CC BY
34
Лев"), де взят зразки i3 30 споруд, як охопили перiод вiд Х до кшця ХУШ ст. Деревина дуба цих об'екпв у переважнш бiльшостi вщзначаеться вузьки-ми шарами приросту, значною кiлькiстю рiчних шарiв у зразках (часто бшь-ше 200 i 300 рокiв), доброму збереженню завдяки консерваци у перезволоже-ному груш! За всiма ознаками така деревина походить з перезволожених мюцезростань i дуже нагадуе деревину дуба, описану авторами побудови хронологш в 1рландй, Англи, Франци, Дани, Голланди, Нiмеччинi, Польщi (Klein, Erstein, 1988). Саме деревина рiчкових заплав i торфовищ покладена в основу побудови 7272^чно1 хронологи дуба Захщно! Свропи (Pilcher a.oth.,1984).
Л1тература
1. Колищук В.Г. Некоторые методические вопросы дендрохронологии// В сб. Экспериментальные методы исследования астрофизических и геофизических явлений. - Л., 1988. -С. 56-68.
2. Колищук В.Г., Шовган А.Д. Динамика прироста сосны обыкновенной на территории Украинской ССР.// В сб. Интенсивность космических лучей и космогенные изотопы. Материалы ХШ семинара. - Л., 1982. - С. 145-152.
3. Lamb H.H. Climate: Present, Past and Future. -Londlon, 1972. - 613 p.
4. Lamb H.H. Climatic historyand the Future/ - ondon, 1972. - 835 p.
5. Klein P., Eckstein D. Die dendrochronologie und ihre Anwendung. - Spectrum der Wissenschaft, 1988. Januar, 56-68.
6. Pilcher J.R., Baillie M.G.L., Schmidt B. and Becker B. A 7272-Year Tree-Ring Chronology for Western Europe. - 1984. - Nature 312 (5990): 150-152
УДК 581.526.42. +634.0.15 Докторант А.К. Малиновський -
Державний природознавчий музей НАН Украти
ТЕНДЕНЦП ЗМ1НИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Розглянут основш напрямки i тенденцп змш рослинного покриву Украшських Карпат. За напрямками змши рослинного покриву роздшено на природш формуючi та антропогенна Антропогенш можуть бути як формуючими, так i дегратогенними. Дегратогенш змши вщбуваються внаслщок вирубування, випасання, осушення та ш. До первинних сингенетичних належать сукцесш в рiчкових долинах та вщновлення рослинного покриву техногенних територш.
A.K. Malynowski
Tendencies of changes of vegetative cover in the Ukrainian Carpathians
The main directions and tendencies of changes of vegetative cover of the Ukrainian Carpathians have been reviewed. The changes of vegetative cover have been divided by the directions into nature forming and anthropogenuous. Anthropogenous changes can be both forming and degratogenuos. Degratogenuous changes take place as a result of deforestation, pasture, drainage etc. Successions in fluvial valleys and renewal of vegetative cover of technological territories belong to primary syngenetic succession.
До втручання людини природна люистють Украшських Карпат була дуже високою, зокрема, на швшчно-схщному макросхилi люи покривали 97, 4 % плошд [5]. Антропогенш змши рослинного покриву Украшських Карпат -
вирубування лiсiв, розширення пасовищ, прокладання дорщ будiвництво осе-лищ розпочалось на меж VIII - IX ст., хоча таю поселення в цей час мали об-межений характер [2]. Освоення територи було нерiвномiрним, найперше заселялись передпрш i бiльш доступнi низькогiрнi райони Карпат - Бескиди, ма-сиви Боржави, Рiвноl, Красно! та Покуття. Пiсля перерозподiлу земель у XIV ст., вирубування лiсiв розпочались i у високогiрних районах, що призвело до розширення площ пасовищ у люовому поясi та зниження верхньо! межi лiсу у високопр'! [11].
Триваш антропогенi змiни призвели до значного скорочення, а в окре-мих районах i до зникнення коршних типiв лiсiв. Похiднi угруповання зага-лом i, особливо, сформоваш у невластивих 1м умовах, малостшю до вггрова-лiв, ушкоджуються фгго- i ентомошкiдниками. Наслiдками змiн також е утво-рення на мющ високопродуктивних лiсiв моза1ки вторинних ценозiв з бiдним видовим складом, спрощеними вертикальною i горизонтальною структурами та ланцюгами живлення, низькими запасами оргашчно! маси, високою ентро-пiею i слаборозвинутим гомеостазисом.
Освоення територи Карпат вiдбувалось не тiльки за рахунок вирубування лiсiв, але та 1х реструктуризаци. Загалом в Карпатах площа букових ль сiв зменшилась на 40, ялицевих на 30 %, а площа смерекових лiсiв збшьши-лись на 76 %. Похщш смеречини тепер займають бшьше половини площi смерекових лiсiв [3].
Антропогенний вплив на лiсовi екосистеми в Карпатах найвиразшше позначився на територiях природного поширення вологих смерекових i букових лiсiв та на верхнш межi смерекових i букових лiсiв. Зведення лiсiв i зниження 1х верхньо! межi призвели до втрати величезно! плошд лiсiв, якi мали не лише висок запаси деревини, але i важливе природоохоронне, протиеро-зiйне i клiматорегулююче значення.
1нтенсивний розвиток пасовищного господарства призвiв до зниження верхньо! межi лiсу, скорочення площ первинних угруповань - сланиюв, ча-гарничюв, рiзнотравних лук i високотрав'я, поширення на 1х мiсцi у високо-гiр'l та на мiсцi зведених лiсiв у лiсовому поясi флористично бщних i цено-тично одномаштних вторинних угруповань. Корiннi нелiсовi угруповання збереглись на невеликих площах у недоступних для випасу мюцях переважно у швденно-схщнш частинi Карпат.
Основними принциповими типами змш рослинностi Б.М. Мiркiн [8] вважае флуктуаци, сукцесп, еволюцiю i порушення. Узагальнена нами схема класифжацп природних i антропогенних змш рослинност Украшських Карпат наведена на рис. За напрямками, змши рослинного покриву нами роздше-но на природш формуючi та антропогенш. Останнi можуть бути як форму -ючими, так i дегратогенними. Безпосередньо дегратогенш змiни вщбувають-ся внаслщок вирубування, випасання, осушення та ш. До природних вщноси-мо сингенетичш сукцесп в рiчкових долинах та ендогенетичш сукцесп - природш змши розвитку рослинность До сингеничних належать також сукцесп вщновлення рослинного покриву техногенних територiй.
Рис. Схема природних i антропогенних змт рослинностi Укратських Карпат
Сингенетичш сукцеси виникають як внаслiдок природних, так i антропогенних чинникiв, i можуть бути як первинними, так i вторинними.
Первинш сингенетичнi сукцеси спостер^аються доволi рiдко. Процес формування i подальший розвиток рослинного покриву на алювiальних вщ-кладах у рiчкових долинах розглядаеться як первиннi сукцеси, котрi за своею природою е сингенетичними [4]. Вщнесення до первинних сингенетичних сукцесш зокрема таких як розвиток рослинного покриву в лавинних долинах, на люових згарищах, вирубуваннях, вггровалах, видаеться сумнiвним, бо у кожному з цих випадюв рiзною мiрою, як мiнiмум у виглядi дiаспор, збер^а-ються елементи первинних угруповань, а тому 1х ми вщносимо до вторинних сингенетичних.
При заростанш рiчкових вiдкладiв первиннi сингенетичнi сукцеси включають поселення рослин, виникнення агрегацш i формування фггоцено-зiв [7]. Подальшi змiни сформованих фiтоценозiв розглядаються як ендогене-тичнi сукцеси. Пюнерний етап включае iнiцiальнi стади заростання наношв, якi виникають пiсля тривалих опадiв i паводкiв, або частин долини, як утво-рюються мiж максимальним (весняним) i мiнiмальним (лггшм) рiвнями води. Рослиннi агрегаци цього етапу вирiзняються динамiчнiстю видового складу, нестабшьшстю i короткотривалiстю. Фрагментарнiсть i розрiдженiсть рослинного покриву на цьому еташ ускладнюе видiлення ярусност i ценотипiв.
На алювiальних вщкладах формуються два головних типи мюцезрос-тань: вiдносно сухi, пiщанi, ол^отрофш та мокрi, з намитими оргашчними
рештками, намулистi мезотрофнi та евтрофнi. Залежно вiд екологiчних умов мiсцезростань i напрямкiв розвитку розрiзняемо мезофiтно-олiготрофний i гiгрофiтно-мезотрофний сукцесiйнi ряди.
Процеси формування рослинного покриву у pi4KOBrn долинах можна розглядати як первинш сингенетичш сукцеси з поступовим розвитком ознак ендогенезу. Сукцеси вiдбуваються за рахунок послщовних змiн видiв рiзних еколого-ценотичних стратегш у напрямку вiд типових ценофобiв-експлерен-тiв до ценозотвiрних вюлеипв i палеилв. Вони супроводжуються формуван-ням i ускладненням структури рослинного покриву, зростанням стабшьност i продуктивность Спостер^аеться поступове стадiйне замiщення з тривалим переходом, збереженням або змштстю участi видiв вiд одте! стади до шшо!. 1снування рiзних варiантiв розвитку сукцесiй зумовлюеться екологiчними умовами, наявшстю та рiвнем антропогенних навантажень.
З огляду на штенсившсть та характер змш рiвня оргашзаци фггоцено-зiв при заростаннi вiдвалоутворюючих порщ, саме такi сукцеси слiд класифь кувати також як змiни розвитку [1]. При таких змшах вщбуваеться не кардинальна перебудова поточного врiвноваженого стану системи, а поступовий його розвиток вщповщно до змш еколого-ценотично! ситуаци, котрий завер-шуеться формуванням термiнального угруповання. Поряд з тим, таке угрупо-вання не слщ розглядати як абсолютно стабшьне, а лише як фазу сповшьне-ного розвитку фiтоценозу.
Залежно вщ 1х природи, змiни рослинних угруповань реалiзуються згiдно певних закономiрностей, яю, в свою чергу, вiдображають мехашку сукцеси. До найважливiших характеристик останньо!, поряд iз моделлю сукцеси, належать типи еколого-ценотичних стратегiй видiв рослин. Типи стра-тегiй вщображають здатнiсть популяцiй протистояти конкуренци та захоплю-вати той чи шший об'ем гiперпростору нiш, переживати стреси, викликану бiотичними чи абiотичними факторами i вiдображають позицiю виду в фгго-ценозi, характер його взаемовщношень з iншими компонентами. Норми реак-ци i варiацil типу еколого-ценотичних стратегш можуть значно змшюватись залежно вщ бiологiчних особливостей виду, типу та штенсивност сукцеси.
Змiни структурно-функцюнально! оргашзаци фiтоценозу пiд час ре-алiзацil сукцеси безпосередньо пов'язанi з динамiчними процесами всерединi популяцiй рослин. Формування та наступна поступова перебудова в ценозi взаемних стосунюв мiж популяцiями в ходi сукцеси знаходить свое вщобра-ження у змшах параметрiв популяцiй. Найбiльш показовими е груповi ознаки - щiльнiсть, розмщення, вiкова структура, характер онтогенезу, насшнева продуктивнiсть, тип розмноження.
Вториннi сукцеси. Сукцеси на вирубуваннях ми вщносимо до регене-рацiйних, до яких належать, також, вщтворення первинних угруповань шсля лавин, вiтровалiв i пожеж. Сукцешя проходить вiд тонерно! стади одно-дво-рiчникiв до чагарникiв i утворення пiдросту.
Заростання вирубувань починаеться з стади замши люових трав'яних видiв характерними видами лiсосiк - швазшними експлерентами Chamaeneri-um angustifolium (L.) Scop., Cirsium vulgare (Savi) Ten., Calamagrostis arundina-
cea (L.) Roth, котрi пiд впливом випасу змшюються лучними видами. Перша стaдiя - заселення видами з ознаками експлерентност^ нaйчaстiше Chamaene-rion angustifolium, Calamagrostis epigejos (L.) Roth, Rubus idaeus L. i R. hirtus Waldst. et Kit. Cтaдiя характеризуемся динaмiчнiстю видового складу i нестабшьшстю. Порiвняно швидко, у виглядi складно!" моза!'чно1' структури, фор-муеться трав'яний покрив, який складаеться з двох яруЫв: верхнього Chama-enerion angustifolium, Cirsium vulgare, C. arvense (L.) Scop., Crepis capillaris (L.) Wallr. та нижнього, створеного iз таких лiсових видiв. На мющ листяних лiсiв це Carex sylvatica Hudson, Galeobdolon luteum Hudson, Geranium roberti-anum L., Lysimachia nemorum, Galium odoratum (L.) Scop., Mercurialis peren-nis L., Salvia glutinosa L., Euphorbia amygdaloides L., Poa nemoralis L., Viola re-ichenbachiana Jordan ex Boreau, на мющ смерекових - Vaccinium myrtillus L., Oxalis acetosella L., Athyrium filix-femina (L.) Roth, Campanula patula L. subsp. abietina (Griseb.) Simonkai та ш. В мюцях руйнування Грунтового покриву i порушення пдрорежиму формуються гiгрофiтнi мiкрокомплекси з Cirsium palustre (L.) Scop., Juncus effusus L., Carex тощо.
Друга стaдiя - iнвaзiя чaгaрникiв Sambucus racemosa L., Salix caprea L. та формування шдросту дерев. На швидкiсть сукцесш впливають бiологiчнi особливостi iнiцiaльних видiв, засоби поширення нaсiння через анемохорш (Chamaenerion, Senecio, Cirsium) i зоохорш (Rubus, Sambucus, Fragaria). З впровадженням випасу спостерiгaeться поширення лучних видiв - Agrostis capillaris L., Phleum pratense L., Leucanthemum vulgare Lam. та ш. Загалом на 10 - 15 рiчних вирубуваннях ми нараховували до 60 видiв рослин. На вирубу-ваннях букових i ялицево-букових лiсiв постiйно, протягом уЫх сукцесiйних стaдiй, зберiгaлaсь частина фагетальних видiв Carex sylvatica, Viola reichen-bachiana, до 5 - V роюв утримуеться Euphorbia amygdaloides, Salvia glutinosa, Carex digitata L., Dryopteris filix-mas (L.) Schott та ш. Формування друго1' ста-дй' заростання вирубувань залежить вiд екологiчних умов мюцезростань та ценотичних особливостей вихщних угруповань i може розвиватись за рiзни-ми напрямками, зокрема: Abieto-Fagetum dentariosum (glutinosae)^Rubosum (idaeus-hurtus); Abieto-Fagetum oxalidosum^Chamanerium (angustifolium)+Ca-lamagrostis (arundinacea); Piceetum myrtillosum^Myrtillosum та iн.
Вiдновлення деревостaнiв також залежить вiд екологiчних умов осе-лищ, а iнтенсивнiсть вiдновлення - вщ ступеню знищення пiдросту, який особливо сильно пошкоджуеться при суцшьно-люоЫчних вирубуваннях. На мiсцi коршних олiго-мезотрофних вологих високогiрних смеречин вщновлюються вихiднi типи без промiжних деревних стадш з iнших видiв, а в олшотрофних умовах (наприклад, Piceetum hylocomiosum), в перехiднiй стaдiï можуть фор-муватись короткочaсовi березняки, як змiнюються смеречинами. В мезотроф-но-евтрофних умовах на мiсцi корiнних ялицево-буково-смерекових лiсiв, як перехiднa стaдiя, можуть формуватись короткочaсовi буково-яворовi або сме-реково-буковi ценози, котрi з часом змшюються коршними угрупованнями.
сукцссй' на згарищах малорозповсюджений в Карпатах тип змши лi-сiв, внaслiдок яких утворюються похiднi березняки на мющ соснових борiв та сосново-смерекових суборiв. Cукцесiйний ряд складаеться з трьох стадш:
згарище^-Betuletum cladoniosum petraeum^Pineto-Betuletum myrtilloso petra-eum^Betuleto-Pinetum myrtillosum [9].
Сингенетичнi сукцеси зумовлюються первинним заселенням рослин та ïx розмноженням i не супроводжуються iстотними змiнами екологiчноï си-туаци. На вщмшу вiд ендогенетичних сукцесiй, для розвитку яких потрiбна наявнiсть сформованого ф^оценозу, сингенез може вiдбуватись на субстратах, позбавлених рослинного покриву. Незважаючи на те, що щ два типи сук-цесiй рiзняться за своею природою, вони здебшьшого реалiзуються паралель-но, хоча i з деяким вщставанням ендогенезу. Бшьше того, ендогенетичнi сук-цесiï у бшьшосл випадкiв е неможливi без проникнення в ценоз видiв рослин, вщмшних за своею стратепею. Тривалiсть реалiзацiï вказаних типiв сук-цесiй е рiзною. Для сингенезу властивий порiвняно короткий перiод - в межах десятилггь. Ендогенетичш змiни звичайно тривають набагато довше.
Ендогенетичнi сукцеси - повiльнi, тривалi у часi, викликанi змiнами самими рослинами середовища, сукцесiï, характеризуються вщносною зба-лансованiстю i стабiльнiстю угруповань. В процес ендогенетично1' сукцеси середовище змiнюеться i стае несприятливим для подальшого розвитку сукцеси, тобто, за Б.М. Мiркiним [8] станом "самозаперечення". Прикладом цього може бути ошдзолення груипв пiд клiмаксовими смерековими люами в зонi темнохвойно1' тайги, формування щшьного, водонепроникливого горизонту, а як наслщок заболочення i замша коршних смеречин болотними типами звичайнососнових угруповань [4]. 1сторичним варiантом сукцеси, пов'яза-ним зi змiною клiмату, е природнi процеси замши смеречин буком, наслщком чого е формування переважно монодомшатних угруповань (Fagetum myrtillosum, F. luzuloso-myrtillosum) з незначною домiшкою смереки. До ендогенетичних можна вщнести формування смеречин на мющ сланикiв - поглинання смерековим люом сланикiв, шсля чого в смеречинах залишаеться характер-ний ярус з вiдмерлиx стовбурiв сосни гiрськоï. Такi довготривалi змши рос-линностi, спричиненi змiнами кимату, розглядаються як iсторична (секуляр-на) сукцеЫя [10].
Створення невихiдних тишв. Лiсове господарство в Карпатах тради-цiйно було спрямоване на вирощування смерекових, переважно монодомь нантних, лiсiв. Смерека висаджувалась не тiльки в мюцях свого природного поширення, але i далеко за ïx межами - в пояс ялицевих, букових i, меншою мiрою, дубових лiсiв. Штучнi смеречини в таких умовах мають ряд специфiч-них рис: вони формувались переважно у вологих умовах, що забезпечувало 1'х найвищу продуктивнiсть, флористичний склад трав'яного ярусу мае вираз-нi риси коршних угруповань, ценотична структура змшена. До специфiчниx рис поxiдниx смеречин, створених за межами природного ареалу смереки, М.А. Голубець [3] вщносить швидкий рют, ранню стиглiсть, бiльшу уразли-вiсть до грибних захворювань i пошкоджень ентомошкiдниками.
Найчастiше культури смереки створювались на мiсцi ялицево-буково-смерекових i буково-ялицево-смерекових лiсiв, i сьогодш в Карпатах вони займають найбiльшi площi. Друга за площею група похщних смеречин фор-мувалась в пояс букових лiсiв. В сучасному рослинному TO^mi вони пред-
ставленi смерековими i буково-смерековими лiсами. CMepeKOBi люи на мiсцi ялицевих (буково-ялицевих та смереково-буково-ялицевих) лiсiв мають найменше поширення. Культури вирiзняються iнтенсивним ростом i продуктивною, але пошкоджуються фгго- i ентомошкiдниками та вiтровалами.
Найбiльшi площi чистих смерекових лiсiв утвореш на мiсцi мезо- i ев-трофних ялицево-буково-смерекових лiсiв Abieto-Fageto-Piceetum athyriosum (filix-feminae), A.-F.-P. luzulosum (sylvaticae), A.-F.-P. oxalidosum (acetosellae), A.-F.-P. petasitosum (albae) та ш., i, в сучасному рослинному покрив^ пред-ставленi, переважно, монодомшантними смеречинами, меншою мiрою ялице-вими смеречинами. На мiсцi ценотично рiзноманiтних первинних буково-смерекових лiсiв формувались чистi смеречини квасиницевi, гiлокомiево-чорницевi та iн.
1нтенсивна експлуатащя ялицевих лiсiв призвела до створення моно-культурних смерекових або ялицево-смерекових, або утворення, внаслiдок цiльового вирубування бшьш цiнноï ялицi у ялицево-букових та буково-ялицевих, монодомшантних букових лiсiв. До похiдних належать смереково-ялицевi деревостани на мiсцi смереково-буково-ялицевих лiсiв, де бук цшь-ово вирубувався доглядовими рубаннями. Найрозповсюджешшим похщним типом е монодомiнантнi, або з незначною домiшкою ялицi i бука, смеречини квасиницевь Загалом, Oxalis acetosella е характерним субедифiкатором похщ-них угруповань смереки. За умов вщсутност люогосподарських заходiв на мiсцi ялицевих лiсiв утворюються, залежно вiд умов мюцезростань, березняки, бучини, дубняки, смеречини, вшьшняки з домiшкою ялищ, якi е сукце-сiйними стадiями вiдновлення ялицевих лiсiв. Завершальною стадiею сукце-сiï е формування ялицевих лiсiв - Fageto-Piceeto-Abietum, Piceeto-Abietum, Fageto-Abietum.
Трансформащя корiнних букових лiсiв вiдбувалась внаслщок введен-ня монокультур смереки на мющ чистих букових, ялицево-букових i ялице-во-смереково-букових лiсах або вирубування дерев буку. Утвореш угрупо-вання належать до вторинних субформацш чистих смерекових i ялицево-сме-рекових i об'еднують екологiчнi групи вологих мезотрофних i евтрофних ти-пiв мюцезростань. Похiднi угруповання зберiгають риси трав'яного покриву первинних угруповань. Характерною ознакою таких угруповань е постiйно висока участь буку, який в цих умовах бшьш конкурентно потужшший. При-роднш розвиток вторинних сукцесiй спрямований на вщновлення вихiдних типiв. Створення смерекових лiсiв на мiсцi дубових мае обмежений характер.
Формування березових лiсiв (Betula pendula Roth) внаслщок суцшьно-го вирубування смереково-ялицевих лiсiв описанi З.Н. Гороховою i Т.1. Со-лодковою [6]. Похщт березняки представленi двома групами асощацш - Pi-ceeto-Fageto-Betuletum (pendulae) rubosum (plicati) та Piceeto-Abieto-Betuletum (pendulae) rubisum (caesii), P.-A.-B. (p.) myrtillosum. До похщних належать та-кож грабовi та смерековi лiси Буковинського передпр'я. Похiднi грабняки по-ширенi у вологих грудах i представлен формащями Carpineta (Carpinetum oxalidosum, C. violosum (reichenbachianae) C. majanthemosum (bifolii), Abieto-Carpineta (Abieto-Carpinetum galiosum (odoratae), A.-C. cardaminosum (glandu-
ligerae) та Piceeto-Carpineta (Piceeto-Carpinetum impatientosum (noli-tangere), P.-C. caricosum (digitata), P.-C. caricosum (pilosae). Похщт смеречини форму-ються в вологих сугрудах i представлен субформацiями Fageto-Abieto-Pice-eta (Fageto-Abieto-Piceetum caricosum (pilosae), Fageto-Piceetum galiosum (odo-ratae), Abieto-Piceeta (Abieto-Piceetum majanthemosum, A.-P. muscosum, A.-P. oxalidosum), Piceeta (Piceetum muscosum, P. oxalidosum), Carpineto-Fageta (Carpineto-Fagetum rubosum, C.-F. caricosum (sylvaticae).
Л1тература
1. Александрова В.Д. Изучение смен растительного покрова// Полевая геоботаника. - М.; Л.: Наука, 1964. - Т.3. - С. 300 - 447 с.
2. Анучин В. А. География Советского Закарпатья. - М.: Географгиз, 1956. - 296 с.
3. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 264 с.
4. Голубець М.А. Екосистемолопя. - Львiв: Полш, 2000. - 316 с.
5. Голубець М.А., Козак I.I. Первинний бюгеоценотичний покрив// Еколопчна си-туащя на твшчно-схщному макросхилi Украшських Карпат. - Львiв: Поллi, 2001. - С. 18-27.
6. Горохова З.Н., Солодкова Т.1. Люи радянсько! Буковини. - Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1970. - 213 с.
7. Малиновський А.К. Сукцеси рослинностi в рiчкових долинах Украшських Карпат// Вюник Львiв. ун-ту., Сер. бюл. 2002. - 29. - С. 77-85.
8. Миркин Б.М. Теоретические основы современной фитоценологии - М.: Наука, 1985. - 136 с.
9. Стойко С.М. Формащя березовi люи (Betuletea pendulae)// Природа Карпатського нацюнального парку. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 80-82.
10. Beard J.S. Vegetational changes on aging landforms in the tropics and subtropics//Ve-getation Dynamics. - Dr.W. Junk Publischers, 1974. - P. 219-224.
11. Vincent G. Topografie lesu v Ceskoslovenske Republice// Sbornik vyzk. ustavu zeme-del. 1936. - 160 s.
УДК 630*181 Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ДЕКОРАТИВН1 ФОРМИ РОДИНИ РОЗОВИХ В ОЗЕЛЕНЕНН1
Проведено розподш декоративних форм за ознаками крони, листав, кв^ок i плодiв. Визначено видовий i формовий склад дерев i кущiв родини Розових у захщ-ному репош Укра!ни. Наведена дендрологiчна характеристика декоративних форм глоду, горобини, яблуш та !х використання в озеленены. Основою стiйких, високо-декоративних насаджень визначено !х бюрозмшття.
Yu. A. Melnyk - USUFWT The decorative forms of Rosaceae in gardening
An regimentation of the decorative forms at crown characteristics, leaves, flowers and fruits has been done. Species and forms composition of Rosaceae trees and shrubs in West Ukraine has been defined. The dendrological characteristic of hawthorn, mountain ash, apple decorative forms and their usage in gardening has been presented. The biovari-ety is the basis of stable decorative plantings.
Для того, щоб виршити основне питания охорони довкшля великих мют - головного значення тут надаеться зеленим насадженням. Основним рослинним матер1алом у зеленому буд1вництв1 е дерева та кущд. Однак, для досягнення найвищого декоративного ефекту поряд 1з видами обов'язкове ви-
