CC BY
18
УДК: 616.056.52:616-036.22-08 Мсюра К. В.
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК гормонального тиреоТдного дисбалансу,
ДИСКОРТИЗОЛЕМП З ЗАПАЛЕННЯМ ЖИРОВО1 ТКАНИНИ У ОС1Б
13 Р1ЗНОЮ МАСОЮ Т1ЛА
ДУ «1нститут проблем ендокринноГ патологи ím. В.Я. Данилевського НАМН УкраГни»
(м. Харк1в)
nauka@ipep.com.ua
Робота е фрагментом спiльноI науково! розробки ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологiI iм. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни» та Харкiвського на-цiонального медичного унiверситету за темою: «До-слiдити роль адипокiнiв в розвитку кардюваскуляр-них ускладнень у хворих на цукровий дiабет 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печшки» (№ державно! реестрацiI 0116 11007262).
Вступ. Особливостi взаемозв'язку мiж проце-сом надлишкового накопичення жирово! тканини та гормонально-метаболiчними особливостями ор-ганiзму - доволi дискутабельна проблема сучасно! ендокринологи. По-перше, нез'ясованим залиша-еться питання щодо ролi рiзних ланок ендокринно! системи в розвитку надлишку ваги рiзного ступеня [15]. По-друге, потребують детального дослiдження особливост впливу само! жирово! тканини, як важ-ливого ендокринного органу, на гормональний го-меостаз та метаболiчнi особливостi органiзму (ме-таболiзм тирео!дних гормонiв, тирео!дстимулюючу функцiю гiпофiзу, рiвень iнсулiнорезистентностi та дислiпiдемi!!) [3,4,8,11,13].
Натепер доведено, що ендокринна функцiя жирово! тканини може суттево змшюватися у осiб iз ожирiнням (ОЖ), осктьки мае мiсце надлишкове !! накопиченнi. Основна причина цих змн розвиток запалення в жировiй тканиы, яке супроводжуеться iнфiльтрацiею !! iмунокомпетентними клiтинами та апоптозом адипоцитiв [16].
Наявнють локального запалення в жировм тка-нинi обумовлюе розвиток системного низькоштен-сивного запалення в оргаызм^ яке, в свою чергу, сприяе виникненню та прогресуванню метаболiчних порушень в органiзмi. Останнi сприяють розвитку коморбщних ОЖ патологiй, в першу чергу, з боку серцево-судинно! системи, цукрового дiабету, пато-логiчних зсувiв у гормональному статусi органiзму.
Таким чином, мае мюце так зване «хибне коло»: порушення гормонального гомеостазу - надлишкове накопичення жирово! тканини - патолопчы змЫи ендокринно! функцп жирово! тканини, розвиток за-пальних процесiв та метаболiчних розладiв в орга-нiзмi - виникнення коморбщно! патологi! та погли-блення негативних змЫ в гормональному статусг
Виходячи iз цього, актуальним е до^дження особливостей гормонального гомеостазу у оЫб iз рiзною масою тта з урахуванням ступеня жировщ-кладання, ендокринно! функцi! жирово! тканини, на-явностi локального та системного низькоЫтенсив-
ного запалення в opraHÍ3MÍ, MapKepiB метаболiчних порушень та коморбiдноI патологи.
Результати обстеження дитячого населення та пщлггюв переконливо свщчать, що змши iндексу маси тiла (1МТ) у ще! категорiI населення значною мiрою визначаеться динамiчною рiвновагою глю-кокортико!дв i тирео1дних гормонiв як регуляторiв iнтенсивностi катаболiчного i анаболiчного аспекпв метаболiзму [15].
Це пщтверджують i mini автори. За даними лгге-ратури у 54 % пащенпв, як мають первинний ппо-тиреоз, вщзначають збiльшення ваги. В когортному Норвезькому дослщжены Nord-Trondelag, було про-демонстровано, що у жiнок пщвищення рiвня тирео-тропного гормону гiпофiза на 1 мМЕ/л супроводжуеться збтьшенням маси тiла на 0,9 кг, а 1МТ - на 0,3 кг/м2, в той час як у чоловЫв на 0,8 кг i 0,2 кг/м2. Доведено вплив гормоыв ЩЗ на розподт жирово! тканини (спiввiдношення пiдшкiрний/вiсцеральний жир) i позитивна кореля^я рiвня тиреотропного гормону гiпофiза з товщиною пщшюрного жиру [11].
Гiперпродукцiя кортизолу також може бути причиною серйозних розладiв метаболiзму, що супро-воджуються ожирiнням високого ступеня тяжкостi [15].
Але, нажаль, доотдження, якi проводились до цього часу, оцшювали особливост гормонального тирео!дного статусу та рiвень кортизолемп з урахуванням такого маркеру надлишку ваги, як шдекс маси тта (1МТ), який не вщображае повною мiрою ступiнь саме жировщкладання [1]. Результати до-слщжень останнiх рокiв свiдчать, що критерiем дiа-гностики надлишково! маси тта (надлМТ) та ОЖ треба вважати не сттьки 1МТ, скiльки стввщношен-ня параметрiв складу тiла: маси та вщсотку жирово! тканини, активно! клггинно! маси; маркером ризику метаболiчних порушень - топографiю вiдкладання жирово! тканини [1,14].
Одним iз шформативних методiв визначення параметрiв складу тта сьогодн у свiтi е метод бю-iмпедансного аналiзу (Б1А). Метод було використа-но в епщемюлопчних дослiдженнях стану здоров'я населення Бразили (the Pelotas Birth CohortStudy), кра!н бвропейського регiону (MONICA, NUGENOB, CHASE); Китаю (KSCDC), США (Framingham Heart Study, NHANES), ^вденно! Коре! (KNHANES), Япони (the Hisayama Study) та Ыших кра!н свiту [1]. Проте в Укра'|'ы на сьогоднi вЫ застосовуеться тiльки в по-одиноких л^вальних установах. Тому сьогоднi акту-
альним е визначення гормональних особливостей oci6 i3 надлишком ваги рiзного ступеня не ттьки вiд 1МТ, але й параметрiв складу тiла.
Щодо аналiзу взаемозв'язку гормональних особливостей i маркерiв локального запалення жирово! тканини, системного низькоштенсивного запалення, метаболiчних порушень та розвитку коморбiдноI патологи, то за даними медично! лтератури, його доцiльно оцiнювати з використанням таких марке-рiв локального та системного запалення, як рiвень у сироватц кровi хемокiну фракталкiну [9,10,17,20] та глкопротешу кластерiну (аполiпопротеIну J) [19,22]; адипоюну васпiну [18,21,23,24] та секреторного бтку, який експресуеться вюцеральною жировою тканиною, компенсаторно! молекули щодо розвитку серцево-судинно! патологи - оментшу [2,6]. Досл^ джень вмiсту цих пептидiв в залежностi вiд характеру та виразност стану тирео!дного гормонального статусу та рiвня кортизолеми на теперешнiй час в Укра!ы не проводилось.
Мета даного дослщження - проведення комплексного аналiзу особливостей гормонального ти-рео!дного статусу та кортизолеми у дорослого на-селення м. Харкова в залежност вщ маси тiла, його складу, топографи вiдкладання жирово! тканини, стану вуглеводного та лтщного метаболiзмiв, ендо-кринно! функцi! жирово! тканини.
Об'ект i методи дослiдження. Проведено обстеження 250 оЫб, середнiй вк яких склав (65,48±11,86) рокiв. Особи iз цукровим дiабетом, дiагностованою патолопею щитоподiбно! та над-ниркових залоз до дослщження не залучались.
У вЫх пацiентiв вимiрювалася маса тта, обвiд талi! (ОТ) (см) та обвщ стегон (ОС) (см), визначався 1МТ, за величиною якого було сформовано 4 групи обстежених:
• група 1 - особи з надлишковою масою тта (надлМТ) (середнiй 1МТ по групi - (26,66±1,44) кг/ м2), (n = 62 особи; ч / ж = 46/16);
• група 2 - пащенти з ОЖ 1 ступеня (середнм 1МТ по груп - (32,11±1,49) кг/м2) - (n = 59 оЫб; ч / ж = 39/20);
• група 3 - пащенти з ОЖ 2 ступеня (середнм 1МТ по групi - (37,27±1,33) кг/м2) - (n = 45 осiб; ч / ж = 23/22);
• група 4 - пащенти з ОЖ 3 ступеня (середнм 1МТ по групi - (42,90±2,97) кг/м2) - (n = 40 осiб; ч / ж = 17/23).
Контрольна група - 44 практично здорових оЫб з нормальною масою тта (нМТ), середнм 1МТ по груп склав (23,06±1,30) кг/м2, (ч / ж = 18/26).
Аналiз клiнiко-бiохiмiчних показникiв включав визначення показниюв глiкемi! кровi натще (ГКн) глюкозооксидазним методом за допомогою екс-прес-аналiзатора «Biosen C line». У вЫх пацiентiв також було визначено шдекс шсулшорезистентнос-тi (НОМА-IR), який розраховувався за формулою: НОМА-IR = (глiкемiя натще (ммоль/л) * шсулш натще (мкЕД/л))/22,5. Нормальним цей показник вважав-ся на рiвнi до 2,7. При значеннi НОМА-1Р вiд 2,7 до 4,0 дiагностувалося помiрне, а понад 4,00 - суттеве зниження чутливостi тканини до шсулшу.
Визначення лiпiдного спектру KpoBi включало дослiдження: холестерину лiпопротеIдiв високо! щiльностi (ХС ЛПВЩ) та ТГ ферментативним методом за допомогою наборiв «ЛВЩ-холестерин-Ново» (Росiя) та ТОВ НВП «Ф!тЫт^агностика» (Укра!на).
Визначення тирео!дного гормонального статусу проводили за допомогою наборiв НПЛ «Гранум» (Укра!на) на iмуноферментному фотоелектричному аналiзаторi «Stat-Fax» 2100.
Кортизол визначали за iмуноферментним методом (сандвiч-тест).
Рiвнi циркулюючого фракталкiну, кластерину, васпiну та оментшу визначалися iмуноферментним методом з використанням набору реактивiв Human Fractalkine ELISA Kit; Human / Mouse / Rat Vaspin Enzyme Immunoassay Kit («RayBio®», Грузiя) та ко-мерцмних тест-систем Human Clusterin ELISA, Human Omentin-1 ELISA («BioVendor», Чеська Респу-блiка), вiдповiдно; iнсулiну - iмуноферментним методом iз використанням комерцмно! тест-системи INSULIN ELISA KIT виробництва фiрми «Monobind» (США). Дослiдження проводилися в бiохiмiчному вiддiлi центрально! науково-дослщно! лабораторп Харкiвського нацiонального медичного уыверси-тету МОЗ Укра!ни на iмуноферментном аналiзаторi «Labline-90» (Австрiя).
Визначення таких показниюв складу тiла як жиро-ва маса (ЖМ) та активна кттинна маса (АКМ) (маса уЫх клiтин без жирово! маси, у яких вщбуваються метаболiчнi процеси) проводилося бЫмпедансним методом iз використанням програмно-апаратного комплексу «^амант - А1СТ-1РГТ» ЗАТ «Д1АМАНТ» [1]. Вiдносна жирова маса (% ЖМ) вираховувалась за формулою: (ЖМ/маса тта) * 100%. Основы ан-тропометричн характеристики доотджуваних груп представлено в таблиц 1.
При обробц клшко-функцюнальних результатiв використовувалися методи описового статистично-го аналiзу.
Результати дослщження та Ух обговорення.
При проведены доотдження виявлено, що у оЫб iз надлМТ рiвнi втьних Т3 та Т4, кортизолу у сироватц кровi е статистично значуще (р<0,001) бiльшими у порiвняннi з обстеженими з нМТ (табл. 2). Це свщ-чить про змши секреторно! функцiI щитоподiбноI залози та метаболiзму тирео!дних гормонiв вже на етап розвитку надлишково! маси тта. Не виключе-но, що вони пов'язан iз запуском компенсаторних механiзмiв, якi сприяють iнтенсифiкацiI метаболiч-них процеЫв на цiй стадiI зростання маси тта.
Статистично! значущост щодо рiвня ТТГ кровi у оЫб iз нМТ та надлМТ виявлено не було (р=0,13).
При розвитку ОЖ 1 ст. значущих змш зазнае тть-ки вмiст у кровi вiльного Т4: вiн знижуеться у порiв-няннi з особами iз надлМТ (р<0,001), але залиша-еться на рiвнi значуще бтьшому (р<0,001), нiж у осiб iз нМТ. У пацiентiв iз ОЖ 2 ступеня у порiвняннi iз особами iз надлМТ рееструеться зростання рiвнiв ТТГ (р=0,002) та кортизолу (р=0,028), зниження вiльного Т4 (р<0,001); у осiб iз ОЖ 3 ст. - змши щодо рiвню ТТГ поглиблюються (р<0,001), вмют вiльного Т4 за-лишаеться на рiвнi нижчому за такий при надлМТ (р<0,001).
Таблиця 1.
Антропометричш характеристики осiб, яких було залучено до дослiдження
Показник Статист. параметр Групи обстеження Р
нМТ надлМТ ОЖ 1 ст. ОЖ 2 ст. ОЖ 3 ст.
Обвщ тали, см Меап (вй) 79,9(13,27) 88,65(10,66) 102,25(11,71) 108,71(12,16) 119,33(11,78) Р*** - 0,001
МесМап 78 90 100 106 120
[01-03] [78,00-90,00] [79,0-98,00] [94,00-110,00] [99,00-118,00] [110,00-129,50]
Обвщ стегон, см Меап (вй) 96,99(6,32) 100,06(7,10) 108,98(11,02) 111,42(10,82) 124,15(15,80) Р*** - 0,001
МеС1ап 97 100 108 113 123,5
[01-03] [92,00100,00] [96,00105,00] [102,00112,00] [102,00118,00] [113,00-130,00]
Жирова маса, кг Меап (вй) 14,37 (3,31) 19,27 (3,31) 30,18 (3,48) 38,83 (3,75) 49,77 (5,96) Р*** - 0,001
МеС1ап 14,84 19,49 29,59 38,57 48,66
[01-03] [12,23-16,55] [17,1-21,30] [27,36-32,69] [37,14-40,77] [45,65-52,08]
% Жирова маса, % Меап(вй) 22,50 (6,34) 24,14 (4,66) 31,95 (4,92) 36,69 (4,74) 42,14 (4,94) Р*** - 0,001
МеС1ап 24,15 24,06 31,62 37,47 41,97
[01-03] [17,36-27,33] [21,3126,50] [27,65-35,87] [32,77-39,65] [39,69-45,13]
Активна кл1тинна маса, кг Меап (вй) 33,89 (5,2) 39,13 (4,92) 41,90 (5,43) 42,68 (5,66) 45,84(5,61) Р*** - 0,001
МеС1ап 30,57 41,35 44,35 44,75 45,21
[01-03] [29,57-39,42] [33,0942,78] [35,42-45,59] [37,56-47,64] [40,91-51,30]
Примiтка. *** - Р - вiдмiнностi за вама середнiми у порiвняннi з особами з нормальною масою тша.
Таблиця 2.
Гормональний статус обстежених iз рiзною масою тiла
н н £ се Група обстеження
з а ^ о П Н Сап нМТ (п = 44) надлМТ (п = 62) ОЖ 1 ст. (п = 59) ОЖ 2 ст. (п = 45) ОЖ 3 ст. (п = 40) Р
ТТГ, мкМЕ/ мл Меап (вй) 1,74 (0,48) 1,85 (0,54) 1,91 (0,52) 2,31 (0,93) 2,35 (0,82) Р1 -2=0,13 Р2-3=0,526 Р2-4=0,02 Р2-5<0,001 Р1-3=0,02 Р1-4<0,001
МеС1ап 1,75 1,88 1,94 2,3 2,25
[01-03] [1,43-2,08] [1,43-2,27] [1,54-2,29] [1,67-3,02] [1,88-2,93] Р1-5<0,001 Р3-4=0,006 Р4-5=0,849
Вшьний Т3, пмоль/л Меап (вй) 3,43 (0,73) 3,96 (0,94) 3,82 (0,71) 4,19 (0,99) 4,21 (0,79) Р1-2<0,001 Р2-3=0,368 Р2-4=0,214 Р2-5=0,162 Р1-3<0,001 Р1-4<0,001
МеС1ап 3,31 3,91 3,74 4,27 4,32
[01-03] [2,85-3,9] [3,2-4,56] [3,31-4,36] [3,66-4,66] [3,58-4,74] Р1-5<0,001 Р3-4=0,027 Р4-5=0,925
Вшьний Т4, пмоль/л Меап (вй) 15,63 (2,99) 20,09 (2,75) 17,94 (2,96) 17,45 (2,95) 17,28 (3,05) Р1-2<0,001 Р2-3<0,001 Р2-4<0,001 Р2-5<0,001 Р1-3<0,001 Р1-4<0,001
МеС1ап 15,41 20,23 17,73 17,5 17,76
[01-03] [13,3-17,47] [18,5122,16] [15,5519,86] [15,3319,13] [14,6719,16] Р1-5=0,003 Р3-4=0,405 Р4-5=0,792
Кортизол, нмоль/л Mean (SD) 425,34 (113,27) 506,98 (136,48) 534,76 (111,46) 561,5 (106,45) 541,11 (108,2) Р1-2<0,001 Р2-3=0,224 Р2-4=0,028 Р2-5=0,185 Р1-3<0,001 Р1-4<0,001 Р1-5<0,001 Р3-4=0,219 Р4-5=0,384
Median 422,09 498,53 552,8 560,3 536,62
[Q1-Q3] [357,88497,09] [410,48595,9] [468,53610,09] [491,0633,49] [477,99613,2]
Примпжа:
Р1-2 - вщмшност за середнiми у оаб iз нормальною масою тша у порiвняннi з особами з надлишковою масою тiла.
Р2-3 - вщмшност за середнiми у оаб iз надлишковою масою тiла у порiвняннi з особами з ожиршням 1 ст.
Р2-4 - вщмшност за середнiми у осiб iз надлишковою масою тiла у порiвняннi з особами з ожирiнням 2 ст.
Р2-5 - вщмшност за середыми у осiб iз надлишковою масою тша у порiвняннi з особами з ожиршням 3 ст.
Р1-3 - вщмшност за середыми у осiб iз нормальною масою тша у порiвняннi з особами з ожиршням 1 ст.
Р1-4 - вщмшност за середнiми у оаб iз нормальною масою тша у порiвняннi з особами з ожиршням 2 ст.
Р1-5 - вщмшност за середнiми у оаб iз нормальною масою тiла у порiвняннi з особами з ожиршням 3 ст.
Р3-4 - вщмшност за середнiми у осiб iз ожирiнням 1 ст. у порiвняннi з особами з ожирiнням 2 ст.
Р4-5 - вщмшност за середыми у осiб iз ожирЫням 2 ст. у порiвняннi з особами з ожиршням 3 ст.
При подальшому зб1льшенн1 маси тша з ОЖ 1 ст. до ОЖ 2 ст. рееструеться статистичне зростання ттьки р1вня ТТГ у кров1 (р=0,006). Що вказуе на можливють на цьому етап1 зм1н щодо функц1онування переважно центральних ланок ендокрин-но! системи.
У обстежених 1з ОЖ 2 ст. та 3 ст. вмют у кров1 досл1джуваних гормон1в статистич-но не вщр1знявся. Скор1ше за все, у ос1б 1з ОЖ стан тирео!дного гомеостазу та се-креторно! функци надниркових залоз, не зважаючи на зростання ступеня ОЖ, за-лишаються стаб1льними. Але у пор1внян-н 1з особами 1з нМТ у ос1б 1з ОЖ як 1 ст., так I 2 ст. та 3 ст. р1вн1 ус1х доотджуваних гормон1в статистично значуще вщр1знялись (табл. 2), що вказуе на змши гормонального тирео!дного статусу та секреторно! функцИ надниркових залоз за даними кортизолеми при розвитку ОЖ.
Таким чином, при проведены досл1дження доведено, що суттевою вщмшнютю гормонального гомеостазу ос1б 1з надлМТ у пор1внянн1 1з нМТ е зростання тирео!дних гормоыв I кортизолу, пац1ент1в 1з ОЖ у пор1внянн1 1з надлМТ - зростання ТТГ та кортизолу, зниження втьного Т4; обстежених 1з ОЖ у пор1внянн1 1з нМТ - зростання ТТГ, втьного Т3 та Т4, кортизолу.
Поглиблення зм1н метабол1зму тирео!дних гормон1в та кортизолу при збтьшены маси т1ла в ход1 досл1дження п1дтверджено I наявн1стю статистично значущих на р1вн1 р<0,001 кореляц1йних взаемозв'язк1в м1ж вм1стом доотджуваних гормон1в та 1МТ (табл. 3).
При проведены роботи доведено I наявнють ко-реляц1йних зв'язк1в м1ж вм1стом ТТГ, в1льного Т3, кортизолу та параметрами, як1 характеризують топограф^ в1дкладання жирово! тканини, - ОТ та ОС, що вказуе на можливий вплив на метабол1зм цих гормоыв не т1льки вюцерально! жирово! тканини, але й глютеофеморального жирового депо.
Щодо р1вня втьного Т4, то згщно отриманих результат, в1н мае зв'язок ттьки 1з ступенем вщкла-дання жирово! тканини у вюцеральному депо.
Таблиця 3.
Матриця кореляцш показник1в гормонального статусу та основних антропометричних параметр1в*
1ндекс маси тiла Обвщ тали Обвщ стегон % ЖМ АКМ
ТТГ 0,331* 0,262* 0,284* 0,332* 0,168 *
Вiльний Т3 0,305* 0,263* 0,246* 0,232* 0,255*
Вiльний Т4 0,128 * 0,137 * 0,060** 0,048** 0,157 *
КОРТИЗОЛ 0,340* 0,258* 0,239* 0,294* 0,273*
Примпжа: * - Р - значущють кореляцп на рiвнi р<0,01. **- Р - значущiсть кореляцп на рiвнi р<0,17.
При проведены доотдження оц1нено зв'язок па-раметр1в тирео!дного статусу та кортизолем1! I вщ основних показник1в складу тта - % ЖМ та АКМ. Ви-значено, що р1вн1 ус1х досл1джуваних показник1в статистично значуще прямо корелюють 1з АКМ - кри-тер1ем к1лькост1 в орган1зм1 метабол1чно активних тканин.
% ЖМ мае зв'язок 1з р1внем ТТГ, втьного Т3 та кортизолу у кров1. Кореляцмно! взаемозалежност1 м1ж % ЖМ та р1внем в1льного Т3 в даному доотджен-н1 не доведено.
Таким чином, метабол1зм тирео!дних гормон1в, ТТГ та кортизолу може змшюватися не т1льки при зростанн абсолютно! маси т1ла, але й при змшах у його склад1, в першу чергу при зменшенн вм1сту ме-табол1чно активних тканин за рахунок накопичення жирово! тканини, переважно у вюцеральному депо.
Ф1зюлопчна д1я тирео!дних гормон1в та кортизолу поширюеться на безл1ч ф1зюлопчних функц1й ор-ган1зму. Зокрема, вони регулюють обм1н вуглевод1в I л1пщ1в.
Так, гормони щитопод1бно! залози збтьшують гл1когенол1з I аеробне окислення глюкози; стимулю-ють л1пол1з, р-окислення жирних кислот, пригычують стеро!догенез [22], в надниркових залозах пригычу-ють синтез катехолам1н1в, хоча в ц1лому чутливють тканин до адренал1ну п1двищуеться [5]. У свою чергу, глюкокортико!ди, до яких вщноситься кортизол, пщ-вищують швидкють утворення глюкози з шших дже-
Таблиця 4.
Матриця кореляцш показникiв лiпiдного та вуглеводного обмiну з дослiджуваними гормональними параметрами*
рел [7]. 1х, як i гормони щитоподiб-но! залози вщносять до так званих едабетогенних» гормонiв [7].
Тому при проведены даного до-слiдження було оцшено характер взаeмозв'язкiв мiж гормональним тиреощним статусом та рiвнем кор-тизолеми i основними показниками вуглеводного i лiпiдного обмiнiв -маркерами розвитку коморбiдних ОЖ патологiй: цукрового дiабету та захворювань серцево-судинно!
системи (табл. 4). Примггка: * - Р - значущють кореляцп на р1вн1 р<0,01;
Виявлено, що вмiст у кр0вi ТТГ, Р - значущ1сть кореляцп на р1вн1 р<°,198. вiльних Т3 та Т4, кортизолу прямо пов'язаний iз маркерами метаболiчних порушень: рiвнем ТГ в сироватц кровi, НОМА iндексом, зво-ротно - iз антиатерогенним фактором - рiвнем ХС-ЛПВЩ.
Таблиця 5.
Рiвнi дослiджуваних гормонiв у сироватцi кровi обстежених iз рiзною чутливютю тканин
до iнсулiну*
ТГ ХС-ЛПВЩ Глюкоза кро-в1 натще 1нсул1н НОМА-!Р
ТТГ 0,212* -0,242* 0,071** 0,175 * 0,331*
Вшьний Т3 0,254* -0,265* 0,136 * 0,143 * 0,305*
В1льний Т4 0,162 * -0,146 * 0,111* 0,008** 0,128 *
КОРТИЗОЛ 0,349* -0,295* 0,160 * 0,152 * 0,340*
iнсулiнорезистентнiстю усiх обстежених додатково було розподiлено на 2 групи:
а) особи у яких шдекс НОМА не вiдрiзнявся вщ норми - (п = 110 оЫб; ч / ж = 73 / 37);
Показник Статист. параметр Особи без шсулшо- ре- зистентностi (НОМА-1Р<2,77) Особи з наявнютю шсулшо-резис- тентнос^ (НОМА-1Р>2,77) КоефМент кореляцп Стрмена с НОМА-1Р и-критерм
Меап (Бй) 1,81(0,55) 2,05(0,72)
ТТГ, мкМЕ/мл МеС1ап 1,81 2,05 10486 0,002
[01-03] [1,45-2,14] [1,51-2,41]
Меап (Бй) 3,65(0,84) 3,92(0,88)
Вшьний Т3, пмоль/л МеС1ап 3,58 3,89 10577,5 0,003
[01-03] [2,99-4,17] [3,31-4,48]
Меап (Бй) 17,16(3,38) 17,48(3,31)
Вшьний Т4, пмоль/л МеС1ап 16,72 17,56 12311,1 0,301
[01-03] [14,67-19,63] [15,33-19,59]
Меап (Бй) 481,14(134,82) 519,92(121,65)
Кортизол нмоль/л МеС1ап 470,94 509,65 11726,51 0,05
[01-03] [389,32-580,04] [422,09-585,3]
Щодо рiвню глiкемiI натще та шсулшеми, то доведено !х зв'язок тшьки iз вмiстом кортизолу та вщповщно глiкемiI iз тиреощними гормонами; шсулшеми - iз ТТГ та вшьним Т3. Таким чином, можна стверджувати, що особливостi тиреощного статусу i кортизолемiI мають змогу впливати на стан лтщ-ного обмшу осiб iз рiзною масою тiла, на розвиток i прогресування шсулшорезистентности тобто - на виникнення коморбщно! патологiI при надлМТ та ОЖ.
З метою уточнення зв'язку мiж рiвнями ТТГ, ти-реощних гормоыв i кортизолу в сироватцi кровi та
б) особи, якi мали шдекс НОМА бшьше 2,77 - (п = 140 осiб; ч / ж = 70 / 70) (табл. 5).
Визначено, що у оЫб, як мають шсулшоре-зистентнють, рiвнi ТТГ, вiльного Т3 та кортизолу статистично значуще (на рiвнi р<0,002, р<0,003, р<0,05, вщповщно) вiдрiзняються вiд таких в груп осiб iз нормальною чутливiстю тканин до шсулшу. АналогiчноI залежностi щодо рiвня вiльного Т4 в даному до^джены не встановлено.
Отриманi дан свiдчать про необхiднiсть вра-хування змш тиреощного гормонального статусу (в першу чергу вмюту ТТГ та втьного Т3 у кровi) i
Таблиця 6.
Матриця кореляцш м1ж показниками адипок1но-циток1нового ланцюга та параметрами гормонального тирео'Гдного статусу, кортизолем1ею*
Кластер1н Фракталюн Васпш Оментш
Сп1рмена Я р- р1вень Сп1рмена Я р-р1вень Сп1рмена Я р-р1вень Сп1рмена Я р-р1вень
ТТГ 0,149 0,010 0,151 0,010 0,166 0,010 -0,195 0,010
Вшьний Т3 0,182 0,010 0,147 0,010 0,169 0,010 -0,191 0,010
Вшьний Т4 0,108 0,051 0,081 0,100 0,071 0,091 -0,070 0,021
КОРТИЗОЛ 0,171 0,010 0,180 0,010 0,184 0,010 -0,189 0,010
р1вня кортизолем1! при розробц1 превентивно! про-ф1лактики метабол1чних ускладнень у населення 1з надлишком ваги р1зного ступеня.
При проведены дослщження оц1нювався I зв'язок м1ж тирео!дною функц1ею I р1внем корти-золем1ею та циркуляторними р1внями фракталюну, кластер1ну, омент1ну та васп1ну.
Було визначено, що у ос1б 1з нМТ, надлМТ, ОЖ 1 ст., 2 та 3 ст. вмют кластершу - (109,56±11,57) нг/мл, (112,99±6,17) нг/мл, (120,31 ± 12,53), нг/ мл, (128,01 ±18,31) нг/мл та (137,25±21,67) нг/ мл, вщповщно; фракталюну в кров1, реестру-вався в середньому на р1вн1 (738,78±183,72) нг/ мл, (776,18±153,91) нг/мл, (906,55±85,88), нг/ мл, (926,06±96,33) нг/мл та (956,02±106,42) нг/ мл, вщповщно; васпшу - (444,95±171,97) нг/мл, (479,28±129,46) нг/мл, (659,82±151,58), нг/мл, (672,62 ±151,83) нг/мл та (710,17 ±160,66) нг/ мл, вщповщно та оментшу - (488,37±57,74) нг/ мл, (485,14±53,07) нг/мл, (387,77±71,31) нг/мл, (374,36±76,15), нг/мл та (359,37±81,64) нг/мл, вщповщно.
При анал1з1 кореляц1йних взаемов1дносин м1ж даними параметрами I досл1джуваними гормонами виявлено, що р1вень ТТГ та кортизолу статистично значуще прямо корелюють 1з р1внями кластер1ну
- маркером системного низькоштенсивного запа-лення в орган1зм1, фракталк1ну - маркером локального запалення жирово! тканини та васпшу - маркером розвитку шсулшорезистентност1, зворотньо
- з оментшом - компенсаторною молекулою щодо розвитку коморбщно! серцево-судинною патоло-г1ею (табл. 6). Це доводить взаемозв'язок м1ж за-пальними процесами в орган1зм1, розвитком ме-табол1чних порушень та зростанням р1вн1в ТТГ та кортизолу у кров1 ос1б 1з надлишком ваги.
При проведены досл1дження також доведено наявысть кореляц1йних зв'язк1в м1ж вм1стом втьно-го Т3 та фракталюном, кластер1ном, васп1ном, що вказуе на можливий взаемовплив м1ж його мета-бол1змом та запальними процесами в орган1зм1, ступенем чутливост1 його тканин до шсулшу. Вза-емовпливу м1ж р1внем в1льного Т3 та метабол1змом омент1на виявлено не було, на вщмшу в1д в1льного Т4, який статистично значуще корелював ттьки 1з омент1ном. А це може свщчити про можливий вплив цього гормону на розвиток коморбщно! сер-цево-судинно! патолог1! у ос1б 1з р1зною масою т1ла.
Таким чином, при проведены досл1дження де-тал1зовано особливост1 гормонального тирео!дно-го статусу та р1вня кортизолем1! при змшах маси та складу т1ла у дорослого населення. Оцшено зв'язок кожного з досл1джених гормон1в 1з параметрами метабол1чного ризику розвитку коморб1дних ОЖ патолопй. Доведено взаемовплив м1ж гормональ-ним тирео!дним статусом, р1внем кортизолеми та низкою параметр1в адипок1но-циток1нового ланцюга, яю характеризують ендокринну функц1ю жирово! тканини. Урахування виявлених особливостей повинно покращити ефективысть л1кувально-про-ф1лактичних заход1в щодо коморб1дно! патологи у населення 1з надлишком ваги р1зного ступеня.
Висновки
1. Доведено, що розвиток надлишково! маси тта супроводжуеться актив1зац1ею ппоф1зарно-тирео!дно! ос1 та глюкокортико!дно! функц1! кори надниркових залоз, ожиршня - зростанням тирео-тропного гормону та кортизолу, зниженням втьно-го тироксину.
2. Визначено, що при наявност1 шсулшорезис-тентност1 у ос1б 1з надлишком ваги зм1ни у функцю-нуванн1 систем г1поф1з - щитопод1бна залоза - над-нирков1 залози поглиблюються.
3. У ос1б 1з надлишком ваги виявлено взаемозв'язок м1ж запальними процесами в орга-н1зм1, розвитком метабол1чних порушень та зростанням р1выв в1льного трийодтиронину, тиреотроп-ного гормону I кортизолу у крови
4. Визначено взаемозв'язок м1ж метабол1змом в1льного тироксину та секреторного бтку омент1ну - компенсаторно! молекули щодо розвитку серце-во-судинною патологи.
5. Доведено необхщысть врахування тирео!д-ного гормонального статусу I р1вня кортизолем1! при розробц1 превентивно! профтактики метабо-л1чних ускладнень у населення 1з надлишком ваги р1зного ступеня.
Перспективи подальших досл1джень. Пер-спективним у подальшому е визначення статевих особливостей гормонального тирео!дного статусу та кортизолеми у ос1б р1зного в1ку в залежност1 в1д складу тта та ендокринно! функц1! жирово! тканини.
Л1тература
1. Bioimpedansnoe issledovanie sostava tela naselenija Rossii / S.G. Rudnev, N.P. Soboleva, S.A. Sterlikov [i dr.]. - Moskva, 2014.
- 493 s.
2. Verbovoj A.F. Leptin, rezistin i omentin u pacientov s narushennoj tolerantnost'ju k gljukoze i saharnym diabetom 2-go tipa /
A.F. Verbovoj, E.S. Solomonova, A.V. Pashenceva // Izvestija vysshih uchebnyh zavedenij. Povolzhskij region. Medicinskie nauki.
- 2012. - № 3 (23). - S. 52-59.
3. Vlijanie tipa ozhirenija u zhenshhin na urovni gljukozy i insulina v krovi v dinamike peroral'nogo testa na tolerantnost' k gljukoze /
B.B. Pinhasov, V.G. Seljatickaja, Ju.P. Shorin [i dr.] // Fundamental'nye issledovanija. - 2011. - № 9 (2). - S. 279-282.
4. Giperkorticizm i ozhirenie / N.A. Kravchun, L.G. Polozova, S.S. Popova, E.G. Dorosh // Mezhdunar Jendokrinol Zhurn. - 2014. -№ 2 (58). - S. 81-84.
5. Gormony tireoidnoj funkcii. - available at: http://biokhimija.ru/lekcii-po-biohimii/25-gormony/175-tireoidnaye-gormony.html.
6. Gorshuns'ka M.Ju. Omentyn-1 u hvoryh na cukrovyj diabet 2 typu: zv'jazok z aterogenezom / M.Ju. Gorshuns'ka // Probl Endokryn Patologii'. - 2015. - № 2. - S. 15-21.
7. Dejstvie gormonov shhitovidnoj zhelezy. - available at: http://chem21.info/info/1863967/.
8. Dreval' A.V. Vlijanie vozrasta i massy tela na uroven' gljukozy v plazme krovi pri peroral'nom teste na tolerantnost' k gljukoze u lic bez narushenij uglevodnogo obmena / A.V. Dreval', I.V. Misnikova, I.A. Barsukov // Terapevt Arh. - 2009. - № 81 (10). - S. 34-38.
9. Zhuravljova L.V. Urovni fraktalkina i assimetrichnogo dimetilarginina u bol'nyh ishemicheskoj bolezn'ju serdca v zavisimosti ot nalichija saharnogo diabeta 2 tipa i haraktera porazhenija koronarnih arterij sosudov / L.V. Zhuravljova, N.A. Lopina // Nauchnyj rezul'tat. Medicina i farmacija. - 2016. - № 2 (3). - S. 11-17.
10. Zhuravljova L.V. Uroven' fraktalkina i ego znachenie v prognozirovanii nalichija i vyrazhennosti ateroskleroticheskogo porazhenija venechnyh sosudov / L.V. Zhuravljova, N.A. Lopina // Ukr Kardiol Zhurn. - 2016. - № 4. - S. 62-67.
11. Zaharova S.M. Ozhirenie i gipotireoz / S.M. Zaharova, L.F. Savel'eva, M.I. Fadeeva // Ozhirenie i metabolizm. - 2013. - № 2. -S. 54-57.
12. Kamenskaja V.G. Vozrastnaja anatomija, fiziologija i gigiena : uchebnik dlja vuzov / V.G. Kamenskaja, I.E. Mel'nikova. - available at: https://books.google.com.ua/books?id=lctLDAAAQBAJ&pg=PA124&lpg=PA124&dq=.
13. Ozhirenie: jetiologija, patogenez, klinicheskie aspekty : rukovodstvo dlja vrachej / pod. red. I.I. Dedova, G.A. Mel'nichenko. -Moskva, 2004. - 456 s.
14. Saharnyj diabet 2 tipa: skrining i faktory riska: monografija / N.A. Kravchun, A.V. Kazakov, Ju.I. Karachencev [i dr.]. - Har'kov, 2010. - 256 s.
15. Hizhnjak O.O. Nekotorye aspekty gormonal'noj reguljacii massy tela u mal'chikov-podrostkov / O.O. Hizhnjak, T.N. Sulima // Mezhdunar Jendokrinol Zhurn. - 2007. - № 6 (12). - available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/3750.
16. Shvarc V. Zhirovaja tkan' kak jendokrinnyj organ / B. Shvarc // Problemy Jendokrinologii. - 2009. - № 55 (1). - S. 38-44.
17. Aspirin inhibits fractalkine expression in atherosclerotic plaques and reduces atherosclerosis in ApoE gene knockout mice / H. Liu, D. Jiang, S. Zhang, B. Ou // Cardiovascular Drugs Ther. - 2010. - № 24. - Р. 17-24.
18. Association of serum vaspin and adiponectin levels with renal function in patients with or without type 2 diabetes mellitus / M. Yan, B. Su, W. Peng [et al.] // J Diabetes Res. - 2014. - 868732. - doi: 10.1155/2014/868732.
19. Effect of obesity on plasma clusterin, [corrected] a proposed modulator of leptin action / T. Arnold, S. Brandlhofer, K. Vrtikapa [et al.] // Pediatr Res. - 2011. - № 69. - Р. 237-242.
20. Fractalkine has antiapoptotic and proliferative effects on human vascular smooth muscle cells via epidermal growth factor receptor signaling / G.E. White, T.C. Tan, A.E. John [et al.] // Cardiovascular Res. - 2010. - № 85. - Р. 825-835.
21. Higher vaspin levels in subjects with obesity and type 2 diabetes mellitus: a meta-analysis / R. Feng, Y Li, C. Wang [et al.] // Diabetes Res Clin Pract. - 2014. - № 106 (1). - Р. 88-94. - doi: 10.1016/j.diabres.2014.07.026.
22. Plasma clusterin (ApoJ) levels are associated with adiposity and systemic inflammation / J.C. Won, C.Y Park, S.W. Oh [et al.] // PLoS One. - 2014. - № 9 (7). - e103351. - doi: 10.1371/journal.pone.0103351.
23. Serum vaspin levels and vaspin mRNA expression in subcutaneous adipose tissue in women with gestational diabetes mellitus / W.Q. Mm, J. Fan, S. Khor [et al.] // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. - 2014. - № 182. - Р. 98-101. - doi: 10.1016/j. ejogrb.2014.09.008.
24. Wang X.H. Plasma levels of omentin-1 and visfatin in senile patients with coronary heart disease and heart failure / X.H. Wang, L.Z. Dou, C. Gu // Trop Med. - 2014. - № 7 (1). - Р. 55-62. - doi: 10.1016/S1995-7645(13)60192-3.
УДК 616.056.52:616-036.22-08
ВЗАбМОЗВ'ЯЗОК ГОРМОНАЛЬНОГО тиреощного дисбалансу, дискортизолемп з запа-ЛЕННЯМ ЖИРОВОТ ТКАНИНИ У ОС1Б 13 Р1ЗНОЮ МАСОЮ Т1ЛА Мгсюра К. В.
Резюме. В po6oTi наводяться дан про доотдження особливостей гормонального тиреощного статусу та кортизолеми у 250 дорослих мешкан^в м. Харкова в залежност вщ маси тша, його складу, топографи вщкладання жирово! тканини, стану вуглеводного та лтщного метаболiзмiв, ендокринно! функци жирово! тканини. Доведено, що розвиток надлишково! маси тша супроводжуеться активiзацieю ппофiзарно-тирео-!дно! ос та глюкокортикощно! функци кори надниркових залоз, ожирЫня - зростанням твыв тиреотропного гормону та кортизолу, зниженням вшьного тироксину у кровг Визначено, що при наявност шсулшорезис-тентност у оЫб iз надлишком ваги змши у функцюнуваны систем гiпофiз - щитоподiбна залоза - наднир-ковi залози поглиблюються. У оЫб iз надлишком ваги виявлено взаемозв'язок мiж запальними процесами в оргаызм^ розвитком метаболiчних порушень та зростанням рiвнiв вшьного трийодтиронину, тиреотропного гормону i кортизолу у кровк
K^40Bi слова: ожирЫня, надлишкова маса тша, тиреощний гормональний статус, кортизол.
УДК 616.056.52:616-036.22-08
ВЗАИМОСВЯЗЬ ГОРМОНАЛЬНОГО ТИРЕОИДНОГО ДИСБАЛАНСА, ДИСКОРТИЗОЛЕМИИ С ВОСПАЛЕНИЕМ ЖИРОВОЙ ТКАНИ У ЛИЦ С РАЗЛИЧНОЙ МАССОЙ ТЕЛА
Мисюра Е. В.
Резюме. В работе приводятся данные об исследовании особенностей гормонального тиреоидного статуса и кортизолемии у 250 взрослых жителей г Харькова в зависимости от массы тела, его состав, топографии отложения жировой ткани, особенностей метаболизма углеводов и липидов, эндокринной функции жировой ткани. В работе приводятся данные об исследовании особенностей гормонального тиреоидного статуса и кортизолемии у 250 взрослых жителей г. Харькова в зависимости от массы тела, его состав, топографии отложения жировой ткани, состояния углеводного и липидного метаболизма, эндокринной функции жировой ткани. Доказано, что развитие избыточной массы тела сопровождается активизацией ги-пофизарно-тиреоидной оси и глюкокортикоидной функции коры надпочечников, ожирение - ростом уровня тиреотропного гормона и кортизола, снижением свободного тироксина в крови. Определено, что при наличии инсулинорезистентности у лиц с избытком веса изменения в функционировании систем гипофиз
- щитовидная железа - надпочечники углубляются. У лиц с избытком веса выявлена взаимосвязь между воспалительными процессами в организме, развитием метаболических нарушений и ростом уровней свободного трийодтиронина, тиреотропного гормона и кортизола в крови.
Ключевые слова: ожирение, избыточная масса тела, тиреоидный гормональный статус, кортизол.
UDC 616.056.52:616-036.22-08
CORRELATION OF THYROID HORMONE IMBALANCE, DYSCORTISOLEMIA WITH ADIPOSE TISSUE INFLAMMATION IN INDIVIDUALS WITH VARIOUS BODY MASS
Misiura K. V.
Abstract. Correlation between the process of adipose tissue excessive accumulation and hormonal and metabolic features of the body is a topical issue of modern endocrinology. Specific impact of adipose tissue on hormonal homeostasis and metabolic features of the body in patients with various degree of adipose tissue deposition require detailed research. This effect should be reasonably assessed with the aid of the markers of adipose tissue local inflammation, systemic inflammation in the body and metabolic disorders - that are serum levels of fractalkine and clusterin; adipokine vaspin and secretory protein omentin. In Ukraine contents of these peptides in relation to the character and specifics of thyroid hormonal status and cortisolemia level haven't been studied yet.
Research objective. Comprehensive analysis of specific hormonal thyroid status and cortisolemia in the adult population correlated with the body mass, its composition, topography of adipose tissue deposition, state of carbohydrate and lipid metabolisms, endocrine function of adipose tissue.
Research subject and methods. Two hundred and fifty inhabitants of Kharkiv city have been examined; basic anthropometric parameters were measured, adipose body mass was determined by bioimpedance method, levels of pituitary thyrotropic hormone, thyroid hormones, cortisol, insulin, fractalkine, clusterin, vaspin and omentin blood levels were found; HOMA insulin resistance index was calculated, levels of triglycerides and high density lipoproteids cholesterol were determined.
Research results and their discussion. Hormonal homeostasis in individuals with overweight and normal body mass is distinct due to the growing thyroid hormones and cortisol, in patients with obesity and overweight body mass - to the increasing pituitary thyrotropic hormone and cortisol, decreasing free thyroxin. Pituitary thyrotropic hormone, free triiodothyronine and cortisol levels in insulin resistant patients are distinguished from those levels in the groups of individuals with normal tissue insulin sensitivity (p<0.002, p<0.003, p<0.05, respectively). Pituitary thyrotropic hormone and cortisol levels showed positive correlation with clusterin levels (respectively, r=0.149 and r=0.171), fractalkine (respectively, r=0.151 and r=0.180), vaspin (respectively r=0.166 and r=0.184), negative correlation with omentin (respectively r= - 0.195 and r= - 189). Contents of free triiodothyronine correlates positively with levels of fractalkine, clusterin, vaspin (respectively r=0.182, r=0.147 and r=0.169); thyroxin contents
- with omentin level (r= - 0.191).
Conclusions. It was proved that overweight body mass development is accompanied by activation of pituitary thyroid axis and glucocorticoid function of adrenal cortex, obesity - by growing thyrotropic hormone and cortisol, decreasing free thyroxin.
It was determined that at insulin resistance present in overweight patients changes in functioning of systems hypophysis - thyroid gland - adrenal glands are intensified. Correlation between inflammatory processes in the body, development of metabolic disorders and increasing of free triiodothyronine, thyrotropic hormone and cortisol blood levels was revealed in overweight patients.
Keywords: obesity, overweight, thyroid hormonal status, cortisol.
Рецензент - проф. Бобирьова Л. S.
Стаття надшшла 23.07.2017 року
