CC BY
10
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/economy_doi: 10.32718/nvlvet-e9211
UDC 338.432:330.341.1
Influence of investment and innovation activity in the agrarian sector of agroindustrial complex on development of rural territories
O.V. Kopytko, R.V. Seniv, I.M. Laganjak
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Kopytko, O.V., Seniv, R.V., & Laganjak, I.M. (2019). Influence of investment and innovation activity in the agrarian sector of agroindustrial complex on development of rural territories. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 68-74. doi: 10.32718/nvlvet-e9211
To date, the development of the economy is determined by the high dynamics of economic and technological transformations, which is intensified by competition in a number of industries, which leads to changes in the needs of society. These factors come to the fore due to the rapid development of information technologies and the globalization of the global economy, that in such conditions, enterprises of the agrarian sector of agrarian and industrial enterprises need to continuously improve innovation and technological development, in order not to lose competitiveness and position on the external and internal market of food. Innovations are expanding the capabilities of agricultural producers, influencing the socioeconomic development of rural areas. Therefore, it is relevant to increase the intensification of agricultural production on the basis of the active introduction of innovations in the agrarian sphere of Ukraine. Currently, successful farmers and owners of large agroholdings are seriously interested in modern technology of land cultivation and livestock farming, as well as high-tech. They are ready to invest heavily in their lands - and their interests are supported by domestic and foreign partners. The association of territorial communities (OTG) focuses on the need to consider and legislatively establish mechanisms for protecting the interests of peripheral rural communities, support for the cooperation of small agricultural producers, and promote diversification of the rural economy, which will increase employment and reduce the migration of the rural population. This involves stimulating entrepreneurial activity, diversifying the employment of the rural population (green tourism, crafts and crafts, services), mechanisms of influence of public self-government and regional self-regulation on the socio-economic components of communities and territories.
Key words: innovations, agrarian sector of agroindustrial complex, diversification, rural territories, territorial communities.
Вплив швестицшно-шновацшно1 дiяльностi в аграрнш сферi АПК на розвиток сшьських територш
О.В. Копитко, Р.В. Сешв, 1.М. Лаганяк
Львiвський нацюналъний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украна
Нит розвиток економки визначаетъся високою динамкою eкономiко-тeхнологiчних перетворень, що тдсилюетъся конкурен-щею в рядi галузей i призводитъ до змт потреб сустлъства. Ц фактори виходятъ на перший план за рахунок стршкого розвитку тформацтних технологш i глобалiзацii свiтовоi економти, що в таких умовах тдприемствам аграрного сектору АПК нeобхiдно посттно удосконалювати тновацшно-технолог1чний розвиток, щоб не втратити конкурeнтоспроможностi та позицш на зовт-шнъому i внутрШнъому ринку продоволъства. Нововведення розширюютъ можливостi стъсъкогосподарсъких товаровиробнитв, впливаючи на соцiалъно-eкономiчний розвиток сшъсъких територш. Тому е актуалъним тдвищення ттенсифтацп стъсъкогоспо-дарсъкого виробництва на основi активного впровадження тновацш в аграрну сферу Украгни. В даний час успШш фермери i влас-
Article info
Received 23.01.2019 Received in revised form
25.02.2019 Accepted 26.02.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-096-340-68-18 E-mail: o-kopytko@ukr. net senivrv@ukr. net prostoivanka10@gmail. com
ники великих агрохолдингiв почали всерйоз щкавитися сучасними технологiями обробки землi й тваринництва, а також високое-фективною техткою. Вони готовi суттево твестувати в своЧ землi - i Чхт ттереси знаходять тдтримку у втчизняних та то-земних партнерiв. Об 'еднання територiальних громадах (ОТГ) орiенmуеmься на необхiднiсть урахування i законодавчого закрт-лення механiзмiв захисту ттереЫв перифершних сшьських громад, тдтримки кооперацп малих агровиробнимв, сприяння диверси-фтацп стьськог економти, що тдвищить зайняткть та зменшить магращю стьського населення. Це передбачае стимулювання тдприемницьког акmивносmi, диверсифтащю зайняmосmi стьського населення (зелений (сшьський) туризм, промисли i ремесла, послуги), мехатзми впливу громадського самоуправлтня та регюнального саморегулювання на соцiально-економiчнi складовi жиmmедiяльносmi громад i територш.
Ключовi слова: тновацп, аграрний сектор АПК, диверсифтащя, стьсьт територи, mериmорiальнi громади.
Вступ
Сьогодш розвиток eKOHOMiKH визначаеться висо-кою динашкою економжо-технолопчних перетво-рень, що тдсилюеться конкуренщею в рядi галузей i призводить до змш потреб суспшьства. Щ фактори виходять на перший план за рахунок ст^мкого розви-тку шформацшних технологш i глобатзаци свггово! економiки, в таких умовах тдприемствам аграрного сектору АПК необхщно постшно удосконалювати шновацшно-технолопчний розвиток, щоб не втратити конкурентоспроможносп та позицiй на зовшшньому i внутрiшньому ринку продовольства. Нововведения розширюють можливостi сiльськогосподарських то-варовиробнишв, впливаючи на сошально-економiчний розвиток сшьських територiй. Тому е актуальним пвдвищення штенсифшацп сшьськогос-подарського виробництва на основi активного впро-вадження iнновацiй в аграрну сферу Украши.
Теоретичнi i практичнi аспекти шновацшно! дiя-льностi та розвитку альських територiй у сво1х публi-кащях розглядали науковцi: Абрамов Л.К., Азарова Т.В., Борблж К.Е., Бородша О.М., Важинський Ф.А., Залiзко В.Д., Карпенко О.М., Колодязна 1.В., Павлов О.1., Прокопа 1.В., Томашук 1.В., Шубравсь-ка О.В. та ш.
Метою статтi е дослiдити особливосп впливу iн-вестицiйно-iнновацiйноl дiяльностi в аграрнш сферi АПК на регулювання розвитку сiльських територiй.
Матерiал i методи досл1джень
В процесi дослвдження застосовувалися науковi працi учених з проблем теорп та практики формуван-ня стратегiчних напрямiв iнновацiйного та сшьського розвитку, загальнонауковi, аналiтичнi методи, 1нтер-нет-ресурси.
Результати та ix обговорення
Сшьсьш територil вiдiграють важливу роль при формуванш iмiджу держави на свгтовш аренi, оскiль-ки саме сiльськi територil забезпечують продовольчу безпеку кра1ни, яка е частиною нацюнально! безпеки. Укра1на е державою, що володiе значними ресурсами для виробництва аграрно! продукцil, значну частину яких, безсумшвно, можна в1днести до розмщення на сiльських територiях. У цих умовах особливого зна-чення набувають чинники пiдвищення конкурентосп-роможностi кра1н на свiтовому ринку. Головним iз них е iнновацiйна активнiсть шдприемств. В роботi (Kolodiazhna & Borblik, 2017) зазначено, що в сучас-
них умовах основним джерелом фшансування iннова-цiйноl дiяльностi вiтчизняних шдприемств виступа-ють переважно власнi фiнансовi джерела. За даними держкомстату (Zdiisnennia naukovykh doslidzhen i rozrobok u 2017 rotsi). У 2017 р. частка виконавщв НДР (дослщнишв, техншв i допом1жного персоналу) у загальнш кiлькостi зайнятого населення становила 0,58%, у тому чжш дослiдникiв - 0,37%. За даними Свростату, у 2015 р. найвищою ця частка була у Фш-ляндil (3,21% i 2,35%), Австрil (3,10% i 1,92%) та Швецil (2,97% i 2,33%); найнижчою - в Румунп (0,53% i 0,33%), Кiпрi (0,83% i 0,61%), Польщi (1,0% i 0,75%) та Болгари (1,0% i 0,65%).
Сучасний етап економiчного розвитку краши ха-рактеризуеться високою залежшстю вiд масштабiв наукових досл1джень i розробок, швидкостi та ефек-тивносп впровадження нових видiв виробiв i техно-логiй. Це е актуальним тому, що основний ресурс аграрного виробництва - ушкальний грунт чорнозем -невибагливий в обробленш i вiдрiзняеться незвичай-ною родючiстю. Чорноземи Укра1ни становлять деся-ту частину в свт таких грунтiв, а загальна площа наших полiв така ж, як територiя Великобританil. Не може не турбувати те, що шльшсть органiзацiй Ака-демil аграрних наук Укра1ни, як1 здiйснювали науковi дослiдження i розробки, зменшилось iз 119 у 2010 роцi до 86 у 2017 рощ, що становить 26,7%. Хо-ча багап грунти зумовили явний прiоритет рослинно1 сiльгосппродукцil над тим, що може дати тваринниц-тво: ми постачаемо весь сви соняшниковою олiею, але свинину змушенi закуповувати за кордоном, все ж актуальним на сьогодш питанням е збшьшення частки державное' участi у фiнансуваннi iнновацiйноl дiяль-ностi п1дприемств Украхни.
Таблиця 1
Оргашзацп Нацiональних академiй наук Укра1ни, як1 здiйснювали науковi досл1дження i розробки (Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy) (од)
2010 2015 2016 2017
Усього по Нацюнальних
академшх 385 323 322 321
Академiя наук 206 183 181 180
Академiя аграрних наук 119 85 86 86
Академiя медичних наук 37 34 35 35
Академiя мистецтв - 2 2 2
Академiя педагогiчних наук 17 13 12 12
Академiя правових наук 6 6 6 6
Для вдосконалення стимулювання шновацшно1 дi-яльностi в Укра1ш потрiбен новий комплексний меха-шзм стимулювання всього iнновацiйного процесу -
ввд фундаментальных дослвджень до впровадження розробок у виробництво. Створення такого мехашзму е доцшьним не тшьки на державному, а й на репона-льному р1вн1.
Для сучасно! аграрно! науки в УкраМ характерш дек1лька основних рис. По-перше, !! основш осередки зосереджеш у закладах Нацюнально! академп аграр-них наук Укра!ни та у провщних аграрних вищих навчальних закладах. По-друге, оргашзацшш засади аграрно! науки, перелш наукових установ принципово не змшювались упродовж усього перюду незалежнос-ri. По-трете, в Укра!ш зберйалася суттева експериме-нтальна база (земельш площ1 для експериментального землеробства тощо) для альськогосподарських досль джень. По-четверте, частка сшьськогосподарських наукових дослвджень становить приблизно 15% ввд уах науково-досл1дних робгг, як1 проводиться у кра!-ш: це е свщченням того, що загалом потенщал аграр-но! науки збережено. Напрямами подальшого розвит-ку аграрно! науки мають стати: пщвищення врожай-носп основних сшьськогосподарських культур; роз-робка ефективних технологш енергозбереження; роз-робка заход1в 1з захисту земельного фонду вщ ерози та забруднення.
Класифжащя сшьських територш районного р1вня (Borodina & Prokop, 2010) сввдчить, що майже !х тре-тина характеризуемся складною ситуащею у демо-граф1чно-поселенський сфер1 й низьким р1внем дос-тупносп до базових життевих умов i споживчих пос-луг.
Укра!на нарощуе свiй аграрний потeнцiал i сього-днi своею сiльгосппродукцiею годуе 174 кра!ни. Поки, скажiмо прямо, врожайшсть з одного гектара зeмлi у нас поступаеться такою, наприклад, в Новш Зеландй' або Швейцари - незважаючи на те, що в цих кра!нах немае чорнозему. Причини цього прозорг перш за все справа в нерозвинених технолопях вирощування земель, в неефективнш, морально i ф1зично застаршй мехашзаци. I тим не менше: уже зараз Укра!на - свь товий лвдер з виробництва та експорту соняшнику та продукпв його переробки. Наш1 щедр1 земл1 дають всш планет 11,2 млн тонн зерна соняшнику - кожне трете насшнячко в свт виросло в Укра!ш. Закономь рно перше м1сце у нас i з експорту соняшниково! оли - 3,3 млн тонн на рж. У надходженнях валюти це дае кра!ш бiльшe, нiж експорт IT-послуг i транзит газу (Innovatsii dlia APK).
Однак варто вщзначити, що переважання тради-цiйних моделей управлшня е причиною неефективно-CTi частини агроформувань аграрного сектору АПК. Так, за даними статистики, кшьшсть збиткових в^д загального числа рiвeнь рeнтабeльностi продукцi! сiльського господарства в сшьськогосподарських пвдприемствах виробництво м'яса велико! рогато! худоби у 2017 рощ склало 3,4%, м'яса свинини -3,5%, м'яса птищ - 7%. У фермерських господарствах виробництво м'яса велико! рогато! худоби та свинини е збитковим (вщповвдно (-2,1 та -6,7%), а м'яса птищ становить лише 3,5%. Лише високорентабель-ними е зeрновi та зeрнобобовi - 25%, соняшник -41,3% (Silske hospodarstvo Ukrainy za 2017, 2018).
В даний час усшшш фермери i власники великих агрохолдинпв почали всерйоз цiкавитися сучасними технолопями обробки землi i тваринництва, а також високоефективною технiкою. Вони roTOBi суттево iнвестувати в сво! землi - i !х iнтереси знаходять п1дт-римку у вiтчизняних та шоземних партнерiв. Укра!на гордо влаштувалася на подiумах i за шшими аграрни-ми напрямками: у нас друге мюце з експорту зерно-вих i горiхiв, трете - з виробництва та експорту ячменю та ршаку. Остання культура, до реч^ з кожним роком набирае популярностi - адже ршакову ол1ю використовують для виготовлення бюпалива. На жаль, наша кра!на все ще лише поставляе европейцям сировинний продукт - насiння рiпаку, навиъ не пере-робляючи його в олш. Та й з експорту борошна ми лише сьомi в свт, але е можливосп зростання.
За даними 1нституту економiки та прогнозування НАНУ, чисельнiсть найманих пращвнишв у сiльсько-му господарствi зменшилася iз 2 млн 753 тисяч оаб у 2000-му роцi до 687 тисяч у 2015 рощ Ще 2,2 мшьйо-на оаб зайняп в так званих особистих селянських господарствах, яш не зареестроваш як суб'екти пiдп-риемництва, через що вони практично перебувають поза полем трудового законодавства i соцiального захисту населення. Технологiчний рiвень таких гос-подарств надзвичайно примiтивний - сапа, лопата, коса, зрвдка мотоблок. Продукщя, що виробляеться тут, не вписуеться в жодш стандарти, особливо це стосуеться молока i м'яса. I! асортимент обмежений десятком найменувань - картопля, молоко, м'ясо, фрукти, кшька видiв овочiв та яг1д. Зокрема, вироб-ляючи понад 90% вах обсягiв картоплi та 70% овочiв, ОСГ не можуть реалiзувати чи спожити 30-40% iз них. Тим часом, шституцй, як1 мали б допомогти селянам адаптуватися до умов аграрного ринку та знайти на ньому свое мюце, досi не розвиненi. Йдеть-ся передусiм про дорадництво та обслуговуючу коо-перацiю (Karpenko, 2017).
Одним з найважливших завдань полггики держави на сучасному етапi е полшшення стану сiльсько! еко-номiки i пiдвищення рiвня життя населення на селг Отже, деградацiя сшьських територiй триватиме й дал1. 1з 2,5 млн укра!нських мiгрантiв, яка ви!хали за кордон протягом 2014-2016 рошв, жител1 сiльсько! мiсцевостi становлять 40%. Загалом протягом остан-шх 25 рок1в сiльська мiсцевiсть втратила 3,5 мшьйона осiб, з карти Укра!ни за цей перiод стерто понад 600 сш, 369 знелюднещ але ще не зняп з обл^, 25% населених пунктiв втратили здатшсть народжувати дiтей, показник народжуваносп у селах утричi мен-ший, н1ж загальнодержавний (Karpenko, 2017). Тому справедливо в робоп (Vazhynskyi & Haleliuk, 2013) що людський потенщал е основним стратегiчним ресурсом i головним чинником економiчного зростання, який фактично формуе соцiальнi умови реаль зац^ економiчних iнтересiв репону, а ключовою характеристикою цих умов е рiвень життя його населення. Прюрггетшсть !! обумовлена високою значущь стю для кра!ни таких найважливiших аспектiв, як тдвищення ефективностi сiльськогосподарсько! дiя-льностi та забезпечення продовольчо! безпеки, збере-ження наявного земельного, шфраструктурного, ет-
HogeMorpa^ÎHHoro i nrogcbKoro noTeHmany, BigTBopeH-Ha npnpogHnx pecypciB npnpogHoro HaBKonnmHboro cepegoBnma, mo no3HTHBHo BnnnHe Ha po3bhtok cinbcbKnx Tepnropin. ^oro Mo®Ha gocarayTH b paMKax HoBocTBopeHHx TepnropianbHnx rpoMag, aKi noBHHHi BceôÎHHo BHpimyBaTH m npo6neMH.
B yKpaïHi BnpomyroTb noHag 70% BngiB cinbcbKoro-cnogapcbKoï npogyKqiï, aKoro TopryMTb Ha cBiToBHx 6ip®ax, npn цboмy TinbKn 1/10 nacrHHa arpoKoMnaHin nonana BnpoBag®yBarn iннoвaцiï b cboïh po6oTi. TaKi nepegyMoBH po6naTb Hamy KpaiHy BigMiHHHM MangaH-hhkom gna po3po6KH i BnpoBag®eHHa iHHoBamnHnx pimeHb. 3a ocTaHHi 5 poKiB iHBecTnmï b AgTech-cTapTanu y cBiri 36inbmnnnca b rpn pa3H, a b 2017 poцi 36inbmnnnca go $10 Mnpg b piK. TaKHM hhhom - po3BH-tok hobhx arpapHHx cTapTaniB e BignoBigro Ha 3pocTaHa HaceneHHa 3eMni, 3arpo3y ge^mnry pecypciB Ta KniMa-
THHHi 3MiHH.
"3po6nrn цe mBHgKo, e^eKTHBHo i 3 HanMeHmnMH BHTpaTaMH Mo®Ha, aKmo KoMnaHia opieHToBaHa Ha 3a-cTocyBaHHa totobhx nepeBipeHnx pimeHb ^e nigxognrb TaK 3BaHHM late adopters). iHmnn mnax - iHBecTyBaHHa b cTapTanu a6o b po3po6Ky iHHoBamn BcepegHHi kom-naHiï", - Ka®e KpnBonan.
HaragaeMo, b yKpaïHi 6nn3bKo 65% ycieï BnpomeHoï пpogyкцiï, 3oKpeMa, nnogooBoneBoï, He goxognrb go cno®nBana nepe3 noraHi TexHonoriï 36epiraHHa (Innovatsii v APK).
ToMy b po6oTi (Pavlov, 2013) aBTop Big3Hanae, mo Ha perioHa^bHoMy piBHi cinbcbKnx TepHTopin 6inbmicrb 3 цнx comanbHo- npocropoBHx yTBopeHb e "Big^mpo-bhmh", ocKi^bKH bohh He nepe6yBaroTb b 3oHi BnnnBy BennKnx MicT, a pypanbHa cKnagoBa cepegHbocraTHcTH-HHoro perioHy npegcraBneHa 19 panoHaMH n 1138 cena-mh. AgMiHicTpaTHBHHMH цeнтpaмн panoHiB e nepeBa®-ho Mani MicTa Ta cennma, 3HanHa nacrHHa aKnx pypani-3yBannca n He 3gaTHi BHKoHyBam ^yHKqiï onopHnx цeнтpiв po3ceneHHa Ta o6cnyroByBaHHa.
OgHHM i3 Han6inbm ycnimHHx npnKnagiB e^eKTHB-Horo ^yHKqioHyBaHHa rncTHTy^HHo-npaBoBoro MexaHi-3My iHHoBamnHoro po3BHTKy cinbcbKnx TepHTopin Mo®e c^yryBaTH gocBig KpaiH-HnemB GC. TaK, no^nHaronn 3 MaacrpnxcbKoro MeMopaHgyMy (1993 p.) GC po3po6nB ochobh iHHoBaqiHHoï noniTHKn 3 BUKopncraHHaM cncTe-MHoro nigxogy, npn aKoMy iннoвaцiï ocMncnroroTbca He aK mHiftHHH i ogHocnpaMoBaHnn noTiK 3HaHb Big cTagiï HayKoBux gocnig®eHb go npaKTHKn, a aK BenbMH po3cia-hhh пpoцec HaBHaHHa, mo Big6yBaeTbca b cKnagHnx i ri6pugHux penamnHnx Mepe®ax. BignoBigHo, GC aKrn-bho cnpnae po3BHTKy gep®aBHo-npnBaTHnx (gocni-g®eHb) napTHepcTB, rpaHcHaqioHanbHux Mepe®, iHHoBa-mnHo-opieHTOBaHoï noniTHKn 3aKyniBenb Ta iHHoBamn-hhx iHKy6aropiB. ,3,na 3a6e3neneHHa cTanoro po3BHTKy cinbcbKnx TepHTopin cnig Bupimnrn HacTynHi 3aBgaHHa: eBponencbKi кoнцeпцiï po3BHTKy cinbcbKnx TepHTopin, 3aKoHogaBHo 3aKpinnrH b yKpaïHi aK 6a3y mogo nigrpn-mkh po3BHTKy cinbcbKnx TepHTopin. HoBocTBopeHi Te-pnropianbHi rpoMagu noBHHHi po3po6naTH MexaHi3MH ^iHaHcyBaHHa nporpaM po3BHTKy cinbcbKnx TepHTopin. Ui MexaHi3MH 6a3yBaTHMyTbca Ha BHBneHHi 3aKoHogaB-hhx aKTiB GBponencbKoro coro3y. ynpaBniHHa po3BHT-
kom cinbcbKnx TepHTopin b £C 3gincHroeTbca BignoBigHo go TepnropiaibHHM nigxogoM.
y KpaïHax £C igea мogepнiзaцiï Ta iннoвaцinнoгo po3BHTKy ci^bcbKnx TepHTopin ocTaHHiMH poKaMH aKTH-bho BnpoBag®yeTbca b ®nrra. y CrpaTeriï po3BHTKy GBponn go 2020 poKy Haro^omyeTbca Ha Ba®^HBocTi gocmg®eHb Ta iHHoBaqin aK k^tohobhx e^eMemÎB y пigгoтoвцi GBponencbKoro Coro3y go Man6yTHix bhk^h-kîb. OpieHTnpaMH - Cni^bHoï aгpapнoï no^iTHKn -go 2020 poKy TaKo® e He3aMiHHicTb iHHoBaqin y пigгoтoвцi eвpoпencbкoгo ciflbCbкoгo rocnogapcTBa go Man6yTHbo-гo. B paMKax 6rog®eTy GBponn go 2020 poKy nepeg6a-naeTbca Bngi^eHHa 4,5 M^pg eBpo Ha goc^ig®eHHa Ta iHHoBa^ï b цapннi npogoBo^b^oï 6e3neKn, 6ioeKoHoMi-kh Ta cтa^oгo po3BHTKy ci^bcbKoro гocпogapcтвa (Communication from the commission to the European Parliament). OT®e, po3bhtok ci^bcbKnx TepHTopin cTae ogHHM 3 гeнepa^bннx HanpaMKiB b egnHin aгpapнin пofliтнцi GC i npo^aMH po3BHTKy ci^bcbKnx TepHTopin 3acHoBaHi Ha npiopnreTax, BcTaHoB^eHnx peraaMeHToM GC, a ^iHaHcyBaHHa 3gincHroeTbca 3 Gвpoпencbкoгo ciïïbCbкoгocпogapcbкoгo $oHgy po3BHTKy ci^bcbKnx TepHTopin (EAFRD) 3 o6oB'a3KoBHM ^iHaHcyBaHHaM 3 HaqioHa^bHnx a6o peгioнa^bннx 6rog®eTiB. OcHoBHi no^o®eHHa i peKoMeHgaqiï Mo®yTb BHKopncToByBaTnca opгaнaмн B^agn gna ^opMyBaHHa e^eKTHBHoï cncreMH cтafl0Г0 po3BHTKy cinbcbKnx TepHTopin. eBponencbKa Mogenb po3BHTKy cinbcbKnx TepHTopin HocnTb KoMnneK-chhh xapaKTep, a cinbcbKa TepnTopia po3raagaeTbca aK egHHHn comanbHo-eKoHoMiHHHn i npnpogHnn KoMnneKc i BignoBigHo 3axogn 3 po3BHTKy cinbcbKnx TepHTopin MaroTb mnpoKnn cneKTp HanpaMKiB Big 36epe®eHHa i змiцнeннa eKocncTeMH cinbcbKoro Ta nicoвoгo гocпo-gapcTBa go cTBopeHHa po6onnx мicцb Ha ceni. Bn3Ha-neHHa cinbCbкoгo cnoco6y ®nrra aK нн®нoгo 3a cboïm piBHeM Ta aKicTro, Hi® MicbKnn, BKa3ye Ha iepapxiro BigHocnH Mi® MicroM aK цeнтpoм Ta cenaMH aK nepn^e-piero.
Abtopom b po6oTi (Zalizko, 2014) 3a3HanaeTbca, mo 3 y3aranbHeHHa HayKoBnx nigxogiB go BH3HaneHHa iHHo-вaцinнoгo po3BHTKy eKoHoMiKn cinbcbKnx TepHTopin BnnnHBae, mo 3HaHHa, m^opMaqia Ta KoMn'roTepn3aqia MaroTb cTaTH ocHoBoro нoвoгo Tnny po3BHTKy eKoHoMiKn. npoeKT GC "nigTpnMKa BnpoBag®eHHa c^b^^ro-cnogapcbKoï Ta npogoBonbnoï noniTHKn" (Proekt YeS) nepeg6anae BnpimeHHa nnTaHb y TaKnx HanpaM-Kax:3eMenbHa pe^opMa, gepeгynaцia, 6e3neKa xapnoBnx npogyKTiB,$iTocaHiTapia Ta BeTepnHapia,gep®aBHa nigT-pnMKa i gocTyn go ^maHcyBaHHa, gocnig®eHHa n ocBi-Ta, iH^pacTpyKTypa Ta po3bhtok cinbcbKnx ^oMag.
BapTo 3a3HaHHTH (Tomashuk, 2017), mo Heo6xigHoro yMoBoro po3BHTKy cinbcbKHx TepHTopin e BH6ip onTHMa-nbHoï cTpyKTypn pecypcнoгo 3a6e3neneHHa gna e^eKTH-bhoï po6oTH b yMoBax guHaMinHnx 3MiH, mo Big6yBa-roTbca y 3oBHimHboMy cepegoBnmi. iHHoBamï b cncTeMi мicцeвoгo caMoBpagyBaHHa yKpaïHn Mo®Ha po3magaTH TaKo® i aK iHcTpyMeHTapin po3BHTKy TepHTopianbHHx гpoмag. OgHiero 3 HanBa®nHBimnx 3aBgaHb noniTHKH gep®aBH Ha cynacHoMy eTani e BnpimeHHa npo6neMH noninmeHHa cTaHy cinbcbKoï eKoHoMiKH i nigBHmeHHa piBHa ®nrra HaceneHHa Ha ceni. npiopnreTHicTb ïï o6y-MoBneHa BncoKoro 3HanymicTro gna KpaiHn TaKnx Han-
важливших аспекпв, як тдвищення ефективносп с1льськогосподарсько1 д1яльност1 та забезпечення продовольчо! безпеки, збереження наявного земельного, шфраструктурного, етнодемограф1чного i люд-ського потeнцiалу, ввдтворення природних рeсурсiв природного навколишнього середовища. Багато в чому вирiшeння зазначених завдань залежить ввд рiвня розвитку сiльських тeриторiй, eфeктивнiсть функцiонування яких в умовах пiдвищeних зовшш-ньоeкономiчних i полiтичних ризик1в вимагае розроб-ки науково обгрунтованих теоретичних i методолоп-чних положень щодо стратегш з використанням фор-малiзованих шструменпв виявлення закономiрностeй i прогнозування гх тeндeнцiй в рeгiонах, що дозволя-ють враховувати сформованi соцю-еколого-eкономiчнi умови i наявнi ресурси, що сприяють росту eфeктивностi господарюючих суб'екпв сiльськоï eкономiки, добробуту i якосп життя населення.
Варто зазначити, що уряд узгодив проект "Про схвалення Концепци розвитку сiльських територш до 2025 року", метою я^' е створення умов для комплексного розвитку багатофункцюнального сiльського господарства i села в штересах сустльства. Ця Кон-цeпцiя передбачае стимулювання п1дприемницько'' активностi, дивeрсифiкацiю зайнятостi сшьського населення (зелений (сiльський) туризм, промисли i ремесла, послуги), мeханiзми впливу громадського самоуправлiння та рeгiонального саморегулювання на соцiально-eкономiчнi складовi життедiяльностi громад i територш. Рeалiзовувати концепцш Мшстерст-во аграрно'' полiтики та продовольства Укра'ни про-понуе за такими напрямами:
- пвдвищення рiвня якостi життя сiльського населення;
- охорона та збереження природних ресурав у сшьськш мiсцeвостi;
- розвиток економши села;
- удосконалення системи управлiння сiльськими тeриторiями;
- освгга й iнформацiйно-консультацiйнe забезпе-чення.
В основу устшно'' аграрно'' полiтики заруб1жних кра'н покладено принцип взаемопов'язаностi аграрного i сшьського розвитку. В Укра'ш ж альське госпо-дарство i село розвиваються за протилежними траек-торiями, що зумовлено головним чином eкономiчним i пол1тичним домiнуванням iнтeрeсiв корпоративного сектора аграрного виробництва та пноруванням не-обхiдностi повноцiнного продукування ним таких суспшьних благ, як еколопчна безпека та якiсть життя. Орiентацiя на зближення аграрного i альського розвитку в Украïнi диктуе нeобхiднiсть вдосконален-ня мeханiзмiв регулювання агропродовольчого комплексу з метою забезпечення розв'язання таких завдань: спонукання суб'ектiв господарювання до оща-дливого використання природних, соцiальних, шфра-структурних рeсурсiв сiльськоï мiсцeвостi, спряму-вання eкономiчних рeзультатiв 'х дiяльностi на забезпечення розширеного ввдтворення цих рeсурсiв; по-долання деформацш в органiзацiйнiй структурi сшь-ського господарства; стимулювання диверсифшацп дiяльностi суб'екпв господарювання та сiльського
населення; забезпечення рeалiзацiï iнтeрeсiв житeлiв усiх видiв сiльських поселень (особливо ввддалених, малих, прських тощо), пов'язаних з 'х eкономiчною дiяльнiстю та доступом до суспшьних благ i послуг у процеа реформування мiсцeвого самоврядування, галузей соцiальноï сфери, а також модершзацп розвитку iнфраструктури.
Варто погодитися з тим, що громада "як досить складне сощальне утворення, що мае рiзноманiтнi зв'язки, стосунки, взаемодп, постiйно зазнае змiн" (Abramov & Azarova, 2012). Розробка стратeгiï i про-грам формування умов сталого розвитку сiльських тeриторiй здiйснюеться на основi стратeгiчного пла-нування як шструменту прийняття ефективних управ-лшських рiшeнь в умовах мiнливостi та невизначено-стi зовнiшнього середовища. В зв'язку з цим виявлення прюритетних напрямк1в полiтики розвитку сшьських територш на федеральному i регюнальному рiв-нях, формування багаторiвнeвоï i мiжвiдомчоï системи управлшня i фiнансування розвитку села, своечас-не прийняття ефективних рiшeнь, що дозволяють конструктивно використовувати наявнi трудов^ мате-рiальнi i природнi ресурси, стають найважливiшими факторами сталого розвитку репошв.
Для рeалiзацiï цього напряму сiльського розвитку потрiбно пeрeдусiм активiзувати консультацiйну й навчальну роботу, а також сприяти доступу сiльських жител1в до мiкрокрeдитування як iнструмeнту покра-щення ïхнiх побутових умов i пвдвищення готовностi надавати послуги сiльськоï гостинностi. Великий потeнцiал сiльських територш закладено в можливос-тях розвитку дивeрсифiкованоï аграрноï дiяльностi найменших господарств - ОСГ, у яких у середньому зайнято 45% сiльського населення працездатного вiку. До 2020 р. це може забезпечити майже 2% середньо-рiчного приросту ВДВ у сшьському господарствi за песимютичного сценарш, 4% - за базового сценарш й 6% - за оптимютичного. Зазвичай села з високою часткою нeрeалiзованого потeнцiалу ОСГ розташова-нi досить далеко вiд риншв збуту й мають ускладне-ний шдЧзд (майже 85% ввд 1х кiлькостi), що може бути компенсовано покращенням умов збeрiгання вироблeноï продукци, а малi масштаби виробництва -консолвдащею зусиль для формування бшьших партiй агропродукци. Це можна виршити за допомогою коопeрацiï та створення рiзного роду груп найменших агровиробнишв. Так, наприклад, в Угорщинi пвдтрим-ка коопeрацiï малих агровиробник1в посприяла дивер-сифiкацiï сiльськоï eкономiки: дом^ючими напрямами нeаграрноï дiяльностi в них стали переробка фрукпв i овочiв, молочноï продукцiï, а також виробництво вина. Крiм того, за роки членства в £С ^з 2005 до 2013 р.) ютотно збiльшилася к1льк1сть господарств, що виробляють корми (втричi) й iншi харчовi продук-ти (удвiчi).
Руралiзацiя мiсцeвого самоврядування як поси-лення селоцентризму в об'еднаних тeриторiальних громадах (ОТГ) орiентуеться на нeобхiднiсть ураху-вання i законодавчого закрiплeння мeханiзмiв захисту iнтeрeсiв пeрифeрiйних сiльських громад у рамках масштабних мiських, селищних i сiльських ОТГ. При реформуванш превалюе пiдхiд iнтeгруючоï рол1 мют i
селищ як точок зростання, а вже позитивш процеси ïx розвитку мають бути поширеш на сшьську мюцевють. Рурал1защя на практищ означае забезпечення децент-рал1зац11 влади, ресурав i послуг на р1вн1 новосфор-мованих об'еднаних громад.
Одним з прiоритетниx напрямшв розвитку сшьсь-ких територiй е збереження природних умов природного довкшля. Як зазначалося в робоп, в регiонi мшь стерством природних ресурав i охорони навколиш-нього середовища реалiзуеться державна програма "Охорона навколишнього середовища", але при цьому заходи проводяться осiбно, ведомство нiяк не взаемо-дiе з шшими мiнiстерствами, що iстотно знижуе спектр завдань, що можливо вирiшувати в данш сфе-Pi.
Тому держава мае видшити в рамках своеï програ-ми розвитку сiльськиx територш окрему пiдпрограму, основними завданнями реатзацп якоï е: пiдтримка юридичних оаб, що реалiзують iнновацiйнi проекти з модершзацп та створенню нових виробництв в сшь-ськ1й мiсцевостi; надання субсидiй на вiдшкодування витрат при впровадженш iнновацiйниx теxнологiй, спрямованих на еколопзацш агропромислового виробництва в рамках сшьських територш; надання податкових пшьг пщприемцям за створення додатко-вих робочих мiсць i залучення в економiчну дiяль-нiсть сшьських мешканщв; пiдвищення доступностi iнформацiйниx ресурав в електронному виглядi, зок-рема для надання послуг для населення в сшьськш мiсцевостi. 1ншим важливим напрямком е розвиток ринку пращ в сшьськш шсцевосп, як основш актуа-льнi завдання тут можна вiдзначити: розробку заxодiв щодо працевлаштування громадян в сiльськiй мюце-восп, органiзацiю ярмарк1в вакансiй i навчальних робочих мiсць; сприяння самозайнятостi, оргашзацш стажувань, практик для випускник1в в передових ор-ганiзацiяx сiльськоï економши; забезпечення об'екти-вноï оцiнки та реалiзацiю заxодiв, спрямованих на полшшення умов працi та зменшення мирацд сiльсь-кого населення.
Висновки
В даний час усшшш фермери i власники великих агрохолдинпв почали всерйоз цiкавитися сучасними технолопями обробки землi i тваринництва, а також високоефективною теxнiкою. Вони готовi суттево iнвестувати в сво1' землi - i ïxнi штереси знаходять пiдтримку у вiтчизняниx та шоземних партнерiв. Об'еднання територiальниx громадах (ОТГ) орiенту-еться на необхщшсть урахування i законодавчого закрiплення меxанiзмiв захисту iнтересiв периферш-них сшьських громад, шдтримку кооперацп малих агровиробнишв, сприяння диверсифiкацiï сiльськоï економiки, що тдвищить зайнятiсть та зменшить миращю сiльського населення. Сьогоднi розвиток економши визначаеться високою динамiкою економь ко-технолопчних перетворень, що пщсилюеться кон-куренщею в рядi галузей i призводить до змiн потреб суспiльства. Щ фактори виходять на перший план за рахунок стрiмкого розвитку шформацшних техноло-гiй i глобалiзацiï свггово!' економiки, в таких умовах
тдприемствам аграрного сектору АПК необxiдно постшно удосконалювати iнновацiйно-теxнологiчний розвиток, щоб не втратити глобально1' конкурентосп-роможностi i позицш на внутрiшньому ринку продо-вольства. Нововведення розширюють можливостi сшьськогосподарських товаровиробникiв, при цьому позитивно впливаючи на соцiально-економiчний розвиток сшьських територш. Тому е актуальним пщви-щення iнтенсифiкацiï сiльськогосподарського виробництва на основi активного впровадження шновацш у аграрну сферу Укра1'ни, що передбачае стимулювання тдприемницько1' активностi, диверсифшацш зайня-тостi сiльського населення (зелений (сшьський) туризм, промисли i ремесла, послуги), меxанiзми впливу громадського самоуправлiння та регiонального само-регулювання на соцiально-економiчнi складовi жит-тедiяльностi громад i територiй.
Перспективи подальших дослгджень. Провести дослщження соцiально-економiчного розвитку сшьських територш, який базуеться на основних iндика-торах оцшки соцiальноï iнфраструктури, що станов-лять елементи органiзацiйно-економiчного потенцiа-лу. Це дозволить проводити мониторинг конкурентос-проможносп сiльськиx територiй та прогнозування перспектив ïx розвитку.
References
Abramov, L.K., & Azarova, T.V. (2012). Tsentr mistsevoi aktyvnosti dlia rozvytku hromady. Kirovohrad: ISKM (in Ukrainian). Borodina, O.M., & Prokop, I.V. (2010). Teoriia, polityka ta praktyka silskoho rozvytku. K.: In-t ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy (in Ukrainian). Communication from the commission to the European Parliament and the Council. Rezhym dostupu: http://ec.europa.eu. Innovatsii dlia APK. Choho chekaty vid "Ahro-2018" (2018). Rezhym dostupu: http://www.dsnews.ua/ economics/innovatsii-dlya-apk-chego-zhdat-ot-agro-2018--05062018095500. Innovatsii v APK vprovadzhuie tilky desiata chastyna kompanii. Rezhym dostu-pu: http://agravery.com/uk/ posts/show/innovacii-v-apk-vprovadzue-tilki-desata-castina-kompanij (in Ukrainian). Karpenko, O. (2017). YeS protiahom 2014-2020 rokiv vydilyt na silskyi rozvytok 95,6 mlrd yevro. A Ukraina?. Rezhym dostupu:
http://infoindustria.com.ua/yes-protyagom-2014-2020-rokiv-vidilit-na-silskiy-rozvitok-95-6-mlrd-yevro-a-ukrayina (in Ukrainian). Kolodiazhna, I.V., & Borblik, K.E. (2017). Dzherela finansuvannia innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstv Ukrainy. Mukachivskyi derzhavnyi universytet. Ekonomika i suspilstvo, 9, 448-453 (in Ukrainian). Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua. Pavlov, O.I. (2013). Identyfikatsiia silskykh terytorii Ukrainy yak peryferiinykh: teoriia ta praktyka. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy, 6(104), 20-27 (in Ukrainian).
Proekt YeS "Pidtrymka vprovadzhennia silskohospodarskoi ta prodovolchoi polityky". Rezhym dostupu: https://www.facebook.com/safpiu (in Ukrainian).
Silske hospodarstvo Ukrainy za 2017 (2018). Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Kyiv (in Ukrainian).
Tomashuk, I.V. (2017). Analiz ta statystyka resursnoho potentsialu silskykh terytorii ahrarnoho sektoru Ukrainy. Prydniprovska derzhavna akademiia budivnytstva ta arkhitektury: Skhidna Yevropa: Ekonomika, biznes ta upravlinnia, 5(10), 142-148 (in Ukrainian).
Vazhynskyi, F.A., & Haleliuk, M.M. (2013). Resursnyi potentsial silskykh terytorii. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava, 10, 284-287 (in Ukrainian).
Zalizko, V.D. (2014). Silski terytorii Ukrainy: stratehichni prioritety rozvytku v konteksti zmitsnennia ekonomichnoi bezpeky: monohrafiia. Natsionalnyi universytet DPS Ukrainy. Irpin:Vyd-vo: NUDPSU (in Ukrainian).
Zdiisnennia naukovykh doslidzhen i rozrobok u 2017 rotsi. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy Rezhym dos-tupu: http://www.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian).
