CC BY
238
2. Герасимчук М., Борисенко З., Задорожна О. та iH. Структурно-iнвестицiйна пол^и-ка. - К.: 1н-т економши НАН Украши, 1996. - 139 с.
3. Мельник О. Вщновлення eK0H0Mi4H0r0 зростання та необхiднiсть змши антшнфля-щйно'1 полiтики в УкраЫ// EKOHOMiKa Украши. - 1999, № 9. - С. 12-22.
4. Александрова В., Бажал Ю. Економiчнi проблеми державного програмування на-уково-техшчного розвитку// Економiка Украiни. - 1999, № 10. - С. 29-37.
УДК 336.77 Здобувач Н. €. Килипенко - RbeiecbKa КА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ГРОШОВОГО РИНКУ ТА ЙОГО СТРУКТУРИ
Зютавлено поняття грошового ринку i3 поняттями фшансового ринку та ринку капiталiв. Розглянуто пiдходи до визначання грошового ринку, яю пропонують укра-шсью та захiднi вченi. Узагальнено напрямки структуризацп грошового ринку.
Competitor N. Ye. Kylypenko - Commercial Academy of Lviv
Theoretical and methodological approaches to definition of money-market and it' structure
In the article notion of money-market is compared with notions of financial market and market of capitals. Different approaches to definition of money market, proposed by Ukrainian and western scientist, are considered. Ways of money-market structuring are summarized.
Грошовий ринок е одшею is важливих складових ринкового мехашзму нацюнальних економ1чних систем. Складшсть та багатоаспектшсть функщ-онування грошового ринку постшно породжуе нов1ш1 напрями монетарних дослщжень. Украшсью вчеш -економюти напрацювали значш традицii дослщ-ження монетарних проблем, зокрема з дослщження теорп грошей, процента та грошового ринку. М. Туган-Барановський, М. З1бер, Е. Слуцький у своiх наукових пошуках грошовоi проблематики йшли попереду своiх сучасниюв i залишили вагомий необхщно в ютори економ1чно1" думки.
Складшсть та багатоаспектшсть функцюнування та взаемоди еконо-м1чних агенпв грошового ринку постшно породжуе новш1 напрями монетарних дослщжень та формування процентних ставок.
На цей час юнуе чимало дослщжень грошового ринку у вггчизнянш економ1чн1й лгтератур^ зокрема монограф1чного характеру - пращ I. Лютого, А. Даниленка, О. Гриценка тощо [1], [3]. Але поряд з цим потребують зютав-лення та узагальнення р1зних п1дход1в до визначення грошового ринку та його структуризацп, як наводяться у в^чизнянш та захщнш економ1чн1й ль тератур^ що i стало завданням ще1* статть
Багатовим1рн1сть дослщження грошового ринку та формування ставки процента вимагае чгтко1" щентифшаци об'екта дослщження. Грошовий ринок е складовою ринкового мехашзму та системою певних вщношень м1ж його складовими. Повстае завдання вичленити грошовий ринок i його структуру, що забезпечуе виконання функцш грошей, серед яких найвагомшою е визначення вартост нацюнальних грошей та ставки процента.
Найбшьш тюно грошовий ринок пов'язаний з фiнансовим ринком або ринком капiталiв. У деяких випадках таю поняття вживаються як синошми,
що не е правомiрним. Видiлення та розмежування грошового ринку з шшими ринковими структурами здшснюеться згiдно з 1х роллю та мiсцем у розподiлi та перерозподiлi грошових коштiв та мюцем у вiдтворювальному процесi. Грошовий ринок забезпечуе обiг i перерозподш коштiв, на вiдмiну вщ фшан-сового ринку, який тюно пов'язаний з iнвестицiйною дiяльнiстю.
Яскраво про це сшвставлення писав Й. Шумпетер: "ринок капiталу е тим, що будь-яка дшова людина називае грошовим ринком... Така назва не е достатньо коректною тому, що на цьому ринку продаються та купляються не просто "грошГ. Та, незважаючи на це, можна стверджувати, що тшьки ринок кашталу е саме тим, що називаеться ринком грошей. 1ншого ринку капiталiв просто не iснуе" [4].
У сучаснш захiднiй та украшськш економiчнiй лiтературi найбiльш поширеним е розмежування грошового i фiнансового ринку за термшами по-зик та строками дй iнструментiв, якi на них обертаються. Украшсью автори визначають грошовий ринок як сектор або частину ринку позичкових кашта-лiв, де здшснюються коротко строковi (на строк до 1 року) депозитно-позич-ковi операцй. Цей ринок обслуговуе рух обiгових коштiв пiдприемств та орга-шзацш, короткострокових коштiв банкiв, установ держави i населення. Суб'ектами купiвлi-продажу на грошовому ринку виступають комерцiйнi банки, брокерськ контори, дисконтнi компанй та iншi фiнансово-кредитнi шсти-тути, як мобiлiзують i перерозподiляють грошовi кошти. 1нструментами грошового ринку слугують скарбничi векселi, депозитш сертифiкати, банкiвськi акцепти тощо. Цшою товару, що продають i купують на ринку, е позичковий процент. Рiвень кредиту на грошовому ринку е базовим на всьому ринку позичкових катташв i регулювання якого виступае важливим елементом уЫе! грошово-кредитно! полiтики держави [5].
У шдручнику за редакцiею М. Савлука при визначенш грошового ринку видшяють його найбiльш iстотнi риси. "Грошовим ринком" називають особливий сектор ринку, на якому здшснюють кушвлю та продаж грошей як специфiчного товару, формують попит, пропозищю та щну на цей товар [6].
З шшого боку, Б. Лущв грошовим ринком називае те економiчне сере-довище, де функцiонують, взаемно доповнюючи, ринок позичкових кашташв i ринок цiнних паперiв, якi забезпечують перерозподiл ресурсiв [7].
О. Гриценко розглядае грошовий ринок як частину фшансового ринку, де здшснюють короткостроковi операцй [2]. А. Лютий визначае грошовий ринок як частину ринку позичкових капiталiв, де здшснюються короткостроковi та строком до одного року депозитно-позичковi операцй, як обслуговують, головним чином рух кашталу фiрм та шших суб'екпв ринкових вщносин [3].
Зрозумшим е те, що украшсью економiсти при аналiзi грошового ринку та монетарних проблем значною мiрою зорiентованi на роботи захщних учених. Тому, у розумшт грошового ринку переважае його визначення як економiчного середовища або системи вщносин щодо закупiвлi-продажу грошових шструменлв. Що ж до шституцшно! структури грошового ринку, то 11 визначення охоплюе видiлення закладiв монетарно! сфери, якi забезпечують функцiонування грошового ринку.
На вiдмiну вiд iнших фiнансових шститу^в, грошовий ринок як окре-мий заклад не юнуе. Грошовий ринок формують певш учасники кушвльпро-дажу грошових iнcтрyментiв, якi вступають у вщповщт вiдноcини.
Для видiлення учасниюв грошового ринку визначають "ринок грошей, до якого належить мережа шститу^в, якi забезпечують взаeмодiю та реалiза-цiю механiзмy попиту на грошГ' [8]. Аналогiчна позицiя висловлена i у шд-ручнику за ред. Б. 1ваЫва, де ринком грошей визначають мережу спещальних iнcтитyтiв, яю забезпечують взаeмодiю попиту i пропозици на грошi як спе-цифiчний товар [9].
За сво1м характером грошовий ринок e певним сегментом фшансового ринку, на якому обш короткострокових грошових iнcтрyментiв e чинним. Структура фшансового ринку загалом забезпечуеться щнними паперами, якi або виготовлено ix емiтентами, або перерозподiлено фiнанcовими посередни-ками. Вiдповiдно видшяють первинний та вторинний ринки щнних паперiв. Грошовий ринок за особливостями свого функщонування та iнcтрyментiв, яю на ньому використовують, належить до вторинного ринку щнних паперiв.
Звершмо увагу, що вториннi ринки виконують двi функци. Перша по-лягае в тому, що ринки полегшують продаж фiнанcовиx iнcтрyментiв для мо-бiлiзацiï коштiв ïx емiтентами, тобто ринки роблять фiнанcовi iнcтрyменти лшвщшшими. Бiльш висока лiквiднicть цих шструменлв робить ïx бажаш-шими i, отже, фiрмi-емiтентy легше продати ïx на первинному ринку.
Друга фyнкцiя вторинних ринкiв - це визначення вартост цiнного па-перу, який фiрма-емiтент продае на первинному ринку. Фiрми, що купують цiннi папери на первинному ринку, сплачують корпораци, що випускае щнш папери, тшьки ту щну, яку вторинний ринок встановить для цього щнного па-перу. Чим вища щна на щнш папери на вторинному ринку, тим вища буде щ-на, яку фiрма-емiтент отримае за свш цiнний папiр на вторинному ринку i тим бшьшу суму кашталу можна буде мобшзувати. Тому, як вказуе Ф. Миш-кiн, умови на вторинному ринку е найважлившими для корпораци, яка виго-товляе щнш папери [10, с.78].
Грошовий ринок, як вторинний за характером свого функщонування, найбшьш тюно пов'язаний з кредитними ринками. 1нструменти грошового ринку е за своею суттю коротко строковими борговими зобов'язаннями, яю вiльно е в обiгy на вторинному ринку щнних паперiв. Розподш iнcтрyментiв грошового та фiнанcового ринку е умовним i здшснюеться тшьки за строками ïx функщонування. Проте ми вважаемо, що доцшьно акцентувати i на шшу особливють iнcтрyментiв грошового ринку - на ïx роль у процеci економiчного вiдтворення.
Ф. Мишюн роздшяе ринок грошей i ринок каттатв стосовно строюв бор-гових зобов'язань, яю фyнкцiонyють на цих ринках. Ринок грошей - це фшансо-вий ринок, на якому купують i продають коротко cтроковi борговi iнcтрyменти (строк погашення яких менший, нiж рш). Характерною оcобливicтю iнcтрyментiв грошового ринку автор вважае меншi коливання щн, нiж у довгострокових фшан-сових активах, що робить ïx безпечшшими для iнвеcтицiй [10, с.79].
Проте деяю заxiднi економicти, наприклад Л. Харрю, не проводять такого розмежування та ототожнюють грошовий ринок з фшансовим [11], що,
на наш погляд, до певно! мiри звужуе можливостi економiчного аналiзу монетарних процешв.
Тому, виходячи з предмету нашого дослiдження, проведеного аналiзу юнуючих пiдходiв, пiд грошовим ринком ми будемо розум^и ту частину фь нансового ринку, де е в об^у коротко строковi (до 1 року) шструменти, фор-мують i задовольняють попит на грошовi iнструменти i визначають !х цiну у виглядi ставки процента.
Важливим елементом монетарного анашзу е структуризацiя грошового ринку та визначення його функцюнальних взаемозв'язюв. Струкгуризацiя як процес наукового шзнання об'екта дослiдження, мае багатоварiантний характер. Струкгуризацiя будь-яких економiчних систем зумовлена, з одного боку, реальними економiчними процесами, з шшого, - завданнями наукового дослщження або практично! ди [12].
Особливютю структури грошового ринку е те, що його функцюнування визначае система певних вщносин стосовно кушвльпродажу такого специ-фiчного товару, як грошь Серед рiзних напрямiв структуризацп (структура-лiзму, функцiоналiзму та загально! теори систем) найбiльш вiдповiдае завдан-ням нашого дослiдження функцiональний шдхщ. При такому пiдходi структуру грошового ринку можна визначити через взаемозв'язки з шшими сферами нацюнально! економiки та функцiями, якi е необхщними для забезпечення дь яльност механiзму грошового ринку.
Пропонуемо структуризащю грошового ринку проводити за такими крш^ями [6, с.112-114]:
• за видами шструменпв, що застосовують для перемщення грошей вщ про-
давця до покупця;
• за шститущйними ознаками грошових потоюв;
• за економ1чним призначенням грошових кошт1в, що купляють на ринку.
Найбшьш iстотною, на наш погляд, е структуризащя грошового ринку
за економiчним призначенням коштiв, при якш видiляють ринок грошей та ринок капiталiв.
До класичних операцш грошового ринку належать: операцй мiжбан-кiвського кредитування, облiк комерцшних векселiв, операци на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями, кредитування банками фшансово-кредитних закладiв та шшим нефiнансових суб,екгiв еконо-мiчноl дiяльностi, а також зворотнiй процес - !х вклади у комерцiйнi банки.
На рис. 1 зображено загальш принципи структуризацп грошового ринку, як мають багатоварiантний характер.
Правомiрною е також iнституцiйна структуризащя грошового ринку, коли видшяють сектор прямого та опосередкованого фшансування [6, с.116].
Сектор прямого фiнансування - це сектор, в якому продавщ та покупщ поеднанi прямим зв'язком, а брокери та дiлери тшьки забезпечують технiчну можливiсть пошуку кшенлв та укладання угод. Можливiсть безпосереднього контакту покупщв та продавцiв е стабшзуючим чинником грошового ринку, оскшьки не дае змоги фiнансовим посередникам шдшмати цiну грошей.
Сектор опосередкованого фшансування виконуе важливу функщю з мобшзацй тимчасово вiльних коштiв, яку неспроможш виконувати технiчнi
посередники. Для цього необхщт значнi фiнанcовi можливоcтi та cпецiальнi меxанiзми акумуляци коштiв cyб,eктiв економiчноï дiяльноcтi та подальшого ïx розмiщення на випдних умовах i отримання прибутку. Завданням фшансо-вих поcередникiв е створення можливостей для перемщення грошей, з метою ïx найбшьш ефективного використання.
Рис. 1. Загальт принципи структуризаци грошового ринку
Грошовий ринок за напрямками здшснення операцш можна роздшити на двi основш складов^ мiжбанкiвcький та вiдкритий ринки.
М1жбанювський грошовий ринок дае змогу банкам вщновлювати по-точну лiквiднicть та вирiвнювати платiжний обiг. Учасники мiжбанкiвcького ринку використовують тимчасово вiльнi грошовi кошти, що дае змогу отри-мувати доходи. На мiжбанкiвcькомy ринку продають бyдь-якi кошти, яю пере-вищують розмiр обов'язкових резервiв банкiв. Строки угод на мiжбанкiвcькиx
ринках коливаються вiд одного дня до року. У розвинутих банювських системах мiжбанкiвськi ринки також використовують для конвертацй короткостроко-вих позик у довгостроковi через використання запозичень у фшансових шсти-тутiв з подальшим наданням позик сво"м клieнтам на бшьш тривалi термiни.
Вiдкритий ринок е складовою грошового ринку, на якому здшсню-еться купiвля-продаж цшних паперiв центральним банком. Операцii на вщ-критому ринку у сучасних економшах е найбiльш дieвим шструментом щодо проведення грошово-кредитно!" полiтики. Кушвля або продаж цiнних паперiв центрального банку збшьшуе або зменшуе резерви комерцшних банюв i, вщ-повщно, впливае на кредитнi можливостi банювсько!' системи.
Таким чином, грошовий ринок е одшею з найбiльш вагомих складових ринкових механiзмiв нацiональних економiчних систем i визначаеться як час-тина фшансового ринку, де обертаються короткостроковi (до 1 року) шструменти формуеться та забезпечуеться попит на грошовi шструменти та визначаеться 1'хня цша у виглядi процентно!' ставки. Структуризацiя грошового ринку може мати багатоварiантний аспект залежно вiд мети дослiдження.
Подальших дослщжень заслуговуе, на наш погляд, зютавлення струк-тури грошового ринку та його функцюнування в Укршт та у розвинених еко-номiках шших краш, i вироблення на цш основi вiдповiдних рекомендацiй для в^чизняно!' економiчноi полiтики.
Л1тература
1. Фшансово-монетарш важел1 регулювання економши: монограф1я/ За ред. д-р екон. наук, проф. А. Даниленка. - К.: Об'еднаний ш-т економши НАНУ, 2005. - 108 с.
2. Гриценко О. Грош1 та грошово-кредитна пол1тика. - К.: Основи, 1997. - С. 38.
3. Лютий 1.О. Грошово-кредитна полггика в умовах перехщно'1 економши. - К.: Ать ка 1999. - С. 49.
4. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1982. - С. 371.
5. Банкчвська енциклопед1я/ Пщ ред. А.М. Мороза. - 1993. - С. 71.
6. Грош1 та кредит/ За ред. - М.: I. Савлука. - К., 2002. - С. 105.
7. Грош1, банки та кредит/ Пщ ред. Б.Л. Лущва. - К., 2000. - С. 45.
8. Долан Э. Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р. Дж. Деньги, денежное дело и денежно-кредитная политика. - М. 1991. - С. 6.
9. Грош1 та кредит/ Пщ ред. В.С. 1ваава. - К., 1999. - С. 77.
10. Мишкш Ф.С. - Економша грошей, банювсько'1 справи i фшансових ринюв. - К.: Ос-нови. - С. 78-79.
11. Харрис Л. Денежная теория. - М.: Наука, 1990. - С. 280-284.
12. Румянцев А.М., Яковенко Е.Г., Янаев С.И. Инструментарий экономической науки и практики. - М.: Знание, 1985. - С. 111.
УДК330.342:167 Здобувач С.Е. Коновал -RbeiecbKa КА
Ф1НАНСОВА ПОЛ1ТИКА ДЕРЖАВИ I ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Ф1НАНСОВИХ СИСТЕМ ПЕРЕХ1ДНОГО ТИПУ
Здшснено аналiз схеми розподшу i перерозподшу ВВП та ii залежшсть вiд мо-делi фiнансових вiдносин у суспшьст, ролi та мiсця в нш держави.
