CC BY
53
HayKoBHH BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta 6ioTexHonoriH iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 638.19:638.1:633.31
Характеристика екстер'ерних ознак карпатських бджш
рiзного походження
С.С. Керек1, Ю.В. Ковальський2, П.Т. Гусар [email protected]
1ННЦ «1нститут бджглъництва м. П.1. Прокоповича», вул. Заболотного, 19, м. Кигв, 03680, Украта;
2Лъв1всъкий нацюналънийунгверситет ветеринарног медицини та бготехнологш 1мет С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Лъвгв, 79010, Украта
Отримано новг селекцшш досягнення у бджыъництвг. У процесг дослгдження та аналгзу лтературних джерел по ггбридизацп у бджыъництвг обтрунтована доцыъшстъ чистопородного розведення бджгл та використання мгжлтшних та мгжтипових внутргшнъопородних ггбридгв, якг по продуктивностг мало поступаютъся мгжпородним, але маютъ дуже суттеву перевагу, адже зберггаетъся чистота породи. Встановлено, що за ознаками, якг характеризуютъ розмгри черевця бджгл, довжину хоботка г кубталъний гндекс, особини групи $В х достовгрно переважали бджгл групи $К х $В. Поргвняно з батъювсъкими формами, цг ознаки у ггбридних бджгл обох груп займали промгжне положення. Переважали за цими ознаками бджоли Вучювсъкого типу. За довжиною г шириною крила достовгрну перевагу мали робочг особини вгд маток типу Вучкгвсъкий, спарованих гз трутнями типу Колочавсъкий, а бджоли реципрокного поеднання займали промгжне положення мгж батъкгвсъкою г материнсъкою формами за довжиною крила, а за шириною поступалися вам формам. Проаналгзовано деякг закономгрностг г мехашзми гетерозису з метою розведення г отримання максималъног кыъкостг продукцгг. Значення всгх дослгджуваних екстер'ерних ознак робочих бджгл у родин дослгдних груп вгдповгдали вимогам бгоморфологгчного стандарту для карпатсъког породи бджгл.
Ключовi слова: розведення бджгл, карпатсъкг бджоли, Вучкгвсъкий тип, Колочавсъкий тип, гетерозис.
Характеристика экстерьерных признаков карпатских пчел различного происхождения
С.С. Керек1, Ю.В. Ковальский2, П.Т. Гусар [email protected]
1ННЦ «Институт пчеловодства им. П.И. Прокоповича», ул. Заболотного, 19, г. Киев, 03680, Украина;
2Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Лъвов, 79010, Украина
Получены новые селекционные достижения в пчеловодстве. В процессе исследования и анализа литературных источников по гибридизации в пчеловодстве обоснована целесообразностъ чистопородного разведения пчел и исполъзования межлинейных и мижтипових внутрипородных гибридов, которые по производителъности практически не уступают межпородным, но имеют оченъ существенное преимущество, ведъ сохраняется чистота породы. Установлено, что по признакам, которые характеризуют размеры брюшка пчел, длину хоботка и кубиталъный индекс, особи группы $В х достоверно преобладали пчел группы $К х $В. По сравнению с родителъскими формами, эти признаки у гибридных пчел обеих групп занимали промежуточное положение. Преобладали по этим признакам пчелы Вучковский типа. По длине и ширине крыла достоверное преимущество имели рабочие особи от маток типа Вучковский, спаренных с трутнями типа Коло-
Citation:
Kerek, S., Kovalskyi, Y., Husar, P. (2017). Description features exterior Carpathian bee different origins. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 239-242.
чавский, а пчелы реципрокного сочетание занимали промежуточное положение между родительской и материнской формами по длине крыла, а по ширине уступали всем формам. Проанализированы некоторые закономерности и механизмы гетерозиса с целью разведения и получения максимального количества продукции. Значения всех исследуемых экстерьерных признаков рабочих пчел у семей исследовательских групп отвечали требованиям биоморфологичного стандарта для карпатской породы пчел.
Ключевые слова: разведение пчел, карпатские пчелы, Вучковский тип, Колочавский тип, гетерозис.
Description features exterior Carpathian bee different origins
S. Kerek1, Y. Kovalskyi2, P. Husar [email protected]
'NSC «Institute of beekeeping them. PI Prokopovich», Zabolotnogo Str., 19, Kyiv, 03680, Ukraine;
2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
New selection achievements obtained in beekeeping. The study and analysis of the literature on the hybridization of beekeeping expediency pure breeding of bees and the use and mizhtypovyh intrabreed interline hybrids, which are little inferior performance interbreed, but have a significant advantage, because the preserved purity of the breed. Found that the signs describing the size of the abdomen of bees, long proboscis and kubitalnyy code $V individual group's $K significantly superior bees QK group's $V. Compared to the parent form these signs in hybrid bees of both groups occupy an intermediate position. Dominated on these grounds bees Vuchkivskoho type. For the length and width of the wing reliable working individuals had the advantage offemales Vuchkivskyy type, paired with Kolochavskyy type drones and bees reciprocal combination took an intermediate position between paternal and maternal forms of wing length and width yielded all forms. Analysis of some patterns and mechanisms of heterosis for the purpose of breeding and maximize production. The value of all investigated exterior traits worker bees in family research groups to meet the requirements of the standard for biomorphological Carpathian breed bees.
Key words: breeding bees, Carpathian bees, Vuchkivskyy type, Kolochavskyy type, heterosis.
Вступ
Бджшьництво вважаеться галуззю, яка для еконо-м1ки держави мае вагомий вплив (Brovarskyi and Bah-rii, 1995; Bodnarchuk et al., 1996). Зокрема споживаю-чи так продукти як мед, маточне молочко, перга на-селення кра!ни отримуе до рацюну незамшш бюлоп-чно активш речовини (Kovalskyi and Kyryliv, 2014; Kovalskyi, 2015). Ц питання лежать в основ1 продово-льчо! безпеки. При цьому медоносш бджоли здшс-нюють до 90% запилення ентомофшьних культур. Подальша штенсифжащя бджшьництва, науково-техшчний прогрес залежить ввд ефективносп селек-цшно-племшно! роботи по удосконаленш юнуючих, створення нових тишв, лшш, а також ввд рацюналь-ного використання генофонду бджш в регюнальних системах розведення i пбридизацп. Численш досль дження сввдчать, що в кожнш природно-ктматичнш зош необхщно використовувати пристосоваш до мю-цевих умов типи та лшп бджш. Без урахування цього фактору досягнути бажаного ефекту гетерозису буде неможливо. HOTi селекцшш досягнення необхвдно всесторонньо ощнювати i виявляти !хш комбiнацiйнi здатносп для того щоб визначити !х значения в репо-нальних системах розведення i гiбридизацü' медонос-них бджш. Для бдж1льництва е актуальним вивчення закономiрностей i меxанiзмiв гетерозису з метою розведення i отримання максимально! кiлькостi продукций
Метою роботи було вивчення ефективносп схре-щування медоносних бдж1л при внутршороднш м1ж-типовiй пбридизаци.
Матерiал i методи досл1дження
Матерiалом дослвдження були ввдселекцюноваш типи бдж1л карпатсько! породи а саме Вучшвський i Колочавський. Маток для дослiду отримували на iзольованих пасiках вiддiлу селекци i репродукци карпатських бдж1л ННЦ «1нституту бдж1льництва iM. П.1. Прокоповича УААН» в с. Вучково (урочище Пет-ровець) i в с. Колочава (урочище Сухар) Закарпатсь-ко! областг Для цього використовували метод штучного виведення маток. Осiменiння маток проводили за допомогою чотирьохмсних нуклеусних вулик1в з рамками розмiром У вщ стандартно!. Екстер'eрнi ознаки бдоюл визначали по Алпатову В.В. (Alpatov, 1948) та Гетце (Goetze, 1964).
Результати та Тх обговорення
Розмiри екстер'ерних ознак вивчались нами у ро-бочих бдж1л з метою визначення 1х типово! належностi та контролю 1х якостi. Для цього, у третш декадi серпня були вщбрат проби по 30 особин. Результати дослвджень наведенi у таблиц 1.
Довжина хоботка характеризуе здатшсть бдж1л дiставати нектар iз квтв рослин i ефективно 1х запи-лювати. По цiй ознацi перевагу мали бджоли, матерями яких були матки Вучшвського типу ($В, х ^К). При цьому, достовiрно бiльший хоботок був у вучшвських бдж1л по ввдношенню до колочавських та 1х гiбридiв з вучшвськими трутнями (td = 2,12 та 2,01). Слад також ввдзначити, що гiбриднi особини успадкували дану ознаку вiд материнських форм бь льше, н1ж ввд батьк1вських, про що свщчить рiзниця у значеннях дослвджуваного органа.
Таблиця 1
Показники екстер'ерних ознак карпатських бджiл Колочавського i Вучшвського типiв та ix гiбридiв, мм
Група Показник
n lim M + m Cv, %
Довжина хоботка
?К 10 6,62 - 6,68 6,651 + 0,0066 0,3
?В 10 6,65 - 6,71 6,670 + 0,0061 0,3
$К х бВ 7 6,61 - 6,68 6,646 + 0,0103 0,4
$В х бК 13 6,62 - 6,74 6,667 + 0,0084 0,4
Довжина крила
?К 10 9,17 - 9,28 9,194 + 0,0119 0,4
?В 10 9,20 - 9,30 9,238 + 0,0137 0,4
$К х бВ 7 9,14 - 9,24 9,192 + 0,0143 0,4
?В х бК 13 9,15 - 9,33 9,239 + 0,0146 0,5
Ширина крила
?К 10 3,23 - 3,30 3,274 + 0,0065 0,6
?В 10 3,28 - 3,33 3,296 + 0,0065 0,6
$К х бВ 7 3,25 - 3,29 3,267 + 0,0056 0,4
?В х бК 13 3,20 - 3,32 3,288 + 0,0085 0,5
Сума довжин 3-го i 4-го тергт1в
?К 10 4,52 - 4,61 4,565 + 0,0082 0,5
?В 10 4,53 - 4,63 4,596 + 0,0098 0,6
?К х бВ 7 4,52 - 4,61 4,563 + 0,0132 0,7
$В х бК 13 4,49 - 4,64 4,566 + 0,0112 0,8
Довжина воскового дзеркальця
?К 10 1,37 - 1,41 1,394 + 0,0058 1,3
?В 10 1,39 - 1,42 1,403 + 0,0028 0,6
$К х бВ 7 1,36 - 1,43 1,394 + 0,0104 1,8
?В х бК 13 1,37 - 1,41 1,392 + 0,0034 0,8
Ширина воскового дзеркальця
?К 10 2,47 - 2,51 2,491 + 0,0050 0,6
?В 10 2,45 - 2,53 2,494 + 0,0065 0,8
?К х бВ 7 2,45 - 2,50 2,474 + 0,0063 0,6
?В х бК 13 2,45 - 2,53 2,484 + 0,0050 0,7
Тарзальний тдекс, %
?К 10 54,71-56,87 55,76 + 0,231 1,2
?В 10 54,44 - 56,52 55,21 + 0,234 1,3
?К х бВ 7 53,47 - 55,82 54,93 + 0,332 1,5
$В х бК 13 54,31 - 56,44 55,19 + 0,202 1,3
Кыьюсть зачток, шт.
?К 10 21,27 - 24,27 22,52 + 0,315 4,2
?В 10 20,77 - 22,40 21,51 + 0,175 2,4
?К х бВ 7 20,16 - 22,47 21,55 + 0,287 3,3
$В х бК 13 20,27 - 22,93 21,87 + 0,219 3,5
Кубтальний тдекс
?К 10 2,44 - 2,64 2,522 + 0,0210 2,5
?В 10 2,50 - 2,93 2,680 + 0,0438 4,9
?К х бВ 7 2,41 - 2,96 2,609 + 0,0779 7,3
$В х бК 13 2,43 - 3,07 2,605 + 0,0489 6,5
Дискогдальне змщення
?К 300 «+» - 94,0%; «0» - 5,33%; «-» - 0,67%
?В 300 «+» - 96,0%; «0» - 3,33%; «-» - 0,67%
?К х бВ 210 «+» - 91,4%; «0» - 5,71%; «-» - 2,86%
$В х бК 390 «+» - 93,8%; «0» - 4,87%; «-» - 1,28%
Довжина i ширина крила. Ц показники вказують на розм1ри крила i пов'язують ix i3 здатшстю бдж1л приносити бiльше корму у зобиках. Розмiри крила, як i хоботка, у бджш ввд вучшвських маток також були достовiрно бшьшими, нiж вiд колочавських. Причому,
достовiрно меншим воно було у пбридних бдж1л ввд маток типу «Колочавський» спарованих з трутням типу «Вучшвський».
Довжина 3-го i 4-го mергmiв добре корелюють з розмiрами i масою бдж1л i е надшними показниками ix якостi. По цш ознацi ми спостерiгаемо достовiрну перевагу лише у чистопородних бджш вучшвського типу над всiма iншими дослвджуваними формами. На вiдмiну вiд довжини хоботка i розмiрiв крила ii немае у бджш групи х бК. Як i розмiри крила, най-меншою сума вимiрюваниx тергiтiв - 4,56 мм., була у пбридних бджш групи $ К х бВ, хоча достсшрною (td = 2,02) рiзниця була по ввдношенню до вучшвсь-ких бджш.
Довжина i ширина воскового дзеркальця може да-вати основу для висновку про потенцшну воскопро-дуктившсть бдж1л. Найбiльше значения середнix цих ознак було у груш з вучшвськими матками, спарованих з сво1ми трутнями. Вони мали перевагу по дов-жинi воскового дзеркальця над колочавськими бджо-лами i гiбридними вiд вучк1вських маток. Ширина воскового дзеркальця у бджш пбридних груп була меншою, н1ж у бджш материнських форм. При цьому ii значення у бдж1л групи х бВ було на 0,01 мм. меншим, шж у групи х бК.
Юльюсть зачток на задньому крилi. Ця ознака представляе велику зацiкавленiсть у зв'язку з тим, що вона не пвддаеться сезоннiй мiнливостi i не достатньо вивчена ввдносно рiзниx екотипiв карпатських бдж1л. У результат одержаних нами даних встановлено, що чистопородш бджоли колочавського типу мають дос-товiрно (td = 2,8) бшьше зачiпок у порiвняннi з вуч-к1вським типом - на 1,01 шт. Одночасно помiчений вплив трутнiв колочавського типу на збшьшення ш-лькостi зачiпок у пбридних бджш групи х бК. £ пiдстави вважати, що спадковють цiеi ознаки iде через трутшв, тому що у гiбриднiй груш х бВ, де коло-чавськi матки парувались з вучшвськими трутнями, ввдбулося достовiрне зменшення числа зачшок у порiвняннi з групою (td = 2,3).
Тарзальний тдекс. Вш вказуе на широколатсть бдж1л i визначаеться вiдношенням ширини першого членика правоi задньоi лапки до його довжини i ви-ражаеться у ввдсотках. Ця ознака дуже слабо пвдда-еться сезоннш мiнливостi i з успixом може викорис-товуватись при визначеннi породносп бдж1л. У на-шому дослщ бджоли Колочавського типу виявились з ширшою лапкою, нж iншi. Значення дослвджувано! ознаки у них становило 55,76 + 0,231%, що на 0,55 одиниць бшьше, нж у найближчих по значенню ознаки - групи також непбридних бджш «Вучшвського» типу. Гiбриднi особини були найменш широколапi, хоча бiльш достовiрна рiзниця була тiльки по ввдно-шенню до бдж1л колочавського типу (td = 2,2 та 2,0).
Висновки
За ознаками, як характеризують розмiри черевця бдж1л, довжину хоботка i кубiтальний iндекс, особини групи х бК достовiрно переважали бджш групи х бВ. Порiвняно з батьшвськими формами, цi ознаки у пбридних бджш обох груп займали промiж-
не положення. Переважали за цими ознаками бджоли Вучшвського типу. Значення Bcix дослвджуваних екстер'ерних ознак робочих бджш у родин дослвдних груп ввдповвдали вимогам бiоморфологiчного стандарту для карпатсько! породи бдж1л.
Бiблiографiчнi посилання
Alpatov, V.V. (1948). Porody medonosnoj pchely. Izd-vo
Mosk. Ob-va ispyt. prirody (in Russian). Bodnarchuk, L.I., Haidar, V.A., Pylypenko, V.P., Poliak, Y.Ie. (1996). Karpatski bdzholy hirskykh pasik Insty-tutu bdzhilnytstva im. P.I. Prokopovycha. Pasika. 8, 22-24 (in Ukrainian)
Brovarskyi, V.D., Bahrii, I.H. (1995). Rozvedennia ta utrymannia bdzhil. K. Urozhai (in Ukrainian).
Kovalskyi, Yu.V., Kyryliv, Ya.I. (2014). Tekhnolohiia oderzhannia produktiv bdzhilnytstva. Posibnyk. Lviv. LNUVM ta BT imeni S.Z. Hzhytskoho (in Ukrainian).
Kovalskyi, Yu.V. (2015). Funktsionalni osoblyvosti orhanizmu i produktyvnist medonosnykh bdzhil za vplyvu ekzohennykh faktoriv. avtoref. dys. na zdo-buttia naukovoho stupenia dok. s.-h. nauk : 03.00.13 -«fiziolohiia liudyny i tvaryn» Lviv (in Ukrainian).
Goetze, G.K. (1964). Die Honigbiene in naturlichen Zuchtauslese. Goetze. Hamburg und Berlin.
Стаття надiйшла до редакцИ' 11.03.2017
