CC BY
30
М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
Довгань Галина Вп*алмвна,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри нтелектуальноi власност'1, '1нформац'1йного та корпоративного права, Львiвський нац'юнальний ушверситет iменi 1вана Франка, Украна, м. Льв'1в e-mail: halyna_dovhan@o2.pl ORCID 0000-0002-2662-3076
doi: 10.21564/2414-990x.138.108326 УДК 342(438)(061.1еС)
МЕЖ1 ДП ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА СС ЩОДО КОНСТИТУЦП': ACQUIS CONSTITUTIONNEL КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ТРИБУНАЛУ ПОЛЬЩ1
Багато конституцшних суд1в держав-членю 6С використовують доктрину контр-лгмгтгв для захисту своеï конституцшног 1дентичност1. У статт1 проаналгзовано ршення Конститу-цшного Трибуналу Польщ1, в яких розглядаеться ствв1дношення принципу верховенства права 6С та принципу верховенства конституцп. Судд1 не подгляють тдхгд бвропейського Суду Справед-ливост1 щодо абсолютного верховенства права 6С. Визначено меж1 дп принципу верховенства права 6С щодо Конституцп Польщ1. До них вгднесено норми Конституцп Польщ1, як формують ïï ¡дентичтсть. Наведено позицй представникю польськог доктрини щодо цього питання, як1 звер-тають увагу на формування конституцйного плюралгзму в 6С.
Ключовi слова: верховенство права 6С; прюритет права 6С; Конституцшний Трибунал Республжи Польща; доктрина контр^мтв; конституцшна вдентичшсть; прюритет конституцп; верховенство конституцп.
Довгань Г. В., кандидат юридических наук, доцент кафедры интеллектуальной собственности, информационного и корпоративного права, Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Украина, г. Львов.
e-mail: halyna_dovhan@o2.pl ; ORCID 0000-0002-2662-3076
Границы действия принципа верховенства права ЕС относительно конституции: Acquis Constitutionnel Конституционного Трибунала Польши
Многие конституционные суды государств-членов ЕС используют доктрину контр-лимитов для защиты своей конституционной идентичности. В статье проанализированы решения Конституционного Трибунала Польши, в которых рассматривается соотношение принципа верховенства права ЕС и принципа верховенства конституции. Судьи не разделяют подход Европейского
Суда Справедливости относительно абсолютного верховенства права ЕС. Определены границы действия принципа верховенства права ЕС относительно Конституции Польши. К ним отнесены нормы Конституции Польши, которые формируют её идентичность. Представлены позиции представителей польской доктрины по поводу этого вопроса, которые обращают внимание на формирование конституционного плюрализма в ЕС.
Ключевые слова: верховенство права ЕС; приоритет права ЕС; Конституционный Трибунал Польши; доктрина контр-лимитов; конституционная идентичность; приоритет конституции; верховенство конституции.
Вступ. Перелж конституцшних судiв, яю не подшяють шдхщ бвропей-ського Суду Справедливое^ (далi - 6СС) щодо абсолютного верховенства права 6С, зокрема над конституциями держав-члешв, минулого року попов-нився. До них несподiвано долучився Конституцшний суд Бельгп, який до цього моменту був чи не найбшьш «лояльним» у контекст ведення дiалогу з 6СС. У своему ршенш № 62/2016 бельгшсьы суддi визначили межi дп принципу верховенства права 6С щодо нацюнально1 конституцп [1, с. 182].
Такий крок 3i сторони Конституцшного суду Бельгп був неочiкуваним з огляду на те, що протягом останшх рокiв конституцiйнi суди таких держав як Франщя, Нiмеччина, Iталiя, 1спанп «порушили обiтницю мовчання» i зверну-лися iз першими у свош практицi преюдицiйними запитами до 6СС.
Водночас конституцiйнi суди продовжують послiдовно дотримуватися доктрини контр-лiмiтiв. Д. Галетта (D. Galetta) називае ïï «собакою, яка гав-кае, але не кусае». Вона вважае, що час ввд не'1 вiдмовлятися i переходити до конструктивного дiалогу, заснованого на взаемнш довiрi. Д. Галетта критикуе Конституцшний Суд 1талп, який у рiшеннi 2014 р. знову використовуе цю доктрину [2, с. 747].
Проблема сшввщношення права 6С та конституцп не знiмаеться iз порядку денного конституцiйних судiв. Подiбнi до бельгiйського рiшення вже були прийняп, а 1'х окремi положення розвинут у подальшiй судовiй практищ знач-но1 кiлькостi конституцiйних судiв як Захiдноï, так i Схвдно1 бвропи. Багато судiв використовують доктрину контр^мтв для захисту свое1 конституцшно1 iдентичностi.
ÂHanÏ3 остантх дослiджень i публжацш. Зазначене питання залиша-еться поза увагою украшських дослiдникiв. У Польшу, як державi-членi 6С, ця проблематика викликае жвавий штерес i науковщв, i практикiв. У статт наводяться погляди К. Войтичека (K. Wojtyczek), К. Джялохi (K. Dzialocha), А. Кустри (A. Kustra), В. Чаплшського (W. Czaplinski), А. ШледжшьськоТ-^мон (A. Sledzinska-Simon).
Мета i завдання статтх. Метою дослщження е визначення меж дп принципу верховенства права 6С щодо Конституцп у нацюнальному правопорядку Польщi на основi аналiзу практики Конституцiйного Трибуналу Республжи Польщi.
Виклад основного Mamepiany. У Конституцп ПольщД чiтко не визначено сшввщношення права 6С та конституцшних норм. Це непросте завдання дове-
лося виршувати Конституцшному Трибуналу (далi - КТ). У цьому контекст важливими е положення статей 8, 9, ч. 2 ст. 91 Конституцп. Вщповщно до ст. 8 Конститущя е найвищим правом Республжи Польща. У ст. 9 передбачено, що Республжа Польща дотримуеться мiжнародного права, яке е для не! обов'язко-вим. Згiдно iз ч. 2 ст. 91 мiжнародний договiр, ратифiкований за попередньою згодою, вираженою у законi, мае прюритет перед законом, якщо вiн не узгод-жуеться iз договором [3].
Ключовою справою у цьому контекст е справа про конституцшшсть Договору про приеднання Польшу до 6С, який було укладено 16.04.2003 р. (вирок КТ ввд 11.05.2005 р.) [4]. До КТ звернулися три групи депутатв Сейму, яы вважали, що вказаний договiр, Акт про умови приеднання Республжи Польща до 6С та установчi договори 6С суперечать окремим положенням КонституцГ! Польщi. При цьому, у всiх трьох зверненнях було вказано на те, що принцип верховенства права 6С порушуе конституцiйну засаду верховенства Конституцп РП.
КТ допустив можливють конституцшного контролю цих договорiв, поси-лаючись на ч. 1 ст. 188 Конституцп РП, вщповщно до яко! Конституцiйний Трибунал приймае ршення у справах про вщповщшсть мiжнародних договорiв КонституцГ! [3].
Суддi звернули увагу на те, що закршлений у ч. 2 ст. 91 прюритет мiжна-родних договорiв щодо законiв у жодному випадку не означае !х прiоритету щодо норм КонституцГ!. Конститущя залишаеться найвищим правом Республжи Польща стосовно всiх мiжнародних договорiв, якi дiють на !! територп.
У вироку було шдкреслено, що верховенство КонституцГ! мае прояв у наступному. По-перше, саме у текст КонституцГ! закладеш шдвалини для процесу евроiнтеграцГ! Польщi, зокрема закршлено механiзм передачi частини компетенцГ! органiв державно! влади на рiвень 6С. По-друге, передбачений конституцiйний контроль договору про приеднання та актв, яы становлять його невiд'емну частину. По-трете, у випадку колiзГ! iз правовими актами 6С конституцiйнi норми не втрачають свое! юридично! сили. Суддi наголосили на непорушностi принципу верховенства КонституцГ!: «модель европейського права створила нову ситуащю, коли одночасно функцюнують автономш правовi порядки. 1х взаемний вплив не може бути описаний повною мiрою за допомо-гою традицiйних концепцiй монiзму та дуалiзму. ...Конститущя залишаеться найвищим правом Республжи Польща щодо всiх мiжнародних договорiв, якi е для не! обов'язковими. Це також стосуеться ратифжованих мiжнародних договорiв про передачу компетенцГ! у деяких справах. ...Конститущя надшена на територГ! Республiки Польща прюритетом дГ! та застосування ...Колiзiя мiж Конституцiею та правом 6С не може бути виршена шляхом визнання верховенства норми права 6С. Така колiзiя не може зумовити втрату обов'язково! сили конституцiйною нормою та замщенням !"! нормою права 6С, а також обмеження обсягу !! застосування сферою, яка не охоплена правовим регулюванням правом 6С» [4]. КТ пiдкреслив, що: «Конституцшш норми у сферi прав та свобод особи
визначають мшмальний та непорушний порщ який не може ставитися шд сумшв у зв'язку i3 впровадженням норм права 6С. Тлумачення «прихильне до права 6С» мае сво1 межi. У жодному разi таке тлумачення не може призводити до результата, яю суперечитимуть Конституцп» [3].
Слiд зазначити, що КТ у вироку видшив три варiанти виходу i3 ситуацп, коли неможливо вирiшити колiзiю мiж правом 6С та Конституцiею за допо-могою «прихильного для права 6С» тлумачення. Це змiна Конституцп, змша правового регулювання на рiвнi 6С та прийняття рiшення про вихвд з 6С.
У вироку було зазначено, що норми Конституцп не можуть втратити свое!" юридичноТ сили або бути змшеними у зв'язку iз виникненням колiзiï iз нормами права 6С. У цьому разi лише законодавець уповноважений прийняти ршення про обрання способу виршення колiзiï.
Суддi пiдкреслили, що держави-члени мають право перевiряти, чи пра-вотворчi органи 6С, видаючи певний правовий акт, дiяли у межах надано!" 1м компетенцп та чи не були порушеш принципи субсидiарностi i пропорцiйностi при цьому. Недотримання цього означатиме, що на певш правовi акти не поши-рюватиметься принцип верховенства права 6С. У вироку зазначено, що вказаш заявниками мiжнароднi договори не суперечать Конституцп Польшу.
Отже, у вироку ввд 11.05.2005 р. суддi КТ однозначно заперечили абсо-лютний характер принципу верховенства права 6С, наголосивши на тому, що Конститущя залишаеться актом вищо1 юридичноТ сили у правопорядку Польщд i пiсля вступу держави до 6С.
Слiд звернути увагу на те, що двома тижнями рашше суддi КТ зайняли протилежну позищю, розглядаючи справу про европейський ордер на арешт (вирок вщ 27.04.2005 р.) [5].
Суть справи полягала у наступному: у березш 2004 р. до Кримшально-про-цесуального кодексу Польщд були внесенi змши з метою виконання рамкового ршення Ради 2002 р. про европейський ордер на арешт та процедури видачi осiб мiж державами-членами. До Кодексу було додано два роздши, яы регулю-вали ситуацiю, коли польсьы суди видають европейський ордер на арешт та навпаки, коли держави-члени 6С звертаються до Польщд з таким ордером. Вод-ночас у Коде^ з'явилося визначення поняття «екстрадищя», яке вiдмежували вiд поняття «видача особи на пiдставi европейського ордеру на арешт». Проте зпдно зi ст. 55 Конституц11' Польщд екстрадицiя громадян Польщi заборонена. До КТ звернувся Районний суд м. Гданська, який розглядав питання про видачу громадянки Польщд органам влади Нiдерландiв на пiдставi такого ордеру, яка би шдлягала там кримшальному переслщуванню. Предметом аналiзу КТ була вщповщшсть положень кодексу ст. 55 Конституцп Польщь Суддi зазначили, що: обов'язок проевропейського тлумачення нащонального права мае сво1 межi, зокрема, коли внаслщок цього було би попршення становища осiб, особливо запровадження або посилення кримшально1 вiдповiдальностi. Вiдповiдно, КТ визначив, що мае мюце неввдповщшсть норм кодексу в цiй частиш ст. 55 Кон-ституц^!' Польщд з огляду на заборону екстрадицп громадян Польщi.
Тим не менш, видаеться, що у цш справi суддi вкрай обережно шдшшли до виршення питання про спiввiдношення права 6С та Конституцп Польщi. У вироку вказано, що з огляду на ст. 9 Конституцп Польщд необхщною е така змша дiючого законодавства, яка би дозволила не лише повну, але й не супе-речну Конституцп iмплементацiю згаданого рамкового ршення 6С. При цьому суддi допустили можливiсть внесення змiн до ст. 55 КонституцГ! Польщi.
КТ, не дивлячись на неконституцшшсть вщповщних норм Кодексу, продов-жив 1х дГю на 18 мГсяцГв, тим самим забезпечуючи виконання Польщею сво!х мiжнародних зобов'язань щодо iмплементацiï правового акта 6С. Юридичним наслiдком цього був обов'язок оргашв судово! влади ПольщД застосовувати норму кодексу, яка була визнана такою, що суперечить Конституцп ПольщГ
Як можна побачити, КТ намагався балансувати мГж обов'язком держа-ви-члена 6С iмплементувати acquis communautaire та необхщшстю дотримува-тися принципу верховенства Конституцп. З штервалом у два тижш були видаш два вироки, в яких суддГ по-рГзному пГдГйшли до вирiшення питання стосовно дп принципу верховенства права 6С у нацiональному правопорядку.
На думку А. Кустри (A. Kustra), припис у ст. 9 Конституцп, зобов'язуючи Польщу дотримуватися сво1х мГжнародних зобов'язань, додае до традицiйного розумшня верховенства Конституцп важливий у сучасному свт зовнГшнГй аспект. Припис ст. 8 е непорушною межею для конституцшно дозволеного вГдкриття нацiональноï системи джерел права для дп та безпосереднього засто-сування наднацiональних норм. Водночас вона зазначае, що верховенство Конституцп не може спричиняти легiтимiзацiю порушення Польщею сво1х мiжнародних зобов'язань, оскГльки це само по со6Г буде порушенням норм Конституцп [6, с. 8].
В. Чаплшський (W. Czaplinski) вважае, що право 6С повинно мати гаранто-ване верховенство над всГм конституцшним правопорядком у Польщд в межах передано!" на користь 6С компетенцiï, оскГльки ïï передача вiдбувалася на основГ Конституцп [7, с. 223].
У 2010 р. КТ вишс вирок у справi за зверненням групи сенаторiв про конституцшшсть Лкабонського договору (вирок вщ 24.11.2010 р.) [8]. Заявники окремим пунктом поставили питання про конституцшшсть Декларацп № 17 з огляду на змкт ст. 8 Конституцп Польщь СуддГ наголосили, що погляди КТ, сформульоваш у вироку ввд 11.05.2005 р., збериають свою актуальшсть незалежно вГд змш, якГ вГдбулися у первинному правГ 6С, оскГльки зразок для контролю залишаеться незмшним - КонституцГя ПольщГ У вироку зазначено, що передача компетенцп органГв державно1 влади ПольщГ наднацГональним органам 6С не е шдставою для надання 1м повноважень до видання правових актв, яю суперечать КонституцГ1'. Як i у вироку 2005 р., було шдкреслено, що Конститущя мае вищу юридичну силу щодо всГх мГжнародних договорГв, якГ е обов'язковими для ПольщГ СуддГ вважають, що проблема збереження верховенства конституцп в умовах евроштеграцп рГвноцГнна проблемГ збереження державного суверенГтету. Держави-члени 6С збериають свГй суверенГтет з огляду
на те, що конституцп, яы е виразом державного суверенитету, зберГгають свое значення. Приеднання ПольщГ до 6С змшюе шдхщ до принципу верховенства Конституцп, проте не зумовлюе сумшви щодо нього.
У вироку значну увагу придГлено необхГдност збереження конституцш-но!" iдентичностi. Пiд цим поняттям суддi розумiють обсяг компетенцп орга-нiв державно!" влади, який не шдлягае передачi мiжнародним органiзацiям, оскшьки вiдображае цiнностi, на якi спираеться Конститущя. Це поняття охоплюе основш засади Конституцп та норми, яы закршлюють права людини. КТ вважае, що гарантГею збереження конституцiйноï Гдентичност Польщi е зафiксованi в Конституцп межi передачi компетенцп органiв державно!" влади мiжнароднiй органiзацiï.
Слiд зазначити, що КТ наводить позищю Федерального Конституцшного Суду Шмеччини, який окреслюе свою роль як охоронця конституцшно!" щен-тичностi. Зокрема, нiмецькi суддi пiд цим розумiють те, що конституцшш суди не можуть бути позбавлеш вiдповiдальностi за гарантування конституцшних меж передачi компетенцп на рiвень 6С та конституцiйноï iдентичностi, яка не шдлягае передача вгдповгдно, Федеральний Конституцшний Суд Нiмеччини вказав на можливють прийняття рiшення про незастосування правового акта 6С у ФРН, якщо не буде конституцшних шдстав застосування принципу верховенства права 6С.
К. Вуйтичек (K. Wojtyczek) вважае, що серед конституцшних норм слад видГлити основнг засади, яы визначають конституцгйну iдентичнiсть держави. Таи норми матимуть прiоритет щодо норм права 6С. Натомiсть, правовi акти 6С, якг виданi у межах компетенцп, яку Республша Польща передала органам 6С, матимуть прiоритет щодо всгх гнших конституцгйних норм. Вш наголошуе, що конституцгя як найвище право Республжи Польща не може бути надГлена верховенством у сферi компетенцп, яка була передана на рiвень 6С [9, с. 283]. У цш сферi верховенство Конституцп виражаеться в тому, що вона окреслюе межi передачi компетенцiï та е правовою шдставою для контролю конститу-цгйностг акта про передачу компетенцп. Вш звертае увагу на появу внаслвдок передачi компетенцп оргашв державно!' влади наднацiональним органам такого явища, як конституцшний плюралiзм. Вщбуваеться формування багатосклад-никово!" конституцшно!' структури, в якш нацiональна конституцгя та установчi договори мiжнародноï органiзацiï взаемно впливають один на одного у ргзний споаб [9, с. 369-370].
К. Джялоха (K. Dzialocha) розмежовуе поняття «прюритет» та «верховенство» у контекст сшввщношення права 6С та нацiонального права. На його думку, прюритет права 6С не означае його верховенства у нащональному правопорядку. Саме конституцгя зберГгае вищу юридичну силу у системi джерел права ПольщГ. К. Джялоха, який брав участь у роботГ Конституцшно! Комюп Народного ЗГбрання, зазначае, що обмеження прюритету джерел мГжнародного права щодо конституцГйних норм було свщомим задумом авторГв Конституцп ПольщГ 1997 р. [10, с. 22].
А. Шледжшьська-^мон (A. Sledzinska-Simon) вважае, що сьогоднi складно вщокремити правопорядок 6С та правопорядок держав-члешв, оскiльки вони щораз бiльше шдпадають пiд вплив процесiв конвергенцп та координацп. Фактично взаемодiю мiж цими правопорядками описуе концепщя правового (конституцшного) плюралiзму, згiдно з якою неможливо визначити, яка норма матиме прюритет у разi колiзГí. Вона зазначае, що вщносини мiж 6СС та кон-ституцiйними судами держав-членiв характеризуются суперництвом щодо статусу «суду останнього слова». На ïï думку, позищю конституцiйних судiв до принципу верховенства права 6С можна пояснити прагненням шдтвердити свою перевагу у системi органiв державно'1 влади, насамперед у вщносинах iз парламентом та шшими судовими органами [7, с. 201].
Висновки. Таким чином, КТ, починаючи iз вироку у справi про конститу-цiйнiсть договору про приеднання i дотепер, послiдовно вiдстоюе прюритет Конституцп щодо права 6С. Хоча у справi про европейський ордер на арешт суддi зайняли суперечливу позищю: з одного боку, наголошуючи на недопу-щеннi випадкiв попршення правового статусу особи, з шшого - вказуючи на необхiднiсть приведення норм Конституцп у вщповвдшсть iз правовим актом 6С, який безперечно зумовлюе погiршення становища особи.
Слщ звернути увагу на те, що КТ допустив можливють конституцiйного контролю правових актв 6С (у тому числ первинного права 6С) з метою пере-вiрки дотримання принцишв субсидiарностi та пропорцiйностi. Цей факт теж опосередковано засвщчуе позицiю КТ - збереження ролi конституцп, а саме ïï верховенства, в умовах евроштеграцп.
У сво'1х рiшеннях суддi часто посилаються на практику Федерального Конституцшного Суду Шмеччини, який е основним опонентом бвропейського Суду Справедливого щодо розумiння принципу верховенства права 6С. Суддi КТ зайняли протилежну 6СС позицiю, долучившись до групи конституцшних судiв, якi заперечують абсолютний характер принципу верховенства права 6С та вiдстоюють нацiональну конституцiйну щентичшсть
КТ окреслив межi дп принципу верховенства права 6С у нащональному правопорядку Польщi. Ними е норми, як формують конституцiйну щентичшсть дер-жави. По-перше, це конституцшш норми у сферi прав та свобод людини. По-друге, це сфера компетенцп оргашв державно'1 влади, яка не була передана на рiвень 6С.
Одначе в той час, як нащональш конституцiйнi суди наголошують на необ-хiдностi захисту свое'1 конституцiйноï iдентичностi, бвропейський Суд Справедливой непохитно дотримуеться власно'1 позицп, яскраво продемонструвавши ï"ï у справi Меллонi.
References:
1. Gérard, P., Verrijdt, W. (2017). Belgian Constitutional Court Adopts National Identity Discourse. European Constitutional Law Review. 13, 182-205.
2. Galetta, D-U. (2015). European Union Law in the Jurisprudence of Italian High Courts. Is the Counter-Limits Doctrine a Dog That Barks but Does Not Bite? European Public Law. Issue 4, 747-763.
3. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej od dnia 2 kwietnia 1997 г. URL: http://www.sejm.gov. pl/prawo/konst/polski/kon1.htm.
4. Wyrok z dnia 11 maja 2005 r. URL: http://trybunal.gov.pl/sprawy-w-trybunale/katalog/.
5. Wyrok z dnia 27 kwietnia 2004 r. URL: http://trybunal.gov.pl/sprawy-w-trybunale/katalog/.
6. Kustra, A. (2009). Przepisy i normy integracyjne w konstytucjach wybranych panstw czlonkowskich UE. Torun: Dom Organizatora Towarzystwo Naukowe Organizacji i Kierownictwa.
7. Sledzinska-Simon, A. (2015). Lojalnosc konstytucyjna czy lojalnosc unijna? -znaczenie zasady pierwszenstwa Unii Europejskiej dla sqdyw krajowych. Zasada pierwszenstwa prawa Unii Europejskiej w praktyce dzialania organyw wladzy publicznej R. M. Jablonski i S. Jarosz-Zukowska (Ed). Wroclaw: Uniwersytet Wroclawski, 199-224.
8. Wyrok z dnia 24 listopada 2010 r. URL: http://trybunal.gov.pl/sprawy-w-trybunale/katalog/.
9. Wojtyczek, K. (2007). Przekazywanie kompetencji panstwa organizacjom mi^dzynarodowym. Krakyw: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego.
10. Garlicki, L., Dzialocha, K., Sarnecki, P., Sokolewicz, W. (2007) Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Komentarz, tom V. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe.
Dovhan H. V., PhD in Law, Associate Professor of Department of Intellectual Property Law, Information and Corporate Law, Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine, Lviv.
e-mail: halyna_dovhan@o2.pl ; ORCID ID 0000-0002-2662-3076
Limits to the Principle of Primacy of EU Law over the Constitution: Acquis Constitutionnel of Constitutional Tribunal of Poland
Interaction between EU law and national law of the member-states is on the agenda of many constitutional courts within the European Union. The latest judgment concerning it was passed by Belgian Constitutional Court in 2016. The article is devoted to this issue in the Polish constitutional context. Namely, the aim of the article is to examine the argumentation of Polish Constitutional Tribunal setting limits to the principle of primacy of EU law over the Constitution. Landmark decisions of Polish Constitutional Tribunal concerning EU law have been analyzed. In its judgment of 11th of May 2005 on the validity of 2003 Accession Treaty Polish Constitutional Tribunal precisely stated that Constitution of Poland has absolute primacy within the Polish legal order. In this judgment as well as in judgment of 24th of November 2010 on the constitutionality of Lisbon Treaty judges limited the primacy of EU law over the Constitution. Such limits includes norms forming constitutional identity particularly rights and freedoms provided by the Constitution and exclusive competence that are not transferred to the EU. It is concluded that Polish Constitutional Tribunal like many other constitutional courts used counter limits doctrine in order to protect national constitutional identity.
Keywords: primacy of EU law; priority of EU law; Constitutional Tribunal of Poland; counter limits doctrine; constitutional identity; priority of constitution; primacy of constitution.
Надшшла до редколегп 04.08.2017 р.
