CC BY
24
УДК 342.1(438)"19"
О. В. Турчак
Навчально-науковий iнституг права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвcька полгтехшка",
канд. icT. наук, доц., доцент кафедри теори та фiлоcофii' права
ДЕРЖАВНА ПОЛ1ТИКА ДРУГО1 РЕЧ1 ПОСПОЛИТО1 ЩОДО НАЦ1ОНАЛЬНИХ МЕНШИН У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 20-х - ПЕРШ1Й ПОЛОВИН1 30-х роюв ХХ ст.
© Турчак О. В., 2016
Висвгглюються сусп1льно-пол1тичн1 умови та засади державно! полггики у Польщ1 у друг1й половин1 20-х - першш половин1 30-х рок1в ХХ ст. Зокрема, розкриваються особливост1 у проведенш щеТ пол1тики в умовах встановлення диктатури в1йськових, а також проведення перепиав населення тогочасною польською владою та реакц1ею на них нащональних меншин.
К'лючов1 слова: нащональш меншини, "санащя", авторитаризм, державна асимшящя, перепис населення.
А. В. Турчак
ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОЛИТИКА ВТОРОЙ РЕЧИ ПОСПОЛИТОЙ В ОТНОШЕНИИ НАЦИОНАЛЬНЫХ МЕНЬШИНСТВ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 20-х - ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ 30-х годов ХХ ст.
Освещаются общественно-политические условия и основы государственной национальной политики в Польше во второй половине 20-х - первой половине 30-х годов ХХ в. В частности, раскрываются особенности в проведении этой политики в условиях установления диктатуры военных, а также проведение переписей населения тогдашней польской властью и реакцией на них национальных меншинств.
Ключевые слова: национальные меншинства, "санация", авторитаризм, государственная ассимиляция, перепись населения.
O. V. Turchak
STATE POLICY OF THE II RICH POSPOLYTA CONCERNING NATIONAL MINORITIES IN THE SECOND HALF OF THE 20th - FIRST HALF OF THE 30th XX c.
Public and political conditions and principles of the state policy in Poland in the second half of the 20th -first half of the 30th XX c. are highlighted. In particular, the peculiarities of
policy's realization in the conditions of establishing of military dictatorship, taking a census by
the authorities of that time and the national minorities' reaction are revealed.
Key words: national minorities, "sanitation", authoritarianism, state assimilation, a
census.
Постановка проблеми. Суспшьно-полггачш змши, як визначилися у Польщ1 тсля травневого перевороту 1926 р., були означен встановленням диктатури вшськових i3 середовища Ю. Пшсудського, що прагнули централ1зувати управлшня у державу спираючись на вшськову силу.
Змшилася i система державно!' влади. Якщо, до 1926 р. вона була окреслена як демократична республша з багатопартшною системою (парламентарно-кабшетною), то тсля травневого перевороту 1926 р. устрш держави був змшений конституцшно "серпневою новел ою" та фактичним захоплення влади Ю. Пшсудським i його оточенням. Польща стала президентсько-автократичною державою (полггачний таб1р, в руках якого зосереджувалася влада, називався "санащею"). У польському суспшьстш накопичилось незадоволення попередтм парламентським безладдям, яке використав Ю. Пшсудський i сили, яю його тдтримували. Нова влада прагнула компенсувати змщненням авторитаризму слабюсть державносп, що зумовлювалося переважно м1жнащональною ворожнечею на початку 1926 р. [12, s. 113].
Мета роботи - проанал1зувати еволющю державно!' полггики Польщ1 щодо нащональних меншин в умовах суспшьно-полггачних змш у другш половит 20-х - першш половит 30-х роюв ХХ ст. як в середин краши, так i загальних тенденцш розвитку европейських держав.
Стан дослщження. Проблемою державно!' полггаки щодо нащональних меншин, зокрема украшщв у м1жвоеннш Польщу займалися украшсью вчет [2-4; 7; 8]. Под1бт завдання ставила перед собою i польська юторюграфм [9; 10; 13].
Необхщно ввдзначити здобутки сучасно!' укра1'нсько1' юторюграфи, де поряд 1з працями синтетичного напрямку [6], детально дослвджуеться ктор1я розвитку украшських нащональних шституцш i полггичних партш, кооперативних товариств, участь украшщв у суспшьно-полггач-ному житп Друго!' Реч1 Посполито!' та дмльтсть украшських нащонал1стичних структур [7; 8].
Виклад основних положень. Травнев1 поди 1926 р. призвели до змши полггики влади, яка стосувалася еврейсько!', украшсько!' та бшорусь^' нащональних меншин. Нова влада запропонувала полггаку державно!' асимшяци i поступового поборювання антидержавних тенденцш. Було запропоновано також остаточне врегулювання релшшних ввдносин, проведення аграрно!' реформи i вибори м1сцевого самоврядування. У 1927 р. уряд виршив провести змши щодо дмльносп окремих ввддшв мкцевого самоврядування бшорусь^' меншини. У березт цього року була легал1зована Бшоруська Селянська Робггаича Громада, якш тут же висунули звинувачення у дмльносп, спрямованш на приеднання бшоруських земель до Радянського Союзу, реал1защю завдань комутстичного руху i ворожить щодо Польсько!' держави. Кр1м пол1тично1' дмльносл, партя откувалася дмльтстю громадських бшоруських об'еднань, а також утворенням б1блютек, театральних гуртюв, кас взаемодопомоги тощо) [14, s. 30].
ГОсля вибор1в 1928 р. маршал Ю. Пшсудський спробував сформувати репресивну полггаку щодо сво!'х противниюв; вона стосувалася не лише опозици, а й оргатзацш нащональних меншин, передушм тих, яких заподозрили в поширент нащонально!' щеологи i намагант створювати парамштарш оргатзаци [14, s. 32].
Що ж до державно!' польсько!' полггаки в украшському питант у першш половит 1930-х рр., то ïï курс не змшився. Помггаими були спроби властей розколоти украшський полггачний таб1р. У зв'язку з цим уряд усшяко пвдтримував галицьких москвофшв, як противагу нащональним силам; змщнював т. зв. "сокальський кордон", який обмежував контакти волинян 1з радикальними силами у Схвднш Галичит.
У 1930-х рр. ввдбулося чергове загострення польсько-украшських ввдносин. Свiдченням цього були терористичш акци Органiзацii Украшських Нащоналк™ у Схiднiй Галичинi. Це стало адекватною ввдповвддю на посилення репресивних заходiв щодо них з боку польсько' влади.
Суспшьним напруженням супроводжувались у Польськiй державi переписи населення. Шсля резонансного перепису 1921 р., результатам якого не довiряла не тшьки значна кiлькiсть населення в середиш кра'ни, але й зарубiжнi полiтики, уряд оголосив про черговий перепис у 1931 р. Украшсьи сили вважали, що цей перепис повинен був показати загальну кшьюсть украiнцiв, райони 'хнього проживання, зайнятють, соцiальну структуру. Важливими були показники щодо мовних ознак та учасп в управлшш й громадськiй робота У середовищi украшських полiтикiв зршо переконання, що результати цього перепису також стануть засобом манiпуляцiй влади в ощнщ нацiональних проблем i укра'нського питання зокрема [14, s. 30-31].
У переписi 1931 р. питання про "нащональшсть" було трансформоване в "рвдну мову". Перепис ввдбувався у кардинально iнших полiтичних умовах: завершилися тслявоенш мiграцiйнi процеси, усталеними були кордони. Пращвники статистичного апарату вже набули ввдповвдного досвiду щодо проведення рiзноманiтних манiпуляцiй [14, s. 30-31].
Манiпуляцii' щодо результатiв перепису насамперед стосувалися пiвденно-схiдних воеводств Польщу де представники адмiнiстрацii запровадили окремi змiни до питальника, якi уможливили уточнити "мову", а фактично змшити використання задекларовано'' мови на польську. Згодом з цього приводу демограф Едвард Штурм де Шутрем висловився так: "Робота то була настшьки брутальна, що керiвники, ввдповвдальш за опрацювання перепису населення, були здивоваш i мали навiть намiр неопрацьовувати назагал безвартiснi данi нацiональнi для цшого сходу Польщi (...). Потрiбно, однак, додати, що вищi влади в Польпц, здаючи собi справу з безчшьного фальшу, заборонили публшаци матерiалiв для нацiональних менших i одиниць як-от гм1ни i села (бо там зловживання було б видно ввдразу), водночас заборонили науковцям та шшим спецiалiстам доступ до автентичного матерiалу перепису" [13, s. 36]. Цi манiпуляцii були наслвдком грубого порушення мшнародних зобов'язань Польщi щодо надання широких прав нащональним меншинам, зокрема украшцям.
Пiдсумки перепису населення вкотре довели, що влада маншулювала питаннями етшчно'' визначеностi населення та його нащонально'' свiдомостi. Для того, щоб не вживати в анкетах чггких етнiчних визначень, наприклад, "украшець", "еврей", "бшорус" та ш., чи визначень релiгiйноi належностi: "греко-католик", "особа мойсеевого визнання", "православний" тощо, послуговувалися надуманими критер]ями, пов'язаними з характером мюцевост1 До цiеi групи зараховували також осiб, якi не зумши окреслити своеi рiдноi мови ввдповвдно до поданоi анкети, а заметь цього вживали прикметники: "селянський", "мiсцевий", "тутешнiй" та iн. Застосування термiна "тутешнi", який не можна вважати науковим, часто прослiдковувалося пвд час проведення перепису на теренах Захiдноi Украши [8, с. 59-60].
Нащональна структура населення Польщi за результатами перепису 1931 р. виглядала так: поляки - 21,9 млн ошб (це становило 68,9 % ввд усього населення краши), украшщ - 4,4 млн осiб (13,9 %), евреi - 2,7 млн ошб (8,6 %), бшоруси - 990 тис. осiб (3,1 %), росмни - 133 тис. осiб (0,4 %), литовцi - 83 тис. осiб (0,3 %), чехи - 38 тис. осiб (0,1 %), "тутешнi" - 707 тис. ошб (2,2 %), iншi - 11 тис. осiб (0,1 %), не поданi - 22 тис. ошб (0,1 %). (С й iншi данi щодо кшькосл украшщв у Польськiй державi. З урахуванням графи "мiсцевi", "тутешнi" украшщ становили 15,7 % ввд усього населення держави, а на територи Схвдно' Галичини - 62,6 %. - О. Т. ). Щ дат не ввдображають повнiстю нацiональноi ситуаци у Польськiй державi. Бракуе шформаци щодо iнших нацiональних меншин, таких як румуни, словаки, татари [14, s. 31]. За вiросповiдною ознакою серед украшщв було 2 млн 855 тис. греко-католиюв (60 %) i 1 млн 840 тис. православних (39 %). 60 тис. (майже 1 %) украшщв належали до iнших вiросповiдань: римо-католицького (26 тис.), евангелют-ського (7 тис.) та шших протестантських конфесш (25 тис.) [8, с. 60]. Вiросповiдний принцип якнайточнiше вiдображав загальну кшьюсть украiнцiв у державi.
Дмльшсть польського уряду викликала протести нащональних сил: у 1931 р. украшсью нащоналюти вбили Тадеуша Голувку - полггичного д]яча, який займався справами нащональних меншин, а в 1934 р. був застрелений мтстр внутршшх справ Бротслав Перацький, звинувачений украшцями у кривавих акцмх пацифшаци [9, s. 114-115].
Уряд робив певт ди, щоб вийти з атмосфери напруженосп. MiHicTepcTBO релшшних визнань i громадсько!' просвiти виршило запровадити обов'язкове навчання бшорусько]' та украшсько!' мови в гiмназiях. Таю заходи уряду у сферi нащонально]' полiтики давали можливiсть навчання в школах нащональних меншин тмецькш молодi в захiднiй частинi держави [9, s. 123, 124]. Однак уряд не висловив згоди на творення громадського еврейського навчання. Напружен нащональт стосунки не зникали. ïx активiзували акци саботажу, проведенi Украшською Вшськовою Органiзацiею. Вiдповiддю на це стала пацифшацм 450 сш, населених переважно украшцями, а також арешти депутата, представниюв нацiональниx меншин, закриття частини товариств i лшввдацм окремих шкш. Пiсля цього почалися пошуки порозумшня з представниками нацiональниx меншин. Певш намагання знайти компромю виходили ввд греко-католицько!' церкви, яка виконувала роль посередника мiж урядом i представниками украшських полггичних угруповань (наприклад, УНДО). Проявом такого потеплшня мало бути видання у верест 1932 р. Польсько-Украшського Бюлетеня. А фiналом цих подш стала польсько-украшська угода 1935 року. Вона була прийнята за сприятливих для уряду умов. Це було викликано значним впливом волинського воеводи Генрша Юзевського, а також наслвдками сери замаxiв, здiйснениx на польських дiячiв. Польськi властi оголосили амшстто, однак багато вимог украшщв, передусiм у сферi мови i шкшьництва (наприклад, утворення унiверситету), не були реалiзованi.
У першiй половит 1930-х рр., пiсля виходу Третього Рейху з Лiги Нацiй (1934 р.), Польща перестала виконувати постанови Малого Версальського договору. Серед шмецько!' меншини розпочався iнтенсивний процес ггглеризаци, одночасно пiдкреслювалася лояльнiсть до Польщу Пiсля приходу до влади А. Птлера збшьшилася фiнансова допомога з Берлша нiмецькiй меншинi.
Початок 1930-х рр. характеризувався значними антиеврейськими виступами, на якi стривожено реагували польськ евре!' [1, с. 144, 145].
Шсля смертi Ю. Пшсудського у 1935 р. ди влади ввдзначалися наступом на нацiоналiстичнi органiзацiï, розпочався загальний ввдхвд вiд толерантного ставлення до оргатзацш нащональних меншин. Новою доктриною у державi стала полггика "державноГ асимiляцiï.
Висновки. Польща в окреслений перiод вдалася до рiзноплановоï нацiональноï полiтики, яка випливала з характеру само!1 держави та ïï политичного режиму. Бiльшiсть дослiдникiв дотримуються тези, що визначальною для мшвоенного часу була полiтика щодо дискримшаци нацiональниx меншин. Державнi органи не дотримувалися взятих на себе зобов'язань з нащонального питання, визначених Версальською системою договор]в. Нова влада запропонувала полiтику державноï асимiляцiï i подолання антидержавних прояв]в, традиц1йним також було фальшування оф1ц1йних даних щодо юльюсних показникв нацiональниx етнiчниx груп. Усе це призвело до загострення ввдносин у сферi нацiональноï' полiтики. Окреслений перюд характеризувався наступом на права нащональних меншин. З огляду на це, у 1930-х рр. активiзуються нащональт рухи.
Сучаст польськi юторики дотримуються доктрини, що Друга Рiч Посполита проводила неоднорщну полiтику щодо нащональних меншин. На стосунки державних чинникв i представникв меншин впливали 1нколи випадковi чинники, зокрема, ютор1я попереднх ввдносин, нацiональнi устремл1ння нащональних меншин тощо. Польщi так i не вдалося вирiшити питання нащональних меншин. Польсью iсторики Т. Броварек та Г. Халупчак [15] стверджують, що, можливо, це було зумовлено браком часу, бо двадцять одного року незалежносп не вистачило, щоб перекреслити роки антагонiзмiв й стереотишв i зн]велювати економiчну рiзницю м1ж рiзними групами населення.
Нехтування проблемами нащональних меншин у Польщi зумовлювалося ïï великодержавною традицiею, що передбачала включення до свого складу непольських територш та вирiшення актуальних проблем у сферi нацiональноï полiтики, переважно з позици сили.
1. Айненкель А. Укралнське питання в полтищ II Речг Посполитог та концепциях i заходах укралнських полтичних сил у мiжвоeнний перюд (1918-1939) / А. Айненкель // Украта-Польща: важю питання. - Варшава : Тирса, 2006. - Т. 10. - С. 141-154. 2. Дашкевич Я. Схiдна Галичина: еттчт eid^cm^ нащональт мiфи та ментальтсть // Укрална в минулому. - Ки1'в; Львiв, 1994. -
Вип. VI. - С.78-93. 3. Крапвський О. За украгнську державу i церкву. - Львiв, 1939. - 152 с. 4. Кугутяк М. Галичина: стортки icmopii: Нарис сустльно-полтичного руху (Х1Х ст. - 1939). -1вано-Франювськ, 1993. - 352 с. 5. Кугутяк М. Украгнська нацiонал-демократiя 1918-1929. - Кигв; 1вано-Франюськ: Плай, 2002. - Т.1. - 534 с. 6. Кугутяк М. Украгнська нацюнально-демократична nартiя. 1918-1929. - Кигв; !вано-Франтвськ: Нова Зоря, 2004. - Т.Н. - 704 с. 7. Кульчицький С. В. Украгна мiж двома вшнами (1921-1939 рр.) // Украгна кргзь вжи. - К.: Видавничий diM "Альтернатива", 1999. - Т.11. - 336 с. 8. Стоколос Н. Г. Полтика урядiв мiжвоeнног Польщi (1918-1939 рр.) щодо православног церкви й украгнщв / Н. Г. Стоколос // У1Ж. - 2005. - № 5. -С. 59-80. 9. Kotowski A. Polska polityka narodowosciowa wobec mniejszosci niemieckiej w latach 19191939 / A. Kotowski. - Torun, 2002. 10. Papierzynsta-Nurek M. Sprawa ukrainska w Drudiej Rzeczypospolitej. 1922-1926. - Krakow: Wydawnictwo literackie, 1979. - 390 s. 11. Rusnicki S. Dziatalnocs polityczna polskich konserwatystow. 1918-1926. - Wroclaw; Warzszawa: Krakow; Gransk; Lodz: ZN im. Orsolinskich, 1981. - 286 s. 12. Stawecki P. Wojsko Marszelka Jozefa PUsudskiego. 12. Vol. 1926-12. Vol. 1935. - Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM, 2004. -306 s. 13. Tomaszewski J. Ojczyzna nie tylko Polakow. - Warszawa : Mlodziezowa Agencja Wydawnicza, 1985. 14. Tomaszewski J. Rzeczpospolita wielu narodow / J. Tomaszewski. - Warszawa : Czytelnik, 1985. 15. Browarek T., Chalupczak H. Mniejszosci narodowe w Polsce 1918-1995 / T. Browarek, H. Chalupczak. - Lublin, 1998. - 328 s.
REFERENCES
1. Ajnenkel' A. Ukrai'ns'ke pytannja v polityci II Rechi Pospolytoi' ta koncepcijah i zahodah ukrai'ns'kyh politychnyh syl u mizhvojennyj period (1918-1939) [Ukrainian policy issues in the II Rich Pospolyta and concepts and events Ukrainian political forces in the inter-war period (1918-1939)] A. Ajnenkel'. Ukrai'na-Pol'shha : vazhki pytannja. Varshava : Tyrsa 2006. vol. 10. pp. 141-154. 2. Dashkevych Ja. Shidna Galychyna: etnichni vidnosyny, nacional'ni mify ta mental'nist'. [Eastern Galicia: ethnic relations, national myths and mentality.] Ja. Dashkevych. Ukrai'na v mynulomu. Kyi'v; L'viv, 1994. vol. VI. pp.78-93. 3. Krasivs'kyj O. Za ukrai'ns'ku derzhavu i cerkvu. [For the Ukrainian state and church.] O. Krasivs'kyj. L'viv, 1939. 152 p. 4. Kugutjak M. Galychyna: storinky istorii'. Narys suspil'no-politychnogo ruhu (XIX st. - 1939). [Galicia: pages of history. Essay of public and political movement (XIX c. - 1939).] M. Kugutjak. Ivano-Frankivs'k, 1993. 352 p. 5. Kugutjak M. Ukrai'ns'ka nacional-demokratija 1918-1929. [The Ukrainian national-democracy of1918-1929.] M. Kugutjak. Kyi'v; Ivano-Frankis'k Plaj Publ. 2002. vol. I. 534 p. 6. Kugutjak M. Ukrai'ns'ka nacional'no-demokratychna partija 1918-1929. [The Ukrainian national-democratic party. 1918-1929.] M. Kugutjak. Kyi'v; Ivano-Frankivs'k Nova Zorja Publ. 2004. vol. II. 704 p. 7. Kul'chyc'kyj S. V. Ukrai'na mizh dvoma vijnamy (1921-1939 rr.) [Ukraine within two wars (1921-1939)] S. V. Kul'chyc'kyj Ukrai'na kriz' viky. Kyi'v. Vydavnychyj Dim "Al'ternatyva" Publ. 1999. vol. II. 336 p. 8. Stokolos N. G. Polityka urjadiv mizhvojennoi' Pol'shhi (1918-1939 rr.) shhodo pravoslavnoi' cerkvy j ukrai'nciv. [The policy of governments of interwar Poland (1918-1939) concerning Orthodox Church and the Ukrainians.] N. G. Stokolos. UIZh. 2005. vol.5. pp. 59-80. 9. Kotowski A. Polska polityka narodowosciowa wobec mniejszosci niemieckiej w latach 1919-1939. [Polish policy towards the ethnic German minority in the years 19191939]. A. Kotowski. Torun. 2002. 10. Papierzynsta-Nurek M. Sprawa ukrainska w Drudiej Rzeczypospolitej. 1922-1926. [Ukrainian case in the II Rich Pospolyta. 1922-1926.] M. Papierzynsta-Nurek. Krakow: Wydawnictwo literackie, 1979. 390 p. 11. Rusnicki S. Dziatalnocs polityczna polskich konserwatystow. 1918-1926. [Polish political conservatives activity. 1918-1926.] S. Rusnicki Wroclaw, Warzszawa, Krakow, Gransk, Lodz. ZN im. Orsolinskich. 1981. 286 p. 12. Stawecki P. Wojsko Marszelka Jozefa Pilsudskiego. [Army Marszelka Jozef Pilsudski. 12. V. 1926 - 12. V. 1935.] P. Stawecki Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM, 2004. 306p. 13. Tomaszewski J. Ojczyzna nie tylko Polakow. [Homeland not only Poles.] J. Tomaszewski Warszawa : Mlodziezowa Agencja Wydawnicza, 1985. 14. Tomaszewski J. Rzeczpospolita wielu narodow [Pospolyta of nations] J. Tomaszewski. - Warszawa : Czytelnik, 1985. 15. Browarek T., Chalupczak H. Mniejszosci narodowe w Polsce 1918-1995 [National minorities in Poland 1918-1995] T. Browarek, H. Chalupczak. Lublin. 1998. 328 p.
