CC BY
15
ми»
УДК 332.12:33 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-44-07-12
ЕКОЛОГ1ЧН1 МОТИВИ Й СТИМУЛИ РОЗВИТКУ МАЛИХ П1ДПРИ6МСТВ С1ЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ
Антонов О. I.
Предметом досл'1дження е теоретичн!' й практичн1 аспекти виявлення еколог'чних мотив'т / стимуле оргашзацИ та розвитку малих п/'дприемств / агроосель сльського зеленого туризму.
Метою роботи е виявлення еколог'чних мотив'т / стимуле оргашзацИ та розвитку малих п1дприемств / агроосель сльського зеленого туризму з метою удосконалення управлння ними в ¡нтересах формування сприятливого середовища життед'яльност/ населення, рацонального природокористування, збереження й вдтворення сльських територ1й.
Методолог'чною основою статт'1 стали як загальнонауков¡, так / спец1альн1 методи наукового пзнання. Були використан1 методи: д'алектичний, монограф1чний, ¡сторичний, системно-структурного аналзу й синтезу, проблемно- та програмно-цльового п'дход'т.
Результати роботи. У статт '1 розглядаеться особлива роль функц1онування малих п1дприемств / агроосель сльського зеленого туризму для сльських територ1й. При цьому йдеться не тшьки про соц1ально-економ1чн1 його мотиви для забезпечення в'дпочинку мюьких жителв та пдвищення зайнятост/ й добробуту сльських. Провдне значення у досл'дженн/ надаеться еколог1чним мотивам оргашзацИ й розвитку малих туристичних п1дприемств / агроосель на сел'!. Вони розглядаються, по-сут1, як едина альтернатива суб'ектам агро&знесу у забезпеченн рацонального природокористування, збереження та в'дтворення довклля. Тому виявлення еколог'чних мотивв )х створення та еколог1чних стимулов розвитку мають виняткове значення для управлння з метою забезпечення сприятливого природного середовища життя / д'яльност'! населення, функц1онування сльських територ1й та )х економки загалом.
Галузь застосування результат¡в. Матер1али, результати й висновки статт'! можуть бути використан1 у д'яльност'! окремих суб'ект'в сльського зеленого туризму, сльських територ1альних громад, районних державних адм1н1страц1й, середнх та вищих навчальних закладв.
Висновки. Еколог'чна мотивац1я сльського зеленого туризму стане в'дправною точкою для створення нових п'дход'т для це) д'яльност'! як через вектор соц1ально-економ1чного розвитку (створення нових робочих мсць / нових професй, в'дновлення ремесел, краще використання ¡снуючих ресурсв та ¡н.), так / через вектор сталого розвитку (турбота про довклля, збереження ресурсв та в'дтворення природи, всеб'чна еколог1зац1я д'яльност'! й туристичних продукт'т). Це також стимулюватиме формування нового менталитету сльського населення та управлння розвитком сльських територ1й. Посилення еколог'чних функц1й агроосель й сльських туристичних п1дприемств вдповдае вимогам сучасно) концепци социально)' в'дпов'дальност'! в орган'зацИ та розвитку будь-якого б'знесу на сел'!, - великого, малого, середнього, аграрного й ¡нших видв.
Ключов'1 слова: мал'! п1дприемства, агроосел'!, сльський зелений туризм, сльськ територи, еколог1чн1 мотиви / стимули, управлння, розвиток, ¡нтереси, об'еднан/' територ1альн1 громади.
© Антонов О. I., 2020
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 44
7
ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ МОТИВЫ И СТИМУЛЫ РАЗВИТИЯ МАЛЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ СЕЛЬСКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМА
Антонов А. И.
Предметом исследования являются теоретические и практические аспекты выявления экологических мотивов и стимулов организации и развития малых предприятий и агроусадеб сельского зеленого туризма.
Целью работы является выявление экологических мотивов и стимулов организации и развития малых предприятий и агроусадеб сельского зеленого туризма с целью совершенствования управления ими в интересах формирования благоприятной среды жизнедеятельности населения, рационального природопользования, сохранения и воспроизводства сельских территорий.
Методологической основой статьи стали как общенаучные, так и специальные методы научного познания. Были использованы методы: диалектический, монографический, исторический, системно-структурного анализа и синтеза, проблемно и программно-целевого подходов.
Результаты работы. В статье рассматривается особая роль функционирования малых предприятий и агроусадеб сельского зеленого туризма для сельских территорий. При этом речь идет не только о социально-экономических его мотивы для обеспечения отдыха горожан и повышение занятости и благосостояния сельских. Ведущее значение в исследовании предоставляется экологическим мотивам организации и развития малых туристических предприятий и агроусадеб на селе. Они рассматриваются, по сути, как единственная альтернатива субъектам агробизнеса в обеспечении рационального природопользования, сохранения и восстановления окружающей среды. Поэтому выявление экологических мотивов их создания и экологических стимулов развития имеют исключительное значение для управления с целью обеспечения благоприятного среды жизни и деятельности населения, функционирования сельских территорий и их экономики в целом.
Область применения результатов. Материалы, результаты и выводы статьи могут быть использованы в деятельности отдельных субъектов сельского зеленого туризма, сельских территориальных общин, районных государственных администраций, средних и высших учебных заведений.
Выводы. Экологическая мотивация сельского зеленого туризма станет отправной точкой для создания новых подходов для этой деятельности как через вектор социально-экономического развития (создание новых рабочих мест и новых профессий, восстановление ремесел, лучшее использование существующих ресурсов и др.), Так и через вектор устойчивого развития (забота об окружающей среде, сохранение ресурсов и воспроизводства природы, всесторонняя экологизация деятельности и туристических продуктов). Это также будет стимулировать формирование нового менталитета сельского населения и управления развитием сельских территорий. Усиление экологических функций агроусадеб и сельских туристических предприятий соответствует требованиям современной концепции социальной ответственности в организации и развитии любого бизнеса на селе, - большого, малого, среднего, аграрного и других видов.
Ключевые слова: малые предприятия, агроусадьбы, сельский зеленый туризм, сельские территории, экологические мотивы и стимулы, управление, развитие, интересы, объединенные территориальные общины.
ENVIRONMENTAL MOTIVES AND INSTITUTIONS FOR THE DEVELOPMENT OF SMALL ENTERPRISES OF RURAL GREEN TOURISM
Antonov Oleksandr
The subject of the research is theoretical and practical aspects of identifying environmental motives and incentives for the organization and development of small businesses and agro-villages of rural green tourism.
The purpose of the work is to identify environmental motives and incentives for the organization and development of small businesses and agro-villages of rural green tourism in order to improve their management in the interests of creating a favorable environment for the life of the population, rational use of nature, conservation and reproduction of rural areas.
The methodological basis of the article was both general scientific and special methods of scientific knowledge. Methods were used: dialectical, monographic, historical, system-structural analysis and synthesis, problem- and program-targeted approaches.
Results of work. The article deals with the special role of functioning of small businesses and agro-villages of rural green tourism for rural areas. This is not just about his socio-economic motives for providing recreation for urban dwellers and improving rural employment and well-being. The environmental value of the organization and development of small tourist enterprises and agro-villages in the countryside is a key consideration in the study. They are considered, in essence, as the only alternative to agribusiness entities in ensuring the sustainable use, conservation and reproduction of the environment. Therefore, the identification of ecological motives for their creation and ecological incentives for development are of the utmost importance for management in order to ensure a favorable natural environment of life and activity of the population, the functioning of rural territories and their economy as a whole.
The field of application of results. The materials, results and conclusions of the article can be used in the activities of individual subjects of rural green tourism, rural territorial communities, district state administrations, secondary and higher education institutions.
Conclusions. The environmental motivation of rural green tourism will be the starting point for creating new approaches for this activity, both through the vector of socio-economic development (creation of new jobs and new professions, restoration of crafts, better use of existing resources, etc.), and through the vector of sustainable development (care for the environment, conservation of resources and reproduction of nature, comprehensive greening of activities and tourism products). It will also stimulate the formation of a new rural population mentality and management of rural development. Strengthening the ecological functions of agro-villages and rural tourism enterprises meets the requirements of the modern concept of social responsibility in the organization and development of any business in the countryside - large, small, medium, agrarian and other types.
Key words: small businesses, agro-villages, rural green tourism, rural territories, environmental motives and incentives, governance, development, interests, integrated territorial communities.
JEL Classification: Q12, L83, O13, O15.
Постановка проблеми. Необхщно зазначити, що впродовж багатьох рош фшвнсування розвитку стьських територш Украши вщбуваеться за залишковим принципом. Йому придтяеться вкрай недостатньо уваги, а декларован реформи здшснюються повтьно, не мають очкуваних результат. Як наслщок, вони функцюнують не ттьки в умовах рiзкого скорочення населення, згортання со^альноТ й виробничоТ шфраструктури, але й виснаження природних ресурав, деградаци' довктля, деструкци' виробничо- й побутово-еколопчних процеав на селк
Тх виршенню сприяе, з одшеГ сторони, впровадження енерго- та ресурсозбер^аючих технологш аграрноТ дiяльностi, а з шшого - поширення видiв дiяльностi, як здшснюють вщносно м'який вплив на довктля. До них на великих стьських територiях належить, насамперед, стьський зелений туризм, еколопчну спрямованють якого пщкреслюе термш «зелений». Отже, наявнють еколопчних мотивiв та стимулiв здшснення дiяльностi малими пщприемствами й агрооселями потребують поглибленого вивчення.
Анашз останшх дослiджень i публiкацiй. Необхщно зазначити, що проблеми розвитку пщприемств та агроосель стьського зеленого туризму знаходяться у полi зору вп"чизняних та зарубiжних науковцiв. Йдеться про публкацп М. 1гнатенка, Л. Мармуль, О. Марченко, В. Пеньковського, I. Романюк, В. Ярового. В них висвпгшються проблеми органiзацiйно-економiчного механiзму дiяльностi малих пiдприемств й агроосель стьського зеленого туризму, Тх ресурсiв й шфраструктури, управлшня розвитком та його регулювання, впровадження iнновацiй, формування ринку туристичних послуг тощо. Проте виявлення й обфунтування еколопчних мотивiв i стимулiв Тх органiзацiï, функцiонування та розвитку потребують подальших розробок.
Мета статт - виявлення екологiчних мотивiв i стимулiв органiзацiï та розвитку малих пщприемств i агроосель стьського зеленого туризму з метою удосконалення управлшня ними в штересах формування сприятливого середовища життедiяльностi населення, рацюнального природокористування, збереження й вщтворення стьських територш.
Виклад основного матерiалу дослщження. Мiж навколишнiм середовищем та туризмом як видом дiяльностi iснуе складний прямий взаемозв'язок, який проявляеться в обох напрямках (природне середовище, завдяки своТм компонентам: поварю, водк фунту, фауш, флорi, е основою туристичних ресурав, а з шшого боку - туристична дiяльнiсть мае вплив на довктля, який може бути i позитивним, i негативним за вщсутносл регулювання, особливо в умовах нестшких ландшаф^в). Проте в будь-якому випадку його присутнють у господарських комплексах е менш згубною для природи, жж добувна або хiмiчна промисловють, чорна i кольорова металурпя, стьське господарство.
Тому ще в останж десятирiччя ХХ ст. починае проявлятися як нова наука та практика екотуризм. Вш був покликаний показати новi прюритети розвитку туристичноТ галузi на мiсцевому, регiональному, нацюнальному та глобальному рiвнi. Поступово ареал (територiя, дестинацiя) дiï екотуризму розширився на основнi iснуючi форми туризму, нав^ь якщо на початку вш застосовувався лише для туризму, який практикувався в заповщних зонах, нацюнальних парках, заказниках тощо [1, с. 146]. В сучасних умовах на селi йому вщповщае сiльський зелений туризм.
Його ефективним наслщком може бути вщновлення i збереження природного багатства, для передачi його у використання знову ж таки в екотуризмi або шших сферах дiяльностi. Поганим прикладом може стати зростання вiдвiдувачiв (туристiв) у вiдповiдний сезон. Тодi туристична дiяльнiсть здiйснюе досить великий тиск на довктля за рахунок мехашчного руйнування ландшаф^в, збтьшення кiлькостi побутових стiчних вод, побутових вiдходiв, транспортних викидiв. До того ж додаеться збтьшення шуму, зростання стресу серед вiдвiдувачiв та мюцевих жителiв.
Всебiчний розвиток туристичноТ дiяльностi передбачае придiлення особливоТ уваги до навколишнього середовища, через захисш заходи, його збереження i розвиток якосп, а також через контроль за наслщками туристичноТ дiяльностi з метою тривалого та рацюнального використання туристичних ресурав. Засоби захисту навколишнього середовища стають все бтьш складними, враховуючи вплив техшчного прогресу на довктля, а також вплив процеав соцiaльно-економiчного розвитку. Щодо термшу, то стьський зелений туризм розумiеться як досвщ мaндрiвки, який спрямований на природу та сприяе збереженню екосистем, поважаючи цтюнють приймаючих агроосель i стьських громад.
У такому розумшш, на думку М. 1гнатенка, bîh повнютю втiлюe екологiчнi мотиви малих пщприемств сiльського зеленого туризму та здшснюеться на засадах i принципах со^ально! вiдповiдальностi [2, с. 34]. Так, вони також передбачають проведення як туристично!, так i соцiально-економiчноï дiяльностi у гарному, незабрудненому навколишнього середовища з незмiнними краевидами. Практика стьського зеленого туризму вимагае захисту туристичних зон i дестинацш, якi призначеш для вiдпочинку, а також фiзичного i психiчного вiдновлення. Вона означае посилення саме еколопчноТ функци стьського зеленого туризму у випадку свого здшснення.
Ключовими принципами, на яких фунтуеться визначення екологiчних мотивiв малих пщприемств у стьському зеленому туризму е: рацiональне використання (вони не повинш впливати негативно на ресурси, а, навпаки, мають розвиватися таким чином, щоб захистити навколишне середовище) та рiвнi можливостi розвитку (довгостроковi вигоди для власне суб'ектiв дiяльностi, сiльських громад, господарства та ресурав). Адекватна оцiнка та використання природних ресурав стьських територiй через посилення еколопчних мотивiв малих пiдприемств забезпечуе вщносини мiж туризмом i навколишшм середовищем безповоротно сталими.
У цьому вщношенш розвиток туристичних зон, заповщних мiсцевостей мае вiдбуватися у вщповщносп iз завданням збереження Тх екологп. Як вважае Л. Мармуль, витрати на пщтримку сiльського зеленого туризму як окремого напряму дiяльностi можуть бути високими, але у перспективi екологiчна реабiлiтацiя е бiльш коштовною, а негативний вплив на навколишне середовище найчаспше е незворотним [3, с. 25]. Отже, останне, тобто принцип економiчноï доцшьносп через використання резервiв малих пiдприемств сiльського зеленого туризму, ще раз свщчить про важливють посилення |'х екологiчних функцш не тiльки на мiсцевому, але й на регюнальному та нацюнальному рiвнях.
З шшо! сторони, як зазначае I. Романюк, втiлення та посилення еколопчних функцш малих пщприемств у стьському зеленому туризмi сприяе збтьшенню як 'х власних доходiв (споживачi прагнуть до органiчностi та високих стандарт якостi життя й вщпочинку), так i доходiв для нацюнальних паркiв та iнших природних територш, сiльських громад, якi не могли бути отримаш з шших джерел [4, с. 54]. Бтьше того, вони покращують рiвень осв^и та усвiдомлення туристiв, перетворюють 'х у захисникiв природного та культурного середовища стьських та шших територш. Тим самим, малi туристичш пщприемства на селi здiйснюють еколого-освiтню та еколого-виховну функци. Для них характерна, крiм власне 'х екологiчноï функци як частини основно' дiяльностi, й еколого-вщтворювальна та реабiлiтацiйна.
Коли туристичш та ^i пiдприемства i дестинаци функцiонують у гармонiï, довкiлля виграе вщ 'х дiяльностi через збереження та вщновлення. Отже, малi пщприемства стьського зеленого туризму забезпечують диверсифкацш сiльськоï економiки на екологiчних засадах, тим самим зменшуючи техногенний вплив традицшного аграрного виробництва та виконуючи еколого-диверсифiкацiйну функцiю [5, с. 119]. Суб'екти стьського зеленого туризму, окрiм консервування природного середовища, заробляють ще i грошi для його збереження. У той час як консервування передбачае збереження у максимально наближенш до оригшалу форм^ реабiлiтацiя включае в себе значш змiни в умовах використання.
Багато природних територш, будiвель та споруд на селi були врятоваш саме завдяки стьському зеленому туризму, будучи реабтггованими як визначш пам'ятки або як примщення для розмiщення туристiв. Це також вказуе на вагомi прояви со^ально! вiдповiдальностi малих пiдприемств у сферi сiльського зеленого туризму вiдносно розвитку стьських територш. Реалiзацiя концепцiï ^^ально! вiдповiдальностi, як вказуе М. 1гнатенко, направлена також на пiдвищення зайнятост сiльського населення, зростання його добробуту та рiвня життедiяльностi.
Екологiчнi мотиви й стимули малих пщприемств стьського зеленого туризму забезпечують також одну з основних мотивацш туриспв вщпочивати на селi - це можливють спостереження та оцiнювання господарськоï дiяльностi, мiсцевих традицiй, якi пов'язанi з природою. Вони мають вщповщати наступним умовам: власна еколопчна спрямованiсть, збереження та охорона довктля; використання мюцевих природних i людських ресурсiв й диверсифка^я сiльськоï економiки; освiта, виховання любовi до природи -усвщомлення туристiв i мiсцевих сiльських громад; м^мально негативний вплив на природне i со^ально-культурне середовище стьських територш.
Вщповщно до виявлених та обфунтованих екологiчних мотивiв малих пщприемств стьського зеленого туризму формуються еколопчш принципи 1х дiяльностi. Насамперед, це зосередження на природних зонах, територiях та об'ектах. Еколопчна або зелена дiяльнiсть (спрямованють) як частина дефшщп сiльського туризму та сукупнiсть його послуг фокусуеться на безпосередньому й особистому досв^ф вщпочивальнимв перебування на природi та заснованому на IT використанш. Вiдповiдно, йдеться про геоморфолопчш, бiологiчнi, фiзико-географiчнi й культурно-ландшафтнi IT особливосл та ресурси [6, с. 14]. Тому зосередження на природничш основi та iT всебiчному врахуванш е суттевим чинником планування та управлшня розвитку малих пiдприемств стьського зеленого туризму.
Наступний принцип стосуеться еколопчно! штерпретаци туристичного продукту. Вш пов'язаний з еколого-освiтньою та еколого-виховною функ^ею i означае можливостi для дiяльностi i навiть дослiдiв у природа якi призводять до кращого розумшня, задоволення i радостi вщ вiдкриттiв; збереження мiсцевоï природи та традицiйноï культури, як для вiдвiдувачiв, так i для сiльських громад. Екотуристичш продукти на селi, отже, залучають тих вщпочивальниш, якi хочуть взаемодiяти з навколишнiм середовищем i, рiзною мiрою, розширити своï знання, розумшня, оцшку та задоволення [7, с. 229]. Рiвень i тип штерпретаци
плануеться, проектуеться та надаеться таким чином, щоб задовольнити ïx iнтереси, потреби та очiкування, i3 включенням широкого спектру можливостей для штерпретаци' як особистоТ', так i неособистоТ'.
Принцип сталого розвитку й збереження довктля. Еколопчш заходи малих пщприемств у стьському зеленому туризмi та ïx планування мають забезпечити кращi практики з точки зору охорони природи та сталого розвитку. Туристична дiяльнiсть повинна плануватися i здшснюватися таким чином, щоб мiнiмiзувати антропогенний вплив на довктля. Вона включае в себе участь у збереженн природних та стьських територш, пропонуючи конструктивы шляхи для ефективного управлшня ними (наприклад, фшансова допомога безпосередньо для Тх реаб^таци; збiр см^тя та облаштування; добровiльнi внески до природоохоронних оргашзацш та фондiв, сiльськиx громад).
Принцип задоволеностi туриспв означае вiдповiднiсть Тх очiкуванням. У процес розробок та пропозицiï туристичних продуклв малим пiдприемствам треба мати на увазк що потенцiйнi туристи цього напряму мають високий рiвень осв^и i очiкувань. Таким чином, ступшь задоволеностi, пов'язаноТ з продук^ею та послугами, е суттевим чинником i Тх власноТ ефективностi та конкурентоспроможносп. Отже, пропонованi вiдпочивальникам програми перебування з еколопчноТ' точки зору мають досягати i навпъ перевищувати рiвень Т'х очiкувань.
З останшм принципом сумiсним е принцип реалiзацiï маркетингових стратегiй розвитку малих пщприемств у стьському зеленому туризмi [8, с. 9]. Саме Т'х обфунтований з еколопчноТ точки зору вибiр та реалiзацiя призводить до реалютичних очiкувань. Маркетинг екологiчниx послуг i продуклв у цiлому, насамперед, повну та вщповщальну iнформацiю, що призводить до пщвищення поваги до природного та культурного середовища Т'х перебування й високого рiвня задоволеносп туриспв.
Необxiдно зазначити, що туристичнi програми не розгортаються виключно в агрооселях як малих пiдприемстваx сiльського зеленого туризму. Не реалiзуються вони i в пансюнатах, готелях, туристичних базах, як вiдвiдуються туристами. Швидше, йдеться про стьськ громади й територп, в яких вiдвiдувачi взаемодiють пщ час свого перебування iз ландшафтами, з мюцевими мешканцями, з мюцевою iнфраструктурою та послугами (пам'ятки природи та со^ально-культуры атракцiï, транспорт, пошта, торгiвля, громадське харчування i т.1) [9, с. 58 ].
ïx якють впливае на враження, яке формуеться пщ час ïx перебування щодо певного репону або туристичноТ дестинацiï. Адже туристи при прийнятп рiшення, де проводити вiдпустку або шший вiльний час, не вибирають мiсце поселення, а туристичну зону - дестинацю Тобто, вiдповiдальнiсть за задоволенють туристiв несуть не ттьки власники агроосель або/та працiвники малих пщприемств, а й вс члени стьських громад, як беруть участь у стьському зеленому туризмi прямо чи опосередковано.
Наразк важливо вказати, що в контекст европейськоТ штеграци внесок малих пiдприемств сiльського зеленого туризму у розвиток стьських територш, крiм еколопчного, матиме особливий соцiально-економiчний ефект. Парадигма ïx дiяльностi може бути визначена як нова фiлософiя взаемоди приймаючих сiльськиx громад i прибулих туриспв. Вона направлена на зростання добробуту.
Висновки. Еколопчна мотива^я сiльського зеленого туризму стане вщправною точкою для створення нових пiдxодiв для цiеï дiяльностi як через вектор соцiально-економiчного розвитку (створення нових робочих мюць i нових професш, вiдновлення ремесел, краще використання юнуючих ресурсiв та iн.), так i через вектор сталого розвитку (турбота про довктля, збереження ресурав та вщтворення природи, всебiчна еколопза^я дiяльностi й туристичних продуктiв). Це також стимулюватиме формування нового ментал^ету стьського населення та управлшня розвитком стьських територш. Посилення еколопчних функцш агроосель й стьських туристичних пщприемств вщповщае вимогам сучасноТ' концепци соцiальноï вщповщальносп в органiзацiï та розвитку будь-якого бiзнесу на селi, - великого, малого, середнього, аграрного й шших видiв.
Список використаних джерел
1. Красавцева Л. Ю. reonpocmopoei структури туристичного ринку як результат теритoрiальнoУ диференц/'ац/'У туристичного процесу. 1нвестицУУ: практика та doceid. 2014. № 15. С. 145-148.
2. 1гнатенко М. М. Планування i прогнозування соц'ально'Ув'1дпов'1дальност'1 суб'ект'в господарювання аграрно'Усфери економ/'ки. Агросвт: наук. жур. 2015. № 17. С. 31-37.
3. Мармуль Л. О., Лугова О. Метoдичнi пдходи до о^нки економ'чного потен^алу сльськогосподарських пдприемств. Економст. 2012. № 2. С. 24-26.
4. Романюк I. А. 1мплемента^я функ^й п1'дприемств рекреа^йно'У д'яльностi в управлння розвитком стьських теритoрiй. Всник Бердянського ун'терситету менеджменту i б'знесу. 2019. № 1(45). С. 51-58.
5. Тищук I., Лужанська Т., Гобрей М. Орган1'зац1'йно-економ1'чний механiзм використання ресурсного потен^алу сльського зеленого туризму в регioнi. Екoнoмiчний форум: науковий ж-л, 2017. №3. С. 117-122.
6. В'тшков О. Акти законодавства УкраУни про екoлoгiчний (зелений) та сльський туризм. Туризм сльський зелений. 2014. № 1. С. 13-15.
7. Грабовенська С. П. Анал'з i структура ринку туристичних послуг в УкраУн'!. Науковий всник Полтавського унверситету економ/'ки i торг'1вл'1, 2013. №1 (56). С. 226-234.
8. Марченко О. А. Кадровий менеджмент та мотива^я персоналу пра^вниюв туристичних пдприемств. Агросвт: наук. жур. 2016. № 11. С. 7-11.
9. Пеньковський В. С. Сoцiальнo-екoнoмiчна ефективнicть функцюнування господарств сльського зеленого туризму в Херсонськй област'1. Всник Бердянського ун'терситету менеджменту i б'знесу. 2017. № 1 (37). С. 55-61.
References
1. Krasavtseva, L. Yu. (2014). Heoprostorovi struktury turystychnoho rynku yak rezul'tat terytorial'noyi dyferentsiatsiyi turystychnoho protsesu [Geospatial structures of the tourist market as a result of territorial differentiation of the tourist process]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid - Investment: practice and experience, 15, 145148 (in Ukr.).
2. Ihnatenko, M. M. (2015). Planuvannya i prohnozuvannya sotsial'noyi vidpovidal'nosti sub"yektiv hospodaryuvannya ahrarnoyi sfery ekonomiky [Planning and forecasting the social responsibility of economic entities in the agricultural sector]. Ahrosvit, 17, 31-37 (in Ukr.).
3. Marmul', L. O. & Luhova, O. (2012). Metodychni pidkhody do otsinky ekonomichnoho potentsialu sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstv [Methodical approaches to the assessment of economic potential of agricultural enterprises]. Ekonomist - Economist, 2. 24-26 (in Ukr.).
4. Romaniuk, I. A. (2019). Implementatsiya funktsiy pidpryyemstv rekreatsiynoyi diyal'nosti v upravlinnya rozvytkom sil's'kykh terytoriy [Implementation of functions of recreational enterprises in the management of rural development]. Visnyk Berdyans'koho universytetu menedzhmentu i biznesu - Bulletin of Berdyansk University of Management and Business, 1(45), 51-58 (in Ukr.).
5. Tyshchuk, I., Luzhans'ka, T. & Hobrey, M. (2017). Orhanizatsiyno-ekonomichnyy mekhanizm vykorystannya resursnoho potentsialu sil's'koho zelenoho turyzmu v rehioni [Organizational and economic mechanism of utilization of the resource potential of rural green tourism in the region]. Ekonomichnyy forum - Economic Forum, 3, 117-122 (in Ukr.).
6. Vinnikov, O. (2014). Akty zakonodavstva Ukrayiny pro ekolohichnyy (zelenyy) ta sil's'kyy turyzm [Acts of the legislation of Ukraine on ecological (green) and rural tourism]. Turyzm sil's'kyy zelenyy - Tourism is rural green, 1, 13-15 (in Ukr.).
7. Hrabovens'ka, S. P. (2013). Analiz i struktura rynku turystychnykh posluh v Ukrayini [Analysis and structure of the tourist services market in Ukraine]. Naukovyy visnyk Poltavs'koho universytetu ekonomiky i torhivli - Scientific Bulletin of Poltava University of Economics and Trade, 1(56), 226-234 (in Ukr.).
8. Marchenko, O. A. (2016). Kadrovyy menedzhment ta motyvatsiya personalu pratsivnykiv turystychnykh pidpryyemstv [Personnel management and staff motivation of employees of tourism enterprises]. Ahrosvit, 11, 7-11 (in Ukr.).
9. Pen'kovs'kyy, V.S. (2017). Sotsial'no-ekonomichna efektyvnist' funktsionuvannya hospodarstv sil's'koho zelenoho turyzmu v Khersons'kiy oblasti [Socio-economic efficiency of functioning of farms of rural green tourism in Kherson region]. Visnyk Berdyans'koho universytetu menedzhmentu i biznesu - Bulletin of Berdyansk University of Management and Busines, 1 (37), 55-61 (in Ukr.).
ДАНI ПРО АВТОРА
Антонов Олександр 1горович, асшрант
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григор1я Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украша e-mail: ekonomika2013@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Антонов Александр Игоревич, аспирант
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
e-mail: ekonomika2013@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR Antonov Oleksandr, postgraduate
Pereiaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine e-mail: ekonomika2013@ukr.net
Подано до редакцп 18.01.2020 Прийнято до друку 09.02.2020
