CC BY
6
УДК 37.015.311:316.344.42 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).223-230
Григорш Васильович Задорожний
академж АЕН Украти д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-4488-4173
e-mail: i.business@karazin.ua,
Хар^вський нацюнальний утверситет iMemi В. Н. Каразта
ГЛОБАЛЬНА ОСВ1ТА I НАЦЮНАЛЬНА ГОСПОДАРСЬКА ЕЛ1ТА: МЕТОДОЛОПЧШ ЗАСАДИ ОСМИСЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Пануванняутилтаризму i занепад oco6ucmocmi загрожують niдiрватu господарський розвиток... Народне господарство вимагае духовного здоров'я народу.
С. М. Булгаков
Ми стошо перед жахливим вибором:
почати створювати радикально нову культуру
чи загинути тд обломками старо1.
Ця думка як набат повинна звучати по всш Земль
В. В. Налiмов
У людини немае вибору: вона повинна залишатися людиною.
С. Лец
Глобальна апокалштична криза-лабiринт, яка за-гострюеться, i значною мiрою впливае на стан укра!н-ського суспшьства, та свгтова пандемiя Ковщу свщчить про те, що сучасш глобальна i нащональш полгтико-економiчнi елiти не мають цшсного свторозумшня. Тому найгострiшi глобальнi проблеми практично не розв'язуються, а лише ще больше поглиблюються. Головною причиною вказаного нерозумiння е те, що на-вiть в класичних утверситетах не формують бачення ролi цшшсно! рацiональностi, яка мае заплщнювати ду-ховно-моральшсними цшностями свiдоме розумшня сенсу життя, усi господарсью розмисли, проекти i дп-трансформацп. Проте зараз вс соцiо-економiчнi змiни-(де)реформи визначаються форматом традицш-но! цмьово! кыьксно-розрахунковог ращональность В цьому звичному формата, як свщчить законодавство майже уах кра!н, прибуток е кшцевою метою вироб-ничо! дiяльностi. Це витiкае з розумшня економЫи — грошово-речовог, купле-продажног — як головног сфери життедiяльностi сучасного кризового суспшьства. Еко-номщ не властивi цштсш людят штереси та мотиви, бо 11 вони зовам не щкавлять, больше того — вщволь кають вiд 11 основно! мети — отримання прибутку. Ду-ховно-моральнiснi цiнностi не щкавлять i сучасних людей, яю перебувають на межi формування пост-людини, бюробота, а вже згодом — юборга.
Пануючi технократичнi, економiчнi та полгтичш елiти не страждають вщ свого нецшсного свтогляду i мислення, бо !х свiдомiсть майже повшстю «заточена» на швидкоплинний успiх, матерiальний комфорт, на-рощення влади заради само! влади. Вони не помiчають того найгостршого питання сьогодення «Бути чи не бути... людству?», а тому вiрять у формування нового свгтового порядку, де людина через повсюдне впро-вадження НБ1К-конвергенщ! та цифровiзащ1 неод-мiнно стане технократичним рабом для носив новгт-ньо! фшансово-штелектуально! влади. Проте у лю-
дини/людства ще е незначний час, щоб переосмис-лити основну причину сучасно! глобально! апокалш-тично! кризи i знайти вихiд з кризово!, як багатьом здаеться, ситуацi!-лабiринту. Головним суб'ектом ан-тикризових трансформацш, на мш погляд, повинна стати господарська елта, що розумiе цшстсть свту, реальностi й цшстсть самог людини, яка мае едину он-тологiчну тришостасну — духовно-бт-сощальну природу, що закрiплена у глибинному людському-людяному архетип «свобода-вiдповiдальнiсть». Саме такий формат новог постнекласичног людиномiрноi науки вщкривае новi можливостi для стинного свтотзнання i рятiвног людяног творчостi та суспльного управлшня задля вижи-вання людини/людства.
Бездуховшсть викривляе свггогляд i веде до кризовость Нагальна потреба формування господарсько! елгга задля виживання людини/людства
Традицiйне бш-сощальне дiалектичне свгторозу-мiння уже кшька столгть тримаеться на цiй сво!й догмi дiалектично-матерiалiстичного розвитку, яка викривляе свтогляд. Вона неодмшно задае кризовiсть дшсноси, «працюе» проти ктинног природи цшсног людини-осо-бистостi. Для подолання ще! догми необхщно доко-ршно змшити свою кризову свiдомiсть. У цьому русл^ по-перше, слiд добре усвщомити, що економка е лише обслуговуючою сферою суспшьного життя, бо вона спрямована на забезпечення матерiальних потреб людини. По-друге, економжа мае сприйматися як одна Ь форм господарства, а господарство — це цЫсна сфера свiдомог житще^яльносп цшсног людини, яка охоплюе матерiальний i духовний свт. При цьому, по-трете, необхщно розумгти, що в духовнш сферi створюеться те, що потiм об 'ективуеться у свМ матерiальному, тобто духовний свт визначае стан матерiального свту. Ще у XVII столгтп вчений-природознавець i мютик Еману-ель Сведенборг довiв, що «все, що з'являеться i ро-
биться у Свт Натуральному, запозичуе причину свою ¡з Свту Духовного» [26, с. 529]. Результати найновших наукових експериментальних дослщжень, яю прово-дяться на принципах ново! людиномiрно¡ науки, щд-тверджують це положення, а тому головним завданням ново! постнекласично! науки е дослщження i ви-вчення свiдомостi та внутршнього духовного свту лю-дини. Проте викривлений свтогляд, у якому немае м1сця справжнш духовностг, й дос безроздшьно пануе у сус-пшьств! Вiн проявився у глобальнш полiсистемнiй кризi дiйсностi та сфери мехашко-матерiалiстично'! науки, де практично усе ще визначае умертвляючий все живе метод матергалгстичноИ дгалектики.
Без кардинально! змши свiдомостi та свтогляду виходу не може бути знайдено, як говорять, за визна-ченням. 1гнорування розумшня людини як духу спричи-няе величезш управл1нськ1 прорахунки I життеруйтвт збитки, а проекти i стратеги подальшого «розвитку» суспшьства, що виходять з традицшно! догми про бю-сощальну природу людини, бшьшою мiрою шкодять лю-динi/людству, н!ж приносять справжню користь лю-динi та Природi. Широка дискуетя зараз розгорнулася в 1нтернеп щодо майбутнього суспыьства, але аналiз поданих матерiалiв показуе, що !х автори лише декларативно визнають провгдну роль духовностг, часто-густо не розумючи, що таке справжня духовтсть, i не зна-ють, що слщ робити, щоб забезпечити людятсть гос-подарських трансформацiй. Больше того, у таких проектах мова не йде про те, що людина мае ктинну едину тришостасну — духовно-бго-сощальну природу, а головним специфгчним людяним архетипом е свобода-вгдповг-дальтсть. Саме з глибокого розумшня цих нових по-ложень слщ розробляти нову нащональну вгдроджу-вальну антикризову стратегт духовно-ноосферо-ста-лого господарського розвитку [12].
У цьому плат, на мш погляд, сто!ть понад акту-альне життепорятункове завдання сформувати не суто економ1чну чи суто полтичну елту, а саме ГОСПОДАРСЬКУ елггу, яка б мала цЫсний свтогляд, добре розумша роль цштсног рацiональностi у госпо-дарських перетвореннях, коли саме духовно-мораль-тст цiнностi та внутршш мотиви й устремлшня до кращого людяного майбутнього визначали б кожний особистий свободо-вгдповгдальний творчий вчинок за-ради покращення якостг свого життя I життя ближ-нХ.
Одиницею вимiру господарсько! елгги е особис-ткть як свободо-вгдповгдальний творчий базовий суб'ект цшсних антикризових господарських трансформацш за-ради покращення життя украшщв. При цьому слщ чгтко розрiзняти категор!! «гуматзм» i «людятсть» [6]. Якщо гумашзм насправдi е свтською бездуховною люд-ською релшею, де духовтсть I душевтсть Iгноруеться, то при ниншньому гуматстичному словоблуддг навряд можна говорити про розбудову щасливого людяного майбутнього для укра!нського i свiтового суспшьства. Людяшсть зводиться до специфiчного онтологгчного уному-коду, який мае усвщомлюватися i розгортатися у господарстта кожною особистгстю. При цьому людятсть повинна стати головною засадою свтогляду як господарськоI елти, так i кожного переЫчного укратця. При цьому слщ наголосити, що людятсть — це те, що вгдокремлюе р1д людський вгд уса 1нших живих видiв i родiв. Тому традицшна догма, що людина походить вгд мавпи, зараз у свита ново! науки — уномЫи [10] роз-бита вкрай, а теоретичною засадою знешкодження ще! збоченоИ щодо розумшня цЫсно! реальности та осо-
бистосп догми е аксюма про едину тритостасну — ду-ховно-бю-сощальну природу людини. Нерозумшня того, що людина е насамперед духом, обертаеться при-мтивтстю збоченого свтогляду сучасно! неол!бераль-но! елти.
Швейцарський iнститут Санкт-Галлена (дослщ-ження опублжовано на його сайтi) оцiнив яккть ук-рашськог елти як «середню», поставив Украту на 76 мкце серед 151 кра! у рейтингу Elite Quality Report 2021. Як!сть ел!т кра!ни ощнюеться за 107 критерiями. Першi 10 кра!н рейтингу входять в категорда найб!льш як!с-них елiт (Топ-3 кра!н: Сшгапур, Швейцарiя й Велико-британiя). Наступи 50 кра!н — якiснi ел!ти. Далi зна-ходяться кра!ни з ел!тами «середньо! якосп». Цю ка-тегорiю очолюе Укра!на. Сусщами Укра!ни у рейтингу е Домiнiканська Республжа (74-е мiсце), Уганда (75-е), Албашя (77-е), Гвiнея-Бiссау (78-е). За думкою ав-торiв дослiдження, украшська елта з!ткнулася з рядом серйозних проблем в останш роки, ключовими з яких е неефективна державна полтика та традицшт тдходи до управлтня в економщ.
Ц двi характеристики саме й свщчать про те, що без цшсного господарського свтогляду i визнання визна-чальноТ ролi духовноТ тостаЫ людини-особистостi годi й мрiяти про краще людяне майбутне, про новi ефек-тивнi управлiнськi людят тдходи, про зростання доб-робуту укра!нського народу.
Наша кафедра мiжнародноi економки та свтового господарства Харювського нащонального унiверситету iменi В. Н. Каразша ставить за мету формування саме нацюнальноТ господарськоТ елти. Якщо бакалаврiат спрямований на вивчення загально-теоретичних i при-кладних економiчних навчальних курсiв i формуе вмiння ефективно використовувати професшт алго-ритми у практичнш дiяльностi, то пщготовка магст-pie якiсно вiдрiзняеться широким, свгтоглядним гос-подарським баченням, формуванням особистоси з творчим свободо-вiдповiдальним мисленням, прищеп-ленням стратегiчного тдходу до виршення житте-ствердних проблем у формата людяность По суп, за-кладаеться новий фундаментальний методологiчно-ме-тодичний пщхщ: людина — не для економжи, а цЫсне господарство — для людини.
На кафедрi створена Наукова професорсько-сту-дентська лабораторм дослгджень сучасного господарства з метою широкого залучення студенпв освгтньо! програми «Мiжнародна економ1ка» до наукових дослщжень, пщвищення науково! якостi курсових та ви-пускних (дипломних) робгт, розширення можливостей для !х наукових публжащй, активно! участi в науково-практичних конференцiях рiзного рiвня.
Першим проектом, який вже реалiзовано, стала пщготовка студентами 4 курсу науково-доповщно! записки «Особливосп та перспективи 1ндустрп 4.0 в еко-номщ Укра!ни» [8], яка подана до оргашв державного управлiння i наукових установ. Вона отримала пози-тивну оцтку з 1нституту економiки промисловосп На-цiонально! академ!! наук Укра!ни та з Академ!! еконо-мiчних наук Укра!ни. Деякi практичнi результати, що були обГрунтоваш студентами, рекомендоват до впро-вадження.
На початку червня кафедрою опублжований з6!р-ник препринтiв наукових вистутв студентiв-магiст-рантiв навчально! програми «Мiжнародна економiка» щодо бачення мапстрантами методологiчних засад стратегИ вiдродження нащонального господарства. Зб1р-ник мютить матерiали, як! було представлено i обго-
ворено на засщанш «круглого столу» 26 травня 2021 р. Як видно з опублшованих препринив, мапстранти провели значну тдготовчу роботу з осмислення мето-дологiчнuх засад розробки новоТ людuномiрноТ нащональ-ноТ стратегИ вiдродження УкраТни в руст практичного закр^ення здобутих особистсних знань, що стали результатом вивчення в основному двох людиномiрних утверситетських навчальних дисциплт «Постнекла-сична економiчна наука» i «Фыософш свтового госпо-дарства».
Змют, пщходи, що представлеш у препринтах ви-стутв, свщчать не лише про високу яксть тдготовки наших магiстрантiв, але й про те, що вони сформува-лися як справжнi патрюти нашо! кра!ни. Це надихае на новi творчi дослщження проблем покращення доб-робуту укра!нського народу i закладае засади впевне-носп щодо проведення нових людиномiрних, людяних господарських трансформацiй (не просто людських= гуматстичних, а саме людяних!). Для цього необхщно, щоб мислення, свгтогляд та практичш господарсью ди формувалися у процесi переходу до формату новоТ па-радигми людuномiрносmi, яка виражае суть четвертог науковог революци та процес формування постнекла-сичного людиноцентричного знання. Мова йде про формування сьомого «технологiчного» укладу, коли ум техшко-технолопчш перетворення мають не витк-няти людину Техносом — штучним свгтом на засадах mехнокраmичносmi, а створювати умови для подаль-шого тзнання внутршнього духовного свту особис-mосmi, а духовшсть-моральшсшсть мае задавати межi та коридор використання техшки й технологш на ко-ристь людит [7]. Ситуащю реалiзацi! мперативу вижи-вання людства можна характеризувати словами поль-ського письменника С. Леца: у людини немае вибору: вона мае залишатися людиною!
Саме для цього й мае формуватися i дiяти госпо-дарська елта. Тому в Укра!ш досить гостро сто!ть завдання готувати нащональну господарську елту, яка б переслщувала мету не служшня олтрхам чи транс-нацюнальним корпоращям, а дбала б про краТну i зростання добробуту украТнщв, могла б оргашзовувати i управляти рiшучим виходом кра!ни з принизливого статусу об'екта зовншнього управлiння. Нацiонально налаштована господарська елiта зможе перетворити нашу кра!ну в продуктивно дiючого господарського суб'екта у нишшньому глобально-кризовому свiтi. Хар^вська Каразнська меmодологiчна школа до^джень сучасного господарства мае для цього досить глибоко розроблеш духовно-науковi напрацювання.
На ВсеукраТнському форумi «УкраТна 30. Освта i наука» (31 травня — 2 червня) Президент Укра!ни Во-лодимир Зеленський пщписав Указ № 217/2021 «Пи-тання проекту «Президентський утверситет». За словами Мшстра осв^и i науки Укра!ни С. Шкарлета, документ дае старт створенню Президентського уш-верситету, який мае стати сучасним iнновацiйним освiтнiм та науковим центром, що, зокрема, забезпе-чить пщготовку лiдерiв для сmраmегiчних галузей роз-витку держави, готових до виклиюв сучасного мшли-вого свгту. Випускники унiверситету володiтимуть яюсними прикладними знаниями, лiдерськими навич-ками, вм^имуть творчо iнтерпретувати та створювати новi технологи, новi стартапи, генерувати ще! та по-вертати !х у суспшьство. С. Шкарлет заключив, що «це експеримент. Це новий свгтовий досвщ. Ми хочемо свш Гарвард, Оксфорд, Кембридж — для цього по-трiбно зробити базову, шституцшну, територiальну, фыософську та законодавчу основу розвитку такого унi-
верситету в Укра!нi. Основне завдання вищог освти — це те, що саме з вищо! освгти виходить iндuвiдуум, здатний продукувати новi знання та повертати !х у суспшьство».
Ця теза якось рiзонула слух, бо у Закот про вищу освту, говориться про пщготовку особистост1 Проте, якщо заглянути в глобальний проект подальшого розвитку глобальног освти, то все становиться на сво! мюця. Проголошена мета глобальног освти — позбав-лення людини своег особистостг, свое! духовног суmносmi, щоб таку «нову людину» поставити тд тотальний контроль, коли !! свiдомiсmь спещально вмонтовуеться в едину шформацшну мережу для управлшня кожним.
Проект глобально! освгти потрiбний фшансовому катталу для забезпечення свого свгтового панування. «Вiн намагаеться пiдкорити не лише кра!ни, а кожну людину, знищивши ТТ особистсть i перетворивши !! в '1ндив'1да. Цей шдивщ буде представлений к1лькома строчками в комп'ютернш баз'! даних, i вся особистсть зведеться до певноТ кiлькосmiрахунмв. Людина буде зне-особлена, тому що так вона сприймаеться фшансовим катталом. Проте, будучи знеособленою, вона буде й тдконтрольною. Кожний ТТ крок як споживача буде контролюватися. Цьому сприяють комп'ютерш технологи, 1нтернет, який як павутина накривае Землю, проникаючи в будинки, офюи, банки, магазини» [27] (видшено мною — Г. З.).
Звичайно, шщатива вщкриття президентського ушверситету дуже слушна. Президент, за словами мь нiстра, в основу розвитку всього поклав наймогутншу зброю, яка здатна змтити свт, — освту. Проте гли-бокого осмислення змктовно-фыософського сенсу такого утверситету поки що не вгдбулося. Поки що не ва розумдать, що сама класична назва «утверситет» вiдтворюе iдею, iдеал цмекупного, всезагального, единого знання про цме, про все, про итуе^ит. Таке знання виражае невтолену духовну спрагу, могутню потребу будь-яко! свiдомог людини. Утверситет повинен мати фун-даментальну мсю — формувати цшсний свтогляд, ро-зумння свтовог едносmi, де постшно взаемоддать духовний i маmерiальний свти, де людина не е догматично трактованою бтсощальною стотою, а мае едину тритостасну — духовно-бт-сощальну природу. Не нди-вiдуум, а саме творча свободо-вгдповгдальна особист^ть е базовим суб'ектом господарських цшсних трансформацш.
Електронна школа як протилюдяний проект глоб&шзацп
Проте оргашзащя нового ушверситету майже ш-чого не змшить у системi яюсно! освгти, бо школа уже зараз не сприяе пщготовщ молод^ яка б мала цшсний свтогляд i була б зорiентована на формування i реаль защю духовно-моральтсних щнностей у процеа цшсног жиmmедiяльносmi.
Про-двинуmi проекти «Московська електронна школа», «Росшська електронна школа», «Сучасний цифровий освгтнш просир» спрямованi на повсюдне розповсюдження дистанцшног освти в РосГ! з тим, щоб у людей не було системного розумЫня того, що на-сnравдi вiдбуваеmься. При цьому впроваджуються не-перевiренi елекmронно-цифровi технологи, шкiдливi для фiзичного i психiчного здоров 'я дтей. Головне зводиться до того, що «цифрова школа» — це не стшьки освггнш, сюльки сощально-полтичний проект, який являе собою мехашзм творення нового кастового суспмьства, заснованого на сощал-дарвМстському, евгетчному принцит вiдбору чи селекци. Цифровi технологи —
лише частина цього проекту, в реальности ж мова йде про трансформащю самого процесу I змгсту навчання, який мае за мету натаскування дтей на вузькоспеща-лiзованi навики i раннш розподы ¡х на вiдповiднi кар 'ерш групи, вийти з яких вони уже не зможуть. Коли нам говорять про навчання протягом всього життя, мова йде лише про примтивний набгр навикгв, яю можуть змшюватися в залежноси вгд потреб роботодавця» [21] (видшено мною — Г. З.).
В дшсносп електронна школа, за словами О. М. Четвержово!, — це удар «тд дих» традицттй си-стемг освти. В Росп до 2025 р. плануеться створити цифровий всезагальний прост1р як частину глобального освтнього проекту, створення цифрового суспыьства. «Для цього необхщно змтити свгдомгсть людей, перевести !х на новi стандарти, на новий тип сприйняття дшсност! Саме головне, що цифров1зац1я дае змогу здшснювати тотальний контроль за людиною, за !! персональними даними. Створення цифровое копи людини зробить !! такою, що повшстю пщлягае управ-лшню» [5]. Тотальна цифровiзацiя, яку сьогодш про-сувають алхгмжи цифри — люди з дтсно змтеною свгдо-мгстю, — спрямована на те, щоб вгдучити людей вгд особистгсного спыкування, взагалг вгд всього того, що властиве людит, зробити це нормою [19].
Ще десятирiччя тому видатний вчений Росп С. Капща у сво!й стати «Россию превращают в страну дураков» писав: «Даш ВЦ1ОМ говорять про те, що ми, нарешта, прийшли до того, до чого йшли вс щ 15 роив, — виховали кра!ну щютав. Якщо Роая й далi буде рухатися цим же курсом, то ще роив через десять не залишиться й тих, хто сьогодш хоча б зрщка бере в руки книжку. I ми отримаемо кра!ну, якою буде легко правити, у який буде легко висмоктувати природш ба-гатства. Проте майбутнього у ще! кра!ни немае!» [14]. Таке перетворення зараз йде в повну мгру, перш за все рахунок через проект розгортання електронноИ школи та всеохоплюючий процес цифровзацй.
Все це служить створенню нового кастового суспыьства, яке повинно мати два прошарки населення: касту пануючих i касту сучасних рабгв. Тип електрон-ного навчання, що повсюдно формуеться, призначе-ний для тих, хто мае задовольняти бажання робото-давщв. Зоветм по-тшому формуеться система освгти, яка мае готувати елту. У цьому плаш слщ наголосити, що в Англи, за словами глави Мшстерства освгга Джа-стини Гршшг, процес переводу англшських середтх шкы на систему освти Радянського Союзу завершено [25]. В Англ!! радянський досвгд викладання в середшх школах почали переймати ще у 80-х роках минулого столитя, що дозволило англшцям побачити i ощнити безсум-твт переваги системи освти в СРСР у порiвняннi з лею, яка була прийнята у захщноевропейських кра!-нах. В радянських школах дитина отримувала базову освиу настшьки хорошу, що, можна сказати, усгх ви-ховували як елту, уа дгти отримували елтарну освту.
У результата переходу на радянську систему освгга ргвень знань, що отримують британсью школяр^ опинився багато вищим, у порiвняннi з показниками, яки демонструють випускники найбшьш престижних i дорогих елиних шкл континентально! бвропи. В мь нiстерствi освiти Англ!! не планують зупинятися на цьому етат, нащлет переходити к подiбним змiнам ниншньо! у вищт школг, а також уже опрацьовуеться проект по змш системи присвоення наукових ступетв через введення ступеню кандидати наук, бо введения
двох ступетв — «кандидат» i «доктор» е б!льш ращо-нальншим у пор!внянш з одним ступенем PhD.
У кастовому суспiльствi «форма освгга як «викла-дач — учень» зберiгаеться лише для дуже вузького кола oci6, а всю решту освгти переводиться в онлайн навчання... не буде людей, добре освiчених, — на цьому ставиться великий хрест, заборона, готують людей «одте'г кнопки». як! будуть вм!ти виконувати окремi операци. Оск!льки кон'юнктура змшюеться, потреби змшю-ються, значить, людину можуть перебудовувати. Тому й називаеться — освгга протягом всього життя. Тобто пщ потреби ринку пращ, п!д потреби замовника крупного б!знесу людина за к!лька м!сяц!в зможе про-ходити «перезбiрку», може змiнювати сво! компетен-ц!!» [22] (видiлено мною — Г. З). Тому й мова вже йде не про цМсну особиспсть, а саме про iндивiда, який юнуе сам по соб1
Зараз змшюеться уся система шкшьно! освгги. Вона переходить фактично до формування вузьких компетенцш. Глобалюти зацiкавленi в тому, щоб по-чати ранню профорiентацiю, тобто з раннього дитин-ства люди будуть «запускатися» по певним професш-ним коридорам, будуть отримувати досить вузький на-б!р компетенцiй, який шяким чином не дозволить потам отримати повнощнну осв!ту навiть самостшно [22].
Бiльше того, сто!ть завдання, щоб навгть в школ! не виникало бажання отримати будь-як! хорош!, фун-даментальш знання, перестройка починаеться з дитя-чих садiв, де вже мова не про дошк!льне виховання, а дошкльна освта як сходинка неперервно! осв!ти. Уже розробляеться положення про те, щоб дти самостшно змогли визначати змст своег освти; а дошк!льна осв!та — в!д трьох мюящв до семи рок!в.
Зараз уже почали говорити про «утробну», прена-тальну освту, коли вщбуваеться вплив на дитину ще в утробi матерi, щоб точно забезпечити необхщний на-б!р даних. Цей е уже трансгуматзм, коли на основ! гешв будуть створювати потрiбних людей. Олдос Хаксл! в книз! «О дивный новый мир» писав, що буде к!лька каст — прислуга, роб!тники й каста управлшщв.
Глобальна ocBÏTa майбутнього — головний тренд позбавлення особистост людини через повне торування духовност та моральностi
Проте у формат! проекту «Глобальна освта майбутнього» прюритетшсть надаеться не ocoôucmocmi, а саме mdueidy як окремш бюлопчнш ютои, яка повинна мати швидкоплинт компетентностi й стати но-в!тшм рабом електронно-цифрових технологт, пщклю-ченим через ч!п до Нейронету. Впроваджуваний проект покликаний провести тотальну перебудову людини, освячену сучасною трансгуматстичною теорiею, яка е не якимось маргшальним рухом, а е новттм страте-гiчним глобальним напрямком обезлюднення все-ще-лю-дини. «Мета — перебудова само! людини, тобто, прос-тше кажучи, це позбавлення особистостi людини, духовнон сутностi. Людину можна тотально поставити тд контроль, коли пщпорядковуеться не т!льки ïï св!-дом!сть, а й ïï воля. Потр!бно п!дпорядкувати людину на цьому р!вш — на р!вш вол!, перетворити ïï в пост-людину, ютоту, набиту р!зними ч!пами, людину-к!борга, св!дом!сть якого вбудовуеться в едину шфор-мацшну мережу, приеднуеться до цiеï мереж!, через toï управляеться. Але для того, щоб це вщбулося, не-обх!дно рiзко знизити рiвень духовного розвитку людини, перетворити ïï в найпримгтившшого споживача,
у якого е простий Ha6ip вимог — все» [20] (видшено мною — Г. З.).
Початок цьому процесу поклала болошзащя вищог' oceimu. Головним ïï результатом, як й планувалося, стало перетворення освгти у високорентабельну сферу 6i3Hecy, що достала назву «економiки знань». Знання (компетенцИ) — вщтепер стали високовартасним товаром, який виготовляеться по заказам крупного 6i3-несу, й все, що не вписуеться у вимоги замовника, пщлягае усуненню. Держава мае вщсторонитися вiд регулювання освiтньоï дiяльностi, а утверситети ма-ють стати комерцшними тдприемствами, заклопота-ними виключно збереженням кoнкуренmoздаmнocmi i за-лученням приватного капталу [18]. Пдсумком «боло-шзацп» стали значне зниження рiвня масовог' освти; фрагментащя знань (в силу орiентацiï на вузьких спе-цiалiстiв), що робить неможливим формування критичного й аналогичного мислення; пасившсть студен-тiв (iз-за вщсутноста широко'1 iнформацiï про сам про-цес та iз-за того, що ва рiшення уже прийнятi наверху, а участь студентав не тальки не заохочуеться, але й грубо подавляеться); загальна плутаниця i зниження якоси освiти [24].
Проект глобально'1 освiти готуе плацдарм для цuфрoвiзацiï людини, коли тд звичними закликами «бачити особистiсть» криеться спрямованiсть практичного знеособлення людини, стирання ïï людяних якостей, перетворення ïï в мехатчного робота-виконавця зада-них ззовш команд i розпоряджень. Благо (чи?), що тех-шчш можливоси в цьому плат вже майже безмежнг «Система освгти майже захоплена технощами. Нею (i не тшьки) керують мутанти. Знищи(а)ть людський характер освгти, ïï як таку — ось к страшна i в свош тупш необхiдностi трагiчна роль. Коли ця принципова i брудна робота в перетворенш освгти в програмування буде виконана, вона повшстю автоматизуеться» [17, с. 184].
Ниш новий вельми модний, зГ схваленням сприймаеться нерозумiючою людиною, нав'язуваний концепт цuфрoвiзацiï, оцифровки всього i вся — це сце-нарш не просто використання окремих маншулятив-них форм розлюднення людини, а цглковите залучення-гонка все-ще-людини в цифрову лихоманку. Головна мета — змшити (а вiрнiше — знищити!) саму людяну природу людини, бо тут уже пануе спрямовашсть не так на природу, не на сощум, не на техшку, не на знання, не на вГру, а на ... саму людину як людину (Ю. М. Осшов). Люди як пщ-даш штучноï цифросфери, що стрГмко розширюеться, вже поступово стають об'ектами цифроштелекту, який зовсГм «не збираеться перевершувати людський iнтелект, вш просто його спочатку значимо доповнить, а потам мюцями i повшстю замшить — як бгльш точний, правильний, швид-кий i ... надшний — це по-перше, а по-друге, так пе-ремшаеться з природним, що цього останнього — як чисто людського — просто i не залишиться» [23, с. 13]. Тим самим цифровiзацiя людини стае «глобальною операщею по вичищенню гуманimарнo'ï сфери освти i думки вщ всякого закоренелого, замшелого i загнива-ючого гумаштарства — якраз з активною допомогою обездушевленоï рейmuнгoвo'ï цифри» [23, с. 15] (видь лено мною — Г. З.).
Глобальна криза-лабiрuнm, яка поглиблюеться, свщчить, що традицiйна система науковоï освгти фор-муе сьогодш сучасну людину зГ своïм клтовою cвiдo-мктю, SMS-спыкуванням, яка не здатна охопити, осягнути i зрозумГти цЫсний свГт i себе як цМсшсть. Необхщно мшяти смисловий код нинiшньоï людськоï
жигтедiяльностi: переходити з пашвно! культури его-гзму-економiзму, яка поглинае повшстю одновимiрну людину, робить !! засобом нарощування катталу i при-бутку, до особисткног культури ряmiвног жиmmедiяль-носmi, що дозволяе увшти в формат мкрокосму/макрокосму, в формат цiлiсносmi, де саме дух, духовтсть за-безпечують зв'язшсть свгту, спрямовуе дiяльнiсть на досягнення гармони життя.
Сьогодш та, що розумiють i мудрують про май-бутне людини/людства, почали усвщомлювати, що неолiберальна глобалiзацiя створюе бшьше проблем, н1ж вирiшуе для милостиво! життещяльноста людини. Особливо це описуеться Дж. Соросом в останшх мо-нографiях. Глобалiзацiя рiзко скорочуе соцюгумаш-тарне, соцiокультурне рiзноманiгтя на планета, нама-гаючись нав'язати однобокий погляд на життя i встано-вити едину бездуховну культуру замють функцюну-вання рiзноманimmя щнностей i сми^в — ютинних джерел господарського розвитку. Пашвне сьогоднi технократичне, техносне свтобачення, не тальки не ро-зумiе серйозно! недостатностi ньютонiвсько!-картезi-анського свгтогляду, але явно перешкоджае усвiдом-ленню того, що ми «пщшшли до бшьш широко! аль-тернативи бачення космосу, що об'еднуе сучасну науку з перспективами, подiбними з тими, яю характерш для мстичних традицт, схiдних духовних флософських вчень i навiть для тубельних культур. 1х новий свтогляд передбачае одушевлений всесвт, пронизаний абсолютною свiдомiсmю i вищим космiчним розумом» [4, с. 5051] (виделено мною — Г. З.). Пануюча в свт система освiти робить все можливе i неможливе для того, щоб вона залишалася предметоцентричною, виключала б людяний вимiр дшсноста як в наущ, так i в освт.
Господарська елiта як фундаментальний суб'ект вщродження нац1онально! системи господарювання
Для глибинного цiлiсного розумiння майбутнього людства слщ вказати репернi точки цшеспрямованих дiй щодо розумiння тих сценарнв «розвитку» людства, яю ниш розробляються глобальною елгтою. При цьому проблема (без)духовносmi стае тим юльцем лан-цюга, потягнувши за який можна або погубити люд-ство, перетворивши людину в кборга, або повернути курс на людяне-людське процвтання. По суп мова йде про контроль над духовною сферою (шформпотоки, вь рування, цшноста й т. п.), особливо на нижньому i се-редньому рiвнях суспельно! трамщи, бо зараз всi зу-силля суб'ектiв пануючо! глобально! фiнансово-iнmе-лектуальног влади спрямовуються на те, що лише верхи повинш володпи ексклюзивною структурою рацiо-нального знання. За допомогою тако! структури знання, з одного боку, анатзуються регулярностi та закони юторп, соцiально! поведiнки (особливо мас, «натовпу»), з iншого — в хибне й другорядне русло спрямовуються дослщження так звано! незалежно!, чи об'ективно!, науки (результат — це формування кабь нетно! професорсько-профанно! науки для нижнiх i серединних прошарюв населення як ширми ви-вчення реальних процесiв, реально! картини свiту) [1].
Особливо це стосуеться нитшньо! неолiбераль-но! економiчно! науки i освiти. В. Катасонов писав, що «одна з головних щеолопчних (релтйних) дисци-плiн — курс «економжс», проти якого збунтувалися студенти Гарварду. Системi потрiбнi бiороботи, а не творчi й думаючi особистоста. Я постiйно говорю: най-бшьш цiнним ресурсом так звано! «ринково! еконо-мiки» (кодова назва капиатзму) е дурнi (в «еконо-
м!кс» вони носять кодову назву homo economicus). Оскльки число дуршв (розумово в!дсталих) вщ за-гально! к!лькост! народжуваних становлять дол! вщ-сотку, то свиова ф!нансова ол!гарх!я в ХХ отолит поставила 1х виробництво на масову, конвеерну основу. Основш тдприемства по виробництву цього товару — ушверситети, особливо економ!чн! факультети й р!з-ного роду економ!чн! школи при ун!верситетах» [15].
У глобальному кризовому свт духовна сфера розглядаеться у б!льшост! випадк!в як непродуктивна сфера, де мютяться цiнностi, культура, мораль, iден-тичтсть. Перетворення всього цього у вiдчужений об'ект привласнення в новому посткапиалютичному сусп!льств! потребуе заздалегiдь трансформацiï-модифi-каци щнностей — як традицшних, так i модерну, який вже став традищею. «По суп це означае трансформа-щю-модифжащю людини, обнулшня старих щнностей i нав'язування таких, як! можуть перетворити людину в об'ект привласнення, «заточений», «обструганий» п!д це перетворення. 1снуюч! зараз щнноси та щентич-носп не просто не годяться в об'екти посткапиалю-тичного БЕТ-фашистського устрою, але протистоять йому, блокуючи сам процес перетворення неречового в об'ект виробничих вiдносин. Тому ниншня боротьба за щнноси, норми та щентичносп Традицп та Модерну е не що шше як соц!альна, класова боротьба, що формуеться, з приводу таких об'екпв, як! не е зовнш-нми по вщношенню до людини, а представляють саму людину як персонофкатора волi, iдентичностей i соща-льних зв'яз^в» [2] (вид!лено мною — Г. З.).
Все це е засобами формування нового устрою, нового типу виробничих вщносин, де вiдчужуеться людина у ïï цiлiсностi. «Це засоби подготовки до устрою, що перетворить людину у людянину, у сощальне м'ясо, яке господар! ново! системи будуть «жарити» (Ю. Козлов) — пщдати експлуатаци i деривацп, тобто позбавлення можливосп задовольняти основш соща-льш потреби».
Новий св!товий порядок, який плануеться ни-н!шньою св!товою вертушкою i ïï крашовою агентурою, «потребуе розлюднення людини. Якщо каштатзм опредмечував, уречевлював людину, в!дчужуючи вщ продукту прац!, то посткап!тал!зм, що плануеться господарями ексизму i фшансионал!зму, розлюднюе людину як сощально, етшчно i культурно (щентичшсть, стать) певну !стоту, вiдчужуе ïï вiд самог' себе як сощ-альног' i бiологiчноï ктоти... Тому супротив у сфер! ку-льтури, у духовнш сфер! створенню такого порядку е нова форма соцiальноï й бiоантропологiчноï боротьби, у як!й не може бути компромюу» [2]. У цьому план! слщ знову заново усвщомити слова польського пись-менника Ст. Леца: «У людини немае вибору: вона повинна лишатися людиною», щоб мати людяне, а не тех-шко-юбернетичне майбутне.
У цьому свита проблема формування господар-^^aï ел!ти мае першочергове значення, бо мова йде про актуальну необх!дн!сть реалiзацiï !мперативу виживання людини/людства. Глобальний проект «Д1ВО — 21», який розроблений на нашш кафедр!, повинен стати фундаментальною засадою усвщомлення i реал!зацп новог' парадигми господарського розвитку у формат! людяност1 Вш вщкривае реальну можливють протистояти процесу розлюднення, сощальног' ексклюзи, суспыьног' деградаци [13].
Для цшсного нащонального вщродження краши мова повинна йти не лише про подготовку л!дер!в для стратег!чних галузей — створювач!в нових стартап!в,
тобто в кращому випадку економiчноï елти, а саме про елту господарську, яка б могла через свш цшсний св-тогляд i глибинне людиномiрне розумшня цiлiсноï реаль-ностi створювати антикризову стратегю нащонального господарського розвитку для блага уйх украшщв. На-щональна господарська елта повинна вмии по^довно через змту поколть реал!зовувати таку цшсну господарську стратегю розвитку, яка б змогла тднести крашу до статусу суб'екта глобального свту. Укранський ду-ховно-сощально-виробничий господарський сценарж та життедайш проекти та зразки широкого сощального партнерства [11] мають не просто сягати кращого, а значно випереджати свиовий р!вень, служити опти-мктичним прикладом реалiзацiï iмперативу виживання у сучасному турбулентному кризовому свт, стати ба-жаним прикладом для зростання добробуту всього на-селення Земль Людят цiнностi, величн господарськ цш, духовний настрш на краще майбутне — запорука вщродження нашоï прекрасноï Украши.
Необхщшсть розробки та реал!зацп нацiональноï вiдроджувальноï стратеги духовно-ноосферо-сталого господарського розвитку виикае з вiри в укранський народ, яка коршиться в метафiзичних засадах свторозу-мння. Народи, як i особистоси, мають свое моральтсне завдання, свою кторичну мсю, яка закладена була у моральтсному свтопорядку. Украшський великий народ мае ще сказати свое слово у процес! служння добру i господарському розвитку. Таке служшня повинно стати його великою iдеею, що е проявом iдеï моральтс-ного кнування, iдеею любовi до своеï Батьмвщини. В цьому виражаеться духовний сенс людяних господарських трансформацш, духовний сенс самореалiзацiï свободо-вiдповiдальноï творчог' особистостi. При цьому ми маемо необхщшсть зрозумии i виходити з того, що за поверхневими явищами грошово-речових вiдносин юнуе сфера стинного духовного буття, сфера щеального свиу, де панують 1стина, Добро i Краса, як! заплщню-ють кожний свгдомий вчинок господарюючог' особис-тост1
Для розумшня цього повинш вщбутися радикаль-н змни в освти Якщо ще недавно потр!бно було ви-кладати те, що сприяло подальшому розвитку iснуючоï культури, котра опиралася на матерiалiстичну дiалек-тику, лопку, науку, техшку, владу й насилля, й пев-ний шститущональний релтйний догматизм, то змша свщомоси задля виживання людського роду потребуе новоï культури, дослщження i усвщомлення того, чим е i чим оперуе свiдомiсть, тобто виявом того, що живе в глибинах внутршнього духовного свту кожноï особистоси. Перехщ св!тотзнання в формат триалектики дае змогу осягати цшстсть свту i цшстсть людини-особистостi. Iï кожний свiдомий вчинок повинен визна-чатися свободою-вiдповiдальнiстю за вчинене, а все це мае починатися з духовно-ттелектуального виховання i фундаментальное' освти, формування нового людяного свтогляду.
У такому аспект!, як писав В. В. Нал!мов, «кожний унверситет повинен мати свое обличчя, а кожний його випускник повинен стати особистстю, яка вм!е думати i бути занепокоеною долею свиу. Тод! й в середню школу зможуть прийти учител!, як! здатш заохотити учшв до навчання. Престиж викладача знову стане високим, як i ранше. Хочемо ми цього чи ш, але майбутне задае школа. Це потр!бно визнати, зрозумии i осмислити» [3] (вид!лено мною — Г. З.).
На заюнчення доц!льно привести слова видат-ного укранського фыософа Сергiя Кримського про те, що
«як свщчить iсторiя, з катастроф люди нколи не вихо-дили цтою одних лише економ1чних заходгв. Тут необхщно тднесення духу, пробудження граничних антропо-логгчних засад дгяльностг, творчий пафос великоИ культури» [16, с. 36]. Необхщним стае вибгр цтностей, бо саме вш визначае суб'ективш оцшки майбутнього. Цтностг людяностг в жорстких умовах виживання людства виходять на переднш план розмиотв. Саме лю-дятсть зараз стае тим фундаментальним чинником життедгяльностг людини, через який можна (необ-х1дно!) примирити ум протирiччя заради майбутнього людства.
Список використаних джерел
1. Фурсов Андрей. Жизнь и смерть капитализма. «Академия Тринитаризма». Москва, Эл. № 77-6567, публ. 27262, 30.07.2021.
2. Фурсов Андрей. Сумеют ли ультраглобалисты навязать миру Новый Мировой Порядок? «Академия Тринитаризма». Москва, Эл. № 77-6567, публ. 27270, 05.08.2021.
3. Налимов Василий: Экзистенциальный вакуум и пути его преодоления: на пороге третьего тысячелетия. URL: http://eroskosmos.org/existential-vacuum-and-ways-out/.
4. Гроф С., Ласло Э., Рассел П. Революция сознания: Трансатлантический диалог. Москва: ООО «Издательство АСТ» и др., 2004. 248 с.
5. Дети как товар. Ольга Четверикова об образовании для избранных и цифровой клетке для остальных. URL: https://narasputye.ru/archives/4749.
6. Задорожный Г. В. Гуманизм или Чело-Вечность? Уномика о спасительном глобальном мировоззрении (методологические очерки). Харьков: ВННОО, 2020. 124 с.
7. Задорожный Г. В. ДНБИКС-конвергенция как возможность выживания человечества. Харьков: ВННОО, 2021. 115 с.
8. Задорожний Г. В., Дуна Н. Г., Задорожна О. Г. та ш. Особливоси та перспективи 1ндустрй 4.0 в Ук-рашь В1сник економгчноИ науки Украти. 2021. № 1 (40). С. 159-179. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).159-179.
9. Задорожный Г. В., Задорожная О. Г. Как выживать человечеству? Уномика как судьбоносная интегральная наука о спасительном развертывании человечности личности. Германия: Издательство «LAMBERT Akademie Publiching». 237 с.
10. Задорожный Г. В., Задорожная О. Г. Уномика. Пролегомены судьбоносной интегральной науки о спасительном развертывании человечности. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2019. 164 с.
11. Задорожний Г. В., Коврига О. В., Смоловик В. В. Сощальне партерство — реальний шлях до вщ-критого суспшьства. Харьков: Х1БМ, 2000. 192 с.
12. Задорожный Г. В. Чело-Вечность как основание доверия и национального возрождения (избранное). Харьков: ВННОО, 2020. 426 с.
13. Задорожный Г. В. Человекомерность как основание научной парадигмы выживания человечества. Харьков: ВННОО, 2020. 126 с.
14. Капица С. Россию превращают в страну дураков. Аргументы и факты. 2009. 9 сентбря. URL: www.aif.ru/society/article/29249.
15. Катасонов В. Кризис современного экономического образования как шанс на спасение человечества. URL: http://ruskline.ru/2011/12/12/08/krizis_sov-remennogo_ek.
16. Крымский С. Экспликация философских смыслов. Москва: Идея-Пресс, 2006. 240 с.
17. Кутырёв В. А. От образования к о-програ-ммированию (или как достичь передового уровня деградации человека). Философия хозяйства. 2016. № 5. С. 174-184.
18. Четверикова Ольга. Враг зашел с тыла, перестройка образования и воспитания в России сквозь призму геополитики. Часть I. URL: www.russiapost.su.
19. Четверикова Ольга. Главная тайна Грефа. URL: https: //universe-tss. su/main/politika/russia/81841 -olga-chetverikova-glavnaja-tajna-grefa.html.
20. Четверикова Ольга. Идет тотальная перестройка человека, или Что кроется за сетью программ «Глобального образования». URL: http: //www. русс инфо.рф/archives/46l5.
21. Четверикова Ольга. Путь к цифровому слабоумию начинается со школы. URL: https: //www.business-gazeta.ru/article/443187.
22. Четверикова Ольга. Цели Глобального образования будущего. 29.03.2016. URL: http: //russnov.ru/ olga-chetverikova-celi-globalnogo-obrazovaniya-budushhe go-29-03-2016/.
23. Осипов Ю. М. Сама себе цифра. Философия хозяйства. 2019. № 2. С. 11-15.
24. Реалии Болонской системы в Европе. URL: http://mtlru.com/?page_id= 1588.
25. Самые современные и престижные школы Англии полностью перешли на «советскую» систему образования. URL: http://www.pravda-tv.ru/2018/11/ 13/390703/samye-sovremennye-i-prestizhnye-shkoly-angli i-polnostyu-pereshli-na-sovetskuyu-sistemu-obrazovaniya.
26. Сведенборг Э. О Небесах, о Мире духов и об Аде. Мудрость Ангельская о Божественной Любви и Божественной Мудрости. Москва: Изд-во Эксмо; СПб.: Terra Fantastica, 2003.
27. Татур В. Ю. Геофашизм как идеал и высшая стадия империализма. «Академия Тринитаризма». Москва, Эл № 77-6567, публ.10801, 07.11.2003.
References
1. Fursov, Andrey. (2021). Zhizn' i smert' kapitalizma. «Akademiya Trinitarizma» [The life and death of capitalism. "Academy of Trinitarianism"]. Moscow, El. No. 77-6567, publ. 27262 [in Russian].
2. Fursov, Andrey. (2021). Sumeyut li ul'traglobalisty navyazat' miru Novyy Mirovoy Poryadok? «Akademiya Trinitarizma» [Will ultra-globalists be able to impose a New World Order on the world? "Academy of Trinitarianism"]. Moscow, El. No. 77-6567, publ. 27270 [in Russian].
3. Nalimov, Vasiliy: Ekzistentsial'nyy vakuum i puti yego preodoleniya: na poroge tret'yego tysyacheletiya [Existential vacuum and ways to overcome it: on the threshold of the third millennium]. Retrieved from http: //eroskosmos.org/existential-vacuum-and-ways-out/ [in Russian].
4. Grof, S., Laslo, E., Rassel, P. (2004). Revolyutsiya soznaniya: Transatlanticheskiy dialog [The Revolution of Consciousness: A Transatlantic Dialogue]. Moscow, AST Publishing House et al. 248 p. [in Russian].
5. Deti kak tovar. Ol'ga Chetverikova ob obrazovanii dlya izbrannykh i tsifrovoy kletke dlya ostal'nykh [Children as a commodity. Olga Chetverikova on education for the elite and digital cage for the rest]. Retrieved from https://narasputye.ru/archives/4749 [in Russian].
6. Zadorozhny, G. V. (2020). Gumanizm ili Chelo-Vechnost'? Unomika o spasitel'nom global'nom miro-vozzrenii (metodologicheskiye ocherki) [Humanism or
Man-Eternity? Unomics about the saving global outlook (methodological essays)]. Kharkiv, VNNOO [in Russian].
7. Zadorozhny, G. V. (2021). DNBIKS-konver-gentsiya kak vozmozhnost' vyzhivaniya chelovechestva [DNBIX-convergence as an opportunity for human survival]. Kharkiv, VNNOO [in Russian].
8. Zadorozhny, G. V., Duna, N. G., Zadorozhna, O. G. et al. (2021). Features and Prospects of Industry 4.0 in the Economy of Ukraine (Scientific Review). Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), pp. 159-179. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).159-179 [in Ukrainian].
9. Zadorozhny, G. V., Zadorozhnaya, O. G. Kak vyzhivat' chelovechestvu? Unomika kak sud'bonosnaya integral'naya nauka o spasitel'nom razvertyvanii chelovechnosti lichnosti [How to survive for humanity? Unomics as a fateful integral science about the salvific deployment of the humanity of the individual]. Germany. LAMBERT Akademic Publiching. 237 p. [in Russian].
10. Zadorozhny, G. V., Zadorozhnaya, O. G. (2019). Unomika. Prolegomeny sud'bonosnoy integral'noy nauki o spasitel'nom razvertyvanii chelovechnosti [Unomika. Prolegomena of the fateful integral science of the salvific deployment of humanity]. Kharkiv, V. N. Karazin Kharkiv National University. 164 p. [in Russian].
11. Zadorozhny, G. V., Kovryha, O. V., Smolo-vyk, V. V. (2000). Sotsialne parterstvo — realnyi shliakh do vidkrytoho suspilstva [Social partnership is a real way to an open society]. Kharkiv, KhIBM. 192 p. [in Ukrainian].
12. Zadorozhny, G. V. (2020). Chelo-Vechnost' kak osnovaniye doveriya i natsional'nogo vozrozhdeniya (izbrannoye) [Chelo-Eternity as the basis of trust and national revival (selected)]. Kharkiv, VNNOO. 426 p. [in Russian].
13. Zadorozhny, G. V. (2020). Chelovekomernost' kak osnovaniye nauchnoy paradigmy vyzhivaniya chelovechestva [Human dimension as the basis of the scientific paradigm of human survival]. Kharkiv, VNNOO. 126 p. [in Russian].
14. Kapitsa, S. (2009). Rossiyu prevrashchayut v stranu durakov [Russia is being turned into a country of fools]. Argumenty i fakty — Arguments and Facts, 9 September. Retrieved from www.aif.ru/society/article/29249 [in Russian].
15. Katasonov, V. Krizis sovremennogo ekonomi-cheskogo obrazovaniya kak shans na spaseniye chelove-chestva [The crisis of modern economic education as a chance to save mankind]. Retrieved from http://rusk-line.ru/2011/12/12/08/krizis_sovremennogo_ek [in Russian].
16. Krymskiy, S. (2006). Eksplikatsiya filosofskikh smyslov [Explication of philosophical meanings. Moscow, Idea-Press.240 p. [in Russian].
17. Kutyrov, V. A. (2016). Ot obrazovaniya k o-programmirovaniyu (ili kak dostich' peredovogo urovnya
degradatsii cheloveka) [From education to o-programming (or how to achieve an advanced level of human degradation)]. Filosofiya khozyaystva — Philosophy of Economy, 5, pp. 174-184 [in Russian].
18. Chetverikova, Olga. Vrag zashel s tyla, perestroyka obrazovaniya i vospitaniya v Rossii skvoz' prizmu geopolitiki [The enemy entered from the rear, the restructuring of education and upbringing in Russia through the prism of geopolitics]. Part I. Retrieved from www.russiapost.su [in Russian].
19. Chetverikova, Olga. Glavnaya tayna Grefa [Grefs main secret]. Retrieved from https://universe-tss.su/main/politika/russia/81841-olga-chetverikova-glavnaja-tajna-grefa.html [in Russian].
20. Chetverikova, Olga. Idet total'naya perestroyka cheloveka, ili Chto kroyetsya za set'yu programm «Global'-nogo obrazovaniya» [There is a total restructuring of man, or What is hidden behind the network of programs "Global Education"]. Retrieved from http://www.pycc HH^o.p^/ archives/4615 [in Russian].
21. Chetverikova, Olga. Put' k tsifrovomu slaboumiyu nachinayetsya so shkoly [The road to digital dementia starts at school]. Retrieved from https: //www.business-gazeta.ru/article/443187 [in Russian].
22. Chetverikova, Olga. (2016). Tseli Global'nogo obrazovaniya budushchego [Goals of the Global Education of the Future]. Retrieved from http: //russnov.ru/ olga-chetverikova-celi-globalnogo-obrazovaniya-budushhe go-29-03-2016/ [in Russian].
23. Osipov, Yu. M. (2019). Sama sebe tsifra [It is a figure to itself]. Filosofiya khozyaystva — Economy philosophy, 2, pp. 11-15 [in Russian].
24. Realii Bolonskoy sistemy v Yevrope [The realities of the Bologna system in Europe]. Retrieved from http://mtlru.com/?page id=1588 [in Russian].
25. Samyye sovremennyye i prestizhnyye shkoly Anglii polnost'yu pereshli na «sovetskuyu» sistemu obrazovaniya [The most modern and prestigious schools in England have completely switched to the "Soviet" education system]. Retrieved from http://www.pravda-tv.ru/2018/11/13/390703/samye-sovremennye-i-prestizh nye-shkoly-anglii-polnostyu-pereshli-na-sovetskuyu-siste mu-obrazovaniya [in Russian].
26. Swedenborg, E. (2003). O Nebesakh, o Mire dukhov i ob Ade. Mudrost' Angel'skaya o Bozhestvennoy Lyubvi i Bozhestvennoy Mudrosti [About Heaven, about the World of Spirits and about Hell. Angelic Wisdom about Divine Love and Divine Wisdom]. Moscow, Eksmo Publishing House; SPb., Terra Fantastica [in Russian].
27. Tatur, V. Yu. (2003). Geofashizm kak ideal i vysshaya stadiya imperializma. «Akademiya Trinitarizma» [Geofascism as an ideal and the highest stage of imperialism. "Academy of Trinitarianism"]. Moscow, El. No. 77-6567, publ. 10801 [in Russian].
QraTra Hagiftmna go pegaK^i 20.09.2021
Формат цитування:
Задорожний Г. В. Глобальна освгга i нащональна господарська елгга: методолопчш засади осмислення проблеми. Ысник економiчноi науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 223-230. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).223-230
Zadorozhny, G. V. (2021). Global Education and the National Economic Elite: Methodological Foundations for Understanding the Problem. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 223-230. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).223-230
