СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗБОЇВ В УКРАЇНІ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

4

JURISPRUDENCE / «ШУУШШУМ-ЛШШаИ» 2021

УДК 343.3/7.341

Басараб Н. В. Нащональна академ1я внутрштх справ DOI: 10.24412/2520-6990-2021-34121-4-7 СТАН ТА ТЕНДЕНЦП РОЗБОÏВ В УКРАШ1

Basarab N. V.

National A cademy Of Internal A ffairs

STATE AND TRENDS OF ROBBERS IN UKRAINE

Анотацш.

У cmammi доведено, що кримгнологгчна характеристика розбо'1'в неминуче повинна охоплювати yci крим1нолог1чно значyщi ознаки загально'1' кримтально'1 протиправностi та корисливо-насильницько'1' (pi-вень, коефщенти, структуру, динамiKy, характер, стан, «цту», латенттсть). Вiдповiдно до кpитеpiю комплексностi та повноти кpимiнологiчноï характеристики, вона мае спрямовуватись також i на вста-новлення детеpмiнантiв, особливостей особи злочинця та жертви злочинного посягання, що однаковою мipою стосуеться запобiгання розбоям в Укра'Ы.

Abstract.

The article proves that the criminological characteristics of robbery must inevitably cover all criminologically significant features of general criminal illegality and mercenary violence (level, coefficients, structure, dynamics, nature, condition, "price", latency). According to the criterion of complexity and completeness of criminological characteristics, it should also be aimed at establishing the determinants, characteristics of the offender and the victim of criminal encroachment, which equally applies to the prevention of robbery in Ukraine.

Keywords: robbery, benefit, violence, criminological situation, condition, structure, dynamics.

Ключовi слова: розбш, користь, насильство, кpимiнологiчна ситуаця, стан, структура, динамка.

Сучасний стан злочинносп в Укрш'ш е одшею з найбшьш актуальних суспшьних проблем. Зло-чиншсть становить загрозу для безпеки вах сфер життедiяльностi сустльства, завдае шкоди правопорядку, негативно впливае на сошальний, культу-рний та економiчний розвиток, ютотно тдсилюе рь вень сошально! напруги в кра!ш В регюнах спосте-ртаеться не лише зростання злочинносп, а й поява И нових форм та видiв; збшьшуеться рiвень та сту-тнь тяжкостi традицiйних видiв злочишв; зростае к1льк1сть випадк1в застосування збро!; набувае по-ширення використання шд час вчинення злочинiв високих технологш, найсучаснiших досягнень науки i технiки; простежуються тенденци до виник-нення такого явища, як репональна спецiалiзацiя злочинностi; експортування певних видiв злочин-ностi з одних регюшв в iншi [1].

Розробка ефективних заходiв щодо запобтання корисливо-насильницьким злочинам, безпосередньо залежить ввд об'ективних закономiрностей !х вчинення, к1льк1сних та яшсних характеристик цих явищ, мехашзму вчинення таких злочинiв. З огляду на це, необхвдним е здшснення аналiзу злочи-нiв в межах кримшолопчно! характеристики, що усвь домлюеться як «сукупшсть даних (достатня шформа-цiя) про певний вид (групу) злочинiв або конкретне особливо небезпечне дiяння, що використовуються для !х попередження» [2, с. 93].

Функцюнальне призначення кримшолопчно! характеристики, головним чином, полягае у визна-ченнi загально! системи ознак рiзних видiв злочин-них проявiв, що використовуеться як шструмент !х

наукового аналiзу. При цьому 3MicTOBHe напов-нення кримшолопчно1' характеристики може не бути ушверсальним [3, с. 17], абстрактним чи яки-мось iншим, окрiм як визначеним завданням досль дження.

В украшськш кримiнологiï переважае вужче розумшня поняття кримiнологiчноï характеристики окремих видiв злочинiв. Так, у словнику кримшо-логiчних i статистичних термiнiв зазначаеться, що кримшолопчна характеристика злочинностi - це сукупшсть статистично виражених ознак злочин-ностi, окремих ïï видiв та рис особистостi злочинiв, яш використовуються для наукового аналiзу [4, с. 43].

Отже, дослщження стану розбоïв в Украïнi, пе-редбачае отримання всебiчноï та об'ективно1' шфо-рмацiï про рiвень, структуру та динашку злочинiв цiеï категорiï. Знання реально1' ситуацiï про стан таких злочишв необхвдне для розроблення та здшс-нення законодавчих, правозастосовних, оргашза-цiйних та iнших заходiв запобiгання такому виду злочинностi органами i шдроздшами Нацiональноï полiцiï Украши .

Ускладнення кримiногенноï ситуацiï в Укрш'ш обумовлюе необхiднiсть подальших пошушв бiльш ефективних заходiв запобiгання злочинносп. Одним iз перспективних напрямшв кримiнологiчних дослiджень е вдосконалення вггчизняно1' системи запобiгання на основi отриманих комплексних знань про закономiрностi функцюнування та детер-мiнацiï регiональноï злочинносп, що являе собою: 1) всебiчне вивчення «репональних особливостей

злочинносп»; 2) виявлення закономiрностей, що вiдображають територiальне спiльне й вщмшне у станi, регiональнiй CTpyKTypi розпод^, динамiцi, iнтенсивностi, географп розповсюдженостi зло-чинностi; 3) групування регiонiв за piB^M кримь нально! вpаженостi територш. Основною метою дослiдження pегiонально! злочинносп е виявлення закономipностей функцюнування системи pегiонально! злочинностi. Iнфоpмацiя про так за-кономipностi мае бути покладена в основу системи запобтання злочинностi в pегiонах.

Протягом 2020 р. кримшогенна ситyацiя в дер-жавi дещо покращилася, але залишалася складною. Переважала тенденцiя зменшення бiльшостi видiв кpимiнальних правопорушень, але чисельшсть де-яких з них зросла. Чисельшсть заяв та поввдомлень про кримшальш правопорушення та iншi поди , що надiйшли до оргашв полщи i були зареестроваш в жypналi единого облiкy, на ввдмшу вiд поперед-нього року, знову зросла на 2,3 % (2017 р.: +8,9 %; 2018 р.: +8,1 %; 2019 р.: -1,2 %) i становила 7381550. Причому продовжилося скорочення кшь-косп заяв з ознаками кpимiнальних правопорушень (-7,6 %) та зростання числа заяв та поввдомлень без таких ознак (+3,6 %). У 2020 р. в Сдиному реес^ досудових розслщувань зареестровано 784096 (6,7 %) дiянь з ознаками кримшальних правопорушень. З них чисельшсть облшэваних кpимiнальних правопорушень склала 360622, що на 18,8 % менше аналопчного показника попереднього року (2017 р.: -11,6 %; 2018 р.: -7,0 %; 2019 р.: -8,8 %). З числа кримшальних правопорушень злочини склали 262339 (72,7 %), а кримшальш проступки - 98283 (27,3 %). Юльшсть дiянь, провадження щодо яких були закpитi за реабштуючими обставинами, дорь внювала 423474 (+6,9 %) (2017 р.: -1,0 %; 2018 р.: -

18.7 %; 2019 р.: -7,5 %). 1х частка серед вах пося-гань, iнфоpмацiя щодо яких зареестрована в Сди-ному pеестpi досудових розслвдувань, становила у звiтномy рощ 54,0 % (2017 р.: 50,1 %; 2018 р.:

46.8 %; 2019 р.: 47,2 %). [6; 7; 8].

Кpизовi явища в економщ супроводжуються нарощенням сyспiльних суперечностей. Мае мюце зростання кiлькостi злочинних пpоявiв, у тому чи-сл тяжких i особливо тяжких. При цьому велика !х к1льк1сть залишаеться нерозкритою. В окремих ре-гюнах значно ускладнилася ситyацiя з попереджен-ням злочинних посягань на життя i здоров'я грома-дян. У стpyктypi злочинностi домiнyють майновi посягання. Загострюеться проблема вчинення зло-чишв у громадських мюцях, насамперед розбо1в.

Характерною рисою розбо1в е шдвищена сус-пiльна небезпека, що виникае у зв'язку з ввдкритим, незаконним, насильницьким нападом на особу з метою заволодшня майном, що часто вчиняеться в умовах очевидностi. Вiдкpитий характер i зухва-лiсть здiйснення розбо1в, та враження, як1 вони справляють на потеpпiлих та очевидцiв, обумовлю-ють значний сyспiльний резонанс, чому сприяе i вь дносно низький piвень розкриття та pозслiдyвання вказаних кpимiнальних правопорушень

Кримiнальна активнiсть розбо!в за 20132016 рр. характеризувалася тенденцieю до зростання, зокрема у 2013 р. - 2856, 2014 р. - 3895, 2015 р. - 3556, 2016 р. - 3904., а з 2017 р. спостерь гаеться зниження !х чисельносп - 3006 (-23,0 %;), 2018 р. - 2263 (-24,7 %), 2019 р. - 1883 (-16,8 %), 2020 р. - 1360 (- 27,8 %). Водночас, яшсш показ-ники мають дещо iншi тенденцп, зокрема питома вага розбшних нападiв на житло, постшно збшьшу-еться i становить 25,8 % у 2013 р., а у 2020 р. -33,9 % ввд загально! шлькосп розбо!в.

На осiннiй перiод року припадае 29,7 % роз-бо!в, на весну - 27,9 %, на зимовий сезон доводиться 26,7 % злочишв. При цьому варто вщзна-чити, що саме в холодний перюд осшшх i весняних мiсяцiв рiвень розбiйних нападiв вищий нiж у порь вняно теплий перюд даних сезонiв. Найменша шль-к1сть розбiйних нападiв вчиняеться лггом (15,7 %), хоча влiтку, як сввдчить практика, доступ до примь щення громадян е ще бшьш полегшеним для проти-правного вторгнення. Очевидно, такий стан справ треба пояснювати тим, що в холодний перюд року людиш важче знайти будь-яку сезонну роботу. У цей же час дорожчають продукти харчування, та-кож людиш е потрiбним теплий одяг. Словом, задо-вольняти сво! потреби в харчуванш, одязi стае дещо важче. Крiм того, взимку в мютах концентруються кримiнальнi елементи, яш також занятi пошуком за-собiв iснування. Зввдси вiдбуваеться зростання злочинних проявiв з метою здобування матерiальних коштiв для iснування [9, с. 48].

Розбш - мшмально латентний злочин. Це по-яснюеться тим, що пiд час розбшного нападу жертвам можуть завдаватися тяжк1 тiлеснi ушкодження, заподiюватися смерть. Крiм того, громадяни втра-чають сво! матерiальнi цiнностi, багатьом з них до-сягти того рiвня матерiального достатку, який був у них до пограбування, дуже важко. Передусiм саме внаслвдок вищеперелiчених причин розбо! майже завжди потрапляють у поле зору правоохоронних органiв. За своею природою латентш розбо! можуть бути лише штучно латентними, оскшьки завжди е потерпiлi ввд злочину (значить, про факт вчинення злочину вщомо не лише одному винному), i поми-литися в небезпечностi дш, що учиняються злочин-цями, так само неможливо (а, значить, виключеш й «сумiжш» ситуацп) [5, с. 8].

Розбо! - найвищий рiвень - Донецька, Дшпро-петровська, Луганська; середнш - Хмельницька, Рь вненська, Сумська; низький - Терношльська, Чер-нiгiвська, Закарпатська областi.

Найвищий рiвень злочинностi на 10 тис. чоло-вiк населення простежуеться у таких областях - За-порiзька, Луганська; середнш рiвень - Микола!в-ська, м. Ки!в, Харкав; низький - Закарпатська, 1вано-Франк1вська, Тернопiльська областi.

Слщ зауважити, що розбо! по рiзному вплива-ють на характер кримшально! ситуацi!. Як справедливо зазначае О. С. Шктн, «важко порiвняти з чим-небудь iнтенсивнiсть росту числа грабеж1в i розбо!в та зниження ввдсотка !х розкриття» [9, с. 41]. У свою чергу А. М. Носенко зазначае, що щ злочини «прокладають шлях iншим, б№ш тяжким

JURISPRUDENCE / «ШЦУШШУМ-ЛШШаИ» 2021

6

i найб1льш суспшьно небезпечним посяганням. Вони домiнують i лiдирують. Вони живуч^ стiйкi. Саме грабеж1 i розбо!, прокладаючи шлях для свого розвитку, розчищають шлях для вчинення шших форм злочинiв, виступають в ролi особливого кри-мiнального феномена» [10, с. 72-73].

Якщо розглядати мiсце вчинення розбою, то, аналiзуючи статистичнi данi, можна зробити висно-вок про те, що розбо! в 5 разiв частiше вчиняються у мiстах та селищах мюького типу, нiж в сiльськiй мюцевостг

Як показуе аналiз слщчо! i судово! практики, квартирнi розбо! ввдносяться до так званих мiських злочишв: бшьшють !х вчиняеться у мютах та селищах мiського типу. Умови мюького життя в цьому вщношенш бiльш кримiногеннi, нiж умови життя в альськш мiсцевостi. Це пояснюеться високою щiльнiстю населения в мютах, iнтенсивнiстю м^а-цiйними процесами, iзольованiстю мiських жите-лiв. В даний час мешкаицi багатоквартирних буди-нк1в часто малознайомi або взагалi не знають один одного.

За часом доби розбо! вчиняються i вранщ, i вдень, i у вечiрнi та шчш години, однак сплеск цих злочишв починае ввдбуватися у перюд з 16.00 до 20.00 години, коли вчиняеться 20 % розбшних на-падiв, поеднаних з проникненням у житло, а з 20.00 до 24.00 години фшсуеться найб№ша к1льк1сть розбо!^ - 28 %. За порою року менше усього розбш-них нападiв вчиняеться лiтом (15 %), а бшьш всього припадае на зимовий сезон та холодний перюд осшшх i весняних мюящв. За днями тижня «найне-безпечнiшим» днем виявилася середа. У цей день, за нашими даними, було вчинено 18 % уах розбо!в. «Найспокшшшим» з усiх днiв тижня виявилася су-бота, коли зареестровано 9 % уах злочинних дiянь. Аналiз матерiалiв кримiнальних справ показав, що в загальнш масi розбо!в, поеднаних з проникненням у житло, велика питома вага злочишв вчинено в груш (76 %) [5, с. 8].

Характерною ознакою розбо!в е !х груповий характер (72 %), з них 48 % вчинен оргашзованими злочинними групами, близько половини з яких ква-лiфiкованi бандами, з використанням вогнепально! збро! - 78 %, холодно! збро! - 22 %, у 96 % злочинцi використовували транспортний засiб. До складу таких груп входить ввд 2 до 5 оаб (67 %). У 67 % ви-падках так1 напади супроводжувалися жорстоким насильством над потерпшим (зв'язування, нане-сення побо!в, катування), у 58 % - погрозою наси-льства, небезпечним для життя потерпшого.

Таким чином, аналiз стану розбо!в дае шдстави констатувати так1 характернi риси: стабшьно негативна тенденцiя до зростання у сшьськш мiсцевостi та шгенсивносп поширення на територй' схщних i швденних регiонiв, що пов'язано iз веденням мас-штабних бойових дш в зонi операцй' Об'еднаних сил; збереження значно! питомо! ваги у структурi корисливо! насильницько! злочинностi (+8 %), яка мае тенденцш до зниження; груповий характер злочинних проявiв, серед яких бiльшу половину складають посягання на оргаиiзоваиiй i професш-нiй основi (72 %), що пов'язаш iз вбивствами (23 %), замахом на вбивство (22 %) та тяжкими ть лесними ушкодженнями (53 %); використання хо-

лодно! (42 %) й вогнепально! (58 %) збро!, вибухо-вих пристро!в (33 %); зб№шення обсягу завданих збитшв: понад 1 млн. грн за piK та жертв злочину (22 %).

Характерною ознакою розбо!в е !х груповий характер (72 %), з них 48 % вчинеш оргашзованими злочинними групами, близько половини з яких ква-лiфiкованi бандами, з використанням вогнепально! збро! - 78 %, холодно! збро! - 22 %, у 96 % злочинщ використовували транспортний зааб. До складу таких груп входить ввд 2 до 5 оаб (78 %). У 67 % ви-падках так напади супроводжувалися жорстоким насильством над потерпшим (зв'язування, нане-сення побо!в, катування), у 58 % - погрозою наси-льства, небезпечним для життя потерпшого.

Встановлено, що така протиправна дiяльнiсть характеризуеться мшмальною латентнiстю (5 %), тому що у 23 % випадках таю злочини зашнчу-ються вбивством потерпших, у 22 % - замахом на вбивство, а у 45 % - заподiянням тяжких тшесних ушкоджень, у 52 % вчиняються загальнонебезпеч-ним способом з використанням вогнепально! збро!, водночас жертвами злочинщв найчастiше (20 %) стають не тшьки власники житла, але й сторонш люди.

Список використаних джерел

1. Бабенко А. М. Регюнальна злочиншсть в Укpа!нi: закономipностi, детеpмiнацiя та запобь гання: автореф. дис.канд. юрид. наук: 12.00.08 «Кримшальне право та кримшолопя; кримшально-виконавче право». Харшв, 2015. 40 с.

2. Криминология : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. М. : Юристъ, 2004. 730 с.

3. Ястребов В. Б. К вопросу о понятии криминологической характеристики преступлений. Вопросы борьбы с преступностью. М.: Юрид. лит., 1982. Вып. 37. С. 17-20.

4. Словарь криминологических и статистических терминов / сост. О. Г. Кальман., И. А. Хрис-тич. Харьков: ИИПП АПрН Украины, Гимназия, 2001. 96 с.

5. Батиргареева В. С. Кримшолопчна характеристика та попередження розбо!в, поеднаних з проникненням у житло : автореф. дис.. .канд. юрид. наук: 12.00.08. Харшв, 2002. 20 с.

6. Про зареестроваш кримшальш правопору-шення та результати !х досудового розслщування. Офю Генерального прокурора Укра!ни. URL: http://www.gp.gov.uа/uа/stаt.html.

7. Доводка про злочини, учиненi в Укра!т за 2014-2019 рр.: службовий документ. Департамент аналогично! роботи та оргашзацп упpавлiння МВС Укра!ни. Ки!в, 2020. 124 с.

8. Вплив соцiально-економiчних пpоцесiв на злочиннiсть в Укра!т та у свiтi (за офщшними матеpiалами ООН, Всесвiтнього банку, статистичного органу Свросоюзу (Eurostat), Державно! служби статистики Укра!ни): аналiтичний огляд. Ки!в : ДНД1 МВС Укра!ни, 2020. 54 с.

9. Никитин О. С. Особенность грабежей и разбоев. Борьба с хищениями. Вильнюс, 2006. 324 с.

10. Носенко A. M. Рецидивисты: грабители и разбойники. Сборник научных трудов ВНИИ МВД СССР. Москва, 1985. 175 с.

УДК 340.12

Дубровський Олександр

Кшвський Нацюнальний унгверситет шет Тараса Шевченка

АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ ПРИНЦИПУ РОЗПОД1ЛУ Г1ЛОК ВЛАДИ ЗА КОНСТИТУЦИЮ

УКРА1НИ

Dubrovskyi Oleksandr

Taras Shevchenko National University of Kyiv

CURRENT ISSUE OF THE PRINCIPLE OF DISTRIBUTION BRANCHS OF LAW UNDER THE

CONSTITUTION OF UKRAINE

Аннотация.

В статье автор раскрывает вопрос, который актуален и раскрывает проблему, касающуюся принципа распределения вервей власти по Конституции Украины. Автор исследовал с теоретической точки зрения вопрос, что распределение властей это основание и показатель развития права и государства, что является необходимым предисловием для правового законодательства и верховенства права.

Abstract.

In the article, the author reveals an issue that is relevant and reveals a problematic issue related to the principle ofbranchs of law in the Constitution of Ukraine. The author investigatedfrom a theoretical point of view the question that the distribution of powers is the basis and indicator of the development of law and the state, a necessary preface for legal legislation and the rule of law.

Ключевые слова: право, закон, верховенство права, права человека, конституция, отрасли права.

Keywords: law, law, rule of law, human rights, constitution, branches of law.

В юридичнш наущ, актуальним питанням вва-жаються двi моделi республжанською формою пра-влшня, яш е дом^ючою в системи розпод^ влад, наприклад, парламентська республжа та президе-нтська республша, кожна з яких мають сво! особли-восп. Завдання в кожному аспекп полягае в тому, щоб обрати кращу, оптимальну форму, найбшьш прийнятну в умовах розбудови правово! держави для Укра!ни. Наприклад, в економiчно розвинених кранах, Австралiя, Iндiя, Канада, ряд кра!н захвдно! Свропи, втшена модель парламентсько! респуб-лiки. Президент у щх державах обираеться не шляхом загальнонародних виборiв, а самим парламентом, або за його активною участю. Уряд форму-еться парпею, яка мае бшьштсть мiсць в парламент^ а Г! лвдер автоматично стае прем'ер-мь нiстром i несе полггичну вiдповiдальнiсть перед парламентом. Отже, вищим органом виконавчо! влади в парламентськш республiцi е президент i уряд на чолi з прем'ер-мiнiстром.

Головною особою в парламентськш республiцi е прем'ер - мiнiстр, який одночасно вважаеться ль дером парти бшьшосп в парламентi та очолюе не лише уряд, але й фактично всю державну адмшст-рацiю. Вш надiлений правом розпуску парламенту й призначенням нових виборiв.

Своерiдним антиподом парламентсько! респу-блiки е президентська республiка. Основними озна-ками президентсько! республiки вважаються - на-лежшсть влади народовi: саме вiн обирае й верхов-ний представницький орган та президента, яш йому тдзвп'ш й пiдконтрольнi; чiтке розмежування зако-нодавчо! влади, очолювано! президентом; щцконт-рольнiсть i пiдзвiтнiсть президентовi уряду, наприклад, Кабшету Мiнiстрiв в Укра!ш, та державно! ад-мшютрацп; вiдсутнiсть у президента права

розпускати представницький орган, а парламенту -делегувати сво! повноваження президенту, полiти-чна неввдповщальшсть президента перед парламентом тощо.

Обраний безпосередньо народом, президент ввдповщальний перед народом за сво! ди та дi! виконавчо! влади. Вщповщаючи перед парламентом республiки, в порядку iмпiчменту, президент уо-соблюе, таким чином, конституцшну вiдповiцаль-нiсть, без яко! демократя, правова держава з усiма !! iнститутами просто неможлива. Така вщповвдаль-нiсть посилюеться й тим, що ди самого президента, як i дi! всiх органiв i службових осiб виконавчо! влади, пiдконтрольнi судам. А це вже безпосеред-нш крок до реалiзацi! принципу розподшу влад.

На думку автора, далеко не ва кра!ни спромо-жш розвиватися за президентською формою прав-лiння. Для деяких кра!н без установлених демокра-тичних трацицiй, початково! державностi та насл1д-к1в тоталитаризму, така форма просто непридатна. Тут, до реч^ можлива модель натвпрезидентсько! республiки, де президент обираеться народом, але уряд залишаеться полiтично ввдповщальним перед парламентом кра!ни. В виборi за такою формою грають, природно, трацицi! iсторичного розвитку кра!ни, територiально-географiчнi фактори, стан нацiонально! консолiдацi!, поеднання економiчних, полiтичних та iнших факторiв. Проте, такi фактори мають значения при виборi iнших органiзацiй державного управлшня.

У свiтi за президентською формою правлшня iснують б№ш н1ж 100 кра!н свiту. Цьому, значною мiрою сприяло також i те, що в даних кра!нах iснуе розвинена багатопартiйнiсть. А багатопартшшсть -це безперечне св1дчення демократп, з !! полiтичним