CC BY
30
УДК 37.017
ГУМАНИСТИЧЕСКИЕ ИДЕИ В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ НАСЛЕДИИ Н. ПИРОГОВА И Н. КОРФА
© 2015
Ю. Н. Лавренчук, соискатель научной степени
Николаевский национальный университет имени В. А. Сухомлинского, Николаев (Украина)
Аннотация: В статье характеризуются главные этапы жизненного пути Н. Пирогова и Н. Корфа, определено факторы, которые влияли на формирование педагогических взглядов педагогов, установлена взаимосвязь между их жизнью и педагогической деятельностью, исследована динамика формирования их гуманистических взглядов, раскрыто содержание и выявлены специфические черты гуманистических идей в педагогическом наследии Н. Пирогова и Н. Корфа.
Ключевые слова: Н. Пирогов, педагогические взгляды, гуманистические идеи, гуманистический идеал, общечеловеческая образование, Н. Корф, народная школа.
Постановка науково'1 проблеми та и значення. Реалiзацiя ново! стратеги нацюнально! освгги, в основу яко! покладено гумашстичний шдхвд, е найважлившим завданням для науково-педагопчно! та освгтянсько! громадськосп. У розв'язанш ще! найважлившо! нацюнально! проблеми значне мюце належить юторико-педагопчним дослщженням, головним завданням яких е неупереджена оцшка багатого педагопчного досввду укра!нського народу, виявлення його прогресивних вдей та можливостей !х творчого використання.
Сучаснi пвдходи у сферi освiти зосереджують увагу науковщв та педагогiв на гуманiстичному процес навчання та виховання, сприяють забезпе-ченню всебiчного розвитку людини як особистосп та найвищо! суспшьно! цшносп, гармонiйному розвитку 1! здiбностей та таланпв, формуванню справжнiх гро-мадян, здатних до свiдомого суспiльного вибору. Бшьш детального аналiзу заслуговуе педагопчна спадщина М. Пирогова та М. Корфа, великих педагопв-гумашспв, як1 у сво!й педагогiчнiй дiяльностi розглядали проблеми гумашстичного виховання та навчання.
Характерною особливютю педагогiчних систем Миколи Пирогова та Миколи Корфа е !х спрямованють на створення умов для гумашстичного формування особистостi. Незважаючи на рiзнi соцiальнi, полiтичнi та економiчнi умови, обидва педагоги створили власш оригiнальнi педагогiчнi системи, як1 за своею структурою та концептуальними тдходами подiбнi мiж собою.
Актуальшсть дослiдження гуманiстичних вдей М. Пирогова та М. Корфа визначена прюритетними на-прямами реформування освiти в Укра!ш По-перше, в зв'язку з впровадженням нового Базового компонента дошкшьно! освiти, Державних стандартiв початково!, базово! i повно! загально! середньо! освгти, прийняттям нового Закону «Про вищу освиу» концептуальними орiентирами яких визначено: гумашстичш принципи, визнання самоцiнностi особистосп; створення спри-ятливих умов для формування особистюно! зрiлостi особистостi, И базових якостей; компетентнюний пiдхiд до и розвитку. По-друге, гуманiзацiею та гуманiтаризацiею всiх ланок укра!нсько! освгга, виз-нанням головною цiннiстю особистосп дитини, компетентнiсним пiдходом до навчання та виховання, створенням умов для розвитку шдиввдуальних здiбностей учня. По-трете, необхiднiстю пiдготовки ново! генерацп педагогiчних кадрiв, пiдвищення !х професшного та загальнокультурного рiвня.
Аналгз остантх дослгджень з ц1ег проблеми. Педагопчна спадщина М. Пирогова стала об'ектом на-укових дослвджень багатьох вичизняних та заруб1жних вчених (М. Григор'ев, £. Днепров, Г. Жураковський, С. 1ванов, Б. Хромов, П. Калью, А. Красновський, Б. Пазинич, В. Смирнов, А. Хазанов, а також М. Свтуха, Н. Ромаево!, В. Чорного, Л. Шевченко). Теоретичне опрацювання педагопчних поглядiв М. Корфа -представлене низкою дослщжень багатьох в вчених В. Величкшо!', Г. Верижшково!, С. Сгорова, П. Лебедева, П. Мазур, Л. Михайлово!, Ф. Сватикова. Низка статей
сучасних науковщв (Л. Бадья, Л. Бондар, О. Григоренко, М. Гусак, Ю. 1ваненко, I. Кушшренко та ш.) присвячена висвпленню рiзних аспектiв дiяльностi видатного педагога.
Формулювання мети та завдань статт1. На основi цшсного порiвняльного аналiзу виявити спiльне та вiдмiнне у виршенш проблеми гуманiстичного виховання особистосп у педагопчнш спадщинi М. Пирогова та М. Корфа та обгрунтувати актуальшсть i напрям-ки актуалiзацi! !х гуманiстичних ^дей в сучасному освiтньому просторi Укра!ни.
Виклад основного матергалу й обтрунтування от-риманих результат1в дослгдження. У ходi науково-го пошуку з'ясовано, що у встановленнi та розвитку М. Пирогова i М. Корфа як педагопв чiтко простежу-ються дешлька етапiв. Аналiзуючи цi етапи, ми ставимо за мету не тшьки простежити становления i розвиток М. Пирогова та М. Корфа як особистостей та педагопв, але й показати вплив !хнього життя та вторично! епохи, у якiй жили вчеш, на формування !хнiх гумашстичних поглядiв.
Формування гуманiстичних поглядiв М. Пирогова та М. Корфа ввдбувалося в досить складний перiод - у XIX столгт, коли поллика царизму постiйно змiнювала свiй напрям. Проте соцiальнi та полiтичнi умови, за яких вщбувалося становлення педагопв та !х гуманiстичних концепцiй, були рiзними. Однiею з причин е суттева рiзниця у вiцi педагопв, яка становить 24 роки i свiдчить про бiльший життевий досвщ Миколи 1вановича, який був сввдком трьох воен та безпосереднiм учасником двох iз них.
Особливе мюце у становленш гуманiстичного свiтогляду обох педагопв належало 1х дитинству, ам'1 та родинному середовищу.
У дш^ роки в М. Пирогова та М. Корфа зародились повага та любов до рщного слова та Батьшвщини, чому вони завдячували сво!м няням та спiлкуванню з прости-ми крiпосними. Дитинство сформувало в обох педагопв любов та повагу до дитини, и внутрiшнього свiту, И дитинства, як1 поеднались iз прагненням зрозумiти И особливостi та природу.
Аналiз дитячих та юнацьких рок1в Миколи 1вановича Пирогова та Миколи Олександровича Корфа показав, що в цей час вони остаточно визначились iз вибором майбутньо! професи. [15, с. 49-53]. Микола Пирогов прагнув стати лiкарем, а Микола Корф - учителем, що становить принципову вщмшшсть м1ж ними. Отже, свггоглядне бачення, педагогiчнi погляди Миколи 1вановича та Миколи Олександровича формувалися на основi рiзних пiдходiв. У першого гуманiстичнi погляди формувались через фшософське, релiгiйне, психологiчне i наукове розумшня природних потреб людини i зокре-ма дитини, прагнення до морального вдосконалення та саморозвитку, в шшого - через св1домий потяг до педагопчно! дiяльностi та власного досввду.
За час навчання у Московському унiверситетi Микола Пирогов сформував свш науковий свiтогляд, оволодiв методами наукового дослщження та усвiдомив
переваги практичного та наочного вивчення наук, яш шзшше використовував у сво!й викладацькш д1яльност1 [4, с. 23]. У свою чергу Микола Олександрович за перюд навчання в ОлександрГвському лще! усвгдомив важливють педагопчно! дГяльносп, продовжував фор-мувати педагопчш якосп вчителя [1, с. 46].
Одним Гз ключових чиннишв становлення гумашстичного свгтогляду педагопв була самоосвиа. Микола Олександрович постшно займався в бГблютеках, а вс грош1 витрачав на книги. На шдстав1 цього в подаль-шому вш надае самоосвт важливого значения у процеа професюнального становлення педагога. Микола 1ванович теж наполегливо займався самоосвггою, але тут е принципова вгдмшшсть: якщо перший формуе сво! переконання з точки зору педагога, то погляди Миколи Пирогова формуються з позицп лшаря та науковця, який не мае вiдношения до навчально-виховного процесу.
Важливим чинником у становленш педагогiв була !хня практична дiяльнiсть - Миколи 1вановича як профе-сора х1рурги Петербурзько! медико-хГрурпчно! академи та безпосереднього учасника Кримсько! вiйни (18411856 рр.), Миколи Корфа як земського дшча (18671872 рр.).
За час роботи в медико-хГрурпчнш академи з 1841 до 1854 рр. Микола 1ванович Пирогов розвивав свою педагопчну майстершсть, запропонував новi мето-ди навчання студенпв-медишв, намагався розширити практичну д1яльшсть студентiв, створив перший у свт аиатомiчний iнститут, в якому проявив себе як талано-витий лектор.
Як бачимо, становлення Миколи Пирогова як педагога в даний перюд вгдбуваеться на основi власного життевого досвщу та професiоналiзму. Гумаиiзм Миколи Пирогова проявлявся, передусiм, у його вщношенш «лшар» - «хворий» та «викладач» - «студент». Тут Микола 1ванович проявляе себе як талановитий науко-вець та медик, а його гумашстичш погляди формуються в межах професшно! дiяльностi.
Незважаючи на науково-медичну дiяльнiсть, в цей перiод для педагопчно! дiяльностi Миколи Пирогова були характерш так1 особливостi:
- високий професiоналiзм;
- практичний характер викладу навчального матерiалу. 1х мета полягала в пвдготовщ студентiв до самостшно! практично! дiяльностi;
- використання наочного матерiалу;
- залучення студентiв до самостшно! шзнавально! дiяльностi;
- гуманне ставлення до студентiв;
- високий рiвень вiдповiдальностi за навчання студенлв.
Гуманiзм Миколи Корфа в даний перюд проявився в його вщношенш до людей як земського д1яча та орга-нiзатора народно! школи, його боротьбi за право сшь-ського населення на освiту, прагненш вивести народ iз невiгластва та боротьбi за право на ггдне життя, вгдкида-ючи станову нерiвнiсть, яка продовжувала все ще юну-вати пiсля скасування крiпосно! повинности Дiяльнiсть Миколи Олександровича в даний час можна схарактери-зувати як «пiонерську» у сферi народно! освiти та земського врядування, в основi яко! лежить педагогiчне начало. Дяльшсть Миколи 1вановича зазнае свого апогею у першу чергу як лшаря-хГрурга, який став всесвиньо вь домим, та викладача свое! спецiальностi. Проте пгд вра-женням Кримсько! вшни Пирогов усвiдомив справжиi вади сусшльства, як зазначае Афонський, «громадянин перемагае в ньому лiкаря, гумаиiзм бере гору i вiн стае педагогом».
Варто наголосити, що гумашзм Миколи 1вановича грунтувався на християнських iдеалах, моральних нормах людяносп та почутп громадянського обов'язку. Гуманiстичнi iде! Миколи Пирогова мали четкий рель гшний характер, у чому полягае принципова вщмшшсть вГд поглядiв Миколи Корфа._
Глибинний анатз життевого шляху Миколи Пирогова показав, що подiею, яка кардинально змшила свiтогляд вченого, стала його участь у Кримськш вшш (1854-1855).
Гуманiстичний свiтогляд Миколи 1вановича Пирогова в цей час проявляеться, перш за все, у його професшнш дiяльностi. Адже вiн розробив систему до-помоги пораненим на теренах бойових дай, першим почав застосовувати наркоз, з величезною майстершстю та швидкiстю проводив операци, накладав нерухому гiпсову пов'язку, вимагав вгд медсестер, щоб тi догля-дали за пораненими та багато ш Гумаиiзм у цей час не був абстрактним поняттям для Миколи 1вановича. Його сутнiсть полягала в тому, що дослщження, виршення наукових та практичних завдань було важливим для вче-ного лише в контекстi добра та корисл, як1 вiн намагався дати людям [6, с. 6].
Як бачимо, багаторiчна медична д1яльшсть Миколи 1вановича, який намагався бути «врачом не только тел, но и душ» [3], сформувала в нього стшш гумашстичш переконання, справжне спiвчуття до людей, грунтовне розумшня !х психолого-фiзiологiчно! природи.
Кримська вшна лягла важким i гнiтючим каменем на душу Пирогова. Вш бачив, що суспiльство страждае вгд духовних ран набагато бiльше, н1ж вщ фiзичних. Вiн усвiдомив, що не вгдбудеться нiяких покращень, якщо не шдняти моральний iдеал людей. З вшни Микола 1ванович винiс глибоке переконання в тому, що недоль ком людей е вщсутшсть духовного та морального стриж-ня, людських iдеалiв i переконань, що було неминучим наслщком вiдсутностi загальнолюдського навчання та виховання, пiдготовки людини до життя. Усвгдомивши ваду суспiльства, Микола 1ванович залишае медичну дь яльшсть i присвячуе себе освiтнiй нивГ, що знаменуе початок наступного перiоду життя вченого як теоретика та практика в галузi освгга.
На розвиток гуманiстично! концепцi! Миколи Корфа вплинула його дiяльнiсть в Олександрiвському повiтi (1867-1872). Микола Олександрович добре усвщомлю-вав, що освгга е дуже важливою для народу i всiляко намагався допомогти йому !! отримати. Вш не одноразово писав: «Начальное обучение - не сухая материя, давайте мне школу, я хочу действовать, я хочу служить народу» [11, с. 11]. Саме це прагнення практично! реалГзаци свое! мети визначило його шлях у майбутньому. Уже в перший рш свое! практично! дГяльностГ вш провГв ревь згю всГх шшл повпу. У своему звт вш вщзначав, що юнуючГ школи не могли бути провщниками освгга на-родних мас, оск1льки вони були досить примггавними, а методика навчання в цих школах була вщсталою. Разом Гз тим, Микола Олександрович добре розумГв неможли-вють створення нового типу школи з трьома вщдшами та лише одним учителем без посередньо! шдтримки народу. Постшш реформи в галузГ освгга, починаючи вгд Катерини II, сформували в населення страх перед школою. Миколу Олександровича постшно турбувало вгдношення та думка народу про школу, особливо тодГ, коли в суспшьствГ панувало стереотипне переконання щодо негативного вщношення селян до школи та освГт-нього процесу.
Ддяльшсть Микола Корфа в цей перюд була спря-мована на пропаганду Г поширення по всш 1мпери на-копиченого ним педагопчного досвщу для розробки основних школознавчих та дидактичних проблем почат-кового навчання. Про усшшшсть його дГяльностГ свщ-чать вГдкриття понад 100 народних шк1л, видання 5-ти «Отчетов Александровского уездного училищного совета», у яких педагог пояснював основш питання функда-онування земсько! школи та надавав рекомендацп практично! оргашзаци школи на основГ нових педагопчних принцишв, праш «Земский вопрос», книги «Русская начальная школа» - першо! в Росп пращ з питань шко-лознавства та дидактики початкового навчання. Також педагогом було розроблено 5 шдручнишв та поабни-
KiB для народно! школи, проведено чотири вчительсьш зЧзди.
Важливим етапом життя педагопв, який не Mir не вплинути на розвиток гумашстично! концепцп вчених був перiод педагопчно! дiяльностi Миколи Пирогова (1856-1861 рр.) та роки перебування Миколи Корфа у Швейцарп (1872-1880).
Вищеописаний перiод життя обох педаrогiв можна схарактеризувати як етап широкого поширення !хшх гу-манiстичних iдей у педагопчнш теорiï та практицi, що дае нам змогу охарактеризувати даний етап як час ствер-дження та визнання гуманiстичноï концепцiï Миколи 1вановича Пирогова та Миколи Олександровича Корфа в вичизнянш педаrогiчнiй думцi.
Використовуючи принципи порiвняльного аналiзу [5; 9; 10; 18], уважаемо за доцшьне видiлити так1 етапи становлення М. Пирогова та М. Корфа як педагопв-гу-машспв:
1) перший етап охоплюе дитячi роки педагогiв, коли були закладеш основи ï^ гумашстичного свггогляду;
2) другий етап охоплюе роки навчання та пов'язаний iз вибором життевого шляху, першим професшним досввдом, формуванням власних поглядiв на свою професшну дiяльнiсть;
3) третш етап - це перiод професшного становлен-ня, який характеризуеться формуванням та розвитком власних професiйний методiв та стилiв педаrогiчноï дiяльностi;
4) четвертий етап характеризуемся створенням та апробашею власних поглядiв та iдей;
5) п'ятий етап - рефлексивний. Характеризуемся критичним аналiзом власного життя та педагопчно! дiяльностi.
Проведений нами аналiз педагогiчних праць Миколи Пирогова та Миколи Корфа, а також дослщнишв ïхньо! педагогiчно! спадщини дозволяе стверджувати, що оби-два педагоги вщстоювали за загальнолюдське навчання та виховання, яке сприяло б розумовому та моральному розвитку вихованшв, а також готувало б 1х до практич-ноï дiяльностi.
Микола Пирогов та Микола Корф вимагали единоï заrальноосвiтньоï доступноï школи, незалежно ввд соць ального походження учня, вони засуджували становий характер навчальних закладiв та з осудом ставились до батьшв, як1 самоуправно розпоряджались майбутнiм своïх дiтей [13, с. 276; 17, с.59].
Погляди педагопв е дуже актуальними в наш час. Зокрема в «Основних виховних орiентирах учнiв 1-11 класiв загальноосвгтшх навчальних закладах» зазнача-еться, що метою виховання е формування морально-ду-ховноï життево компетентноï особистостi, яка успiшно самореалiзуеться в соцiумi як громадянин, ам'янин та професiонал [16]. В новому Державному стандарт по-чатковоï та середньоï освiти зазначаеться, що Державний стандарт грунтуеться на засадах особиспсно зорiентова-ного, компетентнiсного i дiяльнiсного пiдходiв, де дiяль-нiсний шдхвд трактуеться як «розвиток умiнь i навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситу-ацiях, пошук шляхiв iнтеграцiï до соцiокультурного та природного середовища» [7-8].
Микола Корф створив народну школу, в основi якоï лежав принцип вiдповiдностi школи життевим потребам народу. Педагог вимагав, щоб навчальнi програми та методи навчання враховували «мiсцевi умови» на-родноï школи та штереси населення. Основу навчально-виховного процесу складала опора на дитячий штерес, максимальний розвиток дитячих здiбностей та творчого потенщалу. Проведений аналiз педагопчного доробку М. Корфа та М. Пирогова, дозволяе стверджувати, що прiоритету в сферi народноï освiти педагоги надавали рщтй мовi [2, с. 328; 17, с. 468]. Вони розкривали взаемозв'язок пiзнавальноï дiяльностi та мислення, ви-знаючи одним iз дiйових засобiв розвитку мислення ви-
вчення рiдноï мови._
Микола Корф розумiв, що ефективнiсть використо-вуваних методiв визначалася, в першу чергу, «пробу-дженням духу» вихованцiв, хх готовшстю до самостiйноï внутрiшньоï роботи, де тзнавальний iнтерес був найго-ловшшим фактором. Педагог вважав, що шзнавальний iнтерес е необхiдним засобом для отримання знань, продуктивного та глибокого аналiзу змiсту навчального ма-терiалу [12, с. 328].
Микола 1ванович намагався досягнути духовного та розумового розвитку учшв шляхом засвоення позитив-но-цiннiсного досвiду за допомогою таких форм та ме-тодiв, якi б сприяли вдосконаленню розумових та духо-вних здiбностей учшв [14].
В працях Миколи Корфа представлений досить великий спектр наочних поабнишв. Педагог рекомендував учителям мати якомога бшьше зображень конкретних предмепв: тварин, рослин, мiнералiв, птахiв, комах, риб, тощо. Педагог оргашзував роботу майстерень, в яких виготовляли малюнки, гербарп, опудала, колекцп мiнералiв.
Навчання в народнiй школi М. Корфа характеризу-валось прiоритетом дитячоï особистостi в навчально-виховному процеа, тому навчання враховувало дитячi штереси, ïх почуття, а в основi методiв, що використову-вались, було звернення до творчого та штелектуального потеншалу дитини. Микола Олександрович заперечував догматизм, зубрiння та муштру, що були притаманш тогочаснiй школi, тому i ставив перед школою одне з ак-туальних завдань, що полягало в пошуку нових продук-тивних, педагопчно-доцшьних i ефективних методiв навчання, як б дозволили створити гiднi умови для розвитку штелектуальних, емоцшних та вольових сил дитини. Педагог переконував, що методи навчання в першу чергу повинш бути спрямоваш на розвиток пiзнавального штересу, на iдентифiкацiю та вдосконалення творчих дитячих проявiв. До таких методiв педагог вiдносив ши-роке застосування рiзних видiв наочностi, використання евристичноï бесвди, збiльшення кiлькостi самостiйних завдань творчого та пошукового характеру, використання письмових робгт, що давалися з урахуванням м1жпредметних зв'язк1в, умшь дiтей аналiзувати, систе-матизувати, узагальнювати отриманий матерiал.
Проаналiзувавши гуманiстичнi №ï в педагогiчному доробку М. Пирогова, ми дшшли висновку, що гумашстичний ^деал педагога характеризуеться такими положеннями:
- виховання - це перш за все звернення педагога до «истинного человека», формування в дитини високих людських якостей;
- формування людини повинне бути пов'язане iз ïï подготовкою до боротьби iз суспiльним злом i тими ва-дами, носiем яких е сама людина. «Нужно отличать идеал, к которому мы должны стремиться, от действительности, с которой мы должны беспрестанно бороться»;
- постшна увага до внутршнього свiту дитини, емпапя. «Дайте созреть и окрепнуть внутреннему человеку... научите быть, а не казаться человеком»;
- гармоншний духовний та фiзичний розвиток;
- послщовшсть та наступнiсть навчання та виховання: спочатку загальнолюдське виховання, а попм профiльне навчання;
- всебiчний та вiльний розвиток особистосп дитини за допомогою рiзноманiтних форм самоактуалiзацiï особистостi;
- виховання справжньоï людини та громадянина своеï краïни;
- виховання людини, яка здатна розумгга не тшьки свое щастя, але й щастя шших. «Быть счастливым счастьем других - вот счастье земное, вот жизни прямой идеал».
У ходi наукового пошуку, з'ясовано що праш Миколи Пирогова, яш мають в1дношення до педаrогiчноï дiяльностi, були написаш в перiод з 1856 до 1881 рр. Вони присвячет проблемам початковоï, середньоï та Балтийский гуманитарный журнал. 2015. № 1(10)
вищоИ школи, а також загальноосвпшх установ (недшьш школи), проблемам виховання, методики навчання в ушверситетах, Медико^рурпчнш академп та гiмназiях. Велику цшшсть становлять службовi доповiднi записки з питань педагогiки та проблем оргашзацп навчально-виховного процесу в Одеському та Кшвському навчаль-них округах, а також циркуляри попечителя.
Основними педагопчними працями Миколи Олександровича Корфа е «Русская начальная школам», «Наши педагогические вопросы», «Наше школьное дело», «Наш Друг», «Руководство к «Нашему Другу», «Итоги образования в европейских государствах», «Малорусская народная школа», «Отчёты Александровского уездного училищного совета», «Руководство для воскресных повторительных школ», «Руководство к обучению грамоте» та ш.
Здшснений нами аналiз педагопчних праць педагопв дае змогу вважати, що в них повшстю вщображаються та простежуються гумашстичш педагопчш концепцй' вчених, якi базуються на таких гумашстичних принципах: поваги до особистостi дитини та вчителя як осно-вних учасникiв педагопчного процесу; врахування вжо-вих та шдиввдуальних психофiзiологiчних особливостей дитини, вроджених здiбностей та нахилiв; поваги права людини робити власний життевий та професшний ви-бiр. Дослiдженням встановлено, що щеН М. Пирогова та М. Корфа були сприйняп та штерпретоваш сучасника-ми як реформаторсьш, новi та актуальнi.
Сучаснi пвдходи до освiти характеризуються проце-сами гумашзацп - орiентацiï на духовш та моральнi цш-ностi. У таких умовах простежуеться синтез гумашстичних, демократичних та культурних цшностей навчання. На даному етапi вщбуваеться переорiентацiя принципiв самосвiдомостi та рефлекси педагогiв, формування нового розумшня гуманiзму, який у сучаснiй гумашстич-нiй педагогiцi можна трактувати як необмежений у сощ-окультурному просторi та демократично органiзований педагогiчний процес. Основна мета цього педагопчного процесу полягае в задоволенш основних запипв учня, збагаченнi його творчого потенщалу та здiбностей.
У ходi дослвдження, з'ясовано, що гуманiстичний вдеал М. Пирогова та М. Корфа ввдповщае сучасному гуманiстичному идеалу педагогiчноï науки. Сучасний гумашстичний щеал - це всебiчний вiльний розвиток особистостi на основi рiзноманiтностi форм самореаль зацп пвд час засвоення нею як нацюнально].', так i всiеï свiтовоï культури.
Проблеми, якi порушували Микола Пирогов та Микола Корф у свош педагопчш дiяльностi, знайшли свое ввдображення у державних стандартах та шших нормативних документах. Це в першу чергу стосуеться проблеми взаемозв'язку навчання та розвитку особистосп, загальнолюдського виховання та раиньоН спеща-лiзацiï.
Для успiшноï реалiзацiï гумашстичних вдей у на-вчально-виховному процеа Микола Пирогов та Микола Корф визначали ряд умов:
- псний взаемозв'язок навчання i виховання;
- врахування нацiональноï культури та духовних традицiй народу пвд час навчально-виховного процесу;
- професiоналiзм учителiв;
- взаемозв'язок школи i життя;
- створення атмосфери доброти та довiри мiж учителями та учнями;
- iндивiдуальний пiдхiд до учнiв;
- створення умов для самовиховання;
- створення в умовах навчального закладу единоï суспiльноï думки.
Провiдне мiсце у творчому доробку Миколи 1вановича Пирогова та Миколи Олександровича Корфа належить проблемi особистостi вчителя та його шдготовки. Педагоги зробили вагомий внесок у теоретико-методолопчне обгрунтування дослiджуваноï проблеми. Обидва педагоги високо щнували працю
педагога, пiдкреслювали il важливiсть та складнють. Особливу увагу педагоги придали мiсiï вчителя, цiнностi та меп його призначення. Незважаючи на те, що педагоги жили понад два столгття тому, вони вису-вали вимоги до особистостi вчителя та його професшно! пiдготовки, якi е актуальними в наш час.
Розглядаючи проблему вчителя в педагогiчнiй дiяльностi Миколи Пирогова та Миколи Корфа, з'ясувалось, що Микола Олександрович був практиком та висував вимоги до особистосп вчителя, виходячи iз потреб створено" ним школи нового типу, де вчитель одночасно повинен був працювати iз трьома вiддiлами дней вiком вiд 10 до 14 рошв. Вiн зосереджуеться на проблемi народного вчителя, сферою дiяльностi якого була проста сшьська школа.
Слад зауважити, що Микола 1ванович не мав професшноИ педагогiчноï освiти. Тому осмислити, усвщомити та по-iнновацiйному використати i запро-вадити у свош педагопчнш системi основнi принципи виховання та навчання педагогу допомогли критичний аналiз власного досвiду, навчання, медичних та науко-вих знань. Беззаперечним також е факт, що педагопчна дiяльнiсть Миколи Пирогова носила адмшютративно-педагопчний характер. У той час, як дiяльнiсть Миколи Корфа бiльшою мiрою носила практичний характер: педагог на власному досвiдi випробовував та впровад-жував педагогiчнi методи та прийоми. Саме в цьому полягае принципова рiзниця у вiдношеннях педагогiв до особистосп вчителя: Микола Пирогов розглядав ïï з точки зору «Попечитель» - «Навчальний заклад» на-магаючись внести гуманнiсть в оргашзацш шкiльноï справи; Микола Корф розглядав цю проблему з позици «Учитель» - «Учитель». У першого шляхи виршення носили науково-теоретичний та фшософський характер, а в другого - практично-прикладний.
У ходi дослщження встановлено актуальнiсть ви-мог М. Пирогова та М. Корфа щодо подготовки та професiоналiзму вчителя вщповвдно до нових державних освгтшх стандартiв, зокрема:
- гуманiстична дiяльнiсть педагога; установлення суб'ект - суб'ектних вщносин; коректне сприйняття учителем учшв; забезпечення ïм права на самореалiзацiю, неповторнiсть та недоторканнiсть; умшня розумiти свiт дитини;
- повага до людей як основний моральний бiк дiяльностi вчителя;
- орiентацiя на розвиток учня через включення в дiяльнiсть, надання йому максимальноï самостiйностi;
- професiйна компетентнiсть;
- всебiчне вивчення особистостi, аналiз ïï фiзичного, духовного, психiчного та суспшьного розвитку;
- самоаналiз власних помилок та невдач;
- самовщдане ставлення до своеН професи;
- свщоме та наполегливе прагнення до професшного вдосконалення, розвитку та розширення своИх педагогiчних здiбностей, застосовуваних методiв та прийомiв роботи;
- прагнення до самоосвгга;
- володiння професiйно особиспсними рисами i якостями - зовшшнш вигляд, розумовий розвиток, добросовiснiсть, чеснють, моральна благороднiсть, самокритичнiсть, емпатгя, умшня ввдчувати iншу люди-ну, контролювати свою поведiнку та вчинки тощо.
Висновки i перспективи подальших дослгджень. Таким чином, в ходi аналiзу гуманiстичних ^дей в педагогiчнiй спадщиш М. Корфа та М. Пирогова ми дшшли висновку, що Их погляди характеризувались прiоритетом дитячоï особистосп в навчально-виховному процесi, навчально-виховний процес враховував дитячi iнтереси та Их почуття, а в основi використовуваних методiв було звернення до творчого та штелектуального потенцiалу дитини. Педагоги заперечували догматизм, зубрiння та муштру, що були притаманш тогочаснi школ^ тому i ставили перед школою одне iз актуальних
завдань, що полягало в пошуку нових продуктивних, педагогiчно-доцiльних i ефективних методiв навчання, яш б дозволили створити гiднi умови для розвитку штелектуальних, емоцiйних та вольових сил дитини.
Список лггератури:
1. Антощак М. М. Громадська та освiтньо-наукова дiяльнiсть Миколи Олексадровича Корфа: дис. ...кандидата icr наук : 07.00.01 / Антощак Марина Микола1вна ; Запорiз. нац. ун-т. - Запор1жжя, 2010. - 244 арк.: фотогр.
2. Бакушкина Е. М. Педагогические взгляды Н. И. Пирогова: дис. ...кандидата пед. наук : 13.00.01 / Бакушкина Елена Михайловна ; С.-Петерб. ун-т МВД РФ. - СПб., 2007. - 163 с.
3. Богуславский М. В. Генезис гуманистической парадигмы образования в отечественной педагогике начала XX века / М. В. Богуславский // Педагогика. - 2000. - № 4. - С. 63-70.
4. Богуславский М. В. Педагогические идеалы Н. И. Пирогова / М. В. Богуславский // Педагогика. -2010. - № 9. - С. 89-102. - Библиогр.: 27 назв.
5. Василюк А. Нариси з порiвняльноl педагопки / Василюк А., Корсак К., Яковець Н. - Шжин: Ред.-видав. вщдш НДПУ, 2002. - 119 с.
6. Гурова О. М., I. Пирогов про роль освгга в духовному розвитку особистосп / Олександра Гурова // Наук. вюн. Чершв. ун-ту / [Чершв. нац. ун-т iM. Юрiя Федьковича]. - Чершвщ, 2003. - С. 50-55. - (Серiя «Педагопка та психолопя», вип. 177).
7. Державний стандарт базово! i повно! загально! се-редньо! освгга : постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 23.11.2011 № 1392 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://guonkh.gov.ua/reforma _osviti/zagal_ os/2144.html.
8. Державний стандарт початково! освiти: постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 20.04.2011 № 462 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards/.
9. Сгоров Г. Тенденци розвитку порГвняльно! педа-гогiки за кордоном / Г. Сгоров, Н. Лавриченко // Шлях освiти. - 1999. - № 1. - С. 19-23.
10. Заир-Бек Е. С. Роль новых подходов в сопоставительных исследованиях для развития теории образования [Электронный ресурс] / Е. С. Заир-Бек // Письма в emissia.offline: Эл. науч.-пед. журнал. - 2005. - Январь
- июнь. - Режим доступа: http://www.emissia.org/ оШше/2005/975.Ыт
11. Корф Н. А. Наше школьное дело. Сборник статей по училищеведению / Барон Н. А Корф. - М., 1873. -430 с.
12. Корф Н. А. Наши педагогические вопросы / Барон Н. А. Корф. - М., 1882. - 410 с.
13. Корф Н. А. Теория Дарвина и вопросы педагогики / Николай Александрович Корф // Вестник Европы.
- 1873. - № 1. - С. 275-311.
14. Красновский А. А. Педагогические идеи Н. И. Пирогова / А. А. Красновский. - М.: Гос. учеб. пед. изд-во М-ва просвещения РСФСР, 1949. - 194, [2] с., [1] л. портр. - Библиогр.: с. 183-184.
15. Кушшренко I. М., О. Корф: справа всього життя: творч. портр. / 1ван Кушнренко, Володимир Жилшський.
- Запорiжжя: Дншровський металург, 2011. - 300 с.: ш.
16. Наказ Мшстерства освгга i науки, молодi та спорту Укра!ни вГд 31.10.2011 № 1243 «Про Основш орiентири виховання учшв 1-11 клаав загальноосви'шх навчальних заклащв Укра!ни» [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/ pozashkilna/1243.doc.
17. Пирогов Н. И. Избранные педагогические сочинения / [сост. и авт. коммент.: А. Н. Алексюк, Г. Г. Савенок; отв. ред. А. Н. Алексюк]; АПН СССР).
- М.: Педагогика, 1985. - 493, [3] с. - Библиогр.: с. 489491. - (Серiя «Педагогическая библиотека»).
18. Сбруева А. А. ПорГвняльна педагопка: навчаль-ний посГбник / А. А. Сбруева. - Суми: Ред.-вид. вщдш СДПУ, 1999. - 300 с.
ГУМАН1СТИЧН1 IДЕÏ В ПЕДАГОГ1ЧНОМУ ДОРОБКУ М. ПИРОГОВА ТА М. КОРФА
© 2015
Ю. М. Лавренчук, здобувач наукового ступеня
Миколтвський нащональний утверситет iMeHi В. О. Сухомлинського, Миколтв (Украта)
Анотацiя: У статп характеризуются основш етапи життевого шляху М. Пирогова та М. Корфа, визначено чинники, що впливали на формування педагопчних поглядiв педагопв, встановлено взаемозв'язок мiж Их життям та педагопчною дiяльнiстю, дослвджено динам^ становлення та розвитку Их гумашстичних поглядiв, розкрито змют i виявлено специфiчнi риси гумашстичних щей в педагопчному доробку М. Пирогова та М. Корфа.
Ключовi слова: М. Пирогов, педагопчш погляди, гумашстичш щеН, гумашстичний вдеал, загальнолюдська освь та, М. Корф, народна школа.
HUMANISTIC IDEAS IN PEDAGOGICAL HERRITAGE OF M. PIROGOV AND M. KORF
© 2015
Y. M. Lavrenchuk, PhD candidate in pedagogics
Mykolajiv Vasylj Sukhomlynsjkyj National Pedagogical University, Mykolajiv (Ukraine)
Abstract. The article characterizes the main stages of M. Pirogov's and M. Korf's life, the factors that influenced the formation of their educational views have been revealed, the relationship between their life and pedagogical work has been shown. The article shows the dynamics of the formation of teachers' humanistic pedagogical views. The content and specific features of humanistic ideas in M. Pirogov's and M. Korf's heritage have been revealed and determined.
Keywords: M. Pirogov, pedagogical views, humanistic ideas, humanistic ideal, universal education, M. Korf, rural school.
