CC BY
15
УДК 616.24-002:612.661-053.2
В. О. Кондратьев, В1КОВ1 ТА СТАТЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1
О В &оРенко, ПЕРЕБ1ГУ НЕГОСП1ТАЛЬНИХ ПНЕВМОН1Й
Л.Г. Мошик у Д1ТЕЙ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра госттальног педiатрii №1 (зав. - д. мед. н., проф. В.О.Кондратьев) Обласна дитяча клiнiчна лкарня
Ключовi слова: dimu, пневмотя, переб1г захворювання Key words: children, pneumonia, disease course
Резюме. Изучены особенности течения негоспитальных пневмоний у 165 детей в зависимости от возраста и пола. Для детей дошкольного и школьного возраста характерно развитие одностороннего воспалительного процесса преимущественно в правом легком, при неослож-ненном течении преобладает очаговая форма пневмонии. Сегментарные формы пневмонии чаще осложняются плевритом. В дошкольном возрасте неосложненные формы пневмонии чаще развиваются у мальчиков, а в школьном возрасте - у девочек. Частота развития плевропневмонии не имеет различий у мальчиков и девочек в возрасте от 1 года до 15 лет. Наибольшая обращаемость родителей в стационар по поводу негоспитальной пневмонии у детей отмечается в первые три года жизни.
Summary. The features of extrahospital pneumonia course depending on age and sex are investigated in 165 children. The development of unilateral inflammatory process mainly in the right lung is characteristic for children of preschool and school age. The focal form of pneumonia prevails in uncomplicated disease course. The segment form ofpneumonia is complicated more often by pleuritis. Uncomplicated forms of pneumonia in preschool age more often develop in boys, in school age - in girls. The frequency of pleuropneumonia development does not differ either in boys or in girls aged from 1 to 15 years. The most often children are referred to a hospital because of extrahospital pneumonia in the first three years of life.
Патолопя оргашв дихання займае перше мюце у структурi дитячо! захворюваносп. За останш три роки в Укра!ш вщбуваетъся збшь-шення розповсюдженост пневмонш серед дтей вщ 8,66 до 10,34. При цьому пневмони займають трете мюце у структурi дитячо! смертност [8,14].
Найважлившим резервом у виршенш ще! актуально! проблеми педiатрi!' е прогнозування виникнення i особливостей переб^у пневмонш у дггей рiзного вшу. Прогнозування розвитку па-толопчного процесу дозволяе обгрунтувати кль шчну тактику, шдвищити яюсть лшування, провести своечасну профшактику пневмонш та ускладнень у схильних до цього дтей [2,3]. Незважаючи на зниження в останш роки тяж-кост ускладнень (шопневмоторакс, емшема плеври, пневмоторакс, мюкардит, сепсис), ризик виникнення останшх залишаеться достатньо високим. Розумшня вшових та статевих особливостей переб^у пневмонш дозволяе педiатру прийняти правильне ршення у вщношенш iндивiдуальних заходiв активно! профшактики розвитку захворювання, вакцинацi!, диспансери-зацi!.
Метою нашого дослщження було визначення вiкових та статевих особливостей nepe6iry не-госпiтальних пневмонш у дггей на сучасному еташ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Нами проведений аналiз 165 випадкiв негосштальних пневмонiй у дiтей, якi пере-бували на лiкyваннi в пульмонолопчному центрi обласно! дитячо! клiнiчноï лшарш м. Дшпро-петровська протягом останшх п'яти роюв. В обробку були включеш випадки рентгенологiчно пiдтверджених пневмонш Для аналiзy були видiленi вiковi клiнiчнi групи дiтей з вогни-щевою та сегментарною формами неускладнених пневмонш, а також, окремо, пневмонш, усклад-нених плевритом. Було видшено три вiковi групи дiтей дошкшьного вiкy - дiти до 1 року, 2-3 роюв, 4-6 роюв, та три вiковi групи шкшьного вiкy - дiти 7-9 роюв, 10-12 i 13-15 рокiв.
Математичне i статистичне опрацювання отриманих результат матерiалy проводилося на персональному комп'ютерi за допомогою пакету статистичних програм Microsoft Excel 7.0. Аналiз
розподiлу ознак у вибiрках виявив його не-вiдповiднiсть нормальному (Гаусовському). Оцшка якiсних ознак проводилася за допомогою непараметричних методiв статистичного аналiзу. Для оцшки достовiрних вiдмiнностей мiж групами пащенпв використовували критерiй хь квадрат, а також метод чотириклiтинних таблиць
[9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Серед усiх аналiзованих випадкiв переважали неускладненi вогнищевi i сегментарнi форми пневмони, якi склали 83% випадкiв. Серед цих форм у бшьшосп випадкiв спостерiгалася однобiчна локалiзацiя патолопчного процесу (85%) з переважаючим ураженням право! легеш (63%). Пневмонiя, ускладнена плевритом, розви-нулася у 17% ушх випадкiв. У цiй шдгруш двобiчний процес спостерiгався тiльки у 18% дггей i, як правило, мав сегментарний характер -у 80% таких хворих. Однобiчна локалiзацiя плевропневмони спостерiгалася у 82% випадюв, серед яких вогнищева форма зус^чалася рiдко (9%), а переважала сегментарна форма (91%). Крупозна пневмошя клшчно i лабораторно не була тдтверджена в жодному з випадкiв.
Як показав аналiз вiкових особливостей пневмони у дггей дошкiльного вшу (рис. 1), серед неускладнених негосттальних пневмонiй у дiтей до 1 року переважала вогнищева форма з од-нобiчною локалiзацieю (41%), при цьому дво-бiчна локалiзацiя вогнищево! пневмони зустрь чалася дещо рщше (р<0,05). Сегментарнi форми зустрiчалися рщко, серед них також переважала однобiчна локалiзацiя патологiчного процесу (20,5% i 5,2%, при р<0,05). При однобiчному процесi права легеня уражалася значно частше, нiж лiва, - 79% випадюв.
%
80п 70 60 50 40 30 20 10 0
до 1 року 2-3 роки
4-6 ромв
□ Вогнищева
□ Двобiчна вогнищева
□ Сегментарна HДвобiчна сегментарна
Рис. 1. Структура неускладнених негосттальних пневмонш у дггей дошкiльного вiку
У вщ вiд 2 до 3 рокiв також переважала вогнищева форма пневмони з однобiчною лока-лiзацieю (70,8%), при цьому двобiчна локалiзацiя вогнищево! пневмонi! зустрiчалася вiрогiдно рiдше (р<0,01). Сегментарнi форми пневмони розвивалися рщко (12,6%), серед них двобiчного процесу не вщзначалося. Права легеня при однобiчному процес уражалася значно частiше, нiж лiва, - 75% випадкiв. У вщ 4-6 рокiв у дiтей з однобiчним ураженням легенiв частiше мала розвиток вогнищева форма (72,7%), рщше -сегментарна (р<0,01), двобiчних процешв не вiдзначалося. Права легеня, як i в попереднiх вiкових шдгрупах, уражалася значно частiше -78% випадюв.
У цiлому, особливостi неускладнених негосттальних пневмонш у дтей дошкшьного вiку характеризувались переважанням вогнищево! форми пневмонi! з однобiчною локалiзацieю патологiчного процесу, переважно право! легенi - вiд 75% до 78% випадюв. З вшом, вiд 1 року до 3 роюв, кiлькiсть випадкiв однобiчно! вогнищево! пневмони вiрогiдно збiльшувалася (р<0,01) та зберiгалася на тому ж рiвнi у вiцi 4-6 роюв. Кiлькiсть випадкiв двобiчно! вогнищево! пневмони зменшувалася до 3 рокiв (р<0,05) i не була вiдмiчена у дтей 4-6 рокiв.
Серед негосттальних пневмонш, ускладне-них плевритом (рис. 2), у дтей до 1 року переважала сегментарна форма з однобiчною локалiзащeю (81,8%), при цьому двобiчна ло-калiзацiя сегментарно! пневмони зус^чалася значно рiдше (р<0,001). Вогнищевi форми не вiдзначалися. При однобiчному процесi уражалася переважно права легеня - 89% випадюв.
% 100п 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
до 1 року 2-3 роки
4-6 ромв
□ Вогнищева
□ Двобiчна вогнищева
□ Сегментарна
□ Двобiчна сегментарна
Рис. 2. Структура негосттальних пневмонш, ускладнених плевритом, у дгтей дошкiльного вшу
07/ Том XII/ 4
45
У вщ вщ 2 до 3 роюв також переважала сегментарна форма пневмони, ускладнена плевритом з однобiчною локалiзацieю (50%), а двобiчний процес вiдмiчався в 2 рази рщше (р<0,05). Вогнищевi форми розвивалися рщко, i тiльки з однобiчною локалiзацieю (25%). У всiх дп"ей 2-3 рокiв однобiчнi пневмонiчнi процеси, ускладненi плевритом, перебiгали праворуч. У вщ 4-6 рокiв у трьох дтей розвинулася сег-ментарна форма ускладнено! плевритом пнев-монi!, котра часпше була однобiчною i лока-лiзувалася праворуч (66,6%).
У цшому, вiковi особливостi негоспiтальних пневмонiй, ускладнених плевритом, у дтей дошкiльного вшу характеризувалися перева-жанням сегментарно! форми з однобiчною локалiзацieю патологiчного процесу, найбiльш часто у дiтей до 1 року. У переважнш бшьшост випадкiв (89%-100%) у дiтей перших трьох роюв пневмонiчний процес локалiзувався праворуч.
Аналiз вiкових особливостей структури пневмонш у дiтей шкiльного вшу показав (рис. 3), що серед неускладнених негосштальних пневмонiй у шдгруш дiтей 7-9 рокiв переважала вогнищева форма з однобiчною локалiзацieю (55,5%), при цьому двобiчна локалiзацiя вог-нищево! пневмонi! зустрiчалася вiрогiдно рщше (р<0,01). Сегментарнi форми зустрiчалися рщше, серед них спостерiгалася тiльки однобiчна локалiзацiя патологiчного процесу (39%). Права легеня при однобiчному процесi уражалася частiше, нiж лiва, - в 53% випадюв. У вiцi 10-12 роюв також переважала вогнищева форма пневмони (63,6%), рщше сегментарна форма з однобiчною локалiзацieю - 36,4% випадюв (р<0,05). Права легеня, як i у дiтей 7-9 роюв, уражалася значно частiше, нiж лiва, - у 73% випадкiв. У вiцi 13-15 роюв у дiтей переважала вогнищева форма пневмони з однобiчною ло-калiзацieю (75%), при цьому двобiчна локал> зацiя вогнищево! пневмонi! зус^чалася значно рiдше (р<0,001). Сегментарна форма розвивалася рiдше i мала однобiчний характер патологiчного процесу (33,3%). Права легеня, як i в шших пiдгрупах школярiв, уражалася значно частше -у 73% випадкiв.
У цшому, вiковi особливостi неускладнених негосштальних пневмонш у школярiв 7-15 роюв, як i у дошкiльникiв, характеризувалися перевагою вогнищево! форми пневмони з од-нобiчною локалiзацieю патолопчного процесу, переважно у правiй легеш - вiд 53% до 73% випадюв. З вiком, вiд 7 до 15 роюв, кiлькiсть випадкiв однобiчно! вогнищево! пневмонi! дещо збiльшувалася, складаючи в пiдгрупах вiд 55,5%
до 63,6%, а кшьюсть сегментарних процешв вщ-повiдно зменшувалася. Двобiчна локалiзацiя вогнищево! форми пневмони у школярiв зустр> чалася рщко - у 5,5-6,7% випадкiв.
Загальною рисою у дошкiльникiв та школярiв при неускладненому перебiгу негоспiтальних пневмонш була перевага у ктшчнш картиш вогнищево! форми пневмонi! з однобiчною лока-лiзацieю патологiчного процесу, переважно в правш легенi. Сегментарнi форми пневмонш зус-трiчалися рiдше як у дошкшьниюв, так i у шкшьному вiцi, дещо частiше - у дошкшьниюв (р>0,05).
Виявленi особливосп збiгаються з лтера-турними ведомостями щодо цього питання. Так, за даними О.С.Абатурова та сшвавт. (2006), серед дггей 1-3 рокiв у 92,1% мала мюце вогнищева форма пневмони, у 7,9% -сегментарна, при цьому часпше пневмошчний процес локалiзу-вався у правiй легеш - 57,8%, у лiвiй - 18,4%, двобiчний процес розвивався у 23,8%, неусклад-нена форма гостро! пневмонi! - у 71,1% хворих [13]. Iншi дослiдження свiдчать, що серед дней у вiцi 3-14 роюв вогнищева форма пневмонi! складала 76,3%, сегментарна - 15,8%, часткова -7,9%, двобiчний процес зус^чався у 45,5%
випадкiв [1,7,8].
%
7-9 ромв 10-12 рокiв 13-15 ромв
□ Вогнищева □ Сегментарна
□ Двобiчна вогнищева □ Двобiчна сегментарна
Рис. 3. Структура неускладнених негосштальних пневмонш у д^ей шкшьного вжу
У дiтей 7-9 рокiв серед пневмонш, усклад-нених плевритом, переважала сегментарна форма з однобiчною локалiзацieю - 3 (75%) випадки з чотирьох (рис. 4). Двобiчно! локалiзацi! процесу виявлено не було. У вщ 10-12 роюв також переважала сегментарна форма пневмони, ускла-днено! плевритом, з однобiчною локалiзацieю - 4 випадки з п'яти (80%). У 50% школярiв одно-бiчний пневмонiчний процес, ускладнений плев-
ритом, перебрав праворуч. У цiлому, у школярiв 7-12 рокiв серед негосттальних пневмонiй, ус-кладнених плевритом, переважали сегментарнi форми, як правило, з однобiчною локалiзацieю патологiчного процесу.
При аналiзi вiкових вiдмiнностей розвитку певно! форми неускладнених негоспiтальних пневмонiй з урахуванням стат були виявленi наступш особливостi (табл. 1). В дошкшьному вiцi у хлопчикiв вогнищева форма неускладнено! негосштально! пневмони зустрiчалася досто-вiрно частiше, нiж у дiвчаток (р<0,05). При цьому сегментарнi форми пневмонш зустрiча-лися однаково часто як у хлопчиюв, так i у дiвчаток. У школярiв 7-12 роюв, навпаки, вогнищева форма неускладнено! негосштально! пнев-монi! вiрогiдно частiше зустрiчалася у дiвчаток (р<0,01), а кiлькiсть випадкiв сегментарних форм неускладнених пневмонш у шкшьному вщ у хлопчикiв i дiвчаток була однаковою.
Таблиця 1
Розпод1л дггей за в1ком та статтю у груш неускладнених негосттальних пневмонш (%)
Вшова Хлопчики Дшчатка
тдгрупа п вогнищева сегментарна п вогнищева сегментарна
до 1 року 25 51 13 14 23* 13
2-6 рокш 28 52 9 18 28* 11
7-12 рок1в 12 17,66 17,66 22 47** 17,66
Прим1тка: п - юльюсть хворих у кожнш статево-вжовш шдгруш, * - р<0,05, ** -р<0,01 - в1ропдшсть статевих вщмшностей при вогнищевш фор]ш пневмони
80 70 60 50 40 30 20 10 0
7-9 ромв 10-12 рокiв
□ Вогнищева ОСегментарна
ПДвобiчна вогнищева □ Двобiчна сегментарна
Рис. 4. Структура негосттальних пневмонш, ускладнених плевритом, у дггей шк1льного в1ку
%
Таким чином, статевих вщмшностей в частотi сегментарних пневмонш у дтей вiком вщ 1 до 12 рокiв вiдмiчено не було. Вогнищева форма пневмони в дошкiлъному вiцi частiше мала роз-виток у хлопчикiв, а в шкшьному вщ - у дiвчаток. Отриманi результати збiгаютъся з проведеними рашш дослiдженнями. Данi авто-рiв, якi проводили аналогiчнi дослщження серед дiтей, хворих на гостру пневмошю, у 80-90-х роках, свщчать, що в раннъому вiцi пневмошя частiше зустрiчаeтъся у хлопчикiв - 61,7%, а в шкшьному вщ - у дiвчаток (58,9%) [6, 7].
При аналiзi характеру перебиу негосшталь-них пневмонiй з урахуванням вшу та стал було виявлено (табл. 2), що в дошкшьному вщ (вiд 1 до 6 роюв) неускладненi форми пневмонiй вiро-гiдно частiше зустрiчалися у хлопчиюв (р<0,05), а плевропневмонi! зустрiчалися рщше i з однаковою частотою як у хлопчиюв, так i у дiвчаток.
У шкiлъному вiцi, навпаки, неускладнеш фор-
ми пневмонiй вiрогiдно частiше зустрiчалися у дiвчаток (р<0,05). Плевропневмонi!, як i в дошкшьному вщ^ зустрiчалися рiдко i не мали статевих вiдмiнностей у частой випадкiв виник-нення. Це сшвпадае з лiтературними даними, зпдно з якими серед дiтей до трьох роюв, що зумовили 55,1% випадюв пневмонiй, плевро-пневмонi! було дiагностовано у 16%-28,9% ви-падюв [11,13].
При аналiзi частоти звертань до стащонару дiтей з негосштальними пневмонiями нами було виявлено, що у вшовш структурi випадкiв гос-пiталiзацi! з цього приводу переважали дгги до трьох рокiв (30,3%). Це було зумовлено осо-бливостями збудниюв, характерних для негосш-тальних пневмонiй дiтей раннього вiку, про-цесами формування iмунiтету та !х анатомо-фiзiологiчними особливостями [14,15]. Пюля трьох рокiв було вiдзначено тенденщю до зни-ження частоти звертань до стащонару вщ 15,2% у вщ 4-6 рокiв до 12,2% у школярiв 10-15 рокiв.
07/ Том XII/ 4
47
Отримаш результати збнаються з даними шших щю до зменшення (14,7%°). Серед дiтей 12 роюв дослiджень, за якими захворюванiсть була бшьш захворюванiсть була нижчою майже в 5 pa3iB, високою серед дггей перших трьох роюв (34,2%), шж серед дiтей 2-3 роюв [5,10] . а в бшьш старших вшових групах мала тенден-
Таблиця2
Характер переб1гу негосштальних пневмонш у дггей з урахуванням вжу та стат1 (%)
Вшова тдгрупа Хлопчики Д1вчатка
n неускладнена плевропневмотя n неускладнена плевропневмотя
до 1 року 2-6 рокш 7-12 рокш 13-15 рок1в
31 31 16 6
50 53 28 31
12
5,5 9
6,5
19 22 27 10
28*
34* 51* 62,5*
10
7,5 12
Прим1тка: n - юльюстъ хворих у кожнш статево-вжовш шдгруш, * - р<0,05 - в1рог1дн1сть статевих вщмшностей при неускладненому перебЬу пнемонш
ВИСНОВКИ
1. Для негосштальних пневмонш у дтей дошкшьного та шкiльного вiку характерна одно-бiчна локалiзацiя запального процесу, переважно право! легеш. При неускладненому перебну ха-рактерний розвиток вогнищево! форми, при ускладненому плевритом - сегментарно! форми пневмони.
2. У дошкшьному вiцi неускладненi форми пневмонш вiрогiдно частiше зустрiчаються у
хлопчиюв, а плевропневмонн - з однаковою частотою як у хлопчиюв, так i у дiвчаток. У шкшьному вщ^ навпаки, неускладненi форми пневмонш часпше розвиваються у дiвчаток. Частота виникнення плевропневмонiй у дтей низька i не мае статевих вщмшностей.
3. Найбiльша частота звертань батьюв дiтей з приводу негосштально! пневмони у дiтей до стащонару вiдмiчаеться у першi три роки життя.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Атаманова О.В. Удосконалення патогенетич-но!' терапп гостро!' неускладнено!' пневмони у дггей: Автореф. дис. ... канд.мед.наук.- Харшв, 2002. - 19с.
2. Гельцер Б.И., Куколь Л.В. Клиническая оценка эффективности применения прогностических правил у пациентов с внебольничной пневмонией // Кли-нич. медицина. - 2003. - №11. - С.62-66.
3. Григорьев К.И. Современный взгляд на пневмонию у детей и подходы к лечению и профилактике // Мед. помощь. - 2005. - №2. - С.3-9.
4. Кобець Т.В. Значения фено- 1 генотипових особливостей оргашзму дитини в прогнозуванш роз-витку 1 перебиу гострих запальних захворювань орга-шв дихання // ПАГ.- 1992.-№1.- С.24-25.
5. Мыколышин Л.И. Заболеваемость детей острой пневмонией // Пробл. туберкулеза. - 1987. - №8. - С.9-11
6. Нисевич Л.Л. Генетические факторы риска развития хронических бронхолегочных болезней и персистирующей вирусной инфекции // Педиатрия.-1987.- №1.- С.21-26.
7. Опыт использования препарата "цефутил" в лечении внебольничных пневмоний у детей / Котлова Ю.В., Боярская Л.Н., Жиленко И.А., Кляцкая Л.И. и др. // Соврем. педиатрия. - 2006. - №3(12). - С.84-85.
8. Особенности течения пневмококковых пнев-
моний у детей на современном этапе / Таточенко В.К., Чыныева Д.К., Кешикбаева А.А. и др. // Вопр. охраны материнства и детства. - 1985. - №9. - С.3-6.
9. Платонов А.Е. Статистический анализ в медицине и биологии.- М.: РАМН, 2000.- 51с.
10. Стекольщиков И.А., Денисов Г.А. Заболеваемость острой пневмонией на педиатрическом участке и пути улучшения ее диагностики// Педиатрия. -1992. - №2. - С.109-110.
11. Таточенко В.К., Рачинский С.В., Споров О.А. Острые заболевания органов дыхания у детей.- М.: Медицина, 1981. - 206с.
12. Ходзицкая В.К., Зосимов А.Н. Внегоспиталь-ная пневмония у детей. - Харьков, 2005.- 35с.
13. Цефалоспорины для орального применения при лечении неосложненных форм пневмоний у детей / Абатуров А.Е., Герасименко О.Н., Высочина И.Л., Ивашина В.И. // Соврем. педиатрия. - 2006. - №4(13).
- С.56-58.
14. Цимбалиста О.Л., Сенюта Л.М. Острая пневмония у детей: этиопатогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика, реабилитация переболевших.
- Ивано-Франковск, 2006.- 26 с.
15. Юлиш Е.И., Волосовец А.П. Клиника, диагностика и лечение внебольничных пневмоний у детей.
- Донецк : Регина, 2004.- 215с.
48
f
