CC BY
11
tions have to be classified, since classification allows us to evaluate and predict possible changes of these classes in time and space. Then we will be able to react more effectively to these changes.
It means that in addition to Site Index (SI), the site conditions or Site Class (SC) has to be known (estimated) for each separate case (forest stand). We want to emphasize here that SI and SC are not the same notions. The site conditions should also be clearly classified into Site Classes, just as Site Index is already classified in fo-restry.o
Site Condition Classifications such as this are already developed and in "daily practical use" in at least three countries - Ukraine [2], Czech Republic and Canada. But research and practical activity in this field have to be increased and achieved results have to be sheared on regional and global scale.
Acknowledgement. The author would like to thank Mrs. Tracy Durrant for her valuable support during the work on this article.
References
1.Haeckel, Ernst, 1866. Generelle Morphologie der Organismen. Allgemeine Grundzüge der organischen Formen-Wissenschaft, mechanisch begründet durch die von Charles Darwin reformierte Deszendenz-Theorie. - Berlin, Bd. 1. - S. 236 (in German).
2. Pogrebnyak, P.S., 1955. Fundamentals of Forest Typology. - Kyiv, Publisher AS USSR, 456 p. (in Russian).
М'ясттвський В. Ф. Важливий крок на шляху припинення постшно-го зниження бюр1зномашття
Представлено у стислому виглядi авторський погляд на фундаментальш пункти зниження бiорiзноманiття у земнш e^^^eMi загалом та у люовш e^^^eMi зокре-ма. Наголошено, що подальша наукова розробка та практичне впровадження класи-фжаци люорослинних умов е одним i3 найважливших крогав на шляху припинення постшного зниження бiорiзноманiття.
Ключовг слова: екосистема, комплекс екосистем, класифжащя люорослинних умов, зниження бiорiзноманiття.
Мясткивский В. Ф. Важный шаг на пути приостановления постоянного снижения биоразнообразия
Представлено краткое изложение авторского взгляда на фундаментальные пункты снижения биоразнообразия земной экосистемы в общем и лесной экосистемы в частности. Подчеркивается, что последующая научная разработка и практическое применение классификации лесорастительных условий является одним из важнейших шагов на пути приостановления постоянного снижения биоразнообразия.
Ключевые слова: экосистема, комплекс экосистем, классификация лесорасти-тельных условий, снижение биоразнообразия.
УДК 551.5+634.01 Пров. тж. Г.В. Полив 'яна - 1ЕК НАН Украти, м. Льв1в
ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВОГО ПОКРИВУ СТАРОСАМБ1РСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено результати аналiзу первинного (коршного) i сучасного люового пок-риву Старосамбiрського району Львiвськоl области Рослинний покрив зазнав знач-них антропогенних змш. Сильно знижена люистють не тшьки рiвнинноl частини району, але i прських схилiв. Багатовжова господарська дiяльнiсть людини призвела до порушення просторово! структури сучасного люового покриву. Встановлено, що
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
сучаснi змши у лiсовому покривi супроводжуються зменшенням нагромадження за-пасiв стовбурово! деревини бшьше нiж у два рази.
Ключовi слова: коршний i сучасний люовий покрив, запаси стовбурово! дере-
вини.
Вступ. Коршний люовий покрив району дослщження охарактеризовано за картосхемою первинного рослинного покриву Укра1нських Карпат масштабу 1:300000 [2, 3], з урахуванням даних анал1зу арх1вних, топограф1чних та юто-ричних матер1ал1в. Характер сучасного люового покриву вщображено на основ! опрацювання таксацшних матер1ал1в люництв та матер1атв землевпорядкуван-ня сшьських 1 селищних рад, територ1ально розташованих у межах Старосам-б1рського району.
Запас стовбурово! деревини коршних люових угруповань визначено за таксацшними описами деревосташв, як за породним 1 вжовим складом та структурою вщображають специф1ку умовно коршних л1с1в. У первинному ль совому покрив1 Старосамб1рського району в минулому переважали високопов-нотш р1зновжов1 люи з середшм запасом стовбурово! деревини вщ 670 до 750 м3та-1 [4].
Результати досл1дження. У первинному (коршному) сташ територ1я Старосамб1рського району майже повнютю була вкрита люами. Упродовж сто-лгть, тд впливом господарсько! д1яльносп, люов1 екосистеми тут зам1нювали на сшьськогосподарсью земл1, пщ забудову, сади, шш1 впддя 1 внаслщок цього на початку XXI ст. 1з 99 % земель укритих люовою рослиннютю пщ люом залиши-лось тшьки 43 %. Площа водойм у цьому райош становить 1689 га, або 1 % вщ уае! територп району. Внаслщок активно! антропогенно! трансформацп лан-дшафтав району змшилося сшввщношення !х компонента. Найбшьшу площу (1з 56 % колись люових земель) трансформовано у сшьськогосподарсью вгщдя: 38471 га, або 31 % становить ршля. Лучш впддя 1 пасовища займають площу 18155 га, або 15 % територп району. Сади ростуть на 1690 га, або 1 % площ1 Старосамб1рщини, а 9 % територп району трансформовано у населен! пункти, промислов1 й комушкацшш об'екти.
Змши, як вщбулися в структур! коршного люового покриву, позначили-ся й на виконанш ним корисних функцш [5]. Пор1вняння реконструйовано! структури коршного 1 сучасного люового покрив1в району показало, що внаслщок господарсько! д1яльносп площа л1с1в тут зменшилася на 56 %.
Якщо у первинному люовому покрив1 дом1нували ялицево-буков1 люи, що займали майже 54 % вае! територп, то у сучасному покрив1 !х е 1213 га, тоб-то менше шж 1 % вщ загально! площ1 району (124398 га). На значнш частиш Старосамб1рського району росли грабово-дубов1 люи (33 %), зараз !х майже не-мае (всього 226 га). Смереково-буков1 та ялицево-смереково-буков1 деревостани росли на 8 % вае! територп району, тепер щ люи ростуть на м1зернш площ1 -313 га (0,3 %). У коршному покрив1 4 % територп Старосамб1рщини було зайнято ялицево-дубовими люами, у сучасному люовому покрив1 щ деревостани вкривають лише 186 га (0,1 %).
За даними Л.1. Котя, основними люотв1рними деревними породами тепер у цьому регюш е сосна звичайна, бук, дуб, ялиця, граб, вшьха чорна, береза [6]. Опрацювання та анал1з даних люовпорядкування свщчить, що сучасний ль совий покрив району формують деревостани з переважанням ялищ бшо! (39 %),
сосни звичайно! (19 %), бука лiсового (11 %), дуба звичайного (8 %) та iнших деревних видiв (вшьх аро! i чорно!, берези повисло!, смереки звичайно!) - разом займаючи 19 % вше! люовкрито! площi району, а 4 % площi займають iншi землi (лши електропередач, просiки, дороги). Спростилася й структура лiсiв. На мiсцi мшаних деревостанiв сформованi чистi бучняки, яличники, дубняки, або двокомпонентш деревостани [1]. Чисп ялицевi лiси ростуть на 3961 га вше! ук-рито! люовою рослиннiстю площц це високобоштетш угруповання, 76 % яких належить до I i 1а боштету, 22 % - II боштету i лише 75 га (2 %) - III бонiтету (табл.).
Табл. Структура сучасного ярового покриву Старосамбiрського району
(над рискою - га, тд рискою - %)
Люсш угруповання Площа Вк, роки Повнота Запас де -37- ревини, м /га
0 г^ о д 0 ^ о 2 0 со о 4 0 со Л о" ,6 о- 0, ,0 0, 0 г^ о д 0 ^ о 2 0 со о 4 0 со л £ Й 8. е с
Чисп ялицев1 3961 7 135 3 271 7 1848 47 1707 43 867 22 1692 43 1402 35 34 165 327 378 328
Мшаш ялицев1 17410 32 2623 15 4209 24 7450 43 3128 18 1968 11 6815 39 8627 50 35 139 327 363 244
Чисп ссснсвi 5018 9 218 4 819 16 3872 78 109 2 410 8 2570 51 2038 41 40 134 260 428 234
Мшаш сосжш 5747 10 453 8 1113 19 3959 69 222 4 825 14 2805 49 2117 37 33 117 261 317 217
Чистi буксвi 744 1 0 0 222 30 522 70 0 309 42 435 58 0 0 343 366 359
Мiшанi буксвi 5290 10 156 3 367 7 2579 49 2188 41 256 5 2018 38 3016 57 17 149 311 321 295
Чисп дубсвi 732 1 20 3 81 11 512 70 119 16 5 1 140 19 587 80 14 195 287 271 267
Мiшанi дубсвi 3613 7 528 15 868 24 1703 47 514 14 122 3 612 17 2879 80 30 127 259 194 185
Iншi м-шанi лiси 10481 19 2789 27 2958 28 4105 39 629 6 864 8 4714 45 4903 47 25 123 247 291 156
Разом всi люи 52996 6922 10686 26250 9138 5317 21675 26004 30 133 288 339 232
96 13 20 50 17 10 41 49
Iншi землi 2051 4
Вщбулося також ютотне порушення вжово! структури деревостанiв. Серед чистих ялицевих лiсiв переважають середньовiковi, вiком вщ 40 до 80 роюв (47 %) iз запасом стовбурово! деревини 327 м3та-1, а 43 % чистих яличниюв ма-ють вж понад 80 роюв, запас стовбурово! деревини яких дорiвнюе 378 м3та-1. Незiмкнутi культура ростуть на 3 % територй, запас стовбурово! деревини !х незначний - 34 м та-1, а 7 % чистих ялицевих лiсiв мають вiк вщ 20 до 40 рокiв, запас стовбурово! деревини у них -165 м3та-1.
Мшаш ялицевi лiси займають 32 % вщ люово! площг Панiвними серед них е середньовiковi лiсостани (43 %), 15 % площi займають молодняки, 18 % -старшi за 80 роюв i 24 % мають вж вiд 20 до 40 роюв. Половина цих лiсiв висо-коповнотнц 40 % - з повнотою 0,4-0,6, а 10 % е низькоповнотними (< 0,4). Високобоштетш угруповання ростуть на 72 % площi мшаних ялицевих лiсiв, а
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
другого i третього боттету - вiдповiдно 25 % i 3 %. Тепершнш середнiй запас стовбурово! деревини цих лiсiв - 244 м3та-1, а стиглих лiсостанiв (вжом понад 80 роюв) - 363 м3та-1. 1снують значнi вiдмiнностi у породному склад!, вiковiй CTpyKTypi та запасах деревини також угруповань сосни звичайно!, бука люового i дуба звичайного. На невелик!й площi поширенi чистi бyковi люи, !х лише 744 га (70 % !х мають вж понад 80 роюв), середнiй запас стовбурово! деревини у них - 366 м3та-1, а 30 % чистих бучняк!в е вiком вщ 40 до 80 рок!в. Ус! вони першого бонiтетy.
чист! ду6ов! л!си мають обмежене поширення, вони ростуть на площ! 732 га. Бшьшють !х середнього в!ку (512 га), запас стовбурово! деревини яких 287 м3та"\ Серед чистих ду6няк!в т!льки 6 га мають III боштет, 628 га - I бош-тет, а 98 га - II. У тшаних люах, що сформованi за участю дуба звичайного, пе-реважають середньовiковi люостани (71 % в!д yсiе! площ!), 14 % !х мають вж бiльше 80-ти рок1в, а 15 % - це молодняки вком до 20 рок!в. Середнiй запас стовбурово! деревини мшаних дубових л!с!в - 185 м3та-1. Близько 20 % покри-то! л!сом площ! займають мiшанi фiтоценози з домшкою смереки, сосни, бере-зи, вшьхи, верби. Вони належать переважно до молодняк!в, т!льки 6 % !з них вь ком 80 i б!льше рок!в. Вони здеб!льшого низькобоштетш (36 % мають III боштет, 26 % - II i тшьки 38 % - першого боттету). Середнш запас стовбурово! деревини цих л!с!в -156 м3та-1.
Висновки. Значне зменшення л!сових площ на Старосамб!рщин! спри-чинене !х трансформац!ею в агроценози, освоения тд буд!вництво житла i роз-виток !нфраструктури населених пункт!в. Змши у структур! люового покриву призвели до зменшення запаав стовбурово! деревини бшьше шж у 2 рази. Як чист!, так i мшат буков! люи тепер мають найбшьш! запаси стовбурово! деревини, але площ! !х !стотно менш!, шж у кор!нному покрив!. Середн!й запас стовбурово! деревини в тепершшх люах Старосамб!рщини - 232 м3та-1 за найб!ль-ших показник!в у чистих букових люах - 359 м3тап, тод! як у первинному люовому покрив! вш був 750 м3та-1. М!н!мальн! запаси деревини мають вторинш угруповання другорядних пор!д. Тепер основним резервом площ для збшьшен-ня л!систост! району е земл! л!сового фонду, не вкрит! л!совою рослинн!стю (!х 4 %), а також земельн! уг!ддя, вилучеш !з с!льськогосподарського виробництва внасл!док пошкодження ероз!йними процесами. Досягти економ!чно доцшьного та еколог!чно збалансованого використання природних ресурс!в можна лише за умови змши структури господарського комплексу загалом, зокрема збереження i зб!льшення площ! люового покриву завдяки низькопродуктивним ршьним i лучним уг!ддям, реконструкц!! низькопродуктивних л!с!в шляхом в!дновлення кор!нних стшких i високопродуктивних м!шаних л!с!в з явора, бука та ялищ.
Л1тература
1. Антропогенш зм!ни бюгеоценотичного покриву в карпатському рег!он! / за ред. М.А. Голубця. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 165 с.
2. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
3. Голубець М.А. Рослиншсть / М.А. Голубець, К.А. Малиновський // Природа Укра-!нських Карпат. - Льв1в : Вид-во Льв. ун-ту. - 1968. - С. 125-159.
4. Еколопчний потенщал наземних екосистем / за ред. М.А. Голубця. - Льв1в : Вид-во "Полл!", 2003. - 180 с.
5. Концептуальш засади сталого розвитку ripcbKoro региону / за ред. М.А. Голубця. -Львiв : Вид-во "ПоллГ, 2007. - 288 с.
6. Лгавництво Укра1ни в контекстi св^ових тенденцiй розвитку лiсового господарства : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., присв. 150^ччю витокiв кафедри лiсiвництва НЛТУ Ук-ра1ни. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укршни, 2006. - С. 126-129.
Полывьяна Г.В. Характеристика лесного покрова Старосамборского района Львовской области
Приведены результаты анализа первичного (коренного) и современного лесного покрова Старосамборского района Львовской области. Растительный покров претерпел значительных антропогенных изменений. Сильно снижена лесистость не только равнинной части района, но и горных склонов. Многовековая хозяйственная деятельность человека привела к нарушению пространственной структуры современного лесного покрова. Установлено, что современные изменения в лесном покрове сопровождаются уменьшением накопления запасов стволовой древесины более чем в два раза.
Ключевые слова: коренной и современный лесной покров, запасы стволовой древесины.
PolyvjanaH.V. Characteristic of the forest cover of Starosambir district (Lviv region)
The results of analysis both of primeval and actual vegetation cover of Starosambir district are given. Vegetation has undergone considerable anthropogenic change. Greatly reduced forest cover not only the plains area but hillsides. Many centuries of human economic activity has led to disruption of the spatial structure of current forest cover. It is ascertained, that the current changes in the vegetation cover there are accompanying by more than two times decrease of accumulation of the phytomass storage.
Keywords: primeval and actual forest cover, timber storage.
