CC BY
13
УДК 373.011.3-051:37.015.31-053.5:615.85
АНТОН1НА ЗА1ЧКО
https://orcid.org/0000-0003-4424-9142 [email protected] аспiрантка
Полтавський нащональний педагогiчний унiверситет iменi В. Г. Короленка
м. Полтава, вул. Остроградського, 2
П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО1 ЛАНКИ ОСВ1ТИ ДО ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В ЗАСОБАМИ ПЕДАГОГ1ЧНО1 Б1БЛЮТЕРАПП
Розглянуто тдготовку майбуттх учителiв початковог ланки освти до формування ключових компетентностей молодших школярiв засобами педагогiчноi бiблiотерапii. Визначено мiждисциплiнарне походження останньог, зумовлене тльтстю трактувань и функцт i засобiв. Вказано, що сучасний учитель повинен послiдовно готувати дтей до самоосвти i самовиховання, створювати сприятливi умови для розвитку тзнавального iнтересу, формувати ключовi компетентностi засобами педагогiчноi бiблiотерапii. Головну увагу звернено на формування в учтв ттересу до книги як джерела чуттевого вiдродження та мiцностi моральних iдеалiв, тдготовки дитини до свiдомого вибору книги, стткого усвiдомленого читання. Констатовано, що важлива роль вiдводиться педагогiчнiй бiблiотерапii як рекреацттй технологи у гармотзацп духовного стану особистостi. Охарактеризовано психолого-педагогiчний потенщал педагогiчноi бiблiотерапii, який реалiзуеться завдяки позитивному впливу книги i читання на внутршнт свт, емоцп та цттст орiентири особистостi. Показано конкретт методики i техтки у професттй дiяльностi майбуттх учителiв школи I ступеня. Вiдзначено системну роботу в^х учасни^в освтнього процесу з використанням елементiв педагогiчноi бiблiотерапii у навчально-виховному процесi, що сприяе формуванню у дитини навичок адаптацп до життя, и духовному розвитку i творчому зростанню. Зазначено, що майбутнш учитель школи I ступеня мае бути не лише фахово тдготовленим до професiйноi дiяльностi, а й вмти самостшно орiентуватисяу новому потоц знань i сучасних педагогiчних технологт, творчо виршувати профестш завдання, мати динамiчне, позбавлене стереотитв мислення.
Ключовi слова: бiблiотерапiя, педагогiчна бiблiотерапiя, ключовi компетентностi, тдготовка майбуттх учителiв початковоi ланки освти.
АНТОНИНА ЗАИЧКО
аспирантка
Полтавский национальный педагогический университет
имени В. Г. Короленко г. Полтава, ул. Остроградского, 2
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОГО ЗВЕНА ОБРАЗОВАНИЯ К ФОРМИРОВАНИЮ КЛЮЧЕВЫХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ СРЕДСТВАМИ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ
БИБЛИОТЕРАПИИ
Рассмотрена подготовка будущих учителей начального звена образования к формированию ключевых компетентностей младших школьников средствами педагогической библиотерапии. Определено междисциплинарное происхождения последней, что обусловлено большим количеством трактовок ее функций и средств. Отмечено, что современный учитель должен последовательно готовить детей к самообразованию и самовоспитанию, создавать условия для развития познавательного интереса, формировать ключевые компетентности средствами педагогической библиотерапии. Главное внимание обращается на формирование интереса к книге как источника чувственного возрождения и прочности нравственных идеалов, подготовки ребенка к сознательному выбору книги, устойчивого осознанного чтения. Констатировано, что важная роль отводится педагогической библиотерапии как рекреационной технологии в гармонизации духовного состояния личности. Охарактеризован психолого-педагогический потенциал педагогической библиотерапии, который реализуется благодаря положительному воздействию книги и чтения на внутренний мир,
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
эмоции и ценностные ориентиры личности. Представлены конкретные методики и техники в профессиональной деятельности будущих учителей начальной школы. Определено, что системная работа всех участников образовательного процесса с использованием элементов педагогической библиотерапии в учебно-воспитательном процессе способствует формированию у ребенка навыков адаптации к жизни, его духовному развитию и творческому росту. Указано, что будущий учитель школы I степени должен быть не только подготовленным к профессиональной деятельности, но и уметь самостоятельно ориентироваться в новом потоке знаний и передовых технологий, творчески решать профессиональные задачи, иметь динамичное, лишенное стереотипов мышление.
Ключевые слова: библиотерапия, педагогическая библиотерапия, ключевые компетентности, подготовка будущих учителей начального звена образования.
ANTONINA ZAICHKO
postgraduate student Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University,
Poltava, 2, st. Ostrogradskoho
PREPARATION OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS TO FORM THE KEY COMPETENCES OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN BY MEANS OF PEDAGOGICAL BIBLIOTHERAPY
The priority of modern education is the formation of the key student's competencies to ensure his/her successful self-realization in learning and life. The potential of pedagogical books seems especially significant now when the concept of a new Ukrainian school has been introduced where the emphasis on the book importance, its educative, educational and therapeutic functions in the educational process of the primary school is stated. At the same time a junior pupil feels extremely high psychological and informational load related to the big amount of information. It becomes actual to use a qualitatively new technology on the initial stage of education such as pedagogical bibliotherapy. Pedagogical bibliotherapy is the branch of psychological and pedagogical knowledge that deals with healing effect of the books on the human psyche spicifically cathartic influence of the informational and spiritual harmony on the individual. The main purpose of the pedagogical bibliotherapy is to update the personality-ideological position of the pedagogical process's subjects; create a psychological comfortable educational environment and develop an optimistic view of life and change children's reactions to a situation that affects their emotional and sensitive sphere by expanding their experiences and feelings. The purpose of the article is to ground theoretically the importance of training future ofprimary school teachers to form the key competences of junior schoolchildren by pedagogical bibliography means. The professional training aims at improving the facilitator, coach and mentor's roles of a teacher that will ensure the introduction of such new technologies that are particular relevant for today's pedagogical science. The future teachers' professional training should aim not only at the learning knowledge of general professional and occupational courses, but also at promoting the ideas of child-centeredness in the upbringing a highly educated, responsible citizen and patriot. The article's purpose is the theoretical substantiation of the preparation offuture primary school teachers to the key competences' formation of primary pupils by means of pedagogical bibliotherapy.The psychological and pedagogical potential of pedagogical bibliotherapy is realized due to the books and reading healing influence on the inner world, emotions and values of a person. Specific methods and techniques are implemented in the future teachers' professional activities. The necessity of systematic work of all participants in combination with the use ofpedagogical bibliotherapy which contributes to life skills formation, spiritual development and creative growth is determined. The future teacher of the first school grade should be not only professionally trained for academic activity but also be aware of new scientific knowledge and advanced technologies, be able to solve professional tasks creatively, have flexible, dynamic and open-minded thinking.
Keywords: bibliotherapy, pedagogical bibliotherapy, key competences, training future teacher ofprimary
school.
Кардинальш перетворення, що ввдбуваються у втизнянш освт у зв'язку з штегращею Укра!ни з европейським освгтшм простором, суттево впливають на стратепю оргашзаци навчального процесу в освгтшх закладах. З огляду на це особливо! актуальносп набувае для педагопчно! науки i практики покращення професшно! тдготовки безпосереднього фасилиатора i наставника у навчально-виховному процеа, який забезпечить впровадження яшсно нових технологш в дiяльностi ново! школи. Сучасна дитина вiдчувае надзвичайно висок! психолопчш та шформацшш навантаження, пов'язаш з постшно зростаючими темпами виробництва, стр!мким збшьшенням обсягш шформацп, i це порушуе !! емоцшно-почуттевий св!т.
Сприйняття майбутнiм учителем початково! ланки освiти учня як найвищо! цiнностi нацiлюe на переосмислення традицшних форм i методiв навчально-виховного впливу, пошуку нових ефективних технологiй на засадах компетентшсного пiдходу.
До сучасних шновацшних технологiй належить педагогiчна бiблiотерапiя - рекреацiйна технологiя в гармошзацп духовного стану особистостi. I! вдея полягае в тому, щоб обмежити негативнi впливи з навколишнього середовища, зберегти духовно-цiннiснi орiентацiI учнiв, сформувати в них ключовi компетентностi, творче i креативне мислення, вмiння ефективно вирiшувати складнi проблеми власно! життедояльносп.
На всiх етапах юторп сустльства йому було властиве прагнення до знань, розширення пiзнання свiту, збагачення духовносп i це прагнення реалiзовувалось через книгу. Потенцiал педагогiчноI бiблiотерапiI бачиться особливо вагомим нинi, коли продовжуеться процес втiлення у життя концепцп ново! украгнсько! школи, яка по-новому позицюнуе важливiсть книги, и виховно1, навчально1 та терапевтично1 функци в освiтньому просторi школи I ступеня. Ниш ведомо про усшшш спроби у наданнi психотерапевтично1 допомоги д^ям за допомогою книг, фрагменпв книг, аудiо- i вiдеозаписiв книг та шших читацьких засобiв впливати на проблеми, що виникають у спшкуванш, ускладненi в навчаннi, подоланш труднощш соцiалiзацiI, адаптацп у соцiумi тощо. Педагогiчна бiблiотерапiя вiдкривае новi можливостi для духовного зростання особистосп школяра, сприяе розвитку його творчих здiбностей, пiдвищенню освiтнього рiвня, полшшенню фiзичного i психiчного стану шляхом впливу на емоцшно-почуттеву сферу дитини.
Як наукова галузь бiблiотерапiя виникла в першiй чвертi ХХ ст. Рiзнi И проблеми дослiджували багато зарубiжних вчених, зокрема: Б. Беттельгейм, Д. Бретт, I. Борецка, I. Вельвовський, Ж. Вертш, Ю. Дрешер, О. Кабачек, М. Молiцька, I. Тiхомiрова й iн.
В Укра!ш бiоблiотерапiя е порiвняно новою педагопчною технологiею, И теорiя i практика до^джеш явно недостатньо. Разом з тим деяк проблеми розвитку бiблiотерапiI, застосування II в робот з учнями, в тому числi молодшими школярами, вiдображенi в науковому доробку украшських дослiдникiв Ж. Вертiк, Д. Ьаницько!, Т. Каламай, I. Карiвець, I. Ногачевсько!, Л. Лугово!, Ю. Стадницько!, Ю. Степури, О. Федш та iн.
Науковцi вивчають теоретичш основи бiблiотерапiI, аналiзують И з позици рiзних галузей знань: медицини, бiблiотекознавства, бiблiосоцiологiI, психологи, педагогiки й ш. Сформувалось калька наукових напрямшв, в яких виокремлюються аспекти бiблiотерапiI в зв'язку з дослiдженням шших явищ та процесiв: вивчення можливостей корекцшно-розвивально! роботи з диьми засобами казки як iнструмента бiблiотерапп; з'ясування напрямiв i методiв роботи з диьми, що мають проблеми зi здоров'ям; аналiз механiзмiв компенсаторного читання; вдосконалення психосоцiальноI роботи з учнями; окремий вид естетотерапп в педагопчнш дiяльностi; окремий соцiально-педагогiчний заиб виховання молодших школярiв у дiяльностi педагогiв.
Метою статтi е теоретичне обгрунтування пiдготовки майбутнiх учителiв початково! ланки освии до формування ключових компетентностей молодших школярiв засобами педагопчно! бiблiотерапiI.
Проведений аналiз вiтчизняноI та зарубiжноI фiлософськоI, психолого-педагогiчноI та художньо! лiтератури свiдчить про неоднозначнiсть тлумачення термiна «бiблiотерапiя». Воно вiдрiзняються за галузевими напрямками, але едине в тому, що це сфера дiяльностi на стику медицини, бiблiотечноI справи i педагогiки, пов'язана з активним залученням людини до читання ретельно пвдбрано! лiтератури з метою л^вання (вiдновлення) чи вирiшення особистих проблем у житп. Хоча про потужний вплив на людину через читання книг було вщомо вiддавна, тшьки в ХХ ст. вченi цшеспрямовано зайнялися цими дослiдженнями, постало питання вже не про «лiкування книгою», а про психолого-педагопчну допомогу людиш в критичних життевих ситуацiях.
Поняття «бiблiотерапiя» складаеться з двох ^в: бiблiо i тератя (вiд грецьких слiв ЫЬИв - книга, Мегарега - турбота, догляд, лiкування), тобто до^вно перекладаеться як книголiкування або л^вання книгою, що означае з'еднання в единий комплекс щонайменше трьох галузей науки. Одна належить наукам, котрi вивчають iнструментарiем бiблiотерапiI книгу (книгознавство, лiтературознавство, бiблiографiя, бiблiотекознавство); шша - наукам про душу людини, на яку бiблiотерапiя спрямована (психiатрiя, психотерапiя, реабiлiтологiя); третя
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
- наукам про читання, що зв'язуе першi двi воедино i забезпечуе дieвiсть бiблiотераm! (психологiя читання, педагогiка читання) [1].
Це дае тдстави стверджувати про рiзнi пiдходи у визначент сутностi, структури й основних функцш бiблiотераm!. Остання пережила багато дефшщт, вироблених в межах дисциплш, у ствавторстм з якими бiблiотерапiя створювалась. Тож вважаемо за дощльне вивести свое тлумачення термiна «^блютерашя» для актуально! педагопчно! проблеми, яку ми розглядаемо.
Педагопчна бiблiотерапiя - це галузь психолого-педагогiчних знань про позитивний вплив книги на психiку людини. Орiентуючись на сучаснi завдання освпи, зусилля педагогiв мають бути спрямоваш на «досягнення щастя людини», розвиток творчих задатков, iнiцiативи, самостiйностi учшв, конкурентоспроможностi у рiзних сферах даяльносп, мобiльностi та надання консультативно! психолого-педагопчно! допомоги i пiдтримки у подоланш рiзних гострих життевих проблемах, мiжособистiсних конфлiктiв, вмiло використовуючи технологи, методи i засоби педагопчно! бiблiотераm! в навчально-виховному процесi школи.
Реалiзацiя окреслених цшей реалiзовуеться через ряд функцш, як виконуе педагогiчна бiблiотерапiя, а саме: оздоровча, виховна, психолопчна, естетична. Вони грунтуються на особистiсному пiдходi до дитини або типолопчно! групи учнiв з урахуванням специфiки жанрш лiтератури, тематики навчального заняття, змюту i часу занять (ранок, обвд, вечiр, весна, лiто, осiнь, зима), психолопчного (психiчного) стану та творчих штересш дитини.
Оздоровчi функцл сконцентроват на розвитку фiзичних якостей учшв i змiцненнi (збереженнi) !хнього здоров'я; формувант здорового способу життя; усвщомлент правильного та здорового харчування; дотримант особисто! гiгiени, статево! грамотностц профшактищ шк1дливих звичок; активному способi життя; педагопчнш тдтримщ дiтей-iнвалiдiв i дггей «груп ризику».
Виховна функцiя спрямована на розкриття творчого потенцiалу кожно! дитини; здатнiсть бачити та розумпи навколишнiй свiт, усвiдомлювати свою роль i призначення у життi; виршення ключових проблем самовизначення особистостi в контекст входження Укра!ни до европейського штелектуального iнтеграцiйного простору; формування в дпей почуття власно! гiдностi, постшного прагнення до духовно! досконалосл тощо.
Психологiчна функщя спрямована на розвиток уткальносп шдиввдуума; формування готовноста до самостийного дорослого життя; врахування рушшних сил психiчного розвитку молодшого школяра; становлення окремих псих1чних процес1в (тзнавальних, емоцшних, вольових) i характеристики вшових особливостей молодшого школяра у системi суспiльних ввдносин.
Естетична функцiя полягае у розумшш i сприйняттi явищ дiйсностi i культури крiзь призму прекрасного i потворного, трагiчного i комiчного; формуваннi естетично! свiдомостi; стимулюванш до катарсису духовно-чуттево! сфери; формуванш вмiнь i навичок творити красу у навколишнш дiйсностi, жити за законами духовносп i мистецтва.
Таким чином, педагопчна бiблiотерапiя виконуе роль психолого-педагопчно! реабiлiтацi! та п1дтримки. Це додаткова (окрема) терапевтична технология в навчально-виховному процеа освiтнього закладу, яка характеризуеться системою педагопчних заход1в, спрямованих на вiдновлення частково втрачених або ослаблених властивостей i функц1й оргатзму з метою максимально повного розвитку !! iндивiдуальних можливостей, оволод1ння системою знань, умж вибирати цiльовi та значенневi установки для сво!х дш i вчинк1в, адаптацИ' до розвитку свиу.
Успiх педагогiчно-бiблiотерапевтичного процесу суттево залежить вiд пiдготовки до нього. Вважаемо за доцшьне вивести методику педагопчно! бiблiотерапi! в контекстi освпньо! парадигми, яка мае кiлька етатв:
I. Пiдготовка вчителя. Складання програми роботи, пiдбiр лiтератури i лiтературних жанр1в за потребами кожного учня i конкретно! типологiчно! групи учшв. Виокремлення основних книг за жанрами, складання анотацш та рецензш. Складання орiентованого плану заход1в.
II. Складання анкети для дiагностики читацьких вподобань учнiв. Пiд час розмови з учнем вчитель ставить йому шлька питань, наприклад: «Яку роль книга ввдграе у твоему житп?», «Якому лiтературному жанру надаеш перевагу?», «Який твiй улюблений письменник?», «Чи е в тебе улюблена книжка? Хто !! автор? Яка назва?», «Яка книга i чому справила на тебе найбшьше враження?», «Персонаж! яких книг найбшьше схож1 на тебе?», «Яку книгу хочеш прочитати?», «Опиши свого улюбленого головного героя» тощо.
III. Складання списку необхщно! лператури. Визначаються конкретнi лiтературнi жанри, тексти, коректуеться до6!р книг.
Перед початком роботи з учнями майбутшм педагогам варто грунтовно продумати, як1 з основних техшк можуть дати найкращi терапевтичнi результати.
IndueidyanbHe читання тексту, книги. Учень перед читанням отримуе iнструкцiю: що i3 запропонованого списку вимагае його особливо! уваги, що може бути опущене, що з прочитаного необхвдно порiвняти iз сво!м досвiдом, що по^бно негайно перевiрити на практищ. Шсля того, як учень прочитае книгу, проводиться бесiда: «Що особливо щкавого дiзнався?», «Яку користь з цього отримав?», «Що викликало сумшв, побоювання?», «Що залишилося неясним?», «Як ставишся до персонажiв?».
Групове читання. Читання тексту об'еднаною групою оаб або обраним лвдером групи. Форми роботи: бiблiотечнi уроки; лiтературнi вшторини; театралiзованi бiблiотечнi свята; лiтературнi вечори; гуртки гучного i виразного читання; театр книги тощо.
Читання або прослухування терапевтичних текслв iз використанням iнших засобiв естетотерапп (арома-, музико-, лялько-, пiсочна терапiя тощо).
Обговорення лиератури i лiтературних жанрiв.
Написання листа (етстолярна терапiя). Форми роботи: лист до уявного (реального) друга; лист до батьшв; лист самому собi (до свого кращого «Я», до свого поганого «Я»); лист до себе в майбутне чи в минуле; лист до улюбленого героя (лиературного, юторичного, кумира); лист до залежносп.
«Живий театр». Споиб роботи з методикою театралiзацiï, який полягае в тому, що учасник стае кимось iншим, нiж насправдг Вiн не прикидаеться i це тягне за собою вс на^дки «бути кимось iншим», дае змогу бути в ролi слiпого, хворого або нещасного, а також у ролi явищ (бурi, дощу, заметш) та емоцiй (радiсть, ненависть, злють ). Найпростiшим варiантом «бути в ролЬ> е розмова, коли учень вдентиф^еться з героем, про якого говорить.
У терапевтичному процесi можуть брати участь ва учасники освинього простору (педагогiчний колектив, психолог, бiблiотекар, батьки). Варто враховувати, що здшснювати його потрiбно тiльки на засадах особистiсно-зорiентованого пiдходу.
Ефективнiсть педагогiчно-бiблiотерапевтичного процесу значною мiрою залежить вiд т1сно! спiвпрацi з батьками учшв. Бажано, щоб спочатку батьки пройшли певний терапевтичний курс, а полм вдома, за рекомендащями, продовжували педагогiчний бiблiотерапевтичний процес вчителя. Це допоможе дням п1дтримати вiру у сво! можливосп та в себе.
До альтернативних засобiв педагогiчноï бiблiотерапiï вiдносять: друковаш, електронi та змiшанi (iнтерактивнi) джерела шформаци. До друкованих засобiв традицшно вiдносять тдручник, книгу, журнал, газету, буклет. На сьогодш у пошуках способiв залучення читачiв i автори, i видавщ, i книготорговцi постшно винаходять новi форми. ïх можна роздшити на двi групи: багатотиражш i «хенд-мейд» книги. Багатотиражнi книги зумовлюються стандартним вимогам на вiдмiну ввд iншоï форми «хенд-мейд».
Для роботи з молодшими школярами майбутнш педагог повинен пiдбирати книгу не лише за ïï iнформативною наповненють, а й за естетичним виглядом. Книга мае бути шюстрованою, мiстити рiзнi додатковi завдання тощо. Це можуть бути книги з текстом, незвичними конструкщями, вирiзаними героями, бо вони мотивують дiтей бути зацiкавленими у шзнавальнш дiяльностi i вiдчувати себе частиною процесу. У терапевтичнш роботi можна використати техшку написання або створення книги за власним смаком. Шд час створення цiеï книги ввдбуваеться процес «граючись навчаюсь читаю».
Iншi недрукованi книги е своерiдною «конвергенщею», коли вони супроводжуються мультимедiйним матерiалам. Це може бути й аудю- i вiдеозаписи, прикладенi до видання, додатковi можливостi у виглядi надання книги в рiзних електронних форматах. 1нтерактивш додатки книги бiльш щкавими для сучасних дiтей, оск1льки в них оригшальний виклад тексту, можливють змiнювати дiï персонаж1в, е можливють завершити iсторiю сво1'ми мiркуваннями. Процес поширення iнтерактивностi пiдручникiв лише починаеться, тому завдання майбутнього вчителя - бути готовим до роботи з такими виданнями i додатками на електронних пристроях, удосконалювати постшно сво1' професшш здiбностi i вивчати новi тенденцiï свiтового розвитку.
Пiдготовка майбутшх вчителiв початково1' ланки освiти до реалiзацiï формування ключових компетентностей учшв засобами педагогiчноï бiблiотерапiï е системою оргашзащйних i педагогiчних заходiв, яш забезпечують майбутньому педагогу професiйну спрямоватсть знань, умiнь та навичок на основi компетентнiсного навчання. Вона е одним iз
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА сучасних напря]шв професiйно-педагогiчноï тдготовки майбутнiх вчителiв початково1 школи, в процеа hkoï студенти мотивуються до використання естетично-терапевтичних технологiй з учнями в навчально-виховному процесi [4].
Таким чином, анатз науково1 лiтератури дав можливють теоретично обгрунтувати пiдготовку майбутшх учителiв початково! ланки освiти до формування ключових компетентностей молодших школярiв засобами педагогiчноï бiблiотерапiï.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо у створеннi структурно-функцiональноï моделi пiдготовки майбутнього вчителя початково1 школи до використання засобiв педагопчно1' бiблiотерапiï у професiйнiй дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вертiк Ж. Еволюцш бiблiотерапiï як складово1 бiблiотекознавства/ Ж. Вертж. Науковi працi Нацiональноï бiблiотеки Украши iM. В. I. Вернадського. - 2011. - Вип. 29. - С. 202-209.
2. Ногачевська I. О. Потенщал бiблiотерапiï у психотерапевтичнш допомозi молодi / I. О. Ногачевська // Збiрник наукових праць РДГУ. - 2014. - Вип. 3. - С. 115-117.
3. Огар Е. Дитяча книга як об'ект сучасноï науки i критики / Е. Огар // Вюник Дншропетровського нацiонального унiверситету. - 2006. - Вип. 1. - С. 344-348.
4. Федш О. А. Естетотерапевтичний шдхвд до самовиховання майбутшх педагопв у процесi фаховоï тдготовки / О. А. Федш. - Умань: УДПУ iменi Павла Тичини, 2007. - С. 59-67.
REFERENCES
1. Vertik Zh. Evoljutsia biblioterapiji jak skladovoji bibliotekoznavstva [Evolution of bibliotherapy as a component of librarianship]. Naukovi pratsi Natsionalnoji biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskogo, 2011, vol. 29, pp. 202-209.
2. Nohachevska I. O. Potentsial biblioterapiji u psykhoterapevtychnij dopomozi molodi. Zbirnyk naukovykh prats PDHU, 2014, vol. 3, pp. 115-117.
3. Ogar E. Dityacha kniga jak objekt suchasnoji nauky i kritiky [Childrens book as an object of modern science and criticism]. Visnik Dnipropetrovskogo natsionalnoho. univtrsytetu, 2006, vol. 1, pp. 344-348/
4. Fedij O. A. Estetoterapevtichnij pidkhid do samovikhovannia majbutnikh pedagogiv u protsesi fakhovoji pidhotovky [Estetotherapeutic approach to the self-education of future teachers in the process of professional training]. Uman, UDPU imeni Pavla Tichiny, 2007, pp. 59-67.
Стаття надйшла в редакцЮ 01.06.2018 р
