американський економют Б. Селiгмен зазначив: "... цiна на державнi послуги складаеться почасти виходячи з безпосередньо'' зацiкавленостi окремих oci6, по-части виходячи з i'xHix економiчних можливостей, причому оцшка прямо пропор-цiйна можливостям"[3, ст. 387].
Е. Лшдаль також намагався довести що всi полiтичнi структури отримують певнi вигоди вiд державних видатюв, тому хоч би яю полiтичнi iнтриги не вини-кали навколо суспшьних товарiв, вони необхвдш всiм, навiть тим, хто не сплачуе податкiв. Природно, що таю вде! мали утопiчний характер. Той же Б. Селiнген з цього приводу слушно зауважив: "... подiбним твердженням явно бракувало реа-лiстичностi, оскiльки вони передбачали певний волюнтаристський порядок, за якого окремi особи зможуть взагат не вносити шяких коштiв для фiнансування урядових послуг" [3, ст. 398].
Водночас цштсть наукових дослiджень Е. Лiндаля, на наш погляд у тому, що в основу економiчноi' рiвноваги вш поклав суб'ективну кориснiсть суспiльного товару. Завдання фшансово!' полiтики, згiдно його теори, полягае в тому, щоб за допомогою рацiональноi' податково!' структури тдтримувати пропозицiю суспшь-них товарiв на певному рiвнi попиту.
Л^ература
1. Cohen Stuart A. I. On Progressive Taxation// Classics in the Theory of Public Finance/ Ed. by R.A. Musgrave & A.T. Peacockt N.Y.: St. Martin's Press, 1967.
2. Wicksell K. A. A. New Principle of Just Taxation// Cllassicc in The Theory of Public Finance/ Ed. by R. A. Musgrave & A.T. Peacockt N.Y.: St. Martin's Press, 1967.
3. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М.: Прогресс,
1968.
4. Податкова система Укра'ши: Пщручник/ Федосов В. М., Опарш В. М., П'ятаченко Г. О. та ш. - К.: Либщь, 1994.
5. Лившиц А. Я. Миражи капиталистического регулирования. - М.: Мысль, 1985.
6. Lindahl E. P. Just Taxation - A. Positive Solution// Classic in The Theory of Public Finance/ Ed. by R. A. Musgrave & A.T. Peacockt N.Y.: St. Martin's Press, 1967.
УДК 336.76 1нж. Ю.М. Джус - Львыська комерцшна академы
ГРОШОВИЙ РИНОК В СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1КАХ
Розкриваеться функщональна структура грошового ринку i визначаеться його мюце в структурi нащонально! економжи. Здшснюеться наукова характеристика основних ш-струмен™ грошового ринку: казначейських векселiв, депозитних сертифiкатiв, переусту-плених угод, фiнансових паперiв, банювських акцептiв, евродоларiв i федеральних фондiв. Аналiзуються основнi чинники впливу на щну грошей.
Eng. Yu.M. Juice - Lviv Commercial Academy Monetary market in contemporary economics
Functional structure of monetary market is being cleared out. Its place in the structure of national economic is being determined. Main instrument of monetary market are being scientifically characterized, for instance: obligations, certificates, contracts, financial acts bank accepts, euro dollars and federal funds. Main factors, which have an impact on the price of money are being analyzed.
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
Ринок грошей сформувався i набув сучасних рис у крашах з ринковою економiкою. Ринок взагалi е системою товарно-грошових вiдносин, що виникають мiж покупцем та продавцем, яю включають механiзм вiльного цiноутворення, вь льне пiдприемництво, що здiйснюються на основi економiчноí самостiйностi, рiв-ноправност та конкуренци [1, ст. 281]. Грошовий ринок функцiонально е складо-вою частиною нацiонального ринку, особливкть якого визначаеться специфiкою товару. На ринку здшснюеться купiвля-продаж грошей та короткострокових гро-шових iнструментiв. Ринок грошей забезпечуе взаемодта попиту на грошi i про-позици грошей, що регулюеться загальноринковими принципами. По-перше, су-часний ринок грошей е ринком цшних паперiв, коли пропозищя грошей переви-щуе 1'х попит за фшсованим розмiром процента. Такий ринок можна характеризу-вати як ринок позичальниюв, коли задоволення '1х попиту визначае напрями роз-витку грошових iнструментiв. Фiнансовi посередники постшно змушенi розши-рювати i урiзноманiтнювати сво'1 послуги, для того, щоб знайти новi джерела при-бутку. По-друге, сучасний ринок грошей вiдрiзняеться високою конкуренцiею, коли е можливiсть отримати грошi в розгалуженiй мережi фiнансових посередни-кiв. Привернути увагу покупцiв можливо шляхом створення бшьш сприятливих умов для сво'1х ктентав. У розвинутих крашах нацiональнi ринки грошей ввдкрил для мiжнародних фшансових iнститутiв, якi постiйно впливають на характер його функцюнування. Основними об'ектами конкурентно'' боротьби е цша на грошовi iнструменти, строки та розмiри позичок. По-трете, грошовий ринок може ефекти-вно функцiонувати, коли шститути фiнансових посередникiв захищенi антимоно-польною политикою держави.
Тенденцiя об'еднання та злиття капiталу е переважаючою на фшансових ринках, що постшно загрожуе створити умови, в яких зникають ринковi стимули для розвитку. Тому, в крашах з ринковою економшою, регулювання та координа-цiя суб'екпв грошового ринку е одним iз визначальних напрямiв державно'' еко-номiчноl полiтики. У вiдносини на грошовому ринку вступають практично вс учасники економiчноl дiяльностi, виступаючи позичальниками або кредиторами. У бшьшосл випадкiв кожний учасник ринку грошей одночасно е позичальником та кредитором, використовуючи власш або позиченi грошовi iнструменти. За своею економiчною природою сучасний ринок грошей е вторинним ринком цшних паперiв, де функцюнують грошовi iнструменти, якi використовуються на певних секторах грошового ринку, i вiдрiзняються за лiквiднiстю, термiном ди та ступе-нем ризику. Нацiональнi грошовi ринки мають певнi особливостi у використанш грошових iнструментiв. Проте, в сучаснш свiтовiй економiцi iнструменти грошового ринку все бшьше розвиваються у напрямках, визначених найбшьш розвину-тими кра'нами, насамперед США [2, ст. 48].
Основними шструментами грошового ринку е:
• казначейсью вексел1 (Treasury bills) е короткостроковими облмцкми i мають те-рмш погашения до одного року. Казначейсью векселi призначеш для фшансуван-ня дiяльностi держави i не шдлягають банкнотному ризику;
• депозитш сертифiкати (Large certificates of deposit) е цшними паперами банюв, ви-соколiквiдними, процентна ставка за якими не лiмiтована;
• комерцiйнi папери, (commercial papers) е незабезпеченими короткостроковими об-лгащями вiдомих фiрм строком вiд одного року;
• переуступлеш угоди (Repurchase agreements) - операцп, тривалiсть яких е одна шч i як1 полягають в кушвлi поточного рахунку великого депозиту за допомогою каз-начейського векселя. На наступний день позичальник повинен повернути поточ-ний рахунок та процент, а також викупити казначейськi векселц
• фiнансовi папери (financial papers) випускаються фiнансовими компанiями, якi за сво!ми властивостями подiбнi до комерцшних векселiв;
• банкiвськi акцепти (Bankers' acceptance) е основним шструментом грошового ринку, яю використовуються для короткострокового фшансування торгiвлi. Банювсь-ю акцепти пов'язанi з акцептуванням комерцшних векселiв i наданням банкiвськоi гарантп продавцю. Для обслуговування таких векселiв банками виписуються чеки, яю до юнця свое! ди е об'ектом операцiй на вторинному ринку;
• евродолари, або депозити в доларах, яю розмiщенi за межами США на рахунках комерцшних банюв строком ди вiд 5 дшв до одного року. Значного поширення отримали евродоларовi сертифiкати на депозити, процентш ставки за якими не обмеженц
• федеральнi фонди (federal funds) е коштами банкiв, яю вони зобов'язанi зберiгати в центральному банку, проте можуть бути позичеш одним банком iншому пiд процент. Таю кредити надаються на один день. Ставка процента по позичках федерального фонду е найбшьш чутливим шструментом грошового ринку. Процентш ставки грошового ринку е визначальним параметром навколо
якого побудована система ринкового мехашзму. Цша взаемоди ринкового попиту та пропозици проявляеться у специфiчнiй для грошового ринку формi позичково-го процента. Особливiстю грошового ринку е те, що на цiни ринку грошей впли-вае система чинникiв (рис. 1).
Для управлшня державним боргом центральш банки здiйснюють емiсiю державних цшних паперiв. Центральнi банки визначають умови випуску цшних паперiв та i'x розмiщення. За строками погашення державш позички економiчно розвинутих кра'н подшяються на:
• поточнi, строком ввд 3 мiсяцiв до року;
• короткостроюж, строком вiд 1 до 2-З роюв;
• середньостроковi, строком вщ 2-3 до 10 роюв;
• довгостроков^ строком вiд 5-10 до 50 роюв.
До шструментав грошового ринку за строками погашення серед цшних па-перiв можна вщнести казначейськi векселi, якi випускаються строком на 91 день для покриття касового дефщиту бюджету, що реалiзуються зi скидкою до номша-лу. Казначейськi ноти i бони, а також сертифшати заборгованостi, як форма короткострокового боргу, можуть використовуватися для сплати податюв. Державш облшаци володтать високою лiквiднiстю i тому охоче приймаються всiма учасни-ками ринку позичкових капiталiв. Державш облшаци подiляють на ринковi, яю можуть продаватись на вторинному ринку цшних паперiв, та неринковi, що не тдлягають подальшому продажу. Високий ступiнь захищеностi i низький ризик швестування грошей в державнi облшаци робить ''х одним з основних стабтзато-рiв ринку позичкових капiталiв. Складна структура ринку цiнних паперiв у кра''-нах з розвинутою економшою для спрощення аналiзу грошового ринку примушуе видiляти високолiквiднi державш цшш папери, визначаючи цей клас активiв як облiгацiй [3, ст. 274].
Рис. 1. Основш чинники впливу на цти ринку грошей
Стабшьшсть та низька ризиковашсть державних обл^ацш робить !х при-вабливими для швестування в умовах низько! дшово! активность Державш обль гаци впливають на грошовий ринок:
• створюють альтернативш джерела швестування грошей, яю вiдрiзняються надш-нiстю, проте порiвняно низькою дохiднiстю;
• держава шляхом скорочення термшв погашення облiгацiй вивiльняe грошовi ко-шти, що збiльшуe пропозицш грошей;
• держава збiльшуe строки погашення позик, що зв'язуе кошти iнвесторiв, збiльшуe пропозицш грошей та дшову акгившсть;
• в окремих випадках держава змiнюe початковi умови позики, тобто здшснюе кон-верию. При конверсп можливо зменшувати розмiр номiнального процента, проте частiше короткостроюж позики перетворюються в середньо- та довгостроюж шляхом консолвдаци державного боргу.
Державш обл^аци в ринковiй економщ поряд з облiковою ставкою цент-ральних банков визначають рiвень процентних ставок позичкових капiталiв та грошового ринку. Тому в бшьшосл сучасних монетарних теорiй державнi обл^а-ц11 е точкою вiдлiку для побудови моделей процентних ставок, серед яких теорiя очшувань, теорiя сегментаци ринку i теорiя лiквiдностi. Теорiя очшувань була розроблена Дж.Р. Хжсом, и суть полягае в тому, що вона обгрунтовуе можливiсть використання одно! процентно! ставки для довго- та короткострокових облiгацiй. Згiдно з щею концепцieю, центральний банк мае можливiсть впливати на еконо-мiчну актившсть купiвлею-продажем короткострокових облiгацiй. У теори очшу-
вань були закладет положення про вiдсутнiсть невизначеносл та нейтральностi суб'екпв економiки до ризику [4, ст. 250].
Фактор ризику був врахований в теорй' сегментацй', де основним прагнен-ням суб'eктiв економiчноí дiяльностi була мiнiмiзацiя ризику за умов невизначеносл в сегментному ринку облiгацiй. Для впливу на структуру процентних ставок тдвищувався дохвд вiд короткострокових обл^ацш i одночасно знижувався дохiд ввд довгострокових облiгацiй. Подiбнi заходи впливу дозволяли гальмувати при-тiк капiталiв по короткострокових процентних ставках i стимулювали приватнi iнвестицii по довгострокових обл^ащях. Теорiя сегментацй' тривалий час визна-чала фiнансову полiтику Федерально'' резервно'' системи США.
Зпдно з теорieю переваги лiквiдностi, розробленою Дж.Р. Хжсом та Р.А. Коганом, по довгострокових вкладеннях iснуe винагорода, яка визначае бiльш висо-ку ставку довгострокових обл^ацш. Надлишкова пропозищя довгострокових об-лiгацiй знижуе ''х цiни i пiдвищуе ставку процента, коли щ ставки не перекрива-ють втрати вiд низько'' лшввдносп порiвняно з короткостроковими облiгацiями.
На пiдставi узагальнення попереднiх теорiй процентних ставок Ф.Модшья-нi та Р. Сутц розробили власну концепщю [5, ст. 580]. Зпдно з щею моделлю, структура процентних ставок по обл^ащях визначаеться ввдповвдно до рiвностi очiкуваного прибутку i е пропорцiйною винагородою за ризик. Короткостроковi облiгацii вiдрiзняються невизначешстю в отриманнi доходу, який пов'язаний з ви-соким ризиком. Процентш ставки по довгострокових облiгацiях е бшьш стабшь-ними i дозволяють визначити прибуток вiд таких швестицш. Консервативний ш-вестор буде схильний купляти довгостроковi облiгацii у випадку, коли трансак-цiйнi втрати перевищують ризик iнвестицiй у короткостроковi обл^аци. У випадку неспiвпадання попиту та пропозици, часу позики, змшюеться процентна ставка по облiгацiях, що призводить до спекулятивних або арбггражних угод.
Грошовий ринок розвинутих кра'н перебувае пiд постiйним та значним впливом свггового кредитного та фшансового ринку. Лiбералiзацiя мiжнародних фiнансових ринюв створюе можливiсть для учасникiв економiчноi' дiяльностi на-цiональноi' економiки використовувати альтернативш джерела отримання коштiв.
Iнтернацiоналiзацiя i прибутковiсть операцiй в евровалютах визначаеться бшьш високими ставками по евродепозитах, оскшьки на евродепозити не розпо-всюджуеться система обов'язкового резервування, коли комерцшш банки зобов'я-заш тримати кошти на безпроцентному рахунку в центральному банку. Крiм того, евробанки не тдлягають мiсцевому законодавству i не обкладаються прибутко-вим податком. Ставки по еврокредитах е нижчими, тж на нацюнальних ринках грошей, оскшьки евробанки мають можливiсть зменшувати проценти i одночасно досягати високо'' прибутковостi.
Свiтовий ринок грошей у виглядi ринку евровалюти впливае на рiвень на-цiональних процентних ставок. Постшно вiдбуваеться взаемне перетшання кош-тiв, що стимулюе вирiвнювання нацiональних процентних ставок, якi коливають-ся навколо мiжнародних процентних ставок. У сучасних умовах переважно вико-ристовуються плаваючi процентнi ставки, яю переглядаються через узгодженi ш-тервали часу (3-6 мiсяцiв). Плаваюча процентна ставка складаеться з двох частин: базово'' ставки та маржi. На ринку евровалют використовуеться як базова ставка Л1БОР (LIBOR) - Лондонська мiжбанкiвська процентна ставка по короткостроко-
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3
вих ]шжбанювських операщях, якi постiйно коливаються. PiBeHb маржi змшюеть-ся ввд 0,75 до 3 % та залежить ввд спiввiдношення попиту та пропозицш на креди-тш ресурси. Коливання процентних ставок на свгговому грошовому ринку пере-бувае тд впливом бiльш складно! системи чинниюв, якi виходять за межi взаемо-дй' пропозици та попиту на грошь Серед додаткових чинникiв впливу е: кон'юнк-тура свiтових ринюв, стан мiжнародноí банювсько! лiквiдностi, динамжа плаваю-чих валютних курсiв.
Лггература
1. Економiчний словник - довщник. - К.: Femina, 1995. - 368 с.
2. Пашкус Ю.В., Мисько О.Н. Введение в бизнес. - Л.: Северо - Запад. 1991. - 300 с.
3. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2-х Т., пер. с англ. Т.1. - М.: Республика, 1992. - 399 с.
4. Хикс Дж.Р. Стоимость и капитал. - М.: Прогресс, 1993. - 490 с.
УДК 330.14 1нж. Ю.1. Турянський - Львыська комерцшна академiя
ПРО ФУНКЦЮНАЛЬШ ТИПИ КАП1ТАЛУ ЯК МАТЕР1АЛЬНО1 ОСНОВИ КАШТАЛ1ЗАЩ1 ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ ПЕРЕХОДНОГО ТИПУ
Аналiзуються функцюнальш типи катталу як матерiальноí основи Kanh^i3aqii еко-номiчних систем перехiдного типу. Даеться загальна характеристика матерiального, трудового (людського) i фiнансового капиталу. Розкриваеться структура кожного iз функцю-нальних типiв катталу.
Yu.I. Turyanskiy - Lviv Commercial Academy
Functional types of capital, as the basis of foundation of capitalization of economic systems. of transitive type
Functional types of capital as the material basis of capitalization of transitive economic systems are being analyzed. General characteristics of material (human) and financial capital is being given. The structure of all functional types of capital are being clearers out.
Якщо виходити iз гшерширокого розумшня катталу, то умовно можна ви-дшити ряд його функщональних титв (чи форм, складових, iнгредiентiв i тлн.) (див. рис. 1). По-перше, це (назвемо його умовно) матерiальний каттал, який ш-нуе чи ввдображуе себе у виглядi матерiальних ресурсiв, таких як, предмети пращ (''х позначають часом як оборотний каттал) i засоби пращ (ввдповвдно, основний капiтал). Матерiальний каттал також штерпретуеться по-рiзному - вузько i широко. У вузькому чи елементарному значент вiн зводиться чи ототожнюеться з основним катталом, розглядаеться як iдентичний останньому. Таке над вузьке i найелементарнiше розумшня матерiального капiталу е чи не найпоширешшим в сучаснiй економiчнiй лiтературi (i не тiльки в сучаснш, але й i в економiчнiй лгге-ратурi вiдносно вiддаленого i близького минулого). В широкий (ширшш) i вищш (наделементарнш) iнтерпретацii матерiальний капiтал - це eднiсть як основного, так i оборотного катталу
Km=Kc+K6,
де: Km - матерiальний капiтал; Кс - основний каттал; Кб - оборотний каттал.