CC BY
29
In this article positive influence of the forest planting is examined in prevention of contamination and silting-up of man-made lakes of Small Polessia. Keywords: man-made lakes, water erosion, forest planting.
УДК 630*[5+174.752](477.87) Асист. Б.З. Нагорняк1 - НЛТУ Украгни, м. Льет ТЕНДЕНЦП ЗМ1НИ ЯЛИЦЕВИХ Л1С1В ЗАКАРПАТТЯ
Викладено матерiали дослщжень сучасного стану ялицевих лгав регюну та фактори, що його визначають. Розглянуто змiни ялицевих деревосташв на 0CH0Bi трьох вжових перiодiв. Дослiджено розподiл площ яличнигав у розрiзi вiкових груп. Проаналiзовано тенденцii змiни ялицевих деревостанiв за шдприемствами у межах вiкових перiодiв.
Ключоег слова: ялиця бiла, вiковi групи, вiковi перiоди, розподiл площ.
Ялиця бша в Карпатах - одна з основних люотв1рних деревних хвойних порщ. Вона посщае друге мюце за площею серед хвойних порщ у Закарпатськш обл. На Закарпатп ялицев1 люи займають площу близько 9 тис. га 1з запасом деревини понад 2 млн м3 [3].
Сьогодш стан ялицевих л1шв е незадовшьний. У природному коршно-му покрив1 площа ялицевих л1ив Карпат досягала 120 тис. га [1, 2, 4, 5]. Пщ впливом природних та антропогенних чинниюв ниш ж вона скоротилась на 25-33 %. На багатьох дшянках вщбулася змша коршних змшаних насаджень з перевагою ялищ на чист буков1 та смереково-буковь Кр1м значноi видовоi зб1дненост1 деревостан1в, простежують 1стотне зниження iх продуктивност1 (середш запаси 1снуючих насаджень становлять лише близько 55 % до потен-цшно можливих). Пох1дн1 деревостани в ялицевих типах люу нин1 займають понад 30 % iхнiх площ. Зниження частки ялищ бiлоi у склад1 1снуючих дере-востан1в, не зазначаючи вже про ii вщсутнють у типових лiсорослинних умо-вах, супроводжуеться зниженням бiологiчноi стiйкостi бiогеоценозiв. Змен-шення площi ялицевих лiсiв на Закарпаттi розпочалось ще на початку XVIII ст. Разом iз площею рiзко змiнилась iх структура, форма, склад та продуктив-шсть. Нинiшнiй незадовiльний стан ялицевих лiсiв регiону значною мiрою пов'язаний з антропогенним впливом на них - суцшьш рубання, вирубування насшниюв на значних площах (особливо у верхнш та нижнш частинi ii ареалу), штенсивш культури смереки у пояш ялицевих лiсiв, неврегульований випас худоби, пошкодження буреломами, вiтровалами, масова самовшьна за-готiвля новорiчних ялинок, низька культура виробництва та ш.
Реалiзацiя iнформацiйного забезпечення лiсового господарства, вщпо-вiдно до Лiсового кодексу Украши, Державноi програми "Лiси Украши" на 2002-2015 рр., Концептуальноi програми розвитку лiсовпорядкування на пе-рюд до 2015 р., потребуе тдвищення точностi таксацii лiсiв, отримання пов-ноi та достовiрноi iнформацii про люовий фонд. З метою дослщження тран-сформацiйних процесiв ми провели ретроспективний аналiз стану ялицевих лiсiв за площами у розрiзi тдприемств лiсового господарства та вiковоi структури.
1 роботу виконано п1д наук. кер1вництвом проф. М.П. Горошка, канд. с.-г. наук
Значна штенсившсть i нерiвномiрнiсть користування у ялицевих лiсах вплинули на розподiл 1х площ за вiковими групами. Нерiвномiрнiсть розподь лу площ насаджень за вжовими групами спостерiгають протягом усього ана-лiзованого перюду дослiджень (рис.). Характерною особливютю такого роз-подшу е домiнування молоднякiв та незначш площi пристигаючих i стиглих насаджень. Частка цих вжових груп становить: молодняюв вiд 30 %; пристигаючих вщ 10 до 14 %; стиглих вiд 12 до 21 %. Така рiзка нерiвномiрнiсть у розподiлi площ насаджень, за вжовими групами, мае iстотний вплив на характер ведення господарства у них i встановлення розмiрiв заготiвлi деревини.
В ¡кош Г]) у пи
Рис. Розподт площ ялицевих насаджень в розрiзi ежовых груп за перюдами достджень
Анатзуючи цi вiковi перiоди, виявлено, що загальна площа ялицевих лiсiв протягом дослiджуваних перiодiв зростала, а саме: з 1980 р. по 2000 р. на 491,7 га (6,3 % вщ попереднього перюду); з 2000 р. по 2009 р. на 429,8 га (5,1 %). За даними А.1. Швиденка [6], станом на 1978 р. площа ялицевих лiсiв Закарпаття становила 7,9 тис. га. Поширеш вони нерiвномiрно i за складом -неоднорщш. Переважають змшаш яличники з домiшкою бука, ялини, дуба, граба й iнших порщ, участь яких становить 10-80 % внаслщок домiнування ялицi. Переважають насадження з часткою ялицi 60 % (табл.). Площа чистих ялицевих фiтоценозiв досягае лише 2,3 %.
Протягом усього перюду дослщжень найбiльше ялицевих насаджень спостер^ають у ДП "Великоберезнянське лiсове господарство", ДП "Мiж-прське лiсове господарство", ДП "Великобичкiвське люомисливське господарство" та ДП "Воловецьке лiсове господарство", а станом на 2009 р. становить вщповщно 48,3 %, 20,6 %, 10,3 % i 10,1 % вщ загально1 площi ялицевих лiсiв Закарпаття. Найменша 1х частка припадае на ДП "Ужгородське лiсове господарство", ДП "Мукачiвське лiсове господарство", ДП "Ясшянське люо-мисливське господарство" та iншi лiсовi пiдприемства, i займае 1,5 % вщ за-гально1 площi яличниюв.
Змiну частки ялицевих лiсiв у межах пiдприемств протягом перюду дослщжень можна пояснити також чинниками, яю пов'язанi з перерозподiлом територш останнiх внаслiдок розподiлу чи утворення нових люових тд-приемств, заповщниюв, заказникiв тощо.
166
Збiрник науково-техшчних праць
Табл. Розподт площ ялицевих насаджень на територи ЗакарпатськоЧ областг
Перюди дослщжень
Державш тдприемства 1980 р. 2000 р. 2009 р.
га % га % га %
Брустурянське л1сомисливське господарство 107 1,4 108,6 1,3 107,2 1,2
Великоберезнянське лгсове господарство 2305 29,3 3207,2 38,4 4246,3 48,3
Великобичк1вське люомисливське господарство 1319 16,8 1328,0 15,9 908,9 10,3
Воловецьке люове господарство 661 8,4 776,7 9,3 888 10,1
Млжпрське лгсове господарство 2209 28,1 2046,2 24,5 1808,7 20,6
Мукач1вське люове господарство 6 0,1 16,7 0,2 16,8 0,2
Перечинське люове господарство 813 10,3 542,9 6,5 431,9 4,9
Рах1вське лгсове дослщне господарство 363 4,6 250,6 3 260,4 3,0
Свалявське люове господарство 3 0 16,7 0,2 40,3 0,5
Ужгородське лгсове господарство 3 0 8,4 0,1 8,9 0,1
Ясшянське люомисливське господарство 66 0,8 33,4 0,4 29,5 0,3
1нш1 6 0,1 16,7 0,2 35,6 0,4
Всього 7861 100,0 8352,7 100,0 8782,5 100,0
Щдсумовуючи викладений матер1ал, можна зробити висновок, що площа ялицевих л1с1в Закарпаття протягом 20 роюв зростала 1 змшилась на 921,5 га або на 11,7 %, що е позитивним показником. Найбшьша 1х кшьюсть (89 %) зосереджена на територп чотирьох державних тдприемств. Проте ни-шшнш стан ялицевих л1ив незадовшьний, що пов'язано з низкою причин об'ективного 1 суб'ективного характеру. У люовому покрив1 Укра1нських Карпат вщбулися численш негативш змши, що позначилися на порушенш вжо-во1 структури, продуктивное^ та частщ учасп ялищ у склад1 дослщжуваних насаджень. Тому для вщновлення коршного люового бюр1зноманптя, тдви-щення продуктивное^ та посилення захисних функцш ялицевих л1с1в необ-хщно оптим1зувати та штенсиф1кувати процеси люовщновлення.
Л1тература
1. Голубец М.А. Пихтовые леса (формация АЫе!а) / М.А. Голубец // Украинские Карпаты. Природа. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - С. 86-91.
2. Горошко М.П. Особенности строения, рост и перспективы искусственных пихтарников Украинских Карпат : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук. - Львов, 1978. - 26 с.
3. Лю - народне багатство Закарпаття. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pda.coolreferat.com / Лю_народне_багатство_3акарпаття_часть=3
4. Молоткова И.И. Возрастное строение естественных пихтовых древостоев Закарпатья / И.И. Молоткова // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1967. - N° 12. - С. 49-56.
5. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1980. - 192 с.
6. Швиденко А.И. Структура пихтових лесов и их распространение в Закарпатье / А.И. Швиденко, И.П. Тереля, Р.Г. Зарубенко // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1984. -№ 4. - С. 147-150.
Нагорняк Б.З.Тенденции изменения пихтовых лесов Закарпатья
Изложены материалы исследований современного состояния пихтовых лесов региона и факторы, его определяющие. Рассмотрены изменения пихтовых древостоев на основе трех возрастных периодов. Исследовано распределение площадей пих-
товых деревьев в разрезе возрастных групп. Проанализированы тенденции изменения пихтовых древостоев на предприятиях в пределах возрастных периодов.
Ключевые слова: пихта белая, возрастные группы, возрастные периоды, распределение площадей.
Nagornyak B.Z. Tendencies of change of fir forests of Zakarpattya
The materials of researches of the modern state of fir forests which are placed in this region and factors that determined this state are expounded. The changes of fir forests are viewed on the basis of three age-old periods. The distribution of fir forest areas was researched in the cut of age-dependent groups. The tendencies of change of fir forests are analysed for enterprises within the limits of age-old periods.
Keywords: European silver fir, age-old groups, age-old periods, distribution of areas.
УДК504.064.3 Зав. лаб. М.М. Паславський; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук,
ст. наук. ствроб. - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ЗД1ЙСНЕННЯ МОН1ТОРИНГУ Х1М1ЗМУ АСИМ1ЛЯЦ1ЙНОГО АПАРАТУ Л1СОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Порiвняно межi коливань рiвня важких металiв у рослинах i розроблено прог-раму та методику з визначення важких метатв у деревних рослинах - головних л1-сотвiрних порщ Заходу Украши. Використано й адаптовано до мюцевих умов пере-дову европейську методику дослщжень.
Ключовг слова: важк метали, деревш породи, насадження, гранично допустимi концентраци (ГДК).
В екосистемах неможливо виокремити найважливш1 складов! части-ни, тому що нормальне 1х функцюнування можливе тшьки за збалансовано! взаемоди ушх компоненпв.
ус1 елементи природних екосистем мютять певну кшьюсть важких метал1в (ВМ). За природно! (фоново1) концентраци важю метали зв'язаш в грунт, важкодоступш для рослин 1 тому не здшснюють негативного впливу, бшьше того, беруть безпосередню й активну участь в ушх процесах життедь яльносп. Збалансований х1м1чний склад живих органiзмiв - основна умова !х нормального росту i розвитку, причому мае iстотне значення як нестача, так i надлишок х1м1чних елементiв, зокрема солей ВМ.
Незважаючи на р1зну здатнiсть рослин до нагромадження ВМ, бюаку-мулящя вщомих елементiв мае певну тенденщю, яка дае змогу класифiкувати ВМ за кшькома групами: перша - елементи штенсивного поглинання (Сё, Сз, ЯЬ); друга - елементи середнього ступеня поглинання ^п, Мо, Си, РЬ, Аз, Со); третя - елементи слабкого поглинання (Мп, N1, Сг) i четверта - елементи, важкодоступш для рослин (Бе, Ге, Ва, Те) [7]. Зони забруднення ВМ виз-начаються метеоролопчними, ландшафтними, морфоструктурними та техно-генними умовами. Часто аномалп важких металiв довгою вюсю зони орiенто-ваш в субмеридiональному i меридiональному напрямках.
Роботи багатьох дослщниюв показали, що м1ж х1м1чним складом рослин i елементним складом середовища юнуе певний зв'язок, але пряма залеж-нють вмюту ВМ у рослинах вщ вмюту в Грунт часто порушуеться через ви-
168
Збiрник науково-технiчних праць
