CC BY
5ХАРАКТЕРИСТИКА П1ДПРИСМНИЦТВА ТА ОСОБЛИВОСТ1 ЙОГО РОЗВИТКУ НА
СШЬСЬКИХ ТЕРИТОР1ЯХ
Timoe Д.В.
acnipaHm, асистент кафедри фтанав, банювськог справи та страхування, Вiнницький нацюнальний аграрний утверситет
CHARACTERISTICS OF ENTREPRENEURSHIP AND FEATURES OF ITS DEVELOPMENT IN
RURAL AREAS
Titov D.
postgraduate student, assistant of the department offinance,
banking and insurance, Vinnytsia National Agrarian University
Анотащя
Стаття присвячена характеристик реалiзацii тдприемницького потенщалу в альськш мюцевосп та основним особливостям, котрi даний потенщал визначають. Дослiджено сутнiсть поняття «щдприемниц-тво» та визначено основш принципи на яких основуеться пвдприемницька дiяльнiсть . Проаналiзовано основш особливостi здiйснення пiдприeмництва в сшьськш мiсцевостi. Дано рекомендацп щодо першочер-гових заходiв ефективно! пвдтримки та перспектив розвитку пвдприемництва на регюнальному рiвнi. Дане наукове дослiдження слугуе, як практичним так i теоретичним прикладом формування сприятливого тд-приемницького клiмату в сiльськiй мiсцевостi та дае змогу усввдомити сильнi слабш сторони тдприемни-цького потенцiалу альських територiй.
Abstract
The article is devoted to the characteristics of the realization of entrepreneurial potential in rural areas and the main features that determine this potential. The essence of the concept of "entrepreneurship" is studied and the basic principles on which entrepreneurial activity is based are determined. The main features of entrepreneurship in rural areas are analyzed. Recommendations are given for priority measures of effective support and prospects for business development at the regional level. This research serves as both a practical and theoretical example of the formation of a favorable business climate in rural areas and allows us to understand the strengths and weaknesses of the entrepreneurial potential of rural areas.
Ключов1 слова: пвдприемництво, пвдприемницький потенщал, сшьсьш територп, сшьське щдприем-ництво, малi та середш пвдприемства, фермерське господарство, децентралiзацiя, мiсцеве самоврядування.
Key words: entrepreneurship, entrepreneurial potential, rural areas, rural entrepreneurship, small and medium enterprises, farming, decentralization, local self-government.
Постановка проблеми. В умовах сьогодення, коли в репонах iснують ряд економiчних та соща-льних проблем, стае необхвдним пошук шляхiв для 1х подолання. I одним iз таких шляхiв е розвиток щдприемництва в альськш мюцевосп, адже саме воно допомагае стабiлiзувати економiки, виступае джерелом забезпечення соцiального захисту, ро-бить вагомий внесок у зменшення сощально! на-пруги i розвиток ринкових вшносин. У порiвняннi з провшними крашами свiту розвиток пвдприемниц-тва на сшьських територiях в Украш характеризу-еться тим що юнуе конфлiкт iнтересiв пiдприемцiв i представнишв державних iнститутiв, що значно перешкоджае розвитку сприятливого середовища для налагодження пвдприемницьких вiдносин. Тому важливим е пошук шляхiв вирiшення даних проблем.
Метою статп е дослiдження особливостей та основних характеристик розвитку щдприемництва на сшьських територгях в сучасних умовах.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Сшьсьш територи е важливою ланкою для ство-рення мiцноi економiки, адже, як показуе свгговий досвiд, саме на даних територiях виробляеться зна-чна частина ВВП в будь-якш державi, оскiльки данi
територii спецiалiзуються на таких видах дiяльно-сл, котрi неможливi реалiзувати в men, особливо це стосуеться сiльського господарства. Проте, як ми бачимо Украша дещо ввдстае ввд основних свь тових тенденцiй i ii тдтримка розвитку тдприем-ництва на сшьських територгях е значно меншою шж це необхвдно. Але перед тим , як заглибитись в особливосп розвитку пiдприемництва, слiд для початку дати характеристику поняттю «тдприемництво» та розiбратися чим воно являеться.
Ввдтак першим на що ми звернемо увагу це те, що вперше наукове поняття «тдприемництво» було запропоноване Р. Кантiльйоном у XVIII ст. Вш розглядав тдприемництво як особливу еконо-мiчну функцш, а ризик вважав основною його характеристикою, при цьому пвдприемцями вiн вважав людей з нефшсованими прибутками, а дохiд тдприемця при цьому являвся платою за ризик [1].
Щодо трактування поняття «тдприемництво» сучасних нормативно - правових актах, то в Госпо-дарському кодексу Украши, а саме в статп 42 ви-значаеться, що пвдприемництво - це самостiйна, im-цiативна, систематична, на власний ризик госпо-дарська дiяльнiсть, що здшснюеться суб'ектами
господарювання (тдприемцями) з метою досяг-нення економiчних i сощальних результатiв та оде-ржання прибутку [5].
Приблизно такого ж визначення i притриму-еться Закон Укра1ни «Про пвдприемництво», в ньому визначають пвдприемництво, як безпосере-дню, самостшну, систематичну, на власний ризик дiяльнiсть по виробництву продукцй, виконанню роби, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здiйснюeться фiзичними та юридичними особами, зареестрованими як суб'екти пвдприемни-цько! дiяльностi у порядку, встановленому законо-давством [4].
Отже, ми бачимо iз даних визначень, що пвдп-риемництво здшснюеться виключно на власний ро-зсуд пвдприемця з метою отримання прибутку, но при цьому супроводжуеться ризиками, якi прита-маннi подiбному виду дiяльностi. При цьому пвдп-риемництво в свош дiяльностi дотримуеться пев-них принципiв, як1 також зазначеш в Законi Укра-1ни «Про пвдприемництво» i до них ввдносять наступнi принципи:
- вiльний вибiр видiв дiяльностi, який перед-бачае, що тдприемець в правi вшьно обрати вид дь яльностi котрим вiн бажае зайнятися i в якому вiн бачить фiнансовi перспективи;
- залучення на добровiльних засадах до здш-снення пвдприемницько! дiяльностi майна та кош-тiв юридичних осiб i громадян;
- самостшне формування програми дiяльно-стi та вибiр постачальник1в i споживачiв вироблю-вано! продукцй, встановлення цiн ввдповвдно до за-конодавства;
- вiльний найм працiвникiв:
- залучення i використання матерiально-тех-нiчних, фiнансових, трудових, природних та iнших видiв ресурсiв, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;
- в№не розпорядження прибутком, що зали-шаеться пiсля внесення платеж1в, установлених за-конодавством;
- самостшне здшснення пвдприемцем - юри-дичною особою зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, використання будь-яким пвдприемцем надежно! йому частки валютно! виручки на свш розсуд [4].
Таким чином, ми бачимо, що законодавчо пе-редбачено певш права i свободи для шдприемщв, проте реалiзацiя пвдприемницько! дiяльностi в сшь-ськ1й мiсцевостi ввдбуваеться пвд впливом специфь чних особливостей котрi визначають пвдприемни-цький потенщал. Цi особливостi створюють, як перспективи, так i загрози для розвитку пвдприемств.
Вiдтак, розглядаючи особливосп розвитку пвд-приемництва в сшьськш мiсцевостi, перше на що слад звернути увагу, так це на наявшсть працездат-ного населення на даних територiях. Сьогоднi в Ук-ра!ш складаеться така ситуацiя, що б№ша частина працездатних сiльських жителiв пере!жджають з метою працевлаштування за кордон, або в мюто.
Це спричинено якраз тим, що ввдсутшсть пвдп-риемств в сiльських районах спричиняе вилущену
мiграцiю та створюють диспропорцш в економ!ч-ному розвитку регюшв. Тому слвд звернути увагу, що необхвдно пвдвищувати роль пвдприемництва в даних регiонах та пвдтримувати !х фiнансово i законодавчо, створювати сприятливi умови для налаго-дження пiдприeмницького клiмату.
Наступною особливютю пiдприeмництва е природнi переваги сшьських територiй, як1 уособ-люють специфiчнi характеристики певних терито-рiй iз притаманними тiльки !м суспiльними благами, як формують сприятливi економiчнi, соща-льнi та просторовi умови i середовище для розвитку сшьського пвдприемництва, проживання й нормально! життед1яльносп населення. Використання за-значених можливостей стимулюе розвиток рекреа-цшно туристичного пiдприемництва, зокрема сiль-ського зеленого туризму, що е запорукою пвдвищення рiвня добробуту селян, !х зайнятосп та самозайнятостi [2].
Також до особливостей розвитку шдприемни-цтва ввдносять неоднорiднiсть розвитку сiльських районiв в межах одше! кра!ни. Частина ще! неодно-рiдностi ввдображае змiни в локальних характеристиках сiльських регюшв у межах !х нацiональних, а iншi пов'язанi з нацiональними та регюнальними вiдмiнностями та наслвдками для перспектив розвитку альського господарства. Для перифершних сiльських районiв характерна ввддалешсть вiд ос-новних риншв, депопуляцiя, iнфраструктурнi недолiки висока залежшсть вiд наземно! дiяльностi. Навпаки, доступш або бiльш центральнi сiльськi райони, як правило, мають бiльшу щшьшсть населення, бiльш близьке розташування до ринкiв, менша залежнiсть ввд сiльського господарства i бiльш диверсифжовану економiчну базу.
Як наслвдок, мюьш та сiльськi протиставлення не завжди показують, що сiльськi райони стають у непридатнiсть порiвняно зi сво!ми мiськими коле-гами, що стосуеться пвдприемництва. Дшсно, юну-ють велик! ввдмшносп в економiчних показниках мiж сшьськими i мюькими районами, проте як по-казуе европейський досввд, сьогодш саме в альсь-ких районах найвищий рiвень створення робочих мюць, це спричинене б!льш розмiреним способом життя, кращою екологiею, швидшою можливютю добиратися з дому до роботи та затрати на життя громадян в альськш мюцевосп е значно меншими. Тому, якщо брати до уваги даний досввд, то можна побачити, що для сшьських райошв юнують перспективи i в Укра!ш, головне це створити можли-вють для налагодження пвдприемницько! д!яльно-сл i забезпечити людей базовою сощальною шфра-структурою (школи, дитяч! садки, полшлшки, б!блютеки ! т.д.).
На пвдприемницьку ефектившсть регюну та його здатшсть до змш також впливае структура його дшчих пвдприемств. Розм!р пвдприемств ви-значае, як! витрати та доходи воно буде нести, а також насшльки воно буде конкурентоспроможним в пор!внянш з великими щдприемствами чи ф!р-мами. Пвдприемства у сшьськш мюцевосп, як правило, менш! шж !хш мюьш колеги, з бшьшою част-
кою мшро- та однооабних тдприемств, що говорить про те, що вони можуть задовольнити сво! потреби за рахунок власних внутрiшнiх ресурсiв. Невеликий середнш розмiр фiрми в поеднанш з !х роз-подiлом та вщдалешстю, робить послуги з щдтримки бiзнесу сiльським фiрмам складнiшими та потенцшно дорожчими, шж у мютах. Крiм того, мiкропiдприемства, як1 знаходяться вiддалено вiд мiст е важкодоступною групою з боку зовнiшнiх ш-весторiв, !м складнiше залучити швестицп, а обсяг власних коштiв е зазвичай недостатнiм для здшс-нення повноцiнноi дiяльностi, через що таким щдп-риемствам тяжко вийти на вищий рiвень та освою-вати новi ринки збуту.
Ще одшею особливiстю, яка визначае сiльське щдприемництво е галузева розгалуженiсть, а точ-нiше Гг вiдсутнiсть, якщо ми говоримо про саме ук-рашсьш села. Традицiйно галузевi вiдмiнностi юну-ють в економiчнiй структурi мюьких та сiльських територiй, як1 мають потенцiйнi наслщки для роз-витку пщприемництва. В Укрш'ш, в умовах зршо! ринково! економiки, галузевий аспект сшьського щдприемництва протягом останнiх рошв дещо змь нився в кращу сторону i почав поступово розвива-тися. Чудовим прикладом галузево! розгалуженосп в пiдприемництвi е сiльська економжа США в ос-новi яко! сьогоднi лежить диференцiйована структура, яка передбачае рiзноманiтнi поеднання виро-бничих та сiльськогосподарських послуг, вщпочи-нку (туризму) та несiльськогосподарських заходiв. Традицiйнi ж галузi промисловостi, так як земле-робство та видобуток, вже не е основними джере-лами зайнятостi, оскшьки нова економiчна дiяль-нiсть показала чудову тенденцiю по створенню бь льшого обсягу нових робочих мюць. У той же час, альських районах Украша, вiдсутнiсть економiчноi' диверсифжаци може спричинити залежнiсть вщ одного сшьськогосподарського чи виробничого пвдп-риемства. При цьому якщо виникають, як1сь кри-зовi явища, що спричиняють перешкоди в ефектив-ному функцюнуванш однiеi галузi, то це може призвести до втрати робочих мюць для жителiв всього населеного пункту. Також не слщ забувати, що при галузевш розгалуженостi зростають потреби в найманих робггниках, оск1льки людськ1 ре-сурси в селах е обмежеш, а вщ так iз зростанням по-питу на працiвникiв, зростатиме i пропонована ним заробiтна плата. Диверсифiкацiя сшьських фермер-ських господарств в сучасних реалiях украшського ринку, може набувати найрiзноманiтнiших форм, а саме: роздабна торгiвля (фермерськi (органiчнi) магазини, ремiсничi центри, обробка продуктiв ха-рчування); туризм та вiдпочинком (зелений туризм, вщпочинок на свiжому повiтрi, вщпочинок бiля во-дойм, спiлкування з тваринами); послуги (альсько-господарсьш, несшьськогосподарський та промис-ловi). Диверсифiкацiя пропонуе значнi можливостi для покращення економiчноi життездатностi сшь-сько! економiцi в щлому. У той же час диверсифь кацiя не е ушверсальною панацеею, i при Г! реалiза-цii фермери часто стикаються з рядом шших проблем.. Крiм того, на можливостi випдног диверсифжаци впливае мiсце розташування, одним
i3 ключових факторiв е доступ до великих мюьких центрiв.
Незважаючи на можливi структурнi та галузевi змши, сiльське господарство залишаеться ключо-вим сектором у багатьох сiльських економжах. На-вiть там, де pi3^ зменшився вщсоток альсько! ро-бочо! сили, зайнято! в сiльському господарств^ сiльське господарство продовжуе мати важливий вплив на сiльську економiку. Продуктивна альсь-когосподарська база створюе для села основний обсяг продукци, яка реалiзуеться на мiських та закор-донних ринках, що i дае змогу наповнювати сшь-сьш бюджети. У той же час, зменшення пiдтримки сiльського господарства у поеднанш зi змiною тен-денцш на ринку посилюе тиск на фермерiв. Осш-льки фермери стикаються з бшьшим рiвнем ринко-во! конкуренци, а пщтримка сiльського господарства зменшуеться, фермери змушенi самостшно шукати новi можливостi для бiзнесу, а це в свою чергу значно сповiльнюе розвиток сiльського господарства в порiвнянi з тим, якщо б воно ефективно тдтримувалося на рiвнi держави.
Останньою особливютю, яка визначае розвиток пщприемництва в сiльськiй мiсцевостi е шнова-цiйнi показники. 1нновацй' лежать в основi здат-ностi сiльських райош конкурувати на одному рiвнi з мюькими районами. Пiдприемцi мають вщгра-вати ключову роль у сприянш конкурентоспромож-ностi регiону, створюючи новi продукти та послуги, виводячи !х на ринок i бути на крок попереду вщ сво!х конкуренпв. Як наслщок, ефективнiсть впро-вадження iнновацiй в сiльських регiонiв стае критично важливою для !х подальшого розвитку. Для сшьсько! мюцевосл дилемою е те, що вони значно вщстають з точки зору шновацшного розвитку. У вщдалених сшьських районах, де прийняття та ш-тенсивнiсть використання комп'ютерних техноло-гш е вiдносно низькою, жодне шдприемство не зда-тне виробляти i реалiзовувати свою продукцiю на тому ж рiвнi, що i щдприемства котрi активно впро-ваджують шновацп. Хоча ефективне використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологш (1КТ) по-тенцiйно е одним iз способiв того, як альський бiз-нес може подолати деяш недолiки щодо вщдалення вщ основних риншв та джерел постачання, даш мiжнародних дослщжень свщчать про те, що сшь-ський бiзнес, як правило, вщстае вiд сво!х мюьких колег у використаннi 1КТ в будь-якш краíнi свiту. Наприклад, у европейському мiжнародному досль дженнi використання 1КТ було показано, що осно-вними бар'ерами для подальшого використання 1КТ були брак часу на навчання та безпосередне використання 1КТ, вiдсутнiсть вiдповiдних особистих навичок та вартють обладнання. Хоча швидке спш-кування через 1нтернет та iншi форми телекомуш-кацiй можуть представляти собою нову «промис-лову революцш», припускаеться, що змiни, внесеш появою 1нтернету, надають змiшане благо для сшьсько! мiсцевостi. У зв'язку з цим, юнують припу-щення, що багато змiн у новш економiцi, заснова-нiй на шформаци, напевно не принесуть корисп сiльськiй мiсцевостi на практицi, оскшьки робочiй
сил! не вистачае багатьох основних навичок, необ-хвдних для !х використання. Проте, з плином часу ! змшою поколшь, яка вже сьогодш розпочалася, альське населения в повному обсяз! зможе осво!ти новггш технолог!! ! застосувати !х в пвдприемниц-твг
З огляду на розглянуп особливосп тдприем-ництва в сшьськш мюцевосп, можна сказати, що щдприемницький потенщал сшьських територш мае свое мюце ! може бути реал!зований, хоча кон-курентоспроможшсть сшьських пвдприемств е зна-чно нижчою шж у мюьких.
В загальному, шдприемницький потенщал альських територш можна визначити як здатшсть та можливють члешв домогосподарств ! суб'екпв господарювання сшьських територш до виробниц-тва продукци, надання послуг на засадах адекватно! ринковим умовам тдприемницько! поведшки, орь ентовано! на отримання прибутку на основ! використання природно-ресурсних, економ!чних ! сощаль-них фактор!в. У сшьськш мюцевосп розвиток пвд-приемництва мае специф!чш особливосп, зумовлеш вторично закршленими звичаями, тра-дищями, менталитетом. Пвдприемницький потенщал сшьських територш значною м!рою реал!зу-еться через мал! форми господарювання, яким при-таманш основш риси щдприемництва -шщатившсть, самостшнють, новаторство, високий ризик. Серед них розр!зняють форми щдприемни-цького типу (фермерськ господарства, приватш щдприемщ, виробнич! кооперативи) та форми гос-подарського типу (особист! селянськ господарства, обслуговуюч! та садово-городш кооперативи тощо)
[3].
Таким чином, можна надати наступш рекоме-ндаци щодо першочергових заход!в ефективно! шд-тримки та перспектив розвитку шдприемництва на репональному р!вш:
- полшшення умов проживання ! створення благ для сшьського населення, аби вони могли реа-л1зовувати свш потенщал не пере!жджаючи в мюто, або за кордон;
- формування сприятливого пвдприемниць-кого ктмату та дотримання чинного законодавства;
- розроблення органами мкцевого самовря-дування сшьських громад стратегш розвитку шдп-риемництва зпдно потенщалу, котрий притаман-ний шсцевосп в як1й така стратепя реал1зуеться;
- пвдтримка шновацшно! об!знаносл сшьсь-ких жител!в;
- запровадження ефективного фiнансового мехашзму пiдтримки малих та середнiх пвдпри-емств з сшьських бюджепв.
Висновки. Щдводячи шдсумок слiд сказати, що пвдприемництво завжди було i буде основною можливютю для формування мiцноi економiки, воно юнуе як на рiвнi села у виглядi особистих фе-рмерських господарств, малих та середнiх пвдпри-емств, так i на рiвнi держави у виглядi великих корпораций Саме пвдприемництво слугуе платформою для реaлiзaцii винaхiдливостi, iдей, креативносп та мрiй сотень тисяч громадян, воно забезпечуе мшь-йонам громадян робочi мiсця. Саме тому, надваж-ливим е недопущення втрати пвдприемницького по-тенцiaлy саме на селг Адже, якщо на рiвнi мюта цьому придiляеться достатньо уваги, то подолан-ням проблем вiдсyтностi пвдприемств в сiльськiй мiсцевостi чи !х неефективному фyнкцiонyвaнню, уваги придiляеться значно менше. Звичайно вiдрaзy реaлiзyвaти увесь наявний пвдприемницький потен-цiaл села неможливо, i тут звичайно вагому роль вь дiгрaе вiдсyтнiсть мiцноi' економiки, як тaкоi' зага-лом, але певш кроки щодо покращення пвдприем-ницького клiмaтy слiд вже розпочати здшснювати, особливо враховуючи той факт, що саме зараз ввд-буваеться реформа децентрaлiзaцii i багато сш об'еднуються в одну громаду i формуеться спiль-ний бюджет, якого вже може бути достатньо для пiдтримки i розвитку малих i середнiх пвдприемств.
Список лiтератури
1. Балановська Т.1., Гогуля О.П. Розвиток сiльського щдприемництва в Укра!'щ Глобaльнi та нащональш проблеми економiки. 2018. № 21. С. 230-235.
2. Балановська Т. I., Розвиток пвдприемниц-тва на сшьських територiях: можливосп та загрози. 1нфраструктура ринку. 2019. Вип. 28. С. 51-59.
3. Крупа В. Р., Крупа О. М. Реaлiзaцiя тдпри-емницького потенщалу сiльських територш: су-чaснi умови та перспективи. Ефективна економжа. 2018. №6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6417
4. Законом Укра!ни про пвдприемництво ввд 07.02.1991 № 698-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-12
5. Господарський кодекс Укра!ни ввд 16.01.2003 № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15
ФИНАНСОВАЯ ГРАМОТНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ
Даурова Н.З.
канд.экон.наук, доцент, Адыгейский государственный университет
Тлехурай-Берзегова Л.Т. д-р.экон.наук, профессор, Адыгейский государственный университет
Бюллер Е.А.
канд.экон.наук, доцент, Адыгейский государственный университет
Водождокова З.А.
канд.экон.наук, доцент, Адыгейский государственный университет
