CC BY
43
Одним ¡з стратегнних завдань розвитку ме-хан1зм1в державного управл¡ння взагал¡ та бюджетного адмУстрування зокрема у cфер¡ державного експортного контролю е п¡двищення ефективност¡ та якост¡ управлЫня вщповщни-ми процесами на основ¡ застосування сучас-них ¡нформац¡йно-комун¡кац¡йних технолопй. На практичному р¡вн¡ зд¡йснення управлЫських та економ¡чно-орган¡зац¡йних процедур у сфер¡ державного експортного контролю мае зд^сню-ватися на основ¡ використання автоматизова-ноТ (комп'ютеризованоТ) системи, яка представ-ляе собою модель управл¡ння базами даних, що в режим¡ реального часу здатна забезпечувати користувачю актуальною, повною та точною ¡н-формац^ю щодо р¡зноман¡тних явищ та проце-с¡в у сфер¡ державного експортного контролю. В дисертацм подано конкретн науково-практич-н¡ та прикладн¡ пропозицм щодо розробки вка-заного програмного продукту, описан еконо-м¡чн¡ ефекти вщ його впровадження. Реал¡зац¡я системи автоматизованого управлЫня процесами у сфер¡ державного експортного контролю дозволить значно пщвищити результативн¡сть та ефективнють бюджетного адм¡н¡стрування у сфер¡ державного експортного контролю, зокрема пщвищити доходи бюджету, зменшити трансакции витрати п¡дпри8мств, усунути непро-дуктивн бюджетн¡ видатки, скоротити строки розгляду заяв, надати запитувачам актуальну та достов^ну ¡нформацш з р¡зних питань експортного контролю.
Перспективи подальших розвщок. У подаль-шому слщ розробити методичн¡ п¡дходи до еко-нометричного прогнозування окремих показ-ниюв розвитку системи експортного контролю з урахуванням змЫ у глобальн¡й економщк
Список використаних джерел
1. Бовенко О.Я. Реформування системи експортного контролю £вропейського Союзу / О.Я.Бовенко // ВЬ сник експортного контролю. - 2011. - № 4. - С. 26-29.
2. Галака С.П. Експортний контроль в системл млжна-родноТ безпеки / С.П.Галака, Г.М.Перепелиця, 0.1.йвер / За ред. 0.М. Гришутк¡на. КиТв: КНУ, 2012. 336 с.
3. Гришутюн 0.М. Питання оновлення нормативно-правовоТ бази у галуз¡ державного експортного контролю / 0.М.Гришутюн // В¡сник експортного контролю. - 2011. - № 2. - С. 7-13.
4. Закон УкраТни «Про державний контроль за млж-народними передачами товара вмськового призна-чення та подвмного використання» [електронний ресурс]. - Доступний з: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/549-15.
5. Експортний контроль [електронний ресурс].
- Доступний з: http://www.ukr.vipreshebnik.ru/ entsiklopediya/51-e/3409-eksportnij-kontrol.html
6. Економмна енциклопед¡я: У трьох томах. Т 1. / Редкол.: С.В.Мочерний (в¡дп.ред) та ¡н. - К.: Видавни-чий центр «Академт», 2000. - 864 с.
7. 0стапенко А.В. 0снови законодавства £С у сфер¡ контролю товар¡в ¡ технолог¡й подв¡йного використання / А.В.0стапенко // В¡сник експортного контролю.
- 2011. - № 1. - С. 21-24.
8. Современный экономический словарь [терми-нол. словарь] / Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 496 с.
9. Експортний контроль [електронний ресурс]. - Доступний з:http://ukr.vipreshebnik.ru/ entsiklopediya/51-e/3409-eksportnij-kontrol.html
10. Green Paper. The dual-use export control system of the European Union: ensuring security and competitiveness in a changing world. [електронний ресурс]. - Доступний з:http://trade.ec.europa.eu/ doclib/docs/2011/june/tradoc_148020.pdf
УДК 351.9:005.591:332.1
Л.О. ШАНАБВА-ЦИМБАЛ, кандидат наук з державного управл'1ння, НУБ1П Укра!ни
Державне регулювання ринково! економти
Проанал'зовано необх'щн'ють регулювання ринковоi економ'ки державою. Розглянуто осно-вн\ модел'1 та методи переходу до ринковоi економ'ки. Наведенi найб 'тьш важлив'1 економ1чн1 функцИ' держави та напрямки, що зумовлюють необхiднiсть державного регулювання ринко-вою економкою.
Ключовi слова: державне регулювання, ринкова економ'1ка, методи, модел'1, механзми, функ-öii, напрямки держави.
© Л.О. ШАНАБВА-ЦИМБАЛ, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (193)/2017 21
Л.А. ШАНАЕВА-ЦЫМБАЛ, кандидат наук государственного управления НУБиП Украины
Государственное регулирование рыночной экономики
Проанализирована необходимость регулирования рыночной экономики государством. Рассмотрены основные модели и методы перехода к рыночной экономике. Приведены наиболее важные экономические функции государства и направления, которые обуславливают необходимость государственного регулирования рыночной экономикой.
Ключевые слова: государственное регулирование, рыночная экономика, методы, модели, механизмы, функции, направления государства.
L. SHANAIEVA-TSYMBAL, PhD in Public Administration at NULES of Ukraine
State regulation of market economy
The necessity of regulation of a market economy by the state is analyzed. The main models and methods of transition to a market economy are considered. The most important economic functions of the state and the directions that determine the necessity of state regulation of the market economy are given.
Keywords: state regulation, market economy, methods, models, mechanisms, functions, directions of the state.
Постановка проблеми. Регульована ринкова економка - це економка втьного ринку, регульована державою за допомогою системи економн-них захода i профес^ного законодавства. 1снуе три рiвнi регулювання ринку. Перший - саморе-гулювання, тобто свобода д^ виробника, суб'ек^в виробництва. Другий -регулювання ринкових вщносин Ыститутами i засобами громадянського сусптьства. Тре^й рiвень - державне регулювання. Науково - обгрунтований синтез державних i ринкових регуляторiв дасть можпивють реалiзу-вати соцiально-економiчнi ц^ розвитку суспть-ства та забезпечить со^альну справедливiсть.
Анал13 останшх досл1джень i публжацт. Про ступЫь втручання держави в економiку давно ведуться суперечки мiж теоретиками рiзних напрямкiв та наукових шкiл. Серед сучасних до-слiджень вiтчизняних вчених iз дано!' проблематики вщзначаються працi 0нишко С.В., Старо-стенко Г.Г., Калетнiка Г.М, Поснова Т.В, Кубай 0.Г., Чистова С.М., Куценка Т.Ф., Никифорова А.6. та Ы. Вплив державного регулювання на стабозацш ринково!' економiки аналiзували Мг хасюк I., Мельник А., Скибицька Л. та iн. Вплив державного управлЫня на економiку до^джу-вали зарубiжнi науковцi: Дж.М.Кейнс, К.Ендрю, Ж.Бовера, К.Крiстенсон та iн.
Метою статт е обгрунтування необхiдностi державного регулювання ринково!' економки.
Виклад основного матерiалy. Сьогодн свг товий досвiд доводить, що не можна повню-тю покладатися на саморегульований механiзм
ринку. Свтова фiнансово-економiчна криза е яскравим пщтвердженням того, що ринок сам по собi не може забезпечити здорових сусптьних вiдносин i не гарантуе довгостроково!' економiч-но!' стабтьностк
Регульована економiка - головний зааб, ар-химедiв важiль, за допомогою якого можна при-скорити створення в наш^ кра!н ефективно!' ринково!' системи. Наука i практика знають два методи переходу вщ командно!' до ринково!' економки. Перший - метод поступового входжен-ня в ринок (китайський варiант - шлях «м'якого» входження). Другий - метод прискореного вхо-дження в ринок (польський варiант - шлях «шоково!' терапп»). Принципова вщмЫнють цих ме-тодiв полягае в наступному. У процеЫ переходу вщ дефiцитного ринку (коли попит на товари i по-слуги вище !'х пропозицГ!) до рясного ринку (попит на товари i послуги менше !х пропозицГ!) метод поступового входження передбачае викорис-тання принципу одночасного зростання попи-ту i пропозицм' при випереджаючому темпi зрос-тання пропозицГ!, а в основi методу прискореного входження в ринок лежить принцип одночасного зниження зростання попиту i пропозицм' при випереджаючому темт зниження попиту.
Якщо перший метод передбачае зростання до стану рясного ринку, то другий - зниження зростання до стану, коли Попит < Пропозицм', i тть-ки по™ !'х зростання [2]. Практика показуе, що для Укра!'ни бтьш прийнятний шлях Китаю, так як в цьому випадку перехщ до ринково!' економки
22 Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (193)/2017
вiдбyвa8тьcя нe зa paxyнoк нaceлeння ^a^. 3a po^ pинкoвoï peфopми Kитaй пo BHП вийшoв нa тpeт8 мicцe в cвiтi пicля C0A i Япoнiï, в тoй чac як в Пoльщi «шoкoвa тepaпiя» зaвдaлa yдapy пo ви-poбництвy i piвню життя нaceлeння.
Poзpiзняють двi ocнoвнi мoдeлi pинкoвoï era-нoмiки: лiбepaльнy i coцiaльнo opi8нтoвaнy. Bo-ни вiдpiзняютьcя лишб нaпpямкaми зaдoвoлeн-ня eкoнoмiчниx пoтpeб нaceлeння (див. тaблицю).
Poзвитoк ^a^ нe мoжнa oднoзнaчнo вiднe-cти дo пepшoï aбo дo дpyгoï мoдeлi. Ta^ нaпpи-клaд, C0A i Beликoбpитaнiï ближчe лiбepaльнa eкoнoмiкa, a Hiмeччини, Aвcтpiï, Швeцiï - coцiaль-нo opi8нтoвaнa. [3] Haшiй кpaïнi бiльшe пiдxoдить мoдeль coцiaльнo opieнтoвaнoï eкoнoмiки, тaк як люди, живучи в yмoвax кoмaнднoï cиcтeми, звикли дo poзгopнyтoï дepжaвнoï coцiaльнoï дoпoмoги.
He зaбyвaти, щo oдним з icтoтниx нeдoлi-кiв pинкoвoï eкoнoмiки е нecтaбiльнicть. Haвiть caмi пocлiдoвнi ïï пpиxильники згoднi з цим. Pин-кoвa eкoнoмiкa poзвивa8тьcя циклiчнo, тoбтo пe-pioдичнo eкoнoмiчнe зpocтaння пepepивaeть-cя кpизaми нaдвиpoбництвa. Bпepшe тaкa кpизa вибyxнyлa в 1925 po^ i з тиx mp кpизи peгyляpнo зiштoвxyють cycпiльcтвo з шляxy пpoгpecy.
Bивчaючи пpиpoдy eкoнoмiчниx кpиз, aнглiй-cький yчeний Джoн Meйнapд Keйнc пepшим poзpoбив тeopiю дepжaвнoгo peгyлювaння pин-кoвoï eкoнoмiки i зa цe визнaeтьcя oдним з нaй-видaтнiшиx eкoнoмicтiв нapiвнi з Aдaмoм Cмi-тoм i Kapлoм Mapкcoм. Biн дoвiв, щo pинкoвий мexaнiзм нe мoжe oбiйтиcя бeз дepжaвнoгo pe-гyлювaння, тобто бeз впливу дepжaви нa дiяль-нicть eкoнoмiчниx cyб'8ктiв i pинкoвy кoн'юнктypy з мeтoю зaбeзпeчeння нopмaльниx yмoв для
фyнкцioнyвaння pинкoвoгo мexaнiзмy, виpiшeн-ня eкoнoмiчниx i coцiaльниx пpoблeм. Дepжaв-нe peгyлювaння мae piзнi фopми: бюджeтнo-пo-дaткoвe, кpeдитнo-гpoшoвe, aдмiнicтpaтивнe. Öe пoв'язaнo з нeдoлiкaми pинкoвoгo мexaнiзмy:
Poзвитoк pинкoвoï eкoнoмiки нeминyчe cyпpoвo-джy8тьcя кoнцeнтpaцieю виpoбництвa i виникнeн-ням мoнoпoлiï. A мoнoпoлiя вeдe дo зacтoю i галь-мyвaння пpoгpecy. B дaний чac ввaжa8тьcя, щo для нopмaльниx кoнкypeнтниx вiднocин мae бути 8-15 виpoбникiв, пpинaймнi нe мeншe 4-5. ß^o 4 ви-poбникa (фipми) кoнтpoлюють 80% пpoдaжiв, тo pинoк е мoнoпoлiзoвaним. I взaгaлi, вiльнa ганку-peнцiя - явищe вeльми piдкicнe в cyчacнiй pинкoвiй eкoнoмiцi, вoнa е лишe oдним з вapiaнтiв c^rya^' нa pинкy (кoнкypeнцiя, мoнoпcoнiя тa iн.).
Pинкoвa eкoнoмiкa е нecтaбiльнo функцюную-чoю cиcтeмoю внacлiдoк дiï ocнoвниx eкoнoмiч-ниx зaкoнiв: вapтocтi, пoпитy i пpoпoзицiï, кoнкy-peнцiï тa iн.
Pинкoвiй eкoнoмiцi влacтивa дифepeнцiaцiя дo-xoдiв виpoбникiв. Дiя pинкoвoгo мexaнiзмy cпpя-мoвaнa пepш зa вce нa зaбeзпeчeння eфeктив-нocтi виpoбництвa, в ^лу цьoгo вiн вiдтвopю8 coцiaльнy нepiвнicть. Haпpиклaд, дiя pинкoвoгo мexaнiзмy пpизвoдить дo тoгo, щo ^mra бaгaтo-гo гocпoдapя мoжe oтpимyвaти мoлoкo, якe нeoб-xiднo дитиы з бiднoï ciм'ï. ùo6 змЫити cитyaцiю, cycпiльcтвo пoвиннo втpyчaтиcя в пpoцec фyнкцi-oнyвaння pинкoвoгo мexaнiзмy, i цe вiднocитьcя дo бyдь-якoï мoдeлi pинкoвoï eкoнoмiки. Eкoнoмiкa Cпoлyчeниx Штaтiв являе coбoю пepeвaжнo pин-кoвy eкoнoмiкy лiбepaльнoгo типу, дe icтoтнy poль гpa8 ypяд нa фeдepaльнoмy, мicцeвoмy piвнi тa нa piвнi штaтiв. Cьoгoднi близькo 4/5 нaцioнaльнoгo
принципов! осо6ливост! двох основних моделей ринково'| eкономiки
Лiбepальна ринкова eкономiка Cоцiально оpicнтована ринкова eкономiка
Дoмiнyвaння пpивaтнoï влacнocтi Maкcимaльнa cвoбoдa cyб'eктiв pинкy, вiдгopoджye ïx вiд втpyчaння дepжaви Дepжaвнe peгyлювaння ocнoвниx мaкpoeкoнoмiчниx пpoцeciв Biдcтopoнeнicть дepжaви вiд виpiшeння бты^^^ пpoблeм життeзaбeзпeчeння нaceлeння Дoмiнyвaння пpинципy: пpaцюючa людинa мae зa-бeзпeчити ceбe, cвoю ciм'ю i CTapic^ caмa Eкoнoмiкa зi знaчним пpивaтним ceктopoм Peглaмeнтaцiя дepжaвoю pинкoвиx вiднocин (як дepжaвниx, тaк i пpивaтниx cтpyктyp) Дepжaвнe peгyлювaння мaкpoeкoнoмiки i мiкpoeкoнoмiки Piшeння дepжaвoю бaгaтьox пpoблeм життeзaбeзпeчeння нaceлeння Дepжaвнe peгyлювaння зaйнятocтi, дoxoдiв нace-лeння, a пpи пeвниx yмoвax i цiн
Дepжaвнa coцiaльнa oпiкa пoшиpюeтьcя тiльки нa знeдoлeниx i жeбpaкiв Дepжaвa пiклyeтьcя пpo вcix члeнiв cycпiльcтвa. Beликa чacтинa нaцioнaльнoгo бюджeтy витpaчaeтьcя нa oxopoнy здopoв'я, ocвiтy, нayкy, кyльтypy, cycпiльний тpaнcпopт, coцiaльнe i пeнciйнe зaбeзпeчeння гpoмaдян.
Джерело: авторська розробка.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpairn №6 (193)/2017 23
пpoдyктy зaбeзпeчyeтьcя pинкoвoю cиcтeмoю, a iншa чacтинa виpoбля8тьcя пiд eгiдoю ypядy. Уpяд здiйcню8 тaкoж pяд пpoгpaм coцiaльнoгo CTpaxy-вaння i coцiaльнoгo зaбeзпeчeння, cтaвлячи co6í зa мeтy пepepoзпoдiл дoxoдiв в пpивaтнoмy ce^ TOpi eкoнoмiки. Cтaтиcтикa пoкaзy8, щo пoдaтки i зaгaльний oбcяг дepжaвниx витpaт (нa пoкyпкy тoвapiв i пocлyг i нa coцiaльнi пpoгpaми) cклaдa-ють пpиблизнo 1/З нaцioнaльнoгo пpoдyктy.
Biдзнaчимo чacтинy нaйбiльш вaжливиx era-нoмiчниx фyнкцiй дepжaви.
Cтвopeння пpaвoвoï бaзи тa cпpиятливoгo era-нoмiчнoгo cepeдoвищa, щo cпpияють eфeктив-нoмy фyнкцioнyвaнню pинкoвoï cиcтeми.
Зaxиcт кoнкypeнцiï. Bиxoдячи з тoгo, щo ^CTe-мa вiльнoгo пiдпpи8мництвa, зaкoни пoпитy i пpo-пoзицiï зaлeжaть вщ кoнкypeнцiï, дepжaвa зaoxo-чу8 i зaxищae кoнкypeнцiю шляxoм вcтaнoвлeння i зaкpiплeння «пpaвил гpи», пocтaчa8 нaceлeнню iнфopмaцiю пpo yмoви нa pинкy i cтaн eкoнoмiки, дoпoмoгae y виpiшeннi eкoнoмiчниx cyпepeчoк.
Зaбeзпeчeння мaкpoeкoнoмiчнoï збaлaнcoвa-нocтi тa cтaбiльнocтi poзвиткy eкoнoмiки шля-xoм дepжaвнoï eкoнoмiчнoï пoлiтики: фicкaльнoï (вcтaнoвлeння piвня oпoдaткyвaння i дepжaвниx витpaт), гpoшoвoï (peгyлювaння гpoшoвoï мacи), peгyлювaння дoxoдiв (вщ вiльнoгo вcтaнoвлeн-ня зapплaти i цЫ дo диpeктивнoгo кoнтpoлю), зo-внiшньoeкoнoмiчнoï (тopгoвa пoлiтикa i peгyлю-вaння oбмiннoгo piвня вaлюти).
Bплив нa poзпoдiл pecypciв з мeтoю пiдвищeн-ня eфeктивнocтi виpoбництвa, тaк звaнa мiкpo-eкoнoмiчнa cтopoнa пoлiтики дepжaви.
Пepepoзпoдiл дoxoдiв з мeтoю зaбeзпeчeн-ня coцiaльнoï cпpaвeдливocтi: пpoгpecивнe oпo-дaткyвaння, пiдтpимкa мaлoзaбeзпeчeниx вepcтв нaceлeння.
Функцм' дepжaви в pинкoвiй eкoнoмiцi cвoгo чa-cy oкpecлив пpeм'8p-мiнicтp Beликoбpитaнiï Bi-льям Глaдcoн: «Обoв'язoк ypядy - cтвopювaти тaкi yмoви, щoб людям бyлo вaжкo здiйcнювaти пoгa-нe i лeгкo чинити пpaвильнo». Цим пpaвилoм ви-знaчaeтьcя cтyпiнь yчacтi дepжaви в peгyлювaннi pинкoвoï eкoнoмiки з викopиcтaнням мeтoдiв бю-джeтнoгo нaвaнтaжeння (cпiввiднoшeння пoдaт-кoвиx нaдxoджeнь дo бюджeтy i BBП). Чим вищe ц cпiввiднoшeння, тим вищe cтyпiнь yчacтi дepжaви в pинкoвiй eкoнoмiцi. Оcтaння е вeличинoю нe пo-cтiйнoю, a фyнкцioнaльнoю. Biдпoвiднo дo мeтoдy бюджeтнoгo нaвaнтaжeння, вiд тoгo, яку чacтинy
BBП витpaчa8 дepжaвa [4,8], бaгaтo в чoмy зaлe-жить пpoцвiтaння i poзвитoк ^aï^. Оды eкoнo-мicти пepeкoнaнi, щo чим бiльшe ця чacтинa, тим кpaщe. Iншi дoтpимyютьcя пpoтилeжнoï думки.
Пpo aдeквaтнicть дiй ypядy cвiдчaть peзyльтaти oбpaнoï eкoнoмiчнoï пoлiтики, зoкpeмa eфeктив-нicть poзпoдiлy i викopиcтaння фiнaнcoвиx i мa-тepiaльниx pecypciв.
Бюджeтнi кoшти poзпoдiляють дepжaвнi чинoв-ники, як нe pизикyють moï^ гpoшимa, як пpивaтнi влacники, a цe нeминyчe вeдe дo знижeння eфeк-тивнocтi eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, виpoбництвa, щo в cвoю чepгy, е пpичинoю cкopoчeння iнвecтицiй в пoдaльший eкoнoмiчний poзвитoк. Отжe, oбмeж-yютьcя мoжливocтi eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Bi-дoмo, щo збiльшeння пoдaткoвиx вилyчeнь, дep-жaвниx витpaт, бюджeтнoгo дeфiцитy нa 1% BBП пpи iншиx piвниx yмoвax пpизвoдить дo знижeння eкoнoмiчнoгo зpocтaння i piвня cпoживaння тaкoж пpиблизнo нa 1%. E дyмкa, щo пpи piвнi пoдaткiв в дepжaвi мeншe ЗЗ% дoxoдy вoнo poзвaлитьcя, a oптимaльнoю е cтaвкa 42%. Пpaктикa ^pocTO-вуе дaний нopмaтив. Haпpиклaд, в C0A yci пoдaт-ки з пiдпpи8мcтв, включaючи coцiaльнi плaтeжi, нe пepeвищyють 2Q% нaцioнaльнoгo дoxoдy, a якщo виключити з poзpaxyнкiв пiдпpиeмcтвa, щo виpo-бляють i peaлiзyють пiдaкцизнi тoвapи (aлкoгoль, тютюн), тo чacткa пoдaткoвиx i coцiaльниx плaтe-жiв вcix iншиx пiдпpи8мcтв нiкoли нe пepeвищить 14% нaцioнaльнoгo дoxoдy. У 1981-1986 pp Ap-i'yp Лaффep з гpyпoю oднoдyмцiв пepeкoнaв aд-мiнicтpaцiю Poнaльдa Peйгaнa пpoвecти пoдaт-кoвy peфopмy. B peзyльтaтi були icтoтнo знижeнi cтaвки пoдaткiв нa пiдпpиeмcтвa i гpoмaдян. Зни-жeння пoдaткiв в пepioд пpaвлiння Peйгaнa пpи-звeлo дo зpocтaння peaльнoгo дoбpoбyтy aмe-pикaнцiв бiльш нiж нa 3Q%. Зa пpиклaдoм C0A знизили cтaвки пoдaткiв бiльшicть poзвинeниx кpaïн. Haйнижчi cтaвки були вcтaнoвлeнi в Kaнaдi, i чepeз oдинaдцять poкiв кaнaдцi зa piвнeм життя вийшли нa пepшe мicцe.
Haявнicть тiньoвoï eкoнoмiки, «витoкy мiзкiв» i кaпiтaлiв ^^o пoв'язaнe з piвнeм oпoдaткyвaння. Haпpиклaд, в Чexiï вiдcyтнi oбмeжeння нa гoтiвкo-вий oбopoт гpoшeй, нeoбoв'язкoвi кacoвi aпapaти в мaгaзинax, нeмae жopcткoгo лiцeнзyвaння кoмep-цiйнoï дiяльнocтi. Aнaлoгiчнa кapтинa cпocтepiгa-8тьcя в Typeччинi. У циx кpaïнax мeншe пocaдoвцiв пoдaткoвoï iнcпeкцiï, y вiльнoмy oбiгy пpaктичнo вci твepдi вaлюти cвiтy, нeмa8 пoмiтнoï зa мacштaбaми
24 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpaÏrn №6 (193)/2017
тЫьово! економки ¡ корупцм. Причина вщома - ре-альне оподаткування пщприемств набагато нижче, нж у нас. Звщси випливае висновок: капрал не тг кае туди, де податки вище, вЫ прагне туди, де умо-ви для його зростання сприятливЫ.
Не слщ спод^атися на те, що при зменшен-н рол1 держави «невидима рука» ринку все зро-бить сама. 1й необхщна допомога держави, але мова йде не про командування б^несом, а про звтьнення ринку в1д монопол^му, репонально! замкнутости вщомчого свавтля ¡ ¡нших чинниюв, як перешкоджають дм ринкового механ¡зму.
Економ¡чна наука виробила конкретн реко-мендацм в сфер¡ державного регулювання ринково! економки. Його головними ¡нструмента-ми е податки, ставка в¡дсотка за кредит, грошова пропозиц¡я, розм¡щення державних замовлень на виробництво товара.
Сучасне державне управлЫня ринковою еко-ном¡кою повинно зд^снюватися в наступних на-прямках:
- емюя грошей ¡ грошове регулювання як без-умовна прерогатива держави;
- створення ¡ пщтримка правовоТ бази ринкових вщносин, включаючи законодавчий захист приватно! власност ¡ прав споживач¡в;
- пщтримка конкурентного середовища та захода, спрямованих на недопущення монопол^а-цм економ¡ки;
- виробництво сусп¡льних благ, осв^а, фундаментальна наука, правоохоронна дтльнють, сфера послуг, реал¡зац¡я завдань, пов'язаних з обороною краТни;
- мЫЫзацт негативних побнних ефект¡в в¡д ринково! дтльноси зокрема охорона навколиш-нього середовища;
- подолання високо! софально! диференц^цм сусп¡льства, п¡дтримка соц¡ально вразливих груп населення [4] :
Важливою функцию держави е вироблення ¡ реал^ацт нац¡ональних пр¡оритет¡в, в тому чи^ в соц¡ально-економ¡чн¡й сфер¡:
- подальша стаб¡л¡зац¡я економ¡чного зрос-тання, вироблення збалансовано! макроеко-номнно! пол^ики з метою досягнення сталого розвитку з урахуванням нацюнально! безпеки, соц^льних ¡ економ¡чних вимог;
- забезпечення зростання сусптьно! продуктив-ност¡ прац шляхом реал^ацм ¡ннова^йно! пол¡тики та прискорення науково-техннного прогресу;
- всебнне сприяння розвитку осв¡ти ¡ зростання профеЫйно! квалфкацм робочо! сили;
- забезпечення соцтльно! функцм держави через оптим^ацш програм у сфер¡ пенс¡йного та медичного страхування;
- подолання негативного стану природного середовища, вдосконалення еколопчних регулятора, включаючи вироблення вщповщно! пол^ики в зв'язку з¡ зм¡нами ктмату в св¡т¡ [1].
Висновки
Таким чином, державне регулювання еконо-мки спрямовано на п¡дтримку загально! ма-кроекономнно! р¡вноваги, тобто р¡вноважного стану трьох основних видю ринк¡в: товара ¡ послуг, фактор¡в виробництва ¡ ф¡нансового. Воно настае тод^ коли в результат¡ взаемодм попиту ¡ пропозицм на ринку товара ¡ послуг встанов-люеться р^новага обсягу продукцм ¡ ц¡н; на ринку фактора виробництва - р^новага чинни-к¡в виробництва ¡ витрат; на ф¡нансовому ринку - р^новажний р¡вень позичкового в¡дсотка. Для досягнення макроекономнно! р¡вноваги в умо-вах ринку (попит > пропозицм, попит = пропозицм, попит < пропозицм) пропонуються апробова-н пщходи трьох основних теч¡й економнно! теорп: неокейнс¡анства, монетаризм ¡ «економка про-позиц¡й». Кейнс¡анск¡й п¡дх¡д ефективний, коли економка переживае стад¡ю спаду, монетаристский - в перюд стабозацм, а рекомендацп теорп «економ¡ки пропозиц¡й» прийнятн¡ для стиму-лювання прискореного економ¡чного зростання.
Список використаних джерел
1. Д¡дк¡вська Л.1. / Л.1. Д¡дк¡вська, Л.С. Головко Державне регулювання економки: Навч.поаб. - 5-те вид.,стер.-К.: Знання, 2006. - 213 с.
2. Дудзяк О. А. ОцЫка агротуристично! привабли-вост¡ рег¡ону: основн¡ фактори та показники / О. А. Дудзяк // Вюник Сумського нацюнального аграрного унТверситету. Сер¡я «Економ¡ка та менеджмент» Вип. 5/2 (40). 2010. - с.16-20.
3. Калетнк Г. М. Державне регулювання економЬ ки / Г.М. Калетнк, А.Г. Мазур, О.Г. Кубай; Мво освЬ ти ¡ науки, молод¡ та спорту Укра!ни, Мво аграр.пол™-ки ¡ продовольства Укра!ни, ВНАУ. - К.: Хай-Тек Прес, 2011.- 427 с.
4. Забуранна Л. В. Фактори впливу на процес фор-мування стратеги економмного розвитку АПК / Л. В. Забуранна, Н. В. Попрозман // Актуальн про-
Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (193)/2017 25
6neMi/i eKOHOMiKi/i. - 2015. - Bi/n. № 8 (170). - C.111 - 119.
5. KyKypyfl3a I. I. rioniTi/iHHa eKOHOMin [TeKCT]: MaTepi-ani/i flo ceMiHapiß/ I. I. KyKypyq3a. - HepKaci/i: Pefl.- Bifl. Bifl. HepKacbKoro flepx.yH-Ty,1999. - 314 c.
6. HaqioHanbHa eKOHOMiKa /CTapocTeHKO HI"., OHI/IIXI-Ko C.B., nocHOBa T.B. - K.:Hipa - K, 2011. - 432 c.
7. HoBaK H. R EKOHOMiHHi iHTepeci cy6'eKTiB rocno-flaproBaHHA y po3B/TKy arpapHOi c$epi/i [MOHorpa^in] / H. R HoBaK. - K. : HHÖ « IAE», 2013. - 352 c.
8. nonpo3MaH H. B. OopMyBaHHn cTpaTerii eKOHOMNHO-ro po3Bi/TKy arponpoM/cnoBoro Bipo6HiöTBa [MOHorpa-$in] / H. B. nonpo3MaH. - K. : HHÖ «IAE», 2015. - 300 c.
9. Wasilewski M. Methodological aspects of creating the system of indicators of crisis prevention as the foundation for stabilization of agricultural production based on Ukrainian experience / M. Wasilewski, L. Zaburanna, N. Poprozman, M.Orlykowskyi // Economics and Organization of Agri-Food Sector (Scientific Journal of Warsaw University of Life Sciences-SGGW). - 2016. - Vol. 4. - pp. 23 - 35.
VflK: 339(075.8)
n.B. 0OCTAK,
ä. e. h., npotyecop, ronoBHMM HayKOBAft cn'iBpoö'iTHMK, ÄepxaBHrn HayKOBO-ßocnißHMM ¡HcrATyr ¡H$opMam3aL(ii Ta MoßenKiBaHHn eкoнoм¡KA M¡н¡cтepcтвa eкoнoм¡ннoгo po3BATKy Ta TopPB^
T.r. COPOH/HELb, HayKOBAft cп¡вpo6¡тнAK
EKOHOMiHHa flun^oMaTm ak flepmaBHuft ¡HCTpyMeHT 3axucTy HaqioHa^bHux iHTepeciB y c$epi 30BHirnHb0T0pr0BeflbHMx BiflHOcuH
CynacHa eKOHOMNHa äunnoMarm xapaKTepA3yeTbcn äAнaм¡кoto, 3HanHOto B^KpAvcTto, cKnaäHAMA H-crpyMeHraMA, 6aгaтoвAM¡pн¡cтto Ta npocTopoBMMM кoн$¡гypaц¡nмA, wp crBoptotoTb 6rnb0 cпpARTпAB¡ MoxnABocT pnn 3axAcry нaц¡oнaпbHAx ¡HrepedB B yMoBax rnoöan^aLU BoHa e BaxriABAM BaxeneM pnn зм¡цнeннR м¡xнapoцнo'i KoHKypeHTocnpoMoxHocv KpaiHA, orpAMaHHR KOHKypeHTHAx nepeBar Ha cbto-BoMy pAHKy. OcoönwBy ponb eKOHOMNHOi ä^nnoMavi rk ¡HcTpyMeHTy näBttweHin KoHKypeHTocnpoMox-hoct HaL^anb^! e^HoM^ näTBepä^ye 3pocratona yBara ¡HO3eMHAx yp^B äo Lboro BAäy fl^b-hocv. Eкoнoм¡ннa ä^nnoMarrn cnprne 3a6e3neneHHto cTanoro eKOHOMMHom 3pocraHHR Ta n^BMweHHto p¡внR м¡xнapoäнoгo ¡M^xy äepxaB. Bce Le BMMarae repMHoBoro nocwneHHn aKTABHocT eкoнoм¡ннoi ä^nnoMavi, nocwneHHH mro pon y nonynap^3aLii нaц¡oнaпbHAx eкoнoм¡ннAx ¡HrepedB Ha м¡xнapoäн¡м apepo3BATKy eKcnopry ra ¡huax $opM зoвн¡0нboeкoнoм¡ннoгo cп¡вpo6¡тнAЦтвa Ha ocнoв¡ p¡внo-npaBHwx ra MaKcwManbHMx BAHäHAx yMoB äPR äepxaBA. V 3B'R3Ky 3 np^ä^aHHRM a^^^Bam™ nneH-cTBa b GBponeftcbKoMy Co^ ra 3anpoBaäxeHHR pexAMy BmbHoi TopPB^, etyeKTMBHcrb eкoнoм¡ннoi ä^nnoMavi VKpaiHA HaöyBae ocoönABom 3HaneHHR y 3a6e3neneHH nocn^oBHoi 3OBH0Hboi nonTAKA 3 Meroto зм¡цнeннR KOHKypeHTO3äaTHocv KpaiHA ra зaгaпbнoäepxaвнoí зoвн¡0нboeкoнoм¡ннoí cTpaTerii.
KnmnoBi cnoBa: eKoHoMNHa äAnnoMarrn, wodantia^^, eкoнoм¡ннe cп¡вpo6¡тнAцтвo, м¡xнapoäнa кoнкypeнтocпpoмoxн¡cтb.
n.B. 0OCTAK,
ä. 3. h., пpo$eccop, maBHbM HaynHbiü corpyäHAK, rocyäapcTBeHHbiü HaynHo-AccneäoBaTenbcKAü AHcTAryr
AH$OpмaTA3aЦAA A MoäenApoBaHAR 3KoHoMAKA MAHAcrepcTBa 3KOHOMAHeCKOГO pa3BATAR A TopmBKA
T.r. COPOH/HEL, HaynHbMcorpyäHAK
3K0H0MunecKan flun^OMaTun KaK rocyflapcTBeHHbift uHCTpyMeHT 3a^uTbi HaöU0Ha^bHbix uHTepec0B B c$epe BHernHeT0pr0Bbix 0TH0meHuft
CoBpeMeHHaR 3KOHOMA^ecKan äAппoмaтAR xapaKjepA3yerca äAHaMAKoft, 3Ha^ArenbHOM oTKpbirocTbto, cnoxHbiMA AHcrpyMeHjaMA, MHornMepHocrbto a пpocтpaнcтвeннbMA KOH^^a^^A, Koropbie co3äa-tor 6пaгoпpAнтнble bo3moxhocta äPR 3awATbi нaцAOнaпbHblx AHjepecoB b ymoBAax гпo6aпAзaцAA. OHa RBпReтcR BaxHbiM pbmamM äpn yкpeппeнAR MexflyHapoäHoft кoнкypeнтocпoco6нocтA crpaHbi, пoпyнeнAR KOHKypeHTHbix пpeAмywecтв Ha mapobom pbiHKe. Ocoöyto poпb 3KOHOMA^ecKOM äAппoмaтAA KaK AHcrpy-
26 OopMyBaHHfl pHHKOBHX BiflHOCHH b YKpaiHi №6 (193)/2017
© n.B. 0OCTAK, T.r. COPOH/HELb, 2017
