CC BY
12
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш_
4. Зотиков Е.А. Антигенные системы человека и гомеостаз.- М., 8. Никитюк Б.А., Мороз В.М., НикитюкД.Б. Теория и практика инте-1982.- 240с. гративной антропологии. Очерки.- Киев-Винница: Изд-во "Здо-
5. Ковешников В.Г., Никитюк Б.А. Медицинская антропология.- К.: poв'я", 1998.- 303с.
Здоров'я, 1992.- 200 с. 9. Ballesta F. Genetics and allergy //Allergol. Immunopathol. (Madr).-
6. Корнетов H.A., Николаев В.Г. Биомедицинская и клиническая 1998.- уЫ.26, N°3.- Р. 83-86.
антропология для современных медицинских наук (Введение) 10. Cummins H. and Midlo Ch. Finger Prints, Palms and Soles. An In-
//Мат. конференции «Актуальные вопросы биомедицинской и traduction to Dermatoglyphics.- Philadelphia, 1961.- 300p.
клинической антропологии».- Красноярск, 1997.- С.1-7. 11. Cvjeticanin M., Jajic Z., Jajic I. Quantitative analysis of digitopalmar
7. Никитюк Б.А., Корнетов H.A. Интегративная биомедицинская ан- dermatoglyphics in men with ankylosing spondylitis //Reumatizam.-тропология.- Томск: ТНЦСО РАМН, 1998.- 182с. 2000.- Vol.47, №1.- Р.5-12.
12. Demoly P. Respiratory allergic disease genes //Rev. Pneumol. Clin.-2003.- Vol.59, №2.- Р.67-75.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПАЛЬЦЕВОЙ ДЕРМАТОГЛИФИКИ У СЕЛЬСКИХ ПОДРОСТКОВ, ПРОЖИВАЮЩИХ НА ТЕРРИТОРИИ ПОДОЛЬСКОГО РЕ-ГИОНА, БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ПроцюкТ.Л., Гунас И.В., Кожемяка А.И., Чирка О.В., Потеева Т.В.
Ключевые слова: дерматоглифика, ногтевые фаланги, папиллярные узоры, сельские подростки.
В статье освещены вопросы особенностей дерматоглифики у здоровых, и больных бронхиальной астмой сельских детей, которые проживают на территории Подольского региона. На большом фактическом материале (392 отпечатка рук 196 детей старшего школьного возраста) нами установлено, что наибольшие отличия гребневого счета встречаются у больных мальчиков - на IV пальце правой и I пальце левой кисти а у больных девочек на I, III, IV пальцах правой кисти и на III, IV, V пальцах левой кисти. Наиболее выраженные отличия между группами больных и здоровых детей наблюдались при анализе качественных показателей пальцевой дерматоглифики.
Summary
FEATURES MANUAL DERMATOGLYPHICS AT THE RURAL TEENAGERS LIVING IN TERRITORY OF PODOLSK REGION, SICK OF THE BRON-CHIAL ASTHMA
ProtsjukT.L., Gunas. I.V., Kozhemjaka A.I., Chirka O.V., Poteeva T.V. Keywords: a dermatoglyphics, nail phalanxes, papillary patterns, rural teenagers.
In article are taken up questions of features of a dermatoglyphics at healthy, and rural children sick of a bronchial asthma who live in territory of Podolsk region. On the big actual material (392 prints of hand of 196 children of the senior school age) by us it is established, that the greatest differences of the cristarum invoice meet: - at sick boys - on IV a finger right and I a finger of the left brush; and at sick girls on I, III, IV fingers of the right brush and on III, IV, V fingers of the left brush. The most expressed differences between groups of sick and healthy children, were observed at the analysis: quality indicators of a manual dermatoglyphics.
УДК 616-053.2/. 5-002.2-08-084: 615.916'16
ХАРАКТЕРИСТИКА 3АХВ0РЮВАН0СТ1, 0С0БЛИВ0СТЕЙ ПЕРЕБ1ГУ ХР0Н1ЧН01 ПАТОЛОГИ
ТА ПР0Ф1ЛАКТИКА II ВИНИКНЕННЯ У Д1ТЕЙ, ЯК1 ВЖИВАЮТЬ ПИТНУ В0ДУ 3 П1ДВИЩЕНИМ ВМ1СТ0М
ФТ0РУ
Фесенко М.С., Комар В.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши « Украшська медична стоматолопчна академ1я» м. Полтава
Обстежено 131 дтей ежом е1д 5 д1б до 15 роте з р1зною патолог1ею, що проживають е еколог1ч-но несприятлиеому райот. Вияелено, що дти, ят ежиеають питну воду з тдеищеним емктом фтору, стое1дсоткоео мають прояеи анемИ та дисбактерюзу е поеднант з хротчною та су-путньою патолог1ею. В зе'язку з чим запропоноеано проеедення неспециф1чних метод1е профша-ктики ранньог теал1дизацп дтей, ят еключають забезпечення д1тей приеозною питною еодою, е1дкриття джерел еодопостачання з нормальним емжтом фтору у питнт еод1 та стеорення санаторног зони (е межах району, де р1еень фтору у питнт еод1 е норм1) з еикористанням ае-ротерапп, бальнеотерапгг та фтотерапгг. Ключов1слова: екопатолопя, фтор, анем1я, дисбактерюз
Вступ
В останнм час техногенез значно перевищив здатысть природи до самовщтворення. На сьо-годы як в промислових мютах, так \ в невеликих населених пунктах спостер1гаеться висока дитя-ча захворюваысть. У св1тл1 даноТ проблеми важ-ливо те, що част1 \ довготривал1 ¡нфекцмно-
запалы-ii процеси слизових оболонок бронх1в, носа та горла ведуть до зниження функцюналь-Hoi здатност1 бронхо - легеневоТ, серцево - су-динно1, ¡мунноТ та ¡нших систем, порушення ком-пенсаторних мехаызмв оргаызму дитини, ран-нього формування хроннних процес1в pecnipa-торноТ системи, таких як хроннний бронх1т, бро-
* Дана стаття е фрагментом НДР «Стан здоров'я dimeO шктьного вку з район/в еколог/чного неблагополучия» (20062008 роки), номер держреестрацп
нх1альна астма та ¡нше, порушення ф^ичного та нервово - психнного розвитку [4, 5, 6, 8].
Несприятливе навколишне середовище при-зводить як до загострення хроннних хвороб, так i до виникнення р1зних гострих захворювань, а також ускладнюе nepe6ir, та, в деяких випадках, може бути причиною неефективност стандарт-них протокол^ лкування [6, 10, 11, 12, 13].
Вищевказаы обставини дають пщг'рунтя для поглибленого вивчення особливостей nepe6iry захворювань у д1тей з хроннною патолопсю на фоы анеми i дисбактерюзу у Bcix вкових трупах з р1зним соц1альним статусом з подальшим за-стосуванням профтактичних захода у даного контингенту хворих.
Мета дослщження: вивчення захворюваност1, особливостей nepe6iry хроннноТ патологи та розроблення профлактичних захода для запо-б1гання розвитку патолопчних стаыв у д1тей, як1 вживають питну воду з тдвищеним вмютом фтору.
Матер1али та методи досл1дження
Для виршення поставлених завдань на 6a3i Карл1всько1 центрально!' районноТ лкары проводили комплексне кпннне обстеження в динамМ У 131 ДИТИНИ BiKOM Bifl 5-i доби до 15 poKiB (хло-пчиюв 55 %, д1вчаток 45%), яке включало клнн-Hi, 6ioxiMi4Hi, потенцюметричы та бактерюлопчы дослщження, що проводилися у кпнннм лабораторий поглиблений огляд пед1атра, отоларинголога, невролога, окулюта, стоматолога, ортопеда. Враховувались даы загального анал1зу KpoBi та ce4i з визначенням еритроцитарних ¡н-декав: середнього об'сму еритроцит1в (MCV), середнього BMicTy гемоглобну в еритроцит1 (МСН), середньоТ концентрацп гемоглобну в еритроцит1 (МСНС), середньоТ концентрацп ге-моглобну, гематокриту; пщрахунок проводили за загальноприйнятою методикою.
Концентрацп фтору в ce4i визначали потенцн
Частота виявлення анем/й, duct
ометричним методом за допомогою фторселек-тивного електроду « Елю-131 F», виробник НПО «Вим1рювальна технка 1Т», м. Москва, з реест-рац1сю на ph- метрн Mini вольтметр! виробник РУП «ГЗИП», м. Гомель. Результати перерахо-вувалися вщповщно до формул! та таблиц! пе-рерахунку величини ph в мг/дм 3 (за норму взято величину 0,19 мг/дм 3 або 10 - моль/л). Для соцюметричного обстеження було складено кар-ти обстеження д1тей, як1 враховували ocHOBHi характеристики мкросоц1ального середовища дитини. Р1вень фтору у питнм вод1 населених пункт1в, в яких проживають обстежеы нами д1ти, коливався вщ 0,5 до 4,48 мг/л (при HopMi 1,5 м/г).
Результати дослвдження та ix обговорення
Вивчення захворюваност1 показало, що серед обстежених д1тей (131), як1 вживають питну воду з пщвищеним вмютом фтору, не було виявлено жодно1 дитини, яка б не мала Tie'i чи ¡ншоТ патологи, зокрема, анемт, дисбактерюз в посднаны з хроннною та супутньою патолопсю виявлеы у 47,1 % д1тей (табл.1); анем1я в супровод1 хронн-Hoi супутньоТ патологи мала мюце у 36,8 % ви-падюв (табл.2); дисбактерюз в посднаны з пд-роцефальним синдромом, пфамщальною недо-статнютю, бронх1альною астмою, атопнним дерматитом, ДЖВШ, хроннним аденощитом, кар-дюпат1ею, медикаментозною та побутовою алер-псю, ВСД, остеопорозом зустрнасться у 16,1 % (табл.3.)
Особливо насторожуе те, що серед д1тей пер-шого року життя (I група) не було таких, яких можна взнести до I групи здоров'я, осктьки у 50% д1тей мали мюце KLniHiHHi ознаки анеми I ступеню, II ступеню у 30% та прояви дисбактерн озу II ступеню у 60%, III ступеню у 10 % обстежених в поеднаны з ппотроф1ею, paxiTOM, ЕКД, тимомегал1ею, кардюпат1ею, харчовою алерпею. Аналопчна законом1рнють вщмнасться у д1тей у Biui до 3-х poKiB (II група).
Таблиця 1
tpioeie, хрон/чно! та супутньо'/патологпу обстежених д/тей
Нозолопя 1група n=20 II група n=48 III група n=23 IV група n=40
1 ч/х n=10 II р/х n=10 1 ч/х n=25 II р/х n=23 1 ч/х n=11 II р/х n=12 1 ч/х n=23 II р/х n=12
Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс %
Анем1я, дисбактерюз - - - - - - 10 43, 5 - - - - - - 4 23,5
Анем1я, дисбактерюз, ти-момегал1я, харчова, ме-дикаментозна алерпя, кард1опат1я, хр.гломерулонефрит, не-фропат1я, аденощи, кан-дидоз слизових оболонок, гемангюма 4 40, 0 4 40, 0 11 44, 0 6 26, 1 2 18, 2 2 16, 7 - - - -
Анем1я, дисбактерюз, харчова, побутова алерпя, кард1опат1я, хр. тонзил1т, ВСД, ДЖВШ,конституц1ональне ожир1ння 1 10, 0 2 8,0 4 36, 3 10 43, 7 3 17,6
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Таблиця 2
Частота виявлення анем/й, хрон/чно!та супутньо)' патологпу обстежених д/тей
Нозолопя 1група п=20 II група п=48 III група п=23 IV група п=40
1 ч/х п=10 II р/х п=10 1 ч/х п=25 II р/х п=23 1 ч/х п=11 II р/х п=12 1 ч/х п=23 II р/х п=12
Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс %
Анем1я - - 2 20,0 4 16,0 7 30,4 - - 8 66,6 1 4,3 8 47,1
Анем1я, г1потроф1я, ра-х1т, ЕКД, дисплаз1я кульшових суглоб1в 2 20,0 4 40,0 4 16,0 - - 1 9,1 2 16,7 - - - -
Анем1я, рах1т, кардюпа-т1я, судомний синдром 1 10,0 1 9,1
Анем1я, туб1нф1кування - - - - - - - - 1 9,1 - - - - - -
Анемт, БА, побугова алерпя - - - - - - - - - - - - 1 4,3 - -
Таблиця 3
Частота виявлення дисбактерюз!в, хрон'нноТта супутньо)'патологпу обстежених д/тей
1група п=20 II група п=48 III група п=23 IV група п=40
Нозолопя 1 ч/х п=10 II р/х п=10 1 ч/х п=25 II р/х п=23 1 ч/х п=11 II р/х п=12 1 ч/х п=23 II р/х п=12
Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс %
Дисбактерюз 1 10,0 - - 1 4,0 - - 1 9,1 - - 1 4,3 - -
Дисбактерюз, рах1т, парат-роф1я, гщроцефальний синдром, п1рам1дна недостат-н1сть - - - - 1 4,0
Дисбактер1оз, паратроф1я, кард1опат1я, ВСД, остеопо-роз, хр. аденотонз1л1т, ДЖВШ 2 8,0 6 26,1
Дисбактер1оз, ЕКД, медика-ментозна алерг1я 1 10,0 - - - - - - 1 9,1 - - 1 4,3 - -
Дисбактер1оз, кард1опат1я, атоп1чний дерматит 1 4,3 1 5,9
Дисбактер1оз, БА, побутова алерпя, ДЖВШ, хр. адено-тонз1л1т, ВСД 2 8,8 1 5,9
У д1тей II та III групи анемт та дисбактерюз супроводжувалися харчовою та медикаментозного алерпею, тимомегалюю, хроннним гломе-рулонефритом, хроннним аденотонзил1том, БА, кандидозом слизових оболонок, ДЖВШ, ВСД. Необхщно вщм1тити, що анем1я та дисбактерюз в поеднаны з ¡ншою хроннною та супутньою па-толопею серед ч/х д1тей зустрналися достов1рно частше, до того ж домЫували анем1я та дисбактерюз 11-111 ступеню в пороняны з анемию I дис-бактерюзом I ступеню у р/х д1тей. Виявлений
вщсоток хроннноТ патологи у обстежених д1тей корелюе з пщвищеною концентрацию фтору в питый вод1, а також ¡з зменшеною концентрац-ею зал1за та кальщю сироватки кровг
Наявнють велико!' ктькост1 хроннноТ та супут-ньо1 патологи у д1тей, як1 вживають питну воду з пщвищеним вмютом фтору, диктуе необхщнють своечасного ТТ виявлення з метою профтактики та неспецифнних метода лкування та реабть таци, спрямованих на запоб1гання ранньоТ ¡нва-лщизацм даного контингенту д1тей (рис.1).
Рис.1 Неспециф1чн1 методи проф/лактики
Висновки
1. Дти, як1 вживають питну воду з пщвищеним вмютом фтору, стовщсотково мають прояви анемп та дисбактерюзу в посднаны з хроннною та супутньою патолопсю.
2. Проведения неспецифнних метода профн лактики сприятиме зменшенню формування та розвитку хроннноТ патологи у д1тей, як1 прожи-вають в еколопчно несприятливому рег1он1.
Л1тература
1. Гончарук Б.Г., Явор1вський О.П., 1ванно О.П. Шк1длив1 чинники навколишнього середовища та Тх вплив на здоров'я дитячого населения // Медицина дитинства.-К.:Здоров'я, 1999.-Т.4.-С.649-689.
2. Пахомов С. П. Состояние здоровья новорожденных в районах Курской области с высокой пестицидной нагрузкой // Педиат-рия.-2006.-№1.-С.103-104.
3. Подолянська В.В. Комплексна оц1нка стану здоров'я д1тей, що проживають на територп, забруднен1й фтором та солями важких метал1в: Дис. ...канд. мед. наук:14.01.10.-Льв1в., 2001.-214 с.
4. Резн1ченко Ю.Г., Резн1ченко Г.I. Порушення стану здоров'я д1тей раннього BiKy великого промислового MicTa та медичн1 шляхи корекцм // Здоровье ребенка.-2006.-№2.-С.40-46.
5. Самарцев А.А. Научное обоснование организации клиники детской экопатологии: Автореф.дис. ...на соискание канд. мед. на-ук:14.00.09/ Урал. гос. мед.ак-ия.- Екатеринбург.,2006.- 29 с.
6. Correia F., Ramm F. von der Fehr, P. Arneberg et al. Dental fluorosis and nutricional status of 6- to 11-year- old children living in rural areas of Paraiba, Brazil // Caries Research.- 1999.- № 33 (1).- P. 66-73.
7. Den Besten P.K. Biological mechanisms of dental fluorosis relevant to the use of fluoride supplements // Community Dentistry and Oral Epidemiology.- 1999.- № 27 (1).- P. 7-41.
8. Warren J. J., Kanellis M.J., Levy S.M. Flurosis of the primary dentition : what does it mean for permanent teeth? // J. Am. Dent. Assoc.-1999.- № 130 (3).- P.56-347.
9. Warren J. J., Levy S.M. Systemic fluoride. Sourses, amounts and effects of ingestion // Dent. Clin. North Am.- 1999.- № 43(4).-P.695-711.
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ, ОСОБЕННОСТЕЙ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ И ПРОФИЛАКТИКА ЕЕ ВОЗНИКНОВЕНИЯ У ДЕТЕЙ, КОТОРЫЕ УПОТРЕБЛЯЮТ ПИТЬЕВУЮ ВОДУ С ПОВЫШЕННЫМ СОДЕРЖАНИЕМ ФТОРА Фесенко M.E., Комар B.M.
Ключевые слова: экопатология, фтор, анемия, дисбактериоз
Обследовано 131 детей возрастом от 5 суток до 15 лет с разной патологией, которые проживают в экологически неблагоприятном районе. Выявлено, что дети, которые употребляют питьевую воду с повышенным содержанием фтора, стопроцентно имеют проявления анемии и дисбактериоза, а также хроническую и сопутствующую патологию. В связи с чем предложено проведение неспецифических методов профилактики ранней инвалидизации детей, которые включают обеспечение детей привозной питьевой водой, открытие источников водоснабжения с нормальным содержанием фтора в питьевой воде и создание санаторной зоны (в границах района, где уровень фтора в питьевой воде в пределах нормы) с использованием аэротерапии, бальнеотерапии и фитотерапии.
Summary
CHARACTERISTICS OF DISEASE INCIDENCES, PECULIARITIES OF THE COURSE OF CHRONIC PATHOLOGY AND PREVENTION OF ITS DEVELOPMENT IN CHILDREN APPLYING POTABLE WATER WITH INCREASED FLUORIDE CONTENT Fesenko M.Ye., Komar V.M.
Key words: ecopathology, fluoride, anemia, dysbacteriosis
131 children aged 5 days to 15 year old with various pathologies being dwellers of unfavorable ecological areas were subjected to the careful inspection. It has been found out the children who applied potable water with high fluoride content had certain manifestations anemias and dysbacteriosis and chronic associated pathology. Thereupon it is advisable to carry out unspecific measures of early children invalidism prevention which include the supplying children with imported potable water or detecting and equipping potable water springs with proper fluoride concentration and creation of sanatorium areas (within the areas with proper fluoride concentration in potable water), and using the following sanatorium treatment as aerotherapy, bal-neotherapy, phytotherapy.
