Характеристика лактаційних кривих голштинських корів за типом логістичної кривої Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.082.22:575

Сметана О.Ю., астрант © (cuznecsmith@yandex.ru)

Миколагвський державный аграрный утверситет

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАКТАЦ1ЙНИХ КРИВИХ ГОЛШТИНСЬКИХ КОР1В ЗА ТИПОМ ЛОГ1СТИЧНО1 КРИВО1

Дослгджено вплив ефекту стабшзуючого вгдбору на показники кривог лактацш, а також здтснено прогнозування надою з використанням математичног моделг Т. Бргджеса у коргв голштинськог породи.

Ключо^^ слова: стабшзуючий вгдбгр, надгй молока, математична модель, крива лактацп.

Вступ. Одне з центральних мюць в племшнш справi належить вщбору та принципам, закладеним в його основа Спрямована форма традицшно вважаеться породотворною та породополшшуючою, але вщповщно! уваги заслуговуе i стабiлiзуюча. Видатний украшський еволюцiонiст Шмальгаузен 1.1. [3] визначав останню як процес елiмiнацil всiх випадкових вщхилень задля пiдвищення стiйкостi юнуючо! вже або ие1, що встановлюеться, норми. В процесах породотворення i породополшшення спрямовану форму вiдбору завжди супроводжуе стабiлiзуюча, яка постiйно веде до розвитку регуляторних механiзмiв, що охороняють лабiльну норму вiд факторiв, яю И порушують.

На сучасному етат ведення тваринництва прямий вiдбiр не завжди дае бажаний результат. Так, наприклад, в молочному скотарствi останшми роками досить часто використовуються генетико-математичш методи оцiнки лактацшно! криво!. Використання математичних моделей дозвляе здшснити бшьш точну оцiнку характеру продукування молока. В розрiзi сформованих груп у результат моделювання ефекту стабiлiзуючого вщбору ми провели таку оцiнку.

Матер1ал 1 методи. Дослiдження було проведено в умовах племшного заводу АТЗТ «Агро-Союз» Дншропетровсько! областi на коровах голштинсько! породи. В дослiдi було використано показники надо!в 250 племшних тварин в розрахунку за 305 дн. лактаци (першо!, друго!, третьо! i вищо!), а також щомюячш надо!. Розподiл тварин на групи був здiйснений iз застосуванням проб^-методики [2]. Використовуючи данi п'яти промiрiв (см), а саме: висота в холщ, коса довжина тулубу, глибина грудей, обхват грудей за лопатками та обхват п'ястка - корови молочного стада були розподшеш на класи мiнус- (М-), модальний ГМ0) та плюс-варiанти (М+), згiдно з шнуючим лiмiтованим простором х ±0,67о.

Встановлено вiдповiднiсть фактичного i теоретичного розпод^ пiсля з'ясування кiлькостi тварин, за допомогою середнiх пробiтiв, в межах М-, М та М+ класiв, використовуючи нульову гiпотезу (Н0) за критерiем х2 [1].

© Науковий кер1вник кандидат с.-г. наук, доцент Гиль М.1. Сметана О.Ю., 2008

158

Математичне моделювання лактацшних кривих KopiB рiзних угруповань залежно вщ порядку отелення було здшснене за допомогою моделi Т. Брщжеса [4]. В роботi використано кореляцшний аналiз та проведено його апроксимацш з визначенням коефiцieнтiв фенотипово! кореляцп та детермшаци при залученнi прикладних програм MS Office та MathCad.

Результати дослщження. Встановлено, що низью значення юнетично! швидкостi нарощування мшячних надо!в (X) (табл. 1) за першу лактацш характернi для корiв групи М—варiант, а найвищi - тваринам М+-варiант. Експоненцiйна швидкiсть спаду (ц) мае протилежну тенденцiю. Вщношення цих двох показникiв найменше знову ж таки у особин, що потрапили до класу М-, найбшьше, вщповщно, у корiв групи М+.

Таблиця 1

Параметри лактацшних кривих KopiB

голштинсько'1 породи piзних груп (опис)

Класирозпо д1лутварин Надшзадн лцикг Константи модел1 Т.Брщжеса

X Х/ц Sr

перша лактащя

М- (66) 7146±147 1,455 0,058 24,941 3,016

Мо (112) 7649±126 1,486 0,056 26,607 3,128

М+ (72) 8046±161 1,542 0,051 30,375 2,833

rf±Srf надш-параметри/R2 0,973± 0,230/1 -0,952± 0,305/1 0,959± 0,284/1 x

друга лактащя

М- (66) 8282±184 1,207 0,092 13,187 0,624

Мо (112) 7706±136 1,187 0,096 12,349 1,473

М+ (72) 7918±188 1,381 0,068 20,337 1,955

rf±Srf надiй-параметри/R2 -0,057± 0,998/1 0,019± 1/1 -0,056± 0,998/1 x

третя лактац1я

М- (66) 7774±245 1,281 0,083 15,498 0,534

Мо (112) 7972±188 1,122 0,104 10,758 0,965

М+ (72) 8165±217 1,452 0,059 24,503 2,683

rf±Srf надiй-параметри/R2 0,512± 0,859/1 -0,527± 0,850/1 0,639± 0,769/1 x

вища лактац1я

М- (66) 8684±215 1,229 0,089 13,768 1,354

Мо (112) 8627±138 1,217 0,091 13,351 1,558

М+ (72) 8787±181 1,395 0,066 21,109 2,177

rf±Srf надiй-параметри/R2 0,956± 0,294/1 -0,959± 0,283/1 0,952± 0,306/1 x

В другу, третю i вищу лактацп знову ж таки за показником швидкост нарощування мюячних надо!в найбiльшi значення мають особини групи М+-варiант, як i за вщношенням констант Х/ц, i найменшi за значеннями швидкостi спаду. Дiаметрально протилежними за величиною цих показниюв за другу, третю i вищу лактаци виявились корови модально! групи.

159

Використовуючи можливють моделi Т.Брщжеса здшснювати прогноз щомiсячних надо!в за початковий перiод (першi 4 мю.) лактаци, ми ввели в програму такi данi i одержали наступш результати (табл. 2).

Таблиця 2

Параметри лактацшних кривих кор1в

голштинсько'1 породи рiзних груп (прогноз)

Класирозпо д1лутварин Надiйзадн лцiiкг Константи моделi Т.Брвджеса

X Х/Д Sr

перша лактац1я

М- (66) 7146±147 1,085 0,113 9,64 7,168

Мс (112) 7649±126 1,183 0,096 12,289 5,542

М+ (72) 8046±161 1,313 0,078 16,89 3,974

г^^ надiй-параметри/R2 0,989± 0,148/1 -0,996± 0,084/1 0,975± 0,220/1 X

друга лактацiя

М- (66) 8282±184 1,162 0,099 11,75 0,979

Мп (112) 7706±136 1,047 0,12 8,71 3,297

М+ (72) 7918±188 1,204 0,093 12,937 3,423

г^^ надiй-параметри/R2 0,593± 0,805/1 -0,631± 0,776/1 0,581± 0,814/1 X

третя лактацiя

М- (66) 7774±245 1,192 0,096 12,436 1,984

Мэ (112) 7972±188 1,104 0,108 10,219 0,965

М+ (72) 8165±217 1,108 0,109 10,184 6,679

г^^ надiй-параметри/R2 -0,849± 0,528/1 0,902± 0,432/1 -0,876± 0,482/1 X

вища лактацiя

М- (66) 8684±215 1,106 0,109 10,1 2,793

М0 (112) 8627±138 1,079 0,114 9,439 3,111

М+ (72) 8787±181 1,173 0,098 11,987 4,301

Г(±БГ£ надiй-параметри/R2 0,997± 0,076/1 -0,999± 0,049/1 0,994± 0,106/1 X

Анал1з прогнозовано! криво! лактацii та И порiвняння з такою за фактичну лактацiю дозволив стверджувати про високу точнiсть прогнозування щомiсячних надо!в у корiв голштинсько! породи рiзних класiв розподiлу. При прогнозуваннi юнцевого надою за даною моделлю значення параметрiв X i д першо!, друго! i вищо! лактацii повторюють тенденцiю опису i лише в перюд третьо! лактацii бiльшою швидюстю !! росту характеризуються корови групи М--вар1ант.

Проведений кореляцiйний аналiз встановив, що за даними першо! i вищо! лактацii рiвнi фенотипово! кореляци мiж кiлькiстю надоеного молока та константами моделi високi i становлять бшьше 0,95, причому позитивнi значення властивi кореляцii зi швидкiстю збшьшення мiсячних надо!в i вiдношенням Х/ц, а негативш - зi швидюстю спаду. За другу лактащю показники кореляци дуже низькi, зв'язок майже не спостер1гаеться, а за третю пiднiмаються на достатньо високий рiвень (0,51 - мiж надоем i X, -0,53 - мiж надоем i ц та 0,64 - мiж надоем i Х/ц).

160

Розглянувши значення фенотипово! кореляци мiж величинами надо!в i параметрами прогностичних кривих можна також простежити певш закономiрностi. Наприклад, параметри зв'язку за першу i вищу лактацп повшстю повторюють тенденцiю вищерозглянутих величин кореляцп описових кривих i навiть дещо переважають. За другу лактацш значення зв'язку тшьки наближаються до високих, а ось в третю - повшстю протилежна реши випадюв.

Опрацювання кривих лактацiй корiв моделлю Т.Брiджеса мае високий стушнь безпомилкового судження про характер щомюячних надо!в, що пiдтверджуеться низькими рiвнями Sr - 0,97 - 3,13%. Щодо цього показника у випадку з прогнозованими кривими, то вш дещо бiльший, i коливаеться в межах вщ 0,97 до 7,17.

Стушнь реалiзацi! теоретичних i прогностичних показниюв надою молока до фактичних даних становить 91-99% та 82-97% вщповщно, а рiзниця мiж першими не перевищуе 10%.

Висновки. Кшетична швидкiсть нарощування мiсячних надо!в та експоненцшна швидкiсть !х спаду, а також сшввщношення цих двох констант дозволяють описувати характер лактацiйних кривих у голштинських корiв за рiзнi лактацi!.

Оцiнка мiнливостi похибок (Sr) опису лактацiйних кривих показала низький !хнш рiвень у теоретично розрахованих кривих, i середнiй -прогностичних.

Використання математично! моделi Т. Брiджеса дозволило встановити високу ступiнь реалiзацi! фактичних показниюв надою молока у корiв оцiнених генотипiв за закiнчену лактацш до таких теоретично розрахованих чи прогнозованих, що також е одним з доказiв доцшьност використання цього генетико-математичного прийому для оцiнки !х онтогенетичних характеристик.

Кореляцiйний аналiз встановив середш i високi рiвнi фенотипово! кореляци кшькост надоеного молока за облжову лактацiю з константами модел^ як описово!, так i прогностично! (R2 = 1,0). Це дае пщставу говорити про можливiсть прогнозування виробництва молока коровами рiзних клаав розподiлу, виходячи з даних за початкову кшьюсть надоеного молока i наявностi моделi Т.Брiджеса у селекцюнера-технолога конкретного пiдприемства.

Л1тература

1. Опря А.Т. Математична статистика. - К.: Урожай, 1994. - 208 с.

2. Урбах В.Ю. Биометрические методы. - М.: Наука, 1964. - 416 с.

3. Шмальгаузен ИИ. Факторы эволюции (Теория стабилизирующего отбора).- М.: Наука, 1968. - 452 с.

4. Bridges Т.С., Turner L.W., Smith E.M. (et. al.). A mathematical procedure for estimating animal growth and body composition. - Trans. ASAE. St.Jaseph. -Mich. - 1986. - v.29. - № 5. - P. 1342-1347.

Summary

Researched the influence of the effect of stabilizing selection on a factors of lactation curve, and also realized prediction of yield of milk with the use of mathematical model of T.Bridges for the cows of holshtein cattle.

Стаття надшшла до редакцИ 6.09.2008

161