CC BY
8методические средства обучения дизайну, становления студента как профессионала. Дизайн воспринимается сегодня в социуме как очень широкое понятие: это и проект, и бизнес-план, и реализация идей. Дизайн стоит посередине, между технической и гуманитарной составляющими культурного среза определённого этапа развития общества, и является сейчас, на наш взгляд, основным средством системного подхода к среде обитания человека [5, с.16]. И осознание будущими дизайнерами своей роли в процессе гуманизации среды есть осознанное отношение к развитию собственного творческого потенциала и профессионализма.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Барциц Р.Ч., Власова И.М. Динамика формирования профессиональной компетентности студентов дизайнеров. / Право и практика. - М.: АНО «Научно-исследовательский институт истории, экономики и права». - №3, 2016. - 196с., С. 189195.
2. Галкина М.В. Современное декоративно -прикладное искусство как проявление творческих способностей и средство реализации художественного потенциала. // Сборник конференции «Народные промыслы как механизм экономического самоопределения населения: история и современность». - Нижний Новгород, 24 ноября 2016 г. - М.: Институт диаспоры и интеграции (Институт стран СНГ), 2016. - 408 с., С. 24-30.
3. Ломов С.П. Проблема формирования художественно-проектной деятельности в дизайн-образовании. // Великая степь и евразийские ценности: художественное образование и эстетическое воспитание. Материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 25-летию независимости Республики Казахстан. - Казахстан, Евразийский национальный университет им. Л.Н. Гумилева (Астана), 2017. - 334 с., С. 7-13.
4. Львова И.А. Проблематика развития проектной культуры в процессе подготовки дизайнера. // Сборник межрегиональной научно-практической конференции с международным участием «Разви-
тие креативности личности в современном образовательном пространстве». - Елец: ЕГУ им. И.А. Бунина, 28.04.2016. -239 с. - С. 50-54.
5. Львова И.А. Пропедевтика (Введение в специальность). Учебное пособие. // Сборник учебно-методических материалов для студентов-дизайнеров направления подготовки 54.03.01 - Дизайн. /Под ред. Е.Л. Суздальцева. - М.: Изд-во «Перо», 2016. - 168 с.- С. 6-60.
6. Львова Н.С. Аспекты формирования профессионального творческого мышления у студентов дизайнеров. // Социальный идентификатор: Педагогические науки №4. Сборник по материалам «IV Всероссийской НПК по педагогическим наукам» - М.: «Эдитус», 2016.- 67 с., С. 23-27.
7. Мальцева В.А. Гносеологический аспект дизайн-проектирования. //Гносеологические аспекты образования. Международный сборник научных трудов, посвящённый памяти профессора С.П. Баранова. - Липецк: ЛГПУ им. П.П. Семенова-Тян-Шанского, 2018. - 517 с., С. 102-105.
8. Соколов М.В., Новоселов С.А. Особенности развития дизайн-мышления про подготовке магистров дизайн-образования. / Педагогическое образование в России. 2020. № 3, С.158-163.
9. Ульрих, Дэвид. Дзен-камера. Шесть уроков творческого развития и осознанности. / Дэвид Ульрих, пер. с англ. Ю. Змеевой. - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2018. - 224 с.: ил.
10. Черная З.Ю. Формирование творческого потенциала обучающихся средствами декоративно-прикладного искусства. // Вестиментарная матрица орнамента в культуре Слобожанщины. Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции. /Ответственный редактор З.Ю. Черная. - Белгород: Белгородский государственный институт искусства и культуры, 2018. - 239с., С. 189-192.
11. A.V.Ivanov, S.P. Lomov, A.G. Akhtyan, Y.V. Shimanovskaya, L.G. Karandeeva, Espacios. So-ciacion de Profesionales y Tecnicos del CONICIT, Research on the content of co-overcoming infantilizm of adolescents and yoth as a psychologikal anl pedagog-ikal problem, 40. (31), С. 1-10, (2019).
HUMANISTIC ORIENTATION OF EDUCATIONAL PROCESS IN PRIMARY SCHOOL OF GREAT
BRITAIN
Mylian Z.
senior specialist, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine ГУМАН1СТИЧНА СПРЯМОВАН1СТЬ ОСВ1ТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1
велико! британп
Милян Ж.
провiдний спещалкт
Ужгородський нацюнальний утверситет, м. Ужгород, Украша
Abstract
Based on the analysis of the scientific literature, it is established that in the educational work with children of the primary schools its overall humanistic orientation is important. Humanistic dominants in education are repre-
sented by humanistic values, which form the theoretical and ideological basis of the process of education of children and determine the most essential features, principles, as well as specific forms and methods of work prevention and correction of deviant behavior of children. The main humanistic dominants in social-pedagogical work with children are identified and analyzed (accepting each child as he is; individual approach; trust and openness in the pedagogical interaction of the caregiver and the pupil; ensuring the right of children to organize their lives independently; health protection etc.).
Анотащя
На основГ аналiзу науково! лператури встановлено, що у навчально- виховнш робоп з диьми початково! школи Велико! Британи важливе значения мае И загальна гумашстична спрямовашсть. Гумашстичш домшанти у вихованш представлен гумашстичними цшшсними орiентирами, що становлять теоретичну й Гдеолопчну основу процесу виховання дней i визначають найбiльш iстотнi риси, принципи, конкретнi форми й методи роботи. Визначено i проаналiзовано основнi гумашстичш домшанти у сощально-педаго-гiчнiй робоп з дiтьми (прийняття кожно! дитини такою, якою вона е; шдиввдуальний пiдхiд; довiра i вщк-ритсть у педагогiчнiй взаемоди вихователя i вихованця; забезпечення права дiтям самостшно оргашзову-вати свое життя; збереження здоров'я та iн).
Keywords: primary school, children, educational work, humanistic dominants, Great Britain.
Ключовi слова: початкова школа, дни, виховна робота, гумашстичш домшанти, Велика Бриташя.
Реформування початково! освiти в Украiнi, створення ново! укра!нсько! початково! школи ви-магае вивчення зарубiжиого освiтнього досвщу i використання його найбiльш прогресивних iдей. Цiкавим, на нашу думку, е досвщ початково! освiти у Великш Бритаиi!, зокрема, реалiзацi!' гумашстич-них домiнант у вихованнi дней.
Аналiз зарубiжно! науково!' педагогiчно! лггератури (Р.Александр, Р.Кшг, Дж.Мiллер, К.Морган, К.НоррГс та ш.) дае шдстави зробити висновок про прюритетшсть гумашстично! парадигми освГти i 1! основних цшностей на початку XXI столгття.
Гумашзм як система поглядГв, яка юторично сформувалася у свгговш культурГ, розглядае лю-дину як особиспсть, що мае право на свободу, ща-стя, розвиток i прояв сво!х здГбностей. 1деалом рГз-них напрямшв гумашзму е гуманшсть i людяшсть, розвиток моральносп, розуму, що зумовлюе вщпо-вщну поведшку i ставлення до свГту.
Поняття «гумашзм» широко використовуеться в наш час i передбачае систему свгтогляду, визнання цшносп людини як особистосп, !! права на розвиток i прояв сво!х здГбностей. Сутшсть людини розглядаеться не пльки з бюлопчних i сощальних позицш, але мГстить i духовну складову.
Гумашзм розглядае людину як вищу мету сус-пшьного розвитку, в процесГ якого забезпечуеться реалГзацГя !! потенщалу в сощально-економГчному i духовному житп. В рГзних сферах суспшьного життя проявляються загальнолюдсьш першодже-рела, яш виступають як певна система цшностей, значима для всього людства, що утверджуе важли-вГсть людського буття загалом i особистосп зок-рема.
Принцип гумашзму у навчально-виховному процеа передбачае повагу до особистосп дитини у поеднаинi з вимогливГстю до не!, здшснюе регуля-тивну функцш у вГдносинах педагопв i вихованщв, вибудовуючи !х на взаемнш повазГ, довГрливосп, доброзичливосп, сшвробгтництвг Гумашстичш домшанти у вихованш дней представлен гумашсти-чними цшнюними орГентирами, яш утворюють теоретичну та щеолопчну основу процесу виховання i визначають найбшьш суттевГ риси, принципи,
конкретш форми i методи навчально-виховно! роботи.
Сутшсна характеристика гумашстичних домь нант у вихованш дггей молодшого шильного вiку вГдображае основнi риси гуманiзму, якi проявляються у вихованш дггей i визначають загальну гу-манiстичну спрямовашсть процесу виховання на реалГзацш потреби особистосп в безпещ, любовГ, повазГ Г визнанш права на свободу, розвиток Г прояв здГбностей на основГ надання тдтримки, своечасно! рГзносторонньо! допомоги Г раннього виявлення вГдхилень у формуванш особистосп та !! поведшцГ
Слад вщзначити, що загальне визнання Г поши-рення принципу гумашзму в системГ освпи вщбу-лося не зразу. В юторп людського сустльства мо-жна видшити два глобальних напрямки розвитку освпи Г виховання: авторитарна школа (I. Гербарт, Т. Щллер, В. Рейн та ш..) Г гумашстична школа (I. Песталоцщ, К. Ушинський та ш..). Зокрема, до авторитарного напрямку можна вГднести бГхевГорист-ську педагогГку, педагогГку неотомГзму, до гуманГс-тичного - екзистенщалГзм, неопедоцентризм, част-ково й неопозитивГзм. Вони вГдрГзняються завданнями, методами, формами виховання, установками, метою, принципами, вГдносинами вчителя Г учнГв.
ТГльки в другш половиш ХХ столптя на фот штенсивного розвитку психолопчно! науки Где! гу-машстичного виховання отримують солГдне нау-кове шдгрунтя Г здобувають широке визнання. Гу-манГстична психологГя розглядае ГндивГда як особи-спсть з чГткою ГерархГею потреб (безпека, любов, визнання, повага).
В педагогГчнГй роботГ основоположним принципом, згГдно позици К. Роджерса, е безумовна любов до дней, позитивне ставлення до всГх учшв. Ко-жний учень повинен бути впевненим у тому, що його люблять. Це дае йому можливГсть розвива-тися. Вчитель, який у сво!й робоп керуеться принципами гуманГзму, повинен володГти емпатГею Г конгруентнГстю. ЕмпатГя - це здатшсть вГдчувати Гншу людину, ствпереживати. КонгруентнГсть -щирГсть у взаемовГдносинах з учнями, вГдкритГсть, налаштованГсть на спГвробГтництво.
Сьогодш гумашстична парадигма в британсь-кш освт розглядаеться як сукупна система знань, що формуе освггае середовище, орiентуе учнiв на устшну соцiалiзацiю, творчiсть, спiвробiтництво й вгдкрипстъ свiтовому освiтньому простору. При такому тдходГ гуманiзм - це принцип формування змiсту освiти, який визначають реалп соцiального життя [1-3].
В Об'еднаному Королiвствi задекларовано ос-новнi напрямки процесу навчання i виховання осо-бистостi дитини в межах гумашстично! парадигми : формування у школярiв особистого досвГду й пра-гнення до пiзнання нового знання, опираючись на досвГд; дослГдницька дiяльнiсть пiд час навчання; поведiнковi вмiння в соцiумi; формування грома-дянсько! позицп; оволодiння навичками сшльно! роботи.
У рамках нацюнально! освггаьо! програми Велико! Британп реалiзуеться сучасна освiтня парадигма, суть яко! полягае в забезпеченнi прав вах дiтей шк1льного вiку через освиу. Дана парадигма перед-бачае:
- рiвний доступ до освгга, що вiдповiдае потребам i особливостям учнiв;
- включення в освггаш процес всiх дiтей, задо-вольняючи iндивiдуальнi потреби кожного, хто на-вчаеться;
- повне досягнення навчальних i соцiальних можливостей учнями;
- взаемодш вах учаснишв освiтнього процесу, що передбачае участь вах защкавлених осiб в уст-шностi розвитку особистостi учня;
- формування позитивного уявлення про рiзнi етноси через нацiональний компонент змюту освiти.
Щодо останнього положення зауважимо, що принцип полiкультурностi е важливим принципом формування змiсту освгга в умовах гумашстично! й лГберально-демократично! парадигми британсько! освiти через значну к1льк1сть мiграцiйного населения, що прагне зберегти власну культурно -юто-ричну й етнiчну спадщину. ВнаслГдок цього змiст освiти в британських школах мiстить певнi елеме-нти рiзних етнiчних культур (навчальнi дисцип-лiни, час для молитви, вивчення юторп нацiй i !хшх культур); наприклад, iнтегрованi тематичнi модулi «Моя родина. Мое оточення» (My family. My environment), «Традици й ритуали» (Customs), «Предки» (Ancestors)); мае мюце збiльшення акаде-мiчного навантаження спещальних курсiв, що вивв-чаються у дисциплшах з iнварiантного компонента («Iсторiя» (Elementary History), «Географiя» (Elementary Geography), «Релшя й Культура» (Religion and Culture), доводячи, що свiтова культура - це продукт юторичного процесу взаемного збагачення етнiчних культур, яш е надбанням всiх нацш. Таким чином, взаемодгя рiзних культур е ос-новним чинником формування змюту початково1 освiти з метою виршення проблеми расових, етш-чних i соцiальних конфлiктiв.
Основними напрямками в реалiзацii гумашстично! парадигми при оргашзацп змiсту школьно! освгга у Великий Британii е: оргашзащя загально!
системи освгга вадповадно до принципу «освгга протягом життя» (life-long education); конструю-вання освггаього простору в контекст соцiалiзацii особистосп яка навчаеться, що сприяе розвитку вмшь сшльно! дГяльносп, i спрямована на формування «вадкритосл» до освгтшх iнновацiй i тенден-цш; оргашзащя освггаього контента, що сприяе глибокому самопiзнанню, розвитку креативно! дГя-льносп учшв, що мае на увазi !хню самореалiзацiю в освоеннi сустльних цiнностей; формування змь сту освгга на основГ нацiональноi стандартизацii, елеменпв варiативностi, орiентуючись на Гндивщу-альш потреби й особливосл учшв (у тому числГ й етнiчнi) i конкретного освггаього середовища; вста-новлення зв'язшв, завдань i напрямкiв, що включа-ють загальнi знання i вмшня в сферi духовно-морального розвитку й виховання особистосп, i стиму-лювання автономно! дгяльносп в процеа рiшення прaктико-орiентовaних завдань; формування еди-них унiверсaльних навичок i компетентностей учшв, здатних забезпечити спадкоемний зв'язок у си-стемi освгга й виховання з питань власно! вщповь дaльностi як громадянина суспiльствa, який може ефективно реaлiзовувaти особист iнтереси, врахо-вуючи штереси й потреби держави [4].
Одним з прикладГв реaлiзaцii гумашстично! парадигми у почaтковiй освт Велико! Бриганп е фу-нкцюнування «альтернативних шил». Оргaнiзaцiя змюту початкового навчання в таких школах реаль зуеться у формат авторських методик, шновацш-них технологiй, новаторських щей i зaсобiв навчання. У змюп початкового навчання альтернативних шкш часто визнaченi окремi додaтковi дисциплши для поглибленого вивчення (наприклад, география, iноземнi мови, елементи домаш-ньо! економiки). В основГ альтернативного навчання лежить розвиток шзнавально! aктивностi учшв i задоволення !хшх потреб в одержанш нових наукових знань, необхвдних у повсякденному житп.
Суттевою рисою альтернативних шил е вГдсу-тнють чгтких навчальних плaнiв i предметних про-грам, проте, бшьшють учшв устшно засвоюють не-обхГдш нaуковi знання, опановують цшними вмш-нями й навичками, яш будуть корисш й необхвдш !м у !х наступному дорослому житп. У плиш навчання учш концентруються не на одержанш готового наукового знання, а на виконанш конкретно! дГяльносп i застосуванш отриманих знань i сфор-мованих умшь на практищ. Для розвитку сво!х осо-бистих штереав молодшГ школярГ шд керГвницт-вом i з допомогою педагога-шструктора складають Гндивщуальний навчальний план (Personal Learning Plan) i особистий розклад, що формуе навичку ав-тономи й самостшносп. Основна мета альтернативних початкових шил полягае в наступному: на-дання учням додаткових можливостей для саморе-алГзацп, одержання навичок сощального спшкування, оволодшня знаннями без витрати часу на заучування навчального матерГалу, що не вщпо-вГдае штересам учшв i не е адаптованим для пода-льшого життя або наступного навчання. В альтер-нативнш початковш школ педагоги придшяють
значну увагу розвитку вГльно! експресп як стимулятору процесу пГзнання й мГжособистГсних вГдносин учнГв, а також системГ дитячого самоврядування як особливГй формГ органГзацГ! життедГяльностГ дГтей у школГ, яка здатна реалГзувати й розвивати !х само-стГйнГсть у прийняттГ суспГльно значимих рГшень [2].
ГуманГстична освГтня парадигма передбачае надання важливого значення фГзичному розвитковГ дГтей, збереженню !х здоров'я. Це зумовлено тим, що на сьогоднГшнГй день, як свГдчать результати ба-гатьох дослГджень, фГзичний стан бГльшостГ дГтей дошкольного Г молодшого школьного вГку характеризуется негативними показниками: зниження рь вня здоровья загалом, збГльшення шлькосп хронГч-них захворювань та ГнвалГдностГ серед дГтей, погГр-шення фГзично! пГдготовки на момент вступу в школу. Отже, вже на самому початку процесу фор-мування особистостГ порушуеться сощальна ситуа-цГя розвитку таких дГтей. Хвороби, незадовГльний фГзичний стан негативно позначаються на навчаль-них успГхах дГтей, можуть суттево змГнити перспе-ктиви подальшого розвитку особистостГ, !! орГента-цГ! на майбутне. Тому формування здорового способу життя, починаючи з дитячого вГку, вважаеться у Великий Британп однГею з найважливГших соща-льно-педагогГчних проблем.
СпосГб життя - це звички, режим, ритм Г темп життя, особливостГ навчання, роботи, вГдпочинку, спГлкування. Здоровий спосГб життя - це активний стан, що вимагае вГд людини вольових зусиль Г осмислення вчинкГв, прогнозування !х наслГдкГв.
ВГдомо, що до кГнця дошкГльного вГку вГдбува-ються ГстотнГ змГни в вольовГй сферГ дитини. У дГ-тей молодшого шкГльного вГку вже е можливГсть дГ-яти довГльно, регулюючи Г пГдпорядковуючи свою поведГнку досягненню визначено! мети. У них сут-тево пГдвищуеться самостГйнГсть в дГях, вони почи-нають керувати своею поведГнкою, навчаеться до-водити розпочату справу до кГнця, долаючи рГзнГ перешкоди. ДГяльнГсть дитини поступово опосере-дковуеться Г набувае вольовий характер.
Звичайно, дитина потребуе охорони здоров'я з боку дорослих. Водночас, !! необидно привчати до самостГйно! турботи про свое здоров'я. Залучення дГтей до здорового способу життя мае проходити усвГдомлено, тому необхГднГ знання, на основГ яких у дитини буде складатися уявлення про сутнГсть здоров'я, про необхГднГсть ведення здорового способу життя Г способах його забезпечення. КрГм уяв-лень, у дГтей мае з'явитися бажання здорового способу життя.
Важливим е питання про змГст ГнформацГ! для молодших школярГв, яка е основою формування основ здорового способу життя. 1нформацГя про здо-ров'я та здоровий спосГб життя подаеться дитинГ у всьому рГзноманГттГ: людина, оргашзм людини, спосГб життя людей, хвороби, способи змГцнення здоров'я. Залучення дГтей до здорового способу життя е ефективним, якщо будуеться з урахуванням психофГзГологГчних особливостей дитини. ДГти цього вГку здатнГ засвоювати елементарш форми
таких понять, як проспр Г час, живе Г неживе, бу-дова органГзму, а також знання про себе та Гнших людей, рГзнГ захворювання.
ПГзнанню основ здорового способу життя, спо-нуканню до правильно! поведГнки щодо збере-ження та змГцнення здоров'я, розвитку емоцшно позитивного Г оцГнного ставлення до збереження та змГцнення здоров'я дГтей сприяе художня лГтера-тура.
Художня лГтература мае низку особливостей, якг роблять !! незамГнним засобом в процесГ форму-вання основ здорового способу життя дГтей: по-пе-рше, вона близька життевому досвГду дГтей, оскГ-льки розповГдае про вчинки лГтературних геро!в, якГ неодноразово здшснювала Г сама дитина. По-друге, в нш вГдтворюеться конкретна образна ситуацГя, що зближуе !! з дитячим мисленням, яке теж мае конк-ретний наочно-образний характер. По-трете, худо-жне слово викликае у дитини яскравий емоцГйний вГдгук Г почуття причетностГ до того, про що розпо-вГдае твГр. Дитина переживае за геро!в, оцГнюе !х вчинки Г дГ!, вона нГби привласнюе !х досвГд, робить його сво!м. У свою чергу, цей досвГд починае впли-вати на вчинки Г дп дитини. КрГм того, художнш твГр створюе умови для узагальнення та абстрагу-вання вГд конкретно! ситуацГ!.
На думку багатьох учених, художня лГтература в процесГ формування основ здорового способу життя молодших школярГв виконуе низку функцГй. Так, гносеологГчна функцГя сприяе здГйсненню пГ-знання основ здорового способу життя. Художня лГтература - це своерщний пГдручник життя. АксГ-ологГчна функцГя визначае цГннГсне ставлення до основ здорового способу життя. ЕмоцГйна функцГя вГдображае особливу силу Г безпосереднГсть впливу на емоцГйну сферу дитини. ЕмоцГ! виконують орГе-нтацГйну роль в дГяльностГ, конкретизують !! спря-мованГсть. У виникненнГ у дитини складних емоцГй Г почуттГв виявляеться взаемозв'язок Г взаемозалеж-нГсть емоцГйних Г пГзнавальних процесГв. ЕмоцГйно насичений матерГал полегшуе дитинГ процес пГ-знання основ здорового способу життя. Саме в ху-дожнГй лГтературГ виявляеться оптимальне поед-нання емоцГйностГ Г шзнавальностц спонукальна функцГя полягае в тому, що художня лГтература спонукае до активно! дГяльностГ, стимулюе дотри-мання здорового способу життя.
При вГдборГ художньо! лГтератури мае зна-чення !! художня цшнють, Гдейна спрямованГсть, вГ-ковГ особливостГ дГтей, Гнтерес, наявнГсть чГтко ви-ражено! позицГ! автора. При цьому важливо вГдзна-чити, що врахування вГкових особливостей полягае не в спрощенш змГсту, а у врахуванш особливостей психГки дитини, специфГки !! свГторозумГння. Най-бГльш важливими в цьому питаннГ е два моменти: конкретшсть мислення (Гдея повинна бути розкрита в живих образах, картинах, дГях) Г особливостГ жит-тевого досвГду кожно! дитини.
В рамках збереження та змГцнення здоров'я ви-суваються особливГ вимоги до освггаього середо-вища. Предметно-просторове середовище повинно, з одного боку, не нашкодити здоров'ю дитини, а, з Гншого боку, сприяти формуванню основ здорового
способу життя, тобто. бути спрямованим на розви-ток знань i уявлень про елементи здорового способу життя, емоцшного ставлення до них i вмшня реалiзовувати ïx в поведанщ i дiяльностi доступ-ними для дитини способами.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Alexander R.J. Children, their world, their education. London: Routledge, 2010. 235 p.
2. Wilson A., Creativity in Primary Education. SAGE Publication: 3rd Edition: UK, 2015. 255p.
3. Veugelers W. Education and Humanism. Linking Autonomy and Humanity. Sense Publishers. University of Humanistic Studies Utrecht, the Netherlands, 2011. 113 p.
4. Coe R. School improvement: Reality and illusion. British Journal of Educational Studies, 2009. Vol. 57. - № 4. - P. 363-379.
SOME PECULIARITIES OF COMMUNICATION IN MANAGEMENT
Kozubovska I.
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of Department of General Pedagogic and Pedagogic of Higher School, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine, Babynets M. Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Management Uzhhorod Institute of Trade and Economics, Uzhhorod, Ukraine
Smuk O.
Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor Department of Psychology, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 КОМУШКАЦП В МЕНЕДЖМЕНТ
Козубовська I.
Доктор педагоггчних наук, професор, завгдувач кафедри загальног педагогжи та педагогжи вищо'1 школи Ужгородський нацюнальний унгверситет, Ужгород, Украта
Бабинець М. Кандидат педагоггчних наук, доцент, Ужгородський тститут торггвлг та економжи, Ужгород, Украта Смук О.
Кандидат психологгчних наук, доцент кафедри психологИ, Ужгородський нацюнальний унгверситет, Ужгород, Украта
Abstract
This article deals with the questions of the role of communication in management. The definition of the term «management» is proposed. The main peculiarities of communication in management are analyzed. It is underlined that management is impossible without communication. Different kinds of communication in management are discussed.
Анотащя
В статп розглядаються питания ролi комушкацп в менеджмента Пропонуеться визначення поняття «менеджмент». Аналiзуються основш особливосп комушкацп в управлшськш дгяльностг Шдкреслю-еться, що менеджмент неможливий без комушкацп. Обговорюються pi3rn види комушкацп в менеджмента
Keywords: management, communication, activity, information, modality.
Ключовi слова: менеджмент, комушкащя, дгяльшсть, шформащя, модальнють.
Менеджмент (anra. «management» - yпрaв-ляти) - специфiчний вид дгяльносп, спрямовaиоï га досягнення певнт передбaчениx цшей виробничо-господaрською оргaнiзaцieю (п^пр^мс^ом), яга
фyнкцiонye в ринковиx yмовax, шляxом рaцiонaль-ного використaння ïï мaтерiaльниx, трудовж i ф^нтовт ресyрсiв [1, с.22]. У спрощеномy ро-зyмiннi менеджмент - це вмшня досягти постaвле-но1' мети, використовуючи прaцю, iнтелект, мотиви
