CC BY
18
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 343.82
Анатолш Крижановський
старший викладач кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка"
кандидат юридичних наук
Костянтин Марисюк
професор кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка" доктор юридичних наук, професор
КЛАСИФ1КАЦ1Я ФОРМ СП1ВУЧАСТ1 У ЗЛОЧИН1
http://doi.org/10.23939/law2020.26.253
© Крижановський А., Марисюк К., 2020
Проаналiзовано питання класифжацп форм спiвучастi у злочинь Констатовано, що сучасне кримiнальне право знаходиться доволi далеко вiд вир1шення питання про унiфiкований пiдхiд до класифжацн форм спiвучастi. Не зм^ повною мiрою зняти згадану суперечку й чинний КК УкраТни.
Не заперечуючи аргументи уах сторiн, все ж, на нашу думку, зараз не час для радикальних змш одного з чшьних iнститутiв кримшального права, особливо за умов активного розроблення нового КК УкраТни. Вщтак, i надал1 базовим i найактуальнiшим для правильно! кримшально-правовоТ квалiфiкацiТ пропонуеться й надал1 вважати закрiплений у ст. 28 КК УкраТни пщхщ, згщно з яким за суб'ективними ознаками, за стшкктю суб'ективних зв'яз^в, стiйкiстю умислу розрiзняють вчинення злочину рпними злочинними групами: а) вчинення злочину групою осiб; б) вчинення злочину групою оаб за попередньою змовою; в) вчинення злочину оргашзованою групою; г) вчинення злочину злочинною оргашзащею.
Сдиною змiною, яка давно назрша, ми вважаемо доповнення згаданого перелiку пунктом "г" "вчинення злочину бандою". Незважаючи на iснуючi у наущ протилежнi думки з цього приводу, ми переконаш у необхщносл згаданого кроку, який слугуватиме чпташому виокремленню ознак, притаманних саме бандц а також вiдмежуе останню вщ 1нших форм спiвучастi вiд злочину.
Ключовi слова: спiвучасть, оргашзована група, злочинна оргашзащя, злочин, крим1нальна вщповщальшсть, право.
Постановка проблеми. 1нститут сшвучасп е одним з найскладнiших в кримшальному правi, у якому, незважаючи на багаторiчну iсторiю його вивчення i численнi дослiдження, залишаються невиршеними багато питань. Найбiльш же дискусшним з них е питання про форми сшвучасп, що констатуеться практично вшма дослiдниками ще! проблеми. Рiзноманiття пiдходiв до згаданого питання зумовлене, перш за все, складнютю дослщжуваного явища, що мiстить кiлька рiзновидiв, якi вiдрiзняються здiйснюваними спiвучасниками функщями, а також рiвнем суб'ективного зв'язку мiж ними.
I якщо щодо необхщносп видiлення форм i видiв спiвучастi суперечок практично не спостертаеться, то пропозицп щодо видшення критерпв подiбного подiлу викликають часом запект дискуси. При цьому кожен iз вчених, критикуючи позицп шшого, пропонуе свiй варiант вирiшення проблеми, який, своею чергою, стае предметом критики шшого дослщника.
Аналiз дослщження проблеми. Питання класифшацп форм ствучасп у злочинi слугували предметом наукових розвщок значно! кiлькостi вiтчизняних науковщв, твких як Л. Анохiна, Р. Галiакбаров, А. Герцензон, П. Гршаев, М. 1ванов, Г. Крiгер, А. Савчин, В. Сташис, В. Тацш, М. Шаргородський та iн.
Незважаючи на значну кiлькiсть публiкацiй, присвячених питанням формам ствучасп загалом, а також класифшацп И форм зокрема, значна кшьюсть питань i дос е спiрними та не знаходять одностайносп у колах науковцiв та практиюв.
Мета статтi. Усвiдомлюючи, що в межах одте1 коротко1 науково1 статтi неможливо розкрити всi питання, пов'язат з усiма пiдходами до класифшацп форм спiвучастi у злочиш, ми розглянемо лише найбiльш значимi та цiкавi на наш погляд, та й то лише у частит базових положень, залишивши все шше для подальших наукових розвщок.
Виклад основного матерiалу. Центральним питанням подшу спiвучастi на форми е питання про И критерп. Залежно вщ того, який критерiй повинен бути покладений в основу поняття i класифшацп, iснуючi з цього питання позицп можна подiлити на декшька груп. Однак iснують i такi пiдходи до ще1 проблеми, яю в силу свое1 своерщносп не можуть бути умовно вщнесеш до жодно1 групи i пщлягають самостiйному аналiзу.
Перша i чи не найчислентша група представлена такими вченими, як А. Трайнш, Г. Кртер, А. Пiонтконський та ш., якi визначальною ознакою форм ствучасп називають ступiнь суб'ективного зв'язку сшвучасниюв або ступiнь узгодженостi !х дш.
Одним з перших у кримшально-правово1 лiтературi цю позицiю висловив А. Трайнш, видшивши, залежно вiд "суб'ективно1 пов'язаностi ствучасп", 4 самостiйнi форми: 1) ствучасть просту, розумiючи тд нею, на вiдмiну вiд шших авторiв, не спiввиконавство, а ствучасть при вщсутносп попередньо1 змови; 2) ствучасть, що характеризуеться попередньою угодою ствучасниюв; 3) органiзовану групу i 4) спiвучасть особливого роду, тобто ствучасть у злочинному об'еднант[1, с. 79].
Цю точку зору згодом розвинули П. Гришаев i Г. Кртер, якi залежно вiд "ступеня спiворганiзованостi злочинно1 групи" запропонували таку систему форм ствучасп: 1) ствучасть без попередньо1 змови; 2) ствучасть iз попередньою змовою; 3) оргатзована група; 4) спiвучасть особливого роду - злочинна оргатзащя.
Крiм того, залежно вщ "характеру злочинно1 дiяльностi ствучасниюв" всi випадки спiвучастi вони подшяли на 2 види: просту ствучасть (стввиконавство) i складну ствучасть (ствучасть з розподшом ролей) [2, с. 51].
На вщмшу вщ вчених, якi розумiють пiд критерiем класифшацп ступiнь органiзованостi учасникiв злочину, М Шаргородський, А. Герцензон та ш. за основу класифшацп ствучасп на форми беруть характер спшьно1 дiяльностi спiвучасникiв.
На думку М. Шаргородського, "з iнституту спiвучастi слщ перш за все виключити стввиконавство, де взагалi немае спiвучастi, а по^м розрiзняти: а) спiввинуватiсть, коли декшька ошб спiльними виконавськими умисними дiями спричиняють умисно або з необережност злочинний результат; б) просту ствучасть, коли декшька ошб спшьними умисними дiями рiзного характеру (виконавець, пщбурювач, пособник, органiзатор) спричиняють умисно або з необережносп злочинний результат; в) злочинну оргатзащю, коли декшька ошб об'еднуються для певно1 злочинно1 дiяльностi без попереднього встановлення вшх конкретних И проявiв"[3, с. 97].
Класифжащя форм cnieynacmi у злочит
Тобто з наведено! вище цитати випливае, що автор виводить стввиконавство за межi шституту сшвучасп, пояснюючи це тим, що мета сшвучасп полягае у визначенш кола ошб, вщповщальних за спiльне вчинення злочинних дiянь i обсягу тих дiянь, за яю вони несуть вiдповiдальнiсть. На думку М. Шаргородського, коли в дiях кожного з учасникiв злочину мютиться його склад, передбачений Особливою частиною Кримiнального кодексу, для квалiфiкацiï ïx дiянь з позицiй шституту сшвучасп немае пщстав i потреби, тобто автор обмежуе застосування цього шституту лише ствучастю з розподшом ролей [3, с. 85].
Майже аналопчний пiдxiд до дослiджуваного питання спостертаеться у А. Герцензона. Вш належить до числа авторiв, яю проводять класифiкацiю спiвучастi на форми залежно вщ характеру спiльноï дiяльностi спiвучасникiв. I на пiдставi цього критерда А. Гсрцснзон пише, що "поняття спiвучастi охоплюе такi форми стльного вчинення злочину: 1) стввинуватють, тобто таку спiльну злочинну дiяльнiсть, яка характеризуеться однорiдною формою поведшки всix винуватцiв; 2) спiвучасть у вузькому сенс слова, тобто таку стльну злочинну дiяльнiсть, яка об'еднана единим задумом або угодою вшх учасниюв, мiж якими встановлено розподш ролей; 3) злочинне спiвтовариство, тобто стльну злочинну дiяльнiсть кiлькоx ошб, якi об'едналися з цiею метою в оргашзащю" [4, с. 362].
Крiм вищенаведеноï класифiкацiï, А. Герцензон наводить ще й iншi пщходи до розподiлу спiвучастi на форми, iснуючi в науцi кримiнального права: "по-перше, за часом спiльноï дiяльностi спiвучасть подiляють на спiвучасть на попередшх стадiяx вчинення злочину i сшвучасть при вчиненнi злочину; по-друге, за характером угоди видшяють сшвучасть без попередньо1' угоди i сшвучасть з попередньою угодою; по-трете, залежно вщ ступеня необxiдностi спiвучастi визнають спiвучасть необxiдну i спiвучасть факультативну; по-четверте, за характером учасп у злочиш видiляють пiдбурювання, виконавство i пособництво". Однак, це швидше рiзновиди спiвучастi, а не його форми, оскшьки, наприклад, ступiнь необxiдностi сшвучасп взагалi не вiдображае внутрiшнього змюту цього явища, що виключае використання згаданого термшу.
Деякi дослiдники вщкидають роздiльну класифiкацiю спiвучастi з об'ективних i суб'ективних ознак, не вбачаючи в нш практичного сенсу. Послщовним прихильником тако1' позицiï е Р. Галiакбаров. Беручи в якостi основного критерда подiлу спiвучастi на форми характер учасп у злочиш вш видшяе наступнi: 1) складну сшвучасть; 2) стввиконавство; 3) злочинну групу; 4) злочинне ствтовариство. На думку автора, саме едина (нас^зна) класифшащя вщповщае матерiальному змiсту спiвучастi, дозволяе чггко конкретизувати ïï форми залежно вщ характеру суспiльноï небезпеки i сприяе правильному та однаковому застосуванню норм шституту сшвучасп на практищ. Причому, кожна з форм сшвучасп, своею чергою, з iншиx шдстав може бути подшена на види, завданням видшення яких е вщображення того факту, що "окремi об'ективш i суб'ективнi властивостi дiяння можуть обумовити його бшьш-менш високу стутнь суспiльноï небезпеки порiвняно з шшими дiяннями, що входять поряд з останшм у одну i ту ж форму сшвучасп" [5, с. 16].
Доволi грунтовно питання про форми сшвучасп дослщжував М. 1ванов, який висловив свою оригiнальну позищю з цього питання. Пiддавши детальному аналiзу погляди рiзниx авторiв та визнавши неприйнятними запропонованi ними класифшацп форм спiвучастi головним чином через розпливчаспсть критерiïв, що вiдрiзняють одну форму вщ iншоï, вiн дшшов висновку про те, що едино можливою формою сшвучасп може бути група. "В цьому випадку, - пише автор, - група як форма сшвучасп постае як об'ективна категорiя, втшюючи в собi вш можливi зв'язки сшвучасниюв".
Зiставляючи ознаки групи як об'екта дослщження в сощальнш псиxологiï з ознаками сшвучасп, автор зробив висновок про те, що "поняття групи так, як воно формулюеться в сощальнш психологи, мютить уш форми сшвучаст^ яю були розробленi в кримiнальному правГ'. Оскiльки ж в соцiальнiй психологи будь-яку стльну дiяльнiсть розумiють як групова, то ïï формою може бути тшьки група.
Далi М. 1ванов пропонуе ввести до КК норму: "Формою ствучасп е група, рiзновидами яко1 виступають органiзацiя, банда, група, утворена за попередньою змовою та група без попередньо1' змови". I оскшьки все це умовно - за бажанням можна ввести ще кшька iнших рiзновидiв [6, с. 120].
Звертаючись до вггчизняного правового поля, то певного роду крапку у суперечщ з приводу класифшацп форм спiвучастi мав би поставити прийнятий 2001 р. Кримшальний кодекс Украши, який у ст. 28 "Вчинення злочину групою ошб, групою осiб за попередньою змовою, оргатзованою групою або злочинною оргатзащею" прямо виокремлюе окремi форми ствучасп, пишучи, що: 1. Злочин визнаеться таким, що вчинений групою ошб, якщо у ньому брали участь декшька (два або бшьше) виконавщв без попередньо1 змови мiж собою. 2. Злочин визнаеться вчиненим за попередньою змовою групою ошб, якщо його спшьно вчинили декшька ошб (двi або бiльше), якi заздалепдь, тобто до початку злочину, домовилися про спшьне його вчинення. 3. Злочин визнаеться вчиненим оргатзованою групою, якщо в його готувант або вчинент брали участь декшька ошб (три i бiльше), якi попередньо зоргатзувалися у стiйке об'еднання для вчинення цього та шшого (шших) злочитв, об'еднаних единим планом з розподшом функцш учасниюв групи, спрямованих на досягнення цього плану, вщомого вшм учасникам групи. 4. Злочин визнаеться вчиненим злочинною оргатзащею, якщо вш скоений стшким iерархiчним об'еднанням декшькох осiб (п'ять i бшьше), члени якого або структурт частини якого за попередньою змовою зоргатзувалися для спшьно1 дiяльностi з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочитв учасниками ще1 оргатзацп, або керiвництва чи координацiï злочинно1 дiяльностi iнших осiб, або забезпечення функщонування як самоï злочинноï оргатзацп, так i шших злочинних груп.
Проте, незважаючи на законодавче виршення суперечки, остання не лише не припинилась, але й продовжилась з новою силою.
Варiант подшу форм ствучасп за суб'ективними i об'ективними ознаками запропонував М. Бажанов. За об'ективними ознаками, тобто за пею роллю, яку виконуе ствучасник у злочит ним видшяються, проста ствучасть (стввиконавство, стввинтсть), складна ствучасть (ствучасть у власному розумшт слова, з розподшом ролей). За суб'ективними ознаками, тобто за стшюстю суб'ективних зв'язюв, стшюстю умислу видшяються ствучасть без попереднього зговору, за попередтм зговором, злочинна оргатзащя[7, с. 202-203].
А. Савченко також видшяе форми ствучасп за об'ективними i суб'ективними критерiями. Об'ективним критерiем 1'х подiлу вш розглядае спосiб взаемозв'язку спiвучасникiв; за ним видшяються проста i складна форми ствучасп. За критерiем стшкосп суб'ективних зв'язюв, стiйкiстю умислу вш розрiзняе групу осiб, групу ошб, яка вчиняе злочин за попередньою змовою, оргатзовану групу, злочинну оргатзащю[8, с. 131].
Л. Анохiна наголошуе, що наведенi у навчальнiй лiтературi форми спiвучастi не збiгаються з об'ективними i суб'ективними ознаками визначених у КК Украши оргатзованих об'еднань злочинноï дiяльностi. Тому настае необхщнють подальших дослiджень форм спiвучастi у кримшальному правi. Маеться на меи (у стислому форматi) викласти свое бачення цiеï проблеми. Зазначимо, що форми ствучасп дають можливiсть з'ясувати суттсть спiльноï злочинноï дiяльностi, об'еднано1' у певний рiвень органiзацiï за ступенем ïï суспiльноï небезпеки. Власне, форма, як констатували стародавт римляни, е способом вщображення змiсту предмета i явищ.
Проста форма ствучастг. До не1' вiдносимо вчинення злочину декiлькома особами (групою осiб) без попередньо1' змови, у тому чи^ з погодженням дiй на мющ, вiдповiдальнiсть за якi, по-перше, передбачена за даною ознакою, i безпосередньо вказана у нормах КК Украши, i, по-друге, здшснення будь-якого шшого злочину групою ошб без попередньо1' змови у випадках, коли така ознака у статп КК прямо не наводиться.
Складна форма ствучастг. З огляду на суспшьну небезпеку злочитв, що за сво1'ми правовими ознаками входять до не1', складну форму ствучасп доцшьно розмежувати на складну квалiфiковану i складну особливо квалiфiковану.
Класифжащя форм cniey4acmi у злочит
До складно1' квалiфiкованоï вщносимо вчинення злочину групою ошб за попередньою змовою. У КК Украши цю ознаку визначено як квалiфiкуючу i таку що, обтяжуе вщповщальнють. Найбiльше таких поеднань у нормах, що встановлюють кримшальну вщповщальнють за злочини проти власносп та у сферi об^у наркотичних засобiв.
Складна форма сшвучасп особливо квалiфiкована - це оргашзована група, а також банда, озброене формування та шше злочинне угрупування, правовi ознаки яких визначено у ч. 3 ст. 28 КК Украши. Таю злочинш об'еднання за сво1'м змютом е стiйкими оргашзованими структурами, що створюються за взаемною згодою ïx спiвучасникiв i спрямоваш на тривалу злочинну дiяльнiсть.
Своею чергою, оргашзоваш групи за ступенем 1'х суспiльноï небезпеки доцiльно розмежувати на два види. Перший - не озброена оргашзована група. Другий - озброена оргашзована група, банда чи формування.
Вища форма сшвучасп - дiяльнiсть злочинних оргашзацш кримшального спрямування та злочинна полггична система чи оргашзащя, яка е найбшьш сощально небезпечною структурою [9, с. 24-25].
Висновки. Щцсумовуючи викладене вище, можна констатувати, що сучасне кримшальне право знаходиться доволi далеко вiд вирiшення питання про ушфшований пiдxiд до класифiкацiï форм сшвучасп. Не зм^ повною мiрою зняти згадану суперечку й чинний КК Украши.
Не заперечуючи аргументи усix сторш, все ж, на нашу думку, зараз не час на радикальш змши одного з чшьних iнститутiв кримiнального права, особливо за умов активного розроблення нового КК Украши.
Вщтак, i надат базовим i найактуальшшим для правильно! кримшально-правово! квалiфiкацiï пропонуеться й надалi вважати закрiплений у ст. 28 КК Украши шдхщ, за яким за суб'ективними ознаками, за стшюстю суб'ективних зв'язюв, стiйкiстю умислу розрiзняеться вчинення злочину рiзними злочинними групами: а) вчинення злочину групою ошб; б) вчинення злочину групою ошб за попередньою змовою; в) вчинення злочину оргашзованою групою; г) вчинення злочину злочинною оргашзащею.
Сдиною змшою, яка давно назрiла, ми вважаемо доповнення згаданого перелiку пунктом "г" "вчинення злочину бандою". Незважаючи на iснуючi у наущ протилежнi думки з цього питання (наприклад, I. Радюнов стверджував, що ним на рiвнi дисертацшного дослiдження "наведено додатковi аргументи на користь того, що банда належить до такоï форми сшвучасп, як вчинення злочину оргашзованою групою ошб, а тому ш притаманш всi ознаки цiеï форми сшвучасп у злочиш, а також на reï повнютю поширюеться регулюючий вплив шституту сшвучасп у злочиш" [10, с. 6]), ми переконаш у необхщносп згаданого кроку, який слугуватиме чпташому виокремленню рис, притаманних саме банд^ а також вщмежуе останню вiд iншиx форм сшвучасп у злочиш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Трайнин А. Учение о соучастии. М. : Юридическое издательство НКЮ СССР, 1941. 158 с. 2.Гришаев П., Кригер Г. Соучастие по советскому уголовному праву. М. : Госюриздат, 1959. 156 с. 3. Шаргородский М. Некоторый вопросы общего учения о соучастии. Правоведение. 1960. № 1. С. 91-98. 4.Герцензон А. Уголовное право. Часть общая. - М. : Издание РИО ВЮА, 1948. 215 с. 5. Галиакбаров Р. Борьба с групповыми преступлениями. Вопросы квалификации. Краснодар : КГАУ, 2000. 200 с. 6.Иванов Н. Понятие и форма соучастия в советском уголовном праве. Саратов: Издательство Саратовского университета, 1991. 128 с. 7. Кримшальне право Украши. Загальна частина. Кшв-Харшв : Юршком 1нтер-Право, 2001. 436 с. 8. Савченко А. Сучасне кримшальне право Украши. К.: 1нЮре, 2005. 293 с. 9. Анохша Л. Проблеми класифжацп форм сшвучасп у злочиш Форум права. 2008. № 1. С. 23-27. 10. Радюнов I. Кримшальна в1дпов1дальшсть за бандитизм: автореферат дис.. к.ю.н. 12.00.08. / 1гор 1ванович Радюнов. Х.: Нацюнальний ушверситет внутршшх справ, 2004. 18 с.
REFERENCES
1. Traynin A. Ucheniye o souchastii [The doctrine of complicity]. Moskow, Yuridicheskoye izdatel'stvo NKYU SSSR, 1941. 158 p. 2. Grishayev P., Kriger G. Souchastiye po sovetskomu ugolovnomu pravu [ParticipationinSovietcriminallaw]. Moskow, Gosyurizdat, 1959. 156 p. 3. Shargorodskiy M. Nekotoryy voprosy obshchego ucheniya o souchastii[Some questions of the general doctrine of complicity]. Pravovedeniye, 1960, № 1. Pp. 91-98. 4. Gertsenzon A. Ugolovnoye pravo. Chast' obshchaya [.Criminal law. Common part]. Moskow, Izdaniye RIO VYUA, 1948. 215 p. 5. Galiakbarov R. Bor'ba s gruppovymi prestupleniyami. Voprosy kvalifikatsii [The fight against group crimes. Qualification Issues]. Krasnodar, KGAU, 2000. 200 p. 6. Ivanov N. Ponyatiye i forma souchastiya v sovetskom ugolovnom prave [The concept and form of complicity in Soviet criminal law]. Saratov, Izdatel'stvo Saratovskogo universiteta, 1991. 128 p. 7. KryminalDne pravo Ukrayiny. ZahalDna chastyna [Criminal law of Ukraine. The common part]. Kyyiv-Kharkiv, Yurinkom Inter-Pravo, 2001. 436 p. 8. Savchenko A. Suchasne kryminalDne pravo Ukrayiny [Modern criminal law of Ukraine]. Kyiv, InYure, 2005. 293 p. 9. Anokhina L. Problemy klasyfikatsiyi form spivuchasti u zlochyni [Problems of classification of forms of complicity in crime.] Forum prava, 2008, № 1. Pp. 23-27. 10. Radionov I. KryminalDna vidpovidalDnistD za bandytyzm [Criminal responsibility for banditry]: avtoreferat dys.. k.yu.n. 12.00.08. / Ihor Ivanovych Radionov. Kharkiv : NatsionalDnyy universytet vnutrishnikh sprav, 2004. 18 p.
Дата надходження: 25.03.2020р.
Anatoliy Kryzhanovskyi
Institute of Jurisprudence, Psychologyand Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure, Ph. D., Assoc. Prof.
Kostyantyn Marysyuk
Institute of Jurisprudence, Psychologyand Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure, Doctor of Law, Prof.
CLASSIFICATION OF FORMS OF PARTICIPATION IN CRIME
The article is devoted to the analysis of the question of classification of forms of complicity in crime. It is stated that modern criminal law is quite far from solving the question of a unified approach to the classification of forms of complicity. The current Criminal Code of Ukraine was not able to completely remove the said dispute.
Not disputing the arguments of all parties, however, in our opinion, we believe that now is not the time for radical changes to one of the leading institutions of criminal law, especially in the conditions of active development of the new Criminal Code of Ukraine. Therefore, it is further suggested that the basic and most relevant for the correct criminal legal qualification be further enshrined in Art. 28 of the Criminal Code of Ukraine the approach according to which on subjective grounds, on stability of subjective connections, stability of intent differentiates committing a crime by different criminal groups: a) committing a crime by a group of persons; b) committing a crime by a group of persons by prior conspiracy; c) committing a crime by an organized group; d) committing a crime by a criminal organization.
The only change that is long overdue, we consider the addition of the mentioned list item "d" "committing a crime by a gang." In spite of the opposing views in science, we are convinced of the need for this step, which will serve to more clearly distinguish the features inherent in the gang and to distinguish the latter from other forms of complicity from crime.
Key words: complicity, organized group, criminal organization, crime, criminal liability, law.
