CC BY
17
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-071+616.24-002+616.155.194 ЦИМБАЛ1СТА О.Л, ГАР1АЖУК Л.1. АВНЗ «¡ваноФранювський нацюнальний медичний унверситет», кафедра дитячиххвороб факультету пюлядипломно! освти
ХАРАКТЕРИСТИКА МкРОБНОГО ПЕЙЗАЖУ НИЖЫХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯШ ПРИ УСКЛАДНЕНМ ПНЕВМОНИ
В ДПЕЙ РАННЬОГО ВкУ
Резюме. У dimeü раннього ежу, хворих на позалжарняну пневмоню, серед ускладнень наростае частота токсичного синдрому в поеднант з гншним ендобронхтом паралельно зростанню ступеня тяжкостi дефщиту залза. Серед клшiко-рентгенологiчних форм переважае двобiчна вогнищева пневмотя (84,2 %), ргдко (9,7%) спостеркаеться часткова та сегментарна (6,1 %). Гншт форми ендобронхту переважали в дтей першого року життя (81,2 %), на другому-третьому роц життя вони спостергались рiдше (30,5 %). 1з промивних вод бронхiв найчастше виавали Streptococcusривишотае (49,2 %), Staphylococcus аигвт, зокрема, у дтей першого року життя (20,3 %), рiдше — Pseudomonas аerugiиosae (13,5 %), що е чутливими до антибютишврезерву та шгiбiтор-захищених пенiцилiнiв. Ключовi слова: пневмотя, дти, штка, дiагностика.
Вступ
Питаниями дiагностики й л^вання пневмонш у дггей займаються в повсякденнш практищ i педь атри, i дитячi пульмонологи. Л^вання дггей раннього в^ iз пневмошею викликае особливу вщпо-вщальшсть, оскгльки клшчш прояви хвороби слад зютавляти з анатомо^зюлопчними особливос-тями оргашв дихання, у кожнш вiковiй групi своя специфжа бактерiальиих збудиикiв, Гх чутливють до аитибактерiальиих середиикiв. Здебiльшого етю-логiчиу роль при позалiкарияиiй пневмони вщгра-ють 8.рпеишотав (30—60 %), Н.тАивтав (3—10 %), Б.аигвш (3—8 %), о^м того, все бгльше акценту-еться увага на ролi виутрiшиьоклiтиииих збудиикiв (М.рпвишотав, СЫ.рпвишотав) [3, 8, 10, 14]. Серед етюлопчних факторiв пневмони в дiтей у ранньому вiцi частiше, н1ж в iишi вiковi перiоди, видгляють Б.аигвш (21 %) та ентеробактери (14 %) [6, 11, 13]. В останш роки серед дггей раннього в^ спостерь гаеться збiльшеиия кглькосп хворих на пиевмоиiю, що перебиае в поедиаииi iз залiзодефiцитиою ане-мiею (ЗДА). Тяжкiсть перебiгу пневмони, прогноз, зокрема у дггей раннього в^, в бгльшосп випадкiв зумовлеш дифузними формами гиiйиого ендоброн-хгту [1, 11, 12, 15]. Останнш е ознакою глибокого ураження вах структурио-морфологiчиих елемен-тiв броихiв при запальному процес й критерiем зна-
чних порушень мехаиiзмiв захисту легень [4, 13, 14, 19]. Виршальним у виборi тактики лiкуваиия при цьому е вивчення мiкробиого пейзажу трахеоброн-хiальиого дерева для адекватног протимжробног те-рапи [2, 9, 10, 16-18, 20].
Однак на даний час недостатньо шформаци про характеристику мжробног екологи иижиiх дихаль-них шляхiв при пневмони в дггей, зокрема при бак-терюлопчному дослiджеииi промивних вод броихiв. У той же час чутливють цих збудниюв до протимь кробних засобiв мае вирiшальие значення у виборi тактики лiкуваиия, хоча на даний час етютропна те-рапiя пневмони е емтричною [9].
Матер1али та методи
Для aиaлiзу перебiгу ускладнених пиевмоиiй (УПн) проведено обстеження й л^вання 380 дiтей вiком вщ двох мiсяцiв до трьох роюв, якi лiкувaлись у педiaтричио-дiaгиостичиому вщдгленш ОДКЛ м. 1вано-Франк1вська з 2008 до 2010 рр.
Верифiкaцiя дiaгнозу, як i трактування характеру, поширеносп запального процесу слизовог трaхеобронхiaльного дерева, проводились згiдио з
© Цимбалюта О.Л., Гарщжук Л.1., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Протоколом надання медично1 допомоги дiтям за фахом «дитяча пульмонолопя» МОЗ Украши № 18 вщ 13.01.2005 року [5]. Дiагноз пневмонïï у Bcix ви-падках був пщтверджений рентгенолопчно (апа-рат «Рентген-30», «Севкаврентген», 1983, № 3233). Вщповщно до положень наказу проводилась ба-зова терашя пневмонИ в дiтей. Iнтерпретацiю результата бактерiологiчного дослщження промив-них вод бронхiв та трактування антибютикограми проводили згiдно з CLSI, 2005 р. (In accordance to Performance Standards Dist Susceptibility tests). Тяж-юсть пневмонН в дiтей при госпи^зацН визначали за iндексом i шкалою тяжкостi. На час надходження до стацiонару iндекс тяжкостi захворювання пере-вищував 71 бал, що вiдповiдало показнику необхщ-ностi госпи^зацН [18].
Статистичну обробку отриманих результата проводили на персональному комп'ютерi за допо-могою пакета статистичних програм Microsoft Exсel 7.0. Цифровi результати статистично опрацьовано за допомогою методу варiацiйного аналiзу. Вiрогiд-нiсть вщмшностей оцiнювали за допомогою пара-метричних та непараметричних критерïïв [7].
Результати та ïx обговорення
Усi дни надходили до стацiонару в тяжкому сташ, зумовленому вираженiстю ендогенно1 штоксикацц, дихальною недостатнiстю, гнiйним ендобронхiтом та розладами гемодинамiки й мiкроциркуляцïï. У першi три доби захворювання госпи^зоваш 182 (47,9 %) дитини, на 4-6-й добi — 132 (34,7 %), шзшше шос-то1 доби — 66 (17,4 %) детей, iз них 106 (27,9 %) — у ВА1Т. У середньому термш госпiталiзацïï становив 4,53 ± 0,50 дня вiд початку захворювання. У бшьшосп дiтей (80,5 %) УПн передували катаральш явища з боку верхнгх дихальних шляхiв. Основними симптомами УПн в обстежених були фебрильна гарячка (86,4 %), малопродуктивний кашель (76,9 %), симптоми шток-сикацïï (74,1 %), задишка (92,5 %). Важливим крите-рieм тяжкостi стану дiтей були симптоми дихально! недостатностi (ДН). У переважно1 бiльшостi обстеже-них детей (278 — 73,2 %) даагностовано ДН I ст. Тяжкi прояви ДН II—III ст. у гострому перюда було виявлено в детей у поeднаннi з анемieю середнього (29 — 7,6 %) та тяжкого ступешв (73 — 19,2 %, p < 0,05).
Змши з боку серцево-судинно1 системи значною мiрою визначали тяжшсть стану дiтей, хворих на УПн, i були зумовлеш в основному метаболiчними порушеннями в результатi тривало1 гiпоксïï мю-карда. Остання визначае зниження скоротливо1 здатностi мiокарда, що машфестувало в половини пацiентiв компенсаторною тахiкардiею (56,4 %), ослабленням серцевих тошв (48,9 %) та функщ-ональним систолiчним шумом (41,2 %). У детей iз великим пневмошчним процесом встановлено збiльшення печiнки (256 — 67,4 %) i значно рщше — селезшки (78 — 20,5 %) як прояв правошлуночково1 недостатносп.
Важливим i безальтернативним методом уточ-нення дiагнозу пневмонïï була рентгенографiя орга-
шв грудног клетки в прямiй та, за показаннями, у бо-кових проекцiях для визначення форми, локалiзащï та наявносп ускладнень.
Аналiз результатiв рентгенологiчного дослщжен-ня показав, що в бшьшосп з них пневмонiя була дво-бiчною вогнищевою (320 — 84,2 %), доволi рiдко — крупозною (37 — 9,7 %), з локалiзацieю переважно в нижнiй частщ право! легенi (23 — 6,1 %). Рщко ускладненням крупозног пневмонИ був ексудатив-ний плеврит (23 — 6,1 %). З однаковою частотою дiагностували сегментарну (моно-, дисегментарну) пневмошю (23 — 6,1 %). Важливо вiдзначити, що сегментарна пневмонiя частiше була верхньочаст-ково'г локалiзацiï (17 — 4,5 %) право'1 легенi i майже в три рази рщше — у С4, С5 лiвоï легенi (6 — 1,6 %).
У дггей iз клшжою гнiйного ендобронхiту за показаннями в першi днi пiсля госпи^зацИ проводилась дiагностично-санацiйна бронхоскопiя з подальшим бактерiологiчним дослiдженням брон-хiального секрету та вивченням чутливостi ви^-нох мiкрофлори до сучасних протимжробних пре-паратiв. Надалi кiлькiсть бронхоскопш та iнтервал мiж ними залежали вiд характеру, поширеностi та динамжи запального процесу трахеобронхiального дерева. Необхщно пiдкреслити, що гнiйний ендо-бронхгт переважав у дiтей першого року життя: ло-калiзований (28,7 %) i дифузш його форми (52,5 %), рщше вiдзначався катарально-гнiйний ендобронхгт (18,8 %) (табл. 1). У детей другого-третього року життя гншш форми ендобронхiту спостерiгались у 2,7 раза рщше (30,5 %, р < 0,001) з перевагою катараль-но-гншних його форм (69,5 %, р < 0,001). Катараль-ний характер ендобронхиу дiагностовано в детей iз пiдозрою на асшрацго стороннього тiла. Позитивнi бактерiологiчнi дослщження спостерiгались у пере-важнох бшьшосп детей (64,3 %), без суттевох вщмш-ностi в немовлят i детей 2-3-го року життя. Майже в половини детей обох вжових груп висiвали грампо-зитивнi коки: Streptococcus pneumoniae (49,2 %), при-чому майже у два рази часпше в детей 2-3-го року (64,9 %) порiвняно з детьми першого року життя (36,2 %), Staphylococcus aureus iз трахеобронхiально-го секрету виавали в три рази рщше (18,2 %), майже з однаковою частотою в детей першого i 2-3-го року життя (20,3 i 15,8 % випадюв вщповщно) (табл. 2).
У решти (32,5 %) виавали грамнегативш бакте-рИ: Pseudomonas aeruginosae (13,5 %), частота вишву останньог зростае майже в два рази на 2-3-му рощ життя (21,1 %) порiвняно з детьми першого року життя, Haemophilus influenzae (8,7 %), Escherichia coli (7,1 %), Enterobacter cloacae (5,5 %), Proteus mirabilis (4,7 %), i дуже рщко — Klebsiella pneumoniae (4,0 %). Iнвазiя грибами роду Candida нижнгх дихальних шляхiв дiагностована в 11,9 % випадюв з тенденщею до збшьшення ïï частоти у детей 2-3-го року життя (14,0 %). Важливо вщметити, що в 37,7 % випадюв була мiкст-iнфекцiя при позитивних бактерюлопч-них дослiдженнях. Серед збудникiв у цих випадках переважали: Haemophilus influenzae i Staphylococcus aureus (7,1 %), Pseudomonas aeruginosae, завжди в
поеднаннi з Candida (5,6 %), Staphylococcus aureus i Candida albicans(3,1 %), Staphylococcus aureus + Proteus mirabilis (3,1 %) та Staphylococcus aureus + Enterobacter cloacae (4,6 %). Проведено аналiз антибютикограм iз метою вивчення ефективносп антибютикотера-mï при ускладненiй пневмонИ. При цьому врахо-вували використання антимiкробних препарата при попереднГх епiзодах респiраторних шфекцш. Можливо, не завжди обГрунтоване використання останнГх зумовило доволГ високу резистентшсть до антибiотикiв, зокрема, з групи резерву (табл. 3). Вщ-мГчаеться висока чутливють Streptococcus pneumoniae до шпбггор-захищених пенщилшв: амоксиклаву (98,4 %) та уназину (95,3 %), карбапенемГв: меро-пенему (98,6 %), пенаму (98,4 %), ципрофлокса-цину (95,2 %), проте рГзко знижуеться чутливють до цефалоспоришв III поколшня (цефтрГаксону — 79,0 %, цефтазидиму — 88,7 %), амжацину (87,1 %). Наростае резистентшсть до цефетму (9,7 %). При дослщженш антибютикограми Staphylococcus aureus встановлено стабГльно високу чутливють у бГльшос-т випадюв до амоксиклаву (91,3 %), карбапенемГв (95,6 %) та ципрофлоксацину (95,6 %). Знижуеться чутливють до цефетму (86,9 %), цефтазидиму (82,6 %), амжацину (82,6 %) i найбГльше — до цефтрГаксону (73,9 %). Важливо вщзначити низьку чутливють i високу резистентшсть грамнегатив-
hhx 6aKTepiö. Pseudomonas aeruginosae Ta Klebsiella pneumoniae e BHcoKonyTnHBHMH TinbKH go Kap6ane-HeMiB. flo pemTH aHTH6ioTHKiB pi3HHX rpyn Mae мiсце HeBHeoKa nyraHBicTb, 30KpeMa go ^^TpiaKcoHy (60,0 i 64,7 % BignoBigHo), ^^Ta3HgHMy (70,6 i 80,0 % Big-noBigHo). BigHocHo HH3bKa HyTnHBicTb Pseudomonas aeruginosae go ^^eniMy (88,2 %), a TaKox go цн-npo^noкcaцннy (Pseudomonas aeruginosae — 94,1 %, Klebsiella pneumonia — 80,0 %). Haemophilus influenzae e BHcoKonyraHBoro go Kap6aneHeMiB (100 %), 3HHxy-eTbCA i"i nyT^HBicTb go iHri6iTop-3axH^eHHx neHmH-niHiB (90,9 %), цнnpo^noкcaцннy Ta aмiкaцннy (no 81,8 %). TinbKH b nonoBHHH пaцieнтiв Haemophilus influenza e nyraHBoro go ^^anocnopHHiB III noKoniH-ha i ge^o nacrime — go ^^eniMy (72,7 %). XapaKTep-hhm e Te, ^o npH nepmoMy eni3ogi nHeBMomi b nepe-BaxHoi 6inbmocTi gtieö Proteus mirabilis i Enterobacter cloacae e BHcoKonyTnHBHMH TinbKH go цнnpo^noк-caцннy (100,0 %), noMipHo nyTnHBHMH — go Kap6a-neHeMiB (66,7 i 85,7 % BignoBigHo), aмiкaцннy (83,3 i 85,7 % BignoBigHo), ManonyTnHBHMH — go ^^ano-cnopHHiB III—IV noKoniHHA (70,6 i 88,2 % BHnagKiB BignoBigHo). TinbKH go aHTH6ioTHKiB pe3epBy nyTnu-Ba Escherichia coli: BHcoKonyTnHBa go iHri6tiop-3axH-^eHHx neH^HnimB, Kap6aneHeMiB, noMipHo nyraHBa go aмiкaцннy (77,8 %), цнnpo^noкcaцннy (88,9 %). HaöBH^a pe3HCTeHTHicTb BHABneHa go ^^TpiaKcoHy
Таблиця 1. Ендоскоп1чна характеристика ендобронх'¡ту в д1тей, хворих на ускладнену пневмошю,
при надходженн на л'1кування
Характер ендобронх^у Усього (n = 196) Д^и 1-го року життя (n = 101) Дгги 2-3-го року життя (n = 95)
Абс. % Абс. % Абс. %
Локалiзований гншний 41 20,9 29 28,7 12 12,6*
Дифузний гншний 70 35,7 53 52,5 17 17,9*
Локалiзований катарально-гншний 28 14,3 6 5,9 22 29,5*
Дифузний катарально-гншний 51 26,0 13 12,9 38 40,0*
Катаральний 6 3,1 - - 6 100
Примтка: * — в1рогщн1сть розб'жност м1ж показниками обох груп, р < 0,001.
Вид бактерш Усього (n = 196) Дети 1-го року життя (n = 101) Д^и 2-3-го року життя (n = 95)
Абс. % Абс. % Абс. %
Позитивы поави 126 64,3 69 68,3 57 60,0
Streptococcus pneumoniae 62 49,2 25 36,2 37 64,9
Staphylococcus aureus 23 18,2 14 20,3 9 15,8
Haemophilus influenzae 11 8,7 4 5,8 7 12,3
Proteus mirabilis 6 4,7 2 2,9 4 7,0
Enterobacter cloacae 7 5,5 3 4,3 4 7,0
Pseudomonas aeruginosae 17 13,5 5 7,2 12 21,1
Гриби роду Candida 15 11,9 7 10,1 8 14,0
Klebsiella pneumoniae 5 4,0 5 7,2 - -
Escherichia coli 9 7,1 4 5,8 5 8,8
Таблиця 2. Характеристика мiкробного пейзажу промивних вод трахеобронх'ального дерева в дтей, хворих на пневмоню, ускладнену гнйним ендобронхтом
Таблиця 3. Характеристика чутливост збудниюв до антибактер'альних препарат1в при бактер 'юлопчному дослщженн1 промивних вод трахеобронх'ального дерева при ускладненй
пневмонп в дтей раннього вку (%)
Антибютик Str.pneumoniaе St.aureus H.influenzae Pr.mirabilis Enterobacter cl. Ps.aeruginosae Candida Kl. pneumoniae Es.coli
Амоксиклав 98,4 91,3 90,9 - - - - 100,0
Уназин 95,3 91,3 90,9 - - - - 100,0
Меропенем 95,2 95,6 100,0 66,7 71,4 100,0 100,0 100,0
TieHaM 98,4 91,3 100,0 83,3 85,7 100,0 100,0 100,0
Цефтазидим 88,7 82,6 54,5 50,0 71,4 70,6 80,0 66,7
^0TpiaKCOH 79,0 73,9 45,4 33,3 71,4 64,7 60,0 44,4
Цефетм 90,3 86,9 72,7 66,7 85,7 88,2 100,0 88,9
Ципрофлоксацин 95,2 95,6 81,8 100,0 100,0 94,1 80,0 88,9
Амтацин 87,1 82,6 81,8 83,3 85,7 88,2 - 77,8
Флюконазол 73,3
Клотримазол 93,3
Кетоконазол 86,7
Нютатин 100,0
(55,6 %), цефтазидиму (33,3 %). Важливо вщзначити picT резистентност Escherichia coli до цефалоспори-шв IV поколшня — цефетму (11,1 %).
Неоднозначнi результати отримано при досль дженнi чутливоcтi ^^iB Candida до протимжотич-них препарапв. У зв'язку з широким застосуванням зросла pезиcтентнicть ix до флюконазолу (26,7 %), меншою мipою — до кетоконазолу (13,3 %) i клотри-мазолу (6,7 %), i тiльки до нicтатину виявлена висо-ка (100%) чутливicть.
Висновки
1. За результатами бактерюлопчного дослщжен-ня промивних вод тpаxеобpонxiального дерева в етюлопчнш cтpуктуpi пневмонп в дггей раннього вiку переважають гpампозитивнi коки (Streptococcus pneumoniae i Staphylococcus aureus). Серед грамнега-тивних бактерш переважае Pseudomonas aeruginosae.
2. Незалежно вщ ви^но^ мiкpофлоpи привер-тае увагу чутливicть ii тшьки до шпбггор-захищених пенiцилiнiв та антибiотикiв резерву (цефалоспори-ни III, IV поколiння, карбапенеми, глжопептиди, фторх1нолони).
3. Отpиманi результати бага^альних досль джень необх1дно враховувати надалi при вибоpi тактики антибактеpiальноi терапи при наданнi медич-но^ допомоги дiтям.
Список л^ератури
1. Бенца Г.М. Современные подходы к лечению внебольничной пневмонии/Г.М. Бенца//Лжи Украгни. — 2008. — № 7(123). — С. 42-45.
2. Кривопустов С.П. К вопросу рациональной антибио-тикотерапии инфекций респираторного тракта у детей /
С.П. Кривопустов//Рациональная фармакотерапия. — 2008. — № 1(06). — С. 17-22.
3. Крючко Т.О. Шляхи подолання антиботикорезистент-Hocmi в педiатрü' / Т. О. Крючко, О.Я. Ткаченко // ПАТ. — 2011. — № 1(443). — С. 48-51.
4. Мальцева И.М. Возможности современной бронхоскопии/ И.М. Мальцева, Н.Е. Черняховская, А.Е. Волова, Н.Ю Корте-ва // Пульмонология. — 2010. — № 2. — С. 120-124.
5. Наказ МОЗ Украти № 18 вiд 13.01.2005. Про затвер-дження Протоколiв надання медичног допомоги дтям за спещальтстю «Дитяча пульмонологы».
6. Платонов А.Е. Статистический анализ в медицине и биологии /А.Е. Платонов. — М.: РАМН, 2000. — 51 с.
7. Рачина С.А. Современные подходы к микробиологической диагностике при внебольничной пневмонии / С.А. Рачина, Р.С. Козлов//Пульмонология. — 2010. — № 5. — С. 5-13.
8. Синопальников А.И. Бактериальная пневмония // Чуча-лин А.Г. (ред.). Респираторная медицина. — М.: ГЭОТАР-Ме-диа, 2007. — Т. 1. — С. 474-509.
9. Цимбалкта О.Л. Аналiз мкробного спектру та антиботикограми бронхiального дерева при пневмони у дтей / О.Л. Цимбалкта, Т.Г. Березна, М.В. Глагович [та ш.]//Науко-ва програма «Людина та лжи Украгни». — 2011. — С. 122-123.
10. Цимбалкта О.Л. Пневмоны у дтей: Рентгено-ендо-скотчна характеристика та бактерюлогiчна дiагностика / О.Л. Цимбалкта, О.1. Гаврилюк // Перинатологы та педiа-тргя. — 2011. — № 6(40). — С. 115-117.
11. Цимбалкта О.Л. Лкувальна бронхоскопы як метод патогенног тератг неспецифiчних захворювань бронхолегеневог системиу дтей/ О.Л. Цимбалкта, Т.М. Мельник, М.В. Глагович [та н.] //ПАГ. Проблеми педiатрüна сучасному етат: Мат-ли 11-гозЧзду педiатрiв Украгни. — К., 2010. — № 4(440). — С. 155.
12. Черняховская Н.Е. Рентгено-ендоскопическая диагностика заболеваний органов дыхания: Учебн. пособие / Н.Е. Чер-неховская, Г.Г. Федченко, В.Г Андреев, А.В. Поваляев. — М.: МЕД-пресс информ, 2007. — 240 с.
13. Черняховская Н.Е. Лечебная бронхоскопия в комплексной терапии заболеваний органов дыхания: Учебн. пособие / Н.Е. Чернеховская, В.Г.Андреев, А.В.Поваляев. — М.: МЕД-пресс информ, 2008. — 128 с.
14. Черняховская Н.Е. Новые технологии в бронхоскопии / Н.Е. Черняховская // Пульмонология. — 2005. — № 6. — С. 55-29.
15. Юлиш Е.Н., Волосовець А.П., Кривопустов С.П. Подходы рациональной антибактериальной терапии инфекции органов дыхания у детей / Е.Н. Юлиш, А.П. Волосовець, С.П. Кривопустов // Новости медицины и фармации. — 2008. — № 236. — С. 7-18.
16. Carles P.G.P., Whitby M., Fuller A.J. et al. The etiolodgi of community-acquired pneumonia in Australia: why penicillin plus doxycycline or a macrolide is the most appropriate therapy // Clin. Infect. Dis. — 2008. — 46. — 1513-1521.
17. Fine M.J. A prediction rule to identify lov-risk patients with community-acquired pneumonia. /M.J. Fine, T.E. Auble, D.M. Yealy et al. //N. Engl. J. Med. — 1997. — 336. — P. 243-250.
18. Jacson M.L. The burden of community-acquired pneumonia n seniors: results of a population-bares study / M.L. Jacson, K.M. Neuz.il, W.W. Thompson et al. // Clin. Infect. Dis. — 2004. — Vol. 39. — P. 1642-1650.
19. Marrie T.J. Etiology of community-acguired pneumonia // Community-acguired pneumonia / Ed. by T.J. Marrie. — New York: Kluwer Academic/Plenum Publishers, 2001. — P. 131-141.
OTpuMaHO 01.07.13 □
Цимбалиста О.Л., ГариджукЛ.И.
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университеткафедра детских болезней факультета последипломного образования
ХАРАКТЕРИСТИКА МИКРОБНОГО ПЕЙЗАЖА НИЖНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ПРИ ОСЛОЖНЕННОЙ ПНЕВМОНИИ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. У детей раннего возраста, больных внеболь-ничной пневмонией, среди осложнений нарастает частота токсического синдрома в сочетании с гнойным эндоброн-хитом параллельно нарастанию степени тяжести дефицита железа. В структуре клинико-рентгенологических форм преобладает двухсторонняя очаговая пневмония (84,2 %), редко наблюдается долевая (9,7 %) и сегментарная (6,1 %). Гнойные формы эндобронхита преобладали у детей первого года жизни (81,2 %), на втором-третьем году жизни они наблюдались реже (30,5 %). Из промывных вод бронхов чаще высевали Streptococcus pneumoniae (49,2 %), Staphylococcus aureus, в частности, у детей первого года жизни (20,3 %), реже — Pseudomonas aeruginosae (13,5 %), которые чувствительны к антибиотикам резерва и инги-битор-защищенным пенициллинам.
Ключевые слова: пневмония, дети, клиника, диагностика.
Tsymbalista O.L., Garidzhuk L.I.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Department of Pediatric Diseases of the Faculty of Postgraduate Education, Ivano-Frankivsk, Ukraine
CHARACTERIZATION OF THE MICROBIAL LANDSCAPE OF THE LOWER RESPIRATORY TRACT IN COMPLICATED PNEUMONIA IN YOUNG CHILDREN
Summary. In young children with community-acquired pneumonia among complications there is detected the increase in the incidence of toxic syndrome in combination with purulent endobronchitis parallel to the rise of the severity of iron deficiency. In the structure of clinical and radiological forms, bilateral lobular pneumonia (84.2 %) dominates, lobar (9.7 %) and segmental (6.1 %) one are less frequent. Purulent forms of endobronchitis dominated in children in the first year of life (81.2 %), on the second and third year of life they were observed less frequently (30.5 %). From epithelial lining fluid we more often plated Streptococcus pneumoniae (49.2 %), Staphylococcus aureus, particularly in infants (20.3 %), less often — Pseudomonas aeruginosae (13.5 %), which are sensitive to reserve antibiotics and inhibitor-protected penicillins.
Key words: pneumonia, children, clinical picture, diagnosis.
