CC BY
22
5. Верига Ю.А. Бухгалтерська фiнансова звггшсть пщприемства : навч. noci6H. / Ю. А Верига, А.М. Волошин - К. : НМЦ "Укоопосвгга", 2002. - 320 с.
6. 1нструкщя про застосування Плану рахункiв бухгалтерского облiку активiв, катта-лу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприeмств: затверджена наказом М-ва фшанив Укра!ни вщ 30.11.1999 р., № 291. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. zakon. ra-da.gov.ua.
7. Куцик П.О. Загальновиробничi витрати: порядок формування та розподiлу / О.М. Ча-банюк, П.О. Куцик // Вюник Львiвськоi комерцшно! академи / ред. кол.: Г.1. Башнянiн, В.В. Апопш, О.Д. Вовчак та iн. - Львiв : Вид-во Львiвськоl КА, 2011. - 482 с. - Вип. 35. (Серiя еко-номiчна).
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обл^ 1 "Загальнi вимоги до фшансово! зв№ ностi": Затверджене наказом Мшютерства фiнансiв Укра1ни вiд 31 ачня 1999 р., № 87 // Все про бухгалтерський облiк. - 2009. - № 10. - С. 9-14.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обл^ № 3 "Звгг про фiнансовi результата": затверджене наказом М-ва фшанив Укра1ни вiд 31 березня 1999 р., № 87 // Все про бухгалтерський облк. - 2009. - № 10. - С. 19-22.
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обл^ № 15 "Дохщ": затверджене Наказом М-ва фшаныв Укра1ни вщ 29 листопада 1999 р., № 290 // Все про бухгалтерський облж. -2009. - № 10. - С. 72-74.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обл^ № 16 "Витрати": затверджене наказом М-ва фшанив Укра1ни вщ 31 грудня 1999 р., № 318 // Все про бухгалтерський облж. - 2009. -№ 10. - С. 75-79.
12. Про бухгалтерський облж i фшансову звггшсть в Укра1ш: Закон Укра1ни вiд 16.07.1999 р., № 996-XIV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon. ra-da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg =996-14.
13. Чабанюк О.М. Облж i контроль витрат, калькулювання собiвартостi послуг: пробле-ми та напрями 1х вирiшення / О.М. Чабанюк // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 268-274.
Чабанюк О.М., Мелешко О.А. Экономическая сущность, условия признания и классификация расходов, доходов и финансовых результатов основной деятельности предприятий
Исследована экономическая суть расходов, доходов, финансовых результатов, определены особенности их признания в бухгалтерском учете. Обобщены основные направления классификации расходов, доходов, финансовых результатов с целью организации их учета.
Ключевые слова: учет, расходы, доходы, финансовые результаты.
Chabanyuk O.M., Meleshko OA. Economic essence, terms of confession and classification of cost, profits and financial results of basic activity of organizations
Economic essence of charges, profits, financial results is investigational, the features of their confession are certain. Basic directions of classification of charges, profits, financial results are generalized with the aim of organization of their account.
Keywords: account, charges, profits, financial results.
УДК 630*[622+111] Здобувач М.Х. Шершун, канд. екон. наук;
пров. наук. ствроб. О.1. Дребот, канд. екон. наук -1нститут агроекологи i природокористування НААН
Л1СОВИЙ СЕКТОР еВРОПИ У КОНТЕКСТ ЗМ1Н ФОРМ ВЛАСНОСТ1 ТА РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛ1ННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Проведено аналiз люистосп, формування продуктивное^ та породно! структу-ри лгав Свропи. Наведено тенденци щодо змши форм власност на люи у розрiзi европейських регюшв. Висв^лено основш проблеми та недолжи змши форм влас-ност та процешв приватизаци лгав у кра!нах Центрально! та Схщно! Свропи.
Ключовi слова: люовий фонд Свропи, форми власнос™, приватизацiя, структура лiсiв.
Вступ. Люовий сектор краш Свропи е одним 1з найбшьш прогресив-них та високоефективних. Поряд 1з тим? у люовому господарст европейсь-ких краш юнують як позитивш, так 1 негативш тдходи, яю потр1бно врахува-ти у реформуванш системи ведення люового господарства Укра1ни. Предметом д1яльносп люових шдприемств, оргашзацш та приватних ос1б е земл1 ль сового призначення, тому його стан та структура е надзвичайно важливим елементом управлшня та планування ведення люового господарства 1, зреш-тою - його ефективносп. 1ншим важливим компонентом е форми власносп на люи, а також системи управлшня люовим господарством, яю здшснюють на р1вш шдприемств, оргашзацш, люових холдинпв приватного та державного сектора.
Мета роботи - проанал1зувати структуру земель люогосподарського призначення (ЗЛГП), ведення люового господарства та розвитку процешв змши форм власност у люовому сектор! краш Свропи. Роботу виконано на основ1 зв1тних та статистичних матер1ал1в европейських краш, звпу ФАО ООН щодо тенденцш у люовому сектор! Свропи впродовж 1990-2000 рр. та шших л1тературних джерел [1-9].
Результати дослвджень. Люи Свропи займають площу близько 1051 млн га, що становить 27 % л1с1в свггу. Люистють територп Свропи ста-новить 45 % та змшюеться вщ 0,3 % - в 1сландп до 72 % - у Фшляндп (ФАО ООН). У Сврош представлено широке р1зномашття формацш бореальних ль ив, л1с1в пом1рно! та субтрошчно! зон. Починаючи 1з 1970 р., площа л1ив Свропи поступово збшьшуеться, а за останш 20 роюв вона зросла на 17 млн га. У середньому площа л1шв зростала на 834 499 га (0,08 %) щор1чно. Таю змши зумовлеш штенсифжащею процешв люорозведення та природного ль совщновленням земель (природне збшьшення площ1 л1с1в). Поряд 1з тим, площ1 господарського використання для загот1вл1 деревини за останш деся-тил1ття скоротилися майже в ушх крашах Свропи. Упродовж останшх 20 роюв Свропа втратила 0,16 % л1с1в, доступних для загот1вл1 деревини. Це е нас-лщком виведення площ ЗЛГП з штенсивного господарського користування та дом1нування тенденцш щодо збереження бюр1зномашття та переважання захисних 1 рекреацшних функцш л1с1в.
Загальний запас деревини л1ив Свропи загалом становить 114,3 млрд м3 деревини, 96 млрд м3 деревини можуть бути використаш у господарському значенш, та е доступними для загопвль За винятком Росшсько! Федерацп, Центрально-Схщна Свропа мае найвищий обсяг росту запасу з1 загальним об'емом 9,5 млрд м3. Близька до цього показника Центрально-Захщна Свропа - 8,4 млрд м3 деревини. Середнш запас деревини у европейських крашах становить 105 м3/га. Однак цей показник ютотно змшюеться залежно в1д кль матичних та Грунтово-пдролопчних умов територш краш. Зокрема, середнш запас деревини у сташ росту змшюеться вщ 15 м3/га - в 1сландп до 346 м3/га - у Швейцарп. Значна частина центральноевропейських краш (Швейцар1я, Австр1я, Чех1я, Словаччина) характеризуються середшм запасом
деревини бшьш шж 250 м3/га. Значна змша середнього запасу деревини у крашах Свропи також зумовлена особливостями ведення люового господар-ства, його штенсившстю, застосуванням р1зних метод1в 1 способ1в рубок, ю-торичними та культурними особливостями, що склалися впродовж багатьох столпъ. Значний вплив на середнш запас деревини у межах окремих кра!н також зумовлений особливютю розподшу л1с1в за вжовими групами. Так, час-тка молодняюв у деяких кра!нах (наприклад 1рланд1я) е найвищою. У крашах Середземномор'я (1спашя, Португал1я, Грещя) значне зниження середнього запасу зумовлене несприятливими умовами довюлля та недостатньою юль-юстю вологи.
Хвойш люи Свропи становлять близько 71 % загального запасу деревини, або 80,7 млрд м3, тод1 як запас листяних л1шв становить 29 %, або 33,5 млрд м3. Упродовж 1990-2010 рр. запас деревини европейських лю1в збшьшився на 8,6 млрд м3. Щор1чне зростання запасу впродовж цього перюду в середньому становило 0,39 %. Зростання загального запасу в европейських кра!нах за останш 20 роюв вщповщае загальним запасам деревини у люах Нь меччини, Польщ1 та Францп разом. Темпи росту запашв зростають бшьш ш-тенсивно, шж площа л1с1в, що свщчить про зростання продуктивносп люоста-шв на одинищ площь Зазвичай, цьому сприяе штенсифжащя люогосподарсь-кого виробництва та шдвищення р1вня його ефективносп. Майже в ус1х европейських крашах середньор1чний прирют деревини ютотно вищий в1д р1чного обсягу вирубок. У середньому використовуеться близько 40 % р1чного об'ему приросту л1с1в. У Сврош спостершаеться зростання штенсивносп використан-ня р1чного приросту деревини 1з 58 % - у 1990 р. до 62 % - у 2010 р.
Частка л1с1в, яю тдлягають охорош для вщновлення бюр1зномашття, а також для збереження ландшафпв та тдтримання рекреацшних функцш ль ив з кожним роком зростае. Площа таких л1шв за останш 10 роюв зросла приблизно на 0,5 млн га. Щор1чно завдяки пол1тищ збереження бюр1знома-шття близько 39 млн га (20 %) площ1 л1ив Свропи набувають охоронного статусу. Близько 70 % л1шв Свропи належать до нашвприродних унаслщок багатовжового антропогенного впливу. Мало порушен люов1 територп становлять лише близько 26 % л1шв та розташоваш переважно у вщдалених та важкодоступних районах швшчно! Свропи. Плантацп займають близько 4 % люово! територп та розташоваш переважно у захщнш частиш Центрально! Свропи.
Поряд з1 зростанням загально! площ1 л1с1в, площа стиглих та перес-тшних люосташв аборигенних (мюцевих) порщ у Сврош скорочуеться. Практика ведення люового господарства, що основана на оргашзацп плантацшних монокультур 1 одновжових насаджень, представлених штродукованими породами, не сприяе збереженню бюлопчного р1зномашття. Деяю кра!ни, яю мають значш територп, покрит люом (Фшлянд1я, Швещя, Н1меччина, Фран-щя), розглядають люи у единому контекст 1з ландшафтним та бюлопчним р1зномашттям. 1нш1 кра!ни, особливо т1, у яких площ1 л1с1в е незначними, бшьш защкавлеш у швидкому зростанш продуктивносп л1с1в для комер-цшних потреб або для виконання захисних функцш водозбор1в. Збалансоване
управлiння люами залишаегься проблемою для багатьох европейських кра!н, лiси досi перебуваюгь у неналежному сганi.
Вiковий дiапазон бшьшосг лiсiв Свропи сгановигь 20-80 роюв. Близь-ко 73 % лiсiв, за винягком Росшсько! Федерацп, е одновжовими. 1з них наса-дження нижче 20^чного вiку сгановлягь 12 %, 20-80-рiчного - 70 %, понад 80-рiчного - 18 %. Найбiльш нерiвномiрний розподiл за вжовими групами харакгерний для лiсових насаджень Ценгрально-Захщно!, Двденно-Схщно! Свропи га Росшсько! Федерацп. Одновiковi лiси сгаршо1 вжово! групи найпоширенiшi на пiвночi га у центральному заходi Свропи. Поряд iз гим, вiк лiсосганiв - доволi вiдносна кагегс^я, оскiльки вж сгиглосгi лiсових насаджень у рiзних регiонах га для рiзних порiд значно вiдрiзняегься. Тенденцп щодо змiни вжово! сгрукгури лiсiв вказуюгь на збiльшення площ сгаровжо-вих насаджень, що е позигивним вщображенням акгивiзацп процесiв збере-ження бюгичного рiзноманiггя лiсiв га зросгання 1х еколопчно! функцп. Проге площа сгаровжових лiсiв все ж залишаегься надго низькою. Вщзначе-нi гакож дуже повiльнi генденцп щодо зросгання площi гаких лiсiв. Нашн-генсивнiше площа сгаровжових лiсiв зросгае у Двденно-Захщнш га Цен-грально-Захiднiй Свропi.
Люи Свропи перебуваюгь у рiзноманiгнiй власносп. Незважаючи на ге, що впродовж осганшх 20 рокiв значнi площi лiсiв у Свропi були приваги-зованi, площi державних лiсiв залишаюгься майже незмiнними. Водночас площа привагних лiсiв збiльшилася на 15 %. Основна рухома сила змiни сгрукгури власносп на лiси - зусилля щодо привагизацп га ресгигуци люу, гобго повернення лiсiв спадкоемцям 1х колишнiх власникiв, якi iнгенсивно вщбувалися у кра1нах Ценгрально1 га Схщно! Свропи iз переважаючою пла-новою економiкою у минулому.
Прийняго вважаги, що послугами люових екосисгем е гри основш складов^ економiчнi, еколопчш га соцiальнi. У цьому контекст дещо вщмш-ним е розподш лiсiв за функцiональним призначенням у привагному га державному люовому секгорах. Зокрема, привагнi лiси здебшьшого маюгь еко-номiчне значення, а бшьша часгка державних лiсiв виконуюгь як економiчнi, гак i еколопчш функцп (rрунгозахиснi, водоохороннi гощо) i е бiльш мульги-функцiональними. Привата лiси забезпечуюгь бiльшу часгку товарiв га пос-луг на ринку люопродукцп. Водночас державнi лiси маюгь бшьш виражене комплексне значення. Однак щ спiввiдношення значно змiнююгься у розрiзi европейських кра!н га залежагь вщ багагьох чинникiв.
У Балгшських державах га у деяких кра!нах Ценгрально-Схщно! га Двденно-Схщно! Свропи, де була присугня планова економжа, полггичш рь шення сгосувалися переважно привагизацп га ресгигуцп. В iнших кра!нах Свропи змiни у сгрукгурi власносп е вiдносно незначними, змiни можугь вiдбувагися внаслiдок розподiлу державних люових шдприемсгв i холдингiв для успадкування. Сгагус державних лiсiв е найбшьш домiнуючим у Росшсь-кiй Федерацп, Ценгрально-Схiднiй га Пiвденно-Схiднiй Свропi. Значна площа державних лiсiв харакгерна для гаких кра!н, як Бшорусь, Грузiя, Молдова, Укра!на, Албанiя га Туреччина. Часгка державних лiсiв у цих кра!нах переви-
щуе 80 %. З iншого боку, у державнш власностi - близько 30 % лiсiв Цен-трально-Захiдноï Свропи та niBHi4Hoï i Пiвденно-Захiдноï Свропи. Особливо велию площi приватних лiсiв у ÂBCTpiï, Францiï, Данiï, Норвегп, Швецiï, Сло-венп, Португалiï та 1спанп. Лiси iншоï власностi, яю мають невизначений статус, перехiдноï та iншоï власностi (церкви, благочиннi оргашзацп тощо) у Свропi (крiм Росiйськоï Федерацiï) становлять 0,4 %.
У Центрально-Захщнш Свропi значних тенденцiй щодо змiн у влас-ностi не виявлено. З шшого боку, зменшення державноï власностi на лiси за останш 20 роюв було характерним для Пiвнiчноï Свропи. Це також обумов-лено процесами реституцп та приватизацп лiсiв. У той же час змши у Скан-динавських крашах були незначними. Не вщзначено значних змш у формi власносп також i пiвденно-захiдних краïн Свропи. Незначне зменшення час-тки державних лiсiв спостерiгаeгься у Словенiï. У перюд 1990-2010 рр. у Шв-денно-Захiднiй Свропi вiдбулося збiльшення державноï власностi на лiси бiльш шж на 20 %. Така тенденщя е наслiдком зростання загальноï площi ль сiв у Iталiï та 1спанп. Натомiсть, для Центрального Сходу та Пiвночi Свропи характерне незначне збшьшення приватних лiсiв, яке вщбулося внаслiдок скорочення площ державних лiсiв. Площа приватних лiсiв Центрального Сходу та Пiвночi Свропи збiльшилася приблизно у 7,5 млн га переважно реституцп та приватизацп. Нашнтенсивн^ процеси приватизацп лiсiв та збшьшення площi приватних лiсiв спостершалися в Естонiï, Латвiï, Литвi, Чехи, Угорщиш, Румунiï, Словаччинi, Болгарiï. У цих крашах варто оч^вати по-дальших тенденцiй щодо зменшення площi державних лiсiв та збiльшення площi приватних лiсiв. Проте, не виключено можливi зворотнi тенденцiï.
У Центрально-Захщнш Свропi спостерiгаеться зростання площ приватних лiсiв, хоча площа лiсiв державноï власностi залишалася вiдносно пос-тiйною. Збiльшення площi приватних лiсiв були вiдзначенi для Швденно-Схiдноï та Пiвденно-Захiдноï Свропи. Загалом, площа державних лiсiв була доволi стабшьною та впродовж 1990-2005 рр. становила близько 100 млн га (без урахування Росшсь^ Федерацп). З шшого боку, площi приватних лiсiв зросли на 16 % (близько 102 млн га). Упродовж останшх 5 роюв ютотних змш у динамщ та розподЫ лiсiв за власнютю не спостерiгалося. Бiльшiсть змiн стосовно власносп на лiси вiдбулися впродовж 1990-2000 рр., згодом щ тенденцп iстотно уповiльнилися.
Варто зауважити, що у бшьшосп краïн схiдноï Свропи процес приватизацп вщбувся лише частково. Незважаючи на це, люи, яю набули приват -ноï власносп, iстотно вiдрiзнялися як за площами, так i за темпами ïх збшь-шення, зумовленими тим, що у бшьшосп краïн Центральноï Свропи на перших етапах приватизацп було дозволено лише незначш площi люових угiдь, якi визначались у межах 50-100 га, надалi щ площi збiльшувалися до 1000 га. Необхщнють у збiльшеннi площ приватних лiсiв була обгрунтована еконо-мiчною доцiльнiстю та ефективнiстю ведення люового господарства. Надто малi площi люу, вiдданi пiд приватизацiю, не давали змоги ефективно управ-ляти люовими ресурсами через нерiвномiрнiсть розподiлу за вжовими група-ми та породною структурою. Низькою була дохiднiсть вщ ведення лiсового
господарства на малих площах. З огляду на це, виникла потреба в укрупненш господарств та наданнi можливостi приватизацп бiльших площ.
Змiни частки лiсiв, кiлькостi приватних i державних люових холдинпв мають важливе значення для управлшня лiсами у Сврош. Приватизащя лiсiв у краïнах Свропи впродовж останшх 20 рокiв часто зумовлена негативними тенденщями щодо роздрiбнення земель люогосподарського призначення великих люових холдинпв. Для бшьшосп краïн юльюсть державних лiсових холдингiв була вщносно постшною, тодi як кiлькiсть приватних фiрм та хол-дингiв зросла. Тому загальна кiлькiсть приватних люових холдинпв е значно бiльшою за кшькють державних холдинпв. Дрiбнi приватш та державнi холдинги переважають у Пiвденно-Схiднiй Сврош, особливо ïх багато у Болга-рiï. Багато з них е мунщипальною власнютю i виникли внаслiдок реструкту-ризацп лiсового сектора за останнi 20 роюв.
У Центрально-Схщнш Сврош кшькють люових холдинпв була вщнос-но постшною. Значне зростання кiлькостi холдинпв спостершалося в Угор-щинi та Словаччиш. У Центрально-Захiднiй Сврош загальна кшькють приватних та державних холдинпв була постшною або мала незначну тенденщю до зменшення за деяким винятком (Iрландiя). У Двшчнш Сврош кiлькiсть приватних холдинпв збшьшилася у Балтiйських краïнах та 1сландп, проте доволi стабiльною ïх кiлькiсть була у Скандинавських крашах. Кiлькiсть державних холдингiв iстотно збшьшилася у Болгарп та зменшилася у Словенп, тодi як кiлькiсть приватних холдинпв зросла в обох крашах. 1з використанням дос-тупних даних можна вважати що частка приватних холдинпв зросла до 40 % впродовж 1990-2010 рр., хоча нашнтенсившше впродовж 1990-2000 рр. Нез-важаючи на те, що кшькють люових холдинпв iз найменшою категорiею роз-мiру менше 10 га дуже високий для усiх географiчних райошв (крiм Росшсь-коï Федерацiï), ïх частка у загальнiй площi лiсiв е незначною.
Структура власностi на ЗЛГП, як вщомо, мае важливе значення для управлшня люами та отримання деревини та шших лiсоматерiалiв i послуг. Поряд iз тим, роздрiбнення лiсових масивiв можуть скласти надзвичайно ве-ликi проблеми для збалансованого управлiння, особливо за умови шдвищен-ня рiвня виробництва та його штенсифжацп. Змiна в структурi власностi, яка спостерiгалася в Свропейських крашах упродовж 1990-2010 рр., здебшьшого була зумовлена реститущею та процесом приватизацп. За останш десятилггтя вщзначаеться тенденцiя до зменшення розмiрiв приватних холдинпв (Латвiя, Угорщина, Словаччина, Словешя), а також в iнших крашах, яю мають збшь-шення площi лiсових насаджень (Iсландiя, Iрландiя).
Незважаючи на значний юторичний досвiд Свропейських краш, юну-ють недолiки, яю значно погiршують стан, структуру та прибутковють люо-вих ресурсiв. Насамперед таю тенденцп пов'язаш з рiзними формами влас-ностi на ЗЛГП, яю характернi для краïн Свропи. У бшьшосп захщноевро-пейських краш значш площi ЗЛГП перебували у приватнш власностi. Поряд iз тим, приватна власнють на ЗЛГП сприяла не тiльки позитивним змiнам, але й мала значш недолжи, особливо щодо породноï структури лiсових насаджень. На сьогодш у Шмеччиш значна частина лiсiв, що перебували та пере-
бувають у приватнш власносп, представленi деревними породами, як не вщ-повiдають типу люу в украшському формулюваннi цього значення. Так, у свiжих сосново-дубових сугрудах та суборах домiнують монокультури сосни звичайно!. А у сугрудах можна помггити значну частку штродукованих по-рщ. Намагання створити у вщносно родючих Грунтах насадження сосни звичайно! або шших швидкоростучих деревних порiд було зумовлене низькою собiвартiстю !х вирощування, зменшенням юлькосп доглядiв та наступним, безпроблемним вирощуванням. Такi тенденцп були вiдзначенi не лише у за-хiдноeвропейських, а й у схщноевропейських кра!нах, зокрема у Польщг Ць леспрямованi зусилля польських лiсiвникiв дали змогу збшьшити частку лис-тяних насаджень iз 13 % (1945 р.) до 23,7 % (2001 р.). Ниш у Свропейських кра!нах докладаеться надзвичайно багато зусиль щодо вiдновлення коршних деревостанiв у характерних типах люу. Проте, з огляду на рiзноманiтну влас-нiсть на лiси, це здшснюеться не завжди успiшно. Зокрема, у Шмеччиш дь ють державш програми, а також програми та проекти мюцевого рiвня щодо змши породно! структури лiсiв. Одним iз важливих програм е переформуван-ня соснових люосташв у змiшанi сосново-дубовi iз домiшкою м'яких листя-них порщ, а також збiльшення частки твердолистяних порщ, зокрема дуба у складi лiсостанiв. Отже, з огляду на таю тенденцп, е i негативи щодо приватно! власносп на лiси, якi iснували у минулому у кра!нах Захщно! Свропи. Висновки:
1. Площа лiсiв Свропи становить близько 1051 млн га (27 %о) л^в свiту та мае тенденщю до зростання (у середньому на 834 499 га або 0,08 %) що-рiчно впродовж двох останнiх десятилiть. Негативними тенденцiями за-лишаються скорочення площ стиглих та перестiйних лiсостанiв абори-генних порiд, а практика ведення лiсового господарства, яка основана на оргашзацп плантацiйних монокультур i одновжових насаджень, пред-ставлених iнтродукованими породами, не сприяе збереженню бюлопч-ного рiзноманiття.
2. За останнi 20 роюв вiдбуваються тенденцп щодо збшьшення площ при-ватних лiсiв, площа яких зросла на 15 %. Основна рухома сила змiни структури власност на лiси - зусилля щодо приватизацп та реституцп люу, яю iнтенсивно вiдбувалися у кра!нах Центрально! та Схщно! Свропи iз плановою економiкою у минулому.
3. Приватизащя земель лiсогосподарського призначення (ЗЛГП) у кра!нах Свропи впродовж останшх 20 рокiв часто пов'язана iз негативними тен-денцiями щодо роздрiбнення ЗЛГП крупних державних люових холдин-гiв, унаслiдок чого зросла кшьюсть приватних лiсових фiрм та холдин-гiв. З огляду на це, роздрiбнення лiсових масивiв можуть спричиняти надзвичайно великi проблеми для збалансованого управлiння, особливо за умови тдвищення рiвня виробництва та його штенсифжацп.
Л1тература
1. Соловш 1.П. Люова полггика i управлшня люовим господарством на регюнальному р1вш в Шмеччиш / 1.П. Соловш, А.А. Головко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 20904. - Вип. 14.4. - С. 138-143.
2. State of Europe's Forests 2011 Status and Trends in Sustainable Forest Management in Europe Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe // FOREST EUROPE Liaison Unit Oslo. - 2010. - 337 р.
3. Anuario de estadistica forestal, 2007. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mma.es/portal / secciones / biodiversidad/inventarios/ifh/index.htm. (Accessed January 2011).
4. Berg A. Threatened plant, animal, and fungus species in Swedish forests: distribution and habitat associations / A. Berg, B. Ehnstrom, L. Gustafsson, T. Hallingback, M. Jonsell, J. Weslien. -1994. - Conservation Biology 8, Р.718-731.
5. EEA (European Environment Agency), 2008. European forests - ecosystem conditions and sustainable use. - Copenhagen. EEA Report. - 2008. - N° 3 / EEA.
6. Estreguil C. 2011. Europeanwide forest fragmentation (1990-2000-2006): pattern and connectivity / C. Estreguil, G. Caudullo // Official ublications of the European Communities, EUR report in preparation.
7. Parviainen J. MCPFE Information Document on Data Collection and Compiling the Statistics on Protected and Protective Forest and Other Wooded Land in Europe / J. Parviainen, G. Frank, W. Bucking, A. Schuck, K. Vandekerkhove // Ministerial Conference on the Protection of Forest in Europe 2011. FOREST EUROPE Liaison Unit. - Oslo. 2010. - 16 p.
8. Saura S. Network analysis to assess landscape connectivity trends: application to European forests (1990-2000) / S. Saura, C. Estreguil, C. Mouton, M. Rodriguez-Freire // Ecological Indicators. - 2011. - Vol. 11. - Р. 407-416.
9. Siry J.P. 2009: Global Forest Ownership: Implications for Forest Production, Management and Protection / J.P. Siry, F.W. Cubbage, D.H. Newman // In: Proceedings of the XIII World Forestry Congress (18-23 Oct. 2009), Buenos Aires, Argentina.
Шершун Н.Х., Дребот О.И. Лесной сектор Европы в контексте изменений форм собственности и реформирования систем управления лесного хозяйства
Проведен анализ лесистости, формирования продуктивности и породной структуры лесов Европы. Наведены тенденции по изменению форм собственности на лес в разрезе европейских регионов. Высветлены главные проблемы и недостатки форм собственности и процессов приватизации лесов в странах Центральной и Восточной Европы.
Ключевые слова: лесной фонд Европы, формы собственности, приватизация, структура лесов.
Shershun M.Kh., Drebot O.I. Forest sector of Europe in the context of change of patterns of ownership and reforming of control systems of the forestry
The analysis forest cover, formations of productivity and structure of forests in Europe is lead. Tendencies of change of patterns of ownership on forests for the European regions are resulted. Are specified of the main problems and lacks of change of patterns of ownership and process owls of privatization of forests in the countries Central and the East Europe.
Keywords: forest fund of Europe, a pattern of ownership, privatization, structure of forests.
УДК 658 Доц. Д.О. Баюра, д-р екон. наук;
студ. Д.Д. Ситенко - Кшвський НУ м Тараса Шевченка
АНАЛ1З ВПЛИВУ ЯКОСТ1 КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ НА ВАРТ1СТЬ КОМПАНН
Здшснено аналiз впливу якосг корпорагивного управлшня на варгюгь компа-ни. Розроблено основш заходи щодо тдвищення якосг корпорагивного управлшня в конгексг забезпечення зросгання варгосг компани.
Ключовг слова: корпорагивне управлшня, ягасгь управлшня, варпсгь компанп.
