CC BY
19
3. Lyashenko, I. V. (2002). Zelenyiy turizm kak ob'ekt predprinimatelskoy deyatelnosti dlya malyih form selskogo hozyaystva [Green tourism as an object of entrepreneurial activity for small forms of agriculture]. Ekonomika i upravlenie, 6, 29-31. [in Ukr.].
4. Romaniuk, I. A., Yarovyi, V. F. (2017). Sotsialno-ekonomichna efektyvnist funktsionuvannia pidpryiemstv silskoho zelenoho turyzmu ta haluzi turyzmu zahalom [Socio-economic efficiency of the functioning of enterprises of agricultural green tourism and the field of tourism general]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, 4 (40), 53-58 [in Ukr.].
5. Marmul', L. O., Pinchuk, T. A. (2008). Orhanizatsiya ta rozvytok ahrarnoho turyzmu v rehioni [Organization and development of agricultural tourism in the region]. Kherson, Aylant, 168 p. [in Ukr.].
6. Ignatenko, M. M., Runcheva N. V. (2017). Protsesy resursozabezpechennia spetsializatsii ta kontsentratsii vyrobnytstva v korporatyvnykh ahroformuvanniakh. [The processes of resourcing of specialization and concentration of production in corporate agricultural enterprises]. Ekonomika ta derzhava, 1, 10-14. [in Ukr.].
7. Zakon Ukrainy «Pro turyzm» [Law of Ukraine «Pro Tours»]. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z950324.html [in Ukr.].
8. Marmul', L. O., Usachenko, L. M., Nediukha, M. P. & Nezvyschuk-Kohut, T. S. (2014). Udoskonalennia upravlinnia diial'nistiu turystychnykh pidpryiemstv [Improvement of management of tourism enterprises], Kherson: Hrin' D. S., Ltd. 190 p. [in Ukr.].
9. Penkovsky, V. S. (2017). Formuvannia ta rozvytok hospodarstv silskoho zelenoho turyzmu [Formation and development of farms and rural green tourism] avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk : 08.00.04 ; Poltav. derzh. ahrar. akad. Poltava, 20 p. [in Ukr.].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Пеньковський Валентин Серпйович, кандидат eKOHOMi4HMx наук, викладач кафедри профеайноТ ocBiTM, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди», e-mail: psvalentyn@gmail.com
Кучеренко Микола Анатолшович, старший викладач кафедри фшанав, облку та оподаткування, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMern Григорiя Сковороди», e-mail: mak24.75@meta.ua orcid .org/0000-0002-7840-0755
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Пеньковский Валентин Сергеевич, кандидат экономических наук, преподаватель кафедры профессионального образования,
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды», e-mail: psvalentyn@gmail.com
Кучеренко Николай Анатольевич, старший преподаватель кафедры финансов, учета и налогообложения,
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды», e-mail: mak24.75@meta.ua
DATA ABOUT THE AUTHORS
Penkovsky Valentyn, PhD, Lecturer of the Department of Vocational Education, Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University, e-mail: psvalentyn@gmail.com
Kucherenko Mykola, Senior Lecturer of the Department of Finance, Accounting and Taxation, Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University, e-mail: mak24.75@meta.ua
Подано до редакцп 12.01.2020 Прийнято до друку 04.02.2020
УДК 351:82 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-44-30-35
ДЕРЖАВНА П1ДТРИМКА ТА РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПЩПРИеМСТВ С1ЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО туризму
Плевако Я. А.
Предметом досл'дження е теоретичнi, методичн й практичнi аспекти здшснення державноУ пiдтримки та регулювання розвитку п1'дприемств сльського зеленого туризму.
Метою роботи е обфунтування напрям'т, механ1'зм1в та '¡нструмент'в державноУ пiдтримки й регулювання розвитку п!'дприемств сльського зеленого туризму на перспективу.
30
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 44
© Плевако Я. А., 2020
Методологiчною основою cmammi стали як загальнонауковi, так i спецiальнi методи наукового пзнання. Були eu^pucmaHi методи: iсторичний, д'алектичний, системно-структурного анал'зу i синтезу, статистико-економ'чш, SWOT-аналiзу, групувань, проблемно-цльовий nidxid.
Результати роботи. У статтi висвтлеш проблеми, чинники та перспективи здшснення державноУ пiдтримки й регулювання розвитку п1'дприемств сльського зеленого туризму. Визначен умови, ресурси, меxанiзми та iнструменти державноУ пiдтримки й регулювання. ОбГрунтоваш джерела Ух поширення i зростання. Запропонован форми монторингу, звiтностi та облку. Визначен функцУУ з метою удосконалення державноУ пiдтримки, регулювання та управл'1ння розвитком п1'дприемств с'тьського зеленого туризму на перспективу.
Галузь застосування результатie. Матерiали, результати й висновки статтi можуть бути використанi у д'яльностi сльських територiальниx громад, органiв мсцевого самоврядування, п1'дприемств й агроосель, заклад'т вищоУ освти в'дпо&дноУ спецiалiзацiУ та факультет'в економки й менеджменту.
Висновки. Сльський зелений туризм - це в'дносно новий вид д'яльностi на сел'!. В/'н е корисним як для в'дпочиваючих, так i для господар/'в - а'льських жител'т, пiдприемцiв, а'льських громад, регiонiв i держави в цлому. Його пiдпрuемства й агрооселi сприяють розвитку багатьох пов'язаних з ними п1'дприемств нших галузей економки; збереженню на^ональноУ духовност'1, популяризацУУ украУнськоУ культури; поширенню знань та нформацП' про iсторuчнi, прuроднi, етнографiчнi особливост'1 краУни. Це заслуговуе на всляку пдтримку з боку держави, громадських органiзацiй, великого агро&знесу, сшьських терuторiальнux громад.
Ключовi слова: державна пiдтрuмка, сльський зелений туризм, суб'екти, пiдпрuемства, агроосел'1, розвиток, регулювання, удосконалення, управлння.
ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОДДЕРЖКА И РЕГУЛИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ СЕЛЬСКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМА
Плевако Я. А.
Предметом исследования являются теоретические, методические и практические аспекты осуществления государственной поддержки и регулирования развития предприятий сельского зеленого туризма.
Целью работы является обоснование направлений, механизмов и инструментов государственной поддержки и регулирования развития предприятий сельского зеленого туризма на перспективу.
Методологической основой статьи стали как общенаучные, так и специальные методы научного познания. Были использованы методы: исторический, диалектический, системно-структурного анализа и синтеза, статистико-экономические, SWOT-анализа, группировок, проблемно-целевой подход.
Результаты работы. В статье освещены проблемы, факторы и перспективы осуществления государственной поддержки и регулирования развития предприятий сельского зеленого туризма. Определены условия, ресурсы, механизмы и инструменты государственной поддержки и регулирования. Обоснованные источники их распространения и роста. Предложенные формы мониторинга, отчетности и учета. Определены функции с целью усовершенствования государственной поддержки, регулирования и управления развитием предприятий сельского зеленого туризма на перспективу.
Область применения результатов. Материалы, результаты и выводы статьи могут быть использованы в деятельности сельских территориальных общин, органов местного самоуправления, предприятий и агроусадеб, высших учебных заведений соответствующей специализации и факультетов экономики и менеджмента.
Выводы. Сельский зеленый туризм - это относительно новый вид деятельности на селе. Он полезен как для отдыхающих, так и для хозяев - сельских жителей, предпринимателей, сельских общин, регионов и государства в целом. Его предприятия и агроусадьбы способствуют развитию многих связанных с ними предприятий других отраслей экономики; сохранению национальной духовности, популяризации украинской культуры; распространению знаний и информации об исторических, природных, этнографических особенностях страны. Это заслуживает всяческой поддержки со стороны государства, общественных организаций, крупного агробизнеса, сельских территориальных общин.
Ключевые слова: государственная поддержка, сельский зеленый туризм, субъекты, предприятия, агроусадьбы, развитие, регулирование, совершенствование, управление.
STATE SUPPORT AND REGULATION OF RURAL
GREEN TOURISM ENTERPRISES DEVELOPMENT
Plevako Yaroslav
The subject of the research is theoretical, methodical and practical aspects of state support and regulation of rural green tourism enterprises development.
The purpose of the work is to substantiate the directions, mechanisms and instruments of state support and regulation of the development of rural green tourism enterprises for the future.
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 44
31
The methodological basis of the article was both general scientific and special methods of scientific knowledge. Methods were used: historical, dialectical, system-structural analysis and synthesis, statistical-economic, SWOT-analysis, grouping, problem-targeted approach.
Results of work. The article highlights the problems, factors and prospects of state support and regulation of rural green tourism enterprises development. The conditions, resources, mechanisms and instruments of state support and regulation are identified. Reasonable sources of their spread and growth. Forms of monitoring, reporting and accounting are proposed. Functions have been defined to improve state support, regulation and management of rural green tourism enterprises development in the future.
The field of application of results. The materials, results and conclusions of the article can be used in the activities of rural territorial communities, local self-government bodies, enterprises and agro-villages, higher education institutions of relevant specialization and faculties of economics and management.
Conclusions. Rural green tourism is a relatively new type of rural activity. It is useful for both holidaymakers and owners - rural residents, entrepreneurs, rural communities, regions and the state as a whole. Its businesses and agro-settlements contribute to the development of many related businesses in other industries; preservation of national spirituality, popularization of Ukrainian culture; dissemination of knowledge and information about the historical, natural, ethnographic features of the country. It deserves all the support from the state, public organizations, large agribusiness, rural territorial communities.
Key words: state support, rural green tourism, subjects, enterprises, agro-settlements, development, regulation, improvement, management.
JEL Classification: L83, O13, Q10, R58
Постановка проблеми. Перспективним проявом пщприемницько!' У^ативи в стьськш мюцевосп е стьський зелений туризм. Стьський зелений туризм - це дiяльнiсть стьського населення, що пов'язана Í3 стьським середовищем, стьським будинком i заняттям. У цен^ уваги знаходяться природа i людина. Стьський туризм не мае шкщливого впливу на навколишне середовище, на вщмшу вщ масового, i у той же час робить ютотний внесок у регюнальний розвиток. Вш дозволяе використовувати юнуючий житловий фонд i не вимагае значних швестицшних витрат.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Аналiз управлшня оргашза^ями, суб'ектами та об'ектами стьського зеленого туризму подано в працях В. П. Васильева, Л. М. Забуранно!', М. М. 1гнатенка, Л. О. Мармуль, О. А. Марченко, I. А. Романюк, В. С. Пеньковського, О. А. Сарапшо!', В. Ф. Ярового. Однак у названих роботах розглянуто управлшня, в основному, на рiвнi менеджменту пщприемств, з боку мюцевих i районних оргашзацш та власниш стьських агроосель. Його здшснення на державному рiвнi, державне регулювання та пщтримка на державному рiвнi потребують подальших дослщжень.
Мета статт - обфунтування напрямiв, механiзмiв та шструменлв державно!' пщтримки й регулювання розвитку пщприемств стьського зеленого туризму на перспективу.
Виклад основного матерiалу дослщження. В^чизняш та зарубiжнi дослщження, практичний досвщ показують, що прискорений розвиток пщприемств i агроосель стьського зеленого туризму може в^гравати роль каталiзатора структурно!' перебудови стьсько!' економки, забезпечувати, на думку М. 1гнатенка, I. Романюк, демографiчну стабтьнють i виршувати соцiально-економiчнi проблеми в стьськш мюцевосл [1, 2]. У стьських регюнах краТни спостер^аеться рiзке зменшення ктькосп населення, зменшення зайнятосл й масовi мiграцiï працездатного населення у мюта й за кордон. З шшо!' сторони, диджиталiзацiя вах видiв дiяльностi об'ективно призводить до зменшення зайнятост й вивтьнення трудових ресурав.
Тому стратепчно важливим завданням впродовж короткого промiжку часу е подолання вщставання в цiй сферi й реалiзацiя наявного великого туристичного ресурсного потен^алу шляхом проведення виражено!' полiтики державно!' пщтримки й регулювання туристично!' дiяльностi на селi. Для цього необхщне створення ефективно!' моделi пiдтримки, регулювання управлшня розвитком пщприемств i агроосель стьського зеленого туризму.
У сучасних умовах стьський зелений туризм як в Укра!'ш, так i в шших краТнах, мае багаторiвневу структуру оргашзаци' та регулювання. Його розвивають на нацюнальному, регiональному й мюцевому рiвнях. На думку Л. Мармуль, вплив на розвиток пщприемств стьського зеленого туризму також здшснюють професшш асо^аци' та об'еднання, громадськi оргашзаци та фундаци' [3, с. 65]. Стввщношення мiж державним i недержавним регулюванням неоднакове й змшюеться пщ впливом полiтичних, соцiально-економiчних, психолопчних, демографiчних та iнших чинникiв.
Довгостроковий вплив пщприемств стьського зеленого туризму на розвиток економки окремих репошв, стьських територш Тх розмiщення проявляеться в мультиплкативному ефектi. Залучення швестицш для розвитку iнфраструктури сiльського зеленого туризму сприяе розвитку сполучених галузей: будiвництва, стьського господарства, легко! й харчово!' промисловостi, транспорту, готельно-ресторанного господарства, народних проми^в тощо.
Це створюе новi засади для збiльшення зайнятосл населення, пiдвищення рiвня його добробуту, вiдродження i збереження сiльських територш. Важливють розвитку пiдприемств сiльського зеленого туризму для нацюнально!' й регюнально!' економiки визначае його державна пщтримка та регулювання. Тому на цих рiвнях необхiдно усунути низку проблем, що пом^но стримують розвиток цього виду дiяльностi.
Сiльський зелений туризм е новою формою пщприемницько!' дiяльностi для села. Його можна вщнести до сфери малого пiдприемництва, яке формуе ринкове середовище й диверсифкацш економш сiльського
32
Економiчний вюник унiверситету | Випуск № 44
господарства. Розвиток пiдприeмств галузi сприяе створенню нових робочих мюць на селi, впровадженню досягнень науково-техычного прогресу у малi форми стьськогосподарського виробництва, е важливим джерелом формування мюцевих бюджетiв й бюджетiв селянських родин. Вони, в свою чергу, стають буферною зоною, яка знижуе ризики руйнування ресурсного потенцiалу великотоварного аграрного виробництва.
Мале пщприемництво - це будь-яка самостшна, систематична, поступальна ^^ативна дiяльнiсть (виробнича, комерцiйна, фшансова, страхова) пiдприемства та громадян, яка проводиться на власний ризик, з метою реалiзацil економiчних iнтересiв. У нш зайнято до 50 пра^вниш i обсяг виручки вiд реалiзацN продукци за рiк складае до 10 млн. грн. Основними функ^ями малого пщприемництва е: формування конкурентного середовища; оперативне реагування на змши кон'юнктури ринку; розширення сфери застосування в аграрному секторi iнновацiй; створення робочих мюць; формування середнього класу на селк
Стьський зелений туризм можна вважати пщприемництвом, оскiльки власники агроосель створюють додатковi робочi мюця, цим самим зменшуючи безробiття на селi (для прикладу, одне лiжко-мiсце забезпечуе роботою, у середньому, 6-7 мюцевих жителiв). Вони надають послуги, пов'язан з проживанням i харчуванням, а також атракци, пов'язанi зi звичайним побутом сiльського жителя (вишканням хлiба, рибальством, вечерями при вогнищк участю у польових i садових роботах та святкуваннях) за певну плату, що i е прибутком для власниш дано! агрооселi або малого стьського туристичного пiдприемства.
Стьський зелений туризм - це специфiчна форма вщпочинку в приватних господарствах стьсько! мiсцевостi з використанням майна та трудових ресурав особистого селянського, подсобного або фермерського господарства, природно-рекреацшних особливостей мiсцевостi та культурно!, юторично! та етнографiчноТ' спадщини сiльських територш [4, с. 156]. Даний вид туризму передбачае перебування туриспв у власному житловому будинку стьського господаря, окремому (гостьовому) будинку або на територи особистого селянського чи фермерського господарства.
Практично в уах краТнах для малих пщприемств стьського зеленого туризму встановлено певн птьги й надаеться державна пiдтримка. Без ефективно! пiдтримки держави малi пщприемства сiльського зеленого туризму не зможуть iснувати, розвиватися й змiцнювати сво! позици на ринку, що формуеться. Вони не зможуть протистояти монопольному положенню постачальниш ресурсiв i супутшх послуг, а також посередникiв, що встановлюють повний контроль над ринком, цшами, якютю продукци чи послуг, !х безпеки часто без належного врахування потреб споживачiв.
На сьогодн господарi сiльських садиб спираються на Закон «Про особисте селянське господарство» (№ 742-IV вiд 15.05.2003) [5], згщно з яким сiльський господар, який не е суб'ектом пщприемницько! дiяльностi, мае право надавати послуги у сферi сiльського зеленого туризму з використанням майна особистого селянського господарства. Положення цього закону не розкривають повний спектр обов'язмв саме в галузi стьського зеленого туризму, що стримуе розвиток ^е! сфери. Тому для прюритетного розвитку стьського зеленого туризму необхщно мати та виконувати Закон «Про стьський зелений туризм» [6].
Такий пщхщ необхщний, адже туристична дiяльнiсть у сферi стьського зеленого туризму в^зняеться вщ туристично! дiяльностi в цiлому. Так, суб'ектами надання цих послуг на селi е не професюнали, а власники особистих i фермерських господарств, якi спираються на мiсцевi ресурси. Положення цього закону повинн визначати загальн правовi, органiзацiйнi та соцiально-економiчнi принципи реалiзацiТ державно! полiтики Укра!ни в цiй сферi та сприяти залученню стьського населення до цього виду бiзнесу.
Дотепер здiйснювалися лише спроби в правовому й оргашзацшному забезпеченн процесiв формування малого господарювання на селк Системи стимулювання утворення малих господарств практично не юнуе, як немае й господарського мехашзму !х пiдтримки та облiку. бдиними iнформацiйними даними про функцiонування пщприемств стьського зеленого туризму в стьськш мюцевосл е форми звiтностi за туристичним збором, але лише в тих випадках, коли приватна агрооселя зареестрована як приватне пщприемство або як мш^готель. Тому в управлшнях статистики доцтьно включити прийом даних за альтернативними видами туризму, куди й буде надходити вся шформа^я про його види.
Успшний розвиток малого пщприемництва ютотно залежить вщ того полiтико-економiчного середовища, у якому воно здшснюе свою дiяльнiсть. Однак не менш значними чинниками або ризиками, що супроводжують певне соцiально-економiчне середовище, е бюрократiя, корупцiя, кримшогенна ситуацiя, рейдерство, тiньова економiка. Вони ускладнюють або нав^ь зводять нашвець д^ пiдприемцiв.
Реальна загроза заподiяння шкоди (збитку) суб'ектам господарювання на мюце першочергових ставить завдання забезпечення соцiально-економiчно! безпеки. Багато питань пщприемницько! дiяльностi регулюються й забезпечуються цивтьним, адмiнiстративним, карним та iншими видами законодавства [7, с. 98]. Однак, як свщчить практика, вир^ити ва проблеми, пов'язанi iз убезпеченням господарювання, неможливо за допомогою тiльки правового регулювання.
У новому конкурентному середовищi (особливо в умовах збтьшувано! корумпованосп фiскально-контролюючих функцiй державних оргаыв) виникае маса проблем, пов'язаних iз убезпеченням не тiльки фiзичних i юридичних осiб, !хньо! майново! власносп, але й пiдприемницькоТ (комерцiйноl) Ыформацп як виду iнтелектуальноТ власностi. Для захисту пiдприемницьких iнформацiйних потокiв вщ рiзного роду зазiхань та ризиюв застосовують як правовi, так i спецiальнi заходи, а в необхщних випадках здiйснюеться !х комплексне !х застосування.
Сукупнiсть вiдомостей, що циркулюють у пiдприемницькiй туристичнiй дiяльностi на селк з метою !х з'ясування, можна умовно згрупувати за напрямами:
Економiчний вюник унiверситету | Випуск № 44
33
- пщприемницька (комерцiйна) шформацшна система (вiдомостi про стан eKOHOMi4HOï системи, фактори, що позитивно або негативно впливають на сферу господарювання i комерцiï, у яких дie пiдприeмець);
- правова iнформацiйна система (вщомосл про чинне законодавство, що регулюе й охороняе дiяльнiсть пщприемств стьського зеленого туризму);
- печально-оперативна шформацшна система (вiдомостi про способи й засоби убезпечення пщприемницько!' шформацп вщ доступу третiх осiб).
Вживання спе^альних заходiв, спрямованих на захист штелектуально!' власностi, залежить, насамперед, вщ власника (власникiв) iнформацiï. У свою чергу, може виникнути питання про необхщнють забезпечення зовшшньо!' й внутршньо!' безпеки структурних форм малого пщприемництва. Сiльський зелений туризм мае сво!' особливостi, серед яких найважливiшими е: охорона довктл^ соцiальна справедливiсть; демокраля; естетична гармонiя. Позитивний плив на розвиток пщприемств стьського зеленого туризму в Укра!'ш мають наступнi чинники: рют попиту на вiдпочинок у стьськш мюцевосп; унiкальна юторико-етнографiчна спадщина украшських сiл; багатi рекреацшно-туристичш ресурси; екологiчна чистота сiльськоï мюцевостк Також це наявнiсть вiльних трудових ресурав для обслуговування туристiв; традицшна гостиннiсть господарiв та доступна цша за вiдпочинок; можливiсть надання комплексу додаткових послуг з екскурсш, риболовл^ збирання ягiд i грибiв, катання на конях тощо [8, с. 9].
Розвиток стьського зеленого туризму в Укра!'ш стае можливим за рахунок наявност наступних чиннимв: безцшно!' природно!' та iсторичноï спадщини; 15 ушкальних природних заповiдникiв. Це i сприятливий ^мат, який в^зняеться вiд клiмату багатьох краТн св^у; самобутнiсть етнiчноï спадщини; понад 4 млн. оаб незайнятого або частково зайнятого в стьському господарствi населення. ^м того, понад 6,4 млн. житлових будинш потенцiйно можуть бути використаш для сiльського туризму. 2/3 стьськогосподарсько!' продукци' виробляеться в особистих селянських господарствах i е проблемами з ïï збутом тощо.
Основы проблемами, що стоять на шляху розвитку пщприемств i агроосель стьського зеленого туризму в УкраМ, е: недосконалють нормативно-правового забезпечення розвитку пщприемств стьського зеленого туризму; вщсутнють дiевого мехашзму рацюнального та екологiчно-збалансованого використання природного та юторико-культурного потен^алу для потреб туризму на сел^ вiдсутнiсть маркетингових стратегiй у сферi сiльського зеленого туризму; низький рiвень кадрового забезпечення щодо туристично!' дiяльностi на селi [9, с. 102].
Стратепчною ж метою розвитку пщприемств i агроосель стьського зеленого туризму у краТнi повинно стати: створення конкурентоспроможного нацюнального продукту не ттьки для внутршнього ринку, а i свггового, який здатний задовольнити потреби вибагливого споживача. Необхщно значно розширити номенклатуру послуг внутрiшнього туристичного ринку. При цьому забезпечення комплексного розвитку туристичних територш та центрiв доцтьно з урахуванням соцiально-економiчних штереав !'х населення; державно-приватного партнерства з пщприемствами iнших галузей та бiзнесiв, насамперед, агробiзнесу; соцiально!' вiдповiдальностi.
Висновки. Стьський зелений туризм - це вщносно новий вид дiяльностi на селк Вiн е корисним як для вщпочиваючих, так i для господарiв - сiльських жителiв, пщприем^в, сiльських громад, регiонiв i держави в цтому. Його пiдприемства й агрооселi сприяють розвитку багатьох пов'язаних з ними пщприемств шших галузей економки; збереженню нацюнально!' духовностi, популяризацп украТнсько!' культури; поширенню знань та шформаци про iсторичнi, природнi, етнографiчнi особливостi кра!'ни. Це заслуговуе на встяку пiдтримку з боку держави, громадських оргашзацш, великого агробiзнесу, стьських територiальних громад.
У перспективi для забезпечення державно!' пщтримки й регулювання розвитку пщприемств i агроосель стьського зеленого туризму в Укра!'ш та ефективного управлшня ним вбачаеться доцтьним: удосконалити нормативно-правову базу стьсько!' туристично! дiяльностi на державному, регюнальному та мюцевому рiвнях; постшно проводити мошторинг якiсних та кiлькiсних показникiв функцюнування пiдприемств i агроосель сiльського зеленого туризму та вивчення динамки ринку послуг стьського зеленого туризму й конкуренци' на ньому. Необхщно створити шфраструктуру фшансово-кредитно!' пщтримки розвитку суб'еклв господарювання стьського зеленого туризму. Мова йде також i про розробку та вдосконалення програм державно-приватного партнерства й со^ально!' вщповщальносп у цьому напрямк
Список використаних джерел
1. 1гнатенко М. М. Планування i прогнозування соц'ально'У в'дпов'дальност'! суб'ект'в господарювання аграрно'У сфери економ/'ки. Агросвт: наук. жур. 2015. № 17. С. 31-37.
2. Романюк I. А. Системно-структурн дефМцИ категорш у галуз стьського зеленого туризму: узагальнення та використання. Науковий всник ХДУ. Сер'я «Економiчнi науки». Херсон: Гельветика, 2015. Вип. 15. Ч. 3. С. 29-31.
3. Мармуль Л. О., Коваленко I. В. Державне регулювання iнвестиц'йно'У д'яльностi переробних пдприемств агропромислового комплексу. Економка АПК. 2008. №12. С. 62-69.
4. Пiтюлич М. М., Михайлюк 1.1. Особливостi функцюнування сльського туризму в УкраУнi та досв 'д европейських кра'Ун. Науковий всник Ужгородського унверситету. 2011. Серiя «Економка». Спецвип. 33. Ч. 3. С. 154-158.
5. Закон УкраУни «Про особисте сльське господарство» № 3108-IV в'д 17.11.2005 та змни вд 25.12.2008 № 799-VI. URL: http:// www.tourlib.net/zakon/pro_selgosp.htm
34
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 44
6. Закон УкраУни «Про стьський зелений туризм». URL: http://derazhnia-rda.gov.ua/docum/2012/ zakon_ukrajini_pro_silskij_turizum.pdf
7. Горiшевський П. В., Васильев В. П., Знько Ю. В. Сльський зелений туризм: ораа^за^я аостинност'1 на сел'г. тдручник. 1вано-Франювськ: Micmo-H, 2008. 158 с.
8. Марченко О. А. Кадровий менеджмент та мотива^я персоналу пра^вниюв туристичних пдприемств. Аарос&т: наук. жур. 2016. № 11. С. 7-11.
9. Grynchuk Ju., Romaniuk I. Development of rural green tourism in the regions of Ukraine on the basis of European integration. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 4, No. 4. Riga: Publishing House «Baltija Publishing», 2018. С. 100-105.
References
1. Ihnatenko, M. M. (2015). Planuvannya i prohnozuvannya sotsial'noyi vidpovidal'nosti sub"yektiv hospodaryuvannya ahrarnoyi sfery ekonomiky [Planning and forecasting the social responsibility of economic entities in the agricultural sector]. Ahrosvit, 17, 31-37 [in Ukr.].
2. Romaniuk, I. A. (2015). Systemno-strukturni definitsiyi katehoriy u haluzi sil's'koho zelenoho turyzmu: uzahal'nennya ta vykorystannya [System-structural definitions of categories in rural green tourism: generalization and use]. Naukovyy visnyk KHDU. Seriya «Ekonomichni nauky», Hel'vetyka, 15(3), 29-31 [in Ukr.].
3. Marmul', L. O. & Kovalenko, I. V. (2008). Derzhavne rehulyuvannya investytsiynoyi diyal'nosti pererobnykh pidpryyemstv ahropromyslovoho kompleksu [State regulation of investment activity of agro-industrial complex processing enterprises]. Ekonomika APK., 12, 62-69 [in Ukr.].
4. Pityulych, M. M. & Mykhaylyuk, 1.1. (2011). Osoblyvosti funktsionuvannya sil's'koho turyzmu v Ukrayini ta dosvid yevropeys'kykh krayin [Features of functioning of rural tourism in Ukraine and experience of European countries]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriya «Ekonomika», 33(3), 154-158 [in Ukr.].
5. Zakon Ukrayiny «Pro osobyste sil's'ke hospodarstvo» [Law of Ukraine «On Personal Agriculture»] № 3108-IV vid 17.11.2005 ta zminy vid 25.12.2008 № 799-VI. URL: http:// www.tourlib.net/zakon/pro_selgosp.htm
6. Zakon Ukrayiny «Pro sil's'kyy zelenyy turyzm» [Law of Ukraine «On Rural Green Tourism»]. URL: http://derazhnia-rda.gov.ua/docum/2012/zakon_ukrajini_pro_silskij_turizum.pdf
7. Horishevs'kyy, P. V., Vasyl'yev, V. P. & Zin'ko, Yu. V. (2008). Sil's'kyy zelenyy turyzm: orhanizatsiya hostynnosti na seli [Rural green tourism: organization of hospitality in the countryside]. Ivano-Frankivs'k: Misto-N [in Ukr.].
8. Marchenko, O. A. (2016). Kadrovyy menedzhment ta motyvatsiya personalu pratsivnykiv turystychnykh pidpryyemstv [Personnel management and staff motivation of employees of tourism enterprises]. Ahrosvit, 11, 7-11 [in Ukr.].
9. Grynchuk, Ju. & Romaniuk, I. (2018). Development of rural green tourism in the regions of Ukraine on the basis of European integration. Baltic Journal of Economic Studies, 4(4), 100-105 [in Eng.].
ДАНI ПРО АВТОРА
Плевако Ярослав Анатолшович, асшрант
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григор1я Сковороди»
e-mail: ekonomika2013@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Плевако Ярослав Анатольевич, аспирант
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»
e-mail: ekonomika2013@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR Plevako Yaroslav, postgraduate
Pereiaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: ekonomika2013@ukr.net
Подано до редакцп 16.01.2020 Прийнято до друку 05.02.2020
УДК 658,15: 334 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-44-35-41
Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧН1 РЕЗУЛЬТАТИ Д1ЯЛЬНОСТ1 С1ЛЬСЬКОГО КЛУБУ ТА IX М1СЦЕ В СИСТЕМ1 КОНТРОЛ1НГУ
Жучшський О. Ю.
Предметом досл'дження е теоретичн!' й практичнi аспекти визначення ф'нансово-економ'чних результат¡в д'яльност'! культурно-мистецького закладу.
Метою роботи е визначення ф'тансово-економ'нних результат'¡в д'яльност'! культурно-мистецького закладу та встановлення Ух позитивноУ динамки внасл'док впровадження '¡нструмент'т контролнгу в системне управлння його розвитком.
© Жучшський О. Ю., 2020
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 44
35
