CC BY
28
крони, що безпосередньо пов'язано 3i щшьтстю деревини, 11 вжом [2], а також pi3-ницею м1ж тшьовою i свиловою хвоею.
Дослщження Bcix компоненте фиомаси крони в межах И вщносно! довжи-ни дозволяе пор1внювати результати дослщжень кожного облжового дерева неза-лежно вщ його м1сцезростання, робити анал1з, сшвставлення, висновки на основ! цих результапв, а також глибше тзнати процес нагромадження фггомаси крони. Знайдеш i узагальнеш тенденцп у 3MiHi цих показниюв дають змогу використову-вати IX у дослщженнях загально! продуктивное^ та структури природних смере-кових деревосташв старшого вжу (>60 роюв) [6] за компонентами надземно! фь томаси.
Лггература
1. Каганяк Ю.И. Динам!чш змши значень компонентов фггомаси модриново-дубових культур в умовах заходу Украши// Науковий вюник: Сучасна екологтя i проблеми сталого розвигку суспшьства/ Зб1рник науково-техшчних праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.7. - С. 80-82.
2. Карабчук Д.Ю., Горошко М.П. Тенденцп у 3MiHi щшьносп гшок 1-го порядку Picea abies (L.) Karst//: Науковий вюник: Лгавницью досл1дження в Укра1ш/ 36ipHHK науково-техшчних праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С. 86-89.
3. Лакида П.1. Продуктившсть люових насаджень Украши за компонентами надземно! фь томаси// Автореф. дис. ... доктора с.-г. наук. - К.: НАУ, 1997. - 48 с.
4. Рябуха В. Надземная фитомасса сосновых насаждений в различных лесорастительных условиях Украинского Полесья// Лесоводство и агролесомелиорация. - 1977, вып. 49. - С. 38-42.
5. Усольцев В.А. Моделирование структуры и динамики фитомассы древостоев. - Красноярск: Изд - во Красоярского ун-та, 1985. - 192 с.
6. Совершенствование таксации лесов Карпат и оценки еффективности их использования. Обзорное издание. Цурик Е.И. - Львов: ЛЛТИ, 1991. - 136 с.
7. Alemdag, I.S.: Single-tree equations for estimating Biomass of Trembling Aspen, Lerge Tooth Aspen and White Birch in Ontario. The Forestry Chronicle 57, p. 169-173, 1981.
8. Pelz, D.R.: Biomass Studies in Europe - An Overview. 1993.
9. Peter Lakida.: Forest Phytomass Estimation for Ukraine. - Laxenburg: IIASA, 75 pp, WP-96-96, August 1996.
10. Philip, M.S.: Measuring trees ahd forest 2. edn. - Wallingford: CAB International, 1994.
B.B. Лавний, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ ПРО Л1СИ I Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО ABCTPII
Дано характеристику люового фонду Австрп (розподш лгав за формами власностг породним складом i продуктившстю). Охарактеризовано програми 3Í сприяння ведению люового господарства. Проанашзовано реформування державних люогосподарських шд-приемств Австрп в AT "Австршський союзний лю".
V. Lavny - USUFWT
About the forests and forestry in Austria
The characteristic of the Forest Fund of Austria have been presented in the article, including distribution of forest ownership, tree species and productivity of forests. The programs of forest management support have been described. The reformation of the state forest enterprises of Austria into the "Austrian Federal Forests Joint Stock Company" were discussed also.
Завдяки Австршськш академ1чнш служб! наукових o6míhíb (OAD) автор недавно мав можлив1сть ознайомитися з л1сами i л1совою пол1тикою Австрп. Ця
54
Л1с1вницью дослщження в УкраТш (VI-i Погребнякзвськз читання)
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4
краша мае великий досвщ ведения еколопчно безпечного л1сового господарства, тому хотшося б озиайомити з ним украшських читач1в.
Австр1я е одшею з найл1систших кра!н Свропи. II л1сислсть становить 47 %. Бшьшу за не! л1сислсть мають лише Ф1нлянд1я (76 %), Швещя (59 %), Сло-вешя (52 %) [ Грещя (49 %). Але л1си на територп Австрп розмщеш нер1вном1р-но. Так, л1сист1сть розташовано! на сход1 краши федерально! земл1 Бургенлянд становить 33 %, а земель Штайермарк [ Кернтен, розмщених в альпшськш части-
Н1 - 60 %.
Лгсова площа Австрп становить близько 3,9 млн. га. До експлуатацшних вщносять 78 % л1мв краши, а решту (862 тис. га) - до захисних. На третиш площ захисних л1шв проводяться л1совщновш рубання, а решту захисних л1шв виклю-чено з головного користування. Бшьш1сть захисних л1шв розташована у горах на висот1 1600 [ бшьше метр1в н.р.м. (~ 67 %).
Переважна бшьш1сть л1шв (80 %) знаходиться у приватнш власностг Реш-та л1шв знаходиться у державнш (17 %) та комунальнш (2 %) власностях [ у влас-носл федеральних земель (1 %) [3]. Площа приватних л1шв, що належать одному власнику, е невеликою. Дев'яносто дев'ять вщсотюв л1совласниюв мають менше шж 200 га л1су, а близько 67 % - навпъ менше шж 5 га [2]. У власноста ф1зичних ошб знаходиться 96,5 % кшькосп л1сових шдприемств. Причому !х середня площа становить лише 9 га. Тшьки 190 приватних л1сових шдприемств мають площу по-над 500 га.
За породним складом в Австрп переважають ялинов1 л1си, частка яких становить 66,7 % л1сово! площг Друге м1сце за площею займають буков1 л1си (9,2 %). Дал1 йдуть соснов1 (5,4 %) [ модринов1 (4,4 %) л1си. Листяш л1си займають лише 22,3 % л1сових площ [4]. За останне тисячолптя вщбулися значш змши л1систост1 [ породного складу л1шв Австрп. Вченими Австрп встановлено, що тисячу роюв назад л1сист1сть Австрп становила 75 %, а в XVIII - XIX ст. - лише 30-35 %. Зпд-но з анал1зом пилку, близько 1000 р. тому у л1сах Австрп також переважали хвой-ш породи, яю займали 68 % л1сово! територп (36 % ялина, 26 % ялиця, 4 % сосна [ 2 % модрина). Але частка листяних л1шв тод1 була значно вищою, шж зараз -32 % (з них 20 % буков1 л1си [ 8 % дубов1) [4]. Таке значне зменшення площ1 листяних л1шв пояснюеться тим, що для ведения сшьського господарства найчастше розкорчовували листяш л1си, яю зростали на менших висотах н.р.м. [ на найбшьш родючих Грунтах, а також створенням на м1сщ листяних л1шв монокультур ялини в XIX [ першш половин! XX ст.
.Шеи Австрп мають високу продуктившеть. Середнш запас насаджень становить 295 м3/га, зокрема у малих приватних л1сах - 290 м3/га, а у державних -310 м3/га. В Австрп створена добре розвинена мережа л1сових дорш. Освоешсть л1шв дорогами становить коло 37 погонних м/га [4].
Щор1чно в Австрп заготовляеться 19,5 млн. м3 деревини. Це значно бшьше, шж в Укра!ш (хоч л1сова площа Австрп бшьш, шж у два рази менша за л1сову площу Украши). В Австрп використовуеться 71 % щор1чного приросту, який становить 27,3 млн. м3 або 2 % наявного запасу деревосташв (988 млн. м3). 3 1 га л1-сових площ в Австрп щор1чно вирубують у середньому 5,9 м3/га [4]. 3 ще! кшько-ст1 суцшьними рубаннями заготовляеться тшьки 28 % деревини. Максимальна
Лкознавство, лЫвництво
55
площа суцшьнолюомчних рубань не може перевищувати 3 га. Для проведения такого рубання люовласнику потр1бно отримати дозвш вщ районно! л1сово! шспекцп.
Австр1я е одним з найбшьших експортер1в деревини у Сврош. Вона продае И в основному у розпиляному виглядг У 1998 р. експорт продукцп з деревини становив коло 4,5 млрд. долар1в. Основними кра!нами-1мпортерами е 1тал1я, Шме-ччина [ Япошя. Шсля туризму експорт деревини е другим за величиною джерелом отримання валютних надходжень краши.
Останшм часом в Австрп постшно збшьшуеться площа л1шв, в останш роки у середньому на 7700 га на р1к. У краш ¿снуе дв1 програми сприяння ведению л1сового господарства: Нацюнальна [ Свропейського сшвтовариства (СС). Нацю-нальна програма стимулюе заходи щодо зал1сення земель теля природних катастроф, збереження захисних лЫв, покращання рекреацшно! функцл л1сових наса-джень, оздоровления пошкоджених лЫв, покращання структури деревосташв, рацюнал1зацп л1сових робгг, тдвищення квал1ф1кацп робггниюв та шженерно-техтчних пращвниюв л1сового господарства, л1созахисту тощо. В останш роки основна увага придшялася зал1сенню л1сових дшянок теля природних катастроф. При цьому вводять у насадження листяш породи, що сприятиме у майбутньому бшьшш стшкосл деревосташв проти стихшних явищ. Значна увага придшяеться [ покращенню саштарного стану насаджень теля вггровал1в 1990 р. Наприклад, лише в 1998 р. було надано сприяння у викладщ 42500 ловчих дерев.
Програма СС надае фшансову шдтримку переважно для зал1сення сшьсь-когосподарських земель. Так, у земл1 Нижня Австр1я (Niederбsterreich) при заль сенш 1 га сшьгоспупдь надаеться субсид1я у розм1р1 20 тис. австршських шилш-пв (~ 1400 $). Причому, виплата ще! суми проходить у два етапи: 50 % суми ви-плачуеться перед садшням культур, а решту - не ратше, шж через три роки теля створення л1сових культур.
Кр1м зал1сення сшьськогосподарських земель, державою надаються субси-ди [ для переведения похщних деревосташв у кортш, а також для буд1вництва ль сових дорт у розм1р1 близько 115 млн. австршських шилтпв на р1к. Однак на ф1-нансову шдтримку л1согосподарських заход1в СС видшяе дуже мало коштав порь вняно з аграрним сектором - тшьки 2 % в1д суми коштав, що надаються для тд-тримки сшьського [ л1сового господарства.
В останш десятир1ччя в Австрп постшно збшьшуеться участь природного поновлення. При цьому формують склад насаджень, наближений до природного для кожного конкретного регюну. Але важливою лЫвничою проблемою в Австрп е пошкодження природного поновлення дичиною, яке спостертаеться на 85 % ль сових площ.
Австр1я е федеральною республжою, що складаеться з 9 союзних земель. Це спричинюе правову [ управлшську складшсть ведения л1сового господарства. Загальне кер1вництво ведениям л1сового господарства у краш здшенюе мшетер-ство сшьського [ л1сового господарства. У його безпосередньому тдпорядкуванш знаходиться науково-дослщний шетитут л1сового господарства, дв1 л1сових шко-ли, один л1сотехшкум [ два центри л1сово! оевгги та тдвищення квал1ф1кацп. Але л1сов1 тдприемства знаходяться у вщанш федеральних земель, тому мшетр не може безпосередньо втручатися в !х роботу, а змушений д1яти через шдлегл1 йому земельш л1сов1 дирекцп.
56
Л1с1вницью дослщження в УкраТш (У1-1 Погребнякзвськз читання)
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4
Цжавим е досвщ господарювання у державних nicax Австрп. 3 шчня 1997 р. Bei держл1сгоспи Австрп були реоргашзоваш в акцюнерне товариство (AT) "Австршський союзний nie", 100 % акцш якого належить державг Таким чином, у держбюджета краши зникла стаття витрат на ведения л1сового господарства. KpiM того, це акцюнерне товариство зумшо л1кв1дувати наявну у нього на час створен-ня фшансову заборговашеть i зараз працюе вже з прибутками.
Загальна площа AT "Австршський союзний л1с" становить 850 тис. га. До його складу входять 25 л1согосподарських шдприемств, 3 л1сових технолопчних шдприемства, 2 нацюнальних парки, 1 деревообробне шдприемство, 1 торговель-на компашя, 1 туристична ф1рма, 1 консалтингове бюро i 1 л1сонасшнева станщя. Загальна кшьюсть пращвниюв AT становить 1700 oci6.
В нових умовах л1сов1 шдприемства мають бшьшу самостшшсть, але од-ночасно i несуть бшьшу в1дповщальшсть за ефектившеть л1согосподарського ви-робництва. Це змушуе ix шукати HOBi, ефектившш1 методи i способи створення л1сово! продукцп. При реоргашзацп вщбулося значне скорочення управлшського апарату. Для шдприемств у нових умовах доводять тшьки деяю загальш планов! показники, а вони caMi вир1шують де i яким чином ix виконати. Це призвело до ic-тотного скорочення кшькосл наказ1в i розпоряджень центральних кер1вних орга-н1в AT. Бюджет шдприемств AT вже не входить у державний бюджет i не прив'я-заний до календарного року. Це робить можливим створення власних швестицш i спрощуе фшансову звигасть. Зараз правлшня AT "Австршський союзний л1с" шдконтрольне тшьки загальним зборам, а рашше держл1сгоспи були залежш ще й вщ уряду i м1н1стерства фшаншв. Але AT зобов'язане щор1чно виплачувати 50 % чистого прибутку власнику акцш (республщ Австр1я).
Згщно з досл1дженнями австршсько! академп наук, 25 % л1шв краши належать до категорп "природш" або "близью до природних", 41 % - до "пом1рно змшених", 27 % - до "сильно змшених" i лише 7 % - до "штучних". До "штучних" i "сильно змшених" насаджень належать, як правило, похщш чист1 хвойш дерево-стани, в основному ялиновг ЛЫвники Австрп ставлять за мету у найближч1 деся-тир1ччя поступово перевести щ деревостани у змшаш.
Пщсумовуючи треба зазначити, що л1сове господарство Австрп знаходить-ся у процеш еколопзацп. У краш постшно зростае участь природного поновлення л1шв, л1созагот1вля ведеться еколопчно безпечною техшкою, спостершаеться тен-денщя до опташзацп породного складу. Так, за останш 30 роюв частка чистих хвойних л1шв зменшилася на 5 %. Водночас збшьшилася площа листяних i 3Mi-шаних л1шв.
Лггература
1. Österreichs Wald. Vom Urwald zur Waldwirtschaft. Wien: Eigenverlag Autorengemeinschaft „Österreichs Wald", 1994. - 544 S.
2. Österreichischer Waldbericht 1995. Wien: BMLF, 1996.
3. Österreichische Waldinventur 1992-96. Forstliche Bundesversuchsanstalt, Wien-Mariabrunn, 1997, компакт-диск.
4. Spörk Josef. Waldbauliche Probleme und Chancen in Österreich// Forst und Holz, 2000, Nr. 4. - S. 94-98.
Лкознавство, лтвництво
57
