CC BY
12
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.13
9. Масальський В.П. Зимостшкють i морозостiйкiсть лип (Tilia L.) в Правобережному Люостепу Украши / В.П. Масальський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20 (10). - С. 35-39.
10. Мурахтанов Е.С. Липа / Е.С. Мурахтанов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 80 с.
11. Скряга В. Порiвняльна лабораторна ощнка морозостiйкостi сортiв вишнi методом мжроскопного аналiзу / В. Скряга, М. Бублик, В. Грохольський, О. Китаев // Вюник Львiвсь-кого нащонального аграрного унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Агрож^я. - 2008. - N° 12 (2). - С. 83-89.
12. Скряга В.А. Порiвняльна ощнка морозо- та зимостшкосп сор™ вишш (Cerasus vulgaris Mill.) лабораторними методами / В.А. Скряга // Садiвництво : журнал. - 2010. - Вип. 63. - С. 179-186.
13. Совакова М.О. Морозостшкють видiв роду Tilia L. в умовах урбашзованого середови-ща / М.О. Совакова // Актуальш проблеми наук про життя та природокористування : тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (26-29 жовтня 2011 року). - К., 2011. - С. 73-74.
14. Соловйова М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур : метод. по-соб. / М.А. Соловйова. - Л. : Гидрометеоиздат, 1982. - 36 с.
Совакова М.А., Алексейченко НА., Соваков А.В., Дорошенко А.К., Китаев О.И., Кривошапка В.А., Макарова Д.Г. Морозоустойчивость видов, разновидностей, гибридов и декоративных форм липы (Tilia L.) в условиях города Киева
Лабораторным методом промораживания установлен уровень морозоустойчивости представителей рода Tilia L., произрастающих в коллекционных фондах ботанических учреждений Киева. Исследованы 14 видов, 2 гибрида, 2 разновидности и 2 декоративные формы, выделены наиболее устойчивые из них к действию низких отрицательных температур, которые могут быть перспективными для культивирования в городских условиях, но еще не распространенные за пределами ботанических садов.
Ключевые слова: род Tilia, вид, разновидность, гибрид, декоративная форма, промораживание, морозоустойчивость.
Sovakova M.O., Oleksijchenko N.O., Sovakov O.V., Doroshenko O.K., Kytayev O.I., Kryvoshapka VA., Makarova D.H. Linden species, varieties, hybrids and ornamental forms frost resistance in Kyiv condition
Frost resistance level of linden (Tilia L.) family members (14 species, 2 hybrids, 2 varieties and 2 ornamental forms) which grow in Kyiv botanical gardens using laboratory method of freezing was determined. The lowest temperature resistant plants were selected. These species which are already grown in botanical gardens are perspective for cultivation in urban conditions.
Keywords: genus Tilia, species, variety, hybrid, ornamental form, freezing, frost resistance.
УДК 630*79:631.16 Здобувач М.Х. Шершун, канд. екон. наук -
1нститут агроекологи i природокористування НААН
ХАРАКТЕРИСТИКА КРИТЕРНВ ТА 1НДИКАТОР1В ЗБАЛАНСО-
ВАНОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ У СТРУКТУР1 КРА1Н ЦЕНТРАЛЬНО-еВРОПЕЙСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Проведено аналiз люових ресурав Украши у контекст виконання засад збалан-сованого ведення люового господарства. На основi рiчного зв^у ФАО ООН та звггних даних управлшь люового та мисливського господарства Державного агентства люових ресурав Украши наведено результати виконання критерто 1: збереження i вщповщне збшьшення люових ресурав та 1х внесок до глобального кругооб^у вуглецю.
Ключовi слова: збалансоване ведення люового господарства (ЗВЛГ), критерп та шдикатори, лiсовi ресурси.
Вступ. Лiсовi ресурси Свропи е одним з основних факторiв стабшзаци довкшля. 1з кожним роком, внаслiдок зростання антропогенного впливу на природш екосистеми, дедаш вагомiша екологiчна роль лiсiв. Важливють цього пiдтверджуеться системою розроблених пан-европейських критерпв та шдика-торiв збалансованого ведення лiсового господарства (ЗВЛГ), ключовими серед яких е екологiчнi функци [1, 2, 11, 12]. З огляду на це, надзвичайно важливими аспектами е аналiз наявних змш у лiсовому фондi, структурi та продуктивност лiсiв, як е необхщними для формування едино! стратеги на пан-европейсько-му просторi. Незважаючи на прийнят законодавчi iнiцiативи в Украш щодо запровадження та реалiзацil основних критерйв ЗВЛГ [1, 4], 1х реалiзацiя на практицi здiйснюеться надто повшьно та вкрай незадовiльно. Вщсутшсть ш-формативних даних щодо змш та тенденцш у системi виконання основних критерпв та iндикаторiв серед европейських краш не дае змоги реально ощни-ти ситуацiю щодо змш у системi ведення люового господарства Украши.
Мета роботи - провести порiвняльний аналiз виконання окремих критерйв та iндикаторiв ЗВЛГ в Укра1т та оцiнити стан та штенсившсть цих змiн серед краш Центрально-Свропейського регiону. Пiд час виконання роботи використано загальш методики люовпорядкування, теоретико-методо-логiчнi аспекти системного аналiзу, математико-статистичнi засоби для опра-цювання матерiалiв дослiджень. Дослщження виконано на основi рiчних звгг-них даних ФАО ООН [12], Державного агентства лкових ресурсiв [7-10], ш-ших звiтно-статистичних iнформацiйних матерiалiв [3, 5, 6].
Одним з основних iндикаторiв Критерiю 1 пан-европейсько! стратеги збалансованого розвитку е площа лiсiв. Площа лiсiв Украши становить 9,7 млн га та наближаеться до таких краш, як Туреччина (11,3 млн га), Шмеччина (11,1 млн га), Польща (9,3 млн га), Ьашя (9,1 млн га). Протягом останшх деся-ташть спостер^аються позитивнi тенденци щодо збiльшення плошд лiсiв европейських краш. Збшьшення площi лiсiв вiдзначено також i в Украш (рис. 1).
Й12000| о 10000 8000 | 6000 * 4000 о 2000 ^ 0 г-1 Ш\ 1жп 1 р X X У У У У У У У У У У
Бшорусь Чех1я Угорщина Польща Молдова Румутя Словаччина Украша
И 1990 7780 2629 1801 8881 329 6371 1922 9274
■ 2000 8273 2637 1907 9059 324 6366 1921 9510
0 2005 8436 2647 1983 9200 363 6391 1932 9575
□ 2010 8600 2657 2039 9319 386 6573 1938 9705
Рис. 1. Динамша площi лiсiв крат Центрально-Свропейського регюну
За наведеними даними серед Центрально-Свропейських краш найбшь-шу площу лiсiв у 1990 р. мала Украша (9274 тис. га). До цього показника наближалася площа лiсiв Польщi (8881 тис. га), Бшорус (7780 тис. га) та Ру-муни (6371 тис. га). Площд лiсiв iнших краш регюну були значно меншими та становили (вщ 319 тис. га у Молдовi до 2629 тис. га у Чехи). Протягом 1990-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.13
2000 рр. площа лiсiв Укра!ни зросла на 23,6 тис. га. У перюд 2000-2005 рр. тенденцп щодо зростання площi лiсiв Укра!ни, порiвняно з шшими Цен-трально-Свропейськими кра!нами, значно знизилася. Люистють територп Ук-ра!ни залишаеться надто низькою (близько 15 %), що вимагае запровадження заходiв щодо збiльшення 1х площь Зберiгаються уповiльненi темпи зростання люистосп (близько 0,25 % за останш 20 рокiв).
Щорiчнi обсяги люорозведення та лiсовiдновлення становлять близько 60 тис. га. Найбшьша частка природного поновлення деревосташв зосере-джена у Швшчно-Захвднш частинi Укра1ни (понад 40 %) (табл. 1).
Табл. 1. Динамжа обсягiв лiсовiдновлення, тсорозведення та природного поновлення у тсогосподарських тдприемствах Держлгсагентства за зонами протягом 2008-2010 рр. (звiтнi данi Держлгсагентства Укражи)
Зона Висшання та садшня лгсу, га / роки У тому числ1 люорозведення, га / роки Природне поновлення, га / роки
2008 2009 2010 2008 2009 2010 2008 2009 2010
Полгсся 19452 12764 10549 3577 3286 1218 5302 4914 4709
Лгсостеп 16536 15533 12301 6001 6375 4353 1609 1977 1299
Степ 20204 23374 22727 16945 21094 21114 679 387 1334
Карпати 10318 4748 3857 353 352 218 4118 4659 3893
Всього 66510 56419 49434 26876 31107 26903 11708 11937 11235
За даними табл. 1 вщзначено тенденцп до скорочення площ природного поновлення деревосташв, що характерно для бшьшосп природних зон Ук-ра1ни. Ефектившсть використання природного поновлення у люовому госпо-дарст на сьогодш е надзвичайно низькою. Найбшьша частка створення за-хисних люових насаджень у загальному обсязi лiсовiдновлення та люорозве-дення характерна для степово! зони. Для бшьшосп лiсогосподарських тд-приемств цього регюну частка лiсорозведення становить понад 80 %. Висо-ким залишаеться вщсоток створення захисних лiсових насаджень у Люостепу (близько 40 %). Найменша частка лiсорозведення характерна для Полюся та регiону Карпат (близько 20 %). Протягом останнiх роюв загальш обсяги люо-розведення, а також створення лiсiв на землях люогосподарського призначен-ня скорочуються.
Загальний запас ростучого люу у кра!нах Центрально-Схщно! Свропи становить 9066 млн м3. Загальний запас, який може бути використаний для люозагопвель у кра!нах Центрально-Схщно! Свропи, становить 6015 млн м3. В Украш частка експлуатацiйних лiсiв е найнижчою серед Центрально-Свропейських кра!н та становить лише 55,3 % вщ загального запасу. Загальне зростання запасу бшьш нiж на 432 млн м3 вiдбулося завдяки шдвищенню се-реднього вiку насаджень та збшьшенню площi лiсiв. Вiкова структура лiсiв е одним iз основних iндикаторiв ЗВЛГ (рис. 2).
Даш щодо розподшу лiсiв за класами вiку для кра!н Центрально-Схщ-но! Свропи станом на 2010 р. наведено на рис. 3.
За наведеними даними, для бшьшосп лiсiв кра!н Центрально-Схщно! Свропи характернi нерiвномiрний вiковий розподiл та переважання насаджень вжом 20-60 рокiв. Поряд iз цим, для вжово! структури лiсiв цих кра!н властива надто низька частка деревосташв вжом понад 80-100 роюв. Розпо-
дiл укра1нських лiсiв за класами вiку наближаеться до бiлоруських та польсь-ких. Для цих кра1н характерна найбшьша частка лiсiв вiком 21-40 роюв та за-гальне переважання насаджень вшом 11-60 рокiв, якi формують основну час-тину насаджень. Для люового фонду Укра1ни, як i Бiлорусi i Польщi, власти-ва надто низька частка лiсiв вшом понад 100-120 рокiв.
Бшорусь Чеия Угорщина Польша Словаччина Украша
Рис. 2. Запасростучого можливого для заготiвлi люу крат Центрально-Схiдноi Свропи
0 менше 10 11-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120 121-140 141 1 бшыие Рис. 3. Розподт л^остатв за в^ом крат Центрально-Схiдно'i Свропи
Лiсовi екосистеми Свропи е одним iз основних джерел для поглинан-ня нагромадження вуглецю внаслщок поглинання СО2 iз атмосфери. Упро-довж 2005-2010 рр. середне поглинання вуглецю у бюмас лiсiв досягнуло 870 млн т та 430 млн т у европейському регюш та СС вщповщно. Це стано-вить близько 10 % емюи парникових газiв для европейських краш та 9 % у межах краш СС. Важливим аспектом е аналiз особливостей динамши нагромадження вуглецю компонентами люових екосистем Центрально-Свропейсь-ких краш, до яких належить i Укра1на (табл. 2).
За даними табл. 2 нагромадження вуглецю у бюмаш люових екосистем Украши наближаеться до показниюв Бiлорусi, Польщi та Румуни. Варто зазначити, що в усiх крашах регiону вiдзначено позитивнi тенденци щодо зростання запасiв вуглецю у компонентах люових екосистем. У лiсових еко-системах Укра1ни протягом 1990-2010 рр. нагромадження вуглецю динамiчно збiльшуеться. Якщо у 1990 р. запас вуглецю у бюмаш становив 499 млн т то у
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.13
2010 р. - 761 млн т без врахування нагромадження вуглецю у вщмерлш дере-виш, rрунтi та шдсилщ, якi теж характеризували позитивнi тенденцп.
Табл. 2. Динамжа нагромадження вуглецю у компонентах лгсових екосистем (млн т) крат Центрально-CxidHoï Свропи за 1990-2010 рр.
Бюмаса Вщмерла деревина Грунт та тдстилка
Кра'на р1к рж рж
1990 2000 2005 2010 1990 2000 2005 2010 1990 2000 20005 2010
Бшорусь 385,6 481,6 540,4 610,7 1,9 2,7 2,9 3,1 683,4 726,9 741,1 758,3
Чехiя 287,3 322,3 339,2 355,5 16,6 16,6 16,7 16,8 181,9 184,0 185,4 186,8
Угорщина 95,0 107,0 110,0 117,0
Польща 691,0 807,0 887,0 1073 8,0 5,0 6,0 26,0 - - - -
Молдова 22,3 26,1 27,5 28,9
Румунш 599,7 599,3 601,1 618,1 - - - - 722,6 721,9 724,7 745,5
Словаччина 162,7 189,8 202,4 211,2 12,5 14,5 15,3 15,3 287,2 290,0 290,9 292,9
Укра'на 499,0 662,0 711,5 761,0 3,5 4,5 4,8 5,0 280,9 288,1 289,1 290,0
Висновки. Загальна площа лiсiв Украши залишаеться одшею з найбшьших серед Центрально-Свропейських краïн (9274 тис га). Негативни-ми тенденщями за останнi десятилiття е: скорочення загальних обсягiв люо-вiдновлення та люорозведення; низька частка використання природного поновлення деревосташв; нерiвномiрний розподш деревосташв за класами вiку та переважання деревосташв вжом 21-40 роюв.
Серед кра'н Центрально-Схiдноï Свропи Укра'на характеризуеться: високим загальним приростом деревини (20935 тис м3) та зростанням за останш два десятилггтя нагромадження вуглецю у бюмаш люових екосистем (вщ 499 млн т до 761 млн т). До негативних змш варто вiднести: низький р1ч-ний прирiст iз одинищ площi (3,9 м3/га); невисокий запас деревосташв, при-датних для люозагопвель (6000 тис.м3); найнижчий рiвень використання р1ч-ного приросту експлуатацiйних лiсiв (близько 30 %) р. до 32,7 % у 2010 р.).
Л1тература
1. Бондарук Г.В. Проект нацюнальних критерив та 1ндикатор1в сталого управлшня люа-ми, гармошзований з пан-европейськими критерями та вдикаторами / Г.В. Бондарук, В.В. Лавров // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1Л-ГА. - 2006. - Вип. 110. - С. 18-36.
2. Букша 1.Ф. Стале управлшня лiсами i монiторинг: огляд сучасних тенденцiй / 1.Ф. Букша // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 25. - С 123-129.
3. Букша 1.Ф. 1нвентаризащя та мошторинг парникових газiв у лiсовому господарствi : монографiя / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак. - X.: ХНАУ, 2005. - 125 с.
4. Державна програма розвитку люогосподарського i люопромислового комплексiв Украши на перюд до 2015 року / Затв. Ршенням Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 02.08.1993 р., № 14959/9. - 18 с.
5. Короткий довщник люового фонду Украши. - 1ршнь : Вид-во ДКЛГ, 2003. - 19 с.
6. Лакида П.1. Динамiка депонованого вуглецю в люостанах Украши / П.1. Лакида // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.5. - С. 140-143.
7. Матерiали щодо пщсумюв роботи шдприемств Державного комитету лiсового госпо-дарства Украши за 2008 рж / До засщання колегiï Держкомлiсгоспу Украши, 2009. - 154 с.
8. Матерiали щодо пщсумюв роботи шдприемств Державного комггету люового госпо-дарства Украши за 2009 рж / До засщання колеги Держкомлiсгоспу Украши, 2010. - 191 с.
9. Матерiали щодо пiдсумкiв роботи пiдприeмств Державного комггету лiсового госпо-дарства Украши за 2010 piK / До засщання колегп Держкомлiсгоспу Украши, 2011. - 198 с.
10. Матеpiали щодо пщсумгав роботи пiдпpиeмств Державного комггету люового госпо-дарства Украши за 2011 рж / До засщання колегп Держкомлюгоспу Украши, 2012. - 196 с.
11. Фурдичко О.1. Люова галузь Укра1ни у контекст збалансованого розвитку: теорети-ко-методолопчш, нормативно-правовГ та оргашзацшш аспекти : монографГя / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 424 с.
12. State of Europe's Forests 2011 Status and Trends in Sustainable Forest Management in Europe Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. - FOREST EUROPE Liaison Unit Oslo. - 2010. - 337 р.
Шершун Н.Х. Характеристика критериев и индикаторов устойчивого ведения лесного хозяйства Украины в структуре стран Центрально-Европейского региона
Проведен анализ лесных ресурсов Украины в контексте выполнения принципов устойчивого ведения лесного хозяйства. На основе годового отчета ФАО ООН и отчетных данных управлений лесного и охотничьего хозяйства Государственного агентства лесных ресурсов Украины приведены результаты выполнения критерия 1: сохранение и соответствующее увеличение лесных ресурсов и их вклад в глобальный круговорот углерода.
Ключевые слова: устойчивое ведение лесного хозяйства, критерии и индикаторы, лесные ресурсы.
Shershun M. Kh. The characteristic of sustainable forest management criteria and indicators of Ukraine in the countries of Central European Region
Analysis of forest resources of Ukraine in implementing the principles of Sustainable forest management. At the core of the annual report and the UN FAO report data of Forestry Departments of the State Agency of Forest Resources of Ukraine are the results of the Criterion 1: Conservation and the maintenance increase of forest resources and their contribution to the global carbon cycle.
Keywords: sustainable forest management, criteria and indicators, forest resources.
УДК 630*[14+44] Acnip. Ю.1. Шаловило1; ст. наук. ствроб. ВА. Ковальова , канд. бюл. наук; проф. Р.Т. Гут1, д-р бюл. наук; acnip. Ю.М. ГоровиК2; доц. О.Л. Лагоненко2, канд. бюл. наук; проф. А.М. Евтушенков2, д-р бюл. наук
РЕАКЦ1Я РОСЛИН PINUS SYLVESTRIS L. ПРИ ВЗАЕМОДН З БАКТЕР1ЯМИ РОД1В BACILLUS, PAENIBACILLUS ТА PSEUDOMONAS3
Визначено патогеншсть для сосни штамiв бактерш Bacillus pumilus i Paenibacil-lus sp., яга були iзольованi i3 тканин сосни, уражених бактерюзами. Контакт пророс-тгав сосни i3 патогенними штамами пригшчував експрешю гешв дефензину PsDefl i тауматину.
Ключовi слова: сосна звичайна, ф^опатогенш бактери, експреая, дефензин, тауматин.
Вступ. Сосна звичайна належить до основних люотв1рних порщ в Ук-ра!ш. Р1зномаштш шфекцшш захворювання ще! рослини, як у деревостанах нерщко набувають характеру етф1тотш, завдають ютотних збитюв люовому
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Бшоруський державний ушверситет, м. Мшськ
3 Робота тдтримана грантами ДФФД Украши (проект № Ф41.4/049) та ДФФД Республжи Бшорусь (проект № Б11К - 112)
