CC BY
10
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 АНТИБАКТЕР1АЛЬНО1 ТЕРАПП ЗАХВОРЮВАНЬ НИЖН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В У Д1ТЕЙ
Резюме. Назначение антибактериальных средств детям с заболеваниями нижних дыхательных путей продолжает базироваться на эмпирических принципах, в связи с фактическим отсутствием регионального мониторинга бактериальных возбудителей на территории Украины. В статье приведены данные исследования этиологической структуры заболеваний нижних дыхательных путей у детей, проводившегося в Днепропетровском регионе в 2005-2008 годах. Ведущими возбудителями при острой пневмонии у детей продолжают оставаться стрептококки, а в трети случаев заболевание вызвано ассоциациями патогенов. При хронических поражениях ведущую роль также сохраняет стрептококк, но значительно увеличивается доля различных граммнегативных бактериальных возбудителей. Приведены данные чувствительности к антибактериальным препаратам и отмечены их региональные особенности.
Summary. Administration of antibacterial agents to children with diseases of low respiratory ways is still based on empirical principles due to actual absence of regional monitoring of bacterial agents on the territory of Ukraine. In the article the data of investigation of etiologic structure of low respiratory ways diseases in children of Dnipropetrovsk region conducted in 2005-2008 are presented. Leading causative agents of acute pneumonia in children are streptococci, in third part of cases the disease is caused by association of pathogens. In case of chronic lesions streptococus plays a leading role, but a part of different gram-negative bacterial agents significantly increases. The data of sensitivity to antibacterial agents are given, their peculiarities according to a region are noted.
УДК 616.235-053.2-08.615.281.9
Ю.К. Больбот, Т.А. Бордш, В.Г. Слатвщький , Н.В. Фоменкова , О. В. Сгоренко , М.Б. Уваров
Дтпропетровська державна медична академiя Дтпропетровська мкька дитяча клiнiчна лкарня №6 Дтпропетровська обласна дитяча клiнiчна лiкарня
Ключовi слова: дiти, пневмотя, етiологiя, антибактерiальна терапiя
Key words: children,pneumonia, etiology, antibacterial therapy
Захворювання оргашв дихання залишаються актуальною проблемою педiатрil. У структурi захворюваност дтей вщ 0 до 14 роюв хвороби оргашв дихання займають перше мюце i ста-новлять близько 62-65% [2]. За останш десять роюв кшьюсть захворювань бронхолегенево! системи у дтей зросла майже в 3,6 раза, пере-важно за рахунок гострих та рецидивних запаль-них процесiв ресшраторного тракту [1]. Особливо! уваги заслуговують дгги, що часто та тривало хвордать з ураженням нижшх вщдшв дихальних шляхiв, як група ризику по розвитку рецидивних i хрошчних запальних бронхолеге-невих захворювань.
Ефектившсть лшування при гострш пневмони та загостреннях хрошчних бронхолегеневих захворювань в першу чергу залежить вщ свое-часного призначення адекватних антибактер>
альних препарапв. Призначення антибютиюв в такш ситуаци майже завжди проводиться ем-шрично, тому вибiр препарату повинен базува-тися на даних монiторингу чутливост та резис-тентностi збудникiв у певному регюш. Однак своечасна дiагностика збудникiв захворювань нижнiх дихальних шляхiв продовжуе залишатися практично неможливою через труднощi забору матерiалу для мшробюлопчного обстеження та його виконання. Слщ зазначити, що етiологiчний агент, виявлений iз секретiв слизових оболонок ротоглотки, не завжди е причиною захворювань нижшх дихальних шляхiв. Крiм того, за рiзними даними, вiд 30% до 50% збудниюв взагалi не вдаеться диференцiювати.
Емпiричний вибiр антибактерiальноl терапи за таких умов повинен базуватися на сукупносп анамнестичних та ктшчних ознак у поеднаннi з
даними мошторингу етюлопчно1 структури збудниюв у даному репош. На жаль, сьогодш в Дшпропетровськш област не проведено жод-ного репрезентативного дослщження у дггей. Ризик помилки при емтричному призначенш антибютика призводить до зростання анти-бютикорезистентносп м1крооргашзм1в, збшь-шення тривалост та хрошзаци патолопчного процесу.
Метою дослщження стало вивчення етюло-пчно! структури при гострих та хрошчних за-пальних захворюваннях нижшх дихальних шля-х1в у д1тей та чутливосп збудниюв до антибак-тер1альних препарат1в.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстеження хворих проводилось у 2005-2008 роках на баз1 пульмонолопчного та шфекцшного вщдшень Дшпропетровсько! обласно! дитячо! клшчно! л1карш та шфекцшного вщдшення Дшпропетровсько! мюько! клшчно! л1карш №6.
Були проанал1зоваш результати 146 мшробь олопчних обстежень д1тей !з захворюваннями нижшх дихальних шлях1в, проведених у мшро-бюлопчних лаборатор1ях ОДКЛ та ЦБКЛ м. Дшпропетровська.
Ус дослщжеш дгш були розподшеш на дв1 групи. До складу першо! групи увшшли 87 д1тей !з клшко-рентгенолопчним д1агнозом позалшар-няно! пневмони. До друго! групи увшшло 59 дггей !з хрошчними неспециф1чними захворюваннями легень (ХНЗЛ) у перюд1 загострення (бронхоектатична хвороба - 24 (41%) дитини, хрошчний бронх1т - 35 (59%) дггей).
Проводилось мшробюлопчне дослщження мокротиння, отриманого шсля шгаляци 3% розчину NaQ, у перший день госттал1защ! до лшарш, до призначення антибактер1ально! тера-пи, а також - бронх1ально! лаважно! рщини (у 38 дггей з ХНЗЛ).
На догосштальному еташ антибактер1альну терашю отримували 25 (17%) дггей, з них 36% -нашвсинтетичш захищеш пенщилши (ко-амо-ксицилш), 56% - макролщи (азитромщин), 8% -цефалоспорини II поколшня (цефуроксим).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Серед 87 д1тей ¡з гострою пневмошею збудник шфекцп, за результатами мшробюло-пчних дослщжень, був щентифшований у 69 (77%) випадках.
У структур! збудниюв при гострш пневмони на першому мющ, як { за даними л1тератури [4], шдтвердженими дослщженнями у шших регю-нах Укра!ни [5], були стрептококи - 40 (57,9%)
випадюв. Серед них Streptococcus pneumoniae -31,8%, Streptococcus haemolyticus - 26,1%, Streptococcus pyogenes - 11,6%. Staphylococcus aureus було виявлено у 10 хворих з деструктивними пневмошями (14,4%). Вщсоток виявлення Haemophilus influenzae, всупереч численним публ> кащям вiтчизняних та шоземних авторiв, виявив-ся у межах 8,7% - 6 випадюв. Доля Moraxella catarrhalis також склала 6 (8,7%) випадюв. (табл.1)
Таблиця 1 Основш збудники позалжарняних
пневмонш у дiтеи
36ygHMK Частота виявлення
юльюсть %
Streptococcus pneumoniae 22 31,8
Streptococcus haemolyticus 18 26,1
Staphylococcus aureus 10 14,4
Streptococcus pyogenes 8 11,6
Moraxella catarrhalis 6 8,7
Haemophilus influenzae 6 8,7
Klebsiella pneumonia 4 5,8
Pseudomonas aeroginosa 3 4,3
Candida (b acouhiufi) 14 22,1
У 31,9% хворих виявляли асощацп збудникiв. Hайчастiше виявляли поеднання коково! флори та грибiв роду Candida (13,1%), двох кокових патогешв (9,8 %), та у 3 випадках було виявлено наявнiсть одночасно коково! флори та грамне-гативних паличок.
Аналiзуючи отриманi данi про чутливють бактерiальних патогенiв до антимшробних пре-паратiв, слiд зазначити, що поступово знижу-еться чутливiсть до пенщилшв, тодi як до захи-щених пенiцилiнiв вона все ще залишаеться досить високою(табл. 2).
Збер^аеться стабiльно високою чутливiсть до цефалоспоришв II та III генерацiй. Мае стшку тенденцiю до зниження чутливють стрептокоюв до азитромiцину, що шдтверджено результатами дослiджень в iнших репонах Укра!ни [5].
Серед 59 дтей iз загостреннями ХНЗЛ збудник бактерiально! шфекци, за результатами мш-робiологiчних дослiджень, був виявлений у 42 (71,1%) випадках.
09/ Том XIV/1
137
Таблиця 2
Чутливкть основних збудник1в гострих захворювань нижшх дихальних шлях1в
до антибактер1альних препарат1в, %
Антиб1отик S. pneumoniae S. haemolyticus S. pyoge^s H. influenzae M. catarrhalis Staph. aureus
Цефотакс1м 72,3 76,4 84,6 76,9 75,1 72,1
Цефтр1аксон 85,4 82,7 51,1 88,4 68,4 54,7
Цефеп1м 94,1 96,4 88,4 87,7 86,7 78,4
Цефурокс1м 87,4 88,2 74,4 64,5 76,6 76,8
Амокс1цил1н 69,9 78,4 62,3 63,4 34,5 72,9
Амокс1цил1н /клавуланат 82,3 85,7 78,2 64,8 78,4 84,9
Ам1кацин 59,1 55,4 63,6 62,4 77,3 56,4
Ципрофлоксацин 81,1 83,3 94,8 86,3 92,4 79,4
Азитром1ции 62,6 69,4 18,5 9,9 54,8 71,4
При хронiчних захворюваннях нижнiх дихальних шляхiв була вищою питома вага грамне-гативно! флори - Haemophilus influenzae (34%), Moraxella catarrhalis (16%). Однак домшуючу роль зберiгала кокова флора - Streptococcus pneumoniae (38,6%) (табл. 3).
При ХНЗЛ виявлено бшыл високий вщсоток мшст-шфекцп (52,5%), в тому чист i випадкiв, коли одночасно виявляли кокову i паличкову флору (14,3 %), а також бактерiалыно-грибковi (гриби роду Candida) асощацп (26%).
Чутливiсты до антибактерiалыних засобiв збудникiв при ХНЗЛ у дггей була подiбною до тако! при гострш пневмони, але ми виявили меншу чутливiсты патогенiв до амоксицилшу та цефтрiаксону, що, скорiш за все, пов'язано з неодноразовим призначенням саме цих пре-пара^в дггям i3 ХНЗЛ протягом життя (табл. 4).
Таблиця 3 Основш збудники при загостреннях ХНЗЛ у дггей
Збудник
Частота виявлення
Streptococcus pneumoniae Haemophilus influenzae Streptococcus haemolyticus Streptococcus pyogenes Moraxella catarrhalis Staphylococcus aureus Klebsiella pneumonia Escherichia coli Enterobacter spp. Pseudomonas aeroginosa Candida (b acouhiufi)
юльюсть | %
17 38,6
15 34
12 27,2
7 16
7 16
5 11,3
3 6,8
2 4,5
3 6,8
3 6,8
6 17
Таблиця 4
Чутлив1сть основних збудник1в хрон1чних захворювань нижн1х вщдШв дихальних шлях1в до антибактер1альних препарат1в, %
Антибютик S. pneumoniae S. haemolyticus S. pyoge^s H. influenzae M. catarrhalis Staph. aureus
Цефотаксм 73,5 74,4 86,8 77,3 72,1 74,8
Цeфтрiаксон 78,4 74,5 51,1 88,4 62,3 54,7
Цефегам 93,7 94,8 85,2 88,3 84,2 77,5
Цeфуроксiм 82,4 85,6 72,1 64,5 78,4 75,2
Амоксiцилiи 53,8 69,4 62,3 63,4 32,3 72,9
Амоксщилш /клавуланат 87,1 82,1 75,4 69,2 77,5 83,5
Амiкации 61,1 54,3 64,7 62,1 76,3 54,3
Ципрофлоксацин 83,3 81,5 96,7 84,6 93,5 74,3
Азiтромiции 64,2 67,7 15,6 13,2 56,7 72,5
ВИСНОВКИ
1. Провщними збудниками при гострш пневмонп у дiтей залишаються стрептококи, а саме Streptococcus pneumoniae та Streptococcus haemolyticus. У 31,9% випадюв захворювання викликано асоцiацiями патогенiв.
2. При хрошчних ураженнях провiдну роль збертае стрептокок, але значно збшьшуеться роль Haemophilus influenzae та шших грамне-гативних бактерiальних збудникiв.
3. Виявлено високий вiдсоток бактерiально-грибкових асоцiацiй (з грибами роду Candida) при пневмони i особливо при загостреннях ХНЗЛ у дiтей.
4. На основi даних про чутливють збудникiв
до антибактерiальних npenapaTiB, при гострих процесах доцiльно починати емшричну терапiю з амоксицилiну, ко-амоксицилiну або цефалоспо-ринiв I-II генераци. При хрошчних процесах як crapTOBi препарати слiд застосовувати захищенi пенiцилiни та цефалоспорини II-III генераци.
5. Виявлена тенденщя до зниження чутли-вост cтpептококiв до азитpомiцину обгрунтовуе необхвднють обмеження призначення цього препарату випадками атипових пневмонiй.
6. Незважаючи на високу чутливють вияв-лених патогешв до фтоpхiнолонiв та амшогль козищв, використання цих пpепаpатiв як терапи першо! лiнiï е недоцiльним.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Костромша В.П., Речшна О.О., Усанова В.О. Сучасш пвдходи до л1кування оргашв дихання у дтгей: метод. pекомендацiï. - К., 2005. - 24 с.
2. Лук'янова О. М. Проблеми здоров'я здоpовоï дитини та науков1 аспекти профшактики його пору-шень // Мистецтво лшування. - 2005. - № 2. - С. 6-15.
3. Сучасш пвдходи до д1агностики, профшактики рецидивуючих i хрошчних бронхтв у д1тей / Антип-
♦
юн Ю.Г., Арабська Л.П., Смрнова О.А. та ш.-К.:2003.-122с.
4. Таточенко В.К. Пневмонии у детей: этиология и лечение // Лечащий врач. - 2002. - №10. - С. 56-60.
5. Юлиш Е.И. Изменение этиологической структуры возбудителей внебольничных пневмоний и их чувствительности к антибиотикам у детей в течение пяти лет (2001-2006 гг.) // Здоровье ребенка. - 2006. -№2. - с. 15-19.
УДК 616.831.9-002.3-02:616-093-036.22
Л.Р. Шостакович-Корецкая1, Л. В. Тимофеева, В. В. Маврутенков1, Т.М. Милых, З.А. Чикаренко1, И.М. Черткова,
A.В. Чергинец1, И. В. Будаева1, Ю.К. Ахундова,
B.А. Черток, В.И. Чумак
Днепропетровская государственная медицинская академия1 городская клиническая больница №21 им. проф. Е.Г. Попковой г. Днепропетровск
ЭТИОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ГНОИНИХ МЕНИНГИТОВ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИИ В ЕПИДЕМИЧЕСКОМ СЕЗОНЕ 2008
Ключевые слова: этиология, первичные гнойные менингиты, микробиологические исследования Key words: etiology, acute primary meningitis, microbiologic researches
Резюме. Надана етiологiчна характеристика первинних гнтних мент-гiтiв, ят були дiагностованi у 2008 р. за результатами мiкробiологiчних до^джень, що мае важливе клiнiко-епiдемiологiчне значення для призначення рацюнально1 антибактерiальноï хiмiотерапiï та протиепi-демiчних заходiв, а також оцтки прогнозу захворювання. Summary. Etiologic characteristics of primary purulent memingites which in 2008 were diagnosed according to microbiologic researches is given. This is of clinical-epidemiologic importance for administration of rational antibacterial chemotherapy and antiepidemic measures as well as for assessment ofprognosis of the disease.
09/ Том XIV/1
139
