CC BY
85
УДК 343.9
ЗАПОБ1ГАННЯ ЗЛОЧИННОСТ1 У КРА1НАХ ЛАТИНСЬКО! АМЕРИКИ
На пгдставг аналгзу сучасного р1вня, характеру та детермтант сучасног злочинностг у кратах Латинсько! Америки здтснено спробу видшення основних напрям1в гг запобггання, визначено мгсце громадськостг в цгй дгяльностг.
Ключов1 слова: запоб^ання злочинносп, протидiя злочинносп, громадсьюсть, громадський вплив на злочиншсть, краши Латинсько! Америки.
У сучаснш кримшолопчнш наущ бракуе спещальних пор1вняльних дослщжень, присвячених питанням м1жнародного досвщу 1з запоб1гання злочинносп. Звернення до заруб1жно! практики запоб1гання та протидп злочинносп сприяе реал1защ1 не лише тзнавально! функцп кримшологп, а й, за слушними зауваженнями окремих вчених, мае прикладне значення [1, с. 23-24]. Тобто таю знання е дуже корисними в контекст вдосконалення роботи оргашв кримшально! юстицп в УкраА'ш, розширення кола суб'еклв запоб1жно! д1яльност1 тощо.
У науковш л1тератур1 прийнято звертати бшьшу увагу на практику протидп злочинносп захщних розвинених держав (США, краши-члени вС). При цьому залишаеться малодослщженим досвщ у цш цариш деяких краш Латинсько!' Америки, де фшансовий стан та економ1чш можливосл з утримання правоохоронних оргашв бшьшосл з них е дуже схожими з украшськими. Кр1м цього, враховуючи, що в останш роки урядам бшьшосл краш даного регюну свггу вдалося значно зменшити р1вень кримшогенносл, вивчення досвщу краш Латинсько! Америки у сфер1 запоб1гання злочинносп
уявляеться актуальним.
Кра!ни Латинсько! Америки традицiйно включають 7 держав Центрально! Америки та 17 - Швденно! Америки. У цiлому даний регюн вiдрiзняеться вiд решти держав свпу не лише самобутньою культурою, особливою структурою народiв, якi проживають на територп Латинсько! Америки. Одшею з яскравих ознак кра!н ще! частини свiту е високий рiвень злочинностi. За даними фахiвцiв, кожного дня у кра!нах Латинсько! Америки вщ вчинення рiзних злочинiв гине понад 100 осiб. Щороку близько 12 % населення цього репону свггу стають жертвами насильства. На протидш активнiй дiяльностi органiзованих злочинних угруповань уряди держав Латинсько! Америки витрачають понад 2 % рiчного ВВП [2]. Значне фшансування правоохоронно! дiяльностi у цих державах спрямоване на недопущення розширення ринку наркотичних засобiв, психотропних речовин, !х аналопв та прекурсорiв, оскiльки такi кра!ни, як, наприклад, Колумбiя, Перу та Болiвiя е свiтовими лiдерами з культивування та виробництва кока!ну. Середньорiчний дохiд вiд продажу цього наркотику в загальносвгтовому масштабi фахiвцями ООН ощнюеться майже у 100 млрд дол. США [3]. Захист незаконних штерешв iз виробництва наркотикiв з боку наркокартелiв забезпечуеться потужним ринком об^у вогнепально! збро! та вибухових речовин. За бойовим оснащенням та кшьюстю озброених учасникiв злочиннi угруповання мало чим поступаються урядовим внутрiшнiм вшськам чи пiдроздiлам полiцi!' окремих кра!н регiону. Через це у багатьох iз них вiдсутнiй повний контроль урядiв над громадянами та дотриманням ними законiв.
Окрiм цього, до кримшогенних чинникiв, якi впливають на поширення найбiльш суспiльно небезпечних проявiв злочинностi в Латинськiй Америцi, можна вiднести: а) високу майнову поляризащю населення; б) громадянськi вiйни й вiйськовi конфлiкти; в) низькi темпи економiчного зростання; г) високий рiвень безробiття; д) швидкi темпи урбашзацп населення, наявшсть велико! кiлькостi мегаполiсiв iз населенням понад 10 млн ошб; е) слабкий розвиток мюько! iнфраструктури; е) наявнiсть у великих мютах районiв нетрiв
(фавел), де мешкае велика кшьюсть маргшаизованих ошб; ж) незадовшьну систему державно! освгга; з) низький рiвень ефективностi системи кримiнального правосуддя [4] та iн. Прикладом останньо! може слугувати Гватемала, де обвинувальш вироки виносяться судами лише у 2 % убивств [6].
Зазначеш та iншi обставини вказують на те, що злочиннiсть кра!н Латинсько! Америки мае власну специфшу. Тому для бшьш-менш успiшного запобiгання злочинносп, зменшення жертв передусiм насильницьких злочишв, скорочення незаконного обiгу наркотичних засобiв правоохороннi органи змушенi жорстко реагувати на злочинш прояви та новi виклики з боку органiзовано! й транснащонально! злочинностi. Ti стратеги запобтання злочинностi, якi е результативними, наприклад, в США та кра!нах-членах СС, будуть малоефективними в даних державах. Пригшчення озброеного супротиву членiв наркокартелiв, !х фiзичне знищення, затримання злочинщв, притягнення !х до кримiнально! вщповщальност е на даний час одним iз найефективнiших засобiв запобiгання злочинност в кра!нах Латинсько! Америки.
З метою загального уявлення про сучасний стан кримшогенност в кра!нах даного регiону проаналiзуемо данi щодо рiвня убивств. Цей злочин обрано з декшькох обставин: 1) убивство мае найбшьшу суспiльну небезпечнiсть та резонанснють; 2) цей злочин вiдрiзняеться найменшою латентнiстю порiвняно з iншими кримшальними посяганнями.
За рiвнем убивств найбшьш кримiногенними е такi кра!ни Латинсько! Америки, як Гондурас, Гватемала та Колумбiя. Наприклад, станом на 2012 р. у Гондурас облiковано 90,4 убивств на 100 тис. населення, у Гватемаи - 39,9, а Колумбп - 30,8. Високий показник убивств в цих кра!нах можна пояснити широкою поширенютю злочинiв, пов'язаних iз культивуванням, виробництвом та збер^анням наркотикiв. Найчастiше це кока!н, який виробляеться саме в даному регюш та транспортуеться в рiзний спошб до США, Канади та кра!н-членiв СС. У Бразил^' спостер^аеться найбiльшi абсолютнi показники убивств: понад 50 тис. у 2012 р. Хоча слщ визнати, що порiвняно iз вказаними кра!нами за вщносними показниками рiвень убивств у Бразилп значно менший.
Найбшьш безпечними можна назвати 4ani та Аргентину, де piBeHb вбивств як за абсолютними, так i вiдносними показниками в цшому схожий з европейськими державами. Так, у 2012 р. в Чилi облжовано 550 убивств, в Аргентиш - 2 237 [5, с. 126].
До групи особливо кримшогенних мют держав Латинсько! Америки вщносяться Каракас (Венесуела), Богота (Колумбiя) та Сан Хосе (Коста Ржа). Наприклад, у 2011 р. в цих мютах було зареестровано у вщносних показниках на 100 тис. населення понад 120 убивств у Каракас^ 21,6 - у Богол та 21,2 - у Сан Хосе [Там само, с. 146].
Кра!ни Латинсько! Америки суттево вiдрiзняються вщ решти кра!н свiту й за структурою знарядь вбивств. Станом на 2012 р. у них у середньому з використанням вогнепально! збро! вбито близько 65 % ошб, за допомогою холодно! збро! - 20 % потерпших. Для порiвняння зазначимо, що в кра!нах-членах GC дана структура суттево вiдрiзняеться: вогнепальна зброя - 20 %, холодна - 30 % [Там само, с. 140-144]. Це вказуе на те, що у кра!нах Латинсько! Америки е неконтрольованим ринок об^у вогнепально! збро!, що свщчить про оргашзований та озброений характер вчинення бшьшосл злочишв.
Визначивши в цшому стан i характер сучасно! злочинностi у кра!нах Латинсько! Америки, спробуемо дослщити основнi форми запоб^ання злочинностi в окремих кра!нах даного регюну, в тому чи^ iз залученням громадськостi.
Так, у КолумбИ, однш iз найбiльш кримiногенних кра!н Латинсько! Америки, мiсцевою владою запроваджуеться кiлька напрямiв запобiгання злочинностi як з боку державних, так i недержавних суб'еклв. Реалiзацiя рiзних стратегш запобiгання злочинностi в данiй держав^ як правило, проводиться за активно! фшансово!, органiзацiйно! й науково! пщгримки ООН та !! регiональних шститулв.
Успiхи колумбiйсько! влади у сферi запобiгання злочинностi можна продемонструвати, навiвши приклад мiста Медель!н. У 1991 р. тут було зафшсовано найбшьший рiвень убивств: 381 на 100 тис. населення [7]. Цьому
сприяла, поряд iз соцiально-економiчною розбалансованютю кра!ни, дiяльнiсть тисяч озброених представниюв мафiозних структур, що спещаизуються на торгiвлi кока!ном, бiльшiсть якого культивуеться саме в Колумбп. В т часи в Колумбп державнють як така була вiдсутня, оскшьки дiяльнiсть органiв державно! влади, включаючи правоохороннi, контролювалась з боку наркокартелiв. Скоротити злочиннiсть у шiсть разiв у Медель!нi протягом 2002 - 2007 рр. з 174 до 29 на 100 тис. населення вдалось завдяки запровадженню комплексу взаемопов'язаних запобiжних заходiв, а саме: 1) реаизащя концепцп колективно! вiдповiдальностi, вщповщно до яко! всi члени суспшьства мають опiкуватись питаннями безпеки; 2) придшення полiцiею особливо! уваги найбшьш кримшогенним районам мiста; 3) проведення дiалогу з представниками органiзовано! злочинност про припинення активного протистояння владним структурам та конкурентам на незаконному ринку наркотикiв; 4) значне посилення фшансування соцiально! сфери (транспорт, освгга, будiвництво соцiального житла) [6]. Але, на думку окремих спещаислв, досягти значних успiхiв у зниженш рiвня вбивств у Меделыш вдалося саме завдяки взаемодп мюцевих органiв влади iз громадськими оргашзащями, оскiльки вони користуються високим авторитетом у мюцевого населення [8].
Шляхом запровадження комплексу взаемопов'язаних заходiв загальносощального та спецiально-кримiнологiчного характеру вдалось значно скоротити злочиннють й у столищ Колумбп - Богота До таких заходiв можна вiднести: а) вивчення даних медичних установ про кшьюсть колумбiйцiв, якi звернулись за медичною допомогою у разi поранення вщ вогнепально! чи холодно! збро! [9]. На пiдставi вказаних вiдомостей полщя визначае найбiльш кримiногеннi для громадян мiсця та приймае рiшення про видшення необхiдних сил й засобiв для розкриття злочинiв та затримання злочинцiв; б) професiоналiзацiя та тдвищення квалiфiкацi! полiцi!; в) створення полщейських служб з питань сiм'!, що дозволило посилити сощально-обслуговуючу функщю полiцi! та пiдвищити довiру громадян до правоохоронних оргашв; г) покращання соцiального забезпечення населення
(будiвництво нових бiблiотек, розвиток виробництва й транспортних послуг, боротьба Í3 безробггтям); д) обмеження вживання алкоголю та обку вогнепально! збро!; е) вщновлення публiчного простору шляхом демонтажу зруйнованих будинкiв, ремонту юнуючих та будiвництва нових споруд та ш.
Поступова реалiзацiя зазначених запобiжних стратегiй дозволила скоротити у Богол з 1993 р. до 2011 р. рiвень убивств майже в 4 рази: з 80 до 21,6 на 100 тис. населення вщповщно [6].
Зазначеш напрями запоб^ання злочинносл в Колумбп на сучасному етат можна доповнити намаганням розробки й упровадження програм профiлактики злочинносл. В !х реалiзацi! беруть активну участь громадськ органiзацi!, представники приватного бiзнесу, окремi громадяни, якi переважно на добровiльних та безоплатних засадах виконують громадянський обов'язок iз забезпечення безпеки в держава До найбшьш усшшних програм можна вiднести: «Observatorio de Seguridad» («Обсерватор1я безпеки»); «Negocios Responsables y Seguros» («Вщповщальний та безпечний бiзнес»); «Cultura de Paz» («Проект культури миру»); «Bogotá Cómo Vamos?» («Богота, як ми здшснюемо проект?») [10, с.и120-126].
Мексика також вщноситься до кра!н Латинсько! Америки з високим рiвнем злочинностi. Певним чином цьому сприяють особливостi географiчного розташування дано! кра!ни. Територiя Мексики е наркотрафiком, оскiльки мае спiльний кордон iз США - головним ринком наркотиюв (каннабiсу, кока!ну, метамфетамшу), що виготовляються в державах Латинсько! Америки. Протягом правлшня у 2006 - 2012 рр. президента Ф. Кальдерона в Мексищ було оголошено «вшну» наркозлочинностi. За даними спецслужб ще! кра!ни, у 8 iз 32 штатiв Мексики проводяться операцп iз затримки учасникiв органiзованих злочинних угруповань, яких наичуеться до 300 тис. ошб [11].
За цей перюд як з боку представниюв органiзовано! злочинностi, так i з боку правоохоронщв загинуло понад 50 тис. ошб. Проведення широкомасштабних спецоперацш iз залученням великого штату сшвробггниюв полiцi! й вiйськових вимагають вщ уряду Мексики вiдповiдного фiнансування,
що обчислюеться десятками мшьйошв дол. США. Зазначена обставина негативно позначаеться на розвитку мексикансько! економши, що упродовж вказаного перюду зросла лише на 1,8 %. Спещалютами даний економiчний показник визнаеться найпршим за останш чотири президентських каденцп [2].
Неконтрольований ринок наркотикiв та корупщя правоохоронцiв стала поштовхом до залучення регулярних вiйськових формувань Мексики для боротьби з наркозлочиннютю. Такий досвщ iснуе ще з 1986 р. З метою координацп дш вiйськових та полiцейських у справi запобiгання злочинностi у структурi Мшютерства оборони Мексики сформовано так звану 10-ту секцiю спецiальних операцiй Генерального штабу. Вшськовослужбовщ цього пiдроздiлу проходять спещальну пiдготовку в навчальних центрах для протидп злочинцям, мають гарне техшчне оснащення. Для пiдвищення престижност служби в даному пiдроздiлi мексикансько! армп й зменшення корупцiйних ризиюв життя його членiв страхуеться у розмiрi 30 тис. дол. США, вшськовослужбовщ мають достойну заробггау плату. Протягом усього перюду дiяльностi даного вшськового формування було вилучено кшька тисяч тонн наркотикiв, фiзично знищено кшька сотень злочинщв, зруйновано понад сто нелегальних аеродромiв, що використовувались наркокартелями для транспортування наркотикiв до США та шших кра!н [12].
Бездiяльнiсть мексикансько! корумповано! полiцi!, широке поширення злочинност сприяють активiзацi! самооргашзацп населення. Дана дiяльнiсть не завжди носить законний характер, оскiльки мае ознаки самоправства з боку перешчних громадян по вщношенню до злочинщв, здшснення самосуду iз застосуванням негуманних методiв. У кра!нi е доволi поширеними випадки групового нанесення громадянами злочинцям тшесних ушкоджень рiзного ступеня тяжкостг С приклади вiдсiкання злочинцям тих частин тша, якими вони вчиняють злочини. Наприклад, в одному iз мексиканських поселень натовп розлючених людей прив'язав до дерева злочинця, якого було спалено живцем. Цю жахливу картину демонстрували мiсцевi ЗМ1 [Там само].
Iнодi через недовiру до полiцi! мiсцевi мешканцi об'еднуються в озброеш
добровшьш загони самооборони з метою протистояння представникам оргашзованих злочинних угруповань, поеднаних корупцшними зв'язками iз правоохоронцями. Так, у мюл Паракваро штату Мiчоакан 600 озброених вогнепальною стршецькою зброею членiв дружин самооборони шд назвою «Autodefensas» обеззбро!ли та затримали керiвника мiсцево! полiцi!, який тдозрювався у зв'язках iз наркокартелем «Caballeros Templarios» («Тамплiери») [13].
Як бачимо, в Мексищ превалюе репресивний напрям боротьби iз злочиннiстю. Вш полягае в озброеному протистояннi оргашзованш злочинностi шляхом затримання чи фiзичного знищення злочинцiв, руйнування злочинно! шфраструктури (примiщень, де виготовляються наркотики; обладнання для !х виготовлення; нелегальних приватних аеродромiв).
Соцiальна складова запобiгання злочинносл в Мексищ здшснюеться наразi вщповщно до прийнятих програмних документiв, зокрема: Нащонального плану розвитку кра!ни на 2013 - 2018 рр., Нащонально! програми боротьби iз голодом на 2014 - 2018 рр., Програми розвитку сощального сектору на 2013 - 2018 рр. [14]. Вказаш документи передбачають низку стратепчних напрямiв розвитку соцiально-економiчно! сфери в Мексищ щодо боротьби iз безробiттям, розвитку нащонального виробництва, будiвництва житла, шдтримки туристичного бiзнесу.
Останнiм часом у кра!ш поступово впроваджуються профiлактичнi заходи з широким залученням до !х здiйснення недержавних суб'ектiв запобiгання злочинностг церкви, профспiлок, роботодавцiв, вищих навчальних закладiв, працiвникiв культури й мистецтва тощо. Прикладом профiлактики злочинностi в Мексищ е реашзащя програми «Comunidad en Libertad Asistida» («Проект громадсько! пробацп»), розраховано! для запобiгання рецидивно! злочинностi серед молодi та неповнолпшх [10, с. 128].
Подiбно до шших кра!н Латинсько! Америки, таких як, наприклад, Бразилiя, в Мексищ здшснюються певнi кроки щодо вщновлення публiчного простору. Для цього було прийнято нащональну програму пiд назвою
Тeoрiя i nракmuка nравoзнавсmва. — Bun. l (У) / 20l5 ISSN 2225-б555
«Повернення до життя пyблiчного простору» [6]. Змют подiбниx програм пов'язаний з щеями теорiï еколопчного дизайну (теорiï «розбитиx вiкон»). Облаштування зaнедбaниx територiй, якi можуть стати мюцем вчинення рiзниx злочинiв, здiйснюeться за yчaстi предстaвникiв мiсцевоï громади, зaцiкaвлениx у безпецi свого району та скороченш злочинностi.
4mi вваж^ться однieю з нaйбезпечнiшиx краш Латинсько1' Америки. Низький рiвень злочинностi у данш держaвi можна пов'язати iз кiлькомa обставинами: 1) особливiсть геогрaфiчного розташування Чилi на периферп Швденноамериканського континенту; 2) вiддaленiсть вiд свггово1' наркотично1' «Меки», якою вважаються Гватемала, Перу й Kолyмбiя; 3) низька актившсть членiв оргaнiзовaниx злочинниx угруповань тощо.
Нayковiсть та обгрунтовашсть зaxодiв iз зaпобiгaння злочинностi у зaбезпечye дiяльнiсть нaцiонaльниx нayковиx цен^в. Одним iз ниx e ушверситет Альберто Хуртадо. Його спецiaлiсти займаються оцшкою нaцiонaльниx програм зaпобiгaння злочинносп, розробкою новиx стрaтегiй профiлaктичноï дiяльностi, оцiнкою ефективностi роботи прaвооxоронниx оргашв та iн. Чилiйський yнiверситет пропонye зaцiкaвленим сyб'eктaм aкaдемiчнi курси й професшну пiдготовкy з питань молодiжноï злочинностi та реaлiзaцiï стрaтегiï громадського впливу на злочиннють. Унiверситет Альберто Хуртадо брав активну участь у розробщ Нацюнально1' стрaтегiï громадсько1' безпеки. Остання здiйснюeться пiд керiвництвом МВС за пiдтримки
Мiнiстерств юстицп, освiти, прaцi, оxорони здоров'я дано!' краши [15].
Скороченню кримiногенностi у сприяe реaлiзaцiя спецiaльниx
програм профшактики злочинностi iз залученням на добровiльниx та безоплaтниx зaсaдax громадян, громaдськиx i неyрядовиx оргaнiзaцiй, зaдiяниx у сферi зaпобiгaння злочинностi. До тaкиx проектiв можна вiднести: «Comuna Segura» («Безпечна громада»); «Quadrante» («Kвaдрaнт»); «Paz Activa» («Активний мир»); «Street Lighting Master Plan» («Генеральний план вуличного освплення»); ^Paz Educa» («Освгга в iнтересax миру») [10, с. 117 - 119]. Даш програми спрямоваш на зaпобiгaння молодiжнiй, шдлггковш, рецидивнiй та
оргашзованш злочинносл
Безперечно, сучасний досвщ кра!н Латинсько! Америки у впровадженш стратеги громадського впливу на злочиннють наведеним матерiалом не обмежуеться. С вдаи приклади й шших латиноамериканських держав. До них можна вщнести такi:
- створення Нащонально! системи забезпечення безпеки громадян у Перу. Вона започаткована ще 2003 р. й полягае у робол комггелв безпеки, до складу яких входять: мунiципалiтети, полiцiя, органи освгги та охорони здоров'я, громадськi оргашзацп, окремi громадяни. Данi комiтети анаизують злочиннiсть у конкретному районi проживання та вiдповiдно до стану й характеру мюцево! злочинностi виробляють заходи !! запобiгання (облаштування мiсць вщпочинку, профiлактична робота iз молоддю, техшчне оснащення полiцi!, органiзацiя патрулювання добровольщв). Дiяльнiсть комiтетiв заохочуеться наданням матерiальних субсидiй;
- створення програм профшактики злочинностi з боку неформальних молодiжних груп шляхом залучення приватного сектору (добровольщв, волонтерiв) для проведення просвггницько! й правово! роботи з молоддю та наданням сощально! допомоги (Гватемала) [9];
- здшснення оглядiв вiктимiзацi! населення для оцiнки довiри громадян до оргашв кримшально! юстицп, наявност страху перед злочиннiстю та визначення найбшьш поширених злочишв в окремих мютах i селищах. Це дае можливють полiцi! та мiсцевим органам влади забезпечити шдивщуальний пiдхiд у виробленш для кожного мiста власно! стратег^' запобiгання злочинностi та розширення лав полщейських за рахунок безкоштовно! допомоги добровольцiв при охоронi громадського порядку (Перу) [10, с. 130];
- залучення в Аргентиш громадських оргашзацш до психолопчно! пiдтримки й навчання молодi iз неблагополучного середовища в межах проекту «Sistema de Formación de Animadores Juveniles» («Схема навчання молодих лiдерiв»). Метою проекту е розвиток у молодих людей сощально! активносл, лщерських якостей, допомога у вiдмовi вщ негативних звичок та асощально!
поведшки (вживання алкоголю, наркотиюв, нромашя). Фшансування програми здiйснюеться недержавними суб'ектами (тдприемцями, громадянами, приватними компашями);
- запровадження профiлактично! програми, розраховано! на неповнолiтнiх злочинцiв та ошб вiком 17-21 рiк, якi знаходяться у притулках. Програма спрямована на ресощаизацш юнакiв, розвиток в них сощально! вiдповiдальностi, визначення життевих прюршелв та шляхiв !х досягнення. До проведення шдив^ально! та групово! роботи з такими особами активно залучаеться безкоштовна й добровшьна допомога волонтерiв, студентiв вищих навчальних закладiв (Аргентина) [10, с. 105-106].
До^дження сучасного стану запобнання злочинностi у кра!нах Латинсько! Америки дае пiдстави для здшснення таких висновшв: 1) основою запобнання злочинностi в даних державах е розвиток системи кримшального правосуддя та запровадження загальносощально! запобiжно! дiяльностi; 2) останнiм часом урядами та мюцевими органами влади цих кра!н придiляеться бiльша увага розширенню суб'еклв запобiгання злочинностi за рахунок громадських оргашзацш та окремих громадян; 3) найбшьш поширеною формою громадського впливу на злочиншсть е розробка й виконання програм профiлактики злочинностi iз широким залученням громадських органiзацiй, добровольщв та волонтерiв; 4) розробка програм профшактики злочинностi та оцiнка !х результативностi проводиться за пiдтримки нащональних й мiжнародних наукових та учбових установ.
Список лггератури:
1. Закалюк А. П. Курс сучасно! укра!нсько! кримшологп: теорiя i практика : у 3 кн. / А. П. Закалюк. - Кн. 1: Теоретичш засади та iсторiя укра!нсько! кримшолопчно! науки. - К. : Вид. Дiм «1н Юре», 2007. - 424 с.
2. Латинская Америка - самый опасный регион мира [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ru.exrus.eu/Latinskaya-Amerika-samy-opasny-region-mira-id517289076ccc 195a6e0001 e7. - Загл. с экрана.
3. Всемирный доклад о наркотиках - 2014 / Управление Организации Объединенных Наций по наркотикам и преступности (UNODC), 2014. - 11 с.
4. Crime and violence in Latin America [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://en.wikipedia.Org/wiki/Crime_and_violence_in_Latin_America#Brazil. - Загол. з екрану.
5. Global Study on Homicide - 2013: Trends, Contexts, Data / United Nations Office on
Drugs and Crime (UNODC). - Vienna, 2014. - 163 р.
6. A/Conf.213/14 // Workshop on Practical Approaches to Preventing Urban Crime / Twelfth United Nations Congress on Crime Prevention and Criminal Justice (Salvador, Brazil, 1219 April 2010). - 21 p.
7. Satterthwaite D. What role for mayors in good city governance? / D. Satterthwaite // Environment and Urbanization. - 2009. - Vol. 21. - P. 3-17.
8. Davila J. Being a mayor: the view from four Colombian cities / J. Davila // Environment and Urbanization. - 2009. - Vol. 21. - P. 37-56.
9. A/Conf.203/11 / Workshop 3: Strategies and Best Practices for Crime Prevention, in particular in relation to Urban Areas and Youth at Risk // Eleventh United Nations Congress on Crime Prevention and Criminal Justice (Bangkok, 18-25 April 2005). - 23 р.
10. Public-Private Partnerships and Community Safety: Guide to Action / International Centre for the Prevention of Crime (ICPC). - Montreal, 2011. - 156 р.
11. Вовк М. Однажды в Мексике: деятельность мексиканских наркокартелей несёт угрозу США / М. Вовк // Частный корреспондент. - 2009. - 13 сент. - С. 5.
12. Мексиканский опыт борьбы с преступностью [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.pravoznavec.com.ua/books/298/22944/31/. - Загл. с экрана.
13. Отряды самообороны разоружили полицию, которая защищает мафию во власти [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://censor.net.ua/photo_news/265795/otryady_samooborony_razorujili_politsiyu_kotoraya_ zaschischaet_mafiyu_vo_vlasti_foto. - Загл. с экрана.
14. Sedesol [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sedesol.gob.mx/es/SEDESOL/SEDESOL. - Загол. з екрану.
15. A/Conf.213/6 // Working paper «Making the United Nations guidelines on crime prevention work» / Twelfth United Nations Congress on Crime Prevention and Criminal Justice (Salvador, Brazil, 12-19 April 2010). - 20 p.
Колодяжный М. Г. Предупреждение преступности в странах Латинской Америки.
В статье на основании анализа современного уровня, характера и детерминант современной преступности в странах Латинской Америки предпринята попытка выделить основные направления ее предупреждения, определено место общественности в этой деятельности.
Ключевые слова: предупреждение преступности, противодействие преступности, общественность, общественное воздействие на преступность, страны Латинской Америки.
Kolodyazhny M. G. Crime Prevention in Latin American Countries.
In this article the author on the basis of analysis of the contemporary rates, nature and determinants of Latin American crime, tries to mark out the main directions of its prevention and the role of public in this process.
Key words: crime prevention, crime combating, public, public impact on crime, Latin American countries.
Розширена анотащя статт1 Колодяжного Максима Геннадшовича на тему «Запоб1гання злочинност1 у кра'шах Латинсько'1 Америки»
Kolodyazhny M. G., PhD in Law, Head of the Sector for the Study of Crime Prevention Problems at Academician Stashis Scientific Research Institute for the Study of Crime Problems, National Ukrainian Academy of Law Sciences, Lecturer of the Department of Criminology and Penitentiary Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «Crime Prevention in Latin American Countries»
Problem setting. Contemporary science is short of the comparative criminological researches, devoted to the study of progressive international experience in the sphere of crime prevention. That's why such researches are actual for both scientists and law enforcement officials.
Paper objective. The goal of this scientific paper is to identify the main tendencies of crime prevention in Latin America.
Paper main body. In the most Latin American countries contemporary criminality is characterized by violent, organized, armed forms and crimes in the sphere of drug trafficking. The most high-crime countries of Latin America are Colombia, Honduras and Guatemala. The lowest crime rates are in Chile and Argentina.
The governments of these countries give full attention to the sphere of crime prevention, especially to improving the work of law enforcement bodies. The share of budget funds for implementation of social events increases year to year (elimination of unemployment, industry development, betterment of social services, transport infrastructure). Strategy of social impact on crime is in progress too. It involves engaging in crime prevention programs citizens and public organizations on voluntary and free basis.
Conclusions of the research. Successful crime prevention in Latin America involves combining of social and specially-criminological measures. Also there is a close interaction between state and non-state subjects of crime prevention.
