CC BY
22
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.12
витку економжи Украши, а також величезна емшсть ринку, призводять до того, що потреба у лiзингу буде впевнено зростати, що й вимагае Грунтовш-шого дослiдження особливостей функцiонування ринку лiзингових послуг.
Л1тература
1. Пвдсумки д1яльност1 фшансових компанш, ломбард1в та юридичних оаб (л1зингодав-щв) за 2010 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/ downlo-ads/dpn/fk_2010.pdf.
2. Експрес результати дослiдження ринку лiзингу Украши. 2008 рiк. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rla.com.ua/files/survey_ukr.pdf.
3. Пвдсумки дiяльностi лiзингодавцiв за 2009 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.leasing.org.ua/ua/bulletin/survey_2009_4.
4. Пвдсумки дiяльностi лiзингодавцiв за 2010 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.leasing.org.ua/files/documents/Leasing_market_2010_ukr.doc.
5. Лзинг в УкраШ: дорого i мало. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. in-vestway.in.ua/lizing-v-ukraïni-dorogo-i-malo.
6. У 2011 рощ найприваблив^ умови лiзингу пропонуватимуться у рамках партнер-ських програм з автодилерами та у сшвпращ з банками, прогнозують експерти VAB Лiзинг. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vableasing.com.ua/eng/about/news / 2011/04/ 05/5203.
Кулыняк И.Я., Стрилецкая О.В. Анализ динамики развития рынка лизинговых услуг в Украине
Проанализирована динамика важнейших показателей развития рынка лизинговых услуг в Украине: количество лизинговых компаний, количество и стоимость заключенных лизинговых сделок, источники финансирования лизинговых операций, стоимостное распределение договоров финансового лизинга по отрасли и видам оборудования.
Ключевые слова: лизинговые услуги, рынок лизинговых услуг, финансовый лизинг, портфель лизинговых сделок, субъекты лизинга.
KulynyakI.Ya., Striletska O.V. Analysis of the dynamics of the leasing services market development in Ukraine
The dynamics of the key indicators of the leasing services market development in Ukraine is analyzed: the number of leasing companies, number and value of leasing bargains made, sources of financing leasing operations, cost sharing of the financial leasing bargains per sector and type of equipment.
Keywords: leasing, leasing market, financial leasing, leasing services portfolio, leasing agents.
УДК330*[342+151]:338.911 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИЙ ВИМ1Р НАЦЮНАЛЬНИХ ЕКОНОМ1К У СИСТЕМ1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНИХ ЗАСАД IX ПОР1ВНЯННЯ
Розглянуто глобалiзацiйний контекст порiвняння нащональних економiчних систем. Проаналiзовано науковi шдходи вггчизняних i зарубiжних дослщнигав до трактування глобалiзацiйних процешв у контекст обгрунтування теоретико-методо-лопчних засад порiвняння сучасних екож^чних систем.
Ключовг слова: економiчнi системи, нащональш економiчнi системи, глобаль зацiйнi процеси, теоретико-методолопчш засади порiвняння економiчних систем.
Кiнець ХХ - початок ХХ1 ст. охарактеризувався значним посиленням глобалiзацiйних тенденцiй у свт. Цей об'ективний, складний i неоднознач-ний процес нинi е прiоритетною домiнантою планетарного масштабу, який потребуе глибокого осмислення на науковому рiвнi за об'еднання зусиль уче-них рiзних галузей знання. Феномен глобатзацп, зазвичай, розглядаеться у контекстi вивчення закономiрностей становлення свиово! економжи знань. Водночас, дослiдження i порiвняння нацiональних економiчних систем також щшьно пов'язане з аналiзом процесiв глобатзацп та генезису постшдустрь ального сустльства. Для нас розкриття процесiв глобатзацп е насамперед можливiстю по-новому тдшти до дослiдження економiчних систем, а також концептуально збагнути, якi змши вiдбуваються у кожнiй з нацюнальних економiчних систем пiд впливом глобалiзацiйних чинникiв [2]. Все це свщ-чить про особливу актуальнiсть окреслено! теоретико-методолопчно! проб-леми, яка мае й важливе практичне значення.
На переконання А. Чухна, "... глобалiзацiя сучасного стану науково-техшчно! революцп, посилення системних зв'язюв рiзних сощально-еконо-мiчних структур обумовлюе об'ективний процес становлення постшдустрь ально! цивЫзацп як структурно щлюно! системи. I саме зростаюча цiлiснiсть свиово! цивЫзацп надае !й принципово! новизни та юторично! вщмшносп, вона визначае посилення ролi загальноцивЫзацшних iнтересiв i цiнностей. Цi процеси визначають загальний напрямок суспiльно-економiчного прогре-су, зближення рiзних соцiально-економiчних систем. Нагромадження матерь альних i духовних цiнностей е об'ективною основою перетворення загально-людських цiнностей на визначальний фактор суспiльного розвитку, який до-лае класово-формацшш детермiнанти суспiльного розвитку" [6, с. 28].
Сама ж категорiя "глобалiзацiя", як слушно наголошуе згаданий учений, не структурована, не виявлеш 1! складовi елементи. "Очевидно, - зазна-чае А. Чухно, - замють абсолютизацп глобатзацп необхiдно розкривати дь алектику загальнолюдського, загальносвiтового i нацiонального, взаемозв'я-зок i взаемодiю свиово! та нацюнально! економiки, використання можливос-тей свггово! економiки для пiднесення нацюнально! економжи i зростання ролi та значення нацюнально! економжи у розвитку свиово! економiки. За-мiсть невизначених i неточних абстракцiй процес глобалiзацп отримае кон-кретнi форми i свого розвитку, i свого впливу на нацюнальну i свiтову еконо-мку" [6, с. 444].
На переконання А. ФЫпенка, головною детермiнантою зближення економiчних форм життя народiв i держав е новiтнi ресурси i комушкацп, що зумовлюють органiзацiйно-господарськi способи функцюнування економiк рiзних кра!н. Глибинною основою цього процесу е змши у власност на засо-би виробництва i глобалiзацiя економiчних процешв. З одного боку, вщбу-ваеться всебiчна соцiалiзацiя власностi, а з шшого - !! дематерiалiзацiя на ба-зi шформатизацп та iнтелектуалiзацil виробництва. I соцiалiзацiя, i дематерь алiзацiя, хоч i рiзною мiрою, охоплюють усi кра!ни свiту. Вщбуваеться також поступове структурне зближення нацюнальних господарств, вщповщно до найважливiших загальноекономiчних пропорцiй адаптуються !хш галузевi та
210
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.12
мiжгалузевi стввщношення. Тривае процес зближення структури зайнятого населення, його професшно-освггаього складу тощо [1, с. 250].
На думку В. Лукашевича, юнуе об'ективна i суб'ективна глобалiзацiя. Об'ективна глобалiзацiя вщображае iсторичний процес формування единого мiжцивiлiзацiйного, мiжнацiонального простору у всiх сферах життя людей (економщ, культурi, полчищ) на основi мiжнародного подiлу пращ, дiалогу цивiлiзацiй при повазi до нацюнального суверенiтету [3, с. 17, 341]. Докладные, суттю об'ективно! глобатзацп е: 1) iсторичний процес розширення та прискорення мiжнародного подшу працi на основi революцiйних наукових досягнень людства, шформатизацп виробництва, макроекономiчноl вщкри-тостi, подолання асиметрп розвитку в вшх !! напрямах (природа - людина, ба-гатство - бщшсть, iнформацiйне суспiльство - докатталютичш устро!); 2) становлення постiндустрiального суспшьного ладу; 3) встановлення нового свиового порядку на основi врахування штерешв усiх членiв свиово! ств-дружносп, формування iнституцiйних структур глобального регулювання свiтосистемних вiдносин; 4) у духовно-моральнш сферi - опора на ноосферу, етосферу людства, дiалог цивiлiзацiй, держав, духовне взаемозбагачення на основi рiвноправних, суверенних вiдносин [3, с. 341-342]. Суб'ективна глоба-лiзацiя вiдображае щеолопю ринку, змiст i правила яко! диктують Мiжнарод-ний валютний фонд, Свгговий банк, iндустрiально розвиненi кра!ни, ол^ар-хiчнi клани. Головними щеями суб'ективного глобалiзму е: 1) повне розкрит-тя нацiональних економiк, фшансово! системи, шформацшно! сфери всiх кра-!н, якi не здатнi чинити цьому опiр; 2) вiдмiна суверештету кра!н на !х при-родш ресурси [3, с. 17].
Американський дослщник С. Роузфiлд вважае, що нинi всi кра!ни умовно подшяються на "три свiти": переможцiв, претенденпв на перемогу та тих, хто бере участь у конкурентнш боротьб^ але реальних шансiв на перемогу не мае. "Перший свп'", у якому проживае 16 %% населення Земно! кул^ охоплюе Америку, Канаду, Свропейський Союз, Японiю, Австралт, Нову Зеландiю, 1зра!ль, Iсландiю, Мальту, Норвепю та Швейцарiю. До "другого свпу" належать вiсiм "азiйських ти^в": Китай, Гонконг, Тайвань, Сiнгапур, Швденна Корея, Малайзiя, Iндонезiя i Та!ланд. Новий "третiй свiт", у якому проживае 57 % населення планети, представлений найменш розвиненими кра!нами, кра!нами СНД та Схщно! Свропи, iншими найбiднiшими кра!нами, яю за класифiкацiею Програми розвитку ООН (ПРООН), належать до кра!н, яю мають середнiй i низький рiвень розвитку "людських ресурсiв". Сповшь-нення темтв економiчного зростання, яке охопило весь свгт за останнi три десятилтя, не е безперервним процесом. У рамках ще! тенденцп спостер^а-ються власнi цикли та протилежш тенденцп. Деякi кра!ни "третього свиу" робили сильний ривок, породжуючи надп на глобальну конвергенцiю, але швидко "видихалися". Так само деякi кра!ни функцiонували значно нижче вiд середшх показникiв, тодi як у юлькох "азiйських тигрiв" спостерiгалось стiйке економiчне зростання. Змiни цiн на ресурси й сировинш товари, а також перехщ вiд нововведень на основi вдосконалення механiзмiв до нововве-день, що базуються на шформацшних технологiях, частково пояснюють цi
тенденцп, що виникають у процесi пристосування культури та полiтичноï системи тieï чи iншоï краïни до глобальних змш Посилення багатонацюналь-них корпорацiй рiзних краш, манiя об'еднань пiдприeмств та змша напрямку мiжнародних потокiв катталу також е важливими елементами загальноï кар-тини, що вiдображаються через призму систем. Безумовно, пише згаданий економют, майбутне принесе новi виклики та внесе своï змiни до переб^ процесiв. Мало культур, яю можуть встояти перед будь-якими катактзмами. Очевидно, цiлком певно можна зробити припущення, що переважатиме дво-ютий процес поступовоï втрати життевих сил i змiни конфiгурацiï свiту, а не прискорення економiчного зростання та конвергенцп. Це означае, доходить висновку С. Роузфiлд, що у першш чвертi ХХ1 ст. розрив мiж "переможцями" та "учасниками без шаншв на перемогу" збiльшуватиметься, а США дедалi бiльше випереджатимуть Свропейський Союз i Япошю. Росiя "зачахне", а Китай, можливо, стане недосяжним "азшським тигром" [4, с. 264-265].
Чимало цiкавих роздумiв про змiст глобалiзацiï, ïï суперечностi та чинники трансформацп нацiональних економiчних систем висловлюе амери-канський економiст Дж. Стiглiц. Так, вш вважае, що глобалiзацiя - це "...тю-нiша iнтеграцiя держав i народiв свiту, спричинена величезним зниженням щн транспортування i комушкацп та зламом штучних перепон потокам това-рiв, послуг, капiталу, знань i (меншою мiрою) людей через кордони. Глобаль зацiя супроводжуеться створенням нових шституцш, якi приеднуються до ю-нуючих по рiзнi боки кордошв" [5, с. 32]. Водночас, на думку дослщника, од-шею з причин опору глобалiзацiï е те, що вона тдривае традицшш цiнностi та змушуе поступатися часткою свого суверенiтету [5, с. 232].
Здшснений нами всебiчний аналiз глобалiзацiйних чинникiв тран-сформацiï нацiональних економiчних систем дае змогу зробити висновок про те, що ниш у процеш становлення економжи знань спостершаемо глобальну iнституцiоналiзацiю i транснацiоналiзацiю, яю позначаються низкою супе-речностей. Проте за всiеï своеï неоднозначностi, глобалiзацiя е об'ективним процесом, включаючи посилення впливу глобалiзацiйних чинникiв трансформацп нацiональних економiк. Як слушно зазначае у цьому контекстi Дж. Спглщ, глобалiзацiя справдi привела до формування активного глобального громадянського суспiльства, що бореться за вищий рiвень демократа i сощ-альноï справедливостi [5, с. 205].
Л1тература
1. Економ1чт системи : монограф1я. - Т. 1 / за ред. проф. Г.1. Башнянина. - Льв1в : Вид-во Льв1всько1 КА, 2006. - 484 с.
2. Кульчицький Я.В. Сучасш економ1чш системи в умовах еколопзаци та глобашзаци (теоретико-методолопчш засади пор1вняння) : монограф1я / Я.В. Кульчицький. - Льв1в : Вид-во "Л1га-Прес", 2011. - 687 с.
3. Лукашевич В.М. Глобашстика : навч. поабн. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / В.М. Лукашевич. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2005. - 440 с.
4. Роузфшд С. Пор1внюемо економ1чш системи / Спвен Роузф1лд : пер. з англ. В. Ви-шенська. - К. : Вид-во "К.1.С.", 2005. - Харгав. - 370 с.
5. СпГлщ Дж. Глобашзащя та ïï тягар / СпГлщ Джозеф : пер. з англ. А. 1щенко. - К. : Вид. д1м "КМ Академ1я", 2003. - 252 с.
6. Чухно А. А. Поспндустр1альна економжа: теор1я, практика та гх значення для Украши / А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Логос", 2003. - 631 с.
212
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.12
Кульчицкий Я.В. Глобализационное измерение национальных экономик в системе теоретико-методологические принципов их сравнения
Рассмотрен глобализационный контекст сравнения национальных экономических систем. Проанализированы научные подходы отечественных и зарубежных исследователей к трактовке глобализационных процессов в контексте обоснования теоретико-методологических принципов сравнения современных экономических систем.
Ключевые слова: экономические системы, национальные экономические системы, глобализационные процессы, теоретико-методологи принципы сравнения экономических систем.
Kul'chyts'kyy Ya.V. The global measuring of national economies in the system of theoretical- methodological bases of their comparison
In article is considered a global context of comparison of the national economic systems. Scientific approaches are analysed of home and foreign researchers to interpretation of global processes in the context of substantiation theoretical-methodological bases of comparison of the modern economic systems.
Keywords: economic systems, national economic systems, global processes, theoretical-methodological bases of comparison of the economic systems.
УДК330.322.5(477) Наук. cniepo6. В.Г. Ласй - 1РДНАН Украти;
доц. Ю.В. Войцеховська, канд. екон. наук - НУ "Львгвська полтехтка "
ДИНАМ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 КАП1ТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ
Розглянуто проблему визначення eK0H0Mi4H0i ефективност каштальних вкла-день за умов, коли швестицшний процес здшснюеться на певному iнтервалi часу i його економiчнi результати теж мають динамiчний характер. Запропоновано вщпо-вщний показник оцшки ще! ефективност з використанням динамiчних характеристик швестицшного процесу.
Ключовi слова: економiчна ефектившсть каштальних вкладень, динамiчнi по-казники, термш окупнос™, розрахунковий перюд.
"Синергетика виникла у вщповщь на кризу стереотипного, лшшного мислення, що вичерпало себе. В найкоротшому визначенш синергетика пред-ставляе собою теорж> самооргашзацп систем р1зно! природи. Для того, щоб система була самооргашзуючою i, отже, мала можливють прогресивно розви-ватись, вона повинна задовольняти так! вимоги: ..., втрете, система повинна бути динам1чною" [1]. Свггова наука подолала застарший стереотип лшшно-го мислення у процеш розрахунку економ1чно! ефективносп каштальних вкладень i перейшла до динам1чного показника. На жаль, цього не було вра-ховано в Украш.
У динашчному показнику "внутршня норма доход1в" (IRR), що найбшьш часто використовуеться у кра!нах 1з розвиненою ринковою еконо-мшою з метою вибору вар1анта швестицш [2], темп приросту катталу обчис-люеться протягом всього перюду буд1вництва, процесу виробництва i двох фаз процесу обиу [3]. Це i е сучасна мiжнародна теорiя i практика. Ранiше ми описували недолiки показника "внутршня норма доходу" [4]. За його вико-ристання тривалють розрахункового перiоду охоплюе не бшьше шж 11 роюв. За тривалiсть останнього береться "термш служби". "Саме поняття строку
