CC BY
10
iE!
International Journal of Endocrinology
Орипнальж AOOAÏAKeHHq
/Original Researches/
УДК 616.056.52:616-036.22-08 DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.16J.2020.219007
Мсюра К.В.1 , ефймвнко T.I.1 , Дунаева 1.П.2©
1ДУ «1нститутпроблем ендокринноÏпатологи 1м. В.Я. Данилевського НАМН Укра1ни», м. Харк1в, Украна
2 Харквський нац1ональний медичний унверситет, м. Харк1в, Укра1на
Гормональш та гемодинамiчнi змши у мюьких мешканщв середнього BiKy з ожирiнням залежно вiд piBHq аpтеpiального тиску
For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2020;16(7):534-542. doi: 10.22141/2224-0721.16.7.2020.219007
Резюме. Актуальнють. Актуальнсть дослдження обумовлена значною поширенстю надлишку маси тла р'1зного ступеня серед населення та високим ризиком розвитку коморбдних патолопчних станв, зо-крема артер'альноÏ ппертензп (АГ). Сьогоднi невизначеними залишаються питання щодо гормонально-метаболiчно-гемодинамiчних в 'щм'мностей у представнишв укршнсько)' популяцй' з ожирнням (ОЖ) i АГ та з ОЖ без АГ. Виршення цього питання дало б змогу оптим'зувати алгоритм проф'лактичних. заходв щодо розвитку АГ серед населення Украни. Мета: детал'зувати особливостi гемодинамiки, р'щинних. секторв тла, функцюнування рен'т-альдостероново)' системи, секрецп лептину, нсулну в осб середнього вку з р'зною масою тла та артер'альним тиском (АТ) з урахуванням вираженост хрон'нного неспециф'1чного за-палення. Матер'али та методи. Обстежено 273 мешканц м. Харкова (чоловки/жнки = 56/217) середнього вiку (56,41 ± 6,93 року), яю не лкувалися в минулому з приводу ОЖ та АГ. Визначали ндекс маси тла, об-вд тали, вим'рювали АТ. Методом б^мпедансного анал'зу досл'щжували склад тла (жирову, в 'щносну жи-рову, безжирову, активну клтинну масу тла), муноферментним методом — рюш нсулну, лептину, ренну, альдостерону та кластерину у сироватц кров'1. Результати. Пац'1енти з ожирiнням незалежно вд наявност чи вдсутност у них АГ мають вропдне збльшення абсолютноÏ пдратацп орга^зму з одночасним зростан-ням серцевого викиду та ударного об'ему порвняно як :з здоровими особами, так i з патентами без ожи-рння з АГ. Ц змни супроводжуються д '1йсним зростанням у осб з ОЖр'тн'ш рен 'му та альдостерону у кров '1. Розвиток ожирння у па^енш з АГ також супроводжуеться збльшенням у них об'ему циркулюючо)' кров'1, загального периферичного опору судин i середнього АТ, вираженостi нсулнорезистентност та хронЫного неспециф'иного запалення, зростанням р'тн'ш шсулш-, лептин-, ренн- та альдостеронемИ'. Доведено, що рвн циркулюючого ренту й альдостерону у сироватц кров'1 осб середнього вiку прямо пов'язан'1 з': сту-пенем ¡нсулн-, лептин-, кластеринемИ' та 1ндексом НОМА. Висновки. Приблизну оцнку р 'юн'ш ренiнемi'Ï та альдостеронемп у мських мешкан^в Украни середнього в:ку при масових обстеженнях можна проводити шляхом вим'1рювання методом нтегральноÏ реографп тла з визначенням параметр¡в ударного 'ндексу та ударного об'ему. В'1дпов '1дн '1 р:вняння регреси щодо )'х. оцнки визначен в нашому досл'1дженн'1. Ключовi слова: ожирння; артеральна ппертенз'т; рен'1н; альдостерон; лептин; кластерин; 1нсул'1норе-зистентн '1сть; гемодинамiка; р^инн сектори тла
Вступ
Сьогодш проблема ожиршня (ОЖ) е одшею з най-актуальшших у медичнш наущ. Ïï значущють обумовлена завеликою поширенютю щи патологи' та значним ризиком розвитку коморбщних патолопчних сташв. Саме вони обумовлюють швалщизацш та смертнють
пащенпв iз надлишком ваги. Одним iз захворювань, для якого провщним фактором ризику е надлишкове накопичення жирово!' тканини, вважаеться артерiаль-на гiпертензiя (АГ): за даними лггератури, у пащентав iз ОЖ ризик ïï розвитку е втричi бтьшим, шж у ошб, яы мають нормальну масу тла [1, 2].
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Мкюра Катерина Васшвна, доктор медичних наук, старший науковий сп1вроб1тник, учений секретар, ДУ «1нститут проблем ендокринно!" патологи ¡м. В.Я. Данилевського НАМН УкраТни», вул. Алчевських, 10, м. Харш, 61002, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38057-700-40-15.
For correspondence: Misiura Kateryna, MD, PhD, DSc, Senior Researcher, Scientific Secretary, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38057-700-40-15. Full list of author information is available at the end of the article.
У патогенезi АГ у оаб iз ОЖ важливу роль вщгра-ють гормональна активашя ренш-альдостероново! та симпатично! нервово! системи, накопичення натрш та рiдини в органiзмi [2—6]. Останнiй фактор обумов-люе зростання у таких пащентав об'ему циркулюючо! кровi, ударного об'ему (УО) та серцевого викиду (СВ). Накопичення рщини в органiзмi в ошб iз надлишком ваги пов'язують як зi збiльшенням реабсорбци и на рiв-нi нирок, так i зi зростанням у ще! категори пацiентiв об'ему циркулюючо! кровi при розширеннi судинного русла. Збтьшення СВ вважають фiзiологiчним проце-сом, обумовленим необхщшстю забезпечення метабо-лiчних потреб органiзму при надлишковiй мам тла, що залежить вiд активаци симпатично! нервово! системи в оаб iз ОЖ за наявностi гшершсулшеми [7, 8].
У нормi, за принципом зворотного зв'язку, зростання об'ему циркулюючо! кров^ УО та СВ повинно викликати зниження секреци реншу, рiвня анпотензи-ну II та альдостерону i, як наслщок, зниження артерь ального тиску (АТ) [2]. В оаб iз ОЖ юнують порушення такого механiзму регуляци ренш-анпотензин-альдос-тероново! ситеми (РААС). Це проявляеться у вщсут-ностi зниження рiвнiв системних циркулюючих компонент РААС, а у пацiентiв iз надлишком вiсцерально! жирово! тканини рееструеться навпъ !х пiдвищення. 1с-нуе думка, що одшею з причин такого процесу можуть бути змши у тканиннiй РААС, яка локалiзуеться в рiз-них органах, зокрема у жировш тканинi [9]. Актившсть тканинно! РААС тiсно пов'язана з продукщею лептину
[10], який обумовлюе цту низку гормонально-метабо-лiчно-поведiнкових особливостей оаб iз ОЖ, а також зростання у них СВ, частоти серцевих скорочень, реаб-сорбци натрiю та води на рiвнi нирок [2].
Крiм того, на сьогодш доведено, що РААС не тль-ки бере участь у розвитку АГ у пащенпв iз ОЖ, але й вщграе iстотну роль у формуваннi у них шсулшоре-зистентностi — важливого аспекту генезу ОЖ та його ускладнень, зокрема гемодинамiчних [7].
Натепер також вважаеться, що одним iз важливих складових патогенезу ОЖ та АГ е розвиток системного низькоiнтенсивного запалення в оргашзмь Доведено, що системне низькоiнтенсивне запалення, що спостерь гаеться при гшертошчнш хворобi, асоцiйоване з уражен-ням оргашв-мшеней — гiпертрофiею лiвого шлуночка, атеросклерозом аорти i великих артерш, дисфункцiею нирок. Рiвнi маркерiв такого типу запалення корелюють iз ризиком розвитку нефатальних i фатальних серце-во-судинних ускладнень [8]. Висловлюеться думка, що шдвищений рiвень АТ — елемент запального процесу
[11]. Так, напруження судинно! стiнки, дисфункцiя ен-дотелiю iнiцiюють продукцiю широкого спектра цито-кiнiв, мiграцiю i накопичення клгган запалення, що е одшею з ланок патогенезу АГ i атеросклерозу [9]. Запалення шщше пролiферацiю клiтин гладких м'язiв мед!! й е пусковим фактором ремоделювання стшки судини, що, у свою чергу, призводить до пiдвищення АТ. Отже, виникае хибне коло, а процес прогресування ураження органiв-мiшеней АГ прискорюеться [4, 7].
Пд час попереднiх дослщжень, проведених у ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи iм. В.Я. Да-
нилевського НАМН Укра!ни», було виявлено, що представники украТнсько! популяци з ОЖ порiвняно з особами з нормальною та надлишковою масою тiла ма-ють вищий рiвень виявлення такого маркера системного запалення, як умют сироваткового кластерину, що свщчить про наявнiсть у них бтьш потужного розвитку хронiчного неспецифiчного запалення. Доведено, що рiвень сироваткового кластерину, а отже, i штенсив-шсть системного запалення корелюе в першу чергу з рiвнем iнсулiну кров^ iндексом НОМА [12].
За даними шших дослщниюв, розвиток низько-штенсивного запалення при ОЖ, зокрема в ошб iз АГ, значною мiрою обумовлюеться виникненням запалення в жировш тканиш при надмiрному Г! накопиченш та супроводжуеться iстотними змшами и секреторно! функци. Останне вщграе провщну роль у розвитку ко-морбщно! ОЖ патологи. Запалення в жировш тканиш проявляеться шфтьтращею и iмунокомпетентними клiтинами [13], його вираженiсть корелюе зi ступенем, типом ОЖ та швидюстю його прогресування [14], а змь ни ендокринно! функцй жирово! тканини — у розвитку лептинорезистентноста, гiперлептинемi!, асоцiйованих з шсулшорезистентнютю та гiперiнсулiнемiею [15].
Аналiзуючи вищенаведене, можливо стверджувати, що в ошб iз ОЖ у патогенезi АГ вщзначаеться патолопч-ний ланцюг, ланками якого е змши пдратащ! оргашзму, дисбаланс РААС, розвиток iнсулiнорезистентностi та системного низькоштенсивного запалення, зростання рiвня лептинемй та шсулшемй, активацiя симпатично! нервово! системи, гемодинамiчнi порушення.
Але повшстю не визначеним залишаеться питання щодо гормонально-метаболiчно-гемодинамiчних вщ-мiнностей у представниюв укра!нсько! популяци з ОЖ та АГ i з ОЖ без АГ. Визначення таких вщмшностей дало б змогу оптимiзувати алгоритм заходiв, спрямованих на профтактику розвитку АГ серед населення Укра!ни.
Зрозумто, що такий алгоритм повинен бути при-стосований для щоденно! практично! дiяльностi лiкаря. При його проведенш доцтьно використовувати шфор-мативнi, але дешевi, простi у використаннi методи. Одним iз таких е реографiчний спосiб реестраци змiн ар-терiально! системи — iнтегральна реографгя тiла (1РГТ) для оцiнки гемодинамiчних параметрiв (навiть пiд час масових обстежень) [16]. Але в лiтературi не знайдено повщомлень щодо доцтьносп його використання в осiб iз ОЖ з метою раннього виявлення гормональних змiн, якi е основою розвитку АГ у ще! категори пацiентiв, що вказуе на актуальшсть дослiдження в цьому напрямку.
Мета: деталiзувати особливостi гемодинамiки, рь динних секторiв тiла, функцiонування ренш-альдос-тероново! системи, секреци лептину, iнсулiну в оаб середнього вiку з рiзною масою тiла та артерiальним тиском з урахуванням вираженостi хронiчного неспе-цифiчного запалення.
Матерiали та методи
До дослщження було заучено 273 мешканш м. Харкова (чоловiки/жiнки (ч/ж) = 56/217) середнього вшу (56,41 ± 6,93 року), якi не лшувалися в минулому з приводу ОЖ та АГ. У вшх обстежених вимiрювали масу
т!ла, обвiд талй' (ОТ), обвiд стегон (ОС), визначали ш-декс маси т!ла (1МТ) та спiввiдношення ОТ/ОС. Вимь рювання систолiчного та дiастолiчного АТ (САТ i ДАТ) проводилося нашвавтоматичним тонометром фiрми Microlife (Швейцария) на обох руках; методом бЫмпе-дансного анал!зу визначались особливостi складу тла та його рiдинних секторiв.
За величиною 1МТ, рiвнiв САТ i ДАТ було сформовано 4 групи обстежених:
1. Перша група — пацieнти з в!дсутшстю ОЖ та нормальним АТ (n = 46 осiб; ч/ж = 13/33).
2. Друга група — пащенти без ОЖ, але з наявнютю АГ 1-2-го ступеня (n = 34 особи; ч/ж = 12/22).
3. Третя група — пащенти з ОЖ 1-2-го ст. та нормальним АТ (n = 110 ошб; ч/ж = 19/91).
4. Четверта група — пащенти з ОЖ 1-2-го ст. та з АГ 1-2-го ст. (n = 83 особи; ч/ж = 12/71).
1стотних в!дмшностей за втэм мiж групами не було.
Для дiагностики ОЖ застосовували класифшацшш критер!! ВООЗ (1997): 1) iз встановленням 1МТ вiд 19 до 24,99 кг/м2 — нМТ; 2) 1МТ вiд 30 кг/м2 до 39,99 кг/м2 — ОЖ I—II ступеня. АГ д!агностували за рiвнем САТ > 140 мм рт.ст. та/або ДАТ > 90 мм рт.ст. (ВООЗ, 2020). У подальшому п!д час статистично! обробки результа-тiв обстеження брали до уваги рiвень АТ на лiвiй рущ.
Також оцiнювався рiвень пульсового i середнього АТ. Пульсовий АТ визначався за рiзницею (САТ — ДАТ, мм рт.ст.). Середнш АТ вираховувався за формулою: [Середнш АТ = ДАТ + (САТ - ДАТ)].
Особливосп центрально! гемодинамiки ощнюва-лися методом 1РГТ за допомогою комп'ютерного рео-аналiзатора «Д!амант-Р» ЗАТ «Д!амант» за методикою М.1. Тiщенко, з урахуванням рекомендацiй 1.С. Колесникова i спiвавт. Ощнювали так1 штегральш показники: ударний об'ем (УО, мл) — кшькють кровi, що викида-еться при кожному скороченнi серця; серцевий викид (СВ, мл) — кшькють кров!, що викидають шлуночки серця за одну хвилину; ударний шдекс (У1, мл/м2) — в!дношення УО до площi поверхнi тла; серцевий iндекс (С1, л/хв'м2) — в!дношення СВ до площi поверхш тiла.
Оцiнювали загальний периферичний судинний onip (ЗПСО) (мм рт.ст.'хв/л), який вираховувався як вiдношення середнього АТ до СВ.
Для визначення складу т!ла та його рщинних секто-рiв використовувався програмно-апаратний комплекс «Дамант-1РГТ» ЗАТ «Дiамант». П1д час дослщження проведено оцiнку таких параметрiв: загальна вода (ЗВ, л); за-гальна р1дина (ЗР, л); позаклггинна р1дина (позаклР, л); внутрiшньоклiтинна рщина (внутрiшньоклР, л); штерсти-цiйна рщина (штерстР); об'ем циркулюючо! кровi (ОЦК); жирова маса (ЖМ), в1дносна жирова маса (% ЖМ), активна клиинна маса (АКМ), спiввiдношення АКМ/ЖМ.
У всiх учасник1в обстеження дослщжено iндекс ш-сулiнорезистентностi (НОМА-IR), який розраховував-ся за формулою:
НОМА-IR = ^KeMiM натще (ммоль/л) х х шсулш натще (мкОД/л))/22,5.
Визначення рiвнiв iнсулiну, реншу та альдостерону у сироватцi кровi проводилося згiдно з договором про
науково-практичне сшвробггаицтво мiж ДУ «1нститут проблем ендокринно! патолог!! iм. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни» та ТОВ «Медичний центр "Логус"» iмуноферментним методом !з використанням комер-ц!йних тест-систем ELISA KIT виробництва Ф!рми Monobind (США) та лептину — !з застосуванням реак-тив!в на апарат ImmunnoCHEM 2000.
Рiвнi кластерину в сироватщ кровi хворих визначали в бюх1м!чному в!дд!л! центрально! науково-досл!д-но! лабораторй' Харкiвського нащонального медичного ушверситету МОЗ Укра!ни з використанням комер-ц!йних тест-систем Human Clusterin ELISA (BioVfendor, Чеська Республiка).
Дослщження схвалено комiсieю з бiомедично! етики ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи !м. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни» (протокол № 7 в!д 20.08.2020 р.).
Робота виконувалася в рамках НДР 01.20 НАМН (№ держреестрацй' 0119 U10244) «Розробити патоге-нетично обГрунтованi диференцшоваш алгоритми д!а-гностики та л!кування новоутворень щитопод!6но! та надниркових залоз».
П!д час обробки клштэ-функщональних резуль-татiв використовувалися методи описового статистич-ного аналiзу. Результати описового анал!зу к1льк1сних параметрiв поданi у вигляд! оц!нок ви6!ркового середнього (Mean) i стандартного в!дхилення (SD), а також мед!ани (Median).
Як метод встановлення статистично! значущост! вщ-м!нностей м!ж групами за порядковою ознакою застосо-вувався дисперс!йний анал!з Краскела — Уоллюа. Пере-в!рку статистичних г!потез проводили на р!вш р < 0,05.
Для опису зв'языв м!ж порядковими ознаками використовувався непараметричний кореляцшний ана-л!з: обчислювалися рангов! кореляц!! Сп!рмена. Для виявлення наявност! та сили зв'язку м!ж факторами вираховували коеф!ц!ент кореляц!! (r). Високозначи-мою вважали кореляц!ю при r, який в!дпов!дае р!вню статистично! значущост! р < 0,01, значимою — при r, що в!дпов!дае р!вню статистично! значущост! р < 0,05, про тенденцш в!рог!дного зв'язку говорили при r, який в!дпов!дае р!вню статистично! значущост! р < 0,1. Вико-ристовували таку класиф!кац!ю кореляц!йного зв'язку: 1) сильний (0,7 < r < 1); 2) середньо! сили (0,5 < r < 0,7); 3) пом!рний (0,3 < r < 0,5); 4) слабкий (0,2 < r < 0,3). За r < 0,11 вважали, що кореляц!я в!дсутня.
Результати
П!д час проведення комплексного досл!дження в ус!х ос!б визначено склад т!ла, його рщинш сектори, зокрема ОЦК, ощнено особливост! гемодинам!ки, ш-сул!нем!!, чутливост периферичних тканин до шсуль ну, ЗПСО та р!вш систол!чного, д!астол!чного, пульсового та середнього АТ (табл. 1).
Зг!дно з табл. 1, групи були сформован! правильно. Св!дченням цьому е те, що в ос!б !з ОЖ, як !з АГ, так i без не!, кшьисть ЖМ, % ЖМ, АКМ в!рог!дно м!ж собою не р!знилися. Кр!м цього, в обстежених !з АГ, як !з ОЖ, так i без нього, значення САТ, ДАТ, середнього та пульсового АТ були однаковими.
Taönnw 1. Pe3ynbTaTU KoMnneKCHoro o6cTexeHHn MicbKux MewKaH^B cepegHboro BiKy, Mean (SD), Median
noKa3HUK rpyna, KmbKicTb o6cTeweHMX P
Be3 OX Ta Ar (n = 46) Be3 OX 3 Ar (n = 34) OX 6e3 Ar (n = 110) OX 3 Ar (n = 83)
CAT, mm pt.ct. 119,07 (0,93) 148,76 (1,25) 121,03 (0,93) 151,36 (1,27) * < 0,001 *** < 0,001
120,00 150,00 120,00 150,00
flAT, mm pt.ct. 71,80 (0,80) 82,67 (1,30) 74,50 (1,04) 85,63 (1,15) * < 0,001 *** < 0,001
70,00 80,00 70,00 85,00
ny^bcoBMM AT, mm pt.ct. 47,27 (0,82) 66,09 (1,48) 46,53 (0,95) 65,73 (1,32) * < 0,001 *** < 0,001
50,00 65,00 45,00 65,00
CepeflHM AT, mm pt.ct. 87,55 (0,75) 104,70 (1,08) 90,01 (0,90) 107,54 (1,02) * < 0,001 *** < 0,001
88,33 103,33 90,00 106,67
XM, Kr 18,74 (6,3) 20,32 (5,04) 38,67 (11,24) 41,79 (14,64) * < 0,001 ** < 0,001
20,56 19,35 36,68 39,78
% XM, % 25,33 (7,56) 27,12 (5,08) 37,58 (5,28) 38,13 (5,93) * < 0,001 ** < 0,001
27,00 26,00 37,00 39,00
AKM, Kr 34,77 (6,82) 35,16 (6,41) 40,86 (6,46) 42,42 (7,29) * < 0,001 ** < 0,001
33,33 32,40 39,45 41,34
AKM/XM 1,98 (0,72) 1,81 (0,55) 1,11 (0,26) 1,09 (0,31) * < 0,001 ** < 0,001
1,75 1,77 1,07 1,03
3B, n 40,12 (8,11) 40,11 (7,33) 46,03 (7,19) 47,96 (7,99) * < 0,001 ** < 0,001
38,71 37,64 44,69 46,38
3B, % 54,20 (4,5) 53,33 (3,76) 45,66 (3,82) 45,2 7 (4,36) * < 0,001 ** < 0,001
53,76 53,85 45,77 44,78
3P, n 33,34 (5,85) 33,34 (5,49) 37,91 (4,83) 39,52 (6,12) * < 0,001 ** < 0,001
32,95 32,44 37,68 38,63
3P, % 45,21 (3,33) 44,43 (2,72) 37,80 (3,54) 37,35 (3,42) * < 0,001 ** < 0,001
45,45 44,59 37,98 37,46
no3aKniTUHHa piguHa, n 11,76 (2,5) 11,60 (2,08) 12,89 (2,07) 13,52 (2,44) * < 0,001 ** < 0,001
11,34 11,06 12,91 13,29
BHyTpiwHbOKniTMHHa piguHa, n 21,57 (3,63) 21,74 (3,60) 25,01 (3,07) 26,00 (4,26) * < 0,001 ** < 0,001
21,21 20,53 25,06 25,47
iHTepcT^ianbHa piguHa, n 8,87 (1,87) 8,75 (1,56) 9,73 (1,55) 10,21 (1,85) * < 0,001 ** < 0,001
8,60 8,34 9,73 10,02
ОЦК, n 4,65 (1,11) 4,60 (0,97) 5,04 (0,91) 5,27 (1,05) * < 0,009 ** < 0,001
4,43 4,26 5,04 5,13
yO, Mn 72,83 (1,58) 79,23 (1,56) 87,19 (1,98) 93,46 (1,85) * < 0,03 ** < 0,001 *** < 0,02
72,81 79,00 86,56 90,56
CB, n/xB 5,15 (0,09) 5,99 (0,12) 6,27 (0,14) 6,97 (0,12) ** < 0,001 *** < 0,001
4,99 6,00 6,10 6,94
yi, Mn/M2 50,06 (1,06) 46,92 (0,91) 38,81 (0,99) 37,45 (0,87) * < 0,001 ** < 0,001
48,90 46,00 39,60 38,20
CI, n/(xB • m2) 3,56 (0,77) 3,56 (0,69) 2,79 (0,74) 2,80 (0,60) * < 0,001 ** < 0,0001
3,49 3,39 2,73 2,81
3nco, MM pt.ct. • XB/n 15,02 (0,39) 17,71 (0,16) 16,49 (0,12) 18,40 (0,16) *** < 0,005
14,53 17,78 16,09 17,84
iHCyniH KpOBi, MKOfl/Mn 12,29 (2,74) 12,02 (3,00) 19,39 (1,90) 27,17 (2,51) ** < 0,001 *** < 0,001
12,25 11,81 18,99 19,40
iHgeKC HOMA 2,54 (0,58) 2,45 (0,57) 4,75 (1,25) 6,75 (1,65) ** < 0,001 *** < 0,001
2,49 2,39 4,54 4,59
npuMTKu: * — piBeHb 3Hany^ocTi mm rpynaMU oci6 6e3 OM Ta Ar i na^cHTiB 6e3 OM 3 Ar; ** — piBeHb 3Ha-ny^ocTi Mix rpynaMU oci6 6e3 OM Ta Ar i na^cHTiB i3 OM 6e3 Ar; *** — piBeHb 3Hany^ocTi Mix rpynaMU oci6 6e3 OM Ta Ar i na^cHTiB i3 OM 3 Ar.
При цьому результата обстеження рщинних секто-рiв тiла свiдчать, що абсолютний умют ЗВ в органiзмi осiб без ОЖ як iз АГ, так i з нормальним АТ е практично однаковим, але при ОЖ цей показник вiрогiдно збтьшуеться в осiб iз нормальним АТ на 15 %, у пащ-ентав iз АГ — на 20 %.
Щодо ЗВ (%), то зареестровано значуще Г! знижен-ня у пацiентiв iз ОЖ незалежно вiд наявностi чи вщ-сутностi у них АГ, порiвняно з особами, у яких 1МТ був меншим за 30 кг/м2.
Аналогiчна тенденцiя визначена i щодо рiвнiв ЗВ та ЗР у обстежених мюьких мешканцiв середнього вшу. При цьому вiрогiднi змiни вмюту ЗВ та ЗР в !х органiзмi супроводжувалися дiйсними зрушеннями у рiвнях по-заклиинно'!, внутршньоклп'инно'! та штерстищально! рiдини, ОЦК. Змiни вах цих рiдинних секторiв мали односпрямований характер.
Важливим результатом також стало статистично значуще зростання ОЦК у оаб iз поеднаною патолоп-ею ОЖ та АГ порiвняно з особами як з одшею АГ, так i тiльки з ОЖ.
Вищезазначеними змшами рiдинних секторiв тiла можна до певно! мiри пояснити i дшсне збiльшення у пацiента з ОЖ та АГ таких параметрiв гемодинамши, як СВ i УО, порiвняно як зi здоровими особами, так i з пацiентами з АГ, але без ОЖ. Але слщ зазначити, що таы зрушення спостериаються одночасно зi зменшен-ням С1 i У1 в осiб iз ОЖ незалежно вiд рiвня !х АТ.
Щодо поглиблення патологiчних змш гемодинамь ки в осiб iз ОЖ свiдчить i вiрогiдне зростання у них (незалежно вщ наявност у них АГ) рiвнiв середнього АТ та ЗПСО порiвняно зi здоровими особами, а ЗПСО — на-вiть iз обстеженими з АГ без ОЖ.
Таю змши рщинних секторiв тiла та параметрiв ге-модинамiки рееструвалися паралельно з вiрогiдними змiнами параметрiв складу тта обстежених, а саме: зростанням абсолютно! та вщносно! жирово!, активно! клггинно! маси при одночасному зниженш сшввщно-шення «активна клiтинна маса/жирова маса».
Для деталiзацi! генезу вшх вищезазначених зрушень у осiб iз ОЖ i залежностi вiд АТ на наступному етат
роботи було оцiнено !х взаемозв'язок iз гормональни-ми особливостями органiзму, притаманними особам середнього вiку з рiзною масою тiла та АТ.
По-перше, було дослiджено рiвнi шсулшу, лептину, ренiну та альдостерону у представниюв усiх чотирьох груп. Зареестровано, що рiвнi iнсулiну у циркуляци в осiб iз ОЖ як з АГ, так i без не! е дшсно вищими, шж у осiб без ОЖ з нормальним АТ та навпъ iз АГ (табл. 1). Змiни рiвнiв iнсулiнемi! супроводжувалися зростанням значень маркера зниження чутливост периферичних тканин до шсулшу — шдексу НОМА в оаб iз ОЖ з АГ порiвняно з обстеженими з вщсутшстю ОЖ та АГ та порiвняно зi здоровими особами (табл. 1). Важливим результатом дослiдження стало визначення вiрогiднос-тi зростання середнього рiвня iнсулiнемi! та значення iндексу НОМА в ошб iз ОЖ та АГ порiвняно з особами з ОЖ без АГ.
Щодо рiвня лептину в сироватщ кровi обстежених, то зареестровано таку тенденцш. Рiвень лептинеми у пацiентiв iз ОЖ з АГ дорiвнював 52,75 ± 1,37 нг/мл, без не! — 46,88 ± 1,22 нг/мл, тобто був статистично значуще бтьшим, шж у осiб без ОЖ iз нормальним АТ (28,52 ± 0,82 нг/мл) та навiть iз АГ (34,04 ± 0,94 нг/мл) (рис. 1). Вiрогiднiсть рiзницi по уах групах за критерь ем Краскела — Уоллюа — р < 0,0001.
Щодо таких пов'язаних iз балансом iнсулiну та лептину гормошв, як ренiн i альдостерон, то в цьому досль дженнi було виявлено вiрогiдне збтьшення !х значень у осiб iз ОЖ та АГ порiвняно з результатами обстеження шших трьох груп.
Так, рiвень циркулюючого реншу (рис. 2) у пащ-енпв iз ОЖ та АГ (37,64 ± 1,27 пг/мл) рееструвався статистично значуще (р < 0,0001) вищим, шж у обстежених iз ОЖ без АГ (33,09 ± 1,15 пг/мл), в осiб iз АГ без ОЖ — 21,27 ± 0,83 пг/мл та у групi контролю — 16,00 ± 0,49 пг/мл.
Щодо альдостерону, то в групi пацiентiв iз ОЖ та АГ його рiвень становив 161,97 ± 4,25 пг/мл. В осiб iз ОЖ без АГ був у вiрогiдно (р < 0,001) нижчому дiапазонi — 145,47 ± 3,50 пг/мл (рис. 3). Але важливим результатом дослiдження стала реестращя зменшення значення
60 55 50 1 45
L_
X
I 40
® 35
30 25 20
Л
-о- Середне Л Середне ± 0,95 Д1
Без ОЖ та АГ
Без ОЖ з АГ
ОЖ без АГ
ОЖ з АГ
Рисунок 1. Р'вень лептину у сироватц кров'1 ос 'б середнього вку залежно вд наявност! ОЖ та АГ
42 40 38 36 34 32 1 30 iE 28 .i 26
I 24 22
20
18
16
14
12
J r
/_
/
/ /
/
/ /
J r
p'' -о Середне И! Середне ± 0,95 Д1 1 1
Без та
ОЖ АГ
Без ОЖ з АГ
ОЖ без АГ
ОЖ з АГ
Рисунок 2. Р'вень ренну у сироватц кров '1 осб середнього вку залежно вд наявност ОЖ та АГ
140
135 -
c 130 -
- 125 -
I
s
P 120 f-
о to
* 115 f-
110 -
105
-о- Середне X Середне ± 0,95 Д1
ZT
Без ОЖ та АГ
Без ОЖ з АГ
ОЖ без АГ
ОЖ з АГ
8,5
8,0
7,5
I
I е 7,0
£i
I О 6,5
р
е
т t) 6,0
<>
д
С 5,5
А
5,0
4,5
4,0
-о- Середне I Середне ± 0,95 Д1
Без ОЖ та АГ
Без ОЖ з АГ
ОЖ без АГ
ОЖ з АГ
Рисунок 3. Р'вень альдостерону у сироватц кров'1 оЫб середнього вку залежно вд наявност ОЖ та АГ
цього показника у груш АГ без ОЖ порiвняно не тльки з групою ОЖ iз АГ (р < 0,001), а навпъ iз особами з ОЖ без АГ (р < 0,001).
У процес роботи було визначено сшввщношення «альдостерон/ренш» у мешканшв м. Харкова середнього вшу з рiзною масою тiла та АТ (рис. 4).
Доведено, що його значення дшсно знижуеться в осiб iз ОЖ незалежно вiд наявностi чи вщсутносп АГ порiвняно зi здоровими особами (р < 0,001) та патентами з АГ, але без ОЖ (р < 0,001). Так, у груш «ОЖ з АГ» вщношення рiвнiв циркулюючих альдостерону та реншу дорiвнюе 5,32 ± 0,42; в груш «ОЖ без АГ» — 5,22 ± 0,30 (р > 0,05); в ошб iз АГ без ОЖ — 6,89 ± 0,38; в групi контролю — 7,24 ± 0,30.
Ус вищезазначенi гормональнi вiдмiнностi у мюь-ких мешканцiв середнього вiку з рiзною масою тiла та АТ супроводжувалися вiрогiдними змiнами вмiсту у циркуляци i маркера системного низькоштенсивного запалення кластерину (рис. 5).
Зареестровано таку !х динамiку: в груш пащентав iз АГ без ОЖ рiвень кластерину у сироватщ кровi визначено в дiапазонi 115,26 ± 0,65 нг/мл — на вiрогiдно ви-
Рисунок 5. Р'вень кластерину у сироватц кров'1 ос'б середнього вку залежно вд наявност ОЖ та АГ
Рисунок 4. Ствв'щношення «альдостерон/ренн»
у оЫб середнього вку залежно вщ наявност ОЖ та АГ
щому рiвнi, шж у здорових оаб — 110,12 ± 0,57 нг/мл, але дшсно нижчому, шж у пащентав iз ОЖ з АГ — 134,74 ± 18,10 нг/мл. Вiдмiнностей у значеннях цього показника в групах осiб iз АГ без ОЖ та ОЖ без АГ за-фiксовано не було.
Важливим е i той факт, що середнш рiвень цирку-ляторного кластерину по групi «ОЖ з АГ» був з висо-ким ступенем вiрогiдностi бiльшим, шж по групi «ОЖ без АГ» (124,91 ± 1,42 нг/мл), що вказуе на наявшсть бiльш вираженого системного низькоштенсивного за-палення у таких пащентав.
З метою уточнення взаемозв'язюв м1ж рiвнями рень ну, альдостерону, шсулшу, лептину, ступенем шсулшоре-зистентностi та вираженостi низькоiнтенсивного хрошч-ного запалення, що характернi для мюьких мешканцiв середнього вiку — представниюв украшсько! популяцй, в процеш роботи проведено комплексний аналiз коре-ляцiй мiж параметрами, що характеризуюсь цi процеси (табл. 2). Згщно з наведеними даними, такт важливi скла-довi РААС, як умют циркулюючого ренiну й альдостерону у сироватщ кров^ вiрогiдно прямо взаемопов'язаш з рiвнями iнсулiн-, лептинеми, ступенем вираженостi системного низькоiнтенсивного запалення та шсулшо-резистентностi. За значеннями коефщента кореляцй (г) усi щ зв'язки характеризуються помiрною силою.
Нами також було дослщжено iнформативнiсть ви-значення методом 1РГТ рiзних параметрiв вщносно можливостi приблизно! оцiнки рiвнiв ренiну та альдостерону у циркуляци шляхом аналiзу кореляцiйних вза-емовiдносин мiж ними та параметрами УО, У1, СВ та С1.
Найбiльш iнформативним щодо оцiнки реншу плазми виявився такий параметр, як У1, щодо альдостерону — УО.
Вiдповiднi рiвняння регреси:
Рент сироватки кров1 (пг/мл) = = 44,7706 - 0,3505У1 (мл/м2); р = 0,000001. Альдостерон сироватки кров1 (пг/мл) = = 88,27 + 0,6129-У0 (мл);р = 0,000001.
Визначеш рiвняння регреси можливо використо-вувати у подальшому в дослщницькш дiяльностi та
Таблиця 2. Характеристика кореля^йних взаемозв'язюв м'ж досл'1дженими параметрами
Показник PeHiH KpoBi, пг/мл Альдостерон KpoBi, пг/мл
r Р r р
1нсулЫ кров^ мкОД/мл 0,368 0,001 0,381 0,001
1ндекс НОМА 0,418 0,001 0,427 0,001
Кластерин кровь нг/мл 0,315 0,001 0,339 0,001
Лептин кров^ нг/мл 0,435 0,001 0,447 0,001
практичнш медицин для вiроriдно!' оцiнки рiвнiв цих важливих складових РААС у мiських мешканщв Укра!-ни середнього вiку.
Обговорення
Шд час ще! роботи визначено, що мюьы мешканцi середнього вшу з ОЖ та нормальним АТ порiвняно з особами з АГ, яы мають 1МТ менший 30 кг/м2, харак-теризуються бiльшим ступенем абсолютно! гiдратацi! органiзму в уах рiдинних його секторах, що супрово-джуеться в осiб iз ОЖ (навпъ без АГ) збiльшенням У1, СВ та середнього АТ порiвняно з пацiентами навiть з АГ без ОЖ.
Зазначеш змiни вiдбуваються на тлi зростання вмю-ту циркулюючих рiвнiв реншу та альдостерону у сиро-ватщ кровi; в осiб iз ОЖ за наявност АГ вони е вiро-гiдно вищими порiвняно як iз пацiентами з ОЖ без АГ, так i з обстеженими з АГ без ОЖ.
У процес роботи також показано, що вмют ренiну та альдостерону у циркуляци безпосередньо пов'язаний зi ступенем шсулш- та лептинеми, вираженiстю низько-iнтенсивного системного запалення, ступенем чутли-востi периферичних тканин до шсулшу. Найбiльший рiвень ренiну та альдостерону рееструеться у пащенпв iз спорщненою патологiею. Саме цим можливо пояс-нити дшсне збiльшення у ще! категори хворих ОЦК, ЗПСО та середнього АТ порiвняно з представниками шших трьох груп.
Отриманi даш пiдтверджують результати попере-днього дослщження, проведеного ДУ «1нститут проблем ендокринно! патолог!! iм. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни» вiдносно рiдинних секторiв тiла. Але проведення цiе!' роботи дало змогу отримати новггаю шформацш щодо деталiзацi! !х особливостей залежно вiд рiвнiв АТ.
Обговорюючи отримаш результати, слiд зазначити, що зростання СВ, УО в ошб iз ОЖ, за даними лиерату-ри, обумовлюеться не тiльки збтьшенням ОЦК у ошб iз ОЖ, але й змiнами функцiонування серця в ошб iз ОЖ. Так змши значною мiрою пов'язують з активащею симпатично! нервово! системи на тлi гшершсулшемй та гiперлептинемi! [17—19]. У свою чергу, гiперiнсулiнемiя та гiперлептинемiя вщзначаються в осiб iз надлишко-вим накопиченням жирово! тканини вщносно загально! маси тiла або маси його безжирових тканин [20—22]. Це також пщтверджують результати дано! роботи.
Важливим, на нашу думку, результатом дослщження стала реестрацiя зростання ЗПСО в оаб iз поеднаною патолопею порiвняно з обстеженими або тльки з ОЖ, або тiльки з АГ. Як вщомо, iснують повщомлення ш-
ших авторiв, що судинний отр при ОЖ може бути «неадекватно нормальним» [23—25]. Результати же дано! роботи вказують, що, можливо, це i мае мюце у значно! ылькост осiб iз ОЖ, але в осiб, яы схильнi до АГ, мае мюце шша ситуацiя. На нашу думку, вона може обу-мовлюватися розвитком у них шсулшорезистентносп, хронiчного неспецифiчного запалення, гшершсулш-та гiперлептинемi!, особливостями балансу у РААС. Параметри, яы характеризуюсь цi процеси, за нашими даними, мають прямий вiрогiдний зв'язок мiж собою, але помiрнiсть його сили свiдчить, що регуляцiя АТ — досить складний багатофакторний процес, який тiльки деякою мiрою залежить вiд кожного з вищезазначених факторiв. 1х детальне вивчення у рiзних категорiй па-цiентiв е актуальним напрямком подальшо! роботи.
Ще одним важливим результатом дослщження, якому присвячено статтю, е доведення того факту, що рiвень сироваткового кластерину можна вважати маркером ризику розвитку АГ у представниыв укра'!нсько! популяци з ОЖ. Слiд зазначити, що у свт проведено дек^лька дослщжень щодо взаемозв'язку мiж рiвнем сироваткового кластерину та 1МТ, ступенем вюцераль-ного ОЖ, рiвнем глюкози кровi [26—29]. Однак вiднос-но шформативноста його застосування у представник^в украшсько! популяцГ! з ОЖ щодо розвитку АГ в лгтера-турi однозначних висновыв не знайдено.
Висновки
Пащенти з ожирiнням незалежно вiд наявносп чи вiдсутностi у них артерiально1' гiпертензi! мають вi-рогiдне збтьшення абсолютно! гiдратацi! органiзму з одночасним зростанням серцевого викиду та ударного об'ему порiвняно як iз здоровими особами, так i з па-щентами без ожирiння з артерiальною гiпертензiею. Цi змiни супроводжуються дiйсним зростанням у ошб iз ОЖ рiвнiв ренiну та альдостерону у кровь
Розвиток ожиршня у пацiентiв з артерiальною гi-пертензiею супроводжуеться збтьшенням у них об'ему циркулюючо! кров^ загального периферичного опору судин i середнього артерiального тиску, вираженостi iнсулiнорезистентностi та хронiчного неспецифiчного запалення, зростанням рiвнiв iнсулiн-, лептин-, ренiн-та альдостеронеми.
Рiвнi циркулюючого ренiну й альдостерону у си-роватцi кровi осiб середнього вiку вiрогiдно прямо пов'язаш зi ступенем iнсулiн-, лептин-, кластеринеми та iндексом НОМА.
Приблизну оцiнку рiвнiв ренiнемi! та альдостеронеми у мюьких мешканцiв Укра!ни середнього вiку при масових обстеженнях можна проводити шляхом вимь
ркгання У1 Ta УО методом iнтегpaльноï pеогpaфiï тiлa. Вщповщш piвняння pегpесiï щодо ïx оцшки визнaченi в цьому дослiдженнi.
Конфл^ ÏHTepecÏB. Aвтоpи зaявляють пpо вщсут-нiсть конфлiкту iнтеpесiв тa влaсноï фiнaнсовоï 3am-кaвленостi пpи шдготовщ дaноï стaттi.
References
1. Shariq OA, McKenzie TJ. Obesity-related hypertension: a review of pathophysiology, management, and the role of metabolic surgery. Gland Surg. 2020 Feb;9(1):80-93. doi:10.21037/ gs.2019.12.03.
2. Jiang SZ, Lu W, Zong XF, Ruan HY, Liu Y. Obesity and hypertension. Exp Ther Med. 2016 Oct;12(4):2395-2399. doi:10.3892/etm.2016.3667.
3. Koval SM, Yushko KO, Snihurska IO, et al. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial Hypertension (Poland). 2019;23(3):183-189. doi:10.5603/AH.a2019.0012.
4. Schütten MT, Houben AJ, de Leeuw PW, Stehouwer CD. The Link Between Adipose Tissue Renin-Angiotensin-Aldosterone System Signaling and Obesity-Associated Hypertension. Physiology (Bethesda). 2017 May;32(3):197-209. doi:10.1152/physi-ol.00037.2016.
5. Cabandugama PK, Gardner MJ, Sowers JR. The Renin Angiotensin Aldosterone System in Obesity and Hypertension: Roles in the Cardiorenal Metabolic Syndrome. Med Clin North Am. 2017 Jan;101(1):129-137. doi:10.1016/j.mcna.2016.08.009.
6. Sokolova LK, Belchina YuB, Pushkarev VV, et al. The blood level of endothelin-1 in diabetic patients depending on the characteristics of the disease. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2020;16(3):204-208. doi:10.22141/2224-0721.16.3.2020.205267.
7. Aronow WS. Association of obesity with hypertension. Ann TranslMed. 2017Sep;5(17):350. doi:10.21037/atm.2017.06.69.
8. Poirier P, Giles TD, Bray GA, et al. Obesity and cardiovascular disease: pathophysiology, evaluation, and effect of weight loss: an update of the 1997 American Heart Association Scientific Statement on Obesity and Heart Disease from the Obesity Committee of the Council on Nutrition, Physical Activity, and Metabolism. Circulation. 2006Feb 14;113(6):898-918. doi:10.1161/ CIRCULATIONAHA.106.171016.
9. Lu H, Boustany-Kari CM, Daugherty A, Cassis LA. An-giotensin II increases adipose angiotensinogen expression. Am J Physiol Endocrinol Metab. 2007 May;292(5):E1280-7. doi:10.1152/ajpendo.00277.2006.
10. Lastra-Lastra G, Sowers JR, Restrepo-Erazo K, Man-rique-Acevedo C, Lastra-González G. Role of aldosterone and angiotensin IIin insulin resistance: an update. Clin Endocrinol (Oxf). 2009 Jul;71(1):1-6. doi:10.1111/j.1365-2265.2008.03498.x.
11. Guzik TJ, Hoch NE, Brown KA, et al. Role of the T cell in the genesis of angiotensin II induced hypertension and vascular dysfunction. J Exp Med. 2007 Oct 1 ;204(10):2449-2460. doi:10.1084/jem.20070657.
12. Kravchun NO, Misiura KV. Peculiarities of changes in body fluid sectors in obesity, found by studying its structure. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2017;13(1):97-103. doi:10.22141/2224-0721.13.1.2017.96761. (in Ukrainian).
13. Cancello R, Henegar C, Viguerie N, et al. Reduction of macrophage infiltration and chemoattractant gene expression changes in white adipose tissue of morbidly obese subjects after surgery-induced weight loss. Diabetes. 2005 Aug;54(8):2277-
2286. doi:10.2337/diabetes.54.8.2277.
14. Huber J, Kiefer FW, Zeyda M, et al. CC chemokine and CC chemokine receptor profiles in visceral and subcutaneous adipose tissue are altered in human obesity. J Clin Endocrinol Metab. 2008Aug;93(8):3215-3221. doi:10.1210/jc.2007-2630.
15. Weisberg SP, McCann D, Desai M, Rosenbaum M, Leibel RL, Ferrante AW Jr. Obesity is associated with macrophage accumulation in adipose tissue. J Clin Invest. 2003 Dec;112(12):1796-1808. doi:10.1172/JCI19246.
16. Clément K, Viguerie N, Poitou C,et al. Weight loss regulates inflammation-related genes in white adipose tissue of obese subjects. FASEB J. 2004 Nov;18(14):1657-1669. doi:10.1096/ fj.04-2204com.
17. Cancello R, Tordjman J, Poitou C, et al. Increased infiltration of macrophages in omental adipose tissue is associated with marked hepatic lesions in morbid human obesity. Diabetes. 2006 Jun;55(6):1554-1561. doi:10.2337/db06-0133.
18. Nishimura S, Manabe I, Nagasaki M, et al. In vivo imaging in mice reveals local cell dynamics and inflammation in obese adipose tissue. J Clin Invest. 2008 Feb;118(2):710-721. doi:10.1172/JCI33328.
19. Cancello R, Clément K. Is obesity an inflammatory illness? Role of low-grade inflammation and macrophage infiltration in human white adipose tissue. BJOG. 2006 0ct;113(10):1141-1147. doi:10.1111/j.1471-0528.2006.01004.x.
20. Sell H, Dietze-Schroeder D, Eckel J. The adipocyte-myo-cyte axis in insulin resistance. Trends Endocrinol Metab. 2006 Dec;17(10):416-422. doi:10.1016/j.tem.2006.10.010.
21. Bell BB, Rahmouni K. Leptin as a Mediator of Obesity-Induced Hypertension. Curr Obes Rep. 2016 Dec;5(4):397-404. doi:10.1007/s13679-016-0231-x.
22. Lim K, Jackson KL, Sata Y, Head GA. Factors Responsible for Obesity-Related Hypertension. Curr Hypertens Rep. 2017 Jul;19(7):53. doi:10.1007/s11906-017-0750-1.
23. Savji N, Meijers WC, Bartz TM, et al. The Association of Obesity and Cardiometabolic Traits With Incident HFpEF and HFrEF. JACC Heart Fail. 2018 Aug;6(8):701-709. doi:10.1016/j. jchf.2018.05.018.
24. Morimoto A, Kadoya M, Kakutani-Hatayama M, et al. Subclinical decrease in cardiac autonomic and diastolic function in patients with metabolic disorders: HSCAA study. Metabol Open. 2020 Jan 22;5:100025. doi:10.1016/j.metop.2020.100025.
25. Ye S, Zhu C, Wei C, et al. Associations of Body Composition with Blood Pressure and Hypertension. Obesity (Silver Spring). 2018 Oct;26(10):1644-1650. doi:10.1002/oby.22291.
26. Omura-Ohata Y, Son C, Makino H, et al. Efficacy of visceral fat estimation by dual bioelectrical impedance analysis in detecting cardiovascular risk factors in patients with type 2 diabetes. CardiovascDiabetol. 2019 Oct 22;18(1):137. doi:10.1186/ s12933-019-0941-y.
27. Taing KY, Farkouh ME, Moineddin R, Tu JV, Jha P. Comparative associations between anthropometric and bioelectric impedance analysis derived adiposity measures with blood pressure and hypertension in India: a cross-sectional analysis. BMC Obes. 2017Dec 1;4:37. doi:10.1186/s40608-017-0173-1.
28. Vaziri Y, Bulduk S, Shadman Z, et al. Lean Body Mass as a Predictive Value of Hypertension in Young Adults, in Ankara, Turkey. Iran J Public Health. 2015 Dec;44(12):1643-1654.
29. Jia A, Xu S, Ming J, et al. Body fat percentage cutoffs for risk of cardiometabolic abnormalities in the Chinese adult population: a nationwide study. Eur J Clin Nutr. 2018 May;72(5):728-735. doi:10.1038/s41430-018-0107-0.
OTpuMaHo/Reeeived 15.09.2020 Pe^H30ßaH0/Revised 16.10.2020 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 02.11.2020 ■
Information about authors
Misiura Kateryna, MD, PhD, DSc, Senior Researcher, Scientific Secretary, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Kharkiv, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38057-700-40-15; https://orcid.org/0000-0002-0258-9109
lefimenko Tetiana, Researcher, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of medical Sciences of Ukraine', Kharkiv, Ukraine; https://orcid.org/ 0000-0002-8459-8745
Dunaieva Inna, MD, Associate Professor at the Department of clinical pharmacology and internal medicine, Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine; https://orcid.org/0000-0003-3061-3230
E.V. Misyura1, T.I. Yefimenko1, I.P. Dunaieva2
1 State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2 Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
Hormonal and hemodynamic changes in middle-aged urban residents with obesity depending on blood pressure
Abstract. Background. The relevance of the study is due to the significant spread of overweight of varying severity among the population and a significant risk of developing comorbid pathological conditions, including arterial hypertension (AH). Today, the question of hormonal-metabolic-hemodynamic differences in representatives of the Ukrainian population with obesity and AH and with obesity without AH remains unclear. Solving this issue can help optimize the algorithm of preventive measures for the development of hypertension among the Ukrainian population. Aim: to detail the features of hemodynamics, fluid compartments of the body, functioning of the renin-aldosterone system, secretion of leptin, insulin in middle-aged people with different body weights and blood pressure, taking into account the severity of chronic nonspecific inflammation. Materials and methods. Wfe examined 273 middle-aged (56.41 ± 6.93 years) residents of Kharkiv (males/females = 56/217) who had not been treated for obesity and AH. Body mass index was calculated, waist circumference, blood pressure were measured. Body composition (fat, relative fat, lean, active cell mass) was evaluated using bioimpedance analysis; serum levels of insulin, leptin, renin, aldosterone and clusterin — by means of immunoassay. The HOMA was calculated. Results. Obese patients, regardless of the presence
or absence of AH, have a probable increase in the absolute hydration of the body with a simultaneous increase in cardiac output and stroke volume compared to both healthy individuals and non-obese patients with AH. These changes are associated with a significant increase in blood renin and aldosterone levels in obese individuals. The development of obesity in patients with AH is accompanied by an increase in their circulating blood volume, total peripheral vascular resistance and mean blood pressure, the severity of insulin resistance and chronic nonspecific inflammation, increased levels of insulin-, leptin-, renin- and aldosteronemia. The levels of circulating renin and aldosterone in the serum of middle-aged persons are probably directly related to the degree of insulin-, leptin-, clusterinemia and the HOMA. Conclusions. An approximate assessment of the levels of reninemia and aldosteronemia in middle-aged urban residents of Ukraine during screening examinations can be carried out by measuring the integral body rheography to determine the parameters of the stroke index and stroke volume. The corresponding regression equations for their estimation are defined in this study. Keywords: obesity; arterial hypertension; renin; aldosterone; leptin; clusterin; insulin resistance; hemodynamics; body fluid compartments
Мисюра Е.В.1, Ефименко Т.И.1, Дунаева И.П.2
1 ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков, Украина
2 Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
Гормональные и гемодинамические изменения у городских жителей среднего возраста с ожирением в зависимости от уровня артериального давления
Резюме. Актуальность. Актуальность исследования обусловлена значительным распространением избыточной массы тела разной степени выраженности среди населения и высоким риском развития коморбидных патологических состояний, в том числе артериальной гипертензии (АГ). Сегодня не до конца выясненным остается вопрос гормонально-метаболически-гемодинамических отличий у представителей украинской популяции с ожирением (ОЖ) и АГ и с ОЖ без АГ. Решение этого вопроса может помочь оптимизировать алгоритм профилактических мероприятий развития АГ среди населения Украины. Цель: детализировать особенности гемодинамики, водных секторов тела, функционирования ренин-альдостероновой системы, секреции лептина, инсулина у лиц среднего возраста с разной массой тела и артериальным давлением (АД) с учетом выраженности хронического неспецифического воспаления. Материалы и методы. Обследованы 273 жителя г. Харькова (мужчины/женщины = 56/217) среднего возраста (56,41 ± 6,93 года), которые не лечились в прошлом по поводу ОЖ и АГ. Определяли индекс массы тела, охват талии, измеряли АД. Методом биоимпедансного анализа исследовали состав тела (жировую, относительную жировую, безжировую, активную клеточную массу), иммуноферментным методом — уровни инсулина, лептина, ренина, альдостерона и кластерина в сыворотке крови. Рассчитывали индекс инсу-линорезистентности НОМА. Результаты. Пациенты с ожире-
нием независимо от наличия или отсутствия у них АГ имеют достоверное увеличение абсолютной гидратации организма с одновременным увеличением сердечного выброса и ударного объема в сравнении как со здоровыми лицами, так и с пациентами без ожирения с АГ. Доказано, что при этих изменениях имеет место достоверное увеличение уровней ренина и альдо-стерона крови у лиц с ожирением. Развитие ожирения у пациентов с АГ сопровождается увеличением у них объема циркулирующей крови, общего периферического сопротивления сосудов и среднего артериального давления, выраженности инсулинорезистентности и хронического неспецифического воспаления, повышением уровней инсулин-, лептин-, ренин- и альдостеронемии. Уровни циркулирующего ренина и альдостерона в сыворотке крови лиц среднего возраста прямо связаны со степенью инсулин-, лептин-, кластеринемии и индексом НОМА. Выводы. Приблизительную оценку уровней ренинемии и альдостеронемии у городских жителей Украины среднего возраста при массовых исследованиях можно проводить путем измерения интегральной реографии тела с определением параметров ударного индекса и ударного объема. Соответствующие уравнения регрессии касаемо их оценки определены в данном исследовании.
Ключевые слова: ожирение; артериальная гипертензия; ренин; альдостерон; лептин; кластерин; инсулинорезистен-тность; гемодинамика; водные сектора тела
