CC BY
11
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcькa полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (32), 2021
УДК 343.2
Марiя MacbKOBiTa
Нацiональний унiверситет "Львiвськa полтехшка", 1ститут права, психологи та шновацшно! осв^и, асистент кафедри кримiнaльнoгo права i процесу,
кандидат юридичних наук
ГРУПА ОС1Б ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ, ГРУПА ОС1Б ТА ОРГАН1ЗОВАНА ГРУПИ: ПИТАННЯ РОЗМЕЖУВАННЯ
http: //doi.org/10.23939/law2021.32.145 © Маськовгта М., 2021
Статтю присвячено розмежуванню понять "група oci6 за попередньою змовою", "група ociб" та "оргашзована група".
Доведено, що чимало труднoщiв у юридичнiй нaуцi викликае розмежування групи ociб за попередньою змовою та оргашзованоТ групи. Зважаючи на це, вважаемо за дощ-льне ватановити вiдмiннocтi мiж цими формами cпiвучacтi через розкриття ознак групи оаб за попередньою змовою i оргашзованоТ групи.
Розкривати змicт ознак групи oci6 за попередньою змовою е зайвим. А розкрити змкт ознак оргашзованоТ групи можливо завдяки aнaлiзу ч. 3 cт. 28 КК Укратни.
Biдпoвiднo до щеТ норми закону кримiнaльне правопорушення визнает^я вчине-ним oргaнiзoвaнoю групою, якщо в його гoтувaннi або вчиненш брали учacть декiлькa oci6 (три й бшьше), якi попередньо зоргашзувал^я у cтiйке об'еднання для вчинення цього та шших кримшальних правопорушень, об'еднаних единим планом iз розподшом функцiй учacникiв групи, cпрямoвaних на дocягнення цього плану, вiдoмoгo вам уча^ никам групи.
1з наведеного законодавчого визначення можна видшити так ознаки, якi по-роджують диcкуciТ cеред нaукoвцiв про cклaднicть розмежування групи oci6 за попередньою змовою та оргашзованоТ групи, як етшккть та кшьккть учacникiв злочинного об'еднання.
Кшьккть учacникiв групи за попередньою змовою та оргашзованоТ групи не викликае труднoщiв ш в наущ кримiнaльнoгo права, нi у cудoвiй прaктицi. Так, у груш oci6 за попередньою змовою можуть дiяти двi або бiльше oci6, якi нaдiленi ознаками cуб'ектa кримшального правопорушення. А для oргaнiзoвaнoТ групи КК УкраТни передбачае неoбхiднicть об'еднання зу№ль не менш як трьох cуб'ектiв кримiнaльнoгo правопорушення.
А щодо шшоТ ознаки - cтiйкocтi, то вона зумовлюе проблеми на практиць Зокрема, у такому ТТ прояв1 як кiлькicть крим1нальних правопорушень, про вчинення яких дoмoвляютьcя cпiвучacники. Через це варто ветановити вiдмiннocтi ст^йкост! до£шджу-ваних форм cпiвучacтi.
Так, атшккть групи ociб за попередньою змовою на вщмшу вiд ст^йкост! оргашзо-ваноТ групи не е обов'язковою ознакою. Однак, зважаючи на те, що мiж змовою уча^и-юв групи ociб за попередньою змовою до вчинення групового кримшального правопорушення кнуе певний в1дрпок чacу, протягом якого група не рoзпaдaетьcя, можна
також стверджувати, що стшккть усе-таки iснуe i в цш форм1 спiвучастi. Але це рiзного р1вня та рiзноТ якостi стшккть.
Стiйкiсть групи осiб за попередньою змовою вщ стiйкостi оргашзованоТ групи вщ-рiзняeться тим, що в першш форм1 утворення злочинного об'еднання ще не закiнчено i ТТ склад не стабiлiзувався. Стiйкiсть оргашзованоТ групи полягае у ТТ стабшьшсть, сталiсть й- складу. Однак основна вщмшшсть полягае в тому, що спшьна злочинна дiяльнiсть розрахована на тривалий час.
Ключовi слова: оргашзована група, група осiб, змова, закон, кримшальна вщпов^ дальнiсть, право.
Постановка проблеми. Як вщомо, у ст. 28 КК Укра!ни закрiплено форми сшвучасп. До них законодавець вщшс групу осiб, групу осiб за попередньою змовою, оргашзовану групу та злочинну оргашзащю. Попри це у наущ кримiнального права Укра!ни активно дискутусться питання розме-жування групи ошб за попередньою змовою вщ групи осiб та оргашзовано! групи. При цьому наго-лосимо, що дискутуються, як правило, кiлькiсть спшьних та вiдмiнних рис групи ошб, групи осiб за попередньою змовою та оргашзовано! групи.
Аналiз дослщження проблеми. Проблематикою понять "група ошб за попередньою змовою", "група ошб" та "оргашзована група" займалося багато втизняних учених, серед яких варто вид> лити О. Квашу, I. Митрофанова, А. Притулу, П. Фрюа, М. Хавронюка та iн.
Мета статть Метою запропоновано! статтi е розмежування понять "група осiб за попередньою змовою", "група оаб" та "оргашзована група".
Виклад основного матерiалу. Зазначимо, що окремi украшсью правознавцi справедливо на-голошують на недосконалост законодавчого визначення ще! форми сшвучасп, оскiльки i при сшвучасп без попередньо! змови можливий розподш ролей, а iншi так чи шакше допускають можли-вють розподiлу ролей при вчиненнi кримшального правопорушення групою осiб[1, с. 61]. Тому вони пропонують тдтримати внесення змiн у ч. 1 ст. 28 КК Укра!ни у такш редакци: "Участь у кримшальному правопорушеннi декiлькох (двох або бшьше) осiб без попередньо! змови мiж собою" [2, с. 20], адже при вчиненнi кримiнального правопорушення групою ошб можливим е i по-собництво, i органiзаторська дiяльнiсть. Прихильником такого шдходу е П. Фрю, який з метою обгрунтування свое! позици наводить вдалий приклад групи ошб без попередньо! змови, коли особа, яка приеднуеться до дш виконавця, виконуе функцi! пособника: "Може виникнути спiвучасть у ситуацп, коли до виконавця, що вчиняе крадiжку, приеднуеться iнший, який починае попереджати про можливу небезпеку" [3, с. 253]. У цш ситуацп, як бачимо, попередньо! змови немае, однак учасники поди кримшального правопорушення розподшяють сво! функцп пiд час виконання об'ективно! сторони, але !х функцi! не е "технiчним розподшом ролей". Тому, на нашу думку, таю змши у кримiнальному закош створять чимало труднощiв у дiяльностi правоохоронних органiв, оскiльки !м необхщно буде встановлювати вид спiвучасника, який брав участь у вчиненш кримшального правопорушення групою ошб без попередньо! змови. Тому шдхщ, закршлений у ч. 1 ст. 28 КК Укра!ни, вважаемо правильним.
Водночас свою думку щодо встановлення вщмшностей мiж рiзними формами спiвучастi мають iншi вченi.
Так, О. Кваша, наголошуючи на складностi розмежування форм сшвучасп, вважае, що вчи-нення кримiнального правопорушення групою осiб передбачае участь у кримшальному правопо-рушенш декiлькох (двох або бiльше) виконавщв без попередньо! змови мiж собою. Тобто вчинення кримшального правопорушення групою оаб за чинним законодавством - це завжди сшввиконавство, коли вс учасники кримiнального правопорушення повнiстю чи частково виконують ди, що входять
в об'ективну сторону складу вщповщного кримшального правопорушення. Змова на вчинення кримшального правопорушення мае вщбутися лише тод^ коли один i3 виконавщв уже розпочав вико-нувати об'ективну сторону складу конкретного кримшального правопорушення [4, с. 317].
Водночас згадуваний автор цшком слушно вважае, що кримiнальне правопорушення, вчинене групою осiб за попередньою змовою, бшьш небезпечне, нiж кримiнальне правопорушення, вчинене групою без попередньо1 змови, що вщображено у ст. 28 чинного КК Украши. Зокрема, поняття "група осiб за попередньою змовою" визначене як спшьне вчинення кримшального правопорушення декшькома особами (двома або бшьше), яю заздалегiдь, тобто до початку кримшального правопорушення, домовилися про спшьне його вчинення. Тобто законодавець вважае, що розподш ролей створюе вищу суспшьну небезпеку, шж вчинення кримiнального правопорушення лише виконав-цями, якi дiють без змови мiж собою, що значно ускладнюе процес вчинення кримiнального правопорушення. До того ж ключовою розмежувальною ознакою цiеï форми сшвучасп у кримiнальному правопорушеннi - групи ошб за попередньою змовою i групи ошб -, на думку О. Кваш^ е обов'язкова наявшсть попередньоï змови до моменту, коди один iз спiвучасникiв почав виконувати об'ективну сторону кримiнального правопорушення [4, с. 317-318].
А. Притула також вщзначае, що "у правозастосовнш практищ виникають труднощi пiд час розмежування групи ошб i групи ошб за попередньою змовою. Вiдрiзняються вони у такому:
1) у груш оаб за попередньою змовою загальна угода про вчинення кримшального правопорушення досягаеться заздалепдь, до його реального вчинення. Змова на вчинення групового крим> нального правопорушення вiдрiзняеться вщ просто' згоди, рiшення на спшьне вчинення кримшального правопорушення саме тим, що мае попереднш характер, тобто юнуе часовий промiжок мiж ухиленням рiшення про вчинення групового кримшального правопорушення i його реальним вико-нанням;
2) у психолопчному характерi самих груп. Група ошб - це здебiльшого випадкова, ситуативна група, члени яко'' прийняли рiшення про вчинення кримiнального правопорушення багато в чому завдяки тому, що виявились разом у даному мющ, внвслщок раптово виникло'' ситуацп. Деякi члени групи беруть участь у вчиненш кримшального правопорушення з почуття солщарноси, тодi як об'еднання 'х у групу переслщувало зовсiм iншi, найчастiше не злочинну мету;
3) у злочинних групах розглянутого виду вщсутш чiткi психолопчна i функцiональна струк-тури, не видшився лiдер, рiшення приймаються колективно, в основному на rai конкретно'' ситуацп i нерщко шд впливом емоцш. Метою об'еднання спочатку може бути не вчинення кримшального правопорушення, а задоволення потреб у спшкуванш. Ролi при вчиненнi кримiнального правопорушення у груш ошб, як правило, не розподшяються - сшвучасники вчиняють кримiнальне правопорушення спшьними дiями. Багато дiй спiвучасникiв здшснюються без попереднього плану, вщ-повщно до ситуацiï, пiд впливом емоцш i тимчасових поривiв;
4) стушнь згуртованостi таких груп е невеликою, взаемна залежшсть, пiдтримка i захист у ви-падках затримки виявляеться слабкою. На допит учасники злочинних груп такого виду зазвичай дають правдивi показання.
1нший психологiчний характер мае злочинна група ошб, що вчиняе кримiнальне правопорушення за попередньою змовою. Вона е бшьш оргашзованою, склад ïï деякою мiрою стабiлiзований, яскраво виражена антигромадська установка, група переходить до серп однорщних кримшальних правопорушень, однак поки немае ще ч^ких планiв спiльноï дiяльностi. Тут також немае лiдера, але сформувалося, як правило, керiвне ядро з найактившших та найавторитетнiших члешв. Зазвичай його становлять самi деморалiзованi члени з явно вираженою антигромадською установкою. Дiловi вiдносини з приводу вчинення групових кримiнальних правопорушень набувають усе бшьшого значення. Але водночас мiжособистiснi вiдносини, особистi симпатiï продовжують вщгравати го-ловну роль.
У цшому група oci6 за попередньою змовою е начебто промiжною мiж групою oci6 i оргаш-зованою групою, тому щодо конкретних кpимiнaльних справ у групах цього виду може бути вияв-лено oкpемi ознаки як групи ошб, так i opгaнiзoвaнoï групи.
Одшею з основних ознак opгaнiзoвaнoï групи е ïï стiйкiсть. Група oci6 за попередньою змовою теж е досить стшкою, оскшьки мiж змовою ïï членiв до вчинення групового кримшального правопорушення юнуе певний пpoмiжoк часу, протягом якого група не розпадаеться. I все-таки це стшюсть piзнoгo piвня i piзнoï якoстi.
Стiйкiсть групи за попередньою змовою в^^зняеться вiд стшкосп як ознаки opгaнiзoвaнoï групи тим, що в першому випадку формування злoчиннoï групи ще не завершено, склад ïï не стабь лiзувaвся, члени групи вiльнo виходять з не].', так само легко з'являються нoвi члени.
Стiйкiсть opгaнiзoвaнoï групи як ïï основна ознака мае дещо шший характер: мае мюце стaбiльнiсть, стaлiсть складу, входження до групи нових членiв ускладнено, а до виходу кого-небудь з групи iншi члени ставляться дуже негативно. Але основна вщмшшсть полягае у тому, що спшьна злочинна дiяльнiсть розрахована на тривалий час" [5, с. 97-98].
Отже, учений проводить розмежування з урахуванням психолопчних та кримшально-правових особливостей дослщжуваних форм сшвучасп. Однак, незважаючи на таку грунтовну характеристику вщмшностей групи oсiб за попередньою змовою та opгaнiзoвaнoï групи, особливу думку щодо виpiшувaнoï проблеми висловлюе М. Хавронюк, який, виршуючи проблему розмежування групи ошб за попередньою змовою та opгaнiзoвaнoï групи ще напередодш прийняття i набуття чинносп КК Укpaïни 2001 року, так аргументував свою позищю.
"На вiдмiну вiд opгaнiзoвaнoï групи i злoчиннoï opгaнiзaцiï для пpoстoï спiвучaстi за попередньою змовою характерним е змова на вчинення лише одного кримшального правопорушення. Це випливае iз ст. 19 чинного КК Украши, статей 25, 26 i 27 проекту КК Украши.
Попередня злочинна домовлешсть у злочиннш груш мае випливати iз спрямованосп ïï учас-никiв на неодноразове вчинення кримшальних правопорушень, передбачених oднiею чи piзними статтями Осoбливoï частини КК Украши, а в злочиннш оргашзаци, яка е найбшьш небезпечним видом сшвучасп саме тому, що спектр ïï дiяльнoстi е найбшьш широким, ушверсальним, - на неодноразове вчинення кримшальних правопорушень, передбачених тшьки piзними статтями. Домовлешсть саме про неодноразове вчинення кримшальних правопорушень змшюе стушнь i характер суспiльнoï небезпечносп злoчиннoï групи i злoчиннoï opгaнiзaцiï як якiснo нових видiв спiвучaстi за попередньою змовою. При цьому шд неодноразовим вчиненням кримшальних правопорушень оргашзованою групою слiд розум^и повторне чи систематичне вчинення кримшального правопорушення, передбаченого одшею iз статей Осoбливoï частини, а так само вчинення двох чи бшьше кримшальних правопорушень, передбачених piзними статтями Осoбливoï частини, а шд неодноразовим вчиненням кримшальних правопорушень злочинною оргашзащею - вчинення двох чи бшьше кримшальних правопорушень, передбачених piзними статтями Осoбливoï частини КК Украши.
На вiдмiну вщ сшвучасп за попередньою змовою, ознакою opгaнiзoвaнoï групи i злoчиннoï opгaнiзaцiï, у всякому paзi на початок 1х утворення, звичайно е нaявнiсть оргашзатора - особи, яка створила або принаймш iнiцiювaлa створення групи (оргашзаци). Сшвучасть за попередньою змовою може характеризуватися наявшстю opгaнiзaтopa конкретного кримшального правопорушення, але не групи" [6, с. 59].
Отже, автор вважае головною вщмшшстю групи ошб за попередньою змовою вщ бшьш сус-пiльнo небезпечнoï форми сшвучасп - opгaнiзoвaнoï групи - наявшсть opгaнiзaтopa.
На нашу думку, що серед такого piзнoбoю пiдхoдiв до встановлення вщмшностей форм сшв-участ пiдхoди О. Квaшi та А. Притули та 1х пoслiдoвникiв е найбшьш обгрунтованим, тому що обов'язкова наявшсть оргашзатора як ознака, яка розмежовуе групу ошб за попередньою змовою та оргашзовану групу, не дае змогу вiдpiзнити щ форми сшвучасть Таке розмежування може мати мюце лише у випадку вчинення кримшального правопорушення сшввиконавцями, але не у сшвучасп з розподшом ролей. В останньому випадку поряд з виконавцем може дiяти й оргашзатор. О^м
цього, викликають сумшви й iншi вщмшш риси, запропоноваш М. Хавронюком. Зокрема, утворен-ня групи ошб за попередньою змовою може вщбуватися не лише для вчинення одного кримшального правопорушення, а й на бшьш тривалий перюд. Погодитися з щею позицiею можна лише щодо того, що така форма сшвучасп, як правило, створюеться для спшьного вчинення одного кримшального правопорушення. Але у правилах е винятки.
Зважаючи на значну увагу законодавця до форм спiвучастi, яю розмежовуться, i виходячи з необхщносп всебiчного обгрунтування обстоюваного нами тдходу щодо ширшого розумшня змiсту ознак "групи ошб за попередньою змовою", вважаемо за доцшьне послiдовно розкрити стввщно-шення цiеï форми сшвучасп та органiзованоï групи.
Так, питання розмежування таких форм сшвучасп як "група ошб за попередньою змовою" та "оргашзована група" завжди викликало дискусiï серед науковцiв i неоднозначно виршувалось у судовiй практицi. Свого часу ще П. Калмиков зазначав, що зговiр iснуе тимчасово, доки дiяння не буде виконано, тодi як зграя може iснувати постшно. Вiн як порок е бшьш небезпечшшим вiд окремого суспiльно небезпечного дiяння, зграя, безумовно, е шюдлившою та суспiльно небезпеч-ною, шж окрема змова; це виразка в органiзмi держави [7, с. 149]. Ця проблема не отримала ч^кого вирiшення i в нормативних положеннях ч. 2 та ч. 3 ст. 28 КК Украши, де визначено основш ознаки цих двох форм сшвучасп.
Г. Жаровська зазначала: "Оргашзована група - це штучно утворений шститут, в якому вщсутш формалiзованi критерiï розмежування цього рiзновиду спiвучастi, оскiльки ïï ознаки перегукуються як з ознаками групи ошб за попередньою змовою, так i з ознаками злочинноï оргашзаци. 1з визнан-ням на законодавчому рiвнi органiзованоï групи як форми чи виду сшвучасп кримшальш норми втрачають свою конструктивнiсть. Такий тдид е проявом сваволi в руках Фемщи, оскiльки невизначе-нiсть, подiбнiсть та неоднозначшсть ознак органiзованоï групи робить можливим з одного боку штучне зниження, а з iншого - штучне пiдвищення суспiльноï небезпеки органiзованоï групи.
Для пiдвищення дiевостi й конструктивносп кримiнального законодавства недоцiльно визна-вати органiзовану групу рiзновидом сшвучасп. Спiвучасть iснуе у формi злочинноï групи, а при наявностi ознак iерархiчностi та спецiальноï мети об'еднання (заняття злочинною дiяльнiстю) слiд визнавати сшвучасть у формi злочинноï оргашзаци" [8, с. 183].
Вщсутшсть органiзованоï групи Г. Жаровська пропонуе компенсувати лише широким розу-мiнням групи ошб за попередньою змовою. Зокрема, дослщниця зазначае, що злочинна група, що дiе за попередньою змовою, може мати мюце як у сшввиконавств^ так i у формi спiвучастi з розпо-дiлом ролей. Тобто в злочиннш групi, що дiе за попередньою змовою, можлива участь оргашзатора, пiдбурювача чи пособника [8, с. 183].
До того ж Г. Жаровська зазначае, що група оаб за попередньою змовою - це така форма сшв-учаси, за якоï уже е попередня змова на вчинення кримшального правопорушення, але стушнь узгодженостi й оргашзованосп дiянь ще досить низький - сшвучасники уже домовились, але ще не згуртувались i не зоргашзувалися [Там само].
На нашу думку, позищя Г. Жаровськоï зазнала виправданоï критики з боку В. Навроцького та Д. Михайленка, яю вважають, що наявнiсть ознак, що збшаються, будь-яких явищ, предмеив, про-цесiв вказуе лише на 1х сумiжнiсть i необхiднiсть проведення розмежування мiж ними. Збiгання окремих ознак групи за попередньою змовою i органiзованоï групи зовшм не вказуе на те, що щ форми сшвучасп не мають специфши, не характеризуються особливостями, яю обумовлюють необхщшсть 1х самостiйного iснування, встановлення рiзних умов вiдповiдальностi за вчинеш за 1х наявностi кримiнальнi правопорушення [9, с. 17].
Повшстю под^ючи аргументи наведенi авторами, доцiльно вщзначити таке: ознаки органi-зованоï групи бшьш точно порiвняно з ознаками групи ошб за попередньою змовою та злочинноï органiзацiï вiдображають специфiчний змiст конкретних проявiв спiвучастi, яю за змiстовними характеристиками, як, наприклад, рiвень органiзованостi, перевищують вщповщний показник групи осiб за попередньоï змовою i не зовсiм вщповщають характеристикам злочинноï органiзацiï. Як
зазначае й сама Г. Жаровська, у груш ошб за попередньою змовою стутнь узгодженост й оргашзо-ваносп дiянь досить низький.
Таким чином, у paзi вилучення opгaнiзoвaнoï групи як форми сшвучасп зi ст. 28 КК Украши, як це пропонуе Г. Жаровська, спpaвдi единим можливим способом забезпечення бшьш сувopoï кpимiнaльнo-пpaвoвoï oцiнки вказаним вище проявам спiвучaстi теоретично могло би бути ix охоплення такою формою спiвучaстi як група ошб за попередньою змовою за умови розширен-ня ïï змiсту.
Висновки. Отже, як бачимо, немало тpуднoщiв у юридичнш нaуцi викликае розмежування групи ошб за попередньою змовою i opгaнiзoвaнoï групи. Зважаючи на це, вважаемо за доцшьне встановити вщмшносп мiж цими формами сшвучасп через розкриття ознак групи ошб за попередньою змовою i opгaнiзoвaнoï групи.
Розкривати змiст ознак групи ошб за попередньою змовою е зайвим. А розкрити змют ознак opгaнiзoвaнoï групи можливо завдяки aнaлiзу ч. 3 ст. 28 КК Украши.
Вщповщно до цiеï норми закону кpимiнaльне правопорушення визнаеться вчиненим оргашзо-ваною групою, якщо в його гoтувaннi або вчиненш брали участь декiлькa oсiб (три i бшьше), яю попередньо зоргашзувалися у стiйке об'еднання для вчинення цього та шшого (iншиx) кримшальних правопорушень, об'еднаних единим планом iз poзпoдiлoм функцiй учaсникiв групи, спрямова-них на досягнення цього плану, вщомого всiм учасникам групи.
1з наведеного законодавчого визначення можна видiлити тaкi ознаки, якi породжують дискусп серед нaукoвцiв про складнють розмежування групи oсiб за попередньою змовою та opгaнiзoвaнoï групи, як стшкють та кiлькiсть учaсникiв злочинного об'еднання.
Кшькють учaсникiв групи за попередньою змовою й opгaнiзoвaнoï групи не викликае труд-нoщiв ш в нaуцi кpимiнaльнoгo права, ш в судoвiй пpaктицi. Так, у груш ошб за попередньою змовою можуть дiяти двi або бшьше особи, яю нaдiленi ознаками суб'екта кримшального правопорушення. А для opгaнiзoвaнoï групи КК Украши передбачае необхщнють об'еднання зусиль не менш як трьох суб'екпв кpимiнaльнoгo правопорушення.
А щодо iншoï ознаки - стшкосп, то вона зумовлюе проблеми на практищ. Зокрема, у такому ïï пpoявi як кiлькiсть кримшальних правопорушень, про вчинення яких домовляються сшвучасни-ки. Через це варто встановити вщмшносп стiйкoстi дoслiджувaниx форм сшвучасп.
Так, стшкють групи ошб за попередньою змовою на вiдмiну вiд стiйкoстi opгaнiзoвaнoï групи не е обов'язковою ознакою. Однак, зважаючи на те, що мiж змовою учасниюв групи ошб за попередньою змовою до вчинення групового кримшального правопорушення юнуе певний вiдpiзoк часу, протягом якого група не розпадаеться, можна також стверджувати про те, що стшкють все-таки юнуе i в цш фopмi сшвучасп. Але це piзнoгo piвня i piзнoï якoстi стiйкiсть.
Стшкють групи oсiб за попередньою змовою вщ стiйкoстi opгaнiзoвaнoï групи вiдpiзняеться тим, що в пеpшiй фopмi утворення злочинного об'еднання ще не заюнчено та ïï склад не стабшзу-вався. Стiйкiсть opгaнiзoвaнoï групи полягае у ïï стабшьнють, сталють ïï складу. Однак основна вщмшнють полягае в тому, що спшьна злочинна дiяльнiсть розрахована на тривалий час [10, с. 207].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Загородников Н. О пределах уголовной ответственности. Советское государство и право. 1967. № 7. С. 38-41.
2. Головин О. Групова злочиншсть: специф1ка виникнення i розвитку, мехашзми попередження. Кшв: 1н-т законодавчих передбачень i правово! експертизи, 2007. 204 с.
3. Фр1с П. Кримшальне право Украши. Загальна частина. Кшв: Апка, 2009. 394 с.
4. Кваша О. Ствучасть у злочин1: сутн1сть, структура та в1дпов1дальшсть: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.08. Ки1в, 2013. 286 с.
5. Митрофанов I. Ствучасть у злочиш. Одеса: Фешкс, 2012. 205 с.
6. Хавронюк М. Ознаки i поняття оргашзовано! групи та злочинно! оргашзаци (кримшально-правовий аспект). Право Украти. 2000. № 4. C. 59-64.
7. Калмыков П. Учебник уголовного права. Часть общая. Санкт-Петербург, 1866. 311 с.
8. Жаровська Г. Ствучасть у злочиш за кримшальним правом Укра!ни: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Ки!в, 2004. 205 с.
9. Михайленко Д. Шдстави кримшально! вiдповiдальностi за хабарництво (давання та одержання хабара): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Одеса, 2009. 19 с.
10. Кузнецова Н. Соучастие в преступлении. Российское уголовное право. Общая часть / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. Москва: Наука, 1997. 587 с.
REFERENCES
1. Zagorodnikov N. (1967). O predelah ugolovnoj otvetstvennosti. [On the limits of criminal liability]. Sovetskoe hosudarstvoypravo. No. 7. S. 38-41 [in Russian].
2. Holovkin O. (2007). Hrupova zlochynnist: spetsyfika vynyknennia i rozvytku, mekhanizmy poperedzhennia. [Group's malignity: the specifics of the determination and development, the mechanisms of improvement]. Kyiv: In-t zakonodavchykh peredbachen i pravovoi ekspertyzy. 204 s. [in Ukrainian].
3. Fris P. (2009). Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna. [Criminal law of Ukraine. The part is hidden]. Kyiv: Atika. 394 s. [in Ukrainian].
4. Kvasha O. (2013). Spivuchast u zlochyni: sutnist, struktura ta vidpovidalnist: [Speech in the evil: day, structure and performance]: dys. ... doktora yuryd. nauk: 12.00.08. Kyiv. 286 s. [in Ukrainian].
5. Mytrofanov I. (2012). Spivuchast u zlochyni. [The sound of the evil]. Odesa: Feniks. 205 s. [in Ukrainian].
6. Khavronyuk M. (2000). Oznaky i poniattia orhanizovanoi hrupy ta zlochynnoi orhanizatsii (kryminalno-pravovyi aspekt). [ Signs and understanding of an organized group and evil organization (criminal-legal aspect)]. Pravo Ukrainy. No. 4. S. 59-64 [in Ukrainian].
7. Kalmykov P. (1866). Uchebnik ugolovnogo prava. Chast obshaya. [Textbook of criminal law. Part General]. Sankt-Peterburg. 311 s. [in Russian].
8. Zharovska H. (2004). Spivuchast u zlochyni za kryminalnym pravom Ukrainy. [Spivuchast u zlochina for the criminal law of Ukraine]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08. Kyiv, 2004. 205 s. [in Ukrainian].
9. Mykhaylenko D. (2009). Pidstavy kryminalnoi vidpovidalnosti za khabarnytstvo (davannia ta oderzhannia khabara). [Pidstavi of criminal vidpovidalnosti for habarnstvo (davannya and obsession habar)]: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08. Odesa. 19 s. [in Ukrainian].
10. Kuznecova N. Souchastie v prestuplenii. Rossijskoe ugolovnoe pravo. Obshaya chast. [Complicity in a crime. Russian criminal law. A common part.] / pod red. V. N. Kudryavtseva, A. V. Naumova. Moskva: Nauka,1997. 587 s. [in Russian].
Дата надходження: 14.10.2021 р
Mariia Maskovita
Lviv Polytechnic National University, Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education, Department of Criminal Law and Procedure,
Ph. D.
PRELIMINARY GROUP OF PERSONS, GROUP OF PERSONS AND ORGANIZED GROUPS: DISTINCTION OF ISSUES
The article is devoted to the delimitation of the concepts of a group of persons by prior agreement, a group of persons and an organized group.
It is proved that a lot of difficulties in legal science are caused by the distinction between a group of persons by prior conspiracy and an organized group. In view of this, we consider it expedient to establish differences between these forms of complicity through the disclosure of the characteristics of a group of persons by prior agreement and an organized group.
It is superfluous to disclose the content of the features of a group of persons by prior agreement. And to reveal the content of the features of an organized group is possible through the analysis of Part 3 of Art. 28 of the Criminal Code of Ukraine.
According to this norm of the law, a criminal offense is recognized as committed by an organized group if several persons (three or more) who were previously organized into a stable association to commit this and other (other) criminal offenses, combined, participated in its preparation or commission. a single plan with the distribution of functions of group members aimed at achieving this plan, known to all group members.
From the above legislative definition, we can distinguish such features that give rise to discussions among scholars about the difficulty of distinguishing between a group of persons by prior conspiracy and an organized group, such as the stability and number of members of a criminal association.
The number of members of the group by prior agreement and the organized group does not cause difficulties either in the science of criminal law or in judicial practice. Thus, in a group of persons by prior agreement, there may be two or more persons who are endowed with the characteristics of the subject of a criminal offense. And for an organized group, the Criminal Code of Ukraine provides for the need to unite the efforts of at least three subjects of a criminal offense.
As for another sign - stability, it causes problems in practice. In particular, in such its manifestation as the number of criminal offenses, the commission of which is agreed by the accomplices. Because of this, it is necessary to establish differences in the stability of the studied forms of complicity.
Yes, the stability of a group of people by prior agreement, in contrast to the stability of an organized group, is not a mandatory feature. However, given that there is a certain period of time between a group member's conspiracy to commit a group criminal offense during which the group does not disintegrate, it can also be argued that resilience still exists in this form of complicity. But it is of different level and different quality of stability.
The stability of a group of persons by prior conspiracy differs from the stability of an organized group in that in the first form the formation of a criminal association is not yet complete and its composition has not stabilized. The stability of an organized group lies in its stability, the stability of its composition. However, the main difference is that joint criminal activity is designed for a long time.
Keywords: organized group, group of persons, conspiracy, law, criminal liability, law.
