CC BY
80
Орипнальш AOOAiAKeHHq
1нфектояог1я
Original Researches
УДК 616.981.21-085.33-053.2]:615.281:615.015.8
DOI: 10.22141/2312-413x.6.4.2018.142472
ЧернишоваЛ.1.1, Пльфанова А.М.1, Бондаренко А.В.1, Яновська В.В.2, Глушкевич Т.Г.2, Якимович С.А.3
1 Кафедра дитячих 1нфекц1йниххвороб та дитячо! iмунолоп! Нацонально! медично! академИ пслядипломно! освти iменi П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра!на
2 Бактерiологiчна лабораторiя ДЗ «Укра!нський центр контролю та монторингу захворювань МОЗ Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на
3 Кивська мська дитяча l<лiнiчна лкарня № 1, м. Ки!в, Укра!на
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(4):189-194. doi: 10.22141/2312-413x.6.3.2018.142472
Резюме. Актуальшсть. Streptococcus pneumoniae — одна з головних причин швазивних та нешвазив-них захворювань рГзно1 локалГзаци у вшх вшових групах по всьому свт. Пневмокок — вбивця № 1 для дгтей до 5 рокгв: 40 % в CTpyKTypi смертностi, 500 000 життiв на piK. Глобальне зростання стiйкостi до антибютиыв створюе проблеми емпipичного лшування шфекци. Вакцинацiя проти пневмокока — найбгльш дiевий засiб контролю над шфекщею. Вибip вакцини «повинен Грунтуватись на наявнiй мiсцевiй чи регюнальнш оцiнцi pозподiлy сеpотипiв пневмокока в piзних вiкових групах» (ВООЗ). Мета: визначити у дггей серотиповий склад пневмококгв при носшст та при гншному менiнгiтi, ix вгдповГдшсть до вакцинальних штамiв i чутливють до антибютиыв. Матергали та методи. Було взято пгд спостереження 900 здорових дгтей вшом вгд 6 мюящв до 5 роыв. Для дослгдження бралися назофаpингеальнi мазки спецiально навченими медичними сестрами. Хдентифшащя пневмококгв проводилась класичним культуральним методом та ПЛР у реальному чаш. Визначення чутливосп до 13 антибютиыв виконувалося диско-дифузшним методом та методом сеpiйниx розведень. Серо-типування пневмококгв проводили з використанням мультиплексно'1 ПЛР. Пеpевipяли носшство 15 сеpотипiв пневмокока, 13 з яких входять до складу ПКВ 13. Результати. При використанш культу-рального методу було видiлено пневмококи з носоглотки у 21,3 % дгтей перших 5 рокгв життя. При використанш ПЛР — у 53,8 % дгтей. Бар'ер резистентносп до 25 % пневмококгв, при якому вже не-доцгльно застосовувати препарат, переступили такi антибiотики, як котримоксазол, еритромщин та азитpомiцин. До амоксицилшу/клавуланату, який поки що е антибютиком першо'1 лши для лшування позалГкарняно1 пневмони, 28,3 % пневмококгв, що визначалися при назофарингеальному носшст у дГтей до 5 рокгв, виробили часткову резистентнГсть. ВГд здорових носив не було видглено жодного Гзоляту пневмокока з високою резистентнютю до цефалоспоринГв III поколГння. Мультирезистентш пневмококи Гз серотипами 14, 6А/В, 19F та НТ-штами разом становлять 52,2 % при носшст у дггей та 69,1 % при меншгт. Серотипи, що входять до складу ПКВ 13, збГгаються в 65,53 % Гз серотипами, що видглялися при назофарингеальному носшст, та в 87,5 % при гншному меншгт в дггей. Висно-вки. Основним джерелом пневмокоыв е фарингеальне носшство, яке зустрГчаеться у здорових дггей перших п'яти рокгв життя. Збудником пневмококових меншгтв е ri ж серотипи пневмокоыв, яы колошзують носоглотку дГтей. СелекцГя резистентних штамГв пневмокока вГдбуваеться переважно в дггей при назофарингеальному носшствь Результати визначення збГгу вакцинальних серотипГв ПКВ та серотипГв пневмокоыв при носшст та гншному меншгт дозволяють прогнозувати, що введен-ня ушверсально'1 вакцинаци проти пневмококово'1 шфекци буде зменшувати носшство пневмококгв майже на 66 % та захистить вгд пнемококових меншгтв бгльше шж 87 % дгтей. Kro40Bi слова: dimu; серотипи пневмокоыв; антибютикорезистенттсть; вакцинащя
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (Äual'naä Infektologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцГ(: Чернишова Людмила 1вашвна, доктор медичних наук, професор, Нацюнальна медична академiя пiслядипломнöi освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: L.I. Chernyshova, MD, PhD, Professor, Shupyk National Medical Academy of Postgaraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
Проблеми лкування та профшактики пневмококово! шфекцм в д^еи
Вступ
Streptococcus pneumoniae — одна з головних причин таких швазивних захворювань, як пневмошя, eMnieMa плеври, гншний менiнгiт, сепсис, а також гострого середнього отиту, синуситу, бронхпу та ш-ших захворювань рГзно! локалiзацii в усiх вiкових групах по всьому свт. Щорiчно на пневмококову шфекцш хворiють 10,6 млн дггей вiком до 5 роыв. Пневмокок — вбивця № 1 для дггей до 5 роыв: 40 % в структурi смертности 500 000 життiв на рш. Серед iнвазивних пневмококових захворювань найбшьш часто зустрiчаeться позалiкарняна пневмонiя. За да-ними МОЗ, в УкраНш рееструеться щорiчно бiльше 4,5 млн позаткарняних пневмонiй. Близько 33 % летальних випадкiв пневмонй' обумовленi пневмо-коком. За нашими розрахунками, ми кожш 3 днi втрачаемо 1 дитину через пневмонш.
Пневмокок може бути причиною шших iнвазивних шфекцш: спонтанна пневмококова бактерieмiя без ви-значеного джерела iнфекцii, неонатальний абсцес стег-на, гострий перикардит, септичний артрит, остеомieлiт, перитонiт.
Однин iз найтяжчих варiантiв перебiгу пневмоко-ково! iнфекцii — це гнiйний меншпт. Вiн посiдаe друге мiсце в етюлопчнш структурi бактерiальних менiнгiтiв. В Киeвi (2010 рiк) питома вага пневмокока у структурi розшифрованих гншних менiнгiтiв у дiтей вiком до 5 роыв становила 35,3 % i поступалася лише меншгоко-ку — 41,17 % [7]. За розрахунками, в Украш серед дггей вшом до 5 роыв може бути 156—282 випадыв пневмококових меншгтв щоргчно. Пневмококовий меншпт даe високу летальнють — 12—60 % та найбшьш част ускладнення (в 35 % випадыв): втрата слуху, руховг по-рушення, порушення поведгнки та розлади в когнгтив-нгй сферг дггей.
Глобальне зростання стгйкостг до антибютиыв створюe клгнгчно важливг проблеми емтричного лгку-вання шфекци. Пневмококова гнфекцгя створюe зна-чний тягар для системи охорони здоров'я та економгки краш свгту. За оцгнками CDC, якнайменше 2 мгльйони людей хворгють та 23 000 людей помирають вгд резис-тентних шфекцш до антибютиыв щороку, а гнша оцгн-ка передбачаe, що якщо антимгкробна резистентнгсть не буде усунена, до 2050 року вона щоргчно буде вбива-ти бгльше людей, нгж рак.
Вакцинацгя проти пневмокока — найбшьш дieвий засгб контролю над iнфекцieю, що маe ефект популя-цГйного захисту, призводить до зменшення призначень антибiотикiв i, вГдповГдно, одночасного зниження ан-тибiотикорезистентностi, а також носiйства вакцинних серотитв пневмокока. ВООЗ рекомендуe проводити вакцинацш проти пневмокока для усГх краш свГту. 134 краши вже включили li у сво! нацiональнi калевдда щеплень, зокрема, 125 — для ушверсально! вакцинаци
[9, 11].
Основним джерелом пневмококiв e дГти, особливо до 5 роив, в яких часто зустрiчаeться назофаринге-альне носшство цих мГкро6Гв. Ви6Гр вакцини «повинен Грунтуватись на наявнiй мюцевш чи регiональнiй
оцiнцi розподiлу серотитв пневмокока в ргзних вгко-вих групах» (ВООЗ). В Укра'1ш не було даних про серо-типовий склад пневмокоыв при назофарингеальному носшствг в дiтей.
Мета дано! роботи — визначити в дггей серотипо-вий склад пневмокоыв при носгйствг та при гнгйному меншгт, !х вгдповгднгсть до вакцинальних штамгв i чутливгсть до антибготикгв.
Матерiали та методи
Було взято пгд спостереження 900 здорових дггей вгком вгд 6 мгсяцгв до 5 роыв. Дослгдницьких центргв було 12: 3 полгкшшки столицг, 5 дошкшьних навчаль-них закладгв Кшвсько! областг, 3 будинки дитини, 1 центр раннього розвитку. Географгя проживання дг-тей — 46 населених пунктгв Укра!ни. Для дослгдження бралися назофарингеальнг мазки спецгально навчени-ми медичними сестрами. 1дентифгкацгя пневмокоыв проводилась класичним культуральним методом та ПЛР у реальному часг. Визначення чутливостг до 13 ан-тибготикгв виконувалося диско-дифузгйним методом та методом сергйних розведень. Серотипування пнев-мококгв проводили з використанням мультиплексно1 ПЛР з електрофоретичною детекцгею в агарозному гель Перевгряли носгйство 15 серотитв пневмокока, 13 з яких входять до складу пневмококово! кон'юговано! вакцини (ПКВ 13). Дослгдження було шдтримано компангею Pfizer. Дослгдження серотипового розподг-лу пневмококгв, видглених з лгквору хворих на менгн-ггт дггей, проводилося за тдтримки ВООЗ. Величина вибгрки: 89 дггей з пневмококовим меншптом гз 7 до-зорних репошв Укра!ни. Час проведення: 2012—2014 роки. Лгквор для ПЛР-дослгджень вгдбирали в окрему пробгрку 1,5 мл, заморожували при —20 °С та передавали в лабораторгю. Серотипування (40 серотитв, вклю-чаючи т 15, що використовувалися для серотипування зразыв вгд здорових носив) також проводили з вико-ристанням мультиплексно! ПЛР з електрофоретичною детекцгею в агарозному гель
Результати та обговорення
При використаннг культурального методу було видглено пневмококи з носоглотки в 21,3 % дггей перших 5 рокгв життя. При використаннг методу ПЛР пневмокок виявлено у 53,8 % дггей. Тобто у кожно! друго! здорово! дитини вгком до 5 рокгв гснуе назофа-рингеальне носгйство пневмококгв.
Результати перевгрки чутливостг до антибготикгв пневмококгв, носгями яких е нашг дгти, вгдображенг на рис. 1.
Як видно з даних табл. 1, до коамоксицилгну, який поки що е антибготиком першо! лгнг! для лгкування позалгкарняно! пневмонй, вже 28,3 % пневмокоыв, якг визначалися при назофарингеальному носгйствг у дггей до 5 роыв, виробили часткову резистентнгсть. Бар'ер резистентностг у 25 %, при якому вже недо-цгльно, зггдно з даними ВООЗ, застосовувати препарат, переступили таы антибготики, як котримоксазол, еритромгцин та азитромгцин. У нашому дослгдженнг
piBeHb резистентностi до макролiдiв виявився високим (32,7 %) та цiлком вщповщав глобальному (33,7 %) [14]. Частка пенщилшрезистентних штамiв у здорових нось 1'в становила 20,0 %, тобто наближалась до 25% рубежу, який вже подолали таи пiвденнi та схщш европейсьи кра'ни, як Кшр, Францiя, Угорщина, Мальта та Руму-нiя [10]. Чутливих до ципрофлоксацину штамiв пневмокоыв взагалi не виявлялося.
З практичних мiркувань найбтьшу проблему становила пiдвищена резистентнють S. pneumoniae до амоксицилiну/клавуланату, препарату вибору для емшрично! терапй' пневмококових шфекцш: по-вна резистентнiсть ще не досягла бар'ера, але помiр-на резистентнiсть вже його перейшла. Застосування амоксицилiну/клавуланату для емтрично'' терапй' пневмококових шфекцш у низьких та середшх дозах, якi традицiйно застосовуються в педiатричнiй прак-тицi, може супроводжуватись клiнiчними невдачами. Можна припустити, що застосування високодозового режиму терапй' (90 мг/кг/д) дозволить бiльш активно та ефективно використовувати захищеш пенщилши, в тому числi й на госттальному етапi.
У нашому дослщженш найбiльшою антипневмоко-ковою активнiстю вщзначались цефтриаксон (98,9 %) та цефотаксим (97,8 %). В1д здорових носив не було видтено жодного iзоляту пневмокока з високою ре-зистентнютю до цефалоспоринiв III поколiння. Чут-ливiсть S. pneumoniae до цефуроксиму становила 87,8 % для парентерального та 91,1 % для орального призна-чення даного антибютика, тому цей антибютик можна застосовувати для емтрично'' терапй' пневмококо-во'1 iнфекцií з високою прогностичною ефективнютю. Хоча вважаеться, що цефалоспорини II поколшня мають бiльшу дiю на грампозитивш бактери, рези-стентнiсть пневмокоыв до них вища, нiж до цефало-споринiв III поколiння.
Серед резервних антибютиив найбiльш активними були меропенем (99,4 %) та ванкомщин (93,3 %). Ле-вофлоксацин теж мав високу антипневмококову ак-тивнють (89,5 %), в тому чист проти мультирезистен-тних штамiв (76,2 %).
В цшому отриманi нами даш щодо антибютико-резистентностi пневмокоыв вищi, нiж у iнших до-слiдженнях, проведених в Укра'1ш, але порiвнян-нi з глобальними даними, наведеними V. Tomic та M.J. Dowzicky [14]. Найбiльше нашi даш збиалися з результатами дослiдження О.Г. Леженко зi спiвавт. [5] та В.Ф. Марченко зi спiвавт. [6], що вивчали iзоляти пневмокока, видшеш у дiтей переважно з нестериль-них локусiв. Проте результати нашо! роботи вiдрiзня-лись вiд даних дослщниыв, що вивчали клiнiчнi iзоля-ти S. pneumoniae, видiленi у дорослих [3, 4]. Порiвняно з дослщженням SOAR [2], у якому лише 31 iз 134 iзо-лятiв пневмокока був видiлений в дггей до 12 роив, ми отримали вищi показники резистентностi пневмокоыв до пенщилшу, амоксицилiну/клавуланату, цефуроксиму, макролщв, левофлоксацину та ципрофлоксацину. Ми показали, що феномен мультирезистентносп був притаманний саме пневмококам, видтеним з верхшх дихальних шляхiв маленьких дггей. Таку особливють отриманих нами даних можна пояснити тим, що на-зофарингеальш штами пневмококiв першими набува-ють стiйкостi до антимiкробних препарапв у процесi еволюцй' [1]. Отже, найбтьшою антипневмококовою активнiстю вiдзначались цефалоспорини III поколшня: цефтриаксон (98,9 %), цефотаксим (97,8 %) та меропенем (99,4 %). Щ антибютики можуть розглядатись як вдала альтернатива для лшування шфекцп, спри-чинено! пневмококами. Проте необхiдне виважене !х використання для запобiгання ескалацп антибютико-резистентностi в майбутньому, що вже вiдмiчаeться у глобальному масштабi [14].
Ванкомiцин Хлорамфенiкол Левофлоксацин Ципрофлоксацин Азитромщин Меропенем Цефтриаксон Цефотаксим
Цефуроксим
АмоксицилЫ/ клавуланова кислота _ ПенщилЫ
0
10
20
93,3
67,8
67,3
90,6
89,5
99,4
98,9
97,8
87,8
80,0
30
40
50
60
70
80
90
Чутливють
Часткова резистентнють
Повна резистентнють
100
Рисунок 1. Чутливють пневмокоюв до антимкробних препаратв (n = 180)
При гжйних меншптах (n = 89) 2012-2014 рр.
При HOCMCTBi (n = 297) 2013-2014 рр.
НТ 24A/B/F 20 18F 11A/11D 8 7B 2
23F 19F 18C 14 9V 7A/7F 6А/В/С 4
10
15
20
25
-1 % 30
НТ
1ншп серотипи 20 6С
19F+14" 6А/В + 23F 6A/B + 14 23F 19F ^ 19A 18C 14 9V 7A/7F 6A/B 5 4 3
П%
10 15 20 25 30 35
0
0
Рисунок 2. Розподл серотитв S. pneumoniae, видлених у дтей (збудником пневмококових меншгтв у дтей у 93,2 % випадмв е Ti ж серотипи, що колошзують носоглотку)
Таблиця 1. Характеристика '¡золялв пневмокока, видлених у дтей вком до 5 роюв
Джерело отримання^^^^ 1золят1в ^^^^^ Серотипи Назофарингеальне носшство Гжйний меншпт
n Вщсоток вщ ydx пневмокок1в Вщсоток вщ ydx капсульних n Вщсоток вщ ydx пневмокоыв Вщсоток вщ ydx капсульних
3 3 1,01 1,14 0 0 0
4 1 0,34 0,38 4 4,49 6,25
5 1 0,34 0,38 0 0 0
6А/В 45 15,15 17,05 23 25,84 35,94
7A/7F 1 0,34 0,38 1 1,12 1,56
9V 1 0,34 0,38 1 1,12 1,56
14 26 8,75 9,85 7 7,87 10,94
18C 8 2,69 3,03 5 5,62 7,81
19A 1 0,34 0,38 0 0 0
19F 67 22,56 25,38 5 5,62 7,81
23F 14 4,71 5,30 10 11,24 15,63
6А/В + 14 2 0,67 0,76 0 0 0
6А/В + 23F 1 0,34 0,38 0 0 0
19F + 14 2 0,67 0,76 0 0 0
Покриваються ПКВ13 173 58,25 65,53 56 57,3 87,5
6С 3 1,01 1,14 0 0 0
20 1 0,34 0,38 2 2,24 3,13
1нш1 серотипи 87 29,29 32,95 6 6,74 9,38
Не покриваються ПКВ 91 30,64 34,47 8 8,99 12,5
Всього капсульних пневмокоыв 264 88,89 100 64 71,91 100
НТ 33 11 25 28,09
Всього 297 100 89 100
Несприятлива ситуащя щодо антибактерiальноï ре-зистентносй пневмокоыв в УкраМ е важливим аргументом на користь вакцинацй', що е дiевим шструмен-том il подолання [3, 4]. Використання пневмококово! кон'юговано!' вакцини (ПКВ) у дггей знижуе рiвень ан-тибактерiальноï резистентностi, пов'язано!' з вакцин-ними серотипами [12, 13], а також зменшуе потребу в призначенш антимшробних препаратiв.
Розподiл серотипiв пневмокоыв, видтених у дiтей при носiйствi та гншних менiнгiтах, наведено на рис. 2.
Звернула на себе увагу велика ыльысть мультире-зистентних штамiв пневмококiв, що виявлялися при назофарингеальному носшст та менiнгiтах у дггей. Мультирезистентш пневмококи iз серотипами 14, 6А/В, 19F та безкапсульнi (НТ) штами разом станов-лять 52,2 % при носшст у дггей та 69,1 % при меншгт.
Частота видтення окремих серотишв пневмокоыв, видтених при назофарингеальному носшст та в лiкворi при меншгт у дггей, та вщсоток штамiв, яы перекриваються полiвалентною вакциною, що мютить антигени 13 серотипiв пневмокоыв, наведеш в табл. 1.
Як видно з даних табл. 1, серотипи, яы входять до складу вакцини ПКВ 13, збтаються в 65,53 % с серотипами, що видлялися при назофарингеальному носшст, та в 87,5 % при гншному меншгт в дггей. Тобто можна про-гнозувати, що введення вакцинацй' проти пневмококово!' шфекци буде зменшувати носшство пневмокоыв майже на 66 % та захистить вщ пнемококових менiнгiтiв бтьш н1ж 87 % дггей. На жаль, як видно з даних табл. 1, навиъ гншш менiнгiти можуть викликатися некапсульними пневмококами, що ранiше розглядалися як збудники тльки неiнвазивних проявiв. Вакцини проти цих збуд-ниив поки що не розробленi. Гостро сто'йъ питання про довгострокову життездатнють стратегiй iмунiзацiï ПКВ, основним недолшом яко1 е необхiднiсть перiодичного перегляду складу вакцини для включения нових серотипiв.
Висновки
Основним джерелом пневмококiв е фарингальне носiйство, що зус^чаеться у 53,8 % здорових дггей перших п'яти роыв життя.
Збудником пневмококових меншгтв у 93,2 % ви-падыв е ri ж серотипи пневмококiв, що колошзують носоглотку в дггей.
Селекщя резистентних штамiв пневмокока вщ-буваеться переважно в дiтей при назофарингеальному носшствк мультирезистентнi серотипи 14, 6А/В, 19F та безкапсульш (НТ) штами разом становлять 52,2 %, вони ж у 69,1 % випадыв викликають гншш меншпти.
Результати визначення збиу вакцинальних серо-типiв ПКВ та серотишв пневмокоыв при носшст та гншному меншгт дозволяють прогнозувати, що введення ушверсально'1' вакцинацй' проти пневмококово!' шфекци' буде зменшувати носшство пневмокоыв майже на 66 % та захистить вщ пнемококових меншгтв бтьш шж 87 % дггей.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано! статтi.
References
1. Berezniakov IG. New possibilities of therapeutic use of levofloxacin. Zdorov'ja Ukrai'ny. 2010;(233):42-43. (in Russian).
2. Feshchenko Yul, Dziublyk OYa, Pertseva TO, Mostovoy YuM, Bratus OV, Dziublyk YaO. Survey of antibiotic resistance of S. pneumoniae and H. influenzae strains, isolated from thepatients with respiratory tract infections during 2010-2012 years in Ukraine. Visnyk mor-fologii'. 2014;(20):395-401. (in Ukrainian).
3. Kozlov RS, Sivaya OV, Kretchikova OI, Ivanchik NV. Antimicrobial Resistance of Streptococcus pneumoniae in Russia over the 1999-2009: Results of Multicenter Prospective Study PEHASus. Clinical Microbiology and Antimicrobial Chemotherapy. 2010;12(4):329-341. (in Russian).
4. Kozlov RS. Pnevmokokki: uroki proshlogo - vzgliad v budushchee [Pneumococcus: lessons from the past - a look into the future]. Smolensk: MakMAKh, 2010. 128 p. (in Russian).
5. Lezhenko GA, Pashkova EE. Substantiation of tactics of antibacterial therapy in children with acute obstructive bronchitis of bacterial origin. Sovremennaya Pediatriya. 2015;(68):63-66. (in Ukrainian).
6. Marchenko VF, Makhaneva LG, Tindikevich VL. Frequency of microorganisms allocation from different biological materials and comparative analysis of its antibiograms. Sovremennaya Pediatriya. 2010;(29):52-56. (in Russian).
7. Chernyshova LI, Bondarenko AV, Vynnyk NP,et al. Do we need Hib-vaccination for children in Ukraine? Zdorov'e rebenka. 2010;(23):120-123. (in Ukrainian).
8. Chernyshova LI. Pneumococcal disease is a feasible problem. Zdorov'e rebenka. 2013;(46):107-110. (in Ukrainian).
9. International Vaccine Access Center (IVAC), Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health. VIMS Report: Global Vaccine Introduction: a report on current global access to new childhood vaccines. Available from: https://www.dropbox.com/sV45a4rlx6c505ywd/IVAC_ VIMS_Report%202015Jan_public.pdf?dl=0. Accessed: January 2015.
10. European Centre for Disease Prevention and Control. Annual Epidemiological Report on Communicable Diseases in Europe 2010. Stockholm: ECDC; 2010. 192 p.
11. O'Brien KL, Wolfson LJ, Watt JP, et al. Burden of disease caused by Streptococcus pneumoniae in children younger than 5 years: global estimates. Lancet. 2009 Sep 12;374(9693):893-902. doi: 10.1016/S0140-6736(09)61204-6.
12. Huang WL, Wu TM, Yu CK, Cheng YL, Lien C. Pneumococcal osteomyelitis: report of one case. Pedi-atr Neonatol. 2008;49(6):248-253. doi: 10.1016/S1875-9572(09)60020-6.
13. WHO Publication. Pneumococcal vaccines WHO position paper - 2012 - recommendations. Vaccine. 2012 Jul 6;30(32):4717-8. doi: 10.1016/j.vaccine.2012.04.093.
14. Tomic V, Dowzicky MJ. Regional and global antimicrobial susceptibility among isolates of Streptococcus pneumoniae and Haemophilus influenzae collected as part of the Tigecycline Evaluation and Surveillance Trial (T.E.S.T.) from 2009 to 2012 and comparison with previous years of T.E.S.T. (2004-2008). Ann Clin Microbiol Antimicrob. 2014 Nov 7;13:52. doi: 10.1186/s12941-014-0052-2.
OTpuMaHO 08.08.2018 ■
ЧернышоваЛ.И.1, Гильфанова А.М.1, Бондаренко А.В.1, Яновская В.В.2, Глушкевич Т.Г.2, Якимович С.А.3
1 Кафедра детских инфекционных болезней и детской иммунологии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
2 Бактериологическая лаборатория ГУ «Украинский центр контроля и мониторинга заболеваний МЗ Украины», г. Киев, Украина
3 Киевская городская детская клиническая больница № 1, г. Киев, Украина
Проблемы лечения и профилактики
Резюме. Актуальность. Streptococcus pneumoniae — одна из главных причин инвазивных и неинвазивных заболеваний различной локализации во всех возрастных группах по всему миру. Пневмококк — убийца № 1 для детей до 5 лет: 40 % в структуре смертности, 500 000 жизней в год. Глобальный рост устойчивости к антибиотикам создает проблемы эмпирического лечения инфекции. Вакцинация против пневмококка — наиболее действенное средство контроля над инфекцией. Выбор вакцины «должен основываться на имеющейся местной или региональной оценке распределения сероти-пов пневмококка в разных возрастных группах» (ВОЗ). Цель: определить у детей серотиповый состав пневмококков при носительстве и при гнойном менингите, их соответствие прививочным штаммам и чувствительность к антибиотикам. Материалы и методы. Было взято под наблюдение 900 здоровых детей в возрасте от 6 месяцев до 5 лет. Для исследования брались назофарингеальные мазки специально обученными медицинскими сестрами. Идентификация пневмококков проводилась классическим культуральным методом и ПЦР в реальном времени. Определение чувствительности к 13 антибиотикам выполнялось диско-диффузным методом и методом серийных разведений. Серотипирование пневмококков проводили с использованием мультиплексной ПЦР. Проверяли носительство 15 серотипов пневмококка, 13 из которых входят в состав ПКВ 13. Результаты. При использовании культурального метода были выделены пневмококки из носоглотки у 21,3 % детей первых 5 лет жизни. При использовании ПЦР — у 53,8 % детей. Барьер резистентности к 25 % пневмококков, при котором уже нецелесообразно применять
пневмококковой инфекции у детей
препарат, переступили такие антибиотики, как котримокса-зол, эритромицин и азитромицин. К амоксициллину/клаву-ланату, который пока является антибиотиком первой линии для лечения внебольничной пневмонии, 28,3 % пневмококков, которые определялись при назофарингеальном носи-тельстве у детей до 5 лет, выработали частичную резистентность. От здоровых носителей не было выделено ни одного изолята пневмококка с высокой резистентностью к цефало-споринам III поколения. Мультирезистентные пневмококки с серотипами 14, 6А/В, 19F и НТ-штаммы вместе составляют 52,2 % при носительстве у детей и 69,1 % при менингите. Се-ротипы, которые входят в состав ПКВ 13, совпадают в 65,53 % случаев с серотипами, выделяемыми при назофарингеальном носительстве и в 87,5 % при гнойном менингите у детей. Выводы. Основным источником пневмококков является фарин-гальное носительство, которое встречается у здоровых детей первых пяти лет жизни. Возбудителем пневмококковых менингитов являются те же серотипы пневмококков, которые колонизируют носоглотку у детей. Селекция резистентных штаммов пневмококка происходит преимущественно у детей при назофарингеальном носительстве. Результаты определения совпадения прививочных серотипов ПКВ 13 и сероти-пов пневмококков при носительстве и гнойном менингите позволяют прогнозировать, что введение универсальной вакцинации против пневмококковой инфекции будет уменьшать носительство пневмококков почти на 66 % и защитит от пневмококковых менингитов более 87 % детей. Ключевые слова: дети; серотипы пневмококков; антибио-тикорезистентность, вакцинация
L.I. Chernyshova1, A.M. Gilfanova1, A.V. Bondarenko1, V.V. Yanovskaya2, T.G. Glushkevich2, S.A. Yakimovich3
1 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
2 Bacteriological Laboratory of the Ukrainian Center for Disease Control and Monitoring of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
3 Kyiv Municipal Pediatric Clinical Hospital 1, Kyiv, Ukraine
Problems of treatment and prevention
Abstract. Background. Streptococcus pneumoniae is one of the main causes of invasive and non-invasive diseases of different locations in all age groups around the world. Pneumococcus is the No. 1 killer of children under 5 years of age: 40 % in the mortality structure, 500,000 deaths per year. The global rise in resistance to antibiotics creates problems for empirical treatment of infection. Vaccination against pneumococcus is the most effective mean for controlling infection. Choice of vaccine "must be based on available local or regional estimates of the distribution of pneumococcal serotypes in different age groups" (World Health Organization). The purpose of the study was to determine the serotype composition of pneumococcus in children with carriage and purulent meningitis, their correspondence to vaccination strains and sensitivity to antibiotics. Materials and methods. Nine hundred healthy children aged 6 months to 5 years were monitored. Nasopharyngeal swabs were taken for the study by specially trained nurses. The identification of pneumococci was carried out by a classical culture method and real-time polymerase chain reaction (PCR). The sensitivity to 13 antibiotics was determined by the disco-diffuse method and the serial dilution method. Pneumococci serotyping was carried out using multiplex PCR. The carriage of 15 serotypes of pneumococcus was checked, 13 of them are the part of pneumococcal conjugate vaccine (PCV13). Results. When culture method was used, pneumococci were isolated from the nasopharynx in 21.3 % of children under 5 years of age. When using PCR — in 53.8 % of children. Such antibiotics as co-trimoxazole, erythromycin and azithromycin
of pneumococcus infection in children
crossed the barrier of resistance in 25 % of pneumococci, in which it is not practical to use the drug. 28.3 % of pneumococci detected in nasopharyngeal carriage in children under 5 years of age have developed partial resistance to amoxicillin/clavulanate, which is still the first-line antibiotic for the treatment of community-acquired pneumonia. No isolates of pneumococcus with high resistance to third-generation cephalosporins were isolated from healthy carriers. Multidrug-resistant pneumococci with serotypes 14, 6A/B, 19F and HT strains together account for 52.2 % in carriage in children and 69.1 % — in meningitis. The serotypes included in PCV13 coincide in 65.53 % of cases with the serotypes detected in nasopharyngeal carriage, and in 87.5 % with purulent meningitis in children. Conclusions. The main source of pneumococci is pharyngeal carriage, which occurs in healthy children in the first five years of life. The causative agents of pneumococcal meningitis are the same serotypes of pneumococci that colonize the nasopharynx of children. Selection of resistant strains of pneumococcus occurs mainly in children with nasopharyngeal carriage. The results of determining the coincidence of vaccinating serotypes of PCV13 and pneumococcal serotypes in carriage and purulent meningitis make it possible to predict that the introduction of universal vaccination against pneumococcal infection will reduce the carriage of pneumococci by almost 66 % and protect more than 87 % of children from pneumococcal meningitis.
Keywords: children; serotypes of pneumococci; antibiotic resistance; vaccination
