CC BY
1
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (34), 2022
УДК 342.9 (477)
Анатолш Крижановський
Нацюнальний унiверситет "Львiвська полтехшка",
кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри кримiнального права i процесу Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗЛОЧИННУ ОРГАН1ЗАЦ1Ю ЯК ФОРМУ СП1ВУЧАСТ1
http://doi.org/10.23939/law2022.34.154 © Крижановський А.,2022
Проаналiзовано злочинну оргашзащю як форму сшвучасть
Органiзована злочиннiсть - це негативне сощальне явище, яке зумовлене сусшль-ними в1дносинами, що виникають у результат людськоТ дiяльностi.
У чинному КК УкраТни злочинна органiзацiя представлена як найнебезпечшша форма. Потреба у визначенш щеТ форми спiвучастi, ТТ типових та специфiчних ознак зу-мовлена, передусiм, стрiмким зростанням оргашзованоТ злочинностi. Злочинна оргаш-защя - це об'еднання людей, в якому найбшьше виявляються антисуспiльнi колективнi настрот. У такому утвореннi осiб налагоджуються сталi зв'язки, що набувають оргашза-ц1йних форм, формуеться згуртоване сшвтовариство, метою якого е заняття злочинною дiяльнiстю.
Зауважено, що науцi кримшального права вже упродовж тривалого часу вщома злочинна органiзацiя як форма сшвучаст^ однак вченi або розглядали ТТ як рiзновид органiзованоТ групи, або ж видшяли як самостшну форму спiвучастi. Законодавець вже давно вщображае злочинну органiзацiю в Особливш частинi як самостiйнi склади кримшального правопорушення, що стало причиною незначноТ практики Тх застосування та майже цшковито'Т нерозробленостi кримiнально-правового аспекту щеТ проблеми. На жаль, встановлення та вивчення змкту й ознак поняття "злочинна оргашзащя" не отримало належноТ уваги серед наукового середовища.
З урахуванням аналiзу категорiй стшкосл та згуртованостi, деякi науковцi радять вилучити з закону про кримшальну вщповщальшсть поняття "злочинна органiзацiя", адже, на Тхню думку, встановити жодних вщмшностей мiж нею та оргашзованою гру-пою майже неможливо.
У юридичнш лiтературi iснуе думка, що потрiбно внести до закону про кримшальну вщповщальшсть два нових термши - це "злочинна дiяльнiсть" та "оргашзована злочинна дiяльнiсть". Таким чином, з'являеться можливiсть видшити такi р1вн1 спiвучастi, як сшвучасть у злочинi й спiвучасть в оргашзованш злочиннiй дiяльностi.
Водночас поняття "злочинна дiяльнiсть" запропоноване науковцями для визна-чення органiзованоТ групи. Також це поняття використовуеться в текст! деяких статей КК УкраТни, однак змкт цього термша визначений не був. У психолопчнш науцi кате-горiя "дiяльнiсть" у загальних рисах визначаеться як усвщомлене виявлення людськоТ активностi. На вiдмiну вiд одноразового вияву останньоТ, яким е вчинок (щя), дiяльнiсть -це система пов'язаних мiж собою единою потребою, метою i послiдовнiстю дiй, вчинюв,
операцш, менших за обсягом дш. Злочинна дiяльнiсть розглядаеться вченими як система умисних цшеспрямованих неодночасних дiй учасникiв злочинноТ оргашзаци, пщпо-рядкованих единiй мет — забезпеченню вчинення злочинiв.
Констатовано, що кримiнально-правовiй доктринi протягом тривалого часу в^ дома розглядувана форма сшвучасп, утiм правознавщ або бачили таке формування як однин iз рiзновидiв оргашзованоТ групи, або ж виокремлювали ТТ як окрему форму сшв-участi. Деякi автори взагалi мають сумнiви стосовно доцiльностi кнування такого iнституту. З огляду на це, виникае багато проблем щодо суп й змiсту поняття злочинноТ оргашзаци та ТТ основних ознак, що зумовлюе безперервш дискусп серед вчених.
Ключовi слова: спiвучасть, злочинна оргашзащя, закон, покарання, злочин.
Постановка проблеми. Оргашзована злочиннiсть - це негативне сощальне явище, яке зумов-лене суспiльними вiдносинами, що виникають у результатi людсько! дiяльностi.
У чинному КК Укра!ни злочинна оргашзащя представлена як найнебезпечшша форма. Потреба у визначенш ще! форми сшвучаст^ И типових та специфiчних ознак зумовлена, передуем, стрiмким зростанням оргашзовано! злочинностi. Злочинна органiзацiя - це об'еднання людей, у якому найбшьше виявляються антисуспiльнi колективнi настро!. У такому утворенш осiб нала-годжуються сталi зв'язки, що набувають оргашзацшних форм, формуеться згуртоване сшвтоварис-тво, метою якого е заняття злочинною дiяльнiстю.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання аналiзу форм спiвучастi слугували предметом наукових розвiдок таких науковцiв, як: Г. Жаровська, О. Кваша, О. Костенко, Б. Лизогуб та ш.
Мета статп. Метою запропоновано! статп е аналiз злочинно! оргашзаци як форми сшвучасп.
Виклад основного матерiалу. Варто зауважити, що науцi кримшального права вже упродовж тривалого часу вщома злочинна органiзацiя як форма сшвучасп, однак вченi або розглядали !! як рiзновид оргашзовано! групи, або ж вцщляли як самостшну форму спiвучастi. Законодавець вже давно вщображае злочинну органiзацiю в Особливш частинi як самостiйнi склади кримшального правопорушення, що стало причиною незначно! практики !х застосування та майже цшковито! нерозробленостi кримiнально-правового аспекту ще! проблеми. На жаль, встановлення та вивчення змiсту й ознак поняття "злочинна оргашзащя" не отримало належно! уваги серед наукового середовища.
Аби визначити ознаки розглядувано! форми сшвучасп, необхщно насамперед розкрити змiст самого поняття "злочинна оргашзащя". Оргашзащею в широкому розумшш цього слова прийнято вважати як особливосп будови чого-небудь; структуру; об'еднання людей, суспшьних груп, держав на базi спiльностi iнтересiв, мети програми дш тощо [1, с. 586].
У контексп цього варто взяти до уваги думку О. Костенка про те, що злочинш оргашзаци на-дiленi тими ж властивостями, що й будь-яю iншi оргашзаци, а саме: вони дають змогу досягти результат, як неможливо отримати без об'еднання людей в оргашзащю, а вiдрiзняються тшьки тим, що спрямовують свою дiяльнiсть на досягнення злочинних результатiв. Висока ефектившсть оргашзаци як шструменту досягнення результатiв становить велику небезпеку для суспшьства [2, с. 74].
Проте, для повного з'ясування суп злочинно! оргашзаци слщ вiдзначити !! специфiку. У кри-мiнально-правовiй лiтературi злочиннi оргашзаци нерiдко вважаються рiзновидом органiзованих груп. 1снуе навiть така думка, що якщо формування е стшким, то це органiзована група, а якщо во-но згуртоване - злочинна оргашзащя [3, с. 16].
Водночас трапляються й таю позици, що злочинш оргашзаци - це т ж оргашзоваш групи, проте вони мають вищий стушнь оргашзованост та згуртованост [4, с. 23]. Поширений також шд-хщ, за яким злочиннi оргашзаци вщмежовують вiд органiзованих груп на пiдставi ступеня стiйкостi
оргашзацшних вщносин та згуртованост oci6, що ïx становлять [5, с. 44]. Однак тут вщразу noTpi6-но зауважити, що таю критери розмежування, як, наприклад, бшьш стiйка i органiзована та менш стiйка i згуртована, е не зовшм доречними. Окрiм цього, саме поняття згуртованост як психолопч-на категорiя в науцi кримiнального права точно визначити неможливо. А згуртовашсть як едшсть учасникiв загалом е ознакою, передусiм характерною органiзованiй груш та групi осiб за попе-редньою змовою, тодi як у злочинних органiзацiяx про це не може йти мова, адже до них належить значно бiльша кшьюсть осiб, подеколи взагалi не знайомих мiж собою.
З огляду на вищезазначене, з урахуванням аналiзу категорш стiйкостi та згуртованостi, деякi науковщ радять вилучити з закону про кримшальну вщповщальшсть поняття "злочинна оргашзащя", адже, на ïxню думку, встановити жодних вщмшностей мiж нею та оргашзованою групою майже неможливо [3, с. 16].
Пропонуе також внести корективи в текст ст. 28 КК Украши й Г. Жаровська. Однак науко-вець, навпаки, радить вщмовитися вщ поняття органiзованоï групи, вважаючи ïï штучно утвореним шститутом, у якому вiдсутнi формалiзованi критерiï, а злочинну органiзацiю залишити [6, с. 112].
Аналогiчноï позицп дотримуеться й О. Кваша. О^м цього, науковець вважае, що, по-перше, поняття злочинно1' органiзацiï дае змогу ч^юше вiдмежувати цю форму сшвучаст вiд так званих групових форм, адже воно не мютить термша "група"; по-друге, поняття "оргашзащя" мае багато специфiчниx ознак у фшософи, соцiологiï та iншиx суспiльниx науках, як е базовими для форму-вання кримiнально-правового поняття злочинно1' оргашзаци [7, с. 251].
Вiдповiдно до нормативних положень ч. 4 ст. 28 КК Украши, ключовою ознакою злочинно1' органiзацiï е iерарxiчна структура, адже саме вона е визначальною та специфiчною ознакою цiеï форми сшвучасть
Пленум ВСУ в п. 12 Постанови вщ 23.12.2005 р. № 13 вказуе, що структура злочинного об'еднання - це внутршня побудова. У кримшально-правовш лiтературi iерарxiчнiсть характеризу-еться неоднаково. Таким чином, М. Мельник iерарxiчнiстю вважае наявшсть усерединi органiзацiï зв'язкiв за вертикаллю мiж верxнiми, середнiми й нижшми ланками [8, с. 387]. А ось вже С. В. Фе-сенко iерарxiчнiстю визначае як наявшсть системно-структурно!' побудови об'еднання, яка включае наявшсть загального керiвництва (лiдерiв), ч^ко визначену пiдпорядкованiсть рядових учасникiв об'еднання його керiвникам (зокрема керiвникам структурних частин), вертикальш зв'язки мiж ви-щими та нижчими структурами об'еднання, загальновизнаш правила поведiнки й забезпечення дотримання ïx членами злочинноï оргашзаци [9, с. 401].
Бачимо, що запропоноваш пщходи щодо визначення iерарxiчностi узгоджуються та взаемо-доповнюють один одного, тому, аналiзуючи склад конкретних злочинних органiзацiй, ïx варто бра-ти до уваги.
Вщносини керiвникa та рядових члешв об'еднання, як зазначае О. Кваша, — це також iерарxi-чна структура, адже передбачають пщпорядковашсть. Також науковець вважае, що наявшсть таких вщносин обов'язкова як у структурi органiзованоï групи, так i злочинноï органiзацiï. Це дае пщста-ви стверджувати про неможливють визначення ч^ких критерiïв для розмежування органiзованоï групи та злочинноï органiзацiï [7, с. 255].
Стосовно цього Б. Лизогуб задаеться питанням: а х1ба не може бути сувороï пiдпорядкованостi учасниюв вiд вищих до нижчих у оргашзованш групi? Звичайно, може, але як тодi розрiзнити iерарxiю у злочиннш органiзацiï вiд такоï ж ознаки в оргашзованш злочиннш груш, враховуючи, що пщпорядковашсть "оргашзатор - виконавець" у будь-якому злочинному об'еднанш вже перед-бачае наявнiсть певноï iерарxiï? Крiм того, постае запитання про те, чи можна виключити скоення тяжких та особливо тяжких злочишв органiзованою групою чи керiвництво або координацiю саме ïï учасниками злочинноï дiяльностi iншиx осiб, або вжиття заxодiв до забезпечення функцюнування як самоï себе, так i шших злочинних груп [10, с. 109].
Вщповщаючи на цi питання, можна зазначити, що оскшьки оргашзована група надiлена також iерарxiчною структурою, то у разi наявностi ще i мети скоення тяжких та особливо тяжких злочишв вона жодним чином не в^^зняеться вщ злочинноï органiзацiï.
Наступною своерщною ознакою злочинно! оргашзаци е спецiальна мета створення. Зпдно з ч. 4 ст. 28 КК Укра!ни, такою метою е вчинення тяжких чи особливо тяжких злочишв.
Водночас стд звернути увагу на певнi суперечносп, що стосуються мети створення розгляду-ваного об'еднання. Так, через шдвищений рiвень суспiльноï небезпечностi сам факт створення злочинно! оргашзаци е заюнченим складом кримшального правопорушення, що передбачено ст. 255 КК Украши. Порiвнюючи ст. 225 з ч. 4 ст. 28 КК, можемо зробити висновок про певну неузгодже-шсть мiж ними. Так, недоречним е використання в ч. 1 ст. 255 КК такого словосполучення, як "створення злочинно! оргашзаци з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину", адже в ч. 4 ст. 28 КК вже закршлено мету скоення таких злочишв серед шших обов'язкових ознак. Осюль-ки норма Загально! частини КК поширюе свою дда на вс норми Особливо! частини, то вказiвка на мету вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину в ст. 255 КК очевидно е зайвою, особливо якщо вона не вщповщае статтi Загально! частини.
Також потрiбно зауважити, що якщо метою об'еднання е вчинення злочишв шшого ступеня тяжкоси, то злочинною органiзацiею його вважати вже недопустимо.
У ст. 28 КК поняття "злочин" (кримшальне правопорушення) використано у множинi, а у ст. 255 КК - в одниш. Тому можна зробити висновок, що злочинна оргашзащя можлива, якщо вона створюеться з метою скоення одного тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Проте така думка е хи-бною, якщо з формулювання оргашзовано! групи, яка може створюватись для вчинення як мшмум двох злочишв, випливае, що, вщповщно, метою злочинно! оргашзаци як бшьш досконалого стшкого високооргашзованого злочинного формування теж е скоення щонайменше двох злочишв [11, с. 8].
Водночас тяжюсть злочишв, задля яких створюються злочинш оргашзаци, досить опосеред-ковано впливае на стшюсть та наявшсть iерархiчноï структурно! будови цього утворення. Така ознака не е оргашчно характерною для цього виду стшких об'еднань, тому и закршлення як конститутивно! в закош тiльки створить труднощi у дiяльностi органiв кримiнальноï юстицiï у квалiфi-кацiï дiянь, скоених цим стшким злочинним об'еднанням. Наукова громадськiсть обгрунтовано критикуе такi обмеження [12, с. 26].
Вчинення тяжких чи особливо тяжких злочишв значно звужуе мету створення розглядувано!' нами форми сшвучасп, адже будь-який злочин, передбачений кримшальним законом, може стати складовою частиною протиправно! дiяльностi члешв злочинно! оргашзацш. Тому, на пiдставi цього можемо зробити висновок, що й мета створення злочинно! оргашзаци, а саме те, як вона сформульова-на, не може бути розмежувальним критерiем для розрiзнення оргашзованих форм сшвучасп.
У юридичнш лiтературi iснуе думка, що потрiбно внести до закону про кримшальну вщпов> дальнiсть два нових термши - "злочинна дiяльнiсть" та "органiзована злочинна дiяльнiсть". Таким чином, з'являеться можливють видiлити таю рiвнi спiвучастi, як спiвучасть у злочиш й спiвучасть в оргашзованш злочиннiй дiяльностi [13, с. 42].
За цього поняття "злочинна дiяльнiсть" пропонуеться науковцями для визначення оргашзовано! групи. Також це поняття використовуеться в тексп деяких статей КК Укра!ни, однак змiст цього термша визначений не був. У психолопчнш науцi категорiя "дiяльнiсть" у загальних рисах визна-чаеться як усвщомлене виявлення людсько! активностi. На вщмшу вiд одноразового вияву остан-ньо!, яким е вчинок (щя), дiяльнiсть - це система пов'язаних мiж собою единою потребою, метою i послiдовнiстю дiй, вчинкiв, операцш, менших за обсягом дiй. Злочинна дiяльнiсть розглядаеться вченими як система умисних цiлеспрямованих неодночасних дiй учасниюв злочинно! органiзацiï, пiдпорядкованих единiй меп — забезпеченню вчинення злочинiв [6, с. 113]. О. Кваша не погоджу-еться з такою щеею, проте науковець пропонуе закрiплення тако! мети створення злочинно! органi-заци, як систематичне вчинення злочинiв, що передбачае, передуам, вчинення злочину втрете [7, с. 266].
Висновки. Отже, шдсумовуючи, можемо зазначити, що кримшально-правовш доктринi протягом тривалого часу вщома розглядувана форма спiвучастi, утiм правознавщ або бачили таке формування як один iз рiзновидiв органiзованоï групи, або ж виокремлювали !! як окрему форму
сшвучасп. Деяю автори взаг^ мають сумнiви стосовно доцiльностi юнування такого iнституту. У цьому контекст виникае багато проблем щодо суп й змюту поняття злочинно! оргашзаци та ïï основних ознак, що спричиняе безперервш дискусiï серед вчених.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Словник украшсько1 мови : в 11 т. К. : Наукова думка, 1970-1980. Т. 1. 1120 с.
2. Костенко О. (1998). Оргашзована злочиншсть: юридична дефшщгя та модель протиди. Проблеми боротьби з корупц1ею i оргашзованою злочинтстю. Т. VII. С. 68-77.
3. Бражников Д. (2006). Сплоченность как признак бандитизма. Уголовное право. № 1. С. 15-17.
4. Быков В. (1996). Психологические основы расследования групповых и организованных преступлений. Законность. № 4. С. 21-24.
5. Побегайло Э. (1990). Организованная преступность и совершенствование уголовно-правовой борьбы с нею. Укрепление законности и борьба с преступностью в условиях формирования правового государства. № 1. С. 40-45.
6. Жаровська Г. (2004). Ствучасть у злочиш за кримшальним правом Украши : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Кшвський нацюнальний утверситет 1меш Т. Шевченка. К. 211 с.
7. Кваша О. (2013). Ствучасть у злочиш: сутшсть, структура та ввдповщальшсть : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / 1нститутт держави i права 1м. В. М. Корецького. К. 464 с.
8. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Украши / за заг. ред. П. Андрушка, В. Гончаренка, £. Фесенка. К. : Дакор, 2008. 1428 с.
9. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Украши / за ред. М. Мельника, М. Хавронюка. К. : Юридична думка, 2010. 1288 с.
10. Лизогуб Б. (2004). Оргашзоваш злочинш угруповання: класифжащя та заходи протиди : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / ХНЮА. Харшв. 259 с.
11. Андрианов А. (2004). Преступная организация и преступное сообщество - самостоятельные уголовно-правовые категории. Уголовное право. № 1. С. 7-9.
12. Жовнир С. (2005). К вопросу об определении понятия преступного сообщества в уголовном законе. Уголовное право. № 1. С. 25-27.
13. Мондохонов А. (2003). Преступная деятельность. Законность. № 6. С. 41-42.
REFERENCES
1. Slovnyk ukrayins'koyi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. V 11 t. K. : Naukova dumka, 19701980. T. 1. 1120 p.
2. Kostenko O. (1998). Orhanizovana zlochynnist': yurydychna definitsiya ta model' protydiyi [Organized crime: legal definition and model of counteraction]. Problemy borot'by z koruptsiyeyu i orhanizovanoyu zlochynnistyu. T. VII. Pp. 68-77.
3. Brazhnikov D. (2006). Splochennost' kak priznak banditizma [Cohesion as a sign of banditry]. Ugolovnoe pravo. No. 1. Pp. 15-17.
4. Bуkov V. (1996). Psikhologicheskie osnovy rassledovania gruppovykh s organizovannykh prestupleniy [Psychological bases of investigation of group and organized crimes]. Zakonnost. 1996. No. 4. Pp. 21-24.
5. Pobehailo Е. (1990). Orhanyzovannaia prestupnost i sovershenstvovanie ugolovno-pravovoy borby s neiu [Organized crime and improving the criminal law fight against it]. Ukreplenie zakonnosti i borba s prestupnostiu v usloviakh formirovaniapravovogo gosudarstva. No. 1. Pp. 40-45.
6. Zharovska H. (2004). Spivuchast u zlochyni za kryminalnym pravom Ukrainy [Complicity in crime under the criminal law of Ukraine]: dys. ... kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.08 / Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni T. Shevchenka. K. 211 p.
7. Kvasha O. (2013). Spivuchast u zlochyni: sutnist, struktura ta vidpovidalnist [Complicity in crime: essence, structure and responsibility]: dys. ... d-ra yuryd. nauk : 12.00.08 / Instytutt derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho. K. 464 p.
8. Naukovo-praktychnyi komentar do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] / za zah. red. P. Andrushka, V. Honcharenka, Ye. Fesenka. K. : Dakor, 2008. 1428 p.
9. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] / za red. M. Melnyka, M. Khavroniuka. K. : Yurydychna dumka, 2010. 1288 p.
10. Lyzohub B. (2004). Orhanizovani zlochynni uhrupovannia: klasyfikatsiia ta zakhody protydii [Organized criminal groups: classification and countermeasures] : dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.08 / KhNIuA. Kharkiv. 259 p.
11. Andryanov A. (2004). Prestupnaia organizatsia i prestupnoye soobshchestvo - samostoyatelnye ugolovno-pravovye kategorii [Criminal organization and criminal community - independent criminal law categories]. Ugolovnoyepravo. No. 1. Pp. 7-9.
12. Zhovnyr S. (2005). K voprosu ob opredelenii poniatyia prestupnogo soobshchestva v ugolovnom zakone [On the question of defining the concept of criminal community in criminal law]. Ugolovnoye pravo. No. 1. Pp. 25-27.
13. Mondokhonov A. (2003). Prestupnaya deyatelnost [Criminal activity]. Zakonnost. No. 6. Pp. 41-42.
Дата надходження: 30.03.2022р.
Anatoliy Kryzhanovskyy
Lviv Polytechnic National University,
Ph.D
Department of Criminal Law and Procedure Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education
ON THE QUESTION OF CRIMINAL ORGANIZATION AS A FORM OF COMPATIBILITY
The article is devoted to the characterization of a criminal organization as a form of complicity.
Organized crime is a negative social phenomenon that is caused by social relations that arise as a result of human activity.
In the current Criminal Code of Ukraine, the criminal organization has found expression as the most dangerous form. The need to define this form of complicity, its typical and specific features is caused primarily by the rapid growth of organized crime. A criminal organization is an association of people in which anti-social collective sentiments are most pronounced. In this formation of persons, stable connections are established, which acquire organizational forms, and a cohesive community is formed, the purpose of which is to engage in criminal activity.
It is worth noting that the science of criminal law has long known the criminal organization as a form of complicity, but scholars have either considered it as a kind of organized group or singled out as an independent form of complicity. The legislator has long portrayed the criminal organization in the Special Part as independent components of a criminal offense, which has led to little practice in their application and almost complete underdevelopment of the criminal law aspect of this problem. Unfortunately, the establishment and study of the content and features of the concept of "criminal organization" has not received due attention among the scientific community.
Given the analysis of the categories of resilience and cohesion, some scholars advise removing the concept of "criminal organization" from the law on criminal responsibility, because, in their opinion, it is almost impossible to establish any differences between it and an organized group.
There is an opinion in the legal literature that two new terms should be included in the law on criminal liability - "criminal activity" and "organized criminal activity". Thus, it is possible to distinguish such levels of complicity as complicity in crime and complicity in organized crime.
The concept of "criminal activity" is proposed by scientists to define an organized group. Also, this concept is used in the text of some articles of the Criminal Code of Ukraine, one meaning of this term was not defined. In psychological science, the category of "activity" is generally defined as the conscious manifestation of human activity. Unlike the one-time manifestation of the latter, which is an act (action), an activity is a system of interconnected common needs, goals and sequences of actions, deeds, operations, smaller in scope. Criminal activity is considered by scientists as a system of intentional purposeful non-simultaneous actions of members of a criminal organization, subordinated to a single goal - to ensure the commission of crimes.
It was stated that the criminal law doctrine has long known this form of complicity, but jurists either saw this formation as one of the varieties of an organized group, or singled it out as a separate form of complicity. Some authors have doubts about the feasibility of such an institution. As a result, there are many problems with the nature and content of the concept of criminal organization and its main features, which gives rise to constant debate among scientists.
Key words: complicity, criminal organization, law, punishment, crime.
