
0
В!сник Нацiонального унiверситету "Льв!вська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (33), 2022
УДК 348.988
Володимир Севрук
Нацюнальна aKa^MiH внутрiшнiх справ, кандидат юридичних наук, доцент, провiдний науковий сшвроб^ник вiддiлу оргашзаци науково! дiяльностi та захисту прав штелектуально! власносп
e-mail: vovasevruklev@gmail.com пл. Солом'янська, 1, м. Ки!в, 03035, Укра!на
ХАРАКТЕРИСТИКА ЖЕРТВ ЗЛОЧИН1В, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАН1ЗОВАНИМИ ГРУПАМИ I ЗЛОЧИННИМИ ОРГАН1ЗАЦ1ЯМИ, ЯК1 СФОРМОВАН1
НА ЕТН1ЧН1Й ОСНОВ1
http: //doi.org/10.23939/law2022.33.197 © Севрук В., 2022
Аналiз дослщжуваноТ науковоТ проблематики щодо протидп злочинам, що вчи-няються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, якi сформован! на етнiчнiй основ!, нараз! обумовлюе необхщшсть подальшого дослщження етшчноТ зло-чинност! в УкраТш та свт загалом. Визначено, що так! етшчш злочинш групи форму-ються на основ! нац!ональноТ та клановоТ спорщненостц традицш i звичаТв, Тм властива спещал!защя за окремими видами злочишв. Нараз! простежуеться стала тенденщя до зростання к!лькост! виявлених оргашзованих груп ! злочинних оргашзацш, як! сформован! на етшчнш основ! (це не враховуючи латентну д!яльшсть невиявлених ! зареестрованих в !нших показниках), зб!льшення числа учасниюв таких груп та масштабност! д!яльност! в р!зних крим!нальних сферах з розширенням територп впливу. У зв'язку з цим потр!бно констатувати зб!льшення кшькосл жертв вщ такоТ д!яльност! та завданоТ Тм шкоди. З огляду на це рол! жертви в мехашзм! злочинного посягання оргашзованих груп ! злочинних оргашзацш, як! сформован! на етшчнш основ!, вщведено значну увагу. Фактично особисткш якост! (стать, вж, профес!я, сусшльний, профес!йний та амейний стан), емоцшш, шзнавальш та поведшков! аспекти жертви становлять характеристику як жертви, так ! оргашзованих груп ! злочинних оргашзацш, як! сформован! на етшчнш. Формування украТнською державою багато-векторного мехашзму протидп оргашзованим групам ! злочинним оргашзащям, як! сформован! на етшчнш основ!, неможливо без розумшня сутност! щеТ проблеми, вщповщних законодавчо закршлених понять ! класиф!кац!Т та виокремлення рис оргашзованоТ етшчноТ злочинност!, що мають важливе практичне значення для роботи правоохоронних оргашв ! держави, а головним ефективним фактором такоТ д!яльност! виступае гарантування безпеки громадянам й щшсносл держави вщ злочинних пося-гань оргашзованих груп та злочинних оргашзацш, як! сформован! на етшчнш основ!. Дослщження уах цих обставин мае сприяти розробц! д!евих заход!в протидп таким угрупованням, що робить цю тему актуальною та затребуваною.
Ключовi слова: протищя, етшчна злочиннiсть, оргашзоваш групи, якi сформован!
на етшчнш основ1, злочиннi оргашзацп, якi сформован! на етнiчнiй основ!, жертва.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку науки i техшки е безлiч наукових галузей, яю, використовуючи власний дослiдницький iнструментарiй, накопичили велику кшьюсть знань про людину i процеси, що вiдбуваються в суспшьствь Цi знання дозволяють виявити об'ективш закономiрностi перетворення звичайно! людини в злочинця чи жертву злочину й навпаки [1, с. 54].
У юридичнш наущ особа потертлого становить собою систему ознак, що мае складну структуру. Вона охоплюе загальш демографiчнi ознаки (стать, вш, мiсце проживання, роботи або нав-чання, професiю, фах, осв^у тощо), данi про спосiб життя, риси характеру, навички i схильносп, зв'язки i стосунки. Данi про потертлого мютять також вiдомостi про його вштимшсть (схильнiсть окремих людей ставати через низку обставин жертвами певних злочишв). Наявний своерiдний взаемозв'язок мiж особливостями особи потерпiлого та особи злочинця, певна вибiрковiсть у дiях останнього. Наявнiсть i характер зв'язюв i стосункiв мiж потерпшим та злочинцем впливае на мету, мотив, мюце, час, способи вчинення i приховування злочину [2; 3, с. 81-82].
Цшавою видаеться думка Сжи Бафiя про те, що "якщо трактувати вiктимологiю як частину кримшологп, то жертву злочину варто розглядати як такий фактор, що генетично та динамiчно впливае на злочиншсть. А тому, вiктимологiя може займатися жертвою в етюлопчних щлях, ура-ховуючи И роль у формуванш злочинностi взагалi та злочинност певного виду" [4, с. 106; 5, с. 118]. Особливий штерес при цьому становлять жертви з вштимолопчними девiацiями, тобто особи, яким з огляду на певш сощальш чи фiзiологiчнi характеристики, притаманна шдвищена схильнiсть стати жертвою злочинного посягання [6, с. 18]. Саме такий аспект вщображають вiдомостi про потертлого як особиспсть, його спосiб життя, зв'язки, вщносини та контакти з оточенням, пiдозрюваним, його поведiнку до, тд час i пiсля вчинення злочину. Таю дат використовуються в методищ розслiдування окремих видiв злочишв для розкриття взаемозв'язку слiдчих ситуацш, визначення обставин, що пiдлягають установленню, засобiв !х з'ясування тощо [3, с. 82].
Одним з головних елемешгв характеристики е характеристика жертв злочишв, що мае важливе значення для розкриття змюту характеристики оргашзованих груп i злочинних органiзацiй, як сформованi на етнiчнiй основi.
Аналiз дослiдження проблеми. Теоретичним i практичним проблемам, пов'язаним з питанням протидп злочинам, що вчиняються органiзованими групами i злочинними органiзацiями, якi сформоваш на етнiчнiй основi, прищляли увагу вiдомi вiтчизнянi та зарубiжнi вчеш в рiзних галузях, зокрема А. С. Аветюян, С. В. Албул, А. М. Бабенко, О. М. Гумш, А. О. Джужа, О. М. Джужа, Ю. А. Дорохша, Г. П. Жаровська, I. М. Зубач, I. В. 1ваненко, I. Х. Касаев, М. Ю. Ковальська, Н. В. Кузьмша, М. М. Майстренко, М. В. Пщболячний, А. В. Плужшков, А. Л. Репецька, Ю. О. Стелковська, В. Е. Христенко та ш.
Метою статт е встановлення основних ознак, притаманних жертвам злочинiв, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, якi сформованi на етнiчнiй основа
Виклад основного матерiалу. При здшсненш попередження злочинно! дiяльностi учасникiв етшчних злочинних угруповань необхiдно розумiти, що захист жертв злочишв — найважливший напрям попереджувально! дiяльностi. Актуальнiсть цього напряму залежить вiд того, що важливо не тшьки розумшня природи i причин злочинно! поведiнки, що передували цш ситуацп, а й встановлення шкоди, завдано! злочинами, а також шших наслiдкiв [7].
Н. В. Кузьмша невипадково, тдкреслюючи особливу небезпеку з боку еттчно! злочинностi, вказуе на те, що остання "пов'язана зi значними людськими жертвами, завдае значно! шкоди державнш безпецi, ютотно! шкоди економiчному розвитку нашого суспшьства" [8, с. 39].
Як вщзначае Г. П. Жаровська, що кожна нацюнальна статистика з^кнулася з серйозними труднощами у спробi вщслщкувати жертв оргашзовано! злочинностг Але прихований характер вiктимiзащl очевидний. Процес вiктимiзащl важко визначити кшьюсно [9, с. 345]. Тому необхщний аналiз i за якiсними показниками.
Загалом такi комплекснi дослiдження можуть становити передумову для побудови ефек-тивно! моделi вiктимностi представникiв етшчних меншин, що враховуе специфiку !х ризикiв i захисних факторiв, рiзних культурних контекстiв, особливостей гендерного характеру. Не тшьки негативне ставлення до етшчних меншин решти населення пщвищуе !х вiктимнiсть, а й власне факт спшьного проживання соцiальних груп, для яких характерш рiзнi традицп, що формують спосiб життя i стереотипи поведiнки. Мотивацiя поведiнки, тип реакцп на дп iнших людей, навт уявлення про норми ввiчливостi можуть стати чинником додатково! вiктимiзацil [10, с. 61].
Вiктимологiчний аспект дiяльностi учасникiв етнiчних злочинних угруповань заслуговуе, на наш погляд, на окрему увагу, так як "... вивчення злочинност без вштимолопчного анатзу е неповним i неточним" [11, с. 177].
Крiм того, як вщзначае В. Е. Христенко, маючи в арсеналi образ жертви з яюсними i кiлькiсними характеристиками, можна уявити i психологiчний портрет злочинця, який здiйснюе безпосереднiй контакт iз жертвою свого злочину [12, с. 84; 13, с. 316].
Вщповщно, жертва характеризуеться також пщвищеною вштимшстю, ступiнь яко! безпо-середньо залежить вiд виду маргiнальностi конкретного iндивiда або групи (перифершно! чи погранично!). Це призводить до того, що iнодi представники маргiнальних груп стають жертвами оргашзовано! злочинностi, тим самим обумовлюючи И вiдтворення та розширення [14, с. 15].
У 63,4 % випадюв злочини та вказаш вище жертви е латентними. Латентна жертва - це особа, яка реально постраждала вщ злочину, але з певних причин цей факт залишився невiдомим для офiцiйного облшу. Проведеним анкетуванням оперативних працiвникiв було встановлено, що коефщент латентностi вчинення злочинiв етнiчними органiзованими злочинними групами е досить високим i становить: 1:10 - 37,3 %, 1:20 - 32,5 %, 1:50 - 8,9 %, 1:100 - 6,6 %, бiльше нiж 1:100 -3 % [15].
Аналiз особистосп потерпiлих вiд злочинiв, вчинених етшчними органiзованими злочинними групами, показав, що в кожному другому випадку поведшка потерпшого створювала об'ективнi передумови для реатзацп протиправних дiй. Якщо кшьюсть потерпiлих прийняти за 100 %, то половину з них становлять особи, як демонструють необачнiсть, зайву довiрливiсть, невмiння правильно оцiнити ситуащю, що склалася. Зазвичай - це потерпш вiд квартирних крадiжок, шахрайства. При цьому поведiнка останнiх найчастше характеризуеться не тiльки необачнiстю, але й активним сприянням у досягненш винними злочинного результату. Потерпiлi вщ крадiжок особистого майна, вчинених етшчними оргашзованими злочинними групами шляхом проникнення в квартири тд приводом переповити дитину, напитися води, виявляють необачшсть, керуючись позитивними почуттями (доброта, чуйшсть), однак i в цих випадках мимовiльне сприяння вчиненню злочинiв очевидно, оскшьки вони, впустивши стороннiх людей у свое житло, полег-шують злочинцям вчинення протиправних дiй. Певною безпечнiстю, необачнiстю характеризуеться i поведшка деяко! частини потерпiлих вiд кишенькових крадiжок, а також квартирних крадiжок, учинюваних етнiчними органiзованими злочинними групами з використанням залишеного в умов-леному мiсцi ключа [15].
Отже, питання охорони майнових вiдносин зачшае всiх жителiв держави. Немае етносу або громади, де б болюно не ставилися до заволодiння речами одноплемшника як всерединi етнiчноl групи, так i з боку шших осiб [16, с. 9].
Також часто, о^м вказано! вище практики, наявна практика перерозподшу територil сферу впливiв, тодi жертвами стають як лщери цих груп, так i рядовi учасники. Отже, в результап жертвами стають не лише оргашзатори та активнi члени угруповань, а й особи, з ними пов'язаш. Ця тенденцiя вiдмiчаеться i професором В. Д. Малковим: "... Конкурентна боротьба мiж окремими
угрупованнями, що пов'язана з розподшом територш i сфер злочинного 6i3Hecy, призводить до численних збройних "розборок", фiзичного усунення авторитетiв i лiдерiв злочинного середовища, осiб, яю мали з ними справи, шдприемщв, представникiв органiв влади [17, с. 296; 18]. Наприклад, одна з найвщомших "розборок" органiзованих груп i злочинних оргашзацш, якi сформованi на етшчнш основ^ це вбивство лщера донецького ОЗУ Самвела Адамяна та вщомого злодiя в законi Юрiя Сакварелiдзе (Юра Грузин). Насамперед таю дп вiдбyваються через конфлiкти передiлy сфер впливу у злочинному свт. Обидва лiдери етнiчного ОЗУ стали жертвами. Останш вступили в конфлшт з вiрменською дiаспорою.
Необхiдно вщзначити дослiдження, проведене М. В. Пщболячним, який, проаналiзyвавши статистичнi данi щодо корисливих насильницьких злочинiв, визначив, що серед потерпших вiд злочинiв, що вчиняються етнiчними органiзованими злочинними групами, перевага надасться жiнкам, якi становлять 85,6 %, а питома вага потерпших ошб чоловiчоï статi - 14,4 %. Потерпш вiд злочишв характеризуются вiдносно високим освiтнiм рiвнем: понад 25 % з них мають вищу та середню спещальну освiтy, близько 65 % - середню й неповну середню. У сощальному вiдношеннi потерпiлi демонструють високий рiвень зайнятостi сyспiльно корисною працею: робочi та слyжбовцi становлять 45 %, понад 22,1 % - учш, студенти. На частку пенсiонерiв припадае 10,3 %, малолiтнiх - 6,6 %, питома вага непрацюючих - 15,9 % [15].
Проведене автором дослщження було спрямоване лише на конкретш види корисливих насильницьких злочишв i наразi не визначае весь спектр жертв злочишв, що вчиняються орга-шзованими групами i злочинними оргашзащями, якi сформованi на етшчнш основа
З цього приводу слушно навести дослiдження, проведене I. В. 1ваненком, яким на пiдставi вивчення окремих архiвних кримiнальних справ визначено юлька основних способiв шдбирання бандитами майбyтнiх жертв. Основним з них е надходження шформацп вщ самих членiв банди чи ïx найближчого оточення про ïхнiх дрyзiв, знайомих, iнодi навiть родичiв, а також особисте вiзyальне спостереження за пею чи iншою жертвою, ïï будинком, способом життя та визначення рiвня ïï заможностi вiдповiдно до приблизноï вартостi ïï автомобiля, одягу, прикрас тощо. Поши-реним способом визначення майбутшх об'ектiв для бандитського нападу е також вiдстеження мюця роботи можливоï жертви i за щею ознакою визначення розмiрy ïï ймовiрниx прибyткiв (як правило, так ддать щодо пiдприемцiв сфери торгового бiзнесy, ринку нерyxомостi, iншиx прибуткових бiзнесовиx галузей). Крiм цього, з'ясовано, що бандити школи нападають просто на випадкових жертв, не переймаючись особливим добором [19, с. 11-12].
А. С. Аветюяним та I. Х. Касаевим було здшснено класифшащю жертв за ïx статевою приналежшстю. Науковщ вiдзначають, що абсолютну бшьшють жертв yчасникiв етнiчниx злочинних угруповань становлять чоловши (88,3 %). На наш погляд, це пов'язано з тим, що бшьшою мiрою саме чоловши е зберiгачами значних матерiальниx коштiв. Частка жiнок невисока (11,7 %). За результатами проведеного дослщження встановлено, що жiнки в основному стають жертвами сексуального насильства з боку учасниюв етшчних злочинних угруповань [20; 7].
А. Л. Репецька з цього приводу визначае, що тд час розкриття соцiально-демографiчниx якостей передуем варто звертати увагу на стать жертв насильницьких злочишв. Серед жертв, яю постраждали вщ прояву кримiнально-насильницькоï поведiнки, жшки становлять 18 %, з них 89 % сприяли злочинному посяганню через свою вштимну поведшку. Що стосуеться чоловiкiв, пос-траждалих вiд кримшального насильства, то ïxня кiлькiсть становить 82 %, причому поведiнка, що сприяла вчиненню насильницького злочину, спостер^алась у 90 % випадкiв. Вщтак, вiдповiдно, тiльки в 11 % жшок i 10 % чоловшв, постраждалих вiд фiзичного насильства, було встановлено нейтральну поведiнкy [21, с. 107; 13, с. 318].
Також з цього приводу було проведене дослщження С. В. Албулом, який за результатами, проведеного вибiркового дослщження, встановив, що бшьш шж у 70 % вщ загальноï юлькосп корисливо-насильницьких злочинiв, якi рееструються, можна зафшсувати яскраво вираженi чин-ники, котрi свiдчать про пiдвищенy вштимшсть iноземцiв [22]. Це можна пояснити тим, що
найбшьш активна, працездатна частина населення вщноситься саме до ще1' вшово1' групи. Вштим-нiсть по вщношенню до цих осiб зростае при наявносп в ïx розпорядженш матерiальниx цiнностей. Саме проти цiеï категорiï осiб учасниками етнiчниx злочинних угруповань вщбуваеться весь спектр злочишв проти власносп, що згодом нерщко закiнчyеться заподiянням рiзного ступеня тяжкост шкоди здоров'ю, а також вбивством [7].
Пщсумовуючи, варто констатувати, що, незважаючи на незначну юльюсть дослiджень по цiй тематицi, наявш рiзнi пiдxоди до аналiзy жертв злочишв, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, яю сформоваш на етшчнш основ^ зокрема по рiзниx показниках, якi не суперечать один одному, а навпаки, доповнюють один одного, з рiзниx боюв характеризуючи такий складний феномен, як жертва злочину.
Здшснюючи характеристику жертв злочишв, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, яю сформоваш на етшчнш основ^ необхщно проаналiзyвати ознаки та провести типологiю (систематизащю, класифiкацiю) таких жертв. Жертви злочишв, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, яю сформоваш на етшчнш основ^ под> ляються залежно вiд:
— громадянства держави: громадяни Украши i не громадяни Украши (iноземцi, мiгранти);
— тяжкостi злочишв, вщ яких вони постраждали: жертви злочишв невелик' тяжкостi; жертви злочишв середньоï тяжкостi, жертви тяжких злочишв; жертви особливо тяжких злочишв;
— статп: чоловши та жiнки;
— застосування насильства: фiзичного чи психолопчного;
— заподiяноï шкоди: фiзичноï, майновоï або моральноï;
— соцiальноï ролi та належностi до соцiальноï групи (етнiчноï, професiйноï тощо), способу життя, зайнятостц
— виду вчиненого кримшального правопорушення щодо жертви;
— посягання на жертв: корисливi, насильницькi та корисливо-насильницью злочини.
Також е випадковi жертви, жертви з пiдвищеним ризиком (жертви необережних злочинiв, жертви умисних злочишв), жертви з високим ризиком. Жертви рiзняться за характером зв'язку зi злочинцями та ïx етнiчноï приналежност (жертви злочинних посягань учасниюв етнiчниx злочинних угруповань).
При вчиненш насильницьких злочинiв простежуеться використання чи невикористання рiзниx засобiв (збро^ засобiв нейтралiзацiï жертви: - шструменти та предмети побутового призначення (столовi нож1, викрутки, шнури, удавки).
Характеризуючи жертв злочишв, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, яю сформоваш на етшчнш основ^ необхщно враховувати кожен фактор сощально-демографiчноï характеристики жертви (стать, вш, сощальний стан, професiю, сiмейний стан, осв^у тощо). Обрання майбyтньоï жертви злочишв, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, яю сформоваш на етшчнш основ^ обумовлено передуем корисливим мотивом, а саме прагненням отримати матерiальнi та нематерiальнi цiнностi незаконним шляхом. 1нтерес до жертви власне i обумовлений тим, що вш е необхщним елементом повноï характеристики орга-нiзованиx груп i злочинних оргашзацш, яю сформованi на етшчнш основа
Здiйснивши аналiз сyдовоï практики та матерiалiв кримiнальниx проваджень, визначено основш показники осiб, якi стали жертвами злочинноï дiяльностi органiзованиx груп i злочинних оргашзацш, що сформоваш на етшчнш основа На пiдставi цього надано кримiнологiчний портрет такоï особи, згiдно з яким у 70 % — це громадяни Украши та мешканщ великих мют. У 83 % випадюв — особи чоловiчоï статi, рiдше — жiночоï (27 %). Вiковi показники ошб, якi постраждали вiд злочинних посягань учасниюв оргашзованих груп i злочинних оргашзацш, яю сформованi на етшчнш основ^ коливаються у межах вщ 30 до 50 роюв (58 %), а також вщ 51 рокiв i старшi (24 %). Значна частка (близько 49 %) мала середню та вищу осв^у (23 %).
У 90 % до жертв застосовувалися фiзичне насильство (55 %) та психолопчне насильство (35 %). У сощальному становищi близько 65 % потертлих характеризуются високим рiвнем зайнятостi, безробiтнi та тимчасово не працюючi становлять 35 %. Це особи, яю займаються пщприемницькою дiяльнiстю (38 %), мають вщношення до сфери торгiвлi (27 %). Коефщент зайнятостi (статус осiб) жертв суспшьно корисною працею становить: пщприемщ - 24 %; пра-щвники комерцiйних структур - 21 %; шоземщ (туристи), бiженцi, нелегальнi мшранти - 15 %; службовцi - 12 %; пенсюнери - 11 %; учш та студенти - 7 %; сшьсью працiвники - 5 %; неповнолпш - 5 %. Ус потерпiлi мали зовнiшнi ознаки вштимносп (наявнiсть будинку, машини, збро!). Приблизно 30 % жертв були попередньо знайомi зi злочинцем. У багатьох випадках жертви е невипадковими. Значна частка жертв визначаеться саме етшчною приналежшстю, тобто злочини вчиняються щодо сво!х же спiввiтчизникiв (землякiв). Близько 35 % потертлих були втягнут у злочинну дiяльнiсть, ставали учасниками таких угрупувань (пособниками).
Висновки. Необхщшсть характеристики жертв злочинiв, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, якi сформованi на етнiчнiй основ^ пояснюеться певною вибiрковiстю дiй злочинщв, яка демонструе взаемозв'язок мiж ними. Звичайно, не можна однозначно шдтвердити, хто частiше стае жертвами злочишв, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, яю сформоваш на етнiчнiй основi. Це залежить вiд багатьох чинникiв. Такi показники е досить умовними, так як жертва залежна вщ механiзму злочинно! поведiнки, виду злочинного посягання та конкретно! життево! ситуацi!. Дослiдження ушх цих обставин мае сприяти розробщ дiевих заходiв запобiгання та протидп злочинам, що вчиняються оргашзованими групами i злочинними оргашзащями, яю сформоваш на етшчнш основа
Значення проведеного дослщження полягае в тому, щоб на практищ правоохоронш органи, яю займаються протидiею органiзованим групам та злочинним оргашзащям, якi сформованi на етшчнш основ^ мали можливiсть сформувати уявлення про це негативне явище. Зiбраний ори-гiнальний емпiричний матерiал також сприятиме продовженню дослiджень у цш сферi теоретиками [23, с. 78].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабенко А. М. Регюнальна злочиншсть в Укрш'ш: законом1рност1, детермшащя та запобтання: дис. ... доктора юрид. наук: спец. 12.00.08. Запор1жжя, 2015. 515 с.
2. Плужников А. В. Соучастие в преступлении (проблема соучастия общего и специального субъекта) : дис. ... канд. юрид. наук. М.: Российская правовая академия Министерства юстиции Российской Федерации, 2008. 153 с.
3. Ковальська М. Ю. Основи методики розслщування бандитизму: дис. доктора фшософп : спец. 081 "Право". Льв1в: Льв1в. держ. ун-т внутр. справ, 2020. 233 с.
4. Ежи Бафия Проблемы криминологии. Диалектика криминогенной ситуации / под ред. и с предисл. заслуж. деятеля науки РСФСР, докт. юрид. наук, проф. Н. А. Стручкова ; перевод с польского к.ю.н. Е. П. Эбзеевой. М.: "Юрид. лит.", 1983. 150 с.
5. Майстренко М. М. Кримшолопчна характеристика та попередження органами внутршшх справ злочишв проти громадсько!' безпеки, предметами яких е зброя, бойов1 припаси та вибухов1 речовини : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08. Л.: Льв1в. держ. ун-т внутр. справ, 2010. 285 с.
6. Кримшолопчна вжтимолопя: навч. поаб. / £. М. Мо1сеев, О. М. Джужа, В. В. Василевич та ш. ; за заг. ред. О. М. Джужт К.: Ат1ка, 2006. 352 с.
7. Касаев И. Х. Виктимологическая характеристика пострадавших от деятельности этнических преступных группировок. Юридическая наука и правоохранительная практика. 2013. № 1. С. 98-102.
8. Кузьмина Н. В. Этнизация преступности как криминальное явление современности. Научный вестник УрАГС. 2009. № 3. С. 39.
9. Жаровська Г. П. Теор1я та практика протидп транснацюнальнш оргашзованш злочинносп в УкраМ: дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.08. К., 2019. 593 с.
10. Джужа А. О. Стратова BiKraMi3aqiH та роль полщи в запобтант !й. Науковий вгсник НацюналъноЧ академи внутргшнгх справ. 2018. № 4 (109). С. 50-65.
11. Криминология / под ред. В. Д. Малкова. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юстицинформ, 2006. 524 с.
12. Христенко В. Е. Психология поведения жертвы. Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. 416 с.
13. Гумш О. М., Зубач I. М. Жертва кримшально! насильницько! поведшки: вжтимолопчна характеристика особи. В1сник Нацюналъного унгверситету "Лъв1всъка полтехтка". Серiя : Юридичт науки. 2015. № 825. С. 315-322. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2015_825_53
14. Стелковська Ю. О. Марпнальт групи в структурi оргашзовано! злочинностi: кримiнологiчне дослiдження : автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Нац. ун.-т "Одеська юридична aкaдемiя". Одеса, 2008. 20 с.
15. Пiдболячний М. В. Запобтання корисливим насильницьким злочинам, що вчиняються етнiчними оргaнiзовaними злочинними групами : дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / ПрАТ ВНЗ "Мiжреriон. акад. упр. Персоналом". Ки!в, 2019. 314 с.
16. Дорохша Ю. А. Соцiaльнa функцiя власносп у кримiнaльному прaвi. Eurasian Academic Research Journal. 2017. № 9 (15). С. 6-18.
17. Организация деятельности органов внутренних дел по предупреждению преступлений: учебник / под ред. В. Д. Малкова, А. Ф. Токарева. М.: Акад. управл. МВД России, 2000. 322 с.
18. Варыгин А. Н., Касаев И. Х. Криминологические особенности преступлений, совершаемых участниками этнических преступных группировок. Вестник Волгоградской академии МВД России. 2014. № 1 (28). С. 49-54.
19. 1ваненко I. В. Бандитизм: кримшолопчне та кримшально-правове дослщження: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Одес. нац. юрид. акад. О., 2003. 19 с.
20. Аветисян А. С. Особенности криминального поведения этнических групп. Юристъ - правоведъ. 2014. № 5. С. 116-120.
21. Репецкая А. Л. Виновное поведение потерпевшего и принцип справедливости в уголовной политике. М., 1992. 184 с.
22. Албул С. В. £вропейська полггика сусвдства та питання мшiмiзaцi! кримшально! втгашзацп шоземщв в Украшг Актуалът проблеми европейсъкоЧ ттеграци: Збiрник статей з питанъ европейсъкоЧ ттеграци та права. / ОР1ДУ НАДУ при Президеш^ Украши / за ред. Д. В. Ягунова. Одеса: Фешкс, 2008. Вип. 4. С. 236-244.
23. Севрук В. Г. Поняття та сутнють еттчно! злочинностг Форум права. 2018. № 4. С. 64-94. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1495597.
REFERENCES
1. Babenko A. M. (2015). Rehional'na zlochynnist' v Ukraini: zakonomirnosti, determinatsiia ta zapobihannia [Regional crime in Ukraine: patterns, determination and prevention]: dys. ... doktora iuryd. nauk: 12.00.08. Zaporizhzhia. 515 р. [in Ukrainian].
2. Pluzhnikov A. V. (2008). Souchastie v prestuplenii (problema souchastija obshhego i special'nogo sub#ekta) [Complicity in a crime (the problem of complicity of a general and special subject)]: dis. ... kand. jurid. nauk. Moskva: Rossijskaja pravovaja akademija Ministerstva justicii Rossijskoj Federacii. 153 р. [in russian].
3. Koval's'ka M. Yu. (2020). Osnovy metodyky rozsliduvannia bandytyzmu [Fundamentals of the methodology of investigation of banditry]: dys. doktora filosofii za spetsial'nistiu 081 Pravo. L'viv: L'vivs'kyj derzhavnyj universytet vnutrishnikh sprav. 233 p. [in Ukrainian].
4. Ezhi Bafija (1983). Problemy kriminologii. Dialektika kriminogennoj situacii [Problems of criminology. Dialectics of the crime situation] / pod red. i s predisl. zasluzh. dejatelja nauki RSFSR, doktora jurid. nauk, prof. N. A. Struchkova. perevod s pol'skogo kand. jurid. nauk. E. P. Jebzeevoj. Moskva: Jurid. lit. 150 p. [in russian].
5. Majstrenko M. M. (2010). Kryminolohichna kharakterystyka ta poperedzhennia orhanamy vnutrishnikh sprav zlochyniv proty hromads'koi bezpeky, predmetamy iakykh ie zbroia, bojovi prypasy ta vybukhovi rechovyny [Criminological characterization and prevention of crimes against public safety by the internal affairs bodies, the subjects of which are weapons, ammunition and explosives]: dys. kand. iuryd. nauk: 12.00.08. L'viv: L'vivs'kyj derzhavnyj universytet vnutrishnikh sprav. 285 p. [in Ukrainian].
6. Moiseiev Ye. M., Dzhuzha O. M., Vasylevych V. V. ta in. (2006). Kryminolohichna viktymolohiia [Criminological victimology]: navch. posib. / za zah. red. O. M. Dzhuzhi. Kyiv: Atika. 352 p. [in Ukrainian].
7. Kasaev I. H. (2013). Viktimologicheskaja harakteristika postradavshih ot dejatel'nosti jetnicheskih prestupnyh gruppirovok [Victimological characteristics of victims of the activities of ethnic criminal groups]. Juridicheskaja nauka i pravoohranitel'naja praktika [Legal Science and Law Enforcement Practice]. No. 1. P. 98-102 [in russian].
8. Kuz'mina N. V. (2009). Jetnizacija prestupnosti kak kriminal'noe javlenie sovremennosti [Ethnization of crime as a criminal phenomenon of our time]. Nauchnyj vestnik Ural'skoj akademii gosudarstvennoj sluzhby [Scientific Bulletin of the Ural Academy of Public Administration]. No. 3. Р. 39 [in russian].
9. Zharovs'ka H. P. (2019). Teoriia ta praktyka protydii transnatsional'nij orhanizovanij zlochynnosti v Ukraini [Theory and practice of combating transnational organized crime in Ukraine]: dys. ... doktora iuryd. nauk: 12.00.08. Kyiv. 593 p. [in Ukrainian].
10. Dzhuzha A. O. (2018). Stratova viktymizatsiia ta rol' politsii v zapobihanni ij. [Punishment victimization and the role of the police in preventing it. Scientific]. Naukovyj visnyk Natsional'noi akademii vnutrishnikh sprav [Bulletin of the National Academy of Internal Affairs]. No. 4 (109). P. 50-65 [in Ukrainian].
11. Kriminologija / pod red. V. D. Malkova. 2-e izd., pererab. i dop. M.: Justicinform, 2006. 524 p. [in russian].
12. Hristenko V. E. (2004). Psihologija povedenija zhertvy [Victim psychology]. Rostov-na-Donu: Feniks. 416 p. [in russian].
13. Humin O. M., Zubach I. M. (2015). Zhertva kryminal'noi nasyl'nyts'koi povedinky: viktymolohichna kharakterystyka osoby [Victim of criminal violent behavior: victimological characteristics of the person]. Visnyk Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika". Seriia : Yurydychni nauky. [Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic". Series: Legal Sciences]. No. 825. P. 315-322. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vnulpurn_2015_825_53 [in Ukrainian].
14. Stelkovs'ka Yu. O. (2008). Marhinal'ni hrupy v strukturi orhanizovanoi zlochynnosti: kryminolohichne doslidzhennia [Marginal groups in the structure of organized crime: a criminological study]: avtoref. dys.... kand. iuryd. nauk: 12.00.08 / Natsionapl'nyj universytet "Odes'ka iurydychna akademiia". Odesa. 20 p. [in Ukrainian].
15. Pidboliachnyj M. V. (2019). Zapobihannia koryslyvym nasyl'nyts'kym zlochynam, scho vchyniaiut'sia etnichnymy orhanizovanymy zlochynnymy hrupamy [Prevention of mercenary violent crimes committed by ethnically organized criminal groups]: dys.... kand. iuryd. nauk: 12.00.08 / PrAT "VNZ "Mizhrehion. akad. upr. Personalom". Kyiv. 314 p.
16. Dorokhina Yu. A. (2017). Sotsial'na funktsiia vlasnosti u kryminal'nomu pravi [Social function of property in criminal law]. Eurasian Atsademits Research Journal. No. 9 (15). P. 6-18. [in Ukrainian].
17. Organizacija dejatel'nosti organov vnutrennih del po preduprezhdeniju prestuplenij [Organization of the activities of the internal affairs bodies for the prevention of crimes]: uchebnik / pod red. V. D. Malkova, A. F. Tokareva. Moskva: Akademija upravlenija MVD Rossii, 2000. 322 p. [in russian].
18. Varygin A. N., Kasaev I. H. (2014). Kriminologicheskie osobennosti prestuplenij, sovershaemyh uchastnikami jetnicheskih prestupnyh gruppirovok [Criminological features of crimes committed by members of ethnic criminal gangs]. Vestnik volgogradskoj akademii MVD Rossii [Bulletin of the Volgograd Academy of the Ministry of Internal Affairs of Russia]. No. 1 (28). P. 49-54 [in russian].
19. Ivanenko I. V. (2003). Bandytyzm: kryminolohichne ta kryminal'no-pravove doslidzhennia [Banditry: criminological and criminal law research]: avtoref. dys.... kand. iuryd. nauk: 12.00.08 / Odes. nats. iuryd. akad. Odesa. 19 p. [in Ukrainian].
20. Avetisjan A. S. (2014). Osobennosti kriminal'nogo povedenija jetnicheskih grupp [Features of the criminal behavior of ethnic groups]. Jurist# - pravoved# [Lawyer - Jurist]. No. 5. P. 116-120 [in russian].
21. Repeckaja A. L. (1992). Vinovnoe povedenie poterpevshego i princip spravedlivosti v ugolovnoj politike [The guilty behavior of the victim and the principle of justice in criminal policy]. Moskva. 184 p. [in russian].
22. Albul S. V. (2008). Yevropejs'ka polityka susidstva ta pytannia minimizatsii kryminal'noi viktymizatsii inozemtsiv v Ukraini [European Neighborhood Policy and Minimization of Criminal Victimization of Foreigners in Ukraine]. Aktual'ni problemy ievropejs'koi intehratsii: Zbirnyk statej z pytan' ievropejs'koi intehratsii ta prava [Current issues of European integration: Collection of articles on European integration and law] / ORIDU NADU pry Prezydentovi Ukrainy / Za red. D.V. Yahunova. Odesa: Feniks. No. 4. Р. 236-244 [in Ukrainian].
23. Sevruk V. H. (2018). Poniattia ta sutnist' etnichnoi zlochynnosti [The concept and essence of ethnic crime]. Forum prava [Law Forum]. No. 4. Р. 64-94. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1495597 [in Ukrainian].
Дата надходження: 08.12.2021 р.
Vladimir Sevruk
National Academy of Internal Affairs, Candidate of Law, Associate Professor, leading researcher of the department of the organization scientific activity and protection of intellectual property rights
CHARACTERISTICS OF VICTIMS OF CRIMES COMMITTED BY ORGANIZED GROUPS AND CRIMINAL ORGANIZATIONS FORMED ON ETHNIC BASIS
The analysis of the researched scientific problems on counteraction to crimes committed by organized groups and criminal organizations, which are formed on an ethnic basis, now necessitates further research of ethnic crime in Ukraine and the world in general. It is determined that such ethnic criminal groups are formed on the basis of national and clan kinship, traditions and customs, they are characterized by specialization in certain types of crimes. Today there is a steady trend towards the growth of identified organized groups and criminal organizations, which are formed on an ethnic basis (this does not take into account the latent activities of undetected and registered in other indicators), increasing the number of members of such groups and the scale of activities in various criminal areas. In this regard, it should be noted that the number of victims of such activities and the damage caused to them has increased. In view of this, the role of the victim in the mechanism of criminal encroachment of organized groups and criminal organizations that are formed on an ethnic basis plays a significant role. In fact, personal qualities (gender, age, profession, social, professional and marital status) emotional, cognitive and behavioral aspects of the victim are characteristic of both the victim and organized groups and criminal organizations that are formed on ethnic. Formation by the Ukrainian state of a multi-vector mechanism of counteraction to organized groups and criminal organizations formed on an ethnic basis is impossible without understanding the essence of this problem, relevant legally established concepts and classification and separation of features of organized ethnic crime that are important for law enforcement and and the main effective factor in such activities is to guarantee the security of citizens and the integrity of the state from criminal encroachments of organized groups and criminal organizations that are formed on an ethnic basis. The study of all these circumstances should contribute to the development of effective measures to counter such groups, which makes this topic relevant and in demand.
Key words: counteraction, ethnic crime, organized groups that are formed on an ethnic basis, criminal organizations that are formed on an ethnic basis, victim.
