Научная статья на тему 'Несільськогосподарська діяльнiсть як вимір активізації сільських територій'

Несільськогосподарська діяльнiсть як вимір активізації сільських територій Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
48
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
дестинації / багатофункціональний розвиток / туристичні послуги / активізація підприємницької діяльності / destinations / multifunctional development / tourist services / revitalisation of business

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Б. Б. Батюк, Н. Є. Кудла

Сучасне бачення розвитку сільських територій повинно стосуватися підвищення виробничого потенціалу аграрного сектора в поєднанні з розвитком несільськогосподарської діяльності шляхом активізації місцевого підприємництва. В процесі стабілізації ситуації у сільському господарстві ранг галузей сировинного характеру буде відносно зменшуватися на користь переробних галузей і надання послуг, в тому числі туристичних. Це становить нові виклики перед селянами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, працівниками освіти та науки на предмет активізації господарської діяльності на сільських територіях. Спостереження автора та проведені анкетні дослідження становлять спробу аргументувати важливість диверсифікації діяльності суб’єктів господарювання у сільській місцевості, вказуючи на аналогію закордонної практики. Дослідження виявили об’єктивні й суб’єктивні чинники, які не дозволяють активізувати підприємництво у сільській місцевості, а саме, низька купівельна спроможність сільських жителів й якість їх життя, повністю зношена технічна інфраструктура, значні транспортні витрати, незадовільна реалізація державних програм.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Non-agricultural activities as a measure of revitalisation of rural areas

A latest vision of the development of rural areas should include an increase of productive capacities of the agrarian sector in conjunction with the development of non-agricultural activities through the revitalisation of local entrepreneurship. In the process of stabilisation of the situation in agricultural industry, the priority of raw material sectors will be reduced in relative terms to tip the balance in favour of processing operations and the provision of services, including tourism. This poses new challenges to rural residents, local authorities, non-governmental organisations, and education and science professionals to revitalise economic activities in rural areas. The observations made and surveys conducted by the author are an attempt to make a case for the importance of diversification of the operations of business entities in rural areas with reference to international experience. Research has made it possible to identify both objective and subjective factors that prevent the revitalisation of entrepreneurship in rural areas, specifically, the low purchasing power of rural residents and their quality of life, fully dilapidated technical infrastructure, significant transport costs, and poor implementation of public programmes

Текст научной работы на тему «Несільськогосподарська діяльнiсть як вимір активізації сільських територій»

Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно!" медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.

CepÎH: Економiчнi науки

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences

ISSN 2519-2701 print

https://nvlvet.com.ua/index.php/economy_doi: 10.32718/nvlvet-e9220

Non-agricultural activities as a measure of revitalisation of rural areas

B. Batyuk1, N. Kudla2

'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Lviv University of Trade and Economics, Lviv, Ukraine

Article info

Received 08.02.2019 Received in revised form

11.03.2019 Accepted 12.03.2019

Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-068-885-31-99 E-mail: bbbatyk@gmail.com

Lviv University of Trade and Economics, Tugan-Baranovs'kogo Str., 10, Lviv, 79005, Ukraine. Tel.: +38-098-583-35-60 E-mail: kudlan@ukr.net

Batyuk, B., & Kudla, N. (2019). Non-agricultural activities as a measure of revitalisation of rural areas. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 120-124. doi: 10.32718/nvlvet-e9220

A latest vision of the development of rural areas should include an increase of productive capacities of the agrarian sector in conjunction with the development of non-agricultural activities through the revitalisation of local entrepreneurship. In the process of stabilisation of the situation in agricultural industry, the priority of raw material sectors will be reduced in relative terms to tip the balance in favour of processing operations and the provision of services, including tourism. This poses new challenges to rural residents, local authorities, non-governmental organisations, and education and science professionals to revitalise economic activities in rural areas. The observations made and surveys conducted by the author are an attempt to make a case for the importance of diversification of the operations of business entities in rural areas with reference to international experience. Research has made it possible to identify both objective and subjective factors that prevent the revitalisation of entrepreneurship in rural areas, specifically, the low purchasing power of rural residents and their quality of life, fully dilapidated technical infrastructure, significant transport costs, and poor implementation of public programmes.

Key words: destinations, multifunctional development, tourist services, revitalisation of business.

XX • • • • • ••• •

Неольськогосподарська дшльшсть як вимф активпацп сшьських територш

Б.Б. Батюк1, Н.С. Кудла2

1 Львiвський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та

2Львiвський торговeльно-eкономiчний унiвeрситeт, м. Львiв, Украта

Сучасне бачення розвитку сыьських територш повинно стосуватися тдвищення виробничого потенщалу аграрного сектора в поеднанн з розвитком нестьськогосподарськог дiяльностi шляхом актив1зацИ мiсцевого тдприемництва. В проце^ стабШзацп ситуаци у сыьському господарствi ранг галузей сировинного характеру буде вiдносно зменшуватися на ко-ристь переробних галузей i надання послуг, в тому числi туристичних. Це становить новi виклики перед селянами, органами мкцевого самоврядування, громадськими оргажзащями, пращвниками освШи та науки на предмет актив1зацИ господарсь-ког дiяльностi на сыьських територiях. Спостереження автора та проведет анкетт дослiдження становлять спробу аргументувати важливкть диверсифшаци дiяльностi суб'ектiв господарювання у стьськт мiсцевостi, вказуючи на анало-гЮ закордонног практики. Дослiдження виявили об'ективн й суб'ективн чинники, ят не дозволяють актив^зувати тдпри-емництво у стьськт мiсцевостi, а саме, низька кутвельна спроможтсть сыьських жителiв й ятсть гх життя, повтстю зношена техтчна тфраструктура, значж транспорты витрати, незадовыьна реалiзацiя державних программ.

Ключовi слова: дестинацп, багатофункцюнальний розвиток, туристичж послуги, актив1защя тдприемницьког дiяльностi.

Сучасний европейський розвиток сшьських територш CTOÏTb перед багатьма викликами, як зовтшт-ми, так i внутршшми, яш мають важливе значення не тшьки для селян i сшьськогосподарських товаровиро-

бнишв, але й для споживачiв i платнишв податшв. Ц виклики полягають у переосмисленш цшей аграрно1 полггики, форм ïï розвитку i реалiзацiï. Еволющя ст-льно1 сшьськогосподарсь^' политики £вропейського

Союзу показуе на чгткий ввдхщ ввд типово галузево! аграрно! поливки до спрямовано! на багатофункцю-нальшсть полгтики розвитку села, ютотним елемен-том яко! е збалансований i сталий розвиток альського господарства та iнших галузей агропромислово! еко-номiки, суспiльний розвиток i збереження навколиш-нього природного середовища, юторико-культурно! спадщини (Adamowicz, 2005).

Концепщя багатофункцiонального розвитку сшь-ських територiй та позавиробничих функцiй сшьсько-го господарства вимагае пошуку методiв оцiнки цих функцiй, калькулювання та знайдення ввдповвдних способiв винагородження селян за !х вклад у збере-ження i формування природного, культурного середо-вища, сiльських краевидiв, традицiй, що демонстру-ють вiдкритiсть i гостиншсть сiльського простору. Сучасне сiльське господарство повинно штегруватися у систему збалансованого i сталого розвитку сшьсь-ких територш, а зi змiною державно! аграрно! политики, вступом у СОТ та набуттям асоцiйованого членства в £С може скористатися з шших видiв фiнансово! й техшчно! допомоги.

Украшсьш науковцi добре розумшть, що для сталого розвитку АПК особливу увагу необхщно придь лити подоланню соцiального занепаду села i забезпе-ченню комплексного соцiально-економiчного розвитку сiльських територш в контексл економiчно! безпе-ки кра!ни (Vasyltsiva & Boika, 2016). При цьому по-виннi одночасно розв'язуватися двi групи завдань: перша - прискорення розв'язання актуальних соща-льних проблем аграрного сектора економши i, в шир-шому плаш, села загалом, як середовища життедiяль-ностi третини громадян Укра!ни; друга - формування виробничо! i сощально! сфери сiльських територiй за моделлю багатофункцiонального розвитку, яка при-таманна постшдуст^альним кра!нам.

Розвиток сiльських територш в основному полягае у диференщаци сшьського господарства, а отже, вщ-ходi вiд монофункцiйностi, яка, як правило, полягае у виробнищга сшьськогосподарсько! продукцi!. Однак можна стверджувати, що традицшне село завжди було багатофункцюнальним, тiльки у дещо iншому значенш, нiж сьогоднi. Давня багатофункцiональнiсть полягала в тому, що поза виробництвом альськогос-подарських продуктiв його мешканц виготовляли значну частину засобiв пращ (господарський рема-нент, корми, будiвельнi матерiали тощо), самi забез-печували бiльшiсть потрiбних !м засобiв споживання, а також виробничих i побутових послуг. Така багато-функцiональнiсть, перш за все, була зосереджена навколо сшьськогосподарського шдприемства i вихо-дила з характеру селянського господарства. Тради-цiйний селянин вимушений був бути, в силу обста-вин, багатофункцiональним.

Сучасний багатофункцiональний розвиток полягае у запровадженш в сшьський простiр нових функцiй, не пов'язаних iз сiльським господарством. Головною метою багатофункцюнального розвитку сiльських територiй е незмшне полiпшення умов життя, пращ i вiдпочинку селянських родин, надання несшьськогос-подарських послуг (сiльський чи еколопчний туризм). Рушiйною силою такого розвитку може бути модерш-

защя або будова ново! суспiльно-економiчно! шфра-структури на селi, яка сприятиме розвитку неальсь-когосподарсько! дiяльностi на сшьських територiях при одночасному розширенш зайнятостi мiсцевого населення. Акцентування традицшним селом нових, неаграрних функцiй сприятиме зменшенню безробiт-тя, а також розвитку п1дприемництва, яке е умовою кожного виробничо-економiчного росту (Wilkin, 2013).

Практика сввдчить, що багатофункцiональний розвиток альських територiй у розвинутих кра!нах був результатом i зусиллям багатьох iнституцiй, особливо якщо цей процес стосувався слаборозвинутих регiо-шв, тобто з великим рiвнем безробгття, незадовiльною iнфраструктурою i депопуляцiйними проблемами. Процесом створення нових робочих мюць, нових джерел доходiв сiльського населення, розвитком тд-приемництва, тобто господарською активiзацiею сiль-ських територiй, займаються спецiалiзованi урядовi агенцi!' при шдтримщ бюджетного фiнансування, а також сво! пропозицi!' висловлюють громадськ1 установи, приватш органiзацi!, як1 спiвпрацюють з мюце-вими адмiнiстрацiями.

В Укра!ш i у кра!нах европейського ствтоварист-ва можна виокремити сiльськi райони, яш розвива-ються динамiчно i швидко, а населення, яке проживае в них, одержуе доходи вищ^ н1ж у середньому в кра!-нi. Однак частка таких територш незначна у державному масштаба Бшьшють сiльських територiй стано-влять райони господарсько! стагнацi!', або так званого безперспективного розвитку, яш розглядалися владою як непотрiбнi через !х територiальне розмiщення, у той час коли економiчний розвиток мiст вщбувався швидкими темпами. Пол1тика кра!н Свропейського Союзу спрямована на збереження територiальних одиниць, сприяе !х розвитку, залучаючи рiзноманiтнi структурнi фонди, програми, про що сввдчать висок1 життевi стандарта сшьського населення та !х побутовi умови.

Багатофункцiональний характер сiльських терито-рш е концепцiею формування стратегi! розвитку села, зокрема тдтримки несiльськогосподарсько!' дiяльнос-тi його мешканцiв. Основу такого розвитку становить, перш за все, мюцеве пiдприемництво, яке спрямоване на рiзнi форми залучення капiталу, з одного боку, розширення аграрно! дiяльностi i розвиток iнших чи нових альськогосподарських напрямiв виробництва, а з другого - становлення бiзнесу, не пов'язаного з аграрним сектором мюцево! економiки. Пiдприемниц-тво в аграрнш сферi характеризуеться розвитком виробництва основних продукпв сiльського господарства, нетрадицшно! (альтернативно!) продукцi!' рiльниц-тва, !! переробки, виробничим обслуговуванням альського господарства. Несшьськогосподарська сфера включае розвиток комунальних послуг, торгiвлю, промисловi виробництва на мiсцевiй сировинi, а також обслуговування соцiально-культурно! та турис-тично! iнфраструктури. Отже, багатофункщональний розвиток полягае у диференцiацi! сшьсько! економiки, вмiлому запровадженнi у альський простiр щораз бiльше функцiй несшьськогосподарського призначен-ня. Розбудова малого i середнього виробництва, його

MogepHi3a^a, oco6ihbo 3aroriBeibHo-nepepo6Horo xapaKTepy, HapogHHx peMeeei, noeiyr, iH$pacrpyKTypH to^o Ha CiibCbKHx Tepuropiax enpuaTHMe npo^eciHHiH aктнвiзaцii HaeeieHHa, aKe 3 HaeoM BigxogHTHMe Big eiibCbKorocnogapcbKoro внpo6ннцтвa. TaKi npoцeсн npumBHgmaTb CTpyKTypHi 3MiHH y eiibCbKoMy eepego-BH^i, BniHBaMHH thm caMHM Ha nigHeeeHHa arpapHoi e^epu Ha bh^hh Ta aKicHimHH ^a6eib roenogapMBaH-Ha, ^o TaK Ba®iHBo 3 noraagy nepcneKTHBH iHrerpaiiii yKpaiHH y COT Ta BCTyny go £BpoeoM3y.

CTBopeHHa hobhx po6onux мiсцb Ha CiibCbKHx Tepu-Topiax e ochobhom yMoBoM nigBH^eHHa eycniibHo-Bupo6Hunoro noTeH^aiy KpalHu. npu цbOмy npo6ieMH eeia i ciibCbKoro rocnogapcTBa noBHHHi po3riagaTHca KoMnieKCHo, ocKiibKH icHyMTb 3aie®HocTi Mi® Mogep-Hi3a^ero CiibCbKoro rocnogapcTBa Ta 6aгaтo$yнкцioнa-ibHHM po3bhtkom CiibCbKHx TepuTopin. CTBopeHHa Mo^iHBocTen Ta yMoB npaцi gia thx, xto 6a®ae BigMo-BHTHCb Big BegeHHa ciibCbKorocnogapcbKoi giaibHocTi, aie Mae HaMipu nocTiHHo npo®HBam y eeii, noTpi6Ho oKpeMo po3riagaTH y Ha^oHaibHift CTpaTerii, a Ha bh-pimeHHa TaKux 3aBgaHb noBHHHi BugiiaTuea 6Mg®eTHi 3aco6u.

£ 6araTo npHHHH, aKi 3MymyMTb eeiaH 3aHMamea He TiibKH ciibCbKHM rocnogapcTBoM, a h iHmoM roenogap-CbKoM giaibHicTM y MeHmux MacmTa6ax. OgHaK HaHBa-®iHBima npuHHHa BuxoguTb 3 phhkobhx npннцнniв KoHKypeH^i': ^opoKy CTae MeHme BiacHHKiB eeiaHCb-khx i ^epMepcbKHx rocnogapcTB Ta mmux nignpueMCTB pi3Hux opraнiзaцiннo-npaвoвнx $opM roenogapMBaHHa, aKi yTpuMyMTbca bhkimhho 3 goxogy, ogep®aHoro Big ciibCbKorocnogapcbKoi' giaibHocTi, a thm 6iibme thx, xto ogep®ye CTa6iibHi goxogu.

npoBegeHi HayKoBi goeiig®eHHa 3 цiei npo6ieMaTH-kh go3BoiuiH oцiннтн nepcneKTHBH BegeHHa roenogap-CbKoi giaibHocTi y Bu6paHux CiibCbKHx TepuTopiax nepegripcbKux i ripcbKux paftornB .HbBiBCbKoi o6iacri. AHKeTyBaHHaM 6yio oxonieHo 109 cy6'eKTiB, aKi $yHK-^oHyroTb y npuBa6iHBHx TypHCTHHHHx gecTHHaqiax. Aia goeiig®eHHa ey6'eKTH nignpнeмннцbкoi giaibHocTi BH6upaiHCb BunagKoBo, a TaKo® 3a gonoMoroM h cnpuaHHaM opraHiB Mic^Bol Biagu. 3i6paHHH y TaKHH cnoci6 MaTepiai 6yio BignoBigHo CHCTeMarrooBaHo h onpaцboвaнo.

3HanHa HacTHHa pecnoHgeHTiB 94% 3a3HaHHia cbom HeBgoBoieHicTb 3 BegeHoi giaibHocTi. Ao ochobhhx npuHHH TaKoi CHTyaaii aHKeToBaHi BKa3aiH HH3bKi goxo-gu, 3HanHi mBed'H^ftm BKiageHHa Ta BueoKa npaцe MicTKicTb npogyкцii, to6to BmpaneHoro Haey Ha ogu-hhhm npogyKaii hh HagaHHi noeiyr. BignoBigi мiсцeвнx nignpнeмцiв Bupa3Ho BKa3yBaiH Ha noTpe6y noKpa^eH-Ha oKynHocTi BegeHoi giaibHocTi.

He3Ba®aMHH Ha geKiapoBaHi npo6ieMH, HH3bKy peH-Ta6eibHicTb Ta HecnpuaTiHBi yMoBH BegeHHa rocnogap-CbKoi giaibHocTi Ha CiibCbKHx TepuTopiax 76% Big 3ara-ibHoi KiibKocTi onuTaHux pecnoHgeHTiB MaMTb HaMip i Hagaii 3aHMaTuca CBoeM goTenepimHboM giaibHicTM, 17% mBugme 3a Bee He niaHyMTb po3riagaTH iHmi $o-pMH giaibHocTi h BiporigHo He 6ygyTb BnpoBag®yBaTH KapguHaibHux 3MiH. CTpyKTypy BignoBigen Ha nuTaHHa, ^o CToeyeTbca HaMipiB ^ogo HanpaMiB MaH6yTHboi giaibHocTi npegcTaBiae pue. 1.

□ lie mho fi;v. «m mkii'.;)i.1 n.i:ii i.

□ lll.HLllll'-' :l. . I..'I .ip.Hj:I..b auLlLHOCTl

□ 11 :,n:v:,: >".11:.nil n>HH:i.

□ Fun. 11 ha "im:. TTtgu.TTnr-ri

Phc. 1. HaMipu pecnoHgeHTiB ^ogo CTaBieHHa go roenogapcbKoi giaibHocTi

y goeiig®yBaHiH eiibCbKift мiсцeвoстi nepeBa®aMTb gy®e Maii roenogapcbKi ey6'eKTH - Mara3HHH, aK npa-bhio npogoBoibHi, goeuTb npuMiTHBHi o6eiyroByMHi nignpueMCTBa, nuiopaMH, nyHKTH npoKary enopTHBHo-TypucTHHHoro enopag®eHHa, oeo6ucTi eeiaHCbKi roeno-gapcTBa, aKi HagaMTb TypucTHHHi noeiyru, BegeHHa aKux He BHMarae 3HaHHux iнвeстнцiнннx BHTpaT Ta

BHcoKoKBaii^iKoBaHux сneцiaIiстiв. nepeBa®Ha Kiib-KicTb BiacHHKiB Maiux nignpueMCTB - цe iragu, aKi He xapaKTepu3yMTbca bhpo6hhhom eKcnaHcieM. OgHaK y цiн BeiHKiH KiibKocTi eiibCbKux nignpнeмцiв 3HangyTb-ea aKTHBHi oco6ucTocTi, ^o b HegaieKoMy MaH6yTHboMy 3Mo®yTb nigBH^HTH e^eKTHBHicTb onoiMBaHoi $ipMH. Ag®e BigoMo, ^o 1 rpH., oTpuMaHa y e^epi CiibCbKoro rocnogapcTBa, 3a6e3nenye po6otom 12 rpH. b iHmux e^epax ®HTTegiaibHocTi eyeniibCTBa - nocranaHHa, 36epiraHHa, nepepo6KH, xapnyBaHHa to^o (Rarok, 2011). Ao Maioro CiibCbKoro 6i3Heey Heo6xigHo CTaBH-THca BignoBigaibHo, ag®e BiH Mo®e BigirpaBaTH Ba®-iHBy poib y po3BHTKy CiibCbKHx TepuTopin.

РeaIiзaцia кoнцenцii 36aiaHcoBaHoro po3BHTKy CiibCbKHx TepuTopin, gHBepcH^iKaaiftHi npoцeсн b ar-papHin e$epi, po3bhtok HeeiibCbKoroenogapcbKHx $yH-Kaift CiibCbKHx TepuTopin noBHHHi CTaTH npegMeToM po3riagy ypagoBHx CTpyKTyp i BignoBiggM Ha HaaBHi TpygHo^i, a TaKo® Ha 3aTa®Hy KprooBy снтyaцiм yKpa-iHCbKoro eeia. KiMHoBa npo6ieMa 6araTbox eii noiarae y 3a6e3neneHHi npaцeвIamтyвaннa 6e3po6iTHHx, oeo6-ihbo npaцeзgaтннx ®iHoK Ta Moiogi. 3aBgaHHaMH Mie-цeвoi Biagu i цeнтpaIbннx gep®aBHHx opraHiB e CTBopeHHa cnpuaTiHBHx yMoB gia po3BHTKy pi3HHx $opM Maioro i eepegHboro mgnpHeMHu^Ba.

Ao ochobhhx nepemKog po3BHTKy Maioro nignpueM-ннцтвa Ha eiibCbKux Tepuropiax Mo®Ha BigHecTH (Cherven, 2010):

- BigeyTHicTb egHHoi, noeTanHo peaii3oBaHoi CTpaTerii Ta TaKTHKH po3BHTKy Maioro 6i3Heey Ha eiibCbKux TepuTopiax;

- HegocTaTHicTb ^iHaHcoBHx peeypeiB opraHiB Mie-цeвoro caMoBpagyBaHHa gia ^opMyBaHHa Haie®Hoi iнстнтyцiннoi iH^pacTpyKTypu nigTpuMKH Ta po3BHTKy nignpнeмннцтвa;

- HegocTaTHin gocBig, HaBHKH Ta piBeHb nigroToBKH npegcTaBHHKiB opraHiB gep®aBHoro ynpaBiiHHa ^ogo peaIiзaцii npoeKTiB po3BHTKy Maioro nignpнeмннцтвa;

- низький р1вень розвитку транспортно!, соща-льно! та ринково! шфраструктури у сшьськш мюцево-стц

- недостатшсть навишв ведения п^дприемницько! д1яльност1, нестача фшансових ресурав населення у сшьськш шсцевосп щодо започаткування та ведення пвдприемницько! д1яльност1;

- вшсутшсть д1евих програм залучення кошпв вггчизняних трудових мцранпв у тдприемницьку д1яльн1сть;

- чинник трансформацшнох кризи (неспромож-шсть сшьськогосподарських тдприемств, демографь чна криза тощо);

- пасившсть оргашв мюцевого самоврядування в учасп м1жнародних проектах з актив1зацп тдприем-ницько! д1яльност1 на сшьських територ^ях.

За таких обставин необхвдно ретельно проанал1зу-вати наявний потенщал для розвитку б1знесу, зокрема амейного, найб1льш прийнятного для альсько! мю-цевосп. Перспективними напрямами розвитку малого б1знесу на досл^джуваних альських територ1ях е бджiльництво, розведення ставково! риби, вирощу-вання лшарських рослин, мш1 переробка продукпв рослинництва i тваринництва, надання туристичних послуг, придорожнш сервю та народш промисли.

Сшьсьш територи прських i передпрських пере-бувають у рiзних умовах щодо можливостей ведення на сво!х теренах несшьськогосподарсько! дiяльностi. Фактор селянсько! ментальносп, який залишився з часiв цeнтралiзованого управлiния, створюе велик! перешкоди тдприемництву. Мiсцeва влада i локальнi стльноти надал1 оч1кують допомоги ззовш, не розу-мшчи, як багато залежить вш них самих. Вмше вико-ристання потенщалу розташування, зовшшна реклама мюцевосп, залучення родинних та шших швестор!в, входження у ринков! шш1, звичайно не прост завдан-ня, але й не неможлив1 щодо виконання.

Важливим заходом щодо виршення проблеми розвитку сшьських територш е схвалення концепцп "Державно! цшьово! програми сталого розвитку сшь-ських територш на перюд до 2020 року", в якш зазна-чаеться, що оптимальним вар1антом розв'язання ще! проблеми е "створення правових, фшансових та орга-шзацшних умов для реал1заци багатофункцюнальнос-ri альського господарства, формування конкурентос-проможного аграрного сектору, диверсифшаци (р1з-ноб1чний розвиток) виробництва й зайнатосп альсь-кого населення, сприятливих агроландшафпв, яшсно-го середовища проживання людей у сшьськш мюце-восп та розвитку партнерства держави, б1знесу, тери-тор1альних громад" (Програма). Концешця передба-чае шляхи i способи розв'язання проблем сшьських територш. Так, зокрема, плануеться створення сприятливих умов для проживання населення на сшьських територ1ях шляхом впровадження сощальних стандарта i норматив1в в^дпов^дно до европейських, розвиток об'екгш сощально! iнфраструктури, сприяння створенню комунальних п^дприемств для побутового обслуговування сшьського населення та благоустрою сшьських населених пункпв, пiдвищeния якосп освь тшх послуг, розвиток сшьського аграрного туризму, народних промисл!в, п!дприемництва, розвиток орга-

HiHHoro cinbcbKorocnogapcbKoro внро6ннцтва, opraHi-3a^a 0nT0B0-p03gpi6HHx phhkIb cinbcbKorocnogapcbKoi npogyKnii' to^o.

Pe3ynbTaTH npoBegeHoro aHani3y HecinbcbKorocno-gapcbKoi gianbHocTi y BH6paHHx ripcbKHx Ta nepegrip-CbKHx TepnropiH noKa3aB, ^o y .HbBiBcbKiH o6nacri c^opMyBanuca gecmHanii, aKi gu^epeH^HoBam 3a eKoHoMinHHM H co^anbHHM po3bhtkom. ^,o6 yHHKHyTH gerpaga^HHux пpoцeсiв, hh yTpuMaTH goTenepimmH piBeHb po3BHTKy cy6'eKTH rocnogapcbKoi gianbHocTi 3MymeHi myKaTH rnmux g^epen goxogy no3a cinbcbKHM rocnogapcTBoM.

npoBegeHi aHKeTHi gocnig^eHHa 3acBigHunu, ^o yMoBH gna BegeHHa HecinbcbKorocnogapcbKoi gianbHoc-Ti e gocHTb CKnagHHMH. ^o npnnuH, ^o o6Me®yroTb npHHHaTTa ^ei gianbHocTi Ha cinbcbKHx Tepuropiax Mo^Ha BigHecTH: HH3bKa KyniBenbHa cnpoMo^Hicrb cinbcbKHx ^HTeniB h aKicTb ix ®HTTa, noBHicTM 3Home-Ha TexHiHHa iH^pacTpyKTypa, 3HaHHi TpaHcnopTHi bh-TpaTH, He3agoBinbHa peaniзaцia gep^aBHHx nporpaM

to^o. 3a HaHcyTTeBime o6Me®eHHa, ^o ycKnagHMe BegeHHa BnacHoi rocnogapcbKoi gianbHocTi pecnoHgeH-th BKa3anu BigcyTHicTb a6o HegocTaTHicTb ^iHaHcoBHx, TexHiHHHx Ta MaTepianbHHx 3aco6iB h BigcyTHicTb nigT-phmkh Ta rapaHTiH 3 6oKy gep^aBHHx iнcтнтyцiн. OKpiM цbOгo HecinbcbKorocnogapcbKa BHpo6HHHa hh nocnyro-Ba gianbHicTb BHMarae BignoBigHHx BMiHb Ta KoMneTeH-THocTeH мicцeвнх пigпpнeмцiв, aKi myKaTHMyTb KoHcy-nbTaqinHHx Ha HaBHanbHHx nocnyr.

noganbmHH po3bhtok HecinbcbKorocnogapcbKoi gianbHocTi BHMarae BegeHHa aKTHBHoi gep^aBHoi noniTHKH 3i cnpuaHHa cinbcbKoMy пigпpнeмннцтвy, MogepHi3a^i' Ta po36ygoBi iH^pacrpyKTypu, cTBopeHHi cnpuaTnuBHx iнвecтнцiнннх yMoB gna Manoro Ta cepegHboro 6i3Hecy. Mo^Ha BBa^aTH, ^o пigпpнeмннцbкi iнiцiaтнвн 6ygyTb cKepoBaHi Ha HoBi pHHKoBi Himi, ^o BignoBigae BHMoraM phhkoboi eKoHoMiKH. HecinbcbKorocnogapcbKa gianbHicTb craHoBHTb ogHH 3 HaHBaroMimux eneMeHTiB anb-TepHaTHBHHx goxogiB cinbcbKHx ^HTeniB Ta rocnogap-cbKy aKTHBi3a^ro cinbcbKHx TepuTopiH. OgHaK, пpoцec rapMoHinHoro po3BHTKy cinbcbKHx TepuTopiH noBHHeH po3rnagaTuca y 6araTbox acneKTax, i3 aKHx cinbcbKe rocnogapcTBo e ronoBHHM, ane He ochobhhm.

References

Adamowicz, M. (2005). Perspektywiczne kierunki ewolucji wspolnej polityki rolnej. Roczniki Nauk Rolniczych. Seria G: Ekonomika Rolnictwa, 90(1), 18-31.

Cherven, I.I. (2010). Rozvytok ekonomiky silskykh terytorii. Transformatsiia silskoho hospodarstva ta sela: yuvileinyi zb. nauk. stat. Lviv: Ukrainski tekhnolohii, 209-217 (in Ukrainian). Hubeni, Yu.E. (2007). Rozvytok silskykh terytorii: deiaki aspekty yevropeiskoi teorii i praktyky. Ekonomika Ukrainy, 4, 62-71 (in Ukrainian). Rarok, O.V. (2011). Rol malykh pidpryiemstv u rozvytku silskykh terytorii. Visnyk Kamianets-Podilskoho nats. un-tu im. I. Ohiienka. Ekonomichni nauky. Kamianets-Podilskyi: FOP Sysyn O.V., 4, 263-267 (in Ukrainian).

Sabluk, P.T. (2005). Kardynalni napriamy vyrishennia ekonomichnykh problem v APK. Ekonomika APK, 5, 3-8 (in Ukrainian).

Vasyltsiva, T.H., & Boika, V.V. (2016). Napriamy ta zasoby rozvytku silskykh terytorii v konteksti zmitsnennia sotsialno-ekonomichnoi bezpeky

Ukrainy: [monohrafiia]. Lviv: Liha-Pres (in Ukrainian).

Wilkin, J. (2013). Podstawy strategii zintegrowanego rozwoju rolnictwa i obszarow wiejskich w Polsce. Uniwersytet Warszawski, Wydzial Nauk Ekonomicznych: Warszawa.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.