CC BY
10
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print https://nvlvet.com.ua/index.php/economy
doi: 10.32718/nvlvet-e9222
UDC 349.422.2:338.5
Market-oriented model of organization of agricultural services, non-profit cooperatives for the use of dairy resources
V.O. Gorbanyuk
Scientist agronomist economist, researcher
Article info
Received 11.02.2019 Received in revised form
14.03.2019 Accepted 15.03.2019
Researcher-scientist agronomist-economist, Lysenko Str., 27, Lviv, 79000, Ukraine. Tel.: +38-068-42-40-344 E-mail: Lysak@i.ua
Gorbanyuk, V.O. (2019). Market-oriented model of organization of agricultural services, non-profit cooperatives for the use of dairy resources. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 129-136. doi: 10.32718/nvlvet-e9222
The strategic goal of economic and social policy in the countryside should be to ensure an integrated multifunctional development of communities, which would increase their role not only in the development of agricultural production, but also in other types of labor activities, and also, which is very important, to ensure a favorable environment for their living. Thus, the strategic foundation of this solution is the development of the productive forces of each rural community. Therefore, the orientation of the rural communities, especially the united ones, to its own resources and opportunities is the strategic basis for the revival of the Ukrainian peasantry, and given the amount of unemployed population living in rural areas today, it has a rational content. In this context, state aid could take part in the development of a Comprehensive rural development program and the revival of the peasantry, with regard to possibilities of each community, based on the new economic policy, the basis and strategic base of which should be mass co-operative movement. Due to the association of small rural producers, their contribution to the production of gross agricultural products will be significantly appreciable, so effective assistance to power structures of all levels, especially legal ones, could actually, in a short period of time, affect the increase in the profitability of their management, the creation of acceptable social conditions, improving their social protection, adapting and raising awareness of the latest technological solutions to increase their own production of cheap and quality products, as well as what is extremely important today is the improvement of the well-being of the peasants. A comprehensive, consolidated combination of the concrete efforts of the state and the resources that the rural population still possesses, in the name of its new territorial communities, under certain conditions, could become a major driving force in ensuring the systematic development and revival of the Ukrainian peasantry, which is one of the most important foundations of its existence. The modern village really needs development, and this development - financial, organizational, systemic and other forms of support. That is, there is a need for a coherent and systemic village development policy, or, as they call it European researchers, rural development policy, in our today's sense, as well as united territorial communities. Against the backdrop of a sharp rise in energy prices, agricultural machinery, fertilizers, feed, services, etc., low purchase prices, the lack of stable and reliable sales channels makes its production extremely ineffective. Solving similar issues in Ukraine is possible only with the state support for the development of agricultural servicing cooperatives as an important factor, increasing the competitiveness of private farms and individuals who are engaged in agricultural production, improving their socio-economic status and expanding their employment. The development of cooperation is a logical stage in the development of a market economy system in agriculture and one of the ways of integrated development of rural united communities. In particular, the success of rural cooperatives in Galicia in the first half of the 20th century showed a high level of adaptability of local economic traditions to European culture of agricultural production and successful agricultural business. This, extremely important for today's conditions, the experience of the survival of the Galician village until 1939, as well as the Ukrainian community abroad, showed that only uniting all the patriotic forces of the Ukrainian community and channeling their efforts to revive a solid, highly organized under the state guardianship and protection of the cooperative movement, will enable in the coming years to ensure sustainable development of rural communities and to solve problems of food security of the state.
Key words: cooperation model, organization, service, nonprofit cooperatives.
Ринково-орieнтована модель оргашзацп сiльськогосподарських обслуговуючих, неприбуткових кооперативiв з використання молочних ресурсiв
В.О. Горбанюк
Вчений агроном-економгст, дослгдник, м. Лъвгв, Укра'та
Стратег1чною метою економачног I сощалъног полтики на сел1 мае стати забезпечення комплексного багатофункцгоналъного розвитку громад, за яких би зросла гх роль не лише в розвитку сшъсъкогосподарсъкого виробництва, а й тших виЫв трудовог д1ялъност1, а також, що е дуже важливим, забезпечення сприятливого середовища гх проживання. При цъому, стратег1чною основою вирШення цъого являетъся розвиток продуктивних сил кожног сшъсъког громади. Тому, ор1ентащя с1лъсъких громад, особливо об'еднаних, на власт ресурси I можливостг являетъся стратег1чною основою в1дродження украгнсъкого селянства, а з врахуванням того, яка кшътстъ незайнятого населення проживае съогодж в сшъсъкт м1сцевост1, под1бне маерацгоналъний змгст. У зв 'язку з цим, державна допомога могла б звестися до участ1 в розробц Комплексног програми розвитку села I в1дродження селянства з врахуванням можливостей кожног громади, на засадах новог економ1чног полтики, основою I стратег1чною базою яког мав би стати масовий кооперативний рух. Завдяки об 'еднанню др1бних сшъсъких товаровиробнитв, гх внесок у виробництв1 валовог сшъсъкогосподарсъко'г продукцп буде суттево в1дчутний, тому д1ева допомога владних структур вс1х р1втв, особливо правова, могли б реалъно, в короткий перюд часу вплинути на тдвищення дох1дност1 гх господарювання, створення прийнятних сощалъних умов, полтшення гх соцгалъного захисту, адаптацп I тдвищення знанъ щодо новтшх технолог1чних рШенъ з нарощу-вання власного виробництва дешевог I ятсно'г продукцп, а також, що е вкрай важливо на съогодт, це покращення добробуту селян. Всеб1чне, консол1доване поеднання конкретних зусилъ держави I ресурЫв, якими ще володге сшъсъке населення, в особ1 гг нових територ1алъних громад, при певних умовах, могли б стати великою рушшною силою в забезпеченш системного розвитку I в1дро-дження украгнсъкого селянства, що е одтею з найважливШих основ його кнування. Сучасне село, насправд1 потребуе розвитку, а цей розвиток-фтансовог, оргатзацшног, системног та нших форм тдтримки. Тобто, Iснуе потреба цШсног та системног пол1-тики розвитку села, або, як називаютъ гг европейсът науковщ, полтики розвитку стъсъких територш, в нашому съогоднШнъому розумтт, також об'еднаних територ1алъних громад. На фош р1зкого тдвищення цт на енергоносгг, стъгосптехтку, добрива, корми, послуги, тощо, низъких закупгвелъних цт, в1дсутност1 стабтъних та надшних канал1в збуту продукцп робитъ гг виробниц-тво вкрай неефективним. Вир1шення под1бних питанъ в Украгт, можливе лише за умови державног тдтримки розвитку сшъсъко-господарсъких обслуговучих кооператив1в, як важливого чинника, тдвищення конкурентоспроможност1 особистих селянсъких господарств та ф1зичних оЫб, як займаютъся сглъсъкогосподарсъким виробництвом, полтшення гх сощалъно-економ1чного стану тарозширення сфери гх зайнятост1. Розвиток кооперацп е логЬчним етапомрозбудови ринковог економ1чног системи у стъсъкому господарствг та одним 1з шлях1в комплексного розвитку сшъсъких об'еднаних громад. Зокрема, устхи сшъсъких кооператив1в Галичини у першш половим XX стор1ччя засвгдчили високий р1венъ адаптованостЬ мкцевих господарсъких традицгй до европейсъ-ког кулътури ведення сшъсъкогосподарсъкого виробництва та устшного аграрного бгзнесу. Цей, надзвичайно важливий для съогод-шшнгх умов досв1д виживання галицъкого села до 1939року, а також украгнсъког спшъноти за кордоном показав, що тглъки об'ед-навши всг патрютично налаштоваш сили украгнсъког громади I скерувавши гх зусилля на в1дродження суцглъного, високооргатзо-ваного тд державною откою I захистом кооперативного руху, дастъ можлив1стъ уже в найближч( роки забезпечити сталий розвиток сшъсъких громад I вир1шення завданъ продоволъчог безпеки держави.
Ключовi слова: кооперащя, моделъ, оргатзащя, обслуговуюч1, неприбутков1 кооперативи.
Вступ
Ситуащя на внутршньому молочному ринку Украши набувае ознак руйшвного характеру, спожив-чi можливосл населення практично вичерпаш (висои цши), молокопереробш тдприемства вже не спромо-жш нарощувати виробництво (вщсутнш збут), домо-господарства вже не бажають утримувати корiв за рахунок власних кошпв (не витребуване молоко). Низьш закушвельш цши на молоко, яке закуповуеться у домогосподарствах населення i неконтрольовано завищеш ввдпускш цши на молочну продукцш пере-робних пвдприемств та нацшки в торговш мереж!, провокують стагнацш внутршнього ринку i зростан-ня цш на неоргашзованих ринках, яш в бшьшосп наближаються до цш в супермаркетах. Кутвельна спроможшсть громадян Украши не сприяе розширен-ню обсяпв ринку молока i молочних продукпв. Пань вне, монопольне положения молокопереробних тдп-риемств i торгiвлi на украшському споживчому ринку в тому вигляд^ якими вони е сьогодш, штовхае останшх на досягнення ошгашзаци господарсько! дiяльностi не стшьки за рахунок економп на затратах
виробництва, рацюнального використання його фак-торiв, тощо, стшьки за рахунок монопольного контролю i диктату цш, тобто за рахунок кшцевих Спожи-вачiв. Наслвдком цього е постшне скорочення кшько-сп дрiбних виробнишв, мирацп працездатного сшь-ського населення з сшьсько! мюцевосп, що несе знач-ш ризики не лише для самих селян, але в цшому для агропромислового комплексу кра!ни. Н продовольчо! безпеки. Приватний сектор, де розмщеш основш обсяги виробництва продукцп повсякденного спожи-вання, практично "виштовхуеться" з оргашзовашэго ринку продовольства i нездатний в повнш мiрi конку-рувати на ньому без такого шструменту, домшуючого в свгговш i европейських практиках, як сшьськогос-подарська обслуговуюча неприбуткова кооперащя. Особливо негативним фактором цих процеав е також те, що ва ланки молочного продуктового тдкомплек-су, яш знаходяться над товаровиробником защкавлеш в одержанш максимально! дол прибутшв, ш хто в повнш мiрi не буде займатися проблемами сшьського населення, яке виробляе стратепчний для життя, мо-лочний продукт. Ланцюг руху молока ввд лану i ферми до столу Споживача залишаеться i надалi з розiр-
ваними штересами його учасник1в, а це не може про-довжуватися без значно! шкоди для Bcix. Така полтги-ка держави не створюе умови для нарощування обся-гiв виробництва сшьськогосподарсько! продукци в малих формах господарювання, до яких вiдноcятьcя домо- i фермерськ1 господарства фiзичнi особи, пере-шкоджае !х об'еднанню у обcлуговуючi неприбутковi кооперативи. В результата обсяги надходження продукци на переробш пiдприемcтва ввд таких товарови-робник1в зменшуються, формуються непрозорi схеми li реалiзацil. Простежуеться тенденцiя зб№шення частки домогосподарств, що займаються виключно не ciльcькогоcподарcькою дiяльнicтю, або тих, що лише частково поеднують цей вид дiяльноcтi з iншими (трудова миращя, cезоннi промисли, тимчаcовi пос-луги, тощо). Поетапна реалiзацiя заходiв по створен-ню cуцiльного кооперативного руху в ciльcькiй мю-цевоcтi (як одного iз реальних шляхiв виршення про-блеми) сприятиме становленню ефектшшого сшьсь-когосподарського виробництва, де шдприемницький iнтереc складатиме основу економiчноl мотивацп, а iнновацiйна модель розвитку стане рушшною силою економiчного зростання. Завданням надзвичайно1 ваги сьогодення е визначення наявного потенщалу фермерських та особистих селянських господарств i напрямк1в його використання, залучення можливос-тей територiальних сшьських громад з метою спшь-ного врегулювання cоцiальних проблем. Тому, сього-днi, як нiколи, важливо залучити невичерпну шщати-ву i потенщал ciльcьких територiальних громад, задь яти уа полiтичнi важелi та правовi механiзми впрова-дження цього напрямку аграрно1 полiтики мicцевими органами влади та органами мicцевого самоврядуван-ня з метою пришвидшення розвитку i пвдвищення ефективноcтi нацюнально1 економiки Украши.
Мета роботи - обгрунтувати, що ж заважае кооперативно ще1 розкрити cвiй потенцiал в Укрш'ш, кра1ш з багатим icторичним досвщом розвитку коопе-рацп та шшими необхiдними полiтичними, економiч-ними й сощальними умовами поширення кооператив-них оргашзацш.
Матерiали i методи дослщжень
В дослвдженнях використовуються економiчнi, маркетингов^ аналiтичнi, математичнi, порiвняльнi та статистичш методи. Для оцiнки актуальноcтi досль джень використовувались публжаци вiтчизняних та зарубiжних вчених, cтатиcтичнi звiти та результата власних дослщжень.
Результати та ix обговорення
Органiзацiйно-правовий аспект процесу розвитку сшьськогосподарсько1 кооперацп в перюд докорiнних ринкових транcформацiй аграрного сектора Укра1ни. Результати, виcвiтленi в данш cтаттi, отриманi у результат багаторiчних теоретичних дослвджень, ви-вченш зарубiжного доcвiду коопераци, а головне -узагальнення дiяльноcтi зi створення i пвдтримки життедiяльноcтi кооперативних структур розвинутих кра1н cвiту i Свропи. Фундаментальним методолопч-
ним принципом цього дослщження е орiентацiя на радикальш економiчнi змiни в ciльcькому господарст-вi, що базуються на кооперативнш 1де1. Зокрема, коо-перативи розглядаються, як обов'язкова складова ринково1 економiчноl системи i демократичного сус-тльства. Емпiричнi пiдтвердження отриманi завдяки використанню статистичних даних, експертних оцi-нок, абстрактних моделей та монографiчних спосте-режень iз застосуванням елементiв правового аналiзу.
В досл1дженнях е оцшювали теперiшнiй стан та обгрунтовували напрямки покращення розвитку галу-зi молочного скотарства в Укра1ш. Об'ектом досль дження виступають проблеми розвитку виробництва продукцil молочного скотарства в домогосподарствах населення, де сьогодш знаходиться бшьше 70 вiдcот-к1в поголiв'я молочних корiв i втрата цього ресурсу може спровокувати вкрай небажанi наслщки в укра1н-ському cуcпiльcтвi. Ситуащя, в молочному тваринни-цтвi населення Украши потребуе глибокого, осмисле-ного аналiзу, а також причин i пошук1в шляхiв виходу iз незадовшьного становища в якому, на жаль, опини-лося укра1нське село. На мою думку, виходячи iз об'е-ктивних причин незадовiльного стану справ в укра1н-ському cелi е вщсутшсть европейського бачення розвитку кооперативного руху, його обов'язково1 учасл в ринковiй багатоукладнiй економiцi, а також вщсут-ноcтi державного впливу на процеси цiноутворення, як на закупiвлi молока вiд корiв населення, так i в торгiвельних установах i на неорганiзованих ринках. 1ншою важливою причиною е те, що серед багатьох вчених i практиков не мае цiлicноl уяви про те, якою повинна бути шфраструктурна модель побудови кооперативного руху, а також, яким шляхом розвивати молочне тваринництво Украши, чи через розвиток виробництва продукци молочного скотарства в штег-рованих агроформуваннях, чи в повнш мiрi задiяти потенцшш ciльcьких об'еднаних територiальних громад, чи створити оптимальш умови розвитку, як для одних так i шших, виходячи з досв1ду i практики розвинутих кра1н свиу i Свропи. З врахуванням обов'язкового виршення питань об'ективного цiноу-творення на молочну продукц1ю, яка закупляеться молокопереробними i закупiвельними органiзацiями вщ корiв населення, на мою думку важливе значення мае органiзацiйна структура побудови перспективних моделей розвитку кооперативного руху в Укрш'ш. Проведеними дослвдженнями з врахуванням вщповвд-ного досвщу створення i функцiонування вiдповiдних кооперативних утворень, яш дiяли в свш час на тери-торil Галичини, а також розвинутих кра1н свиу i £в-ропи, зокрема США, Канади, Нiмеччини, Францil, Голландil, 1зра1лю, Польщi розробленi i пропонуються до створення багатофункцюнальш, 3-х рiвневi для райошв, 4-х рiвневi для областей i 5-ти рiвневi для Украши, штегроваш, неприбутковi, ciльcькогоcпо-дарськ1 обcлуговуючi структури кооперативного типу (Б1НСОКи), яш б могли об'еднувати значнi територи i кiлькicть членiв, а в перcпективi створювати потужну заготiвельну, переробну i збутову iнфраcтруктуру, стати повноцшними ринковими гравцями, здатними забезпечувати ефективну конкуренц1ю посередниць-ким i монополiзованим структурам. Практичний дос-
вш мет пiдказуе, що найбiльш вдалим для малих форм господарювання в регюнах Укра!ни було б створення великих кластерних кооперативних утво-рень з розподшом на шд-кластери, як1 б охоплювали 15-30 населених пунктiв, в тому числ з мiським на-селенням (споживачами вироблено! альськогоспо-дарсько! продукцп), 25-30 тисячами сшьськогоспо-дарських угiдь з окремими структурами та вццювш-ними органами управлiння територiальними виробни-чо-господарськими i соцiально-економiчними проце-сами. Особливiстю таких кооперативних кластерiв мав би бути регiональний принцип !х створення, в яких малi i середнi форми господарювання (домогос-подарства населення, фермерськi та iншi господарськ1 виробничi одиницi) за рахунок використання наявних земельних, трудових, штелектуальних, фiнансових i iнших ресурсiв могли б створити в перспективi поту-жнi виробничо-споживчi, аграрно-промисловi i збуто-вi пiдроздiли (ввдомий позитивний досвш !зра!льських кiбуц). Загалом кластерна модель i вдале регiональне розташування альськогосподарських товаровиробни-шв з врахуванням пе! кшькосп продукцп, яку вони сьогодш виробляють i могли б виробляти в перспек-тивi, дозволить виршити так! стратегiчнi завдання, як використання конкурентних переваг i швидкого на-рощування ефективностi суспшьного виробництва. Дослщжена i пропонована до розгляду модель бага-тофункцiонального, iнтегрованого, неприбуткового сшьськогосподарського обслуговуючого кооперативу (кооперативного об'еднання, народного кооператив-
ного тдприемства, тощо) на р!вн району, з врахуванням светового досввду i практики, дозволяе за рахунок 2-3 штегрованих кооперативiв в складi 15-30 i бшьше кооперативних фiлiалiв, на самоокупних госпрозра-хункових принципах, як1 можуть бути !х прямими Засновниками, створити одне кооперативне об'еднання (пвдприемство) з власним фшансово-розрахунковим центром (фшалом обласного кооперативного банку), кредитною i страховою оргашзацш-ними структурами, !з залученням фермерських госпо-дарств, яш по ввдношенню до домогосподарств - чле-шв мають вищий господарський i економiчний, а також, оргашзацшний статус з наданням в перспектив! можливосп !х керiвникам ставати асоцiйованими членами ! виконавчими директорами цих шдроздшв, об'еднати значш територи, сшьсьш громади ! !х ресу-рсний потенщал для створення потужних кластерних утворень, як1 б були здатш забезпечувати ефективну д!яльшсть, сприяти економ!чнш самооргашзацп населення, формуванню багатоукладно! економ!ки, стано-вленню внутршнього ринку, вщродженню села через розвиток амейних ферм, розширенню м1жнародного кооперативного сшвробггаицтва ! м1жнародно! штег-раци. Виконання таких складних завдань слш пов'язувати з проведенням ефективно! политики для створення модел! ринково-ор!ентовано! коопераци, що базуеться на м!жнародних кооперативних принципах у поеднанш з ринковими компонентами, формами господарювання ! мехашзмами функцюнування.
Оптимальна модель
використання молочних (! шших) ресурав територ!альних об'еднаних громад через створення ! д1яльшсть бага-тофункцюнальних штегрованих неприбуткових сшьськогосподарських обслуговуючих кооператив!в.
3-й |лвеш>
Районне(м1жрайонне) кооперативне об'еднання а) кшьшсть члешв - вш 3 до 10 тисяч ! бшьше, асоцшованих члешв - вш 5 тисяч ! бшьше. Засновники: 2-3 багатофункцюнальних штегрованих неприбуткових сшьськогосподарських обслуговуючих
кооперативи 2-го р!вня. Рада
Асоцшоваш члени Презид1я Асоцшован! члени
Наглядова рада Ревiзiйна комiсiя Повнощнний апарат управлшня Ф Р Ц- (внутршнш банк), фшал ЗУКЗГБ ПРАВЛ1ННЯ
Страхова Районний(м!жрайонний)
компанiя- торговий дiм -
фшал ЗУКЗ1Б фшал Льв!всько! обласно! асощацп
обслуговуючих кооператив!в
Кредитна смшка-
фшал ЗУКЗ1Б
Юридично-ревiзшна служба -фшал Льв1всько1 обласно! асощацц обслуговуючих кооператив1в Позадержавний менсшний фонд - фшал ЗУКЗ1Б 2-й |)1веньв складк
2-3 зoнaльних(теритoрiaльних) бaгaтoфункцioнaльних штегрованих неприбуткових сшьськогосподарських обслуговуючих кooперaтивiв. Фермерське господарство - Фермерське госмодарство - Фермерське господарство-iнтегрaтoр iнтегратор шгегратор
(БШСОК) (Б1НСОК) (Б1НСОК)
Збори умовноважених Прав, мнни
Наглядова рада Ревшйна комiсiя
Виконавчий директор Апарат управлiння
Кiлькiсть членiв - вщ 1500 до 3000 i бшьше, асощ-йованих членiв - вш можливостей 1-й рiвемь(фiлiальмий),
в склащ 10-15 i бiльше фiлiалiв, яш охоплюватимуть вiд 50-100-150 i бшьше члеш в товаро- виробнишв, фiзич-них i юридичних осiб в склащ об'еднаних територiальних громад iз залученням на правах асоцiйованих члешв -фермерських господарств.
10-15 i бiльше 10-15 i бiльше
фермерських фiлiалiв БIНСОКiв
господарств - асоцшованих
члемiв Загальмi збори
Наглядова рада Ревiзiйма комiсiя Правл1ммя
Викомавчий директор - голова ФГ
функщональний апарат управлшня Пропомовама побудова районного ^жрайонного) кооперативного об'едмаммя дозволяе:
а) на першому р1шм рацiонально поеднати iснуючi ресурси (природнi, трудовi i матерiальнi) сiльських об'еднаних територiальних громад, рацюнально використати кадровий потенцiал, максимально охопити рiзних по складу товаровиробник1в альськогосподарсько! та шшо! продукци i послуг, направити !х зусилля на досяг-нення максимальних результатiв у шдвищенш ефективностi суспiльного виробництва;
б) на другому рiвнi його побудови створити багатофункцюнальш iнтегрованi неприбутковi сшьсько-господарськ обслуговуючi кооперативи фермерського типу, що створюють умови наближення до европейських моделей кооперативних утворень;
в) на третьому рмим створити оптимальнi управлiнськi структури, якi б на госпрозрахункових умовах оплати пращ змушеш будуть ефективно займатися управлшськими, постачальницькими, обслуговуючими та iншими функ^ми для забезпечення ефективно! дiяльностi кооперативних структур на мюцях i !х розвиток в сторону вертикально!, по американськш термiнологi! «вперед» iнтегровано! побудови кооперативного руху в Укра!ш з врахуванням практики i досввду високорозвинутих кра!н свiту i Свропи. Госпрозрахунюш фiлiали в умовах Укра!ни з повнощнним бюджетом витрат i чековою формою контролю (50 вщсотшв економи у виглядi доплат розподiлялися б мiж працюючими по наслвдках господарсько! дiяльностi), головний шлях до створення великих штегрованих кооперативних структур. Це дало б можливють мати в кожному райош 30-60 кооперативних фiлiалiв першого рiвня по шлькосп населених пунктiв, 2-3 багатофункцiональних, штегрованих, неприбу-ткових обслуговуючих кооперативiв другого рiвня i одне кооперативне об'еднання (шдприемство) третього рiвня. На рiвнi областей, четвертий р1вень. в склащ засновник1в, районних кооперативних об'еднань (тдпри-емств) потрiбно було б створити високоефективну управлiнську структуру в склащ аграрного кооперативного балку, засновники фiнансово-розрахунковi центри кооперативних об'еднань (шдприемств) третього рiвня, вiдповiднi страховi, постачальницьк1, господарсько-дорадч^ юридично-правововi, ревiзiйнi i iншi органи, яш б на госпрозрахункових засадах могли здшснювати вертикальне ефективне управлшня кооперативною дiяльнiс-тю на мюцях, а також використовувати наявний кадровий потенщал, iснуючi ресурси сiльських територш i громад областей Укра!ни.
Четвертий рiвемь (обласний, м1жобласний) обласна асощащя обслуговуючих кооперативiв Збори уповноважених представмикiв Наглядова рада з уповноважених Ревiзiйна комiсiя з уповноважених
представнишв представмикiв
Захвдно-украТнський ПРЕЗИД1Я Захвдно-укра!нська кооперативна
кооперативний Голова президi! - торгово-фондова Б1РЖА
земельно-iпотечний Банк Президент Львiвський кооперативний торговий
(засмовмикiв 20 районних ФРЦ) Повноцiнний дiм (20 районних коо-домiв)
апарат управлiммя в склащ:
(агрономiчно!, зооветеринарной iнженерно! i матерiатьно-технiчного постачання, харчово! i переробно! проми-словостi, бухгалтерсько! i економiчно-аналiтично!, технiки безпеки i охорони пращ, саштарно-еколопчно!, науки i впровадження, зовнiшньо-економiчних зв'язкiв, контрольно-ревiзiйно! служб, тощо).
Б1НСОК - iнтегратор, за рахунок сво!х фiлiалiв б забезпечувати пряме охоплення 2-3 i бiльше тисяч (перший рiвень), в тому числi фермерських госпо- члешв (по 50-100-150 у фшал^, що дало б реальну дарств - асоцшованих члешв в кшькосл 15-30, могли можливiсть, створити на другому рiвнi побудови
коопераци в районИ, потужного ринкового гравця, який би оперував значною кИлькИстю тoвaрiв i наданих послуг. При цьому, фермерське господарство - асоцИ-йований член, в ocoбi виконавчого директора, одер-жуе реальну мoжливicгь для особистого розвитку за рахунок зростаючих oб'емiв рoбiт i послуг, якИ воно в змoзi буде надавати членам кооперативу, за що буде одержувати вiдпoвiднi розрахунки, в тому числИ коо-перaтивнi виплати по закИнченню господарського року в cумi до 20 вiдcoткiв одержаних кооперативом пасивних дoхoдiв згiднo рiшень Загальних збoрiв, як1 по Иснуючому в УкрашИ законодавству, не обклада-ються податками. Для того, щоб органИчно об'еднати iнтереcи членiв кooперaтивiв i acoцiйoвaних членiв -фермерських господарств, бажано було б, щоб його голова ставав найнятим виконавчим директором кооперативу, контроль за його дiяльнicтю здИйснювали б його Зaгaльнi збори, правлИння, наглядова рада i ревИ-зИйна кoмiciя. Такий пiдхiд давав би можливИсть за рахунок cпiльних ИнтересИв до прискореного Интегра-цiйнoгo розвитку, створити вИдповИдш прoдуктивнi сили i ciльcьку iнфрacтруктуру, не витрачаючи лиш-нiх кoштiв на придбання тих зacoбiв виробництва як1 вже е у фермерських господарствах. Другою проблемою, на яку я б хотИв звернути особливу увагу е пи-тання цИноутворення, без позитивного вирiшення якого вИдтворити европейський кооперативний рух в Укра!нИ буде не можливо i хочу продемонструвати чому? ДослИджуючи природу цшоутворення в сьогод-нiшнiх умовах, приходимо до невтiшних висновк1в, шо останне, якраз i е головною причиною негативних процесИв, як1 вИдбуваються на молочному ринку. 1с-нуюча на cьoгoднi цiнoвa пoлiтикa на зaкупiвлi моло-чно! прoдукцi! вид господарств населення вкрай деструктивна, повнИстю диcкримiнaцiйнa направлена на пряме знищення мoтивaцiйних прагнень товаровиро-бникИв займатися виробництвом i збiльшувaти !! реа-лiзaцiю, що прямо призвело до кaтacтрoфiчних нас-лiдкiв зi знищення пoгoлiв'я кoрiв, яке продовжуеться i cьoгoднi. Для бiльш повного розумИння цИе! cитуaцi! наведемо декИлька приклaдiв: мicтo Бар, Вiнницькo! областИ, магазин "Економ" станом на 19.08-2015 року, лИтр молока жирнicтю 0,5 вИдсотка, цiнoю - 15,50 гривнИ, при перерахунку до базисно! жирностИ 3,4 вiдcoтки, по як1й закупляють молоко вид кoрiв населення, цИна зростае до 105,74 гривш, а питома вага товаровиробника складае лише 3 вИдсотки. Цей же виробник, 11.03-2016 року, один лир молока жирнИс-тю 0,5 вИдсотка, цiнoю 18,36 гривнi, при перерахунку цша зростае до 124,85 гривень, а питома вага товаровиробника зменшуеться до 2,5 вИдсоткИв. 1 лир молока цИе! ж жирностИ 03.12-2017 року, в супермаркета "Грош-експрес" м. Бар, Вiнницькo! обласп пропону-вався Споживачу по щш 26,99 гривнi. В перерахунку до базисно! жирносп його цша зростае до 183,53 гривш, що складае по курсу НБУ на той час 6,7 ам. дола-ра, при тому, що його cередньoрiчнa закупИвельна цша вид кoрiв населення, яка дiялa на той час - 4,93 гривень за 1 лир базисно! жирносп, а питома вага до кИнцево! цши продаж в тoргiвлi лише 2,7 вИдсотка. Супермаркет "Метро", 06.02-2019 року, це й же бренд, це ж молоко, 0,5 вИдс. жирносп, цша - 29,50
гривень, що в перерахунку до базисно! жирносп складае 200,60 гривень, або в перерахунку до амери-канського долара по курсу НБУ на дану дату - 7,43 ам. долара за 1 лир, а питома вага товаровиробника при закушвельнш щш 4,68 гривень за 9-ть мИсяцИв 2018 року вИд кшцево! цши продаж склала лише 2,3 вИдсотка. При цьому, цши на молоко вИдповИдно! жирностИ на початок 2019 року в порИвнянИ до 2015 року зросли на 90,3 вИдсотка, при тому, що закупИвельнИ цИни на молоко вид корИв населення за цей перИод ли-гае на 64,8 вИдсоткИв з 2,84 до 4,68 (данИ за 9-ть мИсяцИв 2018 року) гривень за 1 лИтр молока базисно! жирности ПодИбне становище на внутрИшньому ринку може-мо спостерИгати i на масло тваринне, так у супермаркет "Ашан" м. ЛьвИв, 18.01-2019 року, жирнИстю 82 вИдсотки по цИнИ 200 грамово! пачки - 90,63 гривнИ, а така ж сама пачка, але 80 вИдсотка жирностИ, солоне -по цИнИ 94,91 гривнИ, що по курсу до американсько! валюти на цей час складае, вИдповИдно - 17,48 i 16,28 американських доларИв за 1 кИлограм при перерахунку до базисно! жирностИ в Укра!нИ 82,5 вИдсотки. Теж саме можна сказати за супермаркет "Метро", де 06.022019 року 200 грамова пачка, 80 вИдс. жирностИ, солоне, вИдомого бренду коштувала 97,30 гривень, що в перерахунку на 82,5 вИдс. жирностИ цИна 1 кг - 500,16 гривень, а по курсу на вИдповИдну дату до ам. долара-становить 18,52 долара, при тому, що по даних Укра!-нсько! асоцИацИ! виробникИв молока (АВМ) европейсь-ка цИна на цей час складала 4,7-5 американських до-ларИв за 1 кИлограм. ПодИбних прикладИв цИноутворен-ня на молочну продукцию можна наводити безлИч, але висновок тут може бути один, що все це, в кИнцевому випадку лягае непосильним тягарем на купИвельнИ можливостИ Споживача. А в дИйсностИ всИ говорять про низьку купИвельну спроможнИсть укра!нського Споживача? В натурИ це безконтрольна монополИя посередницьких структур в умовах сьогоднИшньо! Укра!нсько! держави. 1 лИтр молока, базисною жирнИ-стю 3,4 вИдсотки ДСТУ 3662-2015 заготовленого вид населення по цИнИ 4,93 гривнИ в процесИ його перероб-ки i нормалИзаци до вИдповИдно! жирностИ, дозволяе збИльшувати кИлькИсть молока молокопереробними пИдприемствами для реалИзацИ! при: 2,5 вИдс. жирностИ до 1,36 лИтри; 2,0 вИдс. до 1,7; 1,5 вИдс. до 2,27; 1,0 вИдс. до 3,4; 0,5 вИдс. до 6,8 лИтрИв. Все це дозволяе переробним i торговим пИдприемствам за рахунок монопольного володИння можливостями переробляти i продавати молоко без присутностИ на цьому ринку сильного конкурента в особИ розвинутого кооперативного сектору i недостатньому впливИ на цИ процеси зИ сторони держави, заробляти великИ спекулятивнИ над-прибутки. На жаль населення купляючи молочну продукцИю в силу необИзнаностИ не звертае на це увагу, чим успИшно користуються монопольнИ переробнИ i торговИ структури. Виходячи з цього, виникае цИкаве запитання? Чому в демократичнИй, з розвинутою еко-номИкою АмерицИ, де не впливають не ринковими методами на цИноутворення, встановленИ на законода-вчому рИвнИ, обов'язковИ до виконання, в ланцИ "това-ровиробник-нереробне шдприемство-торпвля" чИткИ правила, яких перерахованИ гравцИ мусять дотримува-тися, при тому, що питома вага кожного до кшцево!
giHH npoga® Cno®HBanaM b TopriBii cKiagae, BignoBi-gHo: 47 - 33 - 20 BigcoTKiB. nogi6Hi nigxogu cnocTepi-raroTbca i b cycigrnft go Hac noibgi, ge nacTKa Bupo6-HHKa Big KiHgeBHx giH npoga® cKiagae 6iia 60 BigcoT-KiB. npu nogi6HHx nigxogax go BcTaHoBieHHa giH Ha MoionHy npogyKgiro Big KiHgeBHx npoga®, ocTaHHi gia yKpaiHcbKHx ToBapoBHpo6HHKiB MoriH 6 3pocTH b geKi-jbKa pa3iB BignoBigHo go cborogHi gironux. CTae 3po3y-MijHM, go BiTHH3HHHHH bhpo6hhk npu TaKHx grnax He TijbKH He BHpi3aB 6h noroiiB'a KopiB, a HaBnaKH, ocTaH-Hboro noTpi6Ho 6yio 6 3ynHHaTH, aK ge Big6yBaeTbca b KaHagi, ge 3rigHo gironoro 3aKoHogaBcTBa $epMep, go6 BBecTH b cTago nepBicTKy, noBHHeH 3aniaTHTH b gep®-6rog®eT 30 Tucan KaHagcbKHx goiapiB. ,3,exTo i3 cKenTH-KiB 3anepenHTb, go moioko Big KopiB HaceieHHa HH3bKoi' aKocTi i MaTHMe pagiro, He 3BepHyBmu yBary , a6o He po3yMiMHH Toro, io y BHM'l 3gopoBoi' TBapHHH, hh to Ha KoMnieKci, hh b gagbKiBcbKoMy xiiBi, ocTaHHe 3aBHiH cTepujbHe i roioBHe 3aBgaHHa, aKe nocrinHo cToiTb
Та6^нцн1 _
1. noroiiB'a KopiB, ct. Ha 1.01 Bigno-BigHoro poKy, thc. roiiB
2. BaioBe BHpo6HHgTBo MoioKa,THc. toh
3. 3aroTiBii MoioKa Big Ha ceiaHHHa Mnn, THcaH toh
TaKi TeMnH 3MeHmeHHa norojiB'a KopiB i BajoBoro BHpo6HHUTBa MoioKa b goMorocnogapcTBax HaceieHHa Ha $orn He3HaHHoro 36iibmeHHa noro Bupo6HHgTBa b cijbcbKorocnogapcbKHx nignpueMcTBax npu3Bege npaMo go npogoBojbHoi 3aie®HocTi Big 3apy6i®HHx BHpo6HHKiB i 3HH^eHHa b nepcneKTHBi BiacHoro BHpo6HHUTBa. ,3,ociig®eHHa KopeiaginHHx
B3aeMo3B'a3KiB noKa3aiu, go Mi® grnaMH Ha moioko, npogyKTHBHicTro KopiB, ToBapHicTro i oKynHicTro noro BHpo6HHUTBa icHye neBHa o6'eKTHBHa 3aie®HicTb, 6e3 BpaxyBaHHa aKoi 3ynHHHTH HeraTHBHi npogecu, aKi Big6yBaroTbca b MoionHoMy TBapuHHugTBi ykpaiHH npaKTHHHo HeMo®jHBo. nogi6Hi npoTupinna b cycnijbcTBi Mo®jHBi y Tpbox BHnagKax, a caMe: BigcyTHocTi Haie®Horo Kompoiro 3i ctopohh gep®aBHHx opraHiB, noBHoro goMiHyBaHHa MoHonojbHHx cTpyKTyp Ha BHyTpimHboMy cno®HBnoMy pHHKy (npo go 6yjio cKa3aHo BHge) i gieBoi KoHKypeHgii 3i cTopoHH BHcoKoopraHi3oBaHoro KoonepaTHBHoro ceKTopy eKoHoMiKH, aKHH o6oB'a3KoBo npucyTHin b pHHKoBift cucreMi po3BHHyrax KpaiH cBiTy i GBponu. nopymeHHa KoHKypeHTHo-puHKoBoro MexaHi3My 3yMoBjroe HeBunpaBgaHe 3aBHgeHHa giH, noripmeHHa no3Hgin Cno®HBaniB, oco6ihbo b c$epi 3agoBoieHHa nonuTy, ToMy b yMoBax caMocTinHocTi rocnogaproronux oguHHgb KoHKypeHuia Bigirpae Hag3BHnaHHo Ba®iHBy pojb noro caMoperyjiagii. 3acriHHi aBHiga b phhkobui eKoHoMigi TpHBaTHMyTb goTH, noKH He 3'aBHTbca Ha puHKy cuibHHH KoHKypeHT, aKHH cTaHe 3arpo3oro MoHonoibHoMy noio®eHHro neBHux BeiHKHx rpaBgiB. B IboMy BunagKy, cygiibHa o6ciyroByroHa Henpu6yTKoBa
nepeg bhpo6hhkom, aK noro TaKHM gocraBHTH Ha nepe-po6Ky. Aie Ha ®aib MoioKonepepo6Hi i 3aroTiBeibHi opraHi3agii 3a 27 poKiB He cnpoMoriuca ctbophth npu gonoMo3i gep®aBH onTHMaibHy 3aroTiBeibHy iH^pa-cTpyKTypy, aKa b yKpaiHi Moria 6 cTaTH noTy®HHM MoTHBaiinHHM ^aKTopoM go 3pocTaHHa npogyKTHBHux, aKicHux i ToBapHux xapaKTepucTHK Bupo6HHiTBa moio-hhoi npogyKiii gia Maiux $opM rocnogaproBaHHa Ha ceii i 3HaHHoro nigBugeHHa noro e^eKTHBHocTi. ^Kgo, Ha cborogHi ceiaHHH ogep®ye Big KmgeBux npoga® iume 2,3 - 2,5 - 3 BigcoTKiB, a peimy Ha mjiaxy go Cno®HBana, TaK 3BaHi nocepegHHKH, to b gin cmyaiiii Ti, go Bupo6jiaroTb moioko i Ti, go noro cno®HBaroTb, 3a3gaierigb npupeneHi i ge aBiaeTbca Ha cborogHimHin geHb HanroioBHimuM npoTupinnaM, aKe 3 ogHiei cTopo-hh npu3BoguTb go 3HugeHHa noroiiB'a KopiB b rocno-gapcTBax HaceieHHa, a 3 iHmoi - go HenoBHoro 3a6e3ne-HeHHa rpoMagaH yKpaiHu noBHogiHHoro $i3ioioriHHoro HopMoro cno®HBaHHa moiohhhx npogyKTiB.
Koonepagia i e thm, cuibHHM KoHKypeHToM, npucyTHicTb aKoro Ha puHKy cTBoproe KoHKypeHTHe cepegoBuge, aKe b 3Mo3i peaibHo BniHBaTH Ha MexaHi3MH giHoyTBopeHHa i 3MeHmeHHa giHoBoro TucKy Ha KiHgeBoro Cno®HBana, go i 6yge ciyryBaTH peaibHoro cuioro BHBegeHHa yKpaiHcbKoro ceia Ha miax go6po6yTy i 6araTcTBa.
BnCMOBK'M
CnpuaHHa po3BHTKy Koonepagii oco6hcthx ceiaHcb-khx rocnogapcTB e Heo6xigHoro yMoBoro opram3agmHo-ro 3a6e3neneHHa cogiaibHoro 3axucTy HaceieHHa Ha ciibcbKux TepuTopiax, peaii3agii noro Bupo6HHHoro noTeHgiaiy. BogHonac eKoHoMiHHi yMoBH, b aKux $op-MyroTbca o6ciyroByroni KoonepaTHBH b yKpaiHi e Big-MiHHHMH Big thx. b aKux nponmiu cBoro eBoirogiro MoionapcbKi KoonepaTHBH b po3BHHyTux KpaiHax cBiTy. Pi3HHMH TaKo® e giii cTBopeHHa TaKoi opraнiзaцiннol $opMH, aKa BHMarae ynacri gep®aBH b gaHux npogecax y HacTHHi iHBecTyBaHHa b npug6aHHa (a6o cTBopeHHa) nepepo6Hux noTy®HocTen Ta HacTKoBin nepegani npaB BiacHocTi Ha hhx oco6hcthm ceiaHcbKHM rocnogapcT-BaM - ynacHHKaM KoonepaTHBiB. npu gboMy po3nogii npaB BiacHocTi noBHHeH MaTH MoTHByronuft xapaKTep 3 HagaHHaM npe^epeHgift thm ynacHHKaM KoonepaTHBy, aKi MaroTb 6iibmy KiibKicTb MoionHoro noroiiB'a. Цe gacTb 3Mory gep®aBi cTaTH rpaBgeM Ha pHHKy moiohhoi chpobhhh i BniHBaTH Ha giHoBy KoH'roHKTypy Ha HboMy. OaKTHHHo KoonepaTHBH MaroTb ^opcyBaTH npogec Bia-cHoro po3BHTKy, hth miaxoM aKyMyiroBaHHa iaHoK y BepTHKaibHoMy laHgrory ^opMyBaHHa moiohhoi npogy-
2014 2015 2016 2017 2018
2019
b %
1979 1733,5 1668 1623 1575
1500 -479 -24,2
8915 8545 8015 7676 7515
7339
-1576 -17,!
1824 1737 1346 1198 1239
1117
-707 -38,8
кци, в шшому випадку - вони приречеш на невдачу та недосягнення економ1чних i сощальних цшей, як1 ставлять перед собою. Проведеними дослiдженнями повшстю пiдтверджуються висновки про те, що това-рнiсть заготiвель (реалiзацiя молока з двору до вироб-леного) на фош стимулюючого цiноутворення мае безпосереднш вплив на ефективнiсть господарсько! дiяльностi домогосподарств населення (окупнiсть i дохiднiсть) i е головною ввдповщдю на те, що тiльки масовий кооперативний рух на селi в змозi вплинути на стабiлiзацiю тваринницько! галузi в господарствах населення, забезпечення продовольчо! безпеки держави i вирiшення багатьох проблемних питань, яш сьогодш iснують в сiльських терищлальних громадах. В даному контекст перспективами подальших дослвджень е визначення етапiв формування тако! кооперативно! системи, частки участi держави в нш та використання в законодавчому забезпеченш проце-су кращого свiтового досввду з регулювання створення i дiяльностi неприбуткових сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв.
References
Gorbanyuk, V.O. (2018). The cooperative movement in rural areas should be a priority in reforming of agriculture (opportunities, realities and economic efficiency of its approval). Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(86), 28-33. doi: 10.15421/nvlvet8605. Gorbanyuk, V.O. (2018). The serving nonprofit cooperation and optimal pricing - the priority of agrarian reform in dairy farming of rural households in Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary
Medicine and Biotechnologies, 20(91), 66-73. doi: 10.32718/nvlvet9114.
Horbaniuk, V.O., & Lysak, O.I. (2012). Resursni mozhlyvosti stvorennia molochnykh kooperatyviv v rehioni. stor. Lvivskyi natsionalnyi universytet veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Hzhytskoho. Rozvytok silskykh terytorii, silskohospodarska kooperatsiia. Vydavnytstvo "Spodom" (in Ukrainian).
Horbaniuk, V.O., Sedilo, H.M., Kostyrko, I.H. (1988). Ahropromyslovyi kombinat "Dnister", pershi naslidky, problemy, shliakhy vyrishennia. K., Vydavnytstvo "Urozhai" (in Ukrainian).
Kostiuk, M.D., Muzyka, P.M., Dumanskyi, A.Ia., Iiankiv, I.Ia., & Solomonko, D.O. (2012). Silskohospodarska kooperatsiia v Halychyni: istoriia, sutnist, perspektyvy. Naukovo-praktychnyi posibnyk. Vydavnytstvo "Spolom" (in Ukrainian).
Zinovchuk ,V.V. (2012). Orhanizatsiino-pravovi zasady stanovlennia silskohospodarskoi kooperatsii v Ukraini. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho universytetu, 1(2), 3-12. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2012_1%282%29_ _3 (in Ukrainian).
Zinovchuk, V.V. (2001). Orhanizatsiini osnovy silskohospodarskoho kooperatyvu. K. Lohos (in Ukrainian).
Zinovchuk, V.V. (2010). Ekonomichna pryroda psevdokooperatyviv ta nebezpeka yikh poshyrennia v ahrarnomu sektori Ukrainy. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu spozhyvchoi kooperatsii Ukrainy, 3, 23-28.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk_2010_3_5 (in Ukrainian).
