Кластерін, як маркер системного запалення у осіб із різною масою тіла Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.056.52:616-036.22-08 1М'ююра К. В., 2Кравчун П. П.

КЛАСТЕР1Н, ЯК МАРКЕР СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ОС1Б

13 Р1ЗНОЮ МАСОЮ Т1ЛА

1ДУ «1нститут проблем ендокринно'Г патологГГ ¡м. В.Я. Данилевського НАМН УкраГни»

(м. Харкгв)

2Харкгвський нацгональний медичний унгверситет (м. Харкгв)

nauka@ipep.com.ua

Робота е фрагментом сптьно' науково' розробки ДУ «1нститут проблем ендокринно' патoлoгii ¡м. В.Я. Данилевського НАМН Укра'ни» та Xаркiвcькoгo нащ-онального медичного унiверcитету за темою: «Доогм-дити роль адипoкiнiв в розвитку кардioваcкулярниx ускладнень у хворих на цукровий дiабет 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печЫки» (№ дер-жавнoi реестрацп 0116 U007262).

Вступ. Oжирiння (ОЖ) е актуальною, медико-со-цiальнoю проблемою сучасност в усьому cвiтi. Ката-cтрoфiчне збiльшення рoзпoвcюдженocтi ОЖ та його ускладнень обумовлюе важливicть oптимiзацii пер-coнифiкoваниx пiдxoдiв до дiагнocтики та лiкування öiei патoлoгii. Таю пщходи потребують враховування вcix патогенетичних аспекпв ОЖ. Одним ¡з важливих складових патогенезу ОЖ та коморбщно' патoлoгii е розвиток системного низькоЫтенсивного запалення в oрганiзмi, до маркерiв якого вiднocитьcя клаcтерiн [6,9,11,19].

Кпастерш (аполтопротеш J) - секреторний глко-прoтеiн з м.м. ~ 75-80 кДа, гетерoдiмер, суб'единиц1 якого скртлеы диcульфiдними зв'язками [17,22]. Клаcтерiн здатний зв'язуватись з багатьма речови-нами (iмунoглoбулiнами, лiпiдами, гепарином, по-верхневими антигенами бактерй бiлками системи комплементу, лептином тощо) i формувати з ними функцюнальы комплекси. Його функ^ею вважають розщеплення кштинного «cмiття» i регуляцiю апопто-зу [17].

Кластерш знайдено у печЫщ, мозку, яечниках. яечках, cерцi i кровоносних судинах, секреторн його форми - в бюлопчних рiдинаx (плазмi, грудному мо-лoцi, cпинo-мoзкoвiй рiдинi, cпермi). Доведено, що сироватковий кластер^ секретуеться гепатоцитами людини. На експресю кластерЫу впливають ендо-токсин (LPS), TNF-а, iнтерлейкiн-1, а також такi бтки, як Egr-1, частини комплексу АР-1, HSF1 / 2, Cdx1 / 2 i B-Myb [8,22]. Припускаеться, що будь-яке запалення, у т.ч. i жирово' тканини при ОЖ, може викликати пiдвищену cекрецiю кластершу.

Ширoкoмаcштабнi дocлiдження, якi були прове-денi серед кавказьких i азiатcькиx пoпуляцiй, проде-монстрували зв'язок мiж рiвнем кластерша i хворобою Альцгеймера [7,14-16,18,24]. Через те, що ця хвороба частше зуcтрiчаютьcя у пащенпв з надлиш-ком ваги i резиcтентнicтю до iнcулiну [10,20], у свт проведено декiлька дослщжень щодо взаемозв'язку мiж рiвнем сироваткового кластерЫу i параметрами метабoлiчнoгo синдрому (у т.ч. Ыдексом маси тта (1МТ), ступенем вicцеральнoгo ОЖ, рiвнем глюкози

крoвi) [23]. Однак, ix результати е досить супереч-ливими [13,23], що пояснюеться значними рoзбiж-ностями у когортах ociб, яких було обстежено [19]. В Укра'''н таю роботи на тепершнм час не проводилися.

Все вищезазначене обумовлюе актуальнють ви-вчення рiвня сироваткового кластерЫа у представ-никiв укра'шсько'| пoпуляцii з рiзнoю масою тта в залежност вiд 1МТ, маси жирово'| тканини, типу ii вщ-кладання та гормонально-метабoлiчниx особливос-тей.

Мета даного дослгдження - оцЫити рiвень сироваткового кпаcтерiна у мешкан^в м. Харкова - пред-cтавникiв украiнcькoi пoпуляцii - в залежнос^ вiд ¡н-дексу маси тта, ступеня та тoпoграфii вщкладання жирoвoi тканини, рiвня iнcулiну кровг

Об'ект г методи дослгдження. Обстежено 250 мешкан^в м. Харкова, середнм вiк яких склав (65,48±11,86) роюв. У вcix обстежених вимiрювала-ся маса тта (МТ) i визначався 1МТ. За величиною 1МТ було сформовано 4 групи обстежених:

• група 1 - пащенти з надлишковою масою тта (надлМТ) (n = 62 особи; ч / ж = 46/16);

• група 2 - пащенти з ОЖ 1 ступеня (n = 59 оЫб; ч / ж = 39/20);

• група 3 - пащенти з ОЖ 2 ступеня (n = 45 оЫб; ч / ж = 23/22);

• група 4 - пащенти з ОЖ 3 ступеня (n = 40 оЫб; ч / ж = 17/23).

До групи контролю увмшли 44 практично здoрoв¡ особи з нормальною масою тта (нМТ) (ч / ж = 18/26).

До дослщження не залучались особи, яю були курцями, у зв'язку ¡з можливим впливом табакoкурiн-ня на рiвень сироваткового кпаcтерiна [19].

У обстежених вимiрювалиcя oбвiд тали (ОТ) (м) та обвщ стегон (ОС) (м). Наявнють абдoмiнальнoгo ОЖ (абОЖ) визначалась у жiнoк при ОТ > 0,80 м, у чоло-в^в - > 0,94 м. Окремо в xoдi доашдження видiляли-ся по двi пщгрупи чoлoвiкiв i жiнoк, що мали пoмiрне абОЖ i виражене абОЖ, що поеднуеться з пiдвище-ним ризиком розвитку супутньо'| патoлoгii. Критерieм вiдбoру був рoзмiр ОТ: для чолов^в, вiдпoвiднo, вiд 0,94 до 1,02 м i бiльше 1,02 м, для жЫок, вiдпoвiднo. вщ 0,8 до 0,88 м i бiльше 0,88 м [5]. Для визначення жирово'| маси (ЖМ) та активно'! кттинно'| маси (АКМ) (маса уЫх кпiтин без жирово' маси, у яких вщбувають-ся метабoлiчнi процеси) [1] використовувався про-грамно-апаратний комплекс Самант - А1СТ-1РГТ» ЗАТ «Д1АМАНТ».

Рiвнi кпаcтерiну та ¡нсулЫу в сироватц1 кров1 хворих визначали iмунoферментним методом з вико-

Таблиця.

Результати обстеження ос1б, як були залучен до дослщження

Показник Статист. параметр Групи обстежених Р

нМТ (П = 44) надлМТ (П = 62) ОЖ 1 ст. (П = 59) ОЖ 2 ст. (П = 45) ОЖ 3 ст. (П = 40)

Кластеры, нг/мл Mean (Бй) 109,56 (11,57) 112,99 (6,17) 120,31 (12,53) 128,01 (18,31) 137,25 (21,67) Р*<0,031 Р**<0,001

Median 110,38 111,56 116,34 114,93 145,99

[01-03] [107,96-114,68] [109,34-117,51] [109,62-126,93] [111,97-140,29] [115,02-156,3]

1нсулш, мклЕД/мл Mean (Бй) 12,82 (6,64) 12,55 (6,38) 16,8 (6,47) 20,31 (7,55) 21,75 (9,43) Р**<0,001

Median 8,99 9,17 14,69 17,93 18,64

[01-03] [7,92-19,82] [8,16-18,67] [11,04-23,68] [15,38-27,34] [39,34-43,32]

НОМА-!Р Mean(БD) 1,81(0,71) 2,96(1,71) 4,00(1,62) 4,74(1,93) 5,7(2,94) Р***<0,001

Median 1,70 2,19 3,60 4,21 4,81

[01-03] [1,50-1,84] [1,63-4,21] [2,68-5,48] [3,36-6,07] [3,47-7,4)

Жирова маса, кг Mean(БD) Mean 14,37 (3,31) 19,27 (3,31) 30,18 (3,48) 38,83 (3,75) Р***<0,001

Median Median 14,84 19,49 29,59 38,57

[01-03] [01-03] [12,23-16,55] [17,1-21,30] [27,36-32,69] [37,14-40,77]

Активна ^¡тинна маса, кг Mean (Бй) 33,89 (5,2) 39,13 (4,92) 41,90 (5,43) 42,68 (5,66) 45,84(5,61) Р***<0,001

Median 30,57 41,35 44,35 44,75 45,21

[01-03] [29,57-39,42] [33,09-42,78] [35,42-45,59] [37,56-47,64] [40,91-51,30]

Обвщ тал¡'í, см Mean(БD) 79,9(13,27) 88,65(10,66) 102,25(11,71) 108,71(12,16) 119,33(11,78) Р***<0,001

Median 78,00 90,00 100,00 106,00 120,00

[01-03] [78,00-90,00] [79,0-98,00] [94,00-110,00] [99,00-118,00] [110,00-129,50]

Обв¡д стегон, см Mean(БD) 96,99(6,32) 100,06(7,10) 108,98(11,02) 111,42(10,82) 124,15(15,80) Р***<0,001

Median 97,00 100,00 108,00 113,00 123,50

[01-03] [92,00-100,00] [96,00-105,00] [102,00-112,00] [102,00-118,00] [113,00-130,00]

ПримГтка: * - Р - вщмшност за середыми у осЮ ¡з надлишковою масою тша у порюнянн з особами з нормальною масою тша. ** - Р -вщмЫност за середыми у ос¡б ¡з надлишковою масою тша у пор¡внянн¡ з особами з ОЖ 1, 2 та 3 ст. *** - Р - вщмшност за всм середн¡ми у пор¡внянн¡ з особами з нормальною масою тша.

ристанням комерцмних тест-систем Нитап Clusterin Е1_!БД («BioVendor», Чеська Республка) та 1МЗиЬ1М Е1_!БД К1Т («Monobind», США). Дослщження проводились в б1ох1м1чному вщдл центрально! науково-дослщно'' лабораторп Харювського нацюнального медичного уыверситету МОЗ Укра'ни на ¡мунофер-ментному аналiзаторi «(.аЬ^е-М» (Австрiя).

Визначено також ¡ндекс ¡нсулшорезистентнос-тi (НОМА-1Я), який розраховувався за формулою: [НОМА-!Я = (глiкемiя натще (ммоль / л) * iнсулiн натще (мкЕД / л)) / 22,5]. Нормальним цей показник вважався на рiвнi вщ 0 до 2,7. При значены НОМА-1Р вiд 2,7 до 4,0 дiагностувалося помiрне, а понад 4,00 -суттеве зниження чутливост тканини до iнсулiну.

Обробка кгмнко-функцюнальних результатiв про-водилася методами описового статистичного аналiзу.

Результати дослщження та Тх обговорення. Встановлено, що рiвень сироваткового кластерГ на у пащенпв ¡з ОЖ 1, 2 i 3 ст. був статистично зна-чуще вищим, нiж у оЫб ¡з нМТ (у 1,1; 1,2 та 1,3 раз) та надлМТ (у 1,1; 1,1 та 1,2 раз) (табл.). Обстежен пащенти з надлМТ та нМТ мали вщмЫност щодо цього показника на рiвнi вiрогiдностi (р<0,031). Мiж

рiвнем сироваткового кластерЫа i 1МТ виявлено пря-мий кореляцiйний зв'язок (рiвень кореляцп г = 0,543, р<0,001).

При проведены даного доошдження вперше в УкраУн було оцiнено рiвень сироваткового кластеров в залежностi вiд таких параметрiв складу тiла: ЖМ та АКМ.

Встановлено, що вмiст кластерЫу у сироватц1 кровi при зростанн ЖМ i АКМ у оЫб ¡з надлМТ та ОЖ 1, 2 та 3 ст. також збтьшувався (рис. 1): виявлено прямий кореляцмний зв'язок мiж рiвнем кластерЫу у сироватцi кровi i ЖМ та АКМ (р<0,001 та р<0,001). Ступiнь кореляцп - ¡з ЖМ - г = 0,561, ¡з АКМ - г = 0,403.

При збтьшены 1МТ вiдношення АКМ/ЖМ знижу-валось з 2,4 (при нМТ) до 2,0 (надлМТ); 1,4; 1,1 та 0,9 (ОЖ 1ст., ОЖ 2 ст., ОЖ 3 ст. вщповщно). Мiж стввщ-ношенням АКМ до ЖМ та сироватковим кластерном виявлено негативний кореляцiйний зв'язок (ступЫь кореляцГ! г = - 0,3571, р<0,001).

За даними проведеного дослщження встановлено, що рiвень кластерiна у сироватцi кровi залежить не ттьки вiд ступеня загального жировщкладення. але й наявностi та ступеню абдомЫального ОЖ (рис.

я 100

I

&

80

ОО о о О

О _о о ^о g 8 %» <ъ

-------------------------

** " °°° »

^^^ о

° ООО8О8°

10 20

30 40 50 60 70 80

ЖМ, кг

о О ° о О

О о „о „ "о000* % ° о о° § ° ° ов° °000а5° О ___________ 00 J3®—°

<E>t*«L О iё^шК^? о ; CT

25 30 35 40 45 50

АКМ, кг

g 120 Í

га 100

Í а

80

otfi Jtó

ЩР о

«vi"- о с

° о. йЕчртия?®5^® ° о о

Vo о О

°°о «

Ри^ 1. Зaлeжнicть piвня cиpoвaткoвoгo клacтepiнa вiд жиpoвoï, эктивнсГ клiтиннoГ мacи тэ вiднoшeння эктивнсГ клiтиннoГ мacи дo жиpoвoï.

2). У ocí6 iз нaявнicтю виpaжeнoгo aбOЖ вiн 6ув стэ-тиcтичнo знaчyщe вищим як y пopiвняннi з ocoбaми iз пoмipним aбOЖ (p<0,001), тaк i з тими, y шго OT peecтpyвaвcя нa piвнi нopми (p<0,001), вiдпoвiднo (126,77 ±19,54) нг/мл пpoти (115,45 ± 10,20) нг/мл тэ (111,35 ±12,40) нг/мл.

Bиявлeнo пoзитивний кopeляцiйний зв'язoк мiж piвнeм клacтepiнa cиpoвaтки кpoвi i OT тэ OC (piвeнь кopeляцiï r = 0,4395 (p<0,001) тэ r = 0,4948, (p<0,001) вiдпoвiднo). Taким чинoм, i вicцepaльнa жиpoвa ткэ-нинэ, i глютeoфeмopaльнe жиpoвe дeпo пpямo впли-вэють нэ piвeнь eкcпpeciï клacтepiнa.

Haявнicть тэ cтyпeнь aбдoмiнaльнoгo OЖ визнэ-чэе як чyтливicть ткэнин дo iнcyлiнy, тэк i piвeнь rncy-

Pиc. 2. Bмicт cиpoвaткoвoгo ^na^eprna в зaлeжнocтi вiд нaявнocтi тэ cтyпeня aбдoмiнaльнoгo oжиpiння.

лiнy кpoвi. Зpocтaння piвня клacтepiнa peecтpyeтьcя тэшж пpи пaтoлoгiяx, в пaтoгeнeзi якиx вэжливу poль вiдiгpaють пopyшeння чyтливocтi дo iнcyлiнy [5]. Пpи пpoвeдeннi дocлiджeння бyлo oцiнeнo piвeнь unaCTe-piнa cиpoвaтки кpoвi в зaлeжнocтi вiд iндeкcy wcyni-нopeзиcтeнтнocтi HOMA пpи piзнiй мaci тiлa.

Дoвeдeнo, щo y ocí6 iз нMT HOMA-IP нe пepeвищy-вэв нopмaльниx знaчeнь. У гpyпi пaцieнтiв iз нaдлMT вiн peecтpyвaвcя нэ piвнi вищe нopми - (2,96 ± 1,71) i cтaтиcтичнo знaчyщe (p<0,001, в 1,6 paзи) вiдpiзняв-cя вiд пoкaзникa в гpyпi oбcтeжeниx iз нMT. Aлe нэй-бтьшим цeй iндeкc був y пэ^ен^в iз OЖ. У ocí6 iз OЖ 1, 2 тэ 3 ст. вiн пepeвищyвaв cepeднiй пoкaзник в гpyпi iз нMT в 2,2; 2,6 тэ в 3,1 paзи вiдпoвiднo.

Пpи oцiнцi зв'язюв HOMA-IR iз cиpoвaткoвим клacтepiнoм визнaчeнo, щo piвeнь кopeляцiï мiж цими пoкaзникaми peecтpyeтьcя нэ piвнi (r = 0,7449, (p<0,001) (pиc. 3). Öe щe paз cвiдчить пpo нaявнicть зв'язку мiж cиcтeмним зaпaлeнням (мapкepoм якoгo е клacтepiн) тэ чутливютю ткэнин дo iнcyлiнy. Дэн пщ-твepджyютьcя i pядoм дocлiджeнь [2-4].

Bизнaчeнo, щo пpи знижeннi чyтливocтi ткэнин дй iнcyлiнy y ocí6 iз OЖ 1, 2 тэ 3 ст. piвeнь ^ул^у був знaчyщe вищим, нiж y ocí6 iз нMT тэ нaдлMT (p<0,001, p<0,001). B тoй œe чac вмicт iнcyлiнy в кpoвi y гpyпi ocí6 iз нMT тэ нaдлMT вipoгiднo нe вiдpiзнявcя (див. тзбл.), щo е cyттeвoю вiдмiннicтю мiж ocoбaми з нaдлMT тэ OЖ.

Зpocтaння piвня rncynrny кpoвi кopeлювaлo зi збiльшeнням клacтepiнy (pиc. 4). Kopeляцiйний зв'язoк ^x двox пapaмeтpiв був пpямим i стэтистич-нo знэчущим (piвeнь кopeляцiï r = 0,7486, p<0,001).

Пiдcyмoвyючи peзyльтaти дocлiджeння, cлiд зэ-знэчити, щo ocoби з OЖ мэють вищий piвeнь ^po-вaткoвoгo клacтepiнy, y пopiвняннi з ocoбaми iз нMT тэ нaдлMT, щo cвiдчить пpo нaявнicть y ниx бтьш ви-paзнoгo cиcтeмнoгo зaпaлeння в opгaнiзмi.

Дoвeдeнo, щo piвeнь cиpoвaткoвoгo клacтepiнa, a oтжe i iнтeнcивнicть cиcтeмнoгo зaпaлeння кopeлюe в пepшy чepгy з piвнeм iнcyлiнy кpoвi, iндeкcoм HOMA, вмicтoм ЖM тэ IMT. to6to, визнэчэльним фaктopoм poзвиткy cиcтeмнoгo зaпaлeння е зpocтaння зэгэль-нoï мacи тiлa в пepшy чepгy зэ paxyнoк нaкoпичeння

16 14 12 10

<

0

1 8

(U f

6 4

0

60 80 100 120 140 160 180

PiBeHb KjiacTepiHa BcwpoBaTqi KpoBi, ht/mji

Pmc. 3. 3anewHicTb BMicTy cupoBaTKOBoro KnacTepiHa Bifl iHfleKcy HOMA.

xmpoboT TKaHMHM, i ue 3ananeHHfl Mae npflMMM 3B'fl3OK ¡3 nyxnMBicTro TKaHMH ao iHcyniHy.

Pe3ynbTaTM npoBeAeHoro AocniAxeHHfl cniB-naAaroTb 3 AaHMMM, OTpMMaHMMM npM o6cTexeHHi

npeACTaBHMKiB KopeMcbKoT nonynfluiT [19]. npM npo-BeAeHHi ocTaHHboro 6yno BMflBneHO, ^o piBeHb cm-poBaTKOBoro KnacTepiHa, flKMM KopenroBaB i3 BMicTOM y KpoBi C-peaKTMBHoro npoTemy, cenoBoT KMcnoTM, 0eppMTiHy Ta peTMHon3B'fl3yronoro npoTeTHy-4, cyTTe-bo 3pocTaB y oci6 i3 36inbweHoro Macoro Tina. OAHaK, 3B'fl3OK piBHfl cMpoBaTKOBoro KnacTepiHa 3 noKa3HMKa-mm cKnaAy Tina, b neprny nepry 3 XM, KopeficbKMMM Ha-yKOBUflMM He ouiHroBaBcfl.

Bmchobkm

1. nauieHTM 3 oxMpiHHflM MaroTb BiporiAHO bm^mm piBeHb KnacTepiHy KpoBi y nopiBHflHHi 3 oco6aMM 3 HaAnM0KOBoro Macoro Tina, ^o 3acBiAHye HaflBHicTb y hmx 36inbweHoro pM3MKy cMcTeMHoro 3ananeHHfl b opraHi3Mi.

2. Po3bmtok cMcTeMHoro 3ananeHHfl b opraHi3Mi y xbopmx 3 oxMpiHHAM noB'fl3aHMM i3 3pocTaHHflM MacM Tina, b neprny nepry, 3a paxyHOK HaKonMHeHHfl xmpobot TKaHMHM.

60 ---------------

0 5 10 15 20 25 30 35 40

PiBeHb ¡HCyjliHa BCWpOBaTMi KpoBi, MKJlEfl/MJl

Pmc. 4. 3anewHicTb BMicTy cupoBaTKOBoro KnacTepiHa Bifl piBHq iHcyniHy KpoBi.

3. npM po3po6ui nepcoHi^iKOBaHMX niAXOAiB ao ni-KyBaHHfl oxMpiHHfl, Tpe6a BpaxoByBaTM 0aKT HaflBHocTi Ta cTyneHfl cMcTeMHoro 3ananeHHfl b opraHi3Mi, flKe bm-3HanaeTbcfl 3a piBHeM b uMpKynfluiT ceKpeTopHoro rniKO-npoTeTHa KnacTepiHy.

nepcneKTMBM noflanbwux flocniflweHb. riep-cneKTMBHMMM y noAanbwoMy e 6inbw AeTanbHe Aocni-AxeHHfl poni cMpoBaTKOBoro KnacTepiHa b npouecax aTeporeHe3y npM OX. CboroAHi OAHO3HaHHO He bm-3HaneHO 3B'fl3OK cMpoBaTKOBoro KnacTepiHa i aTepo-cKnepo3y, b t.h. npM OX. IcHyroTb noBiAOMneHHfl, ^o niABM^eHa eKcnpecifl KnacTepiHa npMrrnnye Mirpauiro, aAre3iro i nponi^epauiro KniTMH rnaAKMX M'fl3iB cyAMH i TBopMTb 3axMcHy Airo Ha eHAOTenianbHi KniTMHM, to6to ranbMye cyAMHHe 3ananeHHfl i aTepocKnepo3 [21]. Ane iHrni aBTopM BKa3yroTb Ha Te, ^o Ae^iuMT reHa KnacTepiHa y rpM3yHiB 3MeHrnye rinepnna3iro HeoiHTMMM [12]. He0AH03HanHicTb poni KnacTepiHa b po3BMTKy cepueBO-cyAMHHOT naTOnoriT B Oci6 i3 HaAnMWKOM XMpOBOT TKaHMHM 06yM0Bnroe aKTyanbHicTb AocniAxeHHfl b noAanb-0OMy piBHfl cMpoBaTKOBoro KnacTepiHa b oci6 i3 pi3Horo Macoro Tina b 3anexHocTi BiA xapaKTepy uieT naTonoriT.

^iTepaTypa

1. Bioimpedansnoe issledovanie sostava tela naselenija Rossii / S.G. Rudnev, N.P. Soboleva, S.A. Sterlikov [i dr.]. - Moskva : RIO CNIIOIZ, 2014. - 493 s.

2. Rannie priznaki ateroskleroza u bol'nyh s nealkogol'noj zhirovoj bolezn'ju pecheni / G.D. Fadeenko, T.A. Solomenceva, I.Je. Dovganjuk, K.A. Sytnik // Suchasna gastroenterologija. - 2014. - № 4. - S. 32-36.

3. Rasin M.S. Zapalennja ta insulinorezystentnist' jak ob'jekty profilaktyky i terapii' nealkogol'noi' zhyrovoi' hvoroby pechinky / M.S. Rasin // Suchasna gastroenterologija. - 2015. - № 3 (83). - S. 105-112.

4. Rasin M.S. Rol' jadernyh transkripcionnyh faktorov v sintropii sovremennoj vnutrennej patologii. Novyj vzgljad na starye problemy / M.S. Rasin, I.P. Kajdashev // Ukr. med. zhurn. - 2014. - № 1 (99). - S. 14-21.

5. Saharnyj diabet 2 tipa: skrining i faktory riska : monografija / N.A. Kravchun, A.V Kazakov, Ju.I. Karachencev [i dr.]. - Har'kov: Novoe slovo, 2010. - 256 s.

6. Shvarc V. Vospalenie zhirovoj tkani. Ch. 1. Morfologicheskie i funkcional'nye projavlenija / V. Shvarc // Problemy jendokrinologii.

- 2009. - Vol. 55, № 4. - S. 44-49.

7. Association of plasma clusterin concentration with severity, pathology, and progression in Alzheimer disease / M. Thambisetty, A. Simmons, L. Velayudhan [et al.] // Arch. Gen. Psychiatry. - 2010. - Vol. 67. - P. 739-748.

8. Burkey B.F. Hepatic apolipoprotein J is secreted as a lipoprotein / B.F. Burkey, W.D. Stuart, J.A. Harmony // J. Lipid Res. - 1992.

- Vol. 33. - P. 1517-1526.

9. CC chemokine and CC chemokine receptor profiles in visceral and subcutaneous adipose tissue are altered in human obesity / J. Huber, F.W. Kiefer, M. Zeyda [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2008. - Vol. 93, № 8. - P. 3215-3221.

10. Craft S. Alzheimer disease: Insulin resistance and AD-extending the translational path / S. Craft // Nat. Rev. Neurol. - 2012. -Vol. 8. - P. 360-362.

11. Dead adipocytes, detected as crown-like structures, are prevalent in visceral fat depots of genetically obese mice / I. Murano, G. Barbatelli, V. Parisani [et al.] // J. Lipid Res. - 2008. - Vol. 49. - P. 1562-1568.

12. Deficiency of clusterin inhibits neointimal hyperplasia after vascular injury / T. Shirasawa, M. Miyata, H. Eto [et al.] // J. Atheroscler. Thromb. - 2009. - Vol. 16. - P. 772-781.

13. Effect of obesity on plasma clusterin, [corrected] a proposed modulator of leptin action / T. Arnold, S. Brandlhofer, K. Vrtikapa [et al.] // Pediatr. Res. - 2011. - Vol. 69. - P. 237-242.

14. Genetic variation in Clusterin gene and Alzheimer's disease risk in Han Chinese / J.T. Yu, X.Y Ma, YL. Wang [et al.] // Neurobiol. Aging. - 2013. - Vol. 34. - P. e1917-1923.

15. Genome-wide association study identifies variants at CLU and PICALM associated with Alzheimer's disease / D. Harold, R. Abraham, P. Hollingworth [et al.] // Nat. Genet. - 2009. - Vol. 41. - P. 1088-1093.

16. Genome-wide association study identifies variants at CLU and CR1 associated with Alzheimer's disease / J.C. Lambert, S. Heath, G. Even [et al.] // Nat. Genet. - 2009. - Vol. 41. - P. 1094-1099.

17. Identification of the disulfide bonds in human plasma protein SP-40, 40 (apolipoprotein-J / N.H. Choi-Miura, Y Takahashi, Y Nakano [et al.] // J. Biochem. - 1992. - Vol. 112. - P. 557-561.

18. Mildly oxidized LDL induces an increased apolipoprotein J/paraoxonase ratio / M. Navab, S. Hama-Levy, B.J. Van Lenten [et al.] // J. Clin. Invest. - 1997. - Vol. 99. - P. 2005-2019.

19. Plasma clusterin (ApoJ) levels are associated with adiposity and systemic inflammation / J.C. Won, C.Y Park, S.W. Oh [et al.] // PLoS One. - 2014. - Vol. 9, № 7. - P. e103351. - doi: 10.1371/journal.pone.0103351.

20. Profenno L.A. Meta-analysis of Alzheimer's disease risk with obesity, diabetes, and related disorders / L.A. Profenno, A.P. Porsteinsson, S.V. Faraone // Biol. Psychiatry. - 2010. - Vol. 67. - P. 505-512.

21. Protective role of clusterin/apolipoprotein J against neointimal hyperplasia via antiproliferative effect on vascular smooth muscle cells and cytoprotective effect on endothelial cells / H.J. Kim, E.K. Yoo, J.Y Kim [et al.] // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 2009. - Vol. 29. - P. 1558-1564.

22. Rosenberg M.E. Clusterin: physiologic and pathophysiologic considerations / M.E. Rosenberg, J. Silkensen // Int. J. Biochem. Cell Biol. - 1995. - Vol. 27. - P. 633-645.

23. Serum apolipoprotein j in health, coronary heart disease and type 2 diabetes mellitus / T. Kujiraoka, H. Hattori, Y Miwa [et al.] // J. Atheroscler. Thromb. - 2006. - Vol. 13. - P. 314-322.

24. Serum levels of the senescence biomarker clusterin/apolipoprotein J increase significantly in diabetes type II and during development of coronary heart disease or at myocardial infarction / I.P. Trougakos, M. Poulakou, M. Stathatos [et al.] // Exp. Gerontol. - 2002. - Vol. 37. - P. 1175-1187.

УДК 616.056.52:616-036.22-08

КЛАСТЕР1Н, ЯК МАРКЕР СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ОС1Б 13 Р13НОЮ МАСОЮ Т1ЛА Micrapa К. В., Кравчун П. П.

Резюме. В робот наводяться дан про досл1дження р1вня сироваткового кластершу у 250 дорос-лих мешканщв м. Харкова - представниюв украУнськоУ популяцп - в залежност вщ шдексу маси тша, ступеня i топографи вщкладення жировоУ тканини, piвня шсулшу кровг Встановлено, що пащенти з ожиршням мають дoстoвipнo вищий piвень кластерша кpoвi в пopiвняннi з особами з нормальною i надпишковою масою тша, що свщчить про наявнють у них збшьшеного ризику системного запален-ня в оргашзм^ яке супроводжуеться зниженням чутливост тканин до шсулшу. Ключoвi слова: ожиршня, надлишкова маса тша, кластерш.

УДК 616.056.52:616-036.22-08

КЛАСТЕРИН, КАК МАРКЕР СИСТЕМНОГО ВОСПАЛЕНИЯ У ЛИЦ С РАЗНОЙ МАССОЙ ТЕЛА Мисюра Е. В., Кравчун П. П.

Резюме. В работе приводятся данные об исследовании уровня сывороточного кластерина у 250 взрослых жителей г. Харькова - представителей украинской популяции - в зависимости от индекса массы тела, степени и топографии отложения жировой ткани, уровня инсулина крови. Установлено, что пациенты с ожирением имеют достоверно более высокий уровень кластерина крови по сравнению с лицами с нормальной и избыточной массой тела, что свидетельствует о наличии у них увеличенного риска системного воспаления в организме, сопровождающегося снижением чувствительности тканей к инсулину.

Ключевые слова: ожирение, избыточная масса тела, кластерин.

UDC 616.056.52:616-036.22-08

CLUSTERIN AS AN INDICATOR OF SYSTEMIC INFLAMMATION IN INDIVIDUALS WITH DIFFERENT BODY MASS

Misiura K. V., Kravchun P. P.

Abstract. The catastrophic increase in the prevalence of obesity and its complications shows the importance of optimizing personalized approaches to diagnose and treat this disease. Such approaches require to consider all aspects of the pathogenesis of obesity. One important component of the pathogenesis of obesity and comorbid diseases is the development of low systemic inflammation in the body, where

clusterin refers to its modern indicators. There were conducted several studies on the relationship between levels of serum clusterin and parameters of metabolic syndrome. However, due to significant differences in the cohorts of people examined, their results are rather controversial. In Ukraine, at present such studies haven't been conducted.

Research objective. Rate serum clusterin of Kharkov citizens - representatives of the Ukrainian population - depending on body mass index, degree and topography of fat deposition, blood insulin levels.

Research subject and methods. The study involved 250 Kharkov citizens, who were measured in basic anthropometric indicators, fat weight by bioelectrical impedance analysis, clusterin and insulin levels in blood by ELISA; HOMA insulin resistance index was also calculated.

Research results and their discussion. Obese people compared to individuals with normal BMI and overweight BMI have higher serum clusterin level, which indicates that they have a clear systemic body inflammation.

Serum clusterin level correlates primarily with blood insulin levels, HOMA index, body fat content and body mass index.

Among individuals with the expressed abdominal obesity, it was statistically significantly higher as compared to people with moderate abdominal obesity (p < 0,001), and those whose waist circumference was registered at the level (p < 0,001), respectively (126, 77 ± 19,54) ng/mL vs (115,45 ± 10,20) ng/ml and (111,35 ± 12,40) ng/ml.

Conclusions. Taking into account that according to the existed data, clusterin is an indicator of systemic inflammation in the body, its development in patients with obesity is associated with an increase in body weight, primarily due to the accumulation of adipose tissue.

In developing personalized approaches to treat obesity, we must consider the existence and degree of systemic inflammation in the body, which is defined by the level of secretory glycoprotein - clusterin in circulation.

Keywords: obesity, overweight, clusterin.

Рецензент — проф. Бобирьова Л. €.

Стаття надшшла 04.06.2017 року