CC BY
25
Шевчук О.И., Шевчук Я.В. Оценка территориальной структуры экономики Тернопольской области
Осуществлен анализ структуры экономики региона на примере Тернопольской области. Исследованы структурные пропорции и соотношения между отдельными составляющими экономики региона по разным показателям. Установлены структурные деформации в регионе и осуществлена их оценка. Сформированы приоритеты структурной коррекции экономики Тернопольской области. Установлено наличие депрессивных территорий в пределах области, деградацию развития большинства малых городов, разрушение опорного каркаса территории региона в результате интенсивного разрушения автотранспортной инфраструктуры. Очерчен ряд первоочередных приоритетов реализации стратегии структурной перестройки экономики Тернопольской области.
Ключевые слова: ^уктура, структура экономики региона, структурные пропорции, структурные деформации, стратегия структурной перестройки, инновационная инфраструктура, инвестиционный климат.
Shevchuk O.I., Shevchuk Ya. V. Territorial Structure of the Economy in Ternopil Region
The analysis of the economic structure of the region on the example of Ternopil region is done. The structural proportions and ratios between the individual components of the regional economy by various index is investigated. The structural deformations in the region are defined and their estimation is made. The priorities structural corrections of economy of Ter-nopil region are formed. The presence of depressed areas within the region, the degradation of most small towns, the destruction of the reference frame in the region result of intense destruction of motor transport infrastructure are discovered. The top priorities for implementing the strategy of structural adjustment economy of Ternopil region are outlined.
Key words: structure of the regional economy, structural proportions, structural deformation, structural adjustment strategy, innovation infrastructure, the investment climate
УДК 330.342:303.725.2 Доц. Я.В. Кульчицький, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗМ1НА РОЛ1 ДЕРЖАВИ У СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМАХ
В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Проаналiзовано теоретико-методолопчш тдходи до розумшня ролi держави у су-часних екож^чних системах в умовах посилення raобалiзацil. Виявлено, що в умовах посилення raобалiзацiйних процеив зростае роль держави у сучасних екож^чних системах. Про це сввдчать не тшьки статистичш даш, але й науковi концепцн вчених рiз-них краш. Зроблено спробу з'ясувати як витоки i причин зумовили зростання ролi держав усiх краш свiту до поглиблення raобалiзацiйних стосунюв. Зокрема йдеться про украшський контекст ще! дуже важливо! як у науковому, так i в практичному сени проблеми. Виявлено тенденцн змши ролi держави в контекстi постiндустрiального па-радигмального дискурсу.
Ключовi слова: сучасш економiчнi системи, держава, змша ролi держави, глобаль зацiя, постiндустрiальний дискурс.
Вступ. Упродовж третього тисячолитя в умовах посилення глобалiзацií важливою актуальною проблемою економiчноí теорií та практики е взаемод1я держави i ринку, участь держави у функщонуванш сучасних економiчних систем та змша ц ролi i механiзмiв впливу на перебiг економiчних процес1в [3]. Проблемi ролi держави в ринковш економiцi в контекстi глоб^зацп та переходу людства до постiндустрiальноí (iнформацiйноí) стадií розвитку придшено
значну увагу у працях вiдомого украшського економкта А. Чухна. Так, учений слушно вважае, що для сучасно! економжи характерними е iстотнi змiни у структурi суб'ектiв ринку, що визначае поеднання ринкового механiзму з дер-жавним i корпоративним регулюванням. Необхвднкть доповнення ринкового механiзму зумовлена двома обставинами: по-перше, iснують такi важливi для сучасного суспiльства сфери, як освта, фундаментальна наука, захист довкшля та ш., для яких значною мiрою не прийнятне вимiрювання ефективносп при-бутком. "Невидима рука" (за А. Смиом) виявляеться безсилою у визначенш 'хньо! значущостi для сусшльства. По-друге, оскiльки сучасна економiка висту-пае як змiшана - i за формами власностi, i за оргашзащею пiдприемницькоí да-яльностi, - ввдповщний механiзм господарювання е не суто ринковим, не суто конкурентним, а змiшаним. Адже коли ринок не е ушверсальним, то мають бути також iншi засоби впливу на економiку, якi долають обмеженiсть ринкового механiзму. I тут важлива роль держави в ринковш економiцi [8, с. 63-64]. На думку А. Чухна, "особливу сферу ввдносин у ринковiй економiцi становлять державна власшсть i державний сектор економжи. 1накше кажучи, держава мо-же виступати i в ролi самостiйного пiдприемця, i в ролi представника нацп, здiйснюючи неринковi функцц свiдомого регулювання економiчних вiдносин, у тому чи^ охорони прав власносп взагалi й iнтелектуальноí власностi зокрема, культурних цiнностей, а також функцц регулювання прав власносп на землю, надра, пiдтримки малого бiзнесу" [8, с. 64].
Метою дослвдження е спроба висвiтлити погляди укра'нських та зару-бiжних учених на еволюцда ролi держави у сучасних економiчних системах в умовах значного посилення глобалiзацiйних процесш. При цьому необхвдне зростання ролi держави в нишшшх умовах значно! економiчноí конкуренцií та свггових терористичних загроз.
Методами дослщження е насамперед дiалектичний, iсторичний, лопч-ний, системний, порiвняльного, сценарного аналiзу, мiждисциплiнарний та iн.
Ступiнь розроблення проблеми та огляд лггератури. Варто шдкрес-лити, що незважаючи на значну актуальшсть проблеми дослiдження ролi держави у сучасних економiчних системах пiд впливом посилення глобалiзацiйних процесiв, у науковцiв рiзних краш е свое бачення цього явища [3]. Тому варто оглянути основш пiдходи до аналiзу цього явища у вичизнянш та зарубiжнiй наущ, а також обгрунтувати наукову позицда щодо цих процесiв.
Зокрема академж А. Чухно, спираючись на кторичний досвiд, обгрунто-вано доводить, що ринкова економша, яка саморегулюеться властивим 1'й ринковим механiзмом, залишилась у минулому, що сучасна економша за своею природою е змтаною, для яко1' характерний плюралiзм форм власносп, а меха-нiзм функцюнування i розвитку утворюеться еднiстю ринкового мехашзму i державного регулювання. Якщо ринковий механiзм грунтуеться на закош вар-тостi, вiдносинах еквiвалентностi, то держава поряд iз вартiсними широко вико-ристовуе неринковi механiзми сощального забезпечення населення (безплатна освiта, охорона здоров'я, рiзного роду соцiальна допомога та ш.). На переконан-ня А. Чухна, в мiру розвитку економши i сусп1льства значення неринкових форм i методiв у дiяльностi держави не зменшуеться, а зростае. Особливо це
пов'язано з розвитком сфери послуг i перетворенням 11 на панiвну форму сус-шльного господарства, iнтелектуалiзацieю працi та розвитком 11 творчого характеру. Учений шдкреслюе, що "... за всього розширення ринкових вiдносин вiдбуваeться швидке зростання i неринкових. Це набувае втшення у все бiльш широкому використанш iндикативного планування, що е не чим iншим, як свь домим регулюванням економiки" [9, с. 65-66].
Цей дослщник е стурбованим з приводу майже повсюдного вживання в економiчнiй лiтературi та в економiчнiй полiтицi поняття "ринкова економша" на противагу термiна "змiшана економжа". Така, здавалося б, невинна шдмша понять завдае iстотноí шкоди як наущ, так i полiтицi. Поняття "змтана еконо-мiка" не тшьки точно вiдображае об'ективну природу сучасно1 економiки, а й е методолопчною основою 11 пiзнання, дае змогу поряд iз ринковими бачити не-ринковi вiдносини, а механiзм розвитку економжи уявляти як еднiсть ринково-го механiзму i державного регулювання. А. Чухно переконливо узагальнюе: "Такий пiдхiд у теорií позбавить нас вщ однобiчностi на практицi, тшьки вiн може бути надайною основою розроблення науково обгрунтовано!' економiчноí политики, науково обгрунтованого механiзму функцiонування i розвитку еконо-мiки" [9, с. 67].
Загалом А. Чухно аргументовано шдкреслюе, що "... економiчна полии-ка держави мае органiчно поеднувати ринковi перетворення з науково-техшч-ним удосконаленням виробництва, що ринок сам по собi неспроможний розв'язати цю проблему i тому ринковий мехашзм мае тiсно взаемодiяти з дер-жавним регулюванням економiки" [9, с. 67-68].
Розмiрковуючи про еволюцiю ролi держави у постсоцiалiстичних кра-1нах, зокрема Украíнi, А. Чухно слушно зазначае, що трансформацiйнi процеси було зведено до ринкових реформ, до формування ринкового механiзму. Водно-час кнорувалась економiчна роль держави i все робилося аби вивести державу з економжи. Це була, на думку А. Чухна, глибока методолопчна помилка, адже "зменшення ролi держави в економщ i тим бшьше - виведення 11 з економжи в умовах, коли ще не створена повною мiрою ринкова економка, коли ще не на повну силу працюе ринковий механiзм, неминуче посилюе кризу економiки, по-роджуе хаос в економiчному житп, руйнуе 11. Саме так трапилося в УкраЫ. Досвiд ще раз показав, що кнорування об'ективно1 природи економжи, 11 змiша-ного характеру, неминуче зумовлюе однобiчний характер i ринкових перетво-рень, i формування мехашзму функпдонування i розвитку економiки" [9, с. 65].
Ниш глобалiзацiя, мiжнародна економiчна конкуренцiя стають щораз важливтим чинником розвитку всiх кра1н. За таких умов економiчно ефектив-ною е держава, яка ввдстоюе сво1 нацiональнi iнтереси i гарантуе нащональну економiчну безпеку в умовах мiжнародноí конкуренцií. Кiлькiсно це вияв-ляеться в оптимальному сшвввдношенш мiж "вдаритктю" нацiональноí еконо-мiки i шдтримкою сво1х виробник1в на внутрiшньому i зовнiшньому ринках. У цьому контекстi I. Михасюк та iн. аргументовано шдкреслюють: "В сучасних умовах розвитку свггового господарства економiчна роль держави залежить не вiд ступеня втручання в ринковий механiзм, а ввд участi в забезпеченнi внут-
ршшх i зовнiшнiх умов ефективного функцiонування нацiональноí економiки" [4, с. 11]. Як лопчно розвивають цю думку I. Михасюк та М. Мальський, "пот-рiбно вiдпрацювати, в тому чи^ i на зовнiшньому просторi, систему захисту нащональних економiчних iнтересiв, просування продукцií на новi ринки збу-ту... Треба шукати постiйний компромк балансу iнтересiв нацiональних з ште-ресами зарубiжних Партнерiв" [6, с. 27]. Загалом, як образно наголошуе I. Михасюк, "...в умовах глобалiзацií "невидима рука" ринку не дiе без "невидимого кулака" [5, с. 17].
Серед найважливтих функцш держави у сучасних економiчних системах е охорона довкшля i створення умов для формування еколопчно збалансо-вано1 економiки та забезпечення сталого розвитку. Ця функщя набула особливо!' вагомосп на порозi XXI ст. внаслiдок посилення нащональних та свiтовоí екологiчноí кризи. Як слушно зазначають польськi економiсти Б. Вшярський та ш, негативний вплив економiчноí дiяльностi на довкiлля часто неможливо при-пинити механiзмом ринкового саморегулювання. Це зумовлюе втручання держави для забезпечення охорони довкшля та екологiчноí рiвноваги. Метою дер-жавно1 полiтики охорони довкiлля е узгодження процесу економiчноí д1яльнос-■п з наявними суспiльними поглядами щодо захисту навколишнього середовища [12, с. 308].
Заслуговуе на увагу думка Ю. Тунищ щодо особливостей базов их прин-ципiв i вiдповiдно функцш держави в сучасних умовах посилення еколопчного iмперативу. Так, учений слушно шдкреслюе, що "нова економiчна полиика держави повинна будуватися на трьох основних складових: екологiчнiй моралi (виховання ново1 ментальносп); екологiчнiй економщц еколопзованому правi. Всi цi три складовi (екомораль, екоекономiка, екоправо) мусять бути в цен^ уваги всiх державних iнституцiй i полiтичних сил" [7, с. 23]. При цьому Ю. Ту-ниця небезпiдставно застерiгае, що з огляду на реалií сьогодення, коли однi кра-ши вже майже готовi демонтувати ринкову економшу i трансформувати 11 ввд-поввдно до принцишв екологiчноí економiки, а iншi краши тiльки прагнуть зап-ровадити у себе засади традицiйноí ринковоí економiки, - вирiшити головну проблему сучасносп, а саме подолання еколого-економiчних суперечностей у господарських i комерцiйних системах, буде дуже непросто [7, с. 23].
Сучасш розвинеш економiчнi системи сформувалися як системш утво-рення, у яких державш структури були й залишаються найважлившим чинни-ком ефективноí роботи ринку. При цьому деяк дослiдники ввдзначають поряд iз державним регулюванням ринкових вiдносин розвиток "громадського еконо-мiчного регулювання", що виявляеться у даяльносп профспiлок, екологiчних органiзацiй, органiзацiй щодо захисту прав споживачiв, об'еднань шдприемщв, банкiрiв та ш, якi впливають на встановлення i дотримання певних "правил гри" у сферах своíх професiйних iнтересiв [2, с. 262]. Проте загалом навиь i щ недержавнi способи впливу на ринковi процеси формуються у контекстi наявного державного регулювання, шституцш i з розвитком демократп не супе-речать, а скорте доповнюють державнi важелi та вiдображають ефективнiсть державного регулювання, громадську думку на важливi проблеми функцюну-
вання економiчноí системи. Як слушно зазначае I. Галиця, державне регулюван-ня потрiбно розглядати як пiдсистему ринкового мехашзму i водночас продукт еволюцп ринковоí системи [1, с. 52]. Таким чином, основна проблема полягае не в тому - допустиме чи ш втручання держави в економшу, а в тому - як знайти й шдтримати оптимальне сшввщношення мiж ринковими i державними формами регулювання особливо у сучасних умовах посилення еколопзацп та глобалiзацií економiчних систем.
Висновки. Отже, заслуговуе на увагу точка зору Ф. Фукуями про те, що головна мета глобальноí полггики, пiсля подiй 11 вересня 2001 р., не буде зводи-тися до обмеження державностi, а навпаки - до ц розбудови: "Для конкретних сусшльств i для глобальноí сшльноти вщмирання держави не е прелюдаею до утопи, а х1ба до катастрофи" [10, с. 137]. Визначальною проблемою, яка постае перед бщними крашами i блокуе íхнiй економiчний розвиток, е, на думку дослщ-ника, недостатнiй рiвень iнституцiйного розвитку. Ц краши не потребують "все-бiчноí", "класичноГ держави, але очевидно потребують сильноí держави. Держави в менш розвиненому свiтi е слабкими. Саме слабкi держави загрожують мiж-народному ладовi, оскшьки е джерелом конфлiктiв, iстотно порушують права людини та стають потенцшним гнiздом нового рiзновиду тероризму, який може сягати розвиненого свиу. Змiпнення цих держав, попри рiзнi форми буд1вництва, е дуже важливим з огляду на мiжнародну безпеку, що, на жаль, небагато розви-нених краш може збагнути. Тому, узагальнюе Ф. Фукуяма, "не маемо шшого ви-бору, як тальки повернутися до суверенноí нацiональноí держави i заново спро-бувати зрозумiти, яким чином зробити ц сильною та ефективною" [10, с. 138].
Можна погодитися з шдходом А. Колганова i О. Бузгалша, що "з точки зору потреб економiчного розвитку сильна держава - це не обов'язково "велика" держава, але це обов'язково держава, яка здшснюе ефективне регулювання еко-номжи, знижуючи р1вень трансакцiйних витрат, характерних для сформованих економiчних шститутав. У цьому розумiннi сильною е держава, яка забезпечуе стабiльнiсть i передбачуванiсть норм i правил, яш вона встановлюе i захищае, котра мае довiру населення i бiзнесу, яка не встановлюе занадто високих бар'ерiв легального входження до бiзнесу. Все це разом i забезпечуе порiвняно низький р1вень трансакпiйних витрат, тдвишуючи цим самим i ефектившсть дИ держав-них iнститутiв, застосування заходдв державного стимулювання економiчного i соцiального розвитку. Саме це дае змогу державi взяти активну i корисну участь у додатковiй мобшзацц ресурс1в економiчного зростання" [2, с. 447].
Польський дослщник Г. Колодко також е прихильником iдеí сильноí держави, оск1льки " там, де держава як шститущя е слабкою ... господарсью ре-зультати набагато прш^ нiж потенцдйно можливi" [11, с. 241]. На думку вчено-го, ниш необх1дним е поеднання економiчноí свободи та сильноí держави. При цьому сила держави повинна виражатися у й' функцюнальноста та заохоченнi господарськоí активностi. Як свдаить досвiд багатьох кра!н Африки, а також деяких постсопiалiстичних краш Свропи, послабления держави призводить до ктотного зниження результатiв економiчноí д1яльноста, адже ринок потребуе дiездатноí, сильноí держави [11, с. 241-246].
Лггература
1. Галиця I. Державне регулювання в умовах ринкових вiдносин / I. Галиця // Економжа Украши : зб. наук. праць. - 2002. - № 6. - С. 52-58.
2. Колганов А.И. Экономическая компаративистика : учебник / А.И. Колганов, А.В. Бузгалин. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2005. - 746 с. - (Учебники экономического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова).
3. Кульчицький Я.В. Сучасш екожмчш системи в умовах еколопзаци та глобалiзацu (теоретико-методологiчнi засади пор1вняння) : монографш / Я.В. Кульчицький. - Льв1в : Вид-во "Лiга-Прес", 2011. - 687 с.
4. Михасюк I. Державне регулювання економжи / I. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога / за ред. I. Михасюка. - Льв1в : Вид-во Украшсью технологи, 1999. - 526 с.
5. Михасюк I.P. Глобашзацш i eврореriоналiзацiя / I.P. Михасюк. - Льв1в : Вид-во "Украшсью технологи", 2005. - 192 с.
6. Михасюк I.P. Основи глобальних економiчних вiдносин : навч. поабн. / I.P. Михасюк, М.З. Мальський. - Льв1в : Вид-во "Украшсью технологи", 2003. - 192 с.
7. Туниця Ю.Ю. Екоекономжа i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
8. Чухно А. Господарський механiзм та шляхи його вдосконалення на сучасному етапi / А. Чухно // Економжа Украши : зб. наук. праць. - 2007. - № 3. - С. 60-67.
9. Чухно А.А. Сучасш екожмчш теори : шдручник / А.А. Чухно, n.I. Юхименко, П.М. Леоненко / за ред. А.А. Чухна. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 878 с.
10. Fukuyama F. Budowanie panstwa: Wladza i lad miedzynarodowy w XXI wieku / Francis Fukuyama. - Poznan : Dom wydawniczy Rebis, 2005. - 156 s.
11. Kolodko G.W. W^dnjcy swiat / Grzegorz W. Kolodko. - Warszawa : Proszynski i S-ka, 2008. - 440 s.
12. Polityka gospodarcza / red. B. Winiarski. - Warszawa : PWN, 2006. - 584 s.
Кульчицкий Я.В. Изменение роли государства в современных экономических системах в условиях усиления глобализационных процессов
Проанализированы теоретико-методологические подходы к пониманию роли государства в современных экономических системах в условиях усиления глобализации. В условиях усиления глобализационных процессов возрастет роль государства в современных экономических системах. Об этом свидетельствуют не только статистические данные, но и научные концепции ученых разных стран. Сделана попытка выяснить какие истоки и причины обусловили рост роли государств всех стран мира к углублению глобализационных отношений. В частности идет речь об украинском контексте этой очень важной как в научном, так и в практическом смысле проблемы. Выявлены тенденции смены роли государства в контексте постиндустриального парадигмального дискурса.
Ключевые слова: современные экономические системы, государство, смена роли государства, глобализация, постиндустриальный дискурс.
Kul'chyts'kyj Ya. V. Change of role of state at modern economic systems in the conditions of strengthening of globalization processes
In article theory-methodological approaches are analysed to understanding of role of state in the modern economic systems in the conditions of strengthening of globalization. It appears that in the conditions of strengthening of globalization processes, a role grows of state in the modern economic systems. About this testify not only statistical findings but also scientific conceptions of scientific different countries. An author of this scientific secret service tries to find out, what sources and reasons stipulated growth of role of states of entire countries of world to deepening of globalization relations. In particular, there is the question about the Ukrainian context of this very important both in scientific, and in the practical sense of this problem. An author exposes the tendencies of change.
Keywords: modern economic systems, state, change of role of state, globalization, postindustrial discourse.
