Научная статья на тему 'ГОРМОНАЛЬНА АКТИВНіСТЬ ЩИТОПОДіБНОї ЗАЛОЗИ ЗАЛЕЖНО ВіД КЛіНіЧНОї ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ'

ГОРМОНАЛЬНА АКТИВНіСТЬ ЩИТОПОДіБНОї ЗАЛОЗИ ЗАЛЕЖНО ВіД КЛіНіЧНОї ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
54
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Герман А. О., Тодоріко Л. Д.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ГОРМОНАЛЬНА АКТИВНіСТЬ ЩИТОПОДіБНОї ЗАЛОЗИ ЗАЛЕЖНО ВіД КЛіНіЧНОї ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ»

Материалы конференции /Proceedings of the Conference/

iE!

падыв nepe6irae з коморбщним цукровим дiабетом другого типу (ЦД-2). Клiнiко-патогенетичнi залеж-ност цих патолопчних сташв продовжують досль джуватися.

Мета дослщження — вивчити епiдемiологiчнi, кль нiко-пaтогенетичнi, гендернi та BiKOBi аспекти поедна-ного nepe6iry ОА та ЦД-2.

Матер1ал i методи дослщження. Обстежено 140 хворих на ОА вшом 41—87 рокiв; сшввщно-шення чоловiки/жiнки становило 1 : 4. Дiaгнози ОА та ЦД-2 верифшоваш згiдно з вiдповiдними наказами МОЗ Украши. Bei хворi з цукровим дia-бетом консультовaнi та лшувалися в ендокрино-логiв.

Результати дослщження та ix обговорення.

Встановлено, що серед обстежено! когорти хворих ЦД-2 спостериався у 18,57 % випадшв. Май-же в уах випадках виявленого ЦД-2 остaннiй був складовою частиною «метaболiчного синдрому» з ожиршням I—II ступеня, aртерiaльною гшертен-зieю I—II стади, 1ХС, стеатогепатозом, гшерхолес-теринемieю та однаково поширений як у чоловшв, так i в жiнок.

Однак у жшок ЦД-2 проявлявся рашше на 5—7 рокiв i певною мiрою мав зв'язок iз появою мено-паузи та бiльш раннього ожиршня. Biдмiчено пев-ний вплив ступеня компенсаци ЦД-2 та його тяж-костi на прояви ОА: част прояви субкомпенсацп ЦД посилювали явища артропатп, помiтно сприя-ли прогресуванню ОА чи знижували ефектившсть протиревматичних зaсобiв. В окремих пащенпв iз торпiдним перебiгом ЦД-2 середнього ступеня тяж-костi суглобовий больовий синдром частше супро-воджувався явищами синовп'ту, остеофiтозу, гiршим вiдновленням, функцюнальною недостaтнiстю су-глобiв, чaстiшими проявами НПЗП-гастропатш. Встановлено також, що ранне нашарування ЦД-2 в хворих на ОА негативно впливае на клшку ОА як в аспект торшдносп останнього та прискорен-ня прогресування, так i щодо кiлькостi уражених суглобiв. Зокрема, у 18 з 26 виявлених випадшв ЦД-2 остеоартроз проявлявся полiостеоaртрозом (ПОА) верхшх i нижнiх кiнцiвок, в т.ч. з охоплен-ням прогностично пршо! форми ПОА — артрозом кульшових суглобiв. Рентгенологiчно у випадках поеднаного перебиу ОА та ЦД були бшьш вирaженi змiни суглобових структур та субхондрально! кiстки (переважно III стaдiя за Келгреном — Лоуренсом) з явищами раннього остеопорозу.

Висновок. Цукровий дiaбет у хворих на остеоартроз е додатковим патогенетичним чинником, що попршуе клшчш прояви останнього, сприяе його прогресуванню, поглиблюе рентгенолопчш змши суглобово-кiсткових структур та попршуе результати лшування. Рання дiaгностикa цукрового дiaбету та своечасне ефективне лшування ще! патологи може розглядатися як складова частина комплексного ль кування хворих на остеоартроз у поеднанш з цукровим дiaбетом типу 2.

УДК 616.24-002.5-02:616.441

Герман А.О., ТодоркоЛ.Д. Кафедра фтизiатрil та пульмонологи Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi

ГОРМОНАЛЬНА АКТИВНЮТЬ ЩИТОПОДiБНОT ЗАЛОЗИ ЗАЛЕЖНО ВiД КЛМЧНОТ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ

Напрямок наукових дослщжень обумовлений висо-ким рiвнем захворюваностi на туберкульоз (ТБ), зрос-танням частки хворих iз наявнiстю хiмiорезистентного збудника, що е причиною зниження лiкування таких пащентав та погiршення ешдемюлопчно'1 ситуаци щодо захворюваностi на туберкульоз легень в Украш в цiлому. В умовах значного поширення ТБ, особливо лшарсько-стшких форм, успiшне вирiшення найбтьш актуальних задач фтизiатрií можливе лише в тому ви-падку, якщо при 1х розв'язаннi береться до уваги той факт, що умови розвитку й вихщ туберкульозного про-цесу визначаеться станом iмунiтету, тобто захисних реакцш органiзму, й вираженютю синдрому системно'1 запально'1 вiдповiдi та ступеня метаболiчноí та гормо-нально'1 декомпенсаций Синдром ендогенно'1 штокси-каци, що характеризуе iнфiльтративнi процеси в леге-нях, у тому чи^ й ТБ, супроводжуеться метаболiчною iмунодепресiею та гормональними розладами, а саме тирео1дною дисфункцiею.

Мета дослщження — визначити рiвень вiльного тироксину, трийодтироншу та показник перифершно'1 конверси в хворих на вперше дiагностований туберкульоз легень (ВДТБ) залежно вщ клшчно'1 форми.

Матер1ал 1 методи дослщження. У дослщження ввiйшло 60 пащентав з ВДТБ легень, яы були розподь ленi залежно вщ ктшчно'1 форми на групи. Група 1 — хворi на ВДТБ легень в шфтьтративнш формi (п = 21), група 2 — хворi на ВДТБ легень у дисемшованш формi (п = 39). У дослщження було включено 20 практично здорових ошб (ПЗО). Рiвень вiльного тироксину (вТ4) та трийодтироншу (вТ3) визначали в сироватцi кровi методом iмуноферментного аналiзу, периферiйну кон-версiю — за вiдповiдною формулою.

Результати дослщження та ¡х обговорення. Аналiзу-ючи отриманi данi, встановили, що рiвень вТ4 у груш 1 був нижчим за показник ПЗО у 2,5 раза (р < 0,05), у груш 2 — у 2,3 раза (р < 0,05). Рiвень вТ4 у груш 1 був нижчим за показник групи 2 на 10,43 % (р < 0,05). Рiвень вТ3 у груш 1 був вищим, н1ж у ПЗО, на 23,07 % (р < 0,05), а у груш 2 — на 16,92 % (р < 0,05). Це можна пояснити при-скоренням периферичного метаболiзму тироксину, про що свщчить гiпотироксинемiя в обох групах. Рiзниця мiж показниками групи 1 та групи 2 становила 5,26 % (р > 0,05). Здатнють до трансформацй в бюлопчно бшьш активний вТ3 залежить вщ рiвня втьних тирео1дних гор-мошв (ВТГ) у плазмi кровi. Перифершна конверсiя ВТГ зростае одночасно зi збiльшенням вмiсту вТ3 та зни-женням рiвня вТ4. Так, значення вТ3/вТ4 було високим

94

Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721

№ 6(54) • 2013

Материалы конференции /Proceedings of the Conference/

в обох групах. Вщносно норми в груш 1 цей показник зростав на 210,74 % (р < 0,05), у rpyni 2 — на 164,01 % (р > 0,05). Значення вТ3/вТ4 було вищим у груш 1, шж у груш 2, на 17,69 % (р > 0,05).

Висновок. Отримаш результата дослщження рiвня тиреощних гормошв у хворих на вперше дiагностований туберкульоз легень доводять наявнють низького рiвня вТ4, що компенсуеться за рахунок високого показника перифершно! конверсй' втьних тиреощних гормонiв у вТ3 та е одним iз проявiв дезадаптацiйного тиреощно-го синдрому. Наростання тиреощного дисбалансу на тл прогресування синдрому системно! запально! вщповщ може свщчити про недостатню ефектившсть х^мютерапи в хворих iз поширеними формами туберкульозу легень.

УДК 616.37-002.-2-008.9-06:616.12-005.4:616.12-008.64 Гонцарюк Д.О.

Кафедра внутршньо/ медицини Буковинський державний медичний университет, м. Черн!вц!

ПОРУШЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМШУ В ХВОРИХ НА ХРОЫЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ЗА КОМОРБ^НОСЛ З iXC У ПОбДНАНШ З ХСН

Одним i3 загальних патогенетичних ланок прогресування хрошчно! серцево'! недостатностi (ХСН) за ко-морбiдностi хронiчного панкреатиту (ХП) з iшемiчною хворобою серця (1ХС) е розвиток шсулшорезистент-ностi, що е передстадiею цукрового дiабету типу 2.

Мета дослщження — дослiдити змши показникiв глюкози, iмунореактивного iнсулiну (IPI), С-пептиду в хворих за дано! коморбщносп захворювань.

Матер1ал i методи дослщження. Обстежений 21 пацiент за коморбщного перебiгу ХП з 1ХС за ХСН вь ком вщ 52 до 69 роив; контрольну групу становили 10 практично здорових ошб (за вiком i статтю вони були iдентичними). Концентрацiю глюкози визначали глю-козооксидазним методом у плазмi венозно! кровi, вмiст С-пептиду — за допомогою набору C-Peptide ELISA №104-1293 DRG виробництва International, Inc. (США), вмют iнсулiну вивчали, використовуючи INSULIN ELISA KIT №104-2935 виробництва DRG (США).

Результата дослщження та ix обговорення. Вияв-лено, що за коморбщносп захворювань рiвень глюкози мав тенденцiю до збтьшення ((6,4 ± 0,18) ммоль/л) вщносно групи практично здорових ошб (ПЗО) ((4,56 ± ± 0,27) ммоль/л), показники 1Р1 — до тдвищення ((4,96 ± 0,15) мкОд/мл при показниках у ПЗО (2,15 ± ± 0,16) мкОд/мл), вщбувалися вiрогiднi змiни показ-никiв С-пептиду (р > 0,05).

Висновок. Дослщження виявило порушення вуг-леводного обмшу в бiльшостi хворих на хрошчний панкреатит з iшемiчною хворобою серця за хрошчно! серцево! недостатноста, а також необхщшсть визначати iндекс шсулшорезистентносп, осюльки шсулшорезис-тентнiсть у ще! групи хворих може бути самостшною причиною прогресування атеросклерозу, сприяти роз-

витку кардiоваскулярних подiй, що обтяжуе прогноз перебiгу захворювань за дано! коморбщносп патологiй.

УДК 616.379-008.64-085-06:616.83+575.113 Зорй I.A., Пашковська Н.В.

Кафедра нервовиххвороб, ncrniaTpii та медично! психологИ ¡м. С.М. Савенка Кафедра l<лiнiчно! мунолоп!, алерголоп! та ендокринолоп!

Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi

вздемозв'язок

ЕЛЕКТРОНЕЙРОМЮГРАФiЧНИХ ПОКДЗНИЮВ ТД ПОЛiМОРФiЗМУ ГЕНА ЕНДОТЕЛМЬНО'' NO-СИНТАЗИ (eNOS) З ЗДМiНОЮ G894^T У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiДБЕТ 2-го ТИПУ, УСКЛАДНЕНИЙ ДiДБЕТИЧНОЮ пoлiНЕйРОпдтieю

За даними ВООЗ, цукровий дiабет (ЦД) скорочуе тривалiсть життя й збiльшуе смертшсть у 2—3 рази. Одним i3 найбiльш тяжких та поширених ускладнень цукрового дiабету (ЦД) 2-го типу е дiабетична полшей-ропатiя (ДП), що значно знижуе яисть життя хворого, спричиняе розвиток нейропатично! форми синдрому дiабетичноi стопи, нейроостеоартропатй' (суглоб Шар-ко), порушуеться бiодоступнiсть препарапв, всмокту-вання iжi, що може призвести до розвитку гiпоглiкемii. ДП на даний час е об'ектом штенсивних генетичних дослщжень. Водночас даш лiтератури щодо генетики ускладнень ЦД в украшськш популяцй', а саме поль морфiзму гена ендотелiальноi NO-синтази, що може виступати як потеншальний модифiкатор дiабетичних ангiопатiй, малочисельнi та суперечливь

Мета дослщження — дослщити взаемозв'язок мiж алельними варiантами гена ендотелiальноi NO-синтази (eNOS) з замшою G894^T у 7-му екзош та електронейромiографiчними показниками дiабетичноi полшейропати у хворих на цукровий дiабет 2-го типу.

Матер1ал i методи дослщження. Обстежено 110 хворих на ЦД 2-го типу, ускладнений ДП (середнш вiк — (54,6 ± 2,7) року), як! перебували на лiкуваннi в Чернiвецькому обласному ендокринолопчному центрi, та 80 практично здорових ошб (ПЗО), ят становили контрольну групу. Вшм пацiентам здiйснювалося не-врологiчне обстеження за шкалами невропатичного симптоматичного розрахунку (НСР), невропатичного дисфункцюнального розрахунку (НДР). Розподiл хворих здшснювався за ступенем тяжкостi ДП: у 34 хворих дiагностовано легкий стушнь ДП (31,0 %), у 58 хворих — середнш стушнь (52,7 %) та в 18 (16,3 %) хворих на ЦД 2-го типу даагностовано тяжкий стушнь захворювання. Проводилось електронейромiографiчне (ЕНМГ) обстеження, при цьому вивчали: амплиуду потенщал1в максимальноi рухово! вiдповiдi, швидисть проведення збудження (ШПЗ). ДНК видтяли з клiтин кровi за допомогою набору «ДНК-сорб-В» («АмплЮенс», Рошя).

№ 6(54) • 2013

www.mif-ua.com

97

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.