CC BY
14
УДК 378.22:373.3
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60509
ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В ДО ЕСТЕТИЗАЦП ОСВ1ТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ
© О. А. Федш
У cmammi висвтлюються питання пiдготовки майбуттх учителiв початковог школи до використання естетотерапевтичних технологт розвитку особистостi, надання творчого характеру навчально-виховному процесу та створення психологiчно комфортного освiтнього середовища. Особлива увага придшена таким .змктовим аспектам професшноi освти педагога: анал1з сучасного стану освтнього середовища, педагогiчний потенщал естетичного та психолого-педагогiчнi функцП естетотерапи Ключовi слова: естетотерапiя, творчий розвиток особистостi, психологiчно-комфортне середовище, професшна пiдготовка вчителя, функци естетотерапи
In the article is grounded the necessity of actualization of pedagogical aesthetic potential on the background of the modern humanocentric approaches in education.
There is presented the new axiology of the high education that is aesthetically therapeutic in its substance. It presupposes the creation and transformation of elementary school according to the spiritual and aesthetic principles of individual creative self-realization in information society.
Aesthetic therapy is considered as an independent field of integrative scientific knowledge about means and methods of creation by the teacher psychologically comfortable educational space that can renew the natural harmony of the modern human being with environment, to give it the possibilities for individual creative self-development. Aesthetic therapy includes the concealed instructions for saving integrity and developing personal creative potential, the spiritual kernel of the person.
The special attention is paid to such meaningful aspects of pedagogical professional education: analysis of the modern state of educational environment, pedagogical abilities to aesthetics in learning and upbringing pupils of elementary school, psychological and pedagogical functions of aesthetic therapy.
There is presented the structure of aesthetic therapy means in the work of elementary school teacher: social ones, natural ones, artistic ones. There is characterized the author seven-staged substantive algorithm of training teachers for use the main technologies and means of aesthetic therapy in their professional activity Keywords: aesthetic therapy, personal creative development, psychologically comfortable environment, professional training of the teacher, aesthetic therapy functions
1. Вступ
1нновацшш осв1тн1 процеси сучасно! школи пов'язаш з переходом свггово! спшьноти до шформа-цшного суспшьства, де прюритетним вважаеться формування вмшня учня самоспйно вчитися, оволо-д1вати навичками пошуку шформаци, упровадження суб'ект-суб'ектно!, гумашстично! парадигми, яка створюе умови щодо творчого шдивщуального становления особистосп дитини. В1дтак, сутшстю i метою ново! освгга стае розвиток загальних, природних здiбностей людини, освоення нею унiверсальних способiв дiяльностi та мислення.
2. Анал1з останн1х досл1джень
На думку сучасних педагопв-дослщнишв нинi особливо! актуальностi набуватимуть формування та розвиток «Я»-образу особистосп, створення умов для становлення особистосп, реалiзацiя !! права на iндивiдуальний творчий внесок, на особистiсну шщь ативу, на свободу саморозвитку; побудова нового типу стосуншв i стлкування мiж педагогами та уч-нями, як1 не характеризуються примусовiстю, тдко-ренiстю, в основi яких - стосунки взаемоди, взаемо-регуляцп, взаемодопомоги рiвних; спiвтворчостi вчителя й учня; формування у школярiв усвщомленого ставлення до способiв оргашзацп навчально! дГяль-ностi тощо [1].
Характерною властивютю освiти iнновацiйно-го типу е стимулювання i формування креативного типу мислення учаснишв освiтнього процесу, творчого тдходу до життя, виховання певного типу особистосп, коли креатившсть стае особиспсною ри-сою, на основi яко! успiшно формуеться морально -духовна система особистосп [2]. Вщповвдно ви-значаються завдання сучасно! школи - навчити мистецтву життя, виховувати самостшну особис-тiсть, яка вмiе приймати рiшення i нести за них ввдповщальшсть.
Стае очевидним необхвдшсть як1сних змiн у концептуально-змютових засадах професшно! подготовки майбутшх фахiвцiв початково! освiти. Особлива ввдповщальшсть, яка покладаеться сьогоднi на педагопв ще! ланки освiти, пов'язана з феноменоло-гiчною ознакою !х професшно! дiяльностi, ввд яко! залежить цiлiсний, гармонiйний розвиток учня не лише на перших етапах його шильного життя, а й устшне становлення особистосп впродовж навчання у подальших ланках освiти.
В1дтак, високий професiоналiзм i компетенцiя майбутнiх фахiвцiв - педагогiв початково! ланки освгга - безпосереднiх учасник1в та органiзаторiв iнновацiйного освггаього середовища, мають бути ознаками сучасно! школи. Водночас, вища педагопч-на освiта, як зауважуе М. С. Каган, орiентуеться,
перш за все, на «подготовку «вчителя-предметника», який волод!е бшьш-менш ефективною методикою на-вчання основам свое! науки, а не «Вчителя-художника», котрий покликаний формувати Людину як цЛСну та уткальну Особисткть, що вщповвдае запитам нового юторичного типу культури XXI ст» [3].
Аналопчну точку зору знаходимо у працях !нших заруб1жних дослвднишв, що формулюють пев-ну кризову ситуацш у вищш освт сьогодення, окре-слюючи И як: «освиу проти таланту» (К.Робшсон), «ушверситет у ру!нах» (Б.Рщнгс), через втрату ниш цим сощальним шститутом сво!х важливих функцш (досягнення досконалосп розуму, культуротворення тощо) [4, 5].
Нова парадигма вищо! освгти - парадигма гу-машстична за своею суттю, передбачае, що И головною ланкою буде окрема людина. Максимальне роз-криття И !ндивщуальних зд1бностей, неповторних, уткальних особливостей псих1ки та штелекту стають головною метою всього освгтнього процесу [6].
3. Постановка завдання та мета дослщження
Стае очевидним, що вс зм1стов1, процесуальш й технолопчш компоненти сучасно! шновацшно! освгти мають бути спрямоваш на р1зноб1чний розви-ток особистосп, на формування у не! образу свгту, що змшюеться. Це дае !й можливють усвщомлювати свою ушкальшсть, несхож1сть, неповторшсть за до-помогою рефлекси 1 творчосп.
Серед широкого спектру, багатовар1антност1 педагопчних технологш створення вщповвдного освгтньо-розвивального середовища сучасного осв1т-нього закладу значного поширення в психолого-педагопчнш лгтератур! набула !дея естетизацИ на-вчально-виховного процесу, що передбачае у першу чергу фшософсько-щейне переосмислення сутносп естетичного у структур! сучасно! особистосл та з'ясування провщних чинник!в формування естетич-но! сввдомосп молодо! людини епохи шформацшно-го сустльства.
Мета статт! - з'ясувати так системоутворююч! складов! зм!сту тдготовки майбутн!х учител!в до професшно! д!яльностг характеристика сучасного соц!окультурного середовища, педагопчний потенщ-ал естетичного та сучасш функц!! естетотерап!! у створенн! розвивального середовища початково!' ланки освгти.
4. Анал1з естетичноТ складовоТ сучасного освгтнього середовища та вивчення майбутшми педагогами початковоТ школи функц1й та засоб1в естетотерапп.
1снуе достатня кшьшсть характеристик ! ви-значень сучасного сустльства (постшдустр!альне, гло-бальне, технотронне, !нформац!йне, постеконом!чне, ф!нансове тощо), але вс! вони сп!льн! в одному: втрата духовних ор!ентац!й у результат! економ!зацй ! прагма-тизац!! призвела до утворення сусп!льства споживання, або масового сустльства. Масова людина - це людина «звичайна», «переачна», шдвладна ман!пуляц!ям свь дом!стю, що стали звичною нормою, а не винятком у сучасному сощальному середовищ! [7].
Особливо важливою в контекст! агресивно-деструктивного психолого-педагог!чного впливу на сучасну особист!сть, що розвиваеться, стае проблема загального культурного занепаду, яку вчеш у першу чергу пов'язують з деструктивною за сво!м характером фшософ!ею та естетикою постмодерн!зму та пос-тпостмодерн!зму друго! половини ХХ столгття. Для ц!е! течй' характерне досить прим!тивне, бездуховне тлумачення людсько!' чуттевост!, яка, за Ж. Лютаром, мае бути спонтанною, розкутою, шстинктивною, тобто н!яким чином не тдготовленою вс!м попере-дн!м культурним розвитком до збшьшення в н!й людяностг «Постмодершзм старанно намагаеться повернути людство, особливо молодь, до перв!сного стану». На засадах тако! чутливост! вщбуваеться «ашмал!защя» людини, що приводить !! у стан ди-кунства. Створюеться досить небезпечний для людсько! свщомосп еко-сощально-шформацшний стан: пот!к негативно! шформацп, що обрушуеться на сучасну дитину молодшого шк!льного в!ку, стае позамежним подразником, таким, що викликае пе-резбудження та зриви в робот! нервово! системи дитячого оргашзму.
За даними досл!дження Ю. Дрешер та Т. Клю-ченко, найб!льш складними психотравмуючими си-туацгями, що потребують допомоги педагога початково! ланки освгти, е: розлучення в сш'! або його загроза, хвороба, втрата родич!в, страх, розчаруван-ня, тривога, хвилювання, конфл!кти з оточуючими, особистюш конфл!кти [8].
Найб!льш повною картина негативних дш на-вколишнього середовища представлена в дослщжен-нях сучасних вчених Ними вид!лен! так! чинники деструктивного впливу на особиспсть школяр!в початково! ланки освгти: телебачення та вщео; ком!кси; перенавантаження орган!в чуття; ранне тренування штелекту; комп'ютерн! !гри; алкоголь та наркотики; душевш травми (пригн!чен!сть, поверхов!сть, пасив-н!сть, в!дчуження м!ж батьками, страх); розбещува-льн! до; рад!оактивне забруднення [9].
За досл!дженням медик!в 60 % сучасних дгтей знаходяться в сум!жних станах неврастенп, астени, психастенп; типовою стае емоц!йна депривац!я дгтей, переживания дитиною емоцшного в!дчуження та ввдчуття самотност!; негативна «Я» - концепщя, неадекватна самооц!нка, низький стутнь самосприйнят-тя тощо.
Варто враховувати й фшософсько-педагопчну проблематику досить поширено! на сьогодш авторитарно-бездуховно! практики освгти, що призводить учня початково! школи до стану сощально! апатич-носп, шк!льно! агресивност!, «обезлюдненосп» у вщносинах з педагогом та душевного дисбалансу стосовно бачення себе в майбутньому, загально! де-естетизаци та дегармон!зац!! у ввдносинах дитини з! Всесв!том.
Тому естетичному контексту психолого-педагопчно!' подготовки майбутнього педагога початково! ланки освгти ниш належить вир!шальна роль.
По-перше, естетичне е одним !з засоб!в яшсно-го вдосконалення людсько! природи: естетичне вихо-вання е неввд'емною складовою загального виховання
людини, яке спрямоване на формування певно! моде-л1 ïï ставлення до свпу.
По-друге, ниш естетичне набувае особливого функщонального значення в життедГяльносп людини. Завдяки свош ушкальнш саногеннш (зцшюючш, оздоровчш) функци воно надае можливГсть вщнов-лення единоï картини свиу, повертае людину до стану психолог1чно1 стшкосп (М. Киященко) [10]. Тому проблема оволодшня педагогом естетотерапевтич-ною функщею задля створення ефективного освгт-ньо-розвивального середовища потребуе науково-практичного виршення.
ПорГвняльний аналГз впчизняного та зарубГж-ного досвгду використання естетотерапевтичних методик у педагопчнш дГяльносп показав, що питан-ням психотерапевтично1 та психолого-педагопчно1 допомоги особистосп в подоланш стресових ситуа-цш i стимулюванню процесГв самоаналГзу, самовиз-начення, самоактуалiзацiï сучасно!,' людини, ïï пошуку власного «Я», присвячено багато наукових праць зарубiжних вчених-психотерапевтiв (Г. Гарднер, Е. Ейдемшлер, Х. Кедьюсон , Г. Курц , Ч. Шеффер , Л. Штейнхард, В. Юстицкис та ш.) Серед закордон-них учених необхгдно вiдзначити тих наукових дос-лгднишв, як1 намагаються об'еднати зусилля психо-логiв i педагогiв у виршенш проблем сучасноï особистосп i допомогти ш у самореалiзацiï' (I. Вачков, Т. Грабенко, Т. Зшкевич-£встигнеева, О. Копитiн, Т. Медведева, Л. Назарова, В. Петрушин, Д. Соколов, I. Шишова та ш.) Починаючи з 2001 року, захищено ряд дисертацiй з психологи та педагопки, в яких у про-фесiйну подготовку фахiвцiв, що працюють з рiзними соцiальними категорiями дггей, проектуються ефектив-нi технологiï психотераии: бiблiотерапiя (О. Юмiнова, Ю. Дрешер ), iгротерапiя (О. Тапiлiна ), арт-тератя (Л. Аметова, Т. Глухова, А. Гришина, Т. Колошина, Л. Лебедева, Л. Повстян, Ю. Умшна та iн.).
В украïнськiй психо лого-педагопчнш наущ зробленi лише окремi спроби використання потужно-го потенцiалу психотерапевтичних технiк i художнiх засобiв у робоп з окремими соцiальними групами i в iндивiдуальнiй роботi психолога з ктентом (О. Бреу-сенко-Кузнецов, Г. Побережна та iн.) Серед наукових розвгдок вiтчизняних вчених, найбшьш близькими до заявленоï проблеми, е ri, в яких розглядаються рiзнi аспекти естетичноï та психотерапевтичноï компетен-тностi сучасних психологiв i педагопв (В. Андруще-нко, Т. Зайчикова, М. Лещенко, Г. Локарева, О. Отич, А. Сущенко, Г. Тарасенко, О. Федш та ш.) Водночас украшськими вченими активно дослщжуеться уш-версальна концепцiя особистiсно-орiентованоï освь ти (I. Бех, I. Зязюн, О. Кононко, В. Кремень, О. Савченко та iн.). Особливий штерес у науковцiв викли-кае вивчення такоï форми активностi особистостi, як самотворення, яке здiйснюеться через самотзнання i саморегуляцiю та спрямоване на досягнення гармони людини зi Всесвггом на засадах педагогiчноï естетотерапи.
Мiждисциплiнарний пiдхiд до розгляду естетотерапи як фшософ^ко-естетично^ акмеологiчноï, психотерапевтичноï, психолого-педагогiчноï катего-рй' дозволив сформулювати ïï визначення: це самос-
тшна сфера iнтегративного наукового знання про засоби i методи створення педагогом психолопчно комфортного освггаього простору, здатного вщнови-ти природну гармонiю сучасно].' людини з навколиш-шм середовищем, надати ш можливосп Гндивщуаль-но-творчого саморозвитку. Естетотерапiя несе в собГ прихованi iнструкцiï' щодо збереження цшсносп i розвитку творчого потенцiалу особистосп, ïï духовного ядра [11].
На основГ аналiзу iсторико-педагогiчного дос-вщу пошук1в i виявлення естетотерапевтичноï скла-довоï процесу формування людськоï особистосп та розгляду основних закономiрностей i принцитв пе-дагогiчного проектування, нами видiленi функцiï естетотерапiï' в педагопчному процесi, як1 ми розгля-даемо в якосп важливих потенцшних можливостей естетотерапii в процесi самоствердження та саморозвитку сучасноï особистосп. До провгдних функцш естетотерапiï у професшнш дГяльносп педагога по-чатковоï' ланки освгга вiднесенi:
1. Катарсисна функщя (можливГсть естетоте-рапii «зшмати» негативнi ввдчуття i очищати емо-цiйно-чуттеву сферу людини вгд деструктивних пе-реживань);
2. Саногенна функщя навчання людини позитивному, конструктивному мисленню, що звер-нена до внутршшх резервiв самооздоровчоï пове-дшки людини;
3. Гармонiзуюча функщя, що забезпечуе опти-мальний взаемозв'язок людини з навколишшм мжро-i макросередовищем в площиш природного та соща-льного оточення людини, i, як окремГ, найважлившГ варГанти цього взаемозв'язку - гармошзащя вгдносин мГж педагогом i вихованцем, дитиною та ïï батьками ;
4. Творчо стимулююча функщя розвитку креативного потенщалу вах учасник1в педагопчного процесу (як головна мета Гндивгдуального розвитку особистосп, розкриття ïï неповторносп й ушкальносп);
5. АктивГзуюче-тзнавальна функцГя, яка спря-мована на прояв природноï потреби людини до по-шуку i розкриття «таемниць» життя, важливий i не-одмшний атрибут людини мислячоï', людини, що ро-звиваеться i формуеться на принципах активноï жаги до тзнання i формування власного свиотляду (функ-ця, яка забезпечуе реалГзащю найголовшших дидак-тичних завдань навчально-пiзнавальноï дГяльносп учасник1в педагопчного процесу);
6. Функщя накопичення позитивного Гндивщу-ального досвщу в процеа соцiалiзацiï особистосп, яка реалГзуеться в двох напрямках: як досвщ самоте-рапiï та самооргашзаци i як досвгд отримання пози-тивних сощальних контакпв з оточуючими (батьками , учнями , колегами , вчителями );
7. Функщя духовного збагачення i росту особистосп, як основна смислова гдея естетотерапевти-чного впливу на духовне ядро особистосп, на ïï людсьш сутшсш сили, як1 пов'язаш з головною жит-тевою атрибущею - формуванням духовно-мораль-них основ Гндивщуальносп людини, ïï самоорГента-щя в життевому просторГ за принципом вибору першорядного, духовного розвитку, який окреслю-еться категорГями одвГчних людських щнностей:
Життя, Добро, Любов, Свттло [12]. 1дея розробки та впровадження курсу «Естетотерашя» у шдготовку студенпв педагопчних спещальностей була здшс-нена автором на баз1 кафедри сощально1' педагопки i педагопки початкового навчання Полтавського державного педагопчного унiверситету îm. В. Г. Ко-роленка починаючи з 2002-2003 навчального року. Ниш вш мае досить високий рейтинг серед студен-тiв, зокрема серед студенпв заочного вiддiлення, якi активно випробовують естетотерапевтичнi техноло-гiï у власнш педагогiчнiй дiяльностi. Щорiчно на кафедрi початковоï i дошк1льно1 освiти захищаються курсовi, дипломнi та магiстерськi науковi проекти з естетотерапевтично! освiти майбутшх вчителiв по-чатковоï ланки освгти.
Важливим елементом навчання майбутнiх пе-дагогiв використанню засобiв естетотерапiï у профе-сшнш дГяльносп е ознайомлення студентiв з рГзно-манiттям юнуючих психотерапевтичних практик. Видiлення численних видГв естетотерапевтичного впливу на особистють здшснено нами за 1'х можливь стю створювати психолопчно комфортш естетизова-m умови для пiзнавальноï дГяльносп та творчоï само-реалiзацiï учшв початково1' школи та педагогiв. Зага-льна класифжащя вах видГв та засобiв естетотерапiï передбачае основш видовГ групи, що формуються за критерiем основного засобу впливу. Найбшьш ефек-тивними видами естетотерапп в зазначенш класифь кацй' можна вважати так1:
1) природт види естетотерапй: лiтотерапiя, кольоротерашя, свiтлотерапiя, аеротерапiя, акватера-тя, анiмалотерапiя, ароматерапiя, кiнезiтерапiя та iнтегративна тсочна терапiя;
2) соцiальнi види естетотерапп: тератя рель гiею, логотерапiя, маматератя, холдинг -терапiя, телефонна та 1нтернет-тератя, Delete-терапiя, смь хотерапiя, сльозотерапiя, трудотерашя, хобi-терапiя, котерапiя;
3) мистецьш види естетотерапй': арт-тератя, музикотерапiя, бiблiотерапiя, танцювальна терапiя, фототерапiя, фольклорна арт-терапiя, тсенна тератя, казкотерапiя, лялькотерапiя, Тгротерашя, театрально-драматична дГяльшсть, епiстолярна тератя [11].
Особливого значения у процеа опанування педагогами початково1' ланки освгти основ естетоте-рапiï набувае розроблений семиступеневий змютовий алгоритм навчання педагопв естетотерапiï:
1) видiления (актуалiзацiя) педагопчного по-тенцiалу окремого засобу естетотерапп в контексп традицiйноï педагогiки (наприклад, казка, гра, стви, малювання тощо);
2) вивчення (ознайомлення) з психотерапевти-чними техшками, як1 передбачають використання засобу естетотерапй' основними науковими школами, дослщниками, мехашзмами корекцiйного впливу на особиспсть дитини та дорослого (наприклад, казко-тератя (терапевтична метафора), iгротерапiя, музи-котератя, арт-терапiя тощо);
3) вадпрадювання визначених програмою курсу технiк роботи з окремим засобом естетотерапп (наприклад, техшки казкотерапп, iгротерапiï, музи-котерапи, арт-терапiï тощо);
4) формулювання проввдних психолого-педагогiчних iдей у кожшй психотерапевтичнiй практицi;
5) моделювання основних шлях1в реалiзацiï психолого-педагогiчного потенцiалу засобу естетотерапп в поле сучасного педагопчного процесу;
6) визначення перспективних моделей педаго-пзацп психотерапевтичних практик у шдиввдуальнш професiйнiй дГяльносп вчителя, на професшно-практичному (у просторГ загальноосвiтнього навчального закладу) або науково-дослщницькому (у разГ обрання науково-педагопчного напряму у професш-нш дГяльностГ) рГвнГ;
7) участь студенпв, що виявили шдиввдуаль-но-професшний штерес до певного засобу естетотерапп в науково-практичних проектах-презентащях: науково-практичш студентсьш конференций, науковГ статп, захист курсових, дипломних та мапстерських дослГджень з естетотерапп, а також педагопчна практика, майстер-класи, ворк-шопи, психолого-педаго-пчш треншги [12].
5. Результати запровадження естетотерапй' у професiйну пiдготовку педагога початково'1 школи
Проведене теоретико-експериментальне досль дження тдтвердило Гдею дощльносп запровадження естетотерапп у виршення загальних завдань педаго-пчно1' корекцй' та формування особистосл сучасно1' дитини епохи духовно-еколопчно1' кризи.
Своерiднiсть i унiкальнiсть естетотерапевтичного впливу на особиспсть в освгтньому середо-вищГ, використанню якого навчають майбутнiх учи-телiв початково1' школи, полягае у його двовектор-тй дп на обох учаснишв процесу - на вчителя i на учня. У спецiально розроблених психолого-пе-дагогiчних технологiях з використанням таких засо-6Гв естетотерапiï, як казка, гра, природа, спшкуван-ня, мистецтво тощо, актуалiзуеться потужне естето-терапевтичне поле цих засобiв: шд його терапевти-чну, гармонiзуючу дш потрапляють емоцшно-чуттева, iнтелектуальна i духовно -особиспсна сфе-ри як дорослого так i дитини. Вщзначимо, що, на вщмГну вщ класичного розумшня функцш терапевта в психотерапп (зокрема арт-терапiï), функцп педагога в психолого-педагопчному середивищi гумаш-стично1' «людиноцентристсько1» педагогiки мають свою сшцифГчну ознаку: учитель, вихователь е ак-тивним спiвучасником i суб'ектом взаемодп у педа-гопчному середовищi, вш разом з учнем стае будь вельником власно1' особистосл на засадах духовнос-л, вщкритосл вщносин i оптимГстичного свтто-сприйняття.
6. Висновки
Естетотерашя, як смислова квштесенщя есте-тизацп сучасного педагогiчного середовища, являе собою таку систему психолого-педагогiчних впливГв яка базуеться на штегративному використаннi майбутшми педагогами мистецьких, соцiальних та при-родних засобiв у навчально-виховному процесi початково!' школи з метою подолання негативних емоцш-но-чуттевих станiв та створення особливих умов в
освиньому просторГ щодо творчого розвитку уах суб'екпв педагопчно1' ди.
В межах ще1" парадигми вищо1' педагопчно1' освгти ввдбуваеться переорГентацГя освпнього процесу на особиспсть, кристалГзуеться його людино-центричшсть, утворюеться нова естетотерапевтич-на за своею суттю аксюсфера вищо1' освГти, яка, у свою чергу, продукуе та трансформуе на учня початково!' школи морально -етичш, духовно-естетич-ш засади самодостатносп, самореалГзаци та самоа-ктуалГзаци.
Лпература
1. Сластенин, В. А. Педагогика: Инновационная деятельность [Текст] / В. А. Сластенин, Л. С. Подымова. - М.: ИЧП: «Издательство Магистр», 1997. - 224 с. - С. 73-79.
2. Алексеенко, Т. Ф. Бша книга нацюнально1 освгш Украши [Текст] / Т. Ф. Алексеенко, В. М. Анщенко, Г. О. Балл та ш.; за заг. ред. акад. В. Г. Кременя; НАПН Украши. - К.: 1нформ. системи, 2010. - 342 с. - С. 56.
3. Каган, М. С. Системно-синергетический подход к построению современной педагогической теории [Текст] / М. С. Каган. - Синергетическая парадигма. Синергетика образования. - М.: Прогресс-Традиция, 2007. - С. 212-245.
4. Ридингс, Б. Университет в руинах [Текст] / Б. Ри-дингс. - М.: Изд. Дом Гос. Ун-та - Высшая школа экономики, 2010. - 304 с.
5. Робинсон, К. Образование против таланта [Текст] / К. Робинсон. - М.: Манн, Иванов и Фербер, Эксмо, 2013. - 336 с.
6. Чумак, О. В. Парадигма освгш XXI столптя: гнно-вацшт аспекти [Текст] / О. В. Чумак. - Особиспсть у единому освпиьому простора - ЗапорГжжя, 2012. - Режим доступу: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp7/ konf1/Chumak.pdf
7. Кремень, В. Г. Особиспсть у сучаснгй цивЫзаци: освинш контекс [Текст] / В. Г. Кремень // Университеты. Наука и просвещение. - 2009. - № 1. - С. 28-32.
8. Дрешер, Ю. Н. Библиотерапевтическая деятельность библиотек в контексте информационно-психологической безопасности [Текст] / Ю. Н. Дрешер, Т. И. Ключен-ко. - Казань, 2002. - Режим доступа: http://www.gpntb.ru/ win/inter-events/crimea2002/trud/ sec1114/doc77.HTML
9. Гёбель, В. Ребёнок. От младенчества к совершеннолетию [Текст] / В. Гёбель, М. Глёклер; пер. с нем. под ред. Н. Федоровой. - М.: Энигма, ООО Фирма Изд-во АСТ, 1998. - 592 с.
10. Киященко, Н. И. Эстетика - философская наука [Текст] / Н. И. Киященко. - М.: Изд. дом Вильямс, 2005. - 592 с.
11. Федш, О. А. Естетотератя [Текст]: навч. пос. / О. А. Федш. - 2-ге вид., пер. та доп. - К.: «Видавництво «Центр учбовоï лггератури», 2012. - 304 с.
12. Федш, О. А. Теор1я i практика тдготовки педагога до використання засобiв естетотерапи у професшнш дiяльностi [Текст]: дис. ... д-р пед. наук / О. А. Федш. - К., 2010. - 500 с.
References
1. Slastenin, V. A., Podumova, L. S., (1997). Pedagogy: Innovational activities. Moscow: MastersPublisher, 224, 73-79.
2. Alekseenko, T. F., Onychenko, V. M., Ball, G. O. et. al; Kremen, V. G. (Ed.) (2010). White Book of National Education of Ukraine. Kyiv: Informationalsystems, 342, 56.
3. Kagan, M. S.(2007). System-synergetic approach towardsconstruction of the Modernpedagogic theory. Syner-hetycheskaya paradigm. Synergetics education. Moscow: Progress-Tradition, 212-245.
4. Ridings, B. (2010). University in ruins. Moscow: Publishing house, 304.
5. Robinson, K. (2013). Education against talent. Moscow: Mann, Ivanov and Ferber, Eksmo, 336.
6. Chumak, O. V. (2012). Paradigm Education XXI century: innovative aspects. Personality in a single educational space. Available at: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/ pag-es/vyp7/konf1 /Chumak.pdf
7. Kremen, V. G. (2009). Personality in the modern civilization: the educational context. Universitates: Science and Education, 1, 28-32.
8. Drescher, U. N., Klyuchenko, T. I. (2002). Bilbo-therapeutic activities of the libraries in the context of information and psychotherapeutic security. Kazan. Available at: http : //www. gpntb. ru/win/inter-events/crimea2002/trud/sec1114/doc77.HTML
9. Hëbel, V., Glockler, M.; Fedorov, N. (Ed.) (1998). Child:from infancy to adulthood. Moscow: Enigma - AST Publishing House, 592.
10. Kiyashchenko, N. I. (2005). Aesthetics - philosophical science. Moscow: Publishing house. Williams House, 592.
11. Fediy, O. A. (2012). Aesthetotherapy. Kyiv: "Publisher" Center of educational literature ", 304.
12. Fediy, O. A. (2010). Theory and practice of training teachers to use of Aesthetotherapy in their professional activity. Kyiv, 500.
Дата надходження рукопису 18.01.2016
Федш Ольга Андривна, доктор педагопчних наук, професор, завГдувач кафедри, кафедра початково1' i дошк1льно1' освпи, Полтавський нацюнальний педагопчний ушверситет Гм. В. Г. Короленка, вул. Остро-градського, 2, м. Полтава, Украша, 36000 E-mail: olga_fedij@mail.ru
